Урок 64 Тема. роль хімії в житті суспільства, у розв’язуванні глобальних проблем людства. - Хімія 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Хімія 8 клас

Урок 64 Тема. роль хімії в житті суспільства, у розв’язуванні глобальних проблем людства.
 
Урок 64
  Тема. роль хімії в  житті суспільства, у  розв’язуванні глобальних проблем людства.
Мета: поглибити і розширити знання учнів про роль хімії у ство­
ренні нових матеріалів; ознайомити учнів з  енергетични ­
ми проблемами та   способами їх розв’язання; дати уяв ­
лення про поновлювальні і   непоновлювальні сировинні 
ресурси; виховувати екологічну свідомість учнів.
Матеріали: зразки різних матеріалів.
Базові поняття 
та  терміни:
полімери, кераміка, барвники, волокна, композити, 
імплантанти, сировина, безвідходне виробництво, по ­
новлювальні і  непоновлювальні джерела сировини.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Методи 
навчання: ігрові, словесні, частково пошукові, проблемні.
структура уроку
I. Організаційний етап ................................. 2 хв
II. Актуалізація опорних знань ........................... 3 хв
III. Вивчення нового матеріалу ........................... 30 хв
IV. Узагальнення та систематизація знань .................. 5 хв
V. Підбиття підсумків уроку ............................. 3 хв
VI. Домашнє завдання ...................................2 хв
хід уроку
Пропонуємо провести цей урок з використанням методу рольової гри
у формі ток-шоу «Свобода слова».
Орієнтовний  перелік  ролей: ведучий, журналіст, хімік-науковець,
інженер-хімік, хімік-технолог, домогосподарка, перукар, стоматолог, хі -рург, будівник, інженер-теплоенергетик, економіст, еколог, представники
органів влади, політичних партій, громадських екологічних організацій,
глядачі. Ролі слід запропонувати учням заздалегідь. Глядачі готують запи-тання до учасників. Важливо зорієнтувати учнів на використання місцевого
матеріалу, прикладів із власного життя, інформації місцевої преси.
Напередодні необхідно провести соціологічне опитування учнів класу
або школи за темою «Яке ваше ставлення до хімії — позитивне чи нега-тивне?».
Можна запропонувати учням зняти відеосюжет за темою «Роль хімії
в повсякденному житті».
I.   о рганізаційний етап
Привітання, створення в учнів позитивного емоційного настрою, по-яснення щодо форми знайомлення з ведучим, учасниками теми. Обгово-рення очікуваних результатів.
II.  Актуалізація опорних знань
1. Вступне слово ведучого.
2. Представлення учасників ток-шоу.
3. Повідомлення результатів соціологічного опитування.
4. Формулювання питань для обговорення.
III.   Вивчення нового матеріалу
Наводимо орієнтовні матеріали для виступів учасників за темами.
Роль хімії у   повсякденному житті
Ж у р н а л і с т. Сьогодні, як ніколи раніше, зростає роль хімічних знань
у житті суспільства. Такі образні характеристики нашого часу, як «століття
хімії», «століття полімерів», «століття синтетики», науково свідчать про
те, що хімія владно ввійшла в різноманітні сфери людської діяльності.
Д о м о г о с п о д а р к а. Широко ввійшла хімія й у сучасний побут
людей. І не тільки опосередковано через використання їжі, одягу, взуття,
палива, житла, але й безпосередньо через використання соди, мила, шампу-нів, пральних порошків, скляних, пластмасових, порцелянових і фаянсових
виробів, лікарських препаратів, засобів для дезінфекції, фотоматеріалів,
паперу, косметичних виробів, різних клеїв, лаків, фарб, засобів для ви-ведення плям, харчових добавок тощо.
Роль хімії у   створенні нових матеріалів
Х і м і к - н а у к о в е ц ь. Створення нових матеріалів — необхідність
нашого життя. У сучасних технологіях часто використовують великий
тиск, температуру й агресивну дію хімічних речовин. Матеріали, які ви-користовуються, зокрема в машинобудуванні, недостатньо стійкі й міцні.
Тому апаратура передчасно зношується, вимагаючи частих замін і ремон -тів. Нових матеріалів вимагають і нові галузі техніки: космічна та атомна,
електроніка. Для практичних потреб необхідні такі матеріали, як метали,
полімери, кераміка, барвники, волокна.
І н ж е н е р - х і м і к. Особливе місце серед нових матеріалів посідають
композити. Це матеріали, які складаються з пластмасової основи (матриці)
і наповнювача. За багатьма своїми властивостями — міцністю, в’язкістю,
міцністю після втоми тощо — композити набагато перевищують традиційні
матеріали, завдяки чому потреби суспільства в них щохвилини зроста-ють. На створення композитів витрачають усе більше зусиль, оскільки
головними споживачами композитів поки що є автомобільна й космічна
промисловість.
Х і р у р г. З розвитком медицини постала проблема щодо частини ор-ганів і тканин в організмах. Матеріали, які можна використовувати для
виготовлення різноманітних імплантатів, саме постачають із хімічних
лабораторій.
Металеві протези прості у виготовленні, дуже міцні й хімічно інертні.
Вони відносно дешеві, тому на них найчастіше падає вибір. Головний недо-лік металів — вони піддаються корозії, через яку знижується їхня механічна
міцність і організм отруюють іони металів.
Після того як з’ясувалося, що металеві й полімерні біоімплантанти
мають істотні недоліки, почали з тією самою метою використовувати кера-мічні матеріали. Кераміка — гарний кандидат у біоматеріали: вона міцна,
не піддається корозії, не вступає в хімічні реакції. Крім того, кераміка не
стирається, що важливо для штучних суглобів і зчленувань, має відносно
низьку щільність, а також характеризується біосумісністю і навіть деякою
біоактивністю.
С т о м а т о л о г. Нові перспективні матеріали використовуються і в сто -матологічній практиці. Це і фотополімери, і металокераміка та інше.
Х і м і к - т е х н о л о г. У створенні нових матеріалів використовуються
природні барвники — органічні сполуки, які виробляються живими організ-мами і забарвлюють тваринні та рослинні клітини й тканини. В основному це
сполуки жовтих, коричневих, чорних і червоних кольорів різних відтінків,
дуже мало — синіх і фіолетових, зелені, як правило, відсутні.
До другої половини ХІХ ст. природні барвники — єдині речовини для
фарбування текстильних і парфумерних виробів, шкіри, паперу, харчових
продуктів тощо. З розвитком промисловості органічного синтезу, особливо
анілінофарбної промисловості, природні барвники не витримали конкурен-ції з барвниками синтетичними і в основному втратили колишнє практичне
значення. Зараз їх застосовують переважно тільки в харчовій і парфумерній
промисловості, при дослідженні методами оптичної й електронної мікроско-пії в цитології та гістохімії, в аналітичній хімії. Багато природних барвників
виявляють значну фізіологічну та антибіотичну активність, унаслідок чого
їх часто використовують як лікарські засоби. Деякі природні барвники —
регулятори росту рослин, а також сигнальні речовини, які приваблюють
або відлякують комах і шкідників.
У сучасній промисловості одержують тисячі різних барвників різно-манітного складу та будь-якого кольору й відтінку. Їх застосовують для
фарбування волокон і різних текстильних матеріалів, шкіри, хутра, паперу,
деревини тощо. Розчинні в органічних середовищах синтетичні барвники —
для забарвлення бензинів, парафіну, спиртів, рослинних жирів, синтетич-них волокон, пластмас, гум. Синтетичні барвники використовують також
у кольоровій і чорно-білій кінематографії і фотографії, в електрофотографії,
аналітичній хімії, у медицині (як засоби діагностики при біохімічних до-слідженнях), у рідинних лазерах, у різних фізичних приладах як напів -провідники й елементи, що володіють фотопровідністю і деякими іншими
властивостями, як каталізатори. В останні роки багато зусиль витрачається
на пошуки різноманітних барвників, які використовуються для виготовлен-ня рідкокристалічних дисплеїв у різного роду електронній техніці.
Роль хімії у   розв’язанні сировинної проблеми
Е к о н о м і с т. Природа здається невичерпною коморою, з якої людство
бере сировину. З розвитком науки і техніки все більше нових корисних
копалин використовують у промисловості.
За останні п’ять років корисних копалин було добуто більше, ніж
за всю історію людства. Тепер у світі щорічно здобувається і переробляється
100 млрд т гірських порід. Велика кількість сировинних джерел швидко
виснажується, в результаті чого і виникає сировинна проблема. Уже зараз
багато країн зазнають браку окремих видів сировинних ресурсів. В Україні,
наприклад, гостро не вистачає такої сировини, як нафта і природний газ.
Х і м і к - т е х н о л о г. Хіміки пропонують методи раціонального ви-користання сировини, її комплексної переробки, ліквідації відходів, багато
з яких завдають непоправної шкоди навколишньому середовищу та здоров’ю
людини. Розробка нових способів комплексного використання сировини
й відходів має величезне значення, воно — основа комбінування виробництв
(різних хімічних, хімічних з металургійними тощо).
Е к о л о г. Необхідним є впровадження безвідхідних технологій, тобто
таких виробничих процесів, при яких відходи одного виробництва стають
сировиною (вихідними речовинами) для іншого. При цьому в навколишнє
середовище можуть у невеликій кількості скидатися нешкідливі для нього
речовини: очищена вода, вуглекислий газ, азот тощо.
Промислові та побутові відходи отруюють водойми, заражають ґрунт
і повітря, захаращують території. Проте вони є невичерпним джерелом си-ровини. Із завдання хіміків полягає в знешкодженні відходів. Включаючи
вторинну сировину в активний оборот, можна домогтися економії природ-ної сировини, енергії, робочого часу, а також підвищити якість і знизити
собівартість продукту. Витрати на економію ресурсів у 2–3, а по деяких
видах у 6 разів менші, ніж на виробництво нових. Наприклад, з 1 т лому
чорного металу можна виготовити новий автомобіль або 25 велосипедів.
Виплавка сталі з металобрухту вимагає в 6–7 разів менше енергетичних
витрат і обходиться у 25 разів дешевше.
Роль хімії у   розв’язанні енергетичної проблеми
І н ж е н е р - т е п л о е н е р г е т и к. Забезпеченість енергією є най -важливішою умовою соціально-економічного розвитку будь-якої країни,
її промисловості, транспорту, сільського господарства, сфер культури по-буту. Особливо багато енергії споживає хімічна промисловість. Хімічні
виробництва разом із нафтохімічними є найенергоємнішими галузями
індустрії. Випускаючи приблизно 7 % промислової продукції, вони спо -живають енергію в межах 13–20 % від тієї кількості, що витрачається
всією промисловістю.
Джерелами енергії найчастіше є традиційні природні ресурси — ву-гілля, нафта, природний газ, торф, сланці. В останні роки вони непомірно
швидко виснажуються. Особливо прискореними темпами зменшуються за -паси нафти і природного газу, а вони обмежені й невідновлювані. Не дивно,
що це породжує енергетичну проблему. У різних країнах її розв’язують
по-різному, і чималий внесок у це робить хімія.
Дуже перспективною здається воднева енергетика, оскільки вона ґрун-тується на спалюванні водню, в результаті чого шкідливі викиди не виника-ють. Однак для її розвитку необхідно розв’язати ряд завдань, пов’язаних зі
зниженням собівартості водню, створенням надійних засобів його зберігання
та транспортування. Якщо ці завдання будуть розв’язані, водень широко
використовуватиметься в авіації, водному й наземному транспорті, про -мисловому та сільськогосподарському виробництві.
Перспективною, але небезпечною є ядерна енергетика.
Е к о л о г. Значний крок в енергозбереженні та розв’язанні енергетичної
проблеми можна зробити, опанувавши нові сучасні технології використання
невичерпних джерел енергії: сонячного випромінювання, вітру, термальних
джерел тощо.
Роль хімії у   розв’язанні екологічних проблем
І н ж е н е р - х і м і к. Для очищення промислових викидів в атмосферу
та стічних вод використовуються новітні розробки фільтрів та очисних спо -руд за сучасними технологіями.
Е к о л о г. Важливою проблемою, особливо для великих міст, є вида-лення відходів. Позитивний досвід втілення пілотного проекту утилізації
побутового сміття існує в Харкові. Проект пов’язаний з роздільним збиран-ням побутових відходів (скло, папір, пластик). Це приклад руху країни до
сталого розвитку.
IV.  Узагальнення та  систематизація знань
Виступиf таf запитання f глядачів f f
орієнтовні теми для виступів глядачів
Приклади несприятливого впливу «хімії» на навколишнє сере довище 
або людину.
Роздуми, яким було б наше життя, якби в ньому не використовува- 
лися продукти хімічного виробництва.
Розповіді про екологічну ситуацію в регіоні. 
орієнтовні запитання глядачів
Чи можна зменшити потепління клімату, якщо зараз усім автолю- 
бителям відмовитися від власного автомобіля?
Як ви оцінюєте якість питної води у вашому регіоні? Як її можна 
покращити?
Як можна видалити різні плями з одягу: від іржі, вершкового мас- 
ла, йоду, морквяного соку, соняшникової олії, м’ясного соусу? (Від
іржі — лимонною кислотою, вершкового масла — бензином або по-рошком крейди, м’ясного соусу — пральним біоактивним порошком,
морквяного соку — ультрафіолетовим опроміненням — УФ-лампою,
йоду — бензином або фіксажем.)
 
У нас виникла підозра, що бензин розведений водою. Чи можна за до- 
помогою негашеного вапна перевірити наявність води в бензині? Чи бу-дуть потрібні для цього ще які-небудь реагенти? (Якщо бензин містить
воду, то при додаванні до нього негашеного вапна утвориться розчин
із лужною реакцією. Це легко виявити за допомогою універсального
індикаторного паперу, лакмусу чи фенолфталеїну — пургену.)
Узагальнюючіf виступиf ведучогоf таf учасників f f
V.   Підбиття підсумків уроку
Проводиться інтерактивне опитування за темою «Яке ваше ставлення
до хімії — позитивне чи негативне?». Результати порівнюються з резуль-татами попереднього голосування, відповідно до цього ведучим формулю-ються висновки.
VІ.  Домашнє завдання
1. Виконати завдання за підручником.
2. Підготувати повідомлення про розвиток хімічної науки і виробництва
в Україні.
Категорія: Хімія 8 клас | Додав: uthitel (22.05.2014)
Переглядів: 1271 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: