Урок 5 Тема. розчинність, її залежність від різних чинників. - Хімія 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Хімія 9 клас

Урок 5 Тема. розчинність, її залежність від різних чинників.


Урок 5
  Тема. розчинність, її залежність від різних чинників.
Насичені й  ненасичені розчини.
Мета: сформувати  уявлення  про  розчинні,  малорозчин­
ні й   практично нерозчинні речовини, визначити межі
розчинності речовин; навчити учнів користуватися та­
блицею розчинності; сформувати поняття про насиче­
ні й   ненасичені, концентровані та  розведені розчини;
здійснити проміжний контроль навчальних досягнень.
Матеріали: вода, гіпс, крейда, калій нітрат, натрій хлорид, олія;
пляшка газованої води.
обладнання: хімічні склянки, таблиця розчинності кислот, солей
і  основ.
Базові поняття
та  терміни:
розчин, розчинник, швидкість розчинення, насичений
розчин, ненасичений розчин, концентрований розчин,
розведений розчин.
Тип уроку: комбінований.
Методи
навчання:
пояснювально ­ілюстративні, словесні, наочні, репро­
дуктивні, частково пошукові, інтерактивні, метод тес­
тового контролю, методи стимулювання навчання.
структура уроку
     І.     Організаційний     етап    ................................. 3     хв
     ІІ.     Перевірка      домашнього      завдання ........................ 4     хв
    ІІІ.     Актуалізація      опорних     знань ........................... 3     хв
     ІV.     Вивчення     нового     матеріалу     ........................... 20     хв
     V.     Закріплення      та     узагальнення      знань .................... 10     хв
    VІ.     Домашнє      завдання ...................................2     хв
    VІI.     Підбиття      підсумків      уроку     ............................. 3     хв
хід уроку
І.   о рганізаційний етап
Привітання.f Діагностикаf емоційного f стануf учнів f f
Для      діагностики      емоційного     стану      пропонуємо      використати     різновид    
інтерактивної технології «Термометр» .    Учням    пропонується    намалювати     
в     зошитах     на     полях      шкалу     від     –12      до     +12      і     визначити     температуру     свого     
емоційного     стану      на     початку      уроку.     Учитель     на     дошці      може     намалювати     
35
свій      «термометр»     і      показати     свій      емоційний     стан.     Загальний     емоційний    
стан     можна     визначити,     якщо      попросити     підняти      руки     тих      учнів,      у     кого    
«температура»     нижча     0,      вища      0,      дорівнює     –12,     +12      або      0.      Загальний     стан    
класу     можна    показати    на    дошці.    У    разі,    коли    більшість     учнів     мають    погане    
емоційне     самопочуття,     слід      поговорити     з      учнями,     намагаючись     змінити     
їхній      настрій      і     налаштувати     їх      на     роботу.
ІІ.  Перевірка домашнього завдання
Бесіда f f
1.    Дайте     визначення      поняттю     «розчин».
2.    Назвіть     особливості      молекул     води,      які     надають     їй      властивості      роз-чинника.
3.    Чому      воду     називають     полярним      розчинником?
4.     Опишіть    механізм    розчинення     речовини    йонної    будови;     молекулярної    
будови.
5.    Як      можна     довести,     що     розчинення      є     фізико-хімічним     процесом?
6.    Які     речовини     називають     кристалогідратами?      Наведіть     приклади.
7.    Чи      можна     виділити     кристалізаційну     воду     з     кристалогідратів?
ІІІ.   Актуалізація опорних знань
Бесіда f f
1.    Чи      всі     речовини     добре      розчиняються      у     воді?
2.    Назвіть     речовини,      які     не     розчиняються      у     воді.
3.    Як      можна     прискорити      розчинення      речовин      у     воді?
4.     Як     приготувати    цукровий     сироп?    Скільки     цукру     можна    максимально    
розчинити     в     1     літрі     води?
Учитель     повідомляє     тему     уроку      та     формулює      мету     уроку.
ІV.  Вивчення нового матеріалу
1.     Розчинність    речовин
Розповідь f учителя f f
Здатність     речовини    розчинятися    у    воді     називають    розчинністю.    За    роз-чинністю     речовини     умовно     поділяють     на     добре      розчинні,      малорозчинні    
й     практично     нерозчинні.
Для      пояснення     різниці      між      ними      можна     провести     такий      дослід.     Наси-племо     в      різні     пробірки     приблизно     рівні     кількості      калійної     селітри      (калій    
нітрату),     кухонної     солі      (натрій      хлориду),      гіпсу      (двоводного      кальцій      суль-фату)      і      крейди     (кальцій     карбонату).      Доллємо     до     них      дистильовану      воду    
й      перемішаємо     скляною     паличкою.     Селітра      й      кухонна     сіль      розчиняються    
повністю     —     вони     добре      розчинні     у      воді.     У      пробірках     із      гіпсом     і      крейдою    
залишаються      білі      осади.     Їх     можна     відфільтрувати,     а      фільтрати     випарити     
в      порцелянових     чашках.     При     випарюванні     розчину     гіпсу      на     дні     чашки   
залишиться     білий      порошок,      тоді      як     крейди     в      іншому      випадку     не     буде    
помітно.     Це     означає,     що     гіпс      трохи      розчинний     у      воді,     хоча     й      не     так      добре,    
як     кухонна     сіль      або      селітра.      Крейда     у      воді     практично     нерозчинна.
Відомості     про      розчинність      деяких     неорганічних     речовин      наведені     в     та-блиці      розчинності      кислот,      солей      і     основ      у     воді.
Робота f зf таблицеюf розчинності f f
Слід     звернути     увагу,      що     всі     солі      Калію     й     Натрію     добре      розчинні     у     воді.    
Розчинні     всі     солі      нітратної     кислоти.     Із      солей      сульфатної     кислоти      малороз -чинний     кальцій     сульфат     і    практично    нерозчинні    барій     і    плюмбум    сульфати.     
Серед     хлоридів    практично    нерозчинні    лише    арґентум    хлорид,     а    плюмбум(ІІ)     
хлорид     малорозчинний     у     воді.     У     деяких     клітинках     таблиці      трапляється     
прочерк.     Це     означає,     що     дана     сіль      вступає      з     водою      в     хімічну      реакцію      і     не    
може    існувати    у    водному    розчині.    Деякі     з    таких     солей,    наприклад    алюміній     
карбонат,      дотепер      не     вдалося      добути.
Завдання f f
1.     Назвіть     нерозчинні     солі      Кальцію;     розчинні     фосфати.
2.     Визначте,     чи     є     розчинними      ВaSO
4
,     K
2
S,      Ca(ОН)
2
,     НNО
2
.
2.     Межі     розчинності     речовин
Розповідь f учителя f f
Усі     тверді      речовини     обмежено      розчинні     у     воді.     Їхню      розчинність      ви-ражають     числом.      Воно     показує      найбільшу     масу     речовини,      що     може     розчи -нитися     в     100      г     води     за      даних      умов.      Цю     величину      називають     коефіцієнтом
розчинності,     або      просто     розчинністю.     Наприклад,     у     100      г     води     при      20     °С    
можна     розчинити     не     більше     32     г     KNO
3
,     36     г     NaCl,     0,25     г     CaSO
4
     і     0,007      г    
СаСО
3
.     Ці     дані     можна     знайти     в     довідниках.
Учитель     на     дошці      оформляє      схему,     надає      пояснення     та     наводить     при -клади.
речовини
розчинні
Розчиняється         
більше     1     г     речовини    
в     100      г     води
(NaCl,     KNO
3
)
Розчиняється         
від     1     г     до     0,01     г     ре-човини     в     100      г     води
(CaSO
4
,     Ca(OH)
2
)
Розчиняється         
менше     0,01     г     речовини    
в     100      г     води
(BaSO
4
,     CaCO
3
,     AgCl)
малорозчинні Практично нерозчинні
Абсолютно     нерозчинних     речовин      немає!     Навіть     благородні     метали,     
наприклад     срібло,     здатні     в      незначній      мірі      розчинятися.
Рідини     та     гази     також     здатні     розчинятися     у     воді.     Деякі      рідини,      напри -клад    етиловий     спирт,    гліцерин,     ацетон,     сульфатна,    нітратна    й    оцтова    кисло -ти,    необмежено     розчинні    у    воді      —    їх     можна    змішувати    з    водою     в    будь-яких     співвідношеннях.      Бензин,      гас,      олія,     хлороформ     і     багато     інших     рідин      лише     
трохи      розчинні     у     воді,     і     тому     їх      вважають      практично     нерозчинними.
Демонстрація f f
Якщо      рослинну     олію     вилити     у     воду     й     збовтати,      то     через      деякий     час    
утворяться     два      роздільні     шари     —     верхній      (олія)      і     нижній      (вода).     Про      такі     
рідини     говорять,      що     вони     не     змішуються.
Гази     також     сильно     розрізняються     за      розчинністю.     Найбільшою     роз-чинністю     у     воді      характеризуються      хлороводень     НСl     і     амоніак      NH
3
.     За     тем -ператури     0     °С     і     атмосферному      тиску      в     1     л     води     може     бути     розчинено     500      л    
хлороводню     і    1200    л    амоніаку!     Розчинність     інших    газів    у    воді     істотно     нижча.    
Так,     за      тих      самих      умов     в     1     л     води     розчиняється     лише      1,7     л     вуглекислого    
газу,     50     мл     кисню,     23     мл     азоту      та     21,5     мл     водню.     Гірше      за      всі     інші     гази    
розчинний     гелій      —     9,7     мл     в     1     л     води.
3.     Залежність    розчинності     від    різних    чинників
Розповідь f учителя f f
Розчинність     речовин     залежить     від    температури.    Для     більшості     твердих     
речовин     зі     зростанням     температури    вона    помітно     збільшується.     Кухонна    сіль     
розчинна     приблизно     однаково     як     у     холодній,      так      і     в     гарячій      воді,     а     вапно     
і     гіпс      краще     розчинні     в     холодній     воді.
Дослідним     шляхом      встановлено,     що     при      температурі      0     °С     у     100      г     води    
може     бути     розчинено     не     більше     13     г     калійної     селітри,      при      20     °С     —     32     г,     
при      40     °С     —     64     г,      при      60     °С     —     110      г,      а     при      100      °С     —     246      г.      Використовую-чи     ці      дані,     можна     побудувати     криву      розчинності      (демонструється      таблиця     
або      ілюстрація).
Демонстрація f f
Якщо      холодну      мінеральну     газовану     воду     нагрівати,     не     доводячи     до    
кипіння     (або      просто     налити     в     стакан     у     теплій     кімнаті),     то     на     дні     й     стінках     
посудини     утворяться     бульбашки     повітря,     яке      виділяється      з     води.      Це     по-яснюється     тим,     що     розчинність      усіх      газів     зменшується     зі      збільшенням    
температури.
На     відміну      від     рідин      і     твердих      речовин      розчинність      газів     залежить      від    
тиску:     гази     значно     краще     розчиняються      при      підвищенні     тиску.     При     виго-товленні    лимонаду     або     газованої     води    їх     насичують    вуглекислим    газом     при     
підвищеному     тиску,     а     пляшку      герметично      закривають.     При     відкриванні     
пляшки      тиск     у      ній     вирівнюється      з      атмосферним,      і      надлишковий      вугле -кислий     газ     починає      виділятися,      нерідко      настільки      бурхливо,      що     разом      із     
ним      із      пляшки      виливається     частина      напою.
На     швидкість     розчинення      впливає      ступінь      подрібнення     речовин      і     ди-фузія.     Для      того     щоб      прискорити      розчинення      речовин,     розчин     слід      пере-мішувати,     а     розчинну     речовину     подрібнювати.
38
4.     Насичені     і    ненасичені    розчини
Розповідь f учителя f f
Розчин,      у     якому     взята      речовина     ще     може     розчинятися     при      даній      тем -пературі,     називають     ненасиченим.     Ненасиченим,      наприклад,     буде     розчин,     
отриманий     додаванням      5     г     кухонної     солі      (приблизно      одна     чайна      ложка)    
у     100      г     води.
Розчин,     у    якому    за     даної    температури    речовина    більше    не    розчиняється,     
називають     насиченим.     Наприклад,     розчинність      кухонної     солі      за      кімнатної     
температури     становить      36     г     у     100      г     води,      отже,      для      готування      насиченого    
розчину      треба      розчинити     36     г     солі      в     100      г     води.      Маса     розчину      при      цьому     
дорівнюватиме     136      г.
При     повільному     охолодженні     насичених     розчинів     багатьох     солей      або     
при      поступовому     випарюванні     води     сіль      виділяється      з     розчину      у     вигляді     
великих     кристалів.
5.     Розведені    та    концентровані     розчини
Розповідь f учителя f f
У     хімії     умовно     розрізняють      розведені     й     концентровані     розчини.     Роз-чин,     у      якому     міститься      багато     розчиненої     речовини     і,      відповідно,     мало    
розчинника,     називають     концентрованим.      Розсіл     —     це     концентрований    
розчин     кухонної     солі,     а     цукровий      сироп      —     концентрований      розчин     цукру.    
У     розведеному     розчині      міститься      мало     розчиненої     речовини.      Підсолений    
суп      і     чай      із      цукром     є     прикладами      розведених     розчинів.
Під     час     обговорення      понять     розведеного      і      концентрованого     розчинів    
доцільно     обговорити     такі      питання:
1.     Чи     може    розведений    розчин    бути    насиченим?     (Варто    навести     приклад    
малорозчинної     речовини,      наприклад,     срібло     і      його     розчин     —     так     
звана      «свята,     або      срібна,     вода».)
2.     Чи     обов’язково     концентрований     розчин    є    насиченим?     (Як     приклад    тут     
можна     розповісти     про      спирт,     концентрований      розчин     якого      не     може    
бути     насиченим,     оскільки     спирт      необмежено      розчиняється     у     воді.)
V.   Закріплення та   узагальнення знань
Бесіда f f
1.    Чому      акваріуми     не     можна     заповнювати     кип’яченою      водою?
2.     Під    час    шторму    внаслідок     катастрофи    танкера     в    море    вилилася    нафта.    
Чим    це    загрожує     навколишньому     середовищу?    Як    можна    розділити     
утворену     суміш?
3.    У     воду     випадково     потрапив     бензин.      Як     його     можна     відокремити     від    
води?      Чи     матиме     вода     запах      бензину,     якщо      розділення     проводити:    
а)      у     ділильній      лійці;      б)      шляхом      дистиляції?
4.    Розчин      калій      нітрату,      насичений     при      80     °С,     остудили     до     кімнатної     
температури.     Що     відбудеться?
5.    Які     з     наведених     газів:      кисень,      хлороводень,     вуглекислий     газ,      азот,    
амоніак,    гелій      —    можна    збирати:    а)     над     водою;    б)     тільки    витисненням    
повітря?     Чому?
Тестування f f
Здійснюється     проміжний     контроль     навчальних      досягнень      за      частиною     
теми.      Кожному     учневі     надаються     тестові     завдання     і     бланк      для      відповідей.    
Приклади      завдань      для      тестування     можна     взяти      в     збірниках      для      експрес-контролю.
VІ.  Домашнє завдання
1.    Виконати     завдання     за      підручником.
2.    Підготувати     повідомлення      про      охорону      води     від     забруднень.
Можна     запропонувати     учням     виконати      проект     за      однією     з     тем:     «Питна     
вода»,     «Якість      питної     води»,     «Очищення      питної     води»,     «Чому     вода     потріб-на     людині»,     «Охорона      води»      або      іншу,      яку      учні     запропонують      самі.     Такий    
проект     може     бути     довготерміновим.      Захист     проекту      можна     провести     під    
час     Тижня     хімії     або      приурочити      до     Дня      води.
VІІ.  Підбиття підсумків уроку

Категорія: Хімія 9 клас | Додав: uthitel (03.09.2014)
Переглядів: 4140 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: