Урок № 29 АСТРОНОМІЯ — НАУКА, ЩО ВИВЧАЄ ВСЕСВІТ. МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ АСТРОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ - Природознавство 5 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Природознавство 5 клас

Урок № 29 АСТРОНОМІЯ — НАУКА, ЩО ВИВЧАЄ ВСЕСВІТ. МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ АСТРОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Урок № 29
АСТРОНОМІЯ — НАУКА, ЩО ВИВЧАЄ ВСЕСВІТ.
МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ АСТРОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Мета уроку: ознайомити учнів з методами та засобами астрономічних досліджень; сформувати уявлення про те, як відбувалося дослідження космосу; розвивати в учнів уміння створювати просторові уявлення; здійснювати формування наукового світогляду; виховувати зацікав¬ле¬ність у здобутті знань.
Очікувані результати: учні називають найвідоміших дослідників космосу — Ю. Гагаріна, Н. Арм¬стронга, Л. Каденюка; характеризують особливості астрономічних дослі-джень; використо¬вують додаткові джерела інформації для виконання навчального завдання; вивчену лексику в самостійних усних повідомленнях; виявляють ставлення до розвитку астрономічних та космічних досліджень; оцінюють значення телеско-пічних спостережень.
Базові поняття та терміни: астрономія, телескоп, політ у космос, політ на Місяць.
Обладнання:
Тип уроку: засвоєння нових знань.
 I. Організаційний момент
 II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності
1. Інтерактивна гра «Сніжки».
Учитель називає прізвище учня й пропонує йому назвати термін, що був вивчений на попередніх уроках, та дати його визначення. Після цього учень називає прізвище однокласника, який повторює термін та визначення, що називав його товариш, та називає ще один термін і т. д.
2. Робота з дефектним текстом. (Роздавальний матеріал.)
3. Інтерактивна гра «Мікрофон».
— Укажіть, яке значення має вивчення Всесвіту для потреб людини.
4. Перевірка домашнього завдання.
1) Завдання для всього класу.
2) Індивідуальне завдання.
— Чи відбулися зміни в розташуванні зірок на небі?
— Чи знайшли ви Велику Ведмедицю? Малу Ведмедицю?
— Які ще зміни на нічному небі ви помітили?
5. Перевірка індивідуального домашнього завдання № 2.
(Міні-повідомлення на тему «Космос далекий і близький».)
6. Слово вчителя.
Отже, ми з вами бачимо, що космос впливає на життя планети Земля, через що необ-хідно його дослідити та вивчити, щоб знати, яких «сюрпризів» ми можемо від нього очікувати, а відповідно бути до цього готовим. Сьогодні ми поговоримо з вами про те, як проводяться астрономічні дослідження та якими засобами користуються вчені. Один із засобів нам уже відомий — це телескоп. Хто винайшов один із перших телескопів? (Г. Галілей.) На уроці ми з’ясуємо, які ще засоби використовують учені-астрономи всьо-го світу.
 III. Засвоєння нових знань
1. Повідомлення теми уроку.
2. Формулювання мети й завдань уроку разом з учнями.
III. Засвоєння нових знань
3. Ознайомлення з планом пояснення нового матеріалу.
1) Астрономія — наука, що вивчає Всесвіт.
а) Слово вчителя.
Астрономія — наука, що вивчає рух, будову, походження і розвиток небесних тіл і їх систем. Нагромаджені нею знання застосовуються для практичних потреб людства. Це одна з найдавніших наук, яка розвивалася разом із людиною та суспі-льством. Народи Вавилону, Єгипту, Китаю, Індії мали певні астрономічні знання ще тисячі років тому і застосовували їх для вимірювання часу та орієнтування за сторонами горизонту.
У XX столітті астрономія розділилася на дві головні галузі: наглядову і теоре-тичну. Наглядова астрономія сфокусована на отриманні даних шляхом спостере-жень за небесними тілами, які потім аналізуються з допомогою основних законів фізики. Теоретична астрономія орієнтована на розробку комп’ютерних, математи-чних чи аналітичних моделей для опису астрономічних об’єктів і явищ. Ці дві ца-рини доповнюють одна одну: теоретична астрономія шукає пояснення результата-ми спостережень, а наглядова астрономія використовується для підтвердження те-оретичних висновків і гіпотез.
Знання з астрономії дають можливість орієнтуватися та визначати географічні координати (у навігації, авіації, космонавтиці, геодезії, картографії) і в сьогодніш-ній час. Також астрономія допомагає досліджувати й освоювати космічний простір, вивчати нашу планету з космосу. Крім цього, астрономія допомагає дізнатися, як впливають різні космічні тіла на Землю.
Астрономія вивчає в космосі речовину в таких станах і масштабах, які не можна створити в лабораторіях, і цим розширює фізичну картину світу, наші уявлення про матерію. Усе це важливо для розвитку діалектико-матеріалістичного уявлення про природу. Наперед визначаючи настання затемнень Сонця і Місяця, появу комет, показуючи можливість природничо-наукового пояснення походження й еволюції Землі та інших небесних тіл, астрономія підтверджує, що людському пізнанню не-має меж. Вивчаючи закони руху, будову, походження й розвиток небесних тіл та їх систем, астрономія дає нам уявлення про будову і розвиток Всесвіту в цілому.
б) Опрацювання таблиці «Астрономія як наука».
(Заповнюється по ходу розповіді вчителя.)
Астрономія як наука
Астрономія — це наука, що вивчає рух, будову, походження і розвиток небесних тіл та їх систем
Теоретична галузь Наглядова галузь
орієнтована на розробку комп’ютерних, математичних чи аналітичних моделей для опису астрономічних об’єктів і явищ сфокусована на отриманні даних зі спо-стережень небесних тіл, які потім аналі-зуються з допомогою основних законів фізики

2) Методи та засоби астрономічних досліджень.
Слова вчителя.
Проникнути в глибини Всесвіту, вивчити фізичну природу небесних тіл можна за допомогою телескопів та інших приладів, що їх має у своєму розпорядженні су-часна астрономія завдяки успіхам, досягнутим у різних галузях науки і техніки.
Головним приладом астрономії є телескоп. Телескоп з об’єктивом із лінз нази-вається рефрактором, а телескоп з об’єктивом з увігнутих дзеркал — рефлектором.
Переваги телескопа:
• збільшення кута зору, під яким можна бачити небесні об’єкти;
• збирає більше світла, щоб виявляти слабкі джерела випромінювання.
Кількість зібраного світла пропорційна площі об’єктива. Чим більше світла зіб-рав телескоп, тим слабкіші зорі в нього видно і тим більше зір у нього можна поба-чити.
Телескоп дає збільшення зображення Місяця і планет, збільшує видимі в нього кутові відстані між зорями. Самі зорі навіть у дуже сильний телескоп через велику від нас віддаленість видно як світлі точки.
У телескопі виходить перевернуте зображення. Та це не істотно, бо в космосі, поза Землею, немає ні верху, ні низу.
При спостереженнях у телескоп рідко використовують збільшення понад 500 раз. Причина цього — повітряні течії, що викривляють зображення.


Телескоп Хаббл
Телескоп в обсерваторії

Вивчаючи небесні світила, використовують фотографічні знімки, які одержують за допомогою астрографів.

У наш час використовують астрографи, а не телескопи, які призначені спеціаль-но для фотографування або великих ділянок неба в малому масштабі, або малих ділянок неба у великому масштабі.


Уявлення про небесні тіла та їх системи надзвичайно збагатились після того, як стало можливим вивчати їх радіовипромінювання. Для цього створено радіотеле-скопи різних систем. У них радіохвилі збирає у фокусі металеве дзеркало.
Методом, що дає найрізноманітніші цінні відомості про небесні світила, є спек-тральний аналіз. Він дає змогу визначити якісний і кількісний хімічний склад сві-тила, його температуру, наявність і напруженість магнітного поля, швидкість руху.
Спектральний аналіз ґрунтується на тому, що складне світло при переході з од-ного середовища в інше, наприклад із повітря в скло, розкладається на частини. Світло поширюється у вигляді електромагнітних хвиль. Кожному кольору відпові-дає певна довжина електромагнітної хвилі. Довжина хвилі в спектрі зменшується від червоних променів до фіолетових приблизно від 700 до 400 ммк. За фіолетови-ми променями спектра лежать ультрафіолетові промені.
Нерідко, в ультрафіолетовому світлі можна спостерігати те, що оком не видно. Наприклад, темні плями на знімках Венери, велику кількість туманностей, які сві-тяться. Одна з них зайняла все сузір’я Оріона. Ультрафіолетова туманність, що огортає головну зорю сузір’я Діви. Ще коротшу довжину хвилі мають рентгенівські промені, що застосовуються в медицині.
За червоними променями спектра лежать інфрачервоні промені.
Зовсім інакше б виглядав Всесвіт, якби спостерігали за ним в інфрачервоному світлі. Зникли б із неба такі сузір’я, як Велика Ведмедиця або Оріон.

Для вивчення спектрів застосовують прилади, що називаються спектроскопом і спектрографом.


Астрономічні дослідження проводяться в наукових інститутах, університетах, обсерваторіях. Кримська (поблизу Сімферополя), Голосіївська (під Києвом) — у нас в Україні.
3) Дослідники космосу.
а) Слово вчителя.

12 квітня 1961 року з космодрому «Байконур» о 08.07 за київським часом стар-тував перший у світі космічний корабель «Восход» із людиною на борту. Ю. О. Га-гаріну не було і 27 років.
Було вибрано позивний — «кедр». Старт пройшов без зауважень.
У польоті основною метою Гагаріна було перевірити виконання простіших дій та дослідити поведінку організму при виконанні необхідних фізіологічних процесів у космосі. Усе це Гагарін записував на аркуші, також диктував на бортовий само-писець.
Приземлення пілота відбулося в Саратовській області, у районі села Смєловка, приблизно за 2 км від ріки Волга, близько 11.00. Капсула приземлилась о 10.55.
Усього космічний апарат виконав один оберт довкола Землі, тривалість польоту — 108 хвилин (о 10:55:34 він завершився).
Але це був прорив науки та взірець людської витривалості, що проклало шлях у космос.


Л. К. Каденюк — перший український космонавт. У період від 19 листопада до 5 грудня 1997 року Л. К. Каденюк здійснив космічний політ на американському БТКК «Колумбія» місії STS-87. Під час польоту виконував біологічні експерименти спільного українсько-американського досліду з трьома видами рослин: ріпа, соя і мох. Основна мета проведення експериментів — вивчення впливу стану неваго-мості на фотосинтетичний апарат рослин, на запліднення та розвиток зародка, на експресію генів у тканинах сої та ріпи, на вміст фітогормонів у рослинах ріпи, на вуглеводний метаболізм та ультраструктуру клітин проростків сої, на процес ура-ження проростків сої патогенним грибом фітофтори. Крім цих експериментів, у ко-смічному польоті виконувалися експерименти Інституту системних досліджень людини за тематикою «Людина і стан невагомості».


Ніл Олден Армстронг — американський астронавт, який першим здійснив по-садку на Місяць.
Місячний модуль здійснив посадку в Море Спокою 20 липня о 20 годині 17 хвилин 42 секунди за Гринвічем. У момент посадки Армстронг передав: «Х’юстон, говорить База Спокою. «“Орел” сів». Астронавти спершу виконали операції, які імітували старт із Місяця, щоб пересвідчитися у справності відповідних систем. Зовнішня бортова камера, яка була встановлена на місячному модулі, забезпечила пряму трансляцію виходу Армстронга на місячну поверхню.
21 липня 1969 року о 02 годині 56 хвилин 20 секунд за Гринвічем Ніл Армст-ронг на очах мільйонів телеглядачів, які спостерігали висадку на Місяць у прямому ефірі, зістрибнув з останньої сходинки місячного посадкового модуля.
«That’s one small step for a man, one gigant leap for mankind»,— вимовив він. («Цей маленький крок для людини — великий стрибок для людства»).
б) Завдання на встановлення відповідності.
(Учитель записує завдання на дошці.)
Н. Армстронг 1961
Л. Каденюк 1969
Ю. Гагарін 1997

Відповідь:
Н. Армстронг 1969
Л. Каденюк 1997
Ю. Гагарін 1961

4. Фізкультхвилинка.
 IV. Закріплення нового матеріалу
1. Інтерактивна гра «Швидка допомога».
Учням пропонується швидко поставити вчителю запитання з тих частин теми, які бу-ли незрозумілими або не зовсім зрозумілими.
2. Вправа «Згадаємо основне».
Учням пропонується за кілька хвилин повторити основні терміни з вивченої теми, користуючись записами в зошиті. Потім учні відповідають на запитання, що було голо-вним на уроці.
3. Вибірковий диктант.
З переліку виберіть об’єкти, які вивчає астрономія.
Планети, людину, зірки, галактики, дерева, комети, рух Сонця, травну систему жу-ків, туманності, як утворюються зірки, як утворюється іній.
4. Інтерактивна гра «Мікрофон».
— Чому необхідно досліджувати Всесвіт?
 V. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання
1. Завдання для всього класу.
Опрацювати у підручнику § _______
2. Індивідуальне завдання.
Проводити спостереження за зоряним небом упродовж календарного року. Звітувати на кожному наступному уроці.
 VI. Підбиття підсумків уроку
Інтерактивна гра «Незакінчене речення».
— На уроці я зрозумів …
— Сьогодні я навчився …
— На уроці найцікавішим було …
— На уроці мені було найважче …
— Сьогодні на уроці я не зрозумів …
— У мене виникло запитання …
Категорія: Природознавство 5 клас | Додав: uthitel (27.12.2013)
Переглядів: 4881 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: