Інформаційна безпека сучасного школяра - Основи здоров ’я 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Основи здоров ’я 8 клас

Інформаційна безпека сучасного школяра
ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА СУЧАСНОГО ШКОЛЯРА
( користування Інтернет - ресурсами)


Зміст
Вступ………………………………………………………………………………... 3
1. Ключові поняття теми «Інформаційна безпека сучасного школяра»…...…4
2. Аналіз літератури з досліджуваного питання……………………………..…12
3.Що треба знати про загрози, які несе інформаційне середовище…….…….14
4.Що роблять діти та підлітки в Інтернеті?........................................................... 15
5.Онлайн-ігри у Мережі та комп’ютерні ігри………………………………….…16
6. Доступ до небажаного контенту…………………………………………….….21
7. Моє рішення проблеми і втілення його у межах школи…………………22
Висновки……………………………………………………………………………23
Список використаних джерел…………… ………………………………………24

Вступ
Сучасні реалії суспільства, зумовлені значним ростом інформації, відкривають ще одну сферу життєдіяльності людини - інформаційну.
Інформаційна сфера стає такою ж важливою складовою суспільного життя, як економічна, виробнича, побутова, політична, військова та ін. Нові інформаційні технології, засоби масової комунікації багатократно підсилили можливості впливу на свідомість і підсвідомість людини.
Глобалізація інформаційного простору, широке оволодіння комп’ютерними технологіями дітьми та підлітками, зростання рівня інформатизації закладів освіти є позитивним проявом сучасності, але вимагають інформування школярів про небезпеки для особистості в глобальному інформаційному середовищі.
Про вплив інформаційного простору, середовища на формування особистості школяра ще тільки починають говорити. Про негативні фактори частково розповідається у підручнику «Основи здоров’я»; у 10 класі планується спецкурс «Інформаційні небезпеки». Я вважаю, що оскільки школярі не тільки є менш стійкими до інформаційно-психологічних впливів, але й швидше адаптуються до швидких змін ІТ, то, перш ніж навчити іх користуватися ІТ, спочатку необхідно інформувати про можливі загрози інформаційного середовища.
Таким чином, тема мого дослідження є актуальною. Я розумію, що моя робота не претендує на повне розкриття теми, але я намагатимусь, по-перше, визначити основні поняття досліджуваної проблеми, по-друге, вивчити певну кількість літератури з даного питання, по-третє, запропонувати власне рішення проблеми і втілити його у межах моєї школи.

1. Ключові поняття теми «Інформаційна безпека сучасного школяра»
Визначення « інформаційної безпеки особистості » є дуже важливим, оскільки воно вказує на предмет нашого дослідження.
Інформаційна безпека - це стан захищеності, тобто вона є властивістю системи мінімізувати інформаційні загрози. В першу чергу треба говорити про загрози, вони є первинними по відношенні до захисту від загроз.
Загроза інформаційній безпеці – сукупність умов і факторів, що створюють небезпеку життєво важливим інтересам особистості, суспільства і держави в інформаційній сфері.
Інформаційна сфера - сукупність таких елементів:
- об'єкти інформаційної взаємодії чи впливу;
- особисто інформація, призначена для використання суб'єктами інформаційної сфери;
- інформаційна інфраструктура, що забезпечує можливість здійснення обміну інформацією між суб'єктами;
- суспільні відносини, що складаються у зв'язку з формуванням, переданням, розповсюдженням і збереженням інформації.
Інформаційні загрози (у широкому розумінні):
- інформаційний вплив (внутрішній або зовнішній), при якому створюється потенційна або актуальна (реальна) небезпека зміни напрямку або темпів прогресивного розвитку держави, суспільства, індивідів;
- небезпека заподіяння шкоди життєво важливим інтересам особистості, суспільства, держави шляхом інформаційного впливу на свідомість, інформаційні ресурси;
- сукупність чинників, що перешкоджають розвитку і використанню інформаційного середовища в інтересах особистості, суспільства й держави.
Інформаційно-психологічна безпека особистості (в широкому розумінні) це:
- по-перше, належний рівень теоретичної та практичної підготовки особистості, при якому досягається захищеність і реалізація її життєвоважливих інтересів та гармонійний розвиток незалежно від наявності інформаційних загроз;
- по-друге, здатність держави створити умови для гармонійного розвитку й задоволення потреб особистості в інформації, незалежно від наявності інформаційних загроз;
- по-третє, гарантування, розвиток і використання інформаційного середовища в інтересах особистості;
- по-четверте, захищеність від різного роду інформаційних небезпек.
Інформаційно-психологічна безпека особистості (у вузькому розумінні) - це стан захищеності психіки людини від негативного впливу, який здійснюється шляхом упровадження деструктивної інформації у свідомість і (або) у підсвідомість людини, що приводить до неадекватного сприйняття нею дійсності.
Інформаційні матеріали - сукупність джерел та систем, які містять інформацію, призначену для передачі. За формою вони поділяються на:
- текстові інформаційні матеріали: документи, книги, журнали, газети, довідники, каталоги, рукописи;
- графічні або образотворчі: графіки, креслення, плани, схеми, карти;
- аудіовізуальні: звуко- та відеозапис, кінофільм, фотографія.
Комп’ютерний вірус – це невелика програма, яка має здатність розмножуватися та знищувати інформацію, блокувати роботу комп’ютера. На сьогоднішній день відомо понад 50 тисяч вірусів і їх кількість зростає кожного дня. Проявляється дія вірусів на комп’ютері по різному: уповільнення роботи, затримки при виконанні програм, незрозумілі зміни у файлах, зникнення файлів, візуальні ефекти, форматування жорсткого диска, незрозумілі системні повідомлення та звукові ефекти, самовільне відкривання браузером деяких сайтів (рекламного характеру) та інше. Одним із видів вірусів є хробаки. Вони схожі на віруси, бо розмножуються і роблять власні копії, але, на відміну від вірусів, не потребують носія і передаються здебільшого через електронну пошту. Хоча спершу хробаки були не були шкідливими, нинішні їхні різновиди спричиняють значні перезавантаження мереж і можуть руйнувати файли.
Хакери та крекери
Ха́кер (від англ. to hack — рубати) — особливий тип комп'ютерних спеціалістів. Нині так часто помилково називають комп'ютерних хуліганів, тобто тих, хто здійснює неправомірний доступ до комп'ютерів та інформації. Інколи цей термін використовують для позначення спеціалістів взагалі — у тому контексті, що вони мають дуже детальні знання в якихось питаннях, або мають достатньо нестандартне і конструктивне мислення. З моменту появи цього слова в формі комп'ютерного терміну (започаткованого в 1960-ті роки), в нього з'явилися достатньо різноманітні значення. Обдарований програміст, ентузіаст своєї справи, прихильник свободи та відкритості інформації.
Крекер — спеціаліст в області комп'ютерних технологій, діяльність якого пов'язана з намаганням отримати несанкціонований доступ до систем із секретною (конфіденційною) інформацією, комп'ютерний злочинець.
Одним із інструментів хакера та крекера є троянський кінь.
Троянський кінь – це комп'ютерні програми, які добре вміють маскуватися під програмні продукти, а насправді виконують різні дії (збирають та пересилають, змінюють або псують інформацію, використовують ресурси комп'ютера на власний розсуд).
Ці віруси самостійно не розмножуються. Вони видають себе за корисні програми, провокуючи користувача самостійно їх встановити.
Окремі категорії троянських вірусів здатні завдавати збитків віддаленим комп'ютерам та мережам, не порушуючи працездатності зараженого комп'ютера.
Одним із видів діяльності хакерів та крекерів є створення власних Ботнерів або бот мереж. В можете працювати на своєму комп’ютері і не підозрювати що є частиною групи, яка здійснює атаку на віддалений сервер, розсилає спам, краде конфіденційну інформацію.
Ботне́т (англ. botnet від robot і network) — це комп'ютерна мережа, що складається з деякої кількості хостів, із запущеними ботами — автономним програмним забезпеченням. Найчастіше бот у складі ботнета є програмою, яка приховано встановлюється на комп'ютері жертви і дозволяє зловмисникові виконувати певні дії з використанням ресурсів інфікованого комп'ютера. Зазвичай використовуються у протиправній діяльності — розсилці спаму, переборі паролів на віддаленій системі, атаках на відмову в обслуговуванні, отриманні персональної інформації про користувачів, крадіжках номерів кредитних карт та паролів доступу.
Комп'ютер може потрапити в мережу ботнету через встановлення певного програмного забезпечення без відома користувача. Трапляється це зазвичай через:
- інфікування комп'ютера вірусом через вразливість в ПЗ (помилки в браузерах, поштових клієнтах, програмах перегляду документів, зображень, відео).
- недосвідченість або неуважність користувача — шкідливе ПЗ маскується під "корисне програмне забезпечення".
- використання санціонованого доступу до комп'ютера (рідко).
Спам (англ. spam) — масова розсилка кореспонденції рекламного чи іншого характеру людям, які не висловили бажання її одержувати. Передусім термін «спам» стосується рекламних електронних листів. Також вважаються спамом освідчення в коханні на електронну пошту, в чатах, соціальних мережах і т.п. Найчастіше спам використовують для розсилання реклами, але є й інші сфери його застосування:
- реклама незаконної продукції
- нігерійські листи (тоді спам використовується для того, щоб виманити гроші в одержувача листа. Найпоширеніший спосіб одержав назву «нігерійські листи», тому що дуже багато таких листів приходило з Нігерії. Такий лист містить повідомлення про те, що одержувач листа може одержати якимось чином велику суму грошей, а відправник може йому в цьому допомогти. Потім відправник листа просить перерахувати йому трохи грошей: наприклад, для оформлення документів чи відкриття рахунку. Виманювання цієї суми і є метою шахраїв.)
- фітинг;
- масове розсилання листів релігійного змісту;
- масове розсилання листів, містять комп’ютерні віруси;
- масове розсилання листів з метою виведення комп’ютерної системи із ладу.
Інтернет шахрайство
Сказати що в Інтернеті існує шахрайство – це не сказати нічого. Інтернет– це рай для шахрайства.
Фальшиві товари на аукціонах
На онлайн - аукціонах типу e-Bay досить часто попадаються фальшиві товари. І незважаючи на те, що в того ж e - Bay є комісія для відстеження шахраїв, однаково ймовірність купити підробки існує, навіть якщо надані сертифікати, котрі підтверджують справжність.
Ще на Інтернет - аукціонах бувають випадки накручування ціни за допомогою спільників. Продавець з іншого акаунту або його друзі підвищують ставку, щоб ви заплатили більше. Тому, якщо якийсь користувач часто трапляється у списку тих, що зробили ставки в одного продавця, можливо, він просто накручує ціну. І ще одне: ніколи не переказуєте гроші за товар напряму. Якщо вам нічого не надішлють, повернути гроші в такому випадку буде практично неможливо.
Банківська афера, або фішинг
Якщо ви отримали електронного листа від свого банку, в якому сказано, що хтось намагався скористатись вашим рахунком, і для розблокування рахунку вам необхідно передати банку інформацію, що підтверджує особу, у жодному разі не слід цього робити. Банки ніколи не запитують таку інформацію через е-мейли. Аферисти (фішери), отримавши вашу особисту інформацію, скористаються нею для одержання доступу до вашого ж банківського рахунку.
Афера «Ви виграли безкоштовний X - box!»
Щоразу, коли вам в Інтернеті безкоштовно пропонують те, за що зазвичай треба платити, варто бути вкрай обережним. Виробники товарів, які ви «виграли, отримавши е-мейл» – комерційні організації, і в їхні плани не входить роздавати тисячі X- box'ів, Ipod'ів чи інших гаджетів безкоштовно. У таких аферах звичайно просять оплатити тільки доставку, якої, природно, не буде.
Благодійна афера
Як тільки трапляється трагедія, що вимагає доброчинності, активізуються не тільки благодійні фонди, але й аферисти. Якщо вам приходить е-мейл із проханням про внесок, не варто зразу пересилати гроші. Впевніться на 100%, що ці кошти підуть куди треба. А взагалі в таких випадках краще довіряти великим благодійним організаціям, таким як Червоний Хрест.
Шантаж
Іноді трапляється, що «жертві» приходить лист із погрозами викрадення кого-небудь із близьких і вимогами перерахувати енну сумі грошей на рахунок відправника листа. Звичайно ж, це афера. Навіть якщо ви відчуваєте, що хтось справді може викрасти ваших родичів або має у розпорядженні компромат, найкраще звернутися в правоохоронні органи.
Буває й зворотна ситуація: вам приходить лист від сищиків, які знайшли ваші контакти в затриманого злочинця, і просять допомогти в розслідуванні. Насправді аферисти просто виманюють у вас особисту інформацію.
Online-хижаки
Використання таких інструментів комунікації в Iнтернеті, як чат-кімнати, електронна пошта та обмін миттєвими повідомленнями, може поставити школяра під потенційну загрозу зустрічі з он-лайн-хижаками. Анонімність Iнтернету означає, що довіра та тісний зв’язок в он-лайні можуть виникати досить швидко. Хижаки користуються цією анонімністю, щоб будувати свої взаємовідносини з недосвідченими молодими людьми.
Як діють он-лайн-хижаки?
Хижаки встановлюють контакт із школярами шляхом розмов у чат-кімнатах, обміну миттєвими повідомленнями, завдяки електронній пошті або дошкам повідомлень. Багато підлітків користуються он-лайн-форумами підтримки ровесників для розв’язання своїх проблем. Хижаки часто відвідують такі зони в он-лайні для пошуку вразливих жертв. Он-лайн-хижаки намагаються поступово спокусити своїх жертв, виявляючи по відношенню до них увагу, доброту або навіть пропонуючи подарунки. Як правило, не шкодують ні часу, ні грошей, ні енергії. Вони в курсі найостанніших музичних новинок і все знають про хоббі, які цікавлять дітей. Вони вислуховують школярів і співчувають їхнім проблемам, намагаються «послабити комплекси» молодих людей, поступово вводячи у свої розмови сексуальний контекст або показуючи їм відверто сексуальні матеріали. Деякі он-лайн-хижаки намагаються одразу ж втягнути школярів у відверто сексуальні розмови. Цей більш прямолінійний підхід може включати і сексуальне домагання. Хижаки також можуть запрошувати підлітків, з якими вони знайомляться в он-лайні, до контакту віч-на-віч.
Хто ризикує стати жертвою он-лайн-хижаків?
Юнаки та дівчата є найбільш вразливою категорією, яка знаходиться під загрозою контактів з он-лайн-хижаками. Школярі, які є найбільш вразливими для он-лайнових хижаків, мають наступні риси:
- вони новачки в он-лайні й незнайомі з «мережевим етикетом»;
- завзяті користувачі комп’ютера;
- хочуть спробувати щось нове, авантюрне у житті.
- активно шукають уваги та теплих стосунків.
- бунтівні.
- ізольовані або самотні.
- допитливі.
- збентежені в плані статевої приналежності.
- занадто довірливі, яких можна легко ошукати.
- їх приваблюють субкультури, що існують за межами їхнього контрольованого батьками світу.
- вони вважають, що знають все про небезпеку хижаків, але насправді вони наївні, коли мова йде про он-лайн-стосунки.

2. Аналіз літератури з досліджуваного питання
Ознайомившись з літературою з даної проблеми, я прийшов до висновку, що дослідження загроз інформаційного середовища ведуться у двох нарямках:

Дослідники проблем агресії пишуть про те, що учні, які з дитинства бачать насильство на екрані, частіше і самі схильні до насильства та образ, перебувають у стані фрустрації, депресії, гніву тощо.
На зміни у нервовій системі під впливом комп’ютера вказує О.Виговська : «відбувається перезбудження нервової системи дітей, що з часом призводить її до енергетичного виснаження». У науковій літературі цей стан має назву «вигорання». За визначенням О. Виготської, у «особи, враженої вигоранням, відбуваються постійні негативні зміни – у поведінці спостерігаються проблеми щодо творчого вирішення завдань, на виконання дій витрачається більше часу, праця стає не результативною, людина усамітнюється, уникає спілкування, втрачає прагнення до розваг і відновлення здоров’я; з’являються почуття «чорного гумору», підвищена дратівливість, відчуття збентеження і безсилля; мислення вирізняється малою здатністю концентрувати увагу, людина підозріла і недовірлива, цинічно сприймає успіхи оточуючих, набуває менталітету жертви; здоров’я погіршується, порушується сон, спостерігається стомлюваність і виснаження, порушення психічного і соматичного здоров’я» [11, с. 154].
Я вважаю, що не тільки батьки, вчителі та інші дорослі повинні піклуватися про інформаційну безпеку школяра, а й сам учень повинен отримати інформацію про це і навчитися самостійно протистояти негативним впливам.
Паррі Афтаб, директор Інтернет-ресурсу Wired Safety стверджує, що кращий фільтр, який може дійсно забезпечити безпеку дитини у мережі та розв’язати багато інших проблем, – в голові у самої дитини, а дорослим потрібно тільки «налаштувати» цей фільтр [10].
Я вважаю, що для інформаційної безпеки школяра у користуванні Інтернет - ресурсами необхідно поєднати наступні елементи:

3.Що треба знати про загрози, які несе інформаційне середовище
У посібнику для батьків «Діти в Інтернеті: як навчити безпеці у віртуальному світі», виданом інститутом психології ім. Г.С. Костюка Національної Академії педагогічних наук України і національним лідером телекомунікацій “Київстар” , подаються такі дані про Інтернет - загрози для дітей:
- онлайн - насилля;
- шахрайство;
- порнографія;
- отримання особистої інформації з метою злочинного використання
У 2009 році «Київстар» ініціював Всеукраїнське соціологічне дослідження «Знання і ставлення українців до питання безпеки дітей в Інтернеті»,яке провів Інститут соціології НАН України. Результати вражають:
- понад 28% опитаних дітей готові надіслати свої фотокартки незнайомцям у Мережі;
- 17% без вагань повідомляють інформацію про себе і свою родину – адресу, професію, графік роботи батьків, наявність цінних речей у домі… Навіщо незнайомцям така інформація, діти, як правило, не замислюються;
- 22% дітей періодично потрапляють на сайти для дорослих;
- 28%дітей, побачивши в Інтернеті рекламу алкоголю або тютюну, хоча б один раз спробували їх купити, а 11%− спробували купувати наркотики;
- близько 14% опитаних час від часу відправляють платні SMS за бонуси в онлайн-іграх і лише деякі звертають увагу на вартість послуги.
Дослідження «Київстар» також виявило: 87% батьків вважають, що самевони повинні навчати дітей правилам безпеки користування Інтернетом. Однак лише у 18% випадків дорослі перевіряють, які сайти відвідує дитина.
Таким чином, школяр повинен сам знати все про інформаційну безпеку і повинен навчитися захищати себе самостійно.

4.Що роблять діти та підлітки в Інтернеті?
Спілкуються – знайомляться і шукають нових друзів у соціальних мережах, чатах, беруть участь у дискусіях і віртуальних форумах.
Навчаються і розвиваються – продивляються контрольні, реферати, списують розв’язання з ГДЗ, читають новини, підвищують рівень знань, технічної і медійної освіченості.
Розважаються – грають, слухають музику, дивляться фільми і відеоролики.
У віртуальному середовищі діти та підлітки прагнуть розслабитися і абстрагуватися від психологічних проблем реального світу, дати вихід емоціям,цікаво провести час.
Віртуальний ігровий простір дозволяє дітям реалізовувати низку потреб: у грі, розвагах, досягненні поставленої мети, саморозвитку, розвитку позитивних якостей, сміливості, вмінні долати перешкоди, поразки і невдачі; потреби у повазі та самоповазі, потреби в автономії, у протесті проти існуючих правил, знятті соціальних табу; потреби у домінуванні; потреби в агресії у запобіганні небезпеці і т. ін.
За статистикою, поданою у вище згадуваному посібнику:
Школярів цікавлять такі ресурси Мережі, як YouTube, Google и Facebook,Wikipedia, eBay и MySpace, а також фан - сайти.
Хлопчики легше сприймають інформацію, що несуть зображення,а дівчата надають перевагу текстам.
Для дівчаток найбільша складність – це навігація сайтів і особливості користування ресурсами Інтернет. Хлопчики швидше орієнтуються в ресурсах сайтів і в навігації.
Дівчата під час роботи з комп’ютером звертаються за допомогою до дорослих, а хлопчики намагаються самостійно розібратися у проблемі та знайти її розв’язання.
Хлопчики віддають перевагу Інтернет - магазинам, іграм і «дорослим» ресурсам, а дівчата – музичним сайтам, розважальним ресурсам і сайтам, присвяченим відомим особистостям.
До соціальних мереж хлопчики і дівчата виявляють однаковий інтерес.
Хлопчики частіше за дівчат відвідують порнографічні сайти і сайти з еротичним змістом.

5.Онлайн-ігри у Мережі та комп’ютерні ігри
Віртуальний ігровий світ, на відміну від реального, вирізняє керованість подій (можливість збереження у грі та можливість «переграти» подію), прогнозованість подій та можливості вибору складових (рівня складності, супротивника, зброї, місця дії), наявність здібностей, неможливих у реальному світі: декількох життів, інших фізичних законів, (наприклад, гравітації чи швидкості) та фізіологічні особливості (здатність відчувати біль, втому), відсутність базових потреб (у сні, відпочинку, їжі). Комп’ютерні ігри навчають жити за іншими правилами, де відсутня необхідність дотримуватися єдиних для всіх норм і законів, навіть законів природи.
У віртуальному світі знімаються заборони і обмеження морально - етич-ного і соціальних планів (зняття табу насилля, вбивств, руйнування; відсутність правових норм, що діють у реальності). Школярі на підсвідомому рівні відчужуються від фундаментальних речей: необхідності дотримання правил, неминучості покарання за агресивну поведінку і порушення закону єдності просторово-часового континууму. Зацікавленість агресивними іграми призводить до того, що школярі можуть спробувати застосовувати подібні методи розв’язання проблем у реальному житті.
Тривале перебування за комп’ютером у статичному положенні викликає порушення кровообігу і провокує застійні явища в організмі дитини, що,в свою чергу, сприяє виникненню або загостренню захворювань опорно-рухового апарату, шлунково-кишкового тракту, судинних порушень. Концентрація погляду на екран монітора і неправильне освітлення негативно впливають на зір.
5.1. Що таке комп’ютерна залежність?
До комп’ютерної залежності більш схильні підлітки 11-17 років. У них відбувається втрата відчуття часу, порушення зв’язків із навколишнім світом,виникає почуття невпевненості, безпорадності, страху самостійного прийняття рішень і відповідальності за них.
Комп’ютерна залежність негативно впливає на особистість дитини, викликаючи емоційну й нервову напругу, антено-невротичні та психоемоційні порушення, проблеми у спілкуванні та порушення соціальної адаптації.
Нічне використання Інтернету спричиняє порушення режиму сну, внаслідок чого виникає хронічна втома, підвищується дратівливість, конфліктність.
З метою подолання сонливості діти, які страждають на таку залежність,вдаються до підвищеного споживання кави, міцного чаю та інших тонізуючих речовин, що також шкодить їх здоров’ю. Щоб придбати нові ігри чи пристрої для гри або для оплати користування Інтернетом деякі діти вдаються до шахрайства.
За впливом на гравця найбільш потужними є рольові комп’ютерні ігри, які сприяють інтеграції свідомості з комп’ютером, що може призвести до повного ототожнення школяра з комп’ютерним героєм. У нормальному стані відбувається короткочасне поринання гравця у віртуальну реальність з метою зняття напруги, відволікання від побутових проблем.
У випадку патологічного відхилення від норми, дитина повертається у реальний світ на короткий проміжок часу, тільки щоб поїсти, попити і трохи поспати.
5.2.Психологічні і фізичні симптоми Інтернет – залежності:
Психологічні симптоми:
- гарне самопочуття або ейфорія під час роботи за комп’ютером;
- неможливість зупинитися;
- постійне збільшення кількості часу перебування в Інтернеті;
- зневага до родини та друзів;
- відчуття спустошеності, тривоги, роздратованості в періоди перебування
поза Інтернетом;
- брехня про свою діяльність своїм близьким;
- проблеми з навчанням.
Фізичні симптоми:
- біль у зап’ястях через тривалу перенапругу м’язів;
- сухість в очах;
- головний біль;
- біль у спині;
- нерегулярне харчування;
- нехтування особистою гігієною;
- порушення сну.
Небезпечні сигнали – провісники Інтернет - залежності:
- нав’язливе прагнення постійно перевіряти електронну пошту;
- очікування чергового сеансу он-лайн;
- збільшення часу, проведеного он-лайн;
- зростання витрат на Інтернет - послуги.
Ознаками Інтернет - залежності є:
- повне поглинання Інтернетом;
- потреба у збільшенні часу он-лайн - сеансів;
- наявність неодноразових, малоефективних спроб скорочення часу перебування в Інтернеті;
- поява симптомів абстиненції при скороченні користування Інтернетом (повторний потяг, виникнення і посилення напруги);
- виникнення проблем у навколишньому соціальному середовищі (непорозуміння з однолітками, членами родини, друзями);
- намагання приховати реальний час перебування в Інтернеті;
-залежність настрою від використання Інтернету (виражається емоційним і руховим збудженням, тривогою, нав’язливими розмірковуваннями про те, що зараз відбувається в Інтернеті, фантазіями і мріями про Інтернет, вільними чи несвідомими рухами пальців, що нагадує друкування на клавіатурі).
Розходження між реальним «я» і своїм Інтернет - образом
Така ситуація може бути наслідком неадекватного сприйняття школярем себе і оточуючого світу. Ототожнюючи себе з героєм гри, школяр отримує можливість своєрідної самореалізації у віртуальному світі. При цьому якості героя (сміливість, сила, надзвичайні здібності та ін.) він автоматично приміряє на себе. Повернення в реальність позбавляє гравця багатьох можливостей і робить безпорадним перед проблемами, що існують в реальності. Це призводить до погіршення психологічного стану дитини: зміни його емоційного стану, підвищення тривоги, роздратованості, зниження самооцінки, проявів невпевненості в собі, виникнення агресії до оточуючих, погіршення навчальних показників і порушення соціалізації.

6. Доступ до небажаного контенту
Під небажаним контентом ми розуміємо матеріали непридатного для школярів та протизаконного змісту – порнографічні, такі, що пропагують наркотики, психотропні речовини й алкоголь, тероризм і екстримізм, ксенофобію,сектантство, національну, класову, соціальну нетерпимість і нерівність, асоціальну поведінку, насилля, агресію, суїцид, азартні ігри, Інтернет -шахрайство, та матеріали, що містять образи, наклепи і неналежну рекламу.
Небезпека перегляду ресурсів з «дорослим» контентом полягає у тому,що, по-перше, школяр ще емоційно не готовий до сприйняття відвертих матеріалів, що стосуються статевих відносин, та можуть завадити формуванню нормальної сексуальної та громадської поведінки, справити негативний вплив на уяву про здорові сексуальні стосунки, нівелювати сімейні цінності та сприяти ранньому початку інтимного життя, а, по-друге, школяр може стати жерт-вою злочинців, педофілів чи людей з порушенням психіки.
Розкриття конфіденційної інформації у Мережі – це повідомлення повного власного імені чи імен членів родини, адреси проживання і навчального закладу, номерів телефонів, місця відпочинку, часу повернення додому, періоду відсутності батьків чи інших членів родини, номерів банківських карток батьків чи Інтернет - гаманця, повідомлення паролей до електронної пошти та аккаунтів соціальних мереж.
При реєстрації в Інтернет - сервісах у кодових фразах не слід повідомляти свідчення особистого характеру, наприклад, дівоче прізвище матері, оскільки дана інформація використовується при оформленні банківських документів у якості ключової фрази.
Також можливе зараження комп’ютерними вірусами, програмами-шпигунами та через хакерські атаки.
За даними опитування компанії Symantec 48% найбільш небезпечних сайтів, що містять загрози розміщення програм-шпигунів – це сайти із дорослим змістом. Тому потрібно обмежити доступ на подібні ресурси з сімейного та шкільного ПК.
7. Моє рішення проблеми і втілення його у межах школи
Щоб привернути увагу моїх однолітків до існуючої проблеми, я створив два плакати, які розміщені у кабінеті інформатики: «Інтернет – друг чи ворог?» та «Моя інформаційна безпека», а також я створив буклети, які можуть взяти усі бажаючі учні у кабінеті інформатики.




Висновки
Відправною точкою моєї роботи була необхідність визначити, які види загроз несе нове інформаційне суспільство, а саме користування Інтернетом, для молодої несформованої особистості.
Я дослідив, що існує настільки великий спектр загроз для дітей і підлітків, що вони мають майже усталену класифікацію.
Для окремої особистості існують одні загрози, для суспільства інші, для держави – ще інші. Для школярів існують спеціальні види загроз з огляду на вікові та психологічні особливості. Що для сформованої, зрілої особистості, не несе загрози, те для дитини може виявитися небезпечним. Несформованість психічної, вольової, емоційної сфери, недостатній рівень розвитку критичного мислення дітей і підлітків з одного боку, і часто вільний, неконтрольований доступ їх до джерел інформації, веде до підпадання їх під негативний інформаційний вплив, котрий може проявитися, як у деструктивних діях, так і в формуванні морально спотвореної особистості.
Наскільки людина сприйнятлива до психологічних впливів, загроз інформаційного середовища, залежить від її особистісних якостей: психологічної стійкості, сили власних переконань, сили волі, розвитку критичного мислення. Однак, можна сказати, що несформована дитяча особистість, в силу її психічних особливостей, є найбільш уразливою до таких впливів.
Я вважаю, що школяр повинен вміти впоратися з тими загрозами, яке несе користування Інтернетом, бо батьки дуже часто не є освіченими у цьому питанні, а з вчителем не завжди можна порадитися. Тому я систематизував отриману інформацію і склав плакати і буклети, які допоможуть моїм одноліткам бути впевненими користувачами Мережі.


Список використаних джерел
1. http://uk.wikipedia.org/wiki/Комп’ютернийвірус
2. http://uk.wikipedia.org/wiki/хакер
3. http://uk.wikipedia.org/wiki/Троянськийвірус
4. http://uk.wikipedia.org/wiki/Ботнер
5. http://www.rate1.com.ua/ua/ekonomika/tekhnologiji/1538/
6. http://uk.wikipedia.org/wiki/Спам
7. http://informaiklern.blogspot.com/2012/02/online.html
8. http://chl.kiev.ua/default.aspx?id=88
9. www.onlandia.org.ua
10. http://sp.sz.ru/01020503.html.
11.Виговська О. Підготовка сучасного вчителя в умовах трансформації суспільства // Матеріали міжнародної наукової конференції до 80-річчя НПУ ім. М.П. Драгоманова. – К., 2000. – Вип. 1.
12.Гаєвський О.Ю. Інформатика: 7-11 кл. Навч. посіб. - К.: Видавництво А.С.К., 2003. – 512с.: іл.

[color=blue]
Категорія: Основи здоров ’я 8 клас | Додав: Людмила (17.07.2014) | Автор: Абазіна Людмила Володимирівна E
Переглядів: 1911 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1
1  
12

Ім`я *:
Email *:
Код *: