Урок № 16 Фізичні явища, їх різноманітність - Природознавство 5 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Природознавство 5 клас

Урок № 16 Фізичні явища, їх різноманітність

Урок № 16

Фізичні явища, їх різноманітність

Мета уроку: ознайомити учнів із суттю фізичних явищ на прикладі світлових явищ; надати первинні знання закону поширення світла; розвивати уявлення про значення світлових явищ для життя на Землі; виховувати прагнення досліджувати та пояснювати природні явища.

Очікувані результати: учні характеризують фізичні явища; наводять приклади світлових явищ та джерел світла.

Базові поняття та терміни: світлові явища, оптика, світловий промінь.

Обладнання:

Тип уроку: засвоєння нових знань.

  • I.   Організаційний момент
  • II.  Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

1.  Робота в парах. (Роздавальний матеріал.) Кожна пара отри­мує картку із завданням, оговоривши між собою й дійшовши згоди, один з учнів (або обидва по черзі) дає відповіді на поставлені запитання.

2.  Перевірка домашнього завдання.

1)  Завдання для всього класу.

2)  Індивідуальне завдання.

3.  Завдання на встановлення відповідності.

Установіть відповідність.

Учитель записує завдання на дошці або виводить на екран.

1   Природне джерело тепла

А  Розширюються

2   Прилад для вимірювання температури

Б   Зима

3   Хуртовина

В  Сонце

4   Малу теплопровідність має (мають)

Г   Термометр

5   При нагріванні тіла

Д  Повітря

 

 

 

А

Ф

Р

И

К

Б

Ю

І

Т

А

С

В

І

Т

Л

Д

С

А

С

О

Р

О

Р

Е

В

 

 

4.  Вправа «Віддалена відгадка».

Значення цього явища в житті дуже велике. Воно відіграло важливу роль на зорі зародження людства в добуванні їжі. Захист від ворогів, полювання були залежні від цього явища. Без нього ми не уявляємо життя і в сучасному світі. Розгадайте шифрограму та з’ясуйте, як називається це явище.

Отже, ми сьогодні поговоримо про світлові явища. Як народжується світло, як поширюється, які в нього є джерела, яка роль світла в природі та житті людини, чому з’являється тінь, — про все це ви дізнаєтесь на уроці.

  • III. Засвоєння нових знань

1.  Повідомлення теми уроку.

2.  Формулювання разом з учнями мети та завдань уроку.

3.   Ознайомлення з планом пояснення нового матеріалу.

1.   Поняття про світло.

а)  Слово вчителя.

Ми вже знаємо, що Сонце — це джерело тепла. А що ще нам дає Сонце?

Давайте згадаємо вірш К. Чуковського «Крадене сонце».

Учитель зачитує фрагмент вірша.

Сонце по небу гуляло
И за тучу забежало.
Глянул заинька в окно,
Стало заиньке темно.

 

Наступила темнота,
Не ходи за ворота:
Кто на улицу попал —
Заблудился и пропал.

— Як ви думаєте, чи не перебільшує автор, написавши ці рядки?

— Яке значення має Сонце на планеті?

Сонце дає планеті не тільки тепло, а й світло, яке необхідно для того, щоб росли та розвивалися рослини, щоб тварини могли орієнтуватися в просторі, знаходити собі здобич та ховатися від своїх природних ворогів. Тому без Сонця на Землі життя було б неможливим.

Сонце — це розпечене тіло, яке випромінює світло.

Давайте уявимо, що ми у світлий ясний день зайшли до металевого приміщення, яке не має вікон.

— Чи буде світло проникати крізь стіни цього приміщення? (Ні, у приміщенні буде темно, бо світло крізь стіни не проникає.)

Отже, світло — це хвиля, яка поширюється лише в прозорих середовищах. У повітрі воно поширюється, а в металах — ні.

Явища, пов’язані з поширенням світла, називають світловими.

Що таке світло? Це цікавило з давніх-давен багатьох. Практично до середини ХVI століття вважали, що світло виходить з очей людини. Науковці, які займались дослідженням природи світла — Християн Гюйгенс (1629–1695) датський фізик, засновник хвильової теорії світла, Ісаак Ньютон (1643–1727), англійський фізик, засновник корпускулярної теорії світла, та ін.

Світло — це видима частина випромінювання, яке сприймає людське око, одночасно потік частинок (фотонів) і електромагнітна хвиля. Найбільшою швидкістю у природі є швидкість світла — дорівнює 300 000 км/с.

Характерною ознакою світла є те, що воно білого кольору. Але ми бачимо світ таким різнобарвним. Чому? Це все завдяки тому, що біле світло здатне розкладатися на складові частини. Англійський учений Ісаак Ньютон у 1666 році довів, що біле світло складається із семи основних кольорів. Які це кольори, ви запам’ятаєте з речення: «Чарівниця Осінь Жар-птаха Закликає Бабин Сад Фарбувати» (кольори: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий). Це кольори природного явища — веселки, яка утворюється внаслідок розкладання світла в краплях води.

Ми бачимо різні кольори, тому що наше око бачить той колір, який відбивається від поверхні предмета. Наприклад, поверхня червоної троянди поглинає всі промені світла, крім одного — червоного. Червоний промінь відбивається від троянди, і ми бачимо її червоною. Аркуш паперу ми бачимо білим, бо всі складові частини білого світла, що потрапляють на цей аркуш, відбиваються від його поверхні. Коли тіло (наприклад, рілля) поглинає всі промені білого світла, що падають на нього, ми бачимо її чорною. Якщо тіло пропускає крізь себе всі кольорові промені білого світла, то воно прозоре, наприклад скло, тонкий лід тощо.

Розділ науки, яка вивчає світло, називається оптикою (від грец.— видимий, зримий).

2.   Поширення світла.

Як же поширюється світло в природі?

Від джерела світла випромінюється світловий промінь — це лінія, вздовж якої поширюється світло.

Дослідження вчених показали, що світло в прозорому однорідному середовищі поширюється по прямій лінії — це закон прямолінійного поширення світла. Про це писав засновник геометрії Евклід (300 р. до н. е.).

Щоб пояснити цей закон, давайте проведемо дослідження. Візьмемо настільну лампу і знімемо з неї абажур. Увімкнемо лампу. Промені від лампи потрапляють нам в очі. А тепер надінемо абажур. Що спостерігаємо? Світло не потрапляє нам в очі, бо абажур став перешкодою на шляху світлових променів. А ми пам’ятаємо, що світло огинати перешкоди не може, бо рухається тільки прямо. Цей факт був відомий ще давнім єгиптянам, і вони використовували ці знання для встановлення колон, стовпів, стін.

б)  Демонстрація досліду.

Дослід (проводять учні).

Проблемне запитання.

 

— Як утворюється тінь?

Учитель об’єднує учнів у групи, надає їм обладнання: кишеньковий ліхтарик, олівець.

Завдання.

Використовуючи знання про закон прямолінійного поширення світла, спробуйте спрогнозувати, як утворюється тінь.

Учитель контролює роботу кожної групи. Свої наробки групи доповідають, демонструючи хід досліду.

Відповідь.

Направивши ввімкнений ліхтарик на дошку, спостерігаємо, що лiхтарик освітлює дошку. Якщо помістити олівець між дошкою та лихтариком, на дошці з’явиться темна полоска, тобто утворилася тінь — простір, у який не потрапляє світло від джерела.

3)  Основні властивості світла.

а)  Слово вчителя.

Тінь — це частина простору за непрозорим тілом, куди не потрапляє світло.

 

Чітко описану тінь ми бачимо в житті не завжди. Якщо розміри джерела світла будуть набагато більшими, то навколо тіні утворюється напівтінь. Напівтінь — це частина простору за непрозорим тілом, куди світло потрапляє частково.

 

Утворення тіней і напівтіней пояснюється законом прямолінійного поширення світла.

б)  Вправа «Вибери головне».

Учитель звертається до учнів:

— Прослухавши мою розповідь, запишіть у зошит основні властивості світла.

4)  Джерела світла.

а)  Слово вчителя.

Тіла, які нас оточують, не випромінюють світла, але ми їх добре бачимо. Чому? Це пов’язано із властивістю світла відбиватися. Всім відомі «сонячні зайчики». Коли сонячний промінь потрапляє на гладеньку поверхню, наприклад дзеркало, то він відбивається від неї, і ми бачимо джерело світла — Сонце. Здатність світла відбиватись від дзеркальних поверхонь дає нам можливість чітко бачити своє відображення.

Якщо поверхня не рівна, то промені відбиваються, але кожен промінь піде від такої поверхні в різних напрямках, відбиваючись від кожної нерівності цієї поверхні. Тобто промені розсіюються. Всі предмети ми бачимо завдяки здатності розсіювати світло. Здатність світла відбиватися або розсіюватися дає людині можливість бачити предмети, які її оточують. Світлові промені, потрапляючи на предмети, на які дивиться людина, відбиваються або розсіюються від їх поверхонь і направляються в око, де фокусуються на сітківці — і ми бачимо тіла чітко і в кольорі.

Коли закінчується шлях світлового променя, що відбивається зі світловим променем далі? Якщо світловий промінь потрапляє на поверхню, яка не відбиває і не розсіює його, то світловий промінь повністю поглинається.

Щоб пояснити ще одну із властивостей світла, давайте проведемо дослід.

б)  Демонстрація досліду.

Учитель просить одного з учнів помістити у склянку з водою ложку і пояснити, що він спостерігає.

Учень пояснює, що ложка в склянці ніби зігнута на межі між водою та повітрям.

Коли ложку витягнути, вона матиме рівну ручку. Що ж трапилося?

Виявляється, світловий промінь змінив свій напрямок, відбулося заломлення світла. Це відбулося тому, що світловий промінь пройшов з одного прозорого середовища (повітря) в інше (воду).

Учитель перевіряє записи учнів.

— Які основні властивості світла?

Запис у зошиті.

Основні властивості світла.

1.   Здатність відбиватися.

2.   Здатність розсіюватися.

3.   Здатність заломлюватися.

4.   Здатність поглинатися.

Тіла, які випромінюють світло, називають джерелами світла. Джерела світла можуть бути природними і штучними.

в)  Вправа «Розпізнай мене».

Розгляньте картинки на дошці та назвіть номери тих, що вказують на природні джерела світла, потім — на штучні.

 

Відповіді:

Природні № 1, 4, 5.

Штучні № 2, 3, 6.

Завдання.

Запишіть у зошит приклади природних та штучних джерел світла.

Природні: зірки, полярне сяйво.

Штучні: ліхтарик, багаття.

Але основним джерелом світла на Землі є Сонце.

5)  Роль світла в природі та житті людини.

а)  Слово вчителя.

Світло відіграє важливу роль у природі. На землі не було б життя, якби не було світла. Світлові промені, потрапляючи на організм рослини, допомагають їй утворювати органічні речовини. Ці речовини вживають травоїдні організми, а травоїдами живляться хижаки. Таким чином, енергія Сонця передається від одного організму до іншого, а накопичити цю енергію рослини змогли завдяки тому сонячному промінчику, який потрапив на листок рослини.

Завдяки здатності світла відбиватися та заломлюватися, тварини та люди здатні бачити оточуючий їх світ.

Деякі тварини здатні самі випромінювати світло, таке явище називається білюмінесценцією. Світло виникає в результаті реакцій, які відбуваються в живих клітинах. Самки світлячків за допомогою цього явища приваблюють до себе самців. Деякі риби, які живуть на глибині більше ніж 1000 м, де панує повна темрява, мають спеціальні органи, які випромінюють світло. За допомогою цього вони приваблюють свою жертву, яка прямує до світла, а потрапляє в зуби хижака.

Знання про природу світла дало можливість створити штучне освітлення, так необхідне людині. Світло потрібне скрізь: безпека руху транспорту пов’язана із застосуванням фар, освітленням доріг; у військовій техніці застосовуються освітлювальні ракети, прожектори; нормальне освітлення робочого місця сприяє підвищенню продуктивності праці; сонячне світло підвищує здатність організму протистояти хворобам, покращує настрій людини. У шкірі людини під дією сонячних променів утворюється вітамін D, брак якого призводить до розвитку рахіту. Тому прогулянки необхідні.

б)  Вправа «Роль світла».

Учитель вивішує картинку № 1 на дошку і ставить запитання класу.

Розгляньте малюнок і поясніть, від чого залежить проростання рослин.

 

Відповідь.

Проростання залежить від направленості світла. На запропонованому малюнку проростки направлені в лівий бік, це означає, що джерело світла розташовує зліва. Рослини тягнуться у бік світла.

Учитель вивішує картинку № 2 на дошку і ставить запитання класу.

Розгляньте малюнок і поясніть, від чого залежить листопад.

 

Відповідь.

Одна з причин початку листопаду — брак світла. Довжина світлового дня зменшується, що приводить до опадання листя з рослин.

4.  Фізкультхвилинка.

  • IV. Закріплення нового матеріалу

1.  Інтерактивна гра «Швидка допомога».

Учням пропонується швидко поставити вчителю запитання з тих частин теми, які були незрозумілими або не зовсім зрозумілими.

2.  Вправа «Третій зайвий». Робота в парі.

Із поданих карток виберіть ту, яка не належить до вивченого явища. Поясніть, чому ця картка є зайвою. (Роздавальний матеріал.)

3.  Робота з дефектним текстом. (Роздавальний матеріал.)

Уставте пропущені слова.

4.  Робота в парах.

Учням пропонується скласти запитання з вивченої на уроці теми та поставити його товаришу по парті. Учень, який отримав запитання, має право поставити запитання у відповідь.

  • V.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1.  Завдання для всього класу.

Опрацювати у підручнику § _______

2.  Індивідуальне завдання.

Провести дослідження: налити в склянку води, виміряти її температуру за допомогою термометра. Поставити цю склянку під увімкнену настільну лампу. Через дві години виміряти температуру. Порівняти отримані значення. Як ви можете пояснити отримані результати?

  • VI. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна гра «Незакінчене речення».

  • На уроці я зрозумів …
  • Сьогодні я навчився …
  • На уроці найцікавішим було …
  • На уроці мені було найважче …
  • Сьогодні на уроці я не зрозумів …
  • У мене виникло запитання …
Категорія: Природознавство 5 клас | Додав: uthitel (05.10.2014)
Переглядів: 2599 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: