УРОК № 18 ТЕМА. ФІЗИЧНІ ТА ХІМІЧНІ ЯВИЩА. ХІМІЧНІ РЕАКЦІЇ ТА ЯВИЩА, ЩО ЇХ СУПРОВОДЖУЮТЬ. - Хімія 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Хімія 7 клас

УРОК № 18 ТЕМА. ФІЗИЧНІ ТА ХІМІЧНІ ЯВИЩА. ХІМІЧНІ РЕАКЦІЇ ТА ЯВИЩА, ЩО ЇХ СУПРОВОДЖУЮТЬ.

УРОК № 18
ТЕМА.   ФІЗИЧНІ ТА ХІМІЧНІ ЯВИЩА. ХІМІЧНІ РЕАКЦІЇ  
ТА ЯВИЩА, ЩО ЇХ СУПРОВОДЖУЮТЬ.
  Мета:  сформувати поняття про фізичні та хімічні явища, навчити учнів їх розрізняти; 
з допомогою експерименту з’ясувати суть, ознаки та умови виникнення і пере-бігу хімічних реакцій; вивчити екзо- та ендотермічні реакції; розкрити значення 
хімічних реакцій у житті та побуті людини; формувати навички наводити приклади 
хімічних та фізичних явищ; розвивати уявлення про перетворення речовин; ви-ховувати допитливість і спостережливість. 
 Тип  уроку:   комбінований.
 Форми  роботи: індивідуальне опитування; аналіз контрольної роботи; розповідь учителя; 
демонстраційні та лабораторні досліди; бесіда; виконання усних вправ. 
 Обладнання та реактиви: періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва; штатив 
із пробірками; пробіркотримач; спиртівка; сірники; скляна трубка; щипці; мідна 
пластинка; крейда; магнієва стрічка; вапняна вода; кристалічні амоній хлорид 
і  натрій гідроксид; розчини натрій сульфату, купрум(ІІ) сульфату, барій хлориду, 
натрій карбонату, фенолфталеїну; хлоридна кислота. 
Перебіг уроку
  I.   ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП.
  II.   ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ. 
  ; Індивідуальне опитування. 
1.   Обчисліть масову частку хімічних елементів у таких сполуках: 
MgCl2,  Ca(NO
3
)
2,  BaCO
3
.  (1.w(Mg)  =  0,2526,  w(Cl)  =  0,7474. 
2.  w(Ca)  =0,2439,  w(N)  =  0,1707,w(О)  =0,5854.  3.  w(Ba)  = 
0,6854,  w(С)  =  0,0609,  w(О)  =  0,2439).
2.   Обчисліть  масову  частку  Карбону  і  Оксигену  у  вуглекислому 
газі  СО
2
.  В  якій  масі  вуглекислого  газу  міститься:  а)  12  кг 
Карбону;  б)  320  г  Оксигену? (w(С)  =  0.2727,  w(О)  =  0,7273. 
а)  m1(СО2)  =  44  кг;  б)  m2(СО2)  =  440г).
3.   Для  добування  певної  маси  деякої  хімічної  сполуки  потріб -но  31  г  фосфору  і  40  г  кисню.  Яку  масу  фосфору  необхідно 
взяти,  щоб  отримати  14,2  кг  цієї  хімічної  сполуки?  (6,2  кг 
фосфору  і  8  кг  кисню).
4.   Напишіть  формулу  речовини,  молекула  якої  складається 
з  двох  атомів  Калію,  одного  атома  Мангану  і  чотирьох  ато-мів  Оксигену,  та  обчисліть  масові  частки  хімічних  елементів 
165
у  цій  сполуці.  В  якій  масі  цієї  речовини  знаходиться  32  г 
Оксигену? (K
2MnO4
;  w(K)  =  39,59  %;  w(Mn)  =  27,92%;  w(O) 
=  32,49  %;  m(K 2MnO4
)  =  98,5  г).
5.   Визначте  масу  заліза,  яке  можна  добути  з  руди  масою  300  кг, 
в  якій  масова  частка  Fe
2O3
  становить  82%.  (172,2  кг).
  ІІІ.   АНАЛІЗ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ.
  IV.  ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ. 
  V.   ОРГАНІЗАЦІЯ ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ. 
  ; Слово вчителя.
У  казці  Шарля  Перро  «Спляча  красуня»  принцеса  вкололася 
веретеном,  за  задумом  злої  чарівниці  вона  мала  померти,  проте  до -бра  фея  замість  смерті  послала  їй  довгий  сон.  Але  для  того,  щоб, 
прокинувшись,  принцеса  залишилася  в  звичному  для  неї  світі,  до -бра  фея  наслала  сон  на  все  королівство.  Ось  як  це  описано  в  казці: 
«Своєю  паличкою  фея  доторкнулася  до  всього,  що  було  в  замку, 
окрім короля і королеви. Чарівна паличка примусила заснути ключ-ниць,  фрейлін,  пажів,  слуг,  кухарів,  стражів,  лакеїв.  Також  засну -ли  всі  коні  в  конюшні  і  всі  конюхи,  великі  замкові  пси  і  маленька 
Пуф,  собача  принцеси,  яке  лежало  у  неї  на  ліжку.  Всі  вони  засну-ли,  щоб  прокинутися  із  своєю  господинею,  коли  це  буде  потрібно».
Перестав  дмухати  вітер,  не  стало  чутно  запаху  троянд,  течія 
в  річці  зупинилася,  припинив  палахкотіти  вогонь,  замовкли  птахи, 
а  всі  люди  завмерли  в  тих  позах,  в  яких  їх  застав  сон.  Все  це  від -булося  в  одну  мить,  адже  феї-чарівниці  легкі  на  руку.  В  королівстві 
нічого  не  відбувалося!  Тут  зупинилося  життя.
Проте  ми  з  вами  живемо  в  світі,  в  якому  постійно  відбува -ються  зміни:  міняється  політичний  устрій  в  країні;  відбувається 
міграція  населення;  в  небі  з’являється  комета,  веселка,  полярне 
сяйво;  на  Землю  падають  метеоритні  дощі;  спостерігається  соняч -не  або  місячне  затемнення;  з  зернини  виростає  паросток  рослини, 
цвіте  квітка,  дозріває  насіння;  після  весни  наступає  літо,  потім  — 
осінь,  зима  і  знову  весна;  почергово  міняються  день  і  ніч;  міняється 
берегова  лінія  озер  та  річок.
Будь-які  зміни,  що  відбуваються  навколо  нас,  називають  
явищами.
З  речовинами  теж  відбуваються  різні  зміни,  або  явища.  Речо-вину  можна  подрібнити  на  порошок,  розплавити,  розчинити  і   зно -ву  виділити  з  розчину.  При  цьому  вона  залишається  тією  самою 
речовиною. 
Так,  грудочки  цукру  можна  розтовкти  в  ступці  на  такий 
дрібний  порошок,  що  від  найменшого  подиху  він  здійматиметься 
в  повітря,  як  пил. 
Цукор також можна розчинити у воді. Випаримо з розчину цу-кру  воду,  молекули  цукру  знову  з’єднаються  одна  з  одною  в  криста-ли.  При  подрібненні  і  розчиненні  у  воді  цукор  залишається  цукром.
Коли вода випаровується, вона перетворюється на пару. Водяна 
пара — це вода в газоподібному стані. Охолоджуючись, вода перетво-рюється  в  лід.  Лід  —  це  вода  в  твердому  стані.  Найдрібніша  частин-ка  води  —  це  молекула  води.  Найдрібніша  частинка  льоду  і  водяної 
пари  —  теж  молекула  води.  Рідка  вода,  лід  і  водяна  пара  —  не  різ -ні  речовини,  а  та  сама  речовина  (вода)  в  різних  агрегатних  станах. 
Зміну  агрегатного  стану  речовини  від-носять  до  фізичних  явищ.
Явища,  під  час  яких  речовина  не  перетворюється  на  іншу, 
називають фізичними .
До  фізичних  явищ  відносяться  не  тільки  зміна  агрегатного 
стану  речовини  (випаровування  рідини,  плавлення  металу,  конден -сація  пари),  а  також  поява  магнітного  поля  навколо  провідника, 
по  якому  проходить  електричний  струм;  випромінювання  світла 
розжареними  тілами;  дифузія;  процес  розчинення. 
Розглянемо  інші  явища,  які  відбуваються  з  речовинами. 
  ; Демонстраційні досліди. 
Демонстраційний дослід № 5 
У  пробірку  поміщаємо  кілька  шматочків  крейди  і  доливаємо 
хлоридної  кислоти.  Що  спостерігаємо?  (Виділення  бульбашок  газу).
Внаслідок реакції утворюється нова речовина — вуглекислий газ.
Демонстраційний дослід № 6 
Мідна  пластинка,  якщо  її  дуже  нагріти  на  повітрі,  втрачає 
свій  блиск,  покриваючись  чорним  нальотом,  який  можна  легко  зі -скребти.  Повторюючи  це  багато  разів,  можна  всю  мідну  пластинку 
перетворити  в  чорний  порошок  —  оксид  купруму.  Це  —  нова  речо -вина  з  новими  властивостями.  Охолоджуючись,  вона  не  стає  міддю.
Демонстраційний дослід № 7 
Стрічка металу магнію, якщо її підпалити, горить, випроміню-ючи сліпуче світло. Утворюється нова біла речовина — магній оксид.
Демонстраційний дослід № 8
Візьмемо  скляну  трубку  і  продуватимемо  повітря  крізь  вап -няну  воду.  Що  спостерігаєте?  (Появу  каламуті).  Рідина  стає  кала -мутною,  бо  в  ній  утворюється  дрібний  білий  порошок,  схожий  на 
крейду.  Порошок  поступово  осідає  на  дно  посудини.  Цей  осад   — 
нова  речовина.  Вона  утворилася  із  розчиненого  у  воді  вапна  і  вуг -лекислого  газу,  який  був  у  повітрі,  що  ми  видихали. 
Демонстраційний дослід № 9
Якщо  нагріти  в  пробірці  світло-зелений  порошок  малахіту,  то 
через  деякий  час  помітимо,  що  колір  порошку  змінився  на  чорний, 
а  біля  отвору  пробірки  зібралися  краплини  рідини.  Спеціальними 
дослідженнями  встановлено,  що  рідина  —  це  вода;  крім  того,  в  ре-зультаті  реакції  виділяється  вуглекислий  газ,  а  чорний  порошок  — 
це  купрум  оксид.  Отже,  в  результаті  розкладу  малахіту  утворилися 
три  нові  речовини. 
Демонстраційний дослід № 10 
До  розчину  барій  хлориду  додамо  розчин  натрій  сульфату. 
Опишіть,  що  бачите.  (Рідина  набуває  білого  кольору).  З  часом  речо-вина  білого  кольору  осідає  на  дно,  тобто  говорять,  що  утворюється 
осад.  Це  —  нова  речовина  барій  сульфат. 
Демонстраційний дослід № 11
У  пробірку  поміщаємо  суміш  амоній  хлориду  і  кальцій  гідро-ксиду,  суміш  злегка  нагріваємо  у  полум’ї  спиртівки.  Легким  пору -хом руки направляємо потік повітря від отвору пробірки до себе, від-чуваємо  характерний  запах.  Утворилася  нова  речовина  —  амоніак.
  ; Слово вчителя. 
Явища,  під  час  яких  одні  речовини  перетворюються  на  інші, 
називають хімічними явищами,  або  хімічними реакціями.
Речовини,  які  вступають  в  хімічну  реакцію,  називають  вихід-ними  речовинами,  а  ті,  що  утворюються,  — кінцевими речовинами, 
або  продуктами реакції .
Таким  чином,  малахіт  —  вихідна  речовина,  а  вода,  вуглекис -лий  газ  та  купрум  оксид  —  продукти  реакції.  Під  час  нагрівання 
відбулось  перегрупування  атомів,  і  з  молекул  малахіту  утворились 
молекули води, вуглекислого газу та оксиду купруму. Запам’ятайте, 
що  під  час  реакції  всі  атоми  зберігаються. 
Суть  хімічної  реакції  полягає  в  перегрупуванні  атомів.
Перед  проведенням  лабораторного  досліду  треба  повторити 
правила  техніки  безпеки. 
168
Лабораторний дослід № 3 
Тема:   проведення  хімічних  реакцій. 
Мета:  ознайомитися  з  характерними  ознаками  хімічних  ре-акцій;  закріпити  на  практиці  поняття  хімічних  реакцій;  розвивати 
і  удосконалювати  вміння  поводитися  з  хімічними  речовинами  та 
лабораторним  обладнанням;  виховувати  акуратність. 
Обладнання  та  реактиви:  штатив  з  пробірками,  розчини  на -трій  карбонату  (Na
2CO3),  мідного  купоросу  (CuSO
4
),  фенолфталеїну; 
хлоридна  кислота  (HCl). 
Завдання  1.
Налийте  в  пробірку  1–2  мл  розчину  кальцинованої  соди  і  до -дайте  1–2  краплі  фенолфталеїну.  Яке  забарвлення  виникає?  (Ма -линове). 
Завдання  2.
У  пробірку  налийте  1–2  мл  розчину  кальцинованої  соди  і  до -дайте  1–2  мл  хлоридної  кислоти.  Що  спостерігаєте?  (Виділення 
бульбашок  газу).
Завдання  3.
У  пробірку  налийте  1–2  мл  розчину  кальцинованої  соди  і  до -дайте  1–2  мл  розчину  мідного  купоросу.  Що  спостерігаєте?  (Випа -дання  осаду  голубого  кольору).  У  цю  ж  пробірку  долийте  хлоридної 
кислоти. Що бачите? (Розчинення осаду і виділення бульбашок газу).
  ; Слово вчителя. 
Отже,  за  якими  зовнішніми  ознаками  ми  відрізняємо  хімічні 
явища  від  фізичних?  (Внаслідок  хімічних  реакцій  із  одних  речовин 
утворюються інші. За зникненням ознак перших і появою ознак дру-гих  речовин  ми  й  робимо  висновок,  що  відбулася  хімічна  реакція).
Коли  розжарювали  мідну  пластинку,  на  її  поверхні  утворю -вався  чорний  наліт;  коли  продували  вуглекислий  газ  через  вап -няну  воду,  в  ній  з’являвся  білий  осад;  коли  розкладався  малахіт, 
утворювався  чорний  порошок,  вода  і  вуглекислий  газ;  коли  горів 
магній,  утворювався  білий  порошок  —  магній  оксид. 
Зміна  забарвлення,  запаху,  утворення  осаду,  поява  газу,  виді-лення теплової і світлової енергії — все це ознаки хімічних реакцій.
Запишіть у зошити.
Перебіг  хімічних  реакцій  супроводять  такі  зовнішні  ефекти:
1.   Виділення  теплової  і  світлової  енергії. 
2.   Зміна  забарвлення.
3.   Утворення  (або  розчинення  )  осаду.
4.   Виділення  газу.
5.   Поява,  зникнення  або  зміна  запаху.
Розглядаючи хімічні реакції, ми щоразу звертали увагу не тіль-ки  на  те,  як  вони  відбуваються,  а  й  на  умови,  потрібні  для  початку 
і  перебігу  реакцій.  Що  слід  зробити,  щоб  почалася  хімічна  реакція?
Насамперед  треба,  щоб  реагуючі  речовини  стикалися  одна 
з  одною.  Чим  краще  подрібнені  речовини,  тим  більша  у  них  по -верхня  стикання  однієї  з  одною,  тим  швидше  відбувається  реакція 
між  ними.  Грудочку  цукру  важко  запалити,  а  дуже  подрібнений 
цукор  на  повітрі  згоряє  вмить,  з  вибухом. 
Подрібнення  речовин  на  найдрібніші  частинки  досягають  роз-чиненням.  Тому  попереднє  розчинення  вихідних  речовин  полегшує 
проведення  хімічних  реакцій  між  ними. 
Деколи  для  того,  щоб  розпочалася  реакція,  речовини  потріб -но  перемішати. 
У  деяких  випадках  стикання  речовин,  наприклад,  заліза  з   во-логим  повітрям,  досить,  щоб  відбулася  реакція.  Але  часто  самого 
стикання  речовин  для  цього  мало.  Так,  мідь  не  вступає  в  реакціє 
з  киснем  при  невисокій  температурі.  Щоб  виникла  реакцію  спо -лучення  міді  з  киснем,  треба  вдатися  до  нагрівання. 
На  виникнення  і  перебіг  хімічних  реакцій  нагрівання  впли -ває  по-різному.  Для  одних  реакцій  потрібне  безперервне  нагріван -ня.  Припиняється  нагрівання  —  припиняється  і  хімічна  реакція. 
Це  ми  спостерігали  на  прикладі  розкладання  малахіту. 
В  інших  випадках  нагрівання  потрібне  тільки  для  виник-нення  реакції,  воно  дає  їй  ніби  поштовх,  а  далі  реакція  йде  сама 
собою.  Так  було,  коли  горів  магній.  Так  само  горять  деревина  та 
інші  горючі  матеріали. 
Якщо  реагують  гази,  то  на  перебіг  реакції  суттєво  вплива -тиме  тиск. 
Отже, запишіть у зошити умови виникнення реакцій:
1.   Зіткнення  речовин  і  їх  перемішування. 
2.   Зміна  температури.
3.   Зміна  тиску.
Ви  вже  звернули  увагу  на  те,  що  деякі  реакції  відбуваються 
тільки  при  нагрівнні  (наприклад,  розклад  малахіту).  Такі  реакції 
називаються ендотермічними .  Запишіть  у  зошитах.
Хімічні  реакції,  що  відбуваються  з  поглинанням  теплоти,  на-зиваються ендотермічними .
Під час перебігу інших, навпаки, тепло виділяється (реакції го-ріння). Ці реакції називаються екзотермічними. Запишіть визначення.
Хімічні  реакції,  що  відбуваються  з  виділенням  теплоти,  на -зиваються екзотермічними.
Хімічні  процеси  мають  величезне  значення:  обмін  речовин 
у  рослинних  і  тваринних  організмах  —  це  величезна  кількість  хі -мічних  реакцій,  що  відбуваються  щосекунди:  приготування  їжі, 
виробництво  продуктів  хімічної  промисловості  —  це  все  також  хі -мічні  реакції.  Але  не  завжди  хімічні  явища  приносять  користь. 
Великої  шкоди  завдають  іржавіння  металів  і  пожежі,  знижується 
якість  продуктів  під  час  їх  тривалого  зберігання. 
  ; Гра «Визнач явище». 
Умови  проведення  гри:  учні  піднімають  руку,  коли  вчитель 
зачитує  хімічне  явище: 
іржавіння  заліза,  замерзання  води,  горіння  бензину ,  плавлен -ня  алюмінію,  прокисання  молока ,  випаровування,  горіння  дереви-ни,  плавлення  цукру,  фільтрування,  утворення  інею,  утворення 
зеленого  нальоту  на  мідних  предметах,  зміна  форми  скляної  па -лички  при  нагріванні,  танення  льоду, згоряння  палива  в  двигуні, 
горіння  газу,  плавлення  свинцю,  виділення  кисню  під  час  нагрі -вання  перманганату  калію ,  розчинення  жиру  в  бензині,  розклад 
води  на  водень  і  кисень  під  дією  електричного  струму,  перехід 
кисню  при  дуже  низькій  температурі  в  рідкий  стан,  тверднення 
парафіну  при  охолодженні, горіння  свічки,  утворення  сніжинок, 
термічний  розклад  малахіту,  вибух  динаміту ,  кристалізація  солі 
при  випаровуванні  морської  води,  розшарування  струшеної  води  та 
олії, гниття  деревини ,  вицвітання  забарвленої  тканини  на  сонці, 
бродіння  виноградного  соку ,  кипіння  води, псування  сиру  під  час 
довгого  зберігання,  утворення  туману,  світіння  лампочки,  спалю-вання  дров,  виділення  кисню  та  азоту  з  повітря,  почорніння  мідної 
пластинки  при  нагріванні,  розчинення  цукру  у  воді,  плавлення 
сірки, притухання  яєць,  проходження  електричного  струму  в  мета-лах,  поширення  запаху  ефіру.  (Курсивом  виділені  хімічні  явища). 
  ; Вправа (усно). 
Коли  учень  7  класу  Дмитрик  прийшов  додому  після  одного 
з  перших  уроків  хімії,  то  із  здивуванням  помітив,  що  його  просто-таки  переслідують  хімічні  процеси.  Так,  колір  змінюють  папір  під 
пензликом  з  аквареллю,  екран  ввімкненого  телевізора,  бризки  бру -ду,  що  засохли  на  черевиках;  тепло  виділяють  сірник,  що  горить, 
батарея  опалення  та  шкіра  самого  Дмитрика;  сира  картопля  від-різняється  за  смаком  від  смаженої,  бульбашки  газу  виділяються  із 
пляшки  «Коли»,  зі  здобного  тіста   і  з  гарячої  сковорідки,  на  яку 
потрапила  вода; скисає  молоко,  на  цвяхах  у  гаражі  з’являється 
іржа.  Допоможіть  Дмитрикові  відрізнити  хімічні  явища  від  фізич -них.  (Курсивом  виділені  хімічні  явища). 
  ; Бесіда. 
1.   Чим  фізичні  явища  відрізняються  від  хімічних? (Під  час  хі -мічних  явищ  відбувається  перетворення  речовин,  а  під  час 
фізичних  —  ні) .
2.   Вкажіть,  якими  ознаками  супроводжуються  такі  хімічні  пе -ретворення:  горіння  бензину,  гасіння  вапна,  взаємодія  питної 
соди  та  оцту.  (Виділення  світла  і  тепла;  виділення  тепла; 
виділення  бульбашок  газу).
3.   Чим  відрізняються  екзотермічні  реакції  від  ендотермічних? 
(Під  час  перебігу  екзотермічних  реакцій  тепло  виділяється, 
а  ендотермічних  —  поглинається) .
4.   Для  чого  потрібно  знати  умови  виникнення  і  перебігу  хіміч -них  реакцій?  (Щоб  здійснювати  хімічні  реакції,  отримувати 
потрібні  продукти  реакцій,  а  в  разі  необхідності  зупинити 
небажану  реакцію).
5.   Як  ви  розумієте  значення  хімічних  реакцій  в  житті  суспіль -ства?  (Хімічні  реакції  відбуваються  під  час  виплавляння  ме-талів,  виробництва  добрив,  пластмас,  ліків,  парфумів  та 
інших  корисних  речовин.  Але  деякі  хімічні  реакції  призводять 
до  негативних  наслідків:  псуються  харчові  продукти  внаслі-док  довгого  зберігання,  іржавіють  металеві  предмети,  вна-слідок  пожеж  згоряють  будівлі).
6.   Використовуючи  знання  з  курсів  фізики,  природознавства, 
географії  і  власний  досвід,  наведіть  приклади  фізичних  і  хі -мічних  явищ,  а  також  їх  використання  людиною. 
7.   Наведіть  приклади  хімічних  реакцій,  які  відбуваються  на-вколо  нас. 
(1.  Природний  газ  під  час  горіння  перетворюється  на  вугле -кислий  газ  і  воду,  при  цьому  виділяється  тепло  і  світло.  2.  Під  час 
дихання  живих  істот  відбуваються  процеси  окиснення.  3.  Утворю -ються  органічні  речовини  в  зелених  рослинах  внаслідок  фотосинте -зу.  4.  Колір  чаю  змінюється  під  впливом  лимонної  кислоти.  5.  Сода 
і  оцет  реагують  між  собою  з  утворенням  газу,  що  піднімає  тісто. 
В  гарячій  духовці  відбуваються  інші  реакції,  і  тісто  перетворюється 
на  хліб.  6.  На  Землі  відбуваються  вулканічні  процеси). 
  VI.   ОЦІНЮВАННЯ ТА ЙОГО МОТИВАЦІЯ. 
  VII.  ПІДСУМОК ВИВЧЕНОГО. 
1.   Під  час  перебігу  фізичних  явищ  не  відбувається  утворення 
нових  речовин,  змінюється  лише  форма  тіла  або  агрегатний 
стан  речовини.
2.   Хімічні  явища,  або  хімічні  реакції,  —  це  явища,  під  час  пере-бігу  яких  відбувається  перетворення  одних  речовин  на  інші. 
Вони  можуть  супроводжуватись  різними  фізичними  явища -ми,  які  називаються  ознаками  хімічних  реакцій.
3.   Ознаки  хімічних  реакцій:  випромінювання  світлової  енергії, 
поява  електричного  струму,  виділення  газу,  утворення  або 
зникнення  осаду,  зміна  забарвлення,  поява  або  зникнення 
запаху,  виділення  або  поглинання  теплоти.  Для  того,  щоб 
відбулася  хімічна  реакція,  речовини  необхідно  змішати,  а   де-коли  і  нагріти  їх.  Хто  важливіший?
  VІII.   ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.
Попель П. П., Крикля Л. С. § 13, с. 78–83. № 100, 101, 102, с. 82–83. 
Підготуватися до практичної роботи (далі ПР) № 3.
Лашевська Г. А., § 14, § 15, с. 102–114. Підготуватися до ПР № 3.
Буринська Н. М., § 10, с, 70–75, № 1–5, с. 74–75. Підготуватися до 
ПР № 3.
Казка 
Зібралися  якось  Природні  Явища  на  свій  черговий  Щорічний 
З’їзд.  І  чи  то  рік  був  високосний,  чи  день  виявився  нещасливий 
(понеділок,  ще  й  тринадцяте  число),  а  може,  магнітні  бурі  сягали 
максимуму,  чи  чорна  кішка  перебігла  дорогу,  але  вже  ніхто  не  міг 
пригадати,  чому,  але  виникло  між  явищами  якесь  непорозуміння, 
що  вилилося  в  незгоду,  а  потім  в  такий  галас,  що  вже  ніхто  ніко-го  і  не  чув.  Кожне  Явище  кричало,  намагалося  перекричати  своїх 
колег,  і,  здавалося,  не  слухало  навіть  само  себе: 
—  Я  пов’язане  з  Космосом!  Я  направляю  комети  в  нашу  Га-лактику!  Я  розси-паю  метеоритні  дощі  на  Землю!  Та  ж  без  мого 
відома  ні  Сонячного,  ні  Місячного  Затемнення  не  буває! 
—  А  я  махну  рукою  —  і  листя  на  деревах  розпускається! 
Знову  махну  —  листя  жовтіє  і  вкриває  килимом  Землю! 
Довго  кричали  Явища,  аж  поки  не  втомилися,  і  тоді  вирі -шили  покликати  свої  Науки  —  Астрономію,  Біологію,  Історію, 
Фізику,  Хімію  та  інших.  Але  Науки  відповіли,  що  ніколи  їм  роз-биратися  із  сварками,  мають  вони  важливіші  справи:  досліджувати 
Навколишній  Світ,  відкривати  нові  Закони. 
Розійшлися  Явища,  залишилися  лише  самі  запеклі:  Фізич -не  і  Хімічне,  не  хоче  одне  поступитися  іншому.  Кричить  Фізичне 
Явище:
—  Я  лід  перетворюю  на  воду!  Я  Веселку  творю  після  Дощу! 
Я  Північне  Сяйво  являю,  як  казку! 
А  Хімічне  Явище  йому  у  відповідь:
—  Ну  й  що!  Але  ж  чи  лід,  чи  рідка  вода  —  це  та  ж  сама 
вода!  А  я  воду  можу  розкласти  на  Водень  і  Кисень!  А  можу  спалити 
Водень,  і  знову  отримати  Воду! 
Довго  б  вони  іще  кричали,  може  й  до  бійки  (не  приведи,  Гос -поди)  могло  б  дійти,  але  вчасно  нагодилися  Експеримент  і  Спосте -реження,  які  віддавна  мали  славу  розсудливих,  спокійних  і  врів -новажених  Методів.  Деякий  час  слухали  вони  суперечку,  і  тільки 
мовчки  перезиралися  здивовано,  але  врешті  спитали: 
І  про  що  ви  сперечаєтеся? 
І  Фізичне,  і  Хімічне  явища  одночасно  закричали: 
—  Хто  із  нас  головніше! 
  Знову  перезирнулися  Методи  між  собою,  і  Спостереження 
сказало,  звертаючись  до  Явищ: 
—  Природою  керують  Закони,  а  ви  лише  допомагаєте  вияв-лятися  їм.  Немає  важливих  і  неважливих  Явищ,  всі  ви  потрібні. 
Тож  подайте  один  одному  руки  на  знак  примирення.
Перезирнулися  Явища,  опустили  голови  від  сорому  і  відтоді 
більше  ніколи  не  сперечалися.
Категорія: Хімія 7 клас | Додав: uthitel (02.02.2014)
Переглядів: 8322 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: