Урок № 15 Фізичні явища, їх різноманітність - Природознавство 5 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Природознавство 5 клас

Урок № 15 Фізичні явища, їх різноманітність

Урок № 15

Фізичні явища, їх різноманітність

Мета уроку: ознайомити учнів із суттю фізичних явищ на прикладі теплових та з приладами природодослідника, за допомогою яких вивчають теплові явища; розвивати уявлення про значення теплових явищ для життя на Землі; виховувати прагнення досліджувати та пояс­нювати природні явища.

Очікувані результати: учні характеризують фізичні явища; наводять приклади теплових явищ та джерел тепла, вимірювальних приладів, які використовують для визначення темпера­тури.

Базові поняття та терміни: теплові явища, термометри, температура, теплові рухи.

Обладнання:

Тип уроку: засвоєння нових знань.

  • I.   Організаційний момент
  • II.  Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

1.  Рольова гра «Пошта». (Роздавальний матеріал.)

Кожен учень отримує картку з назвами явищ. Необхідно віднести ці картки до «поштових скриньок», які мають назви відповідних природних явищ — фізичних, хімічних, біологічних.

2.  Робота зі схемою.

(Один учень працює біля дошки, інші — у зошитах.)

Учитель називає поняття, які необхідно розподілити по стовпчиках. Потім пропонує іншому учню перевірити роботу на дошці, прокоментувавши її.

Природа

Тіла

Речовини

Явища

 

 

 

 

Поняття: гелікоптер, веселка, залізо, гвіздок, портфель, алюміній, деревина, комп’ютер, снігопад, роса.

3.  Перевірка домашнього завдання.

1)  Завдання для всього класу.

2)  Індивідуальне завдання.

4.  Обговорення ситуації.

Учитель розповідає ситуацію. Учні уважно слухають.

Ситуація. Андрій полюбляв хокей. Цієї зими у дворі заливали каток, на якому хлопець учився володіти ключкою та шайбою. Але наступила весна, і лід розтанув, а в Андрія все тільки почало добре виходити. Хлопець вирішив продовжити тренування на асфальті. Одягнув форму, ковзани, маску й вийшов на подвір’я. На вулиці буяла весна. Розквітали дерева — пригрівало сонечко. Через деякий час Андрію стало погано: він утратив свідомість. Приспіла сусідка й допомогла хлопцю.

— Чому Андрію стало погано?

— Які зміни відбулися в природі? До чого вони привели?

Так, ми стикаємося кожного дня зі змінами в навколишньому середовищі: танення снігу, випаровування води, підвищення температури повітря влітку, пониження — узимку. Всі ці явища супроводжують нас протягом нашого життя й пов’язані вони з теплом. Це поняття щільно ввійшло і в наш побут: тепло батарей допомагає пережити нам холодні зими, приготування їжі неможливе без тепла вогню.

— Що ж таке тепло та звідки воно береться?

  • III. Засвоєння нових знань

1.  Повідомлення теми уроку.

2.  Формулювання мети та завдань уроку разом з учнями.

3.   Ознайомлення з планом пояснення нового матеріалу.

1)  Поняття про теплові явища.

Причини виникнення тепла.

а)  Слова вчителя.

Явища, пов’язані з нагріванням і охолодженням тіл, називають тепловими явищами.

Потріть долоні одна об одну. Що відчуваєте? Тепло. Що ж таке тепло?

Американський політик, інженер та природознавець Бенджамін Томпсон, один із перших, хто відповів на запитання, звідки береться тепло. Це сталося під час робіт, пов’язаних з удосконаленням гармат. Томпсон запропонував свердлити невеличкі отвори у стволі гармат. Але робітники стикнулися з проблемою — свердла нагрівалися і швидко ламалися. Томпсон здогадався, що нагрівання відбувається у результаті тертя. На основі цього він зробив висновок, що виникнення тепла пов’язане зі швидкістю руху молекул.

 

Завдання

Учитель вивішує картинку і ставить запитання до класу.

— Чому можна опекти руки, коли швидко ковзати по канату? Чи можна це вважати тепловим явищем? (При ковзанні по канату руки тісно притискаються до каната і від ковзання піднімається температура. Відповідно нагріваються руки, а якщо робити це дуже швидко, то і температура стає більш високою, що і призводить до утворення опіків. Це є приклад теплового явища, бо одне тіло віддає тепло іншому.)

До теплових явищ відносять танення льоду, кипіння води, утворення снігу, дію електронагрівальних приладів, плавлення металів. Теплові явища пов’язані із переходом речовин з одного агрегатного стану в інший

— Що відбувається з тілами під час нагрівання? (Під час нагрівання тіла розширяються, а при охолодженні зменшуються в розмірах. Це пов’язано з розташуванням молекул у цих тілах. Коли тіло нагрівається, збільшується швидкість руху молекул, а також збільшується відстань між молекулами. При охолодженні швидкість та відстань між молекулами зменшуються.)

Отже, молекули речовин постійно перебувають у русі, і чим швидше рухаються молекули, тим вища температура тіла.

б)  Демонстрація досліду.

Давайте з’ясуємо, як впливає температура на об’єм газу.

Для проведення досліду необхідне таке обладнання: скляна банка, пластилін, прозора трубка, миска з водою. У кришку банки установити прозору трубку, закріпивши її пластиліном. Перевернути банку, прозору трубку занурити у воду.

— Що спостерігаємо? Вода піднялася по трубці в банку і зайняла певний об’єм. Учитель бере в руки рушник, змочений у гарячій воді (обережно, не окріп!) і накриває зверху банку.

— Що спостерігаємо? Кількість води в банці зменшилася, а на поверхні води в мисці спостерігаємо появу бульбашок. Чому? (Тому що повітря під дією тепла розширилося і почало витісняти воду з банки.)

— Чому металеві предмети холодні на дотик?

Здатність тепла переходити від одного тіла до іншого називають провідністю. Метали — дуже добре проводять тепло. Металеві тіла в приміщенні мають приблизно таку температуру, як і оточуюче його повітря, а наше тіло має постійну температуру 36,6. Якщо ми доторкнемося до металевого тіла, яке було оточено повітрям холоднішим, ніж наше тіло, то це тіло буде забирати тепло нашого тіла і ми відчуємо холод. Якщо потримати в руці якесь невелике металеве тіло, наприклад монету, то через деякий час монета стане теплою, бо вона ввібрала тепло нашого тіла. Також у спекотну погоду металеві тіла нагріваються, і коли ми доторкнемося, то метал буде віддавати своє тепло.

Виходячи з води після купання, ми відчуваємо холод. Це відбувається тому, що вода, яка залишилась на нашому тілі, починає випаровуватись, а під час випаровування відбувається виділення тепла в навколишнє середовище.

Так можна пояснити і народну прикмету «Випала роса вранці — день буде теплим». Це явище супроводжується виділенням тепла у простір.

Одні тіла нагріваються і можуть передавати своє тепло іншим. Наприклад, чайник, який стоїть на плиті, нагрівається від вогню і передає своє тепло воді. Від цього тепла вода нагрівається. Тепло завжди передається від більш нагрітого до менш нагрітого тіла. Ми з вами знаємо, що в природі існує велика кількість різноманітних тіл, які мають різну природу та складаються з різних речовин. Виявляється, що найкраще проводять тепло метали.

— Як ці знання використовуються у побуті? (Не треба торкатися каструль для приготування їжі, батарей опалення, виготовлених із металу, коли вони гарячі.)

Завдання.

На столі стоїть склянка з окропом, поряд лежить чайна ложка. Запропонуйте спосіб, як охолодити воду в склянці.

(Необхідно покласти чайну ложку до склянки з водою. Ложка прийме на себе тепло води і таким чином охолодить його.)

 

4.   Джерела тепла: природні та штучні.

а)  Слово вчителя.

Джерела тепла можуть бути як природні, так і штучні.

 

Джерела тепла

Природні

Штучні

Сонце

Електроприлади

Вугілля

Батареї опалення

Нафта

 

Газ

 

 

— Як ви вважаєте, яке з природних джерел тепла є найважливішим?

Так, найважливішим джерелом тепла на Землі є Сонце. Сонячні промені, проходячи крізь атмосферу, потрапляють на Землю під різним кутом. Чим більший кут падіння сонячних променів, тим більше тепла отримує Земля. Сонце, посилаючи свої промені на Землю, зігріває її, дає можливість розвиватись життю на планеті. Усі інші природні джерела тепла зобов’язані сонячному теплу та енергії.

На дворі йде сніг чи дощ, з’являються чи зникають калюжі — усе це відбувається завдяки впливу сонячних променів.

Завдяки Сонцю на планеті відбувається зміна пір року. Для кожної пори року характерні свої явища.

б)  Дидактична гра.

Учитель називає явище, яке відбувається в ту чи іншу пору року. Учні піднімають руку тільки в тому випадку, коли це явище характерне для пори року, коли в них день народження.

Приклади явищ: сніг, дощ, роса, ожеледиця, туман, іній, град.

Відповіді: взимку — іній, сніг, ожеледиця; навесні — дощ, град; улітку — туман, роса, дощ; восени — дощ, туман, ожеледь.

— Чому влітку немає снігу, а взимку — роси?

— Як ви думаєте, чому деякі явища повторюються?

3)  Температура. Термометри, їх різновиди.

 

Усі джерела тепла по-різному здатні нагрівати тіла. Міру нагрітості тіл учені назвали температурою. Температуру вимірюють за допомогою термометра. Термометрами вимірюють температуру повітря в приміщенні і на вулиці, води в річках і ставках, ґрунту, тіла людини і тварини. Користуватися ними люди почали лише 400 років тому. Термометр складається із запаяної скляної трубки та шкали. Трубка частково заповнена підфарбованим спиртом, здатним змінювати свій об’єм під час нагрівання та охолодження. Шкала в термометрі потрібна для того, щоб фіксувати зміну об’єму рідини в трубці під впливом дії температури. Цю шкалу запропонував шведський учений Цельсій, тому температуру вимірюють у градусах Цельсія, скорочено записують °С. У медичному термометрі скляна трубка містить ртуть. В Україні, як і в більшості країн Європи та Азії, застосовують систему відліку температури, яку запропонував у 1742 році шведський астроном і фізик Андерс Цельсій. Він взяв за постійні точки відліку точки замерзання і кипіння води (0° і 100°), а відстань між ними поділив на 100 частин. Ця система відліку виявилася найпростішою і набула поширення у світі. Градуси вище від нуля вважають додатними (тепло), а нижче — від’ємними (холод).

 

Із історії термометра

Термоскоп був створений Галілео Галілеєм, італійським ученим.

Для визначення температури середовища необхідно помістити термометр у середовище доти, доки температура приладу не перестане змінюватися, приймаючи значення, рівне температурі навколишнього середовища.

Термометри бувають ртутні, наприклад медичний термометр, спиртові, наприклад водні, кімнатні.

— Як ви думаєте, чому ртуть чи спирт піднімається чи опускається? (Тому що на ртуть чи то спирт впливає температура, якщо температура підвищується, то тіла та речовини розширюються, ось ці речовини і піднімаються по трубочці, у якій вони містяться, а якщо температура знижується, то ці речовини опускаються.)

4)  Завдання для природодослідників.

Складні запитання.

— Який із горобців намальовано влітку, а який — узимку? (Літній під № 1, а під № 2 — зимовий.)

— Чому горобець узимку так настовбурчує пір’я? (Горобець узимку настовбурчує пір’я, бо між пір’ям міститься повітря, а пір’я має погану тепловіддачу, за рахунок такого пристосування горобець зберігає тепло.)

 

— В одежі якого кольору не жарко влітку: білого чи чорного? Чому?

(В одежі білого кольору, бо одежа білого кольору краще відбиває тепло.)

 

4.  Фізкультхвилинка.

  • IV. Закріплення нового матеріалу

1.  Інтерактивна гра «Швидка допомога».

Учням пропонується швидко поставити вчителю запитання з тих частин теми, які були незрозумілими або не зовсім зрозумілими.

2.  Робота в парах.

Учням пропонується скласти запитання з вивченої теми та поставити його товаришу по парті. Учень, який отримав запитання, має право поставити запитання у відповідь.

3.  Вправа «Лови помилку». (Роздавальний матеріал.)

Учитель роздає картки з реченнями. Необхідно поставити «+», якщо твердження істинне, та «–», якщо хибне.

  • V.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1.  Завдання для всього класу.

Опрацювати у підручнику § _______

2.  Індивідуальне завдання.

Узяти інтерв’ю в мами. Запитання:

— Чому, щоб огірки довше залишалися малосольними, розсіл з ними треба зберігати в прохолодному місці?

  • VI. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна гра «Незакінчене речення».

 

Категорія: Природознавство 5 клас | Додав: uthitel (05.10.2014)
Переглядів: 3199 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: