Урок № 11 Молекули. Рух молекул. Дифузія - Природознавство 5 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Природознавство 5 клас

Урок № 11 Молекули. Рух молекул. Дифузія

Урок № 11

Молекули. Рух молекул. Дифузія

Мета уроку: сформувати в школярів уявлення про молекули; з’ясувати, як відбувається рух молекул та що таке дифузія; розвивати вміння аналізувати та порівнювати; розширити життєвий кругозір учнів; виховувати повагу до себе та інших.

Очікувані результати: учні називають, що таке молекули, пояснюють причини дифузії, указують на особливості дифузії в газах, рідинах та твердих тілах.

Базові поняття та терміни: молекули, дифузія, рух молекул, «броунівський рух».

Обладнання:

Тип уроку: комбінований.

  • I.   Організаційний момент
  • II.  Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

1.  Інтерактивна вправа «Інтерв’ю за три кроки».

Учні виходять парами, стають один проти одного й почергово ставлять запитання з теми. Кожна правильна відповідь дає можливість зробити крок уперед, назустріч один одному. Якщо учень не дав правильної відповіді на запитання, то відповідає той, хто поставив запитання, і робить крок уперед. Після «інтерв’ю» учні зближаються та потискають один одному руки.

2.  Робота з таблицею хімічних елементів ім. Д. І. Менделєєва. (Роздавальний матеріал.)

1)  Учитель ставить питання — учні працюють із таблицею хімічних елементів, яка лежить на кожній парті. Хто знайшов відповідь, піднімає руку.

— Знайдіть хімічний елемент Фосфор та запишіть його символ.

— Знайдіть хімічний елемент Нітроген та запишіть його символ.

— Знайдіть хімічний елемент Гідроген та запишіть його символ.

— Знайдіть хімічний елемент Оксиген та запишіть його символ.

2)  Розташуйте символи хімічних елементів у порядку зростання заряду ядра.

3.  Фронтальна бесіда.

— Що таке атом?

— Що таке хімічний елемент?

— Скільки відомо хімічних елементів?

— Які хімічні елементи є самими розповсюдженими на планеті?

— Чи може один хімічний елемент утворювати цілу речовину?

4.  Перевірка домашнього завдання.

1)  Завдання для всього класу.

2)  Індивідуальне завдання.

5.  Бесіда.

— Чи всі речовини складаються лише з одного виду атомів?

— Чи можуть атоми об’єднуватися між собою?

  • III. Засвоєння нових знань

1.  Повідомлення теми уроку.

2.  Формулювання мети й завдань уроку разом з учнями.

3.   Ознайомлення з планом пояснення нового матеріалу.

1)  Поняття молекули та рух молекул.

а)   Слово вчителя.

Молекули — дрібні частинки речовини, що зберігають її хімічні властивості. Молекули складаються з атомів. Щоб уявити розміри молекули, можна зробити такі порівняння: молекула — це одна піщинка. Так ось: молекула у стільки разів мала, у скільки разів піщинка менша від баскетбольного м’яча. Розглянути молекулу неозброєним оком неможливо, навіть у світловий мікроскоп. Побачити її можна тільки на сучасних електронних мікроскопах.

Молекули складаються з атомів хімічних елементів. Атоми самостійно довго існувати не можуть — вони швидко об’єднуються один з одним, утворюючи молекулу речовини. Молекули теж можна записати за допомогою символів, бо складаються молекули з атомів, тобто хімічних елементів. Так, азот має формулу — N2, алмаз і вугілля мають однакову хімічну формулу — С. Формула молекули вуглекислого газу — СО2. Існують молекули, до складу яких входять сотні атомів, наприклад білки.

Молекула білка молока складається з великої кількості атомів.

Також ми з вами говорили про хімічний елемент оксиген, який здатен утворювати молекулу кисню — газ, яким дихають усі живі організми.

 

Завдання.

(Учні працюють під керівництвом учителя.)

Зробіть кульку із синього пластиліну. Ця кулька буде символізувати один атом оксигену. Кисень утворений двома атомами оксигену. Скільки кульок нам потрібно з’єднати між собою? (Дві.)

1 атом оксигену + 1 атом оксигену = кисен

 

(Учні працюють самостійно.)

Записи на дошці:

— Утворіть молекулу водню, яка складається з двох атомів гідрогену (зеленого кольору).

1 атом гідрогену + 1 атом гідрогену = водень

— Утворіть молекулу води, яка складається з двох атомів гідрогену та одного атома оксигену, при чому оксиген розташовується між атомами гідрогену.

1 атом оксигену + 2 атоми гідрогену = вода

 

Джон Дальтон, англійський хімік та письменник, проводив експерименти з газами, вивчаючи їх природу з’єднання, і з’ясував: оксиген та гідроген завжди з’єднуються між собою в однакових пропорціях по масі. Він зробив висновок, що всі речовини складаються з атомів, атоми з’єднуються між собою в певних пропорціях по масі, утворюючи ті чи інші речовини. Це пояснювало, яким чином утворюються речовини та різноманітність речовин у природі.

Чи здатні молекули до руху? Так. Атоми та молекули в речовинах перебувають у постійному безладному русі. Тверді частинки речовини, розчиненої в рідинах або газах, постійно зіштовхуються з молекулами, що безладно рухаються і змінюють напрямок свого руху. З’ясували це випадково. Роберт Броун, англійський ботанік, спостерігав за пилком рослин. Помістивши пилок у краплю води і розглядаючи її під мікроскопом, він побачив, що частинки пилку рухались у краплі води, немов живі. Придивившись, він помітив, що чим меншими були частинки, тим швидше вони рухались. Спостерігаючи не одну годину, Р. Броун зробив для себе відкриття, що ці часточки не зупинялися ні на секунду, тобто вони були в русі постійно і рухалися вони безладно. Стикаючись з іншими часточками, вони надавали їм руху. Це так зацікавило Броуна, що він не просто спостерігав, а й проводив експерименти: чи залежатиме рух молекули від підвищення температури. Виявилось, що залежить. При підвищенні температури швидкість молекул збільшується, відповідно вони частіше стикаються одна з одною, «атакують», тим самим посилюють рух інших молекул. Такий хаотичний рух молекул було названо «броунівським рухом» на честь Роберта Броуна, який описав його у 1827 році.

  • Приклад броунівського руху молекул

б)  Дидактична гра «Броунівський рух».

Учитель пропонує учням об’єднатися у три команди: І ряд, ІІ ряд, ІІІ ряд.

Кожна команда виходить на вільне місце, приготовлене для гри.

Учитель обговорює умови. Учні уважно слухають розповідь учителя і виконують відповідні дії, дотримуючись правил безпеки.

Інші команди сидять на своїх місцях, уважно спостерігають за тим, що відбувається. Після дії вони повинні відповісти на запитання.

Дійові особи: учні — це молекули.

Учитель починає розповідь про першу команду.

 

Розповідь

Жили собі малесенькі молекули, які рухались безперестану. Стикаючись, розверталися на 180° і продовжували рух далі. І спокій був серед молекул: здавалося, що ніщо не завадить цьому спокою. Але одного разу завітала до них люта зима.

Команда вчителя:

— Молекули, замріть.

Запитання до команд:

— Що трапиться з молекулами?

— Чи будуть вони рухатися так швидко, як раніше?

Команда вчителя:

— Молекули, відімріть.

Так, дійсно, рухи молекул стали повільнішими, молекули стали «замерзати», «тулитися» одна до одної.

Запитання до команд:

— Чому молекули стали «тулитися» одна до одної? (Бо температура знизилася, і речовина, яку утворюють наші молекули, зменшилася в об’ємі.)

— Який агрегатний стан символізують наші молекули? (Твердий агрегатний стан.)

— Чому ви так вирішили? (Відстань між молекулами зменшилась, і зв’язки між молекулами стали більш міцними, молекули розташовані більш упорядковано.)

— Добре, молодці, дякуємо «молекулам» 1-го ряду. Запрошуємо учнів-молекул
2-го ряду.

Учитель починає розповідь про другу команду.

Розповідь

У королівстві жили собі маленькі молекули, які дуже любили рухатись. Усе життя їх було — постійний рух. Навіть коли вони стикалися одна з одною, то не припиняли свій рух, а рухалися ще швидше. Та і в цьому королівстві сталася біда. Підвищилася температура. Наступила жара.

Команда вчителя:

— Молекули, замріть!

Запитання до команд:

— Що трапиться з молекулами?

— Чи будуть вони рухатися так швидко, як раніше?

Команда вчителя:

— Молекули, відімріть!

Так, дійсно, жарко стало молекулам, «дихати» стало важче, вони почали розлітатися якнайдалі одна від одної.

Запитання до команд:

— Чому молекули стали розлітатися? (Бо температура стала високою і речовина, яку утворюють наші молекули, почала збільшуватися в об’ємі.)

— Який агрегатний стан символізують наші молекули? (Газоподібний агрегатний стан.)

— Чому ви так вирішили? (Відстань між молекулами збільшилась, і площа, яку займають молекули, теж стала більшою, молекули розташовані довільно.)

— Добре, молодці, дякуємо «молекулам» 2-го ряду. Запрошуємо «молекули» 3-го ряду.

Учитель починає розповідь про третю команду.

Розповідь

В одній державі мешкали жителі — молекули. Головний державний закон: кожна молекула повинна рухатись прямо, стикаючись з іншою, повертати в інший бік і знову рухатись прямо. І ніхто не міг порушити цей закон. Умови життя були комфортні: завжди була постійна температура та тиск.

Команда вчителя:

— Молекули, замріть!

Запитання до команд:

— Чи зміниться рух молекул?

— Чому?

Команда вчителя:

— Молекули, відімріть!

— Так, дійсно, завдяки постійній температурі та тиску швидкість молекул не зміниться.

Запитання до команд:

— Який агрегатний стан символізують наші «молекули»? (Рідкий агрегатний стан.)

— Чому ви так вирішили? (Відстань між молекулами більш-менш однакова і об’єм, який займають молекули, є постійним.)

— Добре, молодці, дякуємо «молекулам» 3-го ряду.

 

Запитання до класу:

— Що ви дізнались про рух молекул? (Що вони рухаються постійно і прямо, стикаються одна з одною, розвертаються і знову рухаються прямо. Коли стикаються, то надають одна одній швидкості. На швидкість руху молекул впливає температура.)

— Що нового дізнались про речовини? (Що речовини складаються з молекул; речовини можуть перебувати у трьох агрегатних станах; від розташування молекул у речовині залежить її агрегатний стан.)

Давайте повернемось до експерименту, який ви робили вдома.

— Чому хустинка стала сухою? (Бо молекули води під дією температури випарувалися, тобто відірвалися одна від одної, зайнявши новий об’єм.)

2)  Поняття про дифузію. Роль дифузії.

а)   Демонстрація досліду.

Дослід.

Підготуйте:

•     дві склянки: одна з водою кімнатної температури, інша — з окропом;

•     шматочки фарби.

б)  Слово вчителя.

Опис досліду.

Помістіть у склянку з водою кімнатної температури шматочок фарби.

— Що спостерігаємо? (Фарба поступово розчиняється, зафарбовуючи воду.)

— Чому так відбулося? (Молекули фарби проникають між молекулами води.)

— Помістіть у склянку з окропом шматочок фарби.

— Що спостерігаємо? (Вода зафарбовується швидше.)

Чому так відбулося? (Температура збільшилася, рух молекул став більш швидким, тому проникність їх між молекулами води теж прискорилася. Таким чином, підвищення температури прискорило проникність.)

Отже, ми з вами з’ясували, що молекули перебувають у безперервному русі. Рухаючись хаотично, молекули однієї речовини заповнюють проміжки між найменшими складовими частинками іншої речовини. Це явище дістало назву дифузія.

Отже, дифузія — це проникність однієї речовини в іншу.

Завдання класу.

— Наведіть приклади дифузії з власного життя.

Дифузія відбувається завдяки тому, що молекули та атоми постійно рухаються і цей рух ніколи не припиняється.

Проблемне запитання класу.

— Як ви думаєте, у яких тілах швидше відбувається дифузія: у рідких, твердих чи газуватих?

Для того щоб відповісти це запитання, згадаємо, як розташовані молекули в усіх цих тілах.

 

 

— Чи можуть молекули швидко проникнути у зразок № 1? (Ні, бо молекули розташовані упорядковано, близько одна від одної, проміжків, куди б могла проникнути інша речовина, мало.)

— Чи можуть молекули швидко проникнути у зразок № 2? (Швидкість проникнення буде більшою, бо молекули розташовані далі одна від одної.)

— Чи можуть молекули швидко проникнути у зразок № 3? (Швидкість проникнення буде найбільшою, бо відстань між молекулами досить велика.)

Отже, швидкість проникнення залежить від агрегатного стану речовини.

в)   Робота в парах.

Поспілкуйтеся один з одним та запропонуйте приклади, які вказують на роль дифузії.

Відповідь.

— Відбувається процес дихання;

— можемо приготувати смачний чай, компот, каву, тощо;

— можемо приготувати їжу;

— можемо склеювати поверхні між собою;

— можемо відчувати запахи.

4.  Фізкультхвилинка.

  • IV. Закріплення нового матеріалу

1.  Інтерактивна гра «Сніжки».

Учитель називає прізвище учня й пропонує йому назвати термін, що був вивчений на попередніх уроках, та дати його визначення. Після цього учень називає прізвище однокласника, який повторює термін та визначення, що називав його товариш, та називає ще один термін і т. д. (Терміни уроку: молекули, атоми, броунівський рух, агрегатний стан, дифузія.)

2.  Інтерактивна гра «Вірю — не вірю».

Учитель пропонує учням ряд тверджень, які можуть бути як істинними, так і хибними. Учням необхідно правильно обрати твердження й позначити їх «+» або «–». (Роздавальний матеріал.)

3.  Інтерактивна гра «Швидка допомога».

Учням пропонується швидко поставити вчителю запитання з тих частин теми, які були незрозумілими або не зовсім зрозумілими.

4.  Фронтальна бесіда.

— Чи всі речовини складаються лише з одного виду атомів?

— Чи можуть атоми об’єднуватись між собою?

— Як називаються об’єднані між собою атоми?

— Від чого залежить проникність однієї речовини в іншу?

  • V.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1.  Завдання для всього класу.

Опрацювати у підручнику § _______, узяти пластилін.

2.  Індивідуальне завдання.

Дослідити залежність швидкості випаровування рідини від температури та площі випаровування.

  • VI. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна гра «Незакінчене речення».

  • На уроці я зрозумів …
  • Сьогодні я навчився …
  • На уроці найцікавішим було …
  • На уроці мені було найважче …
  • Сьогодні на уроці я не зрозумів …
  • У мене виникло запитання …

 

Категорія: Природознавство 5 клас | Додав: uthitel (05.10.2014)
Переглядів: 4033 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: