УРОК № 11 ТЕМА. ВАЛЕНТНІСТЬ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ. - Хімія 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Хімія 7 клас

УРОК № 11 ТЕМА. ВАЛЕНТНІСТЬ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ.


УРОК № 11
ТЕМА.   ВАЛЕНТНІСТЬ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ.
 Мета  уроку: сформувати поняття про валентність; ознайомити учнів із значеннями валентнос-тей атомів деяких хімічних елементів; прогнозувати можливі значення валентності
елементів за їх знахо-дженням у періодичній системі; навчити визначати валент-ність атомів одного хімічного елемента за валентністю іншого в бінарних сполуках;
розвивати і поглиблювати уявлення про будову речовини; виховувати самостійність.
 Тип  уроку:   комбінований.
 Форми  роботи: індивідуальне опитування; бесіда; письмова самостійна робота; розповідь   
вчителя, виконання вправ.
 Обладнання:   періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва.
Перебіг уроку
  I.   ВИЗНАЧЕННЯ ЕМОЦІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ УЧНІВ ДО УРОКУ.
Забезпечення  емоційної  готовності  учнів  до  уроку.  (Побажан -ня  вчителя:  «Бажаю  вам  не  лише  багато  знати,  а  й  уміти  застосо -вувати  свої  знання»).
  II.   ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ.
  ; Індивідуальне опитування.
Попель  П.  П.,  Крикля  Л.  С.  Вправа  №  68,  с.  65.
(Пе-чотири;  калій-аш-це-о-три;  алюміній-два-ес-о-чотири-тричі;  ферум-о-аш-двічі-ен-о-три;  арґентум-плюс;  ен-аш-чотри-плюс;  хлор-о-чотири-мінус).
Попель  П.  П.,  Крикля  Л.  С.  Вправа  №  69,  с.  65.
(Три  молекули  води;  два  атоми  Гідрогену;  дві  молекули  вод -ню;  одна  молекула  азоту;  один  атом  Літію;  чотири  атоми  Купруму;
один  йон  Цинку;  п’ять  йонів  Оксигену;  один  нітрат-йон;  три  моле -кули  кальцій  гідроксиду;  дві  молекули  кальцій  карбонату).
Попель  П.  П.,  Крикля  Л.  С.  Вправа  №  70,  с.  65.
(SO
3,  B
2O3,  HNO
2
,  Cr(OH)
3,  NaHSO
4,  (NH
4
)2S,  Ba
2+
,  PO
4
3–
).  По -пель  П.  П.,  Крикля  Л.  С.  Вправа  №  71,  с.  65.
(NH
3,  H
4P2O7
).
Лашевська  Г.  А.  Вправа  №  4,  с.  72.
(Вісім  цинк;  сім-о-два;  три-це-о-два;  чотри-цинк-два-плюс-о-два-мінус).
Лашевська  Г.  А.  Вправа  №  7,  с.  72.
(Молекула  O
2
  складається  з  двох  атомів  Оксигену;  молекула
N2
O  складається  з  двох  атомів  Нітрогену  і  одного  атома  Оксигену;
молекула  NH3
  складається  з  одного  атома  Нітрогену  і  трьох  атомів
Гідрогену;  формульна  одиниця  Cu2
O  складається  з  двох  йонів  Ку-пруму  і  одного  йона  Оксигену;  молекула  H2SO
4
  складається  з  двох
атомів  Гідрогену,  одного  атома  Сульфуру  і  чотирьох  атомів  Окси -гену;  молекула  SO
2
  складається  з  одного  атома  Сульфуру  і   трьох
атомів  Оксигену;  молекула  O
3
  складається  з  трьох  атомів  Оксигену;
молекула  NO  складається  з  одного  атома  Нітрогену  і  одного  атома
Оксигену;  молекула  HNO 2
  складається  з  одного  атома  Гідрогену,
одного  атома  Нітрогену  і  двох  атомів  Оксигену;  молекула  N
2 H 4
 
складається  з  двох  атомів  Нітрогену  і  чотирьох  атомів  Гідрогену;
молекула  SO3
  складається  з  одного  атома  Сульфуру  і   трьох  ато -мів  Оксигену;  молекула  H2SO
3
  складається  з  двох  атомів  Гідроге -ну,  одного  атома  Сульфуру  і  трьох  атомів  Оксигену;  молекула  CH 4
 
складається  з  одного  атома  Карбону  і  чотирьох  атомів  Гідрогену;
молекула  C2H2
  складається  з  двох  атомів  Карбону  і  двох  атомів  Гід -рогену;  формульна  одиниця  FeCl
2
  складається  з  одного  йона  Феру-му  і  двох  йонів  Хлору;  формульна  одиниця  CuO  складається  з  одно-го  йона  Купруму  і  одного  йона  Оксигену;  формульна  одиниця  FeCl
3
 
складається  з  одного  йона  Феруму  і  трьох  йонів  Хлору;  молекула
NO2
  складається  з  одного  атома  Нітрогену  і  двох  атомів  Оксигену).
Буринська  Н.  М.  Вправа  №  5,  с.  58.
(Три  атоми  Гідрогену;  чотири  молекули  води;  дві  молекули
вуглекислого  газу;  три  молекули  водню).
Буринська  Н.  М.  Вправа  №  6,  с.  58.
(Аш-два-ес-о-читири;  молекула  сульфатної  кислоти  складєть -ся  з  двох  атомів  Гідрогену,  одного  атома  Сульфуру  і  чотирьох  ато -мів  Оксигену).
  ; Бесіда за питаннями.
1.   Що  відображає  хімічна  формула? (Кількісний  і  якісний  склад
речовини) .
2.   Що  означають  у  формулі  речовини  індекси? (Кількість  ато -мів  даного  хімічного  елемента) .
3.   Що  таке  коефіцієнт? (Число,  яке  записують  перед  формулою
речовини  і  яке  означає  кількість  формульних  одиниць) .
4.   Прочитайте  записи  та  поясніть  їх:
  2СО
2, 5HNO
3, 6Н, 7N
2
, 3Al
2(SO
4
)
3
. (Два це-о-два,; п’ять аш-ен-о-три, шість аш, сім ен-два, три алюміній-два-ес-о-чотири-тричі).
5.   Запишіть  хімічні  формули,  які  читаються  так:  аш-три-пе-о-чотири,  калій-хлор-о-три,  барій-ен-о-три-двічі,  ен  два,  калій-два-силіцій-о-три,  кальцій-три-пе-о-чотири-двічі.  Назвіть
115
кількість  атомів  кожного  хімічного  елементу,  що  входить
до  складу  кожної  молекули.   (H
3 PO4 ,  KClO
3 ,  Ba(NO
3
)
2 ,  N
2
,
K2SiO 3
,  Ca
3(PO
4
)
2
).
6.   Напишіть  формулу  речовини,  формульна  одиниця  якої  скла -дається:  з  двох  атомів  Натрію,  одного  атома  Силіцію  і  трьох
атомів  Оксигену:  одного  атома  Магнію,  одного  атома  Карбо -ну  і  трьох  атомів  Оксигену;  одного  атома  Аргентуму,  одного
атома  Нітрогену  і  трьох  атомів  Оксигену.  (Na
2SiO 3,  MgCO
3
,
AgNO 3
).
7.   Охарактеризуйте  якісний  і  кількісний  склад  поташу  K 2CO3
,
фруктози  С 6 Н 12О 6 ,  амоніачної  селітри  NH
4 NO3
.  (Формульна
одиниця  поташу  складається  з  двох  атомів  Калію,  одного
атома  Карбону  і  трьох  атомів  Оксисену;  молекула  фрукто-зи  містить  шість  атомів  Карбону,  дванадцять  атомів  Гід-рогену  і  шість  атомів  Оксигену;  у  складі  амоніа-чної  селітри
на  два  атоми  Нітрогену  припадає  чотири  атоми  Гідрогену
і  три  атоми  Оксигену) .
  ; Письмова самостійна робота.
Завдання  першого  рівня  оцінюються  3  балами;  завдання  тіль-ки  середнього  —  6  балами;  завдання  тільки  достатнього  —  9  бала -ми;  завдання  тільки  високого  —  12  балами.
Варіант № 1
Початковий рівень .
1.   Напишіть  формули  речовин,  до  складу  яких  входять:
а)   один  атом  Купруму  і  два  атоми  Хлору  (CuCl
2
);
б)   один  атом  Нітрогену  і  три  атоми  Гідрогену  (NH
3
);
в)   один  атом  Сульфуру  і  три  атоми  Оксисену  (SO
3
).
Середній рівень.
2.   Напишіть  формули  речовин,  до  складу  яких  входять:
а)   два  атоми  Нітрогену  і  п’ять  атомів  Оксигену  (N
2O5
);
б)   два  атоми  Хрому  і  три  атоми  Оксисену  (Cr
2O3
);
в)   два  атоми  Алюмінію  і  три  атоми  Сульфуру  (Al
2
S
3
).
Достатній рівень .
3.   Напишіть  формули  речовин,  до  складу  яких  входять:
а)   один  атом  Гідрогену,  один  атом  Хлору,  чотири  атоми  Окси -сену  (HClO
4
);
б)   один  атом  Магнію,  один  атом  Карбону,  три  атоми  Оксисену
(MgCO
3
);
в)   три  атоми  Натрію,  один  атом  Фосфору,  чотири  атоми
Оксисену  (Na3PO4
).
Високий рівень.
4.   Ферум  утворює  такі  оксиди:
а)   на  один  атом  Феруму  припадає  один  атом  Оксигену
(FeO;  m(Fe):  m(O)  =  7:2);
б)   на  два  атоми  Феруму  припадає  три  атоми  Оксигену
(Fe
2O3
;  m(Fe):  m(O)  =  7:  6);
в)   на  три  атоми  Феруму  припадає  чотири  атоми  Оксигену.
(Fe
3O4
;  m(Fe):  m(O)  =  7:  4).
Складіть формули оксидів Феруму. Знайдіть масове відношення хі-мічних елементів у речовині.
Варіант № 2
Початковий рівень .
1.   Напишіть  формули  речовин,  до  складу  яких  входять:
а)   один  атом  Сульфуру  і  два  атоми  Оксигену  (SO
2
);
б)   один  атом  Силіцію  і  чотири  атоми  Гідрогену  (SiH
4
);
в)   один  атом  Алюмінію  і  три  атоми  Хлору  (AlCl
3
).
Середній рівень.
2.   Напишіть  формули  речовин,  до  складу  яких  входять:
а)   два  атоми  Мангану  і  три  атоми  Оксигену  (Mn
2O3
);
б)   два  атоми  Карбону  і  шість  атомів  Гідрогену  (C
2H6
);
в)   два  атоми  Фосфору  і  п’ять  атомів  Оксигену  (P
2O5
).
Достатній рівень .
3.   Напишіть  формули  речовин,  до  складу  яких  входять:
а)   чотири  атоми  Гідрогену,  два  атоми  Фосфору  і  сім  атомів
Оксигену  (H4P2O7
);
б)   два  атоми  Калію,  один  атом  Карбону  і  три  атоми  Оксигену
(K
2CO3
);
в)   один  атом  Барію,  один  атом  Сульфуру  і  чотири  атоми
Оксигену(BaSO4
).
Високий рівень.
4.   Вольфрам  утворює  такі  оксиди:
а)   на  один  атом  Вольфраму  припадає  один  атом  Оксигену
(WO;  m(W):  m(O)  =  23:  2);
б)   на  два  атоми  Вольфраму  припадають  три  атоми  Оксигену
(W
2O3
;  m(W):  m(O)  =  23:  3);
в)   на  один  атом  Вольфраму  пропадають  три  атоми  Оксигену
(WO
3
;  m(W):  m(O)  =  23:  6).
Складіть формули оксидів Вольфраму. Знайдіть масове відношення
хімічних елементів у речовині.
  III.  ЦІЛЕВИЗНАЧЕННЯ ТА ПЛАНУВАННЯ.
  IV.  ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ.
  ; Слово вчителя.
Досі  ви  користувалися  формулами  речовин,  узятими  з  підруч-ника,  або  вам  їх  називав  учитель.  А  як  складають  хімічні  формули?
Хімічні  формули  виводять  на  основі  даних  про  якісний  і  кіль-кісний  склад  речовини,  який  встановлюють  за  допомогою  досліду.
Речовин  є  дуже  багато,  і  якби  довелася  заучувати  їхні  фор -мули,  вивчити  хімію  було  б  важко.  Виявляється,  можна  судити
про  склад  речовини  і  написати  її  формулу,  знаючи  закономірності
сполучення  атомів.  Для  цього  треба  ознайомитися  з  новою  власти -вістю  атомів  —  валентністю.
Учні записують визначення у зошит.
Здатність  атома  сполучатися  з  певною  кількістю  таких  самих
або  інших  атомів  називають  валентністю .
Розглянемо,  наприклад,  такі  бінарні  сполуки  (бінарна  сполу -ка  — це сполука, яка складається з атомів двох хімічних елементів):
HF  H2S  PH
3  SiH
4
З  наведених  формул  видно,  що  атоми  Флору,  Сульфуру,  Фос -фору  і  Силіцію  приєднують  різну  кількість  атомів  Гідрогену  —
один,  два,  три  і  чотири  відповідно.  Як  ви  думаєте,  чому?  (Оче-видно,  атоми  Флуору,  Сульфуру,  Фосфору  і  Силіцію  мають  різну
здатність  приєднувати  атоми  Гідрогену,  тобто  різну  валентність).
За  одиницю  валентності  прийнято  валентність  атома  Гідро -гену.  Атом  Гідрогену  не  приєднує  більше  одного  атома  інших  еле -ментів,  тому  вважають,  що  він  —  одновалентний.  Якщо  рискою
позначити  зв’язки  між  атомами,  то  склад  речовин  можна  подати
у  вигляді  графічних  формул,  наприклад:
—H S H — F H — —H P H ——H
—H Si H ——H
— H
Вважаючи, що Гідроген одновалентний, спробуйте самостійно ви-значити валентність Флуору, Сульфуру, Фосфору і Силіцію (I, II, III і IV).
Отже,  сумарна  валентність  всіх  атомів  Гідрогену  у  хімічній
сполуці  дорівнює  валентності  іншого  хімічного  елемента.  Для  бі -нарних  сполук,  що  містять  у  своєму  складі  два  і  більше  атомів
різних  хімічних  елементів,  це  правило  звучить  так.
Добуток значення валентності одного хімічного елемента на кіль-кість його атомів у формулі бінарної сполуки дорівнює добутку значення
валентності  іншого  атома  хімічного  елемента  на  кількість  його  атомів.
Учні записують правило у зошит.
Як  визначити  валентність  будь-якого  хімічного  елемента?  Це
можна  зробити,  користуючись  періодичною  системою  і  пам’ятаючи
декілька  правил.  Ці  правила  запишіть  у  зошит  і  користуйтеся  ними
щоразу,  коли  визначаєте  валентність  хімічних  елементів.
1.   Значення  валентностей  елементів  І–ІІІ  груп  головних  підгруп
збігається  із  номером  групи,  ці  елементи  мають  постійну  ва -лентність.
2.   Хімічні  елементи  IV–VII  груп  мають  змінну  валентність.
3.   Максимальне  значення  валентності  хімічних  елементів  голо -вних  підгруп  у  сполуках  з  Оксигеном  збігається  з  номером
групи,  в  якій  вони  перебувають.
4.   Значення валентності неметалічних елементів у сполуках з Гід-рогеном або з металічними елементами становить різницю між
числом  8  і  номером  групи,  у  якій  розміщений  елемент,  тому:
1)   Флуор,  Хлор,  Бром,  Іод  з  Гідрогеном  і  металами  завжди
одновалентні;
2)   Сульфур  в  сполуках  з  Гідрогеном  і  металами  проявляє  ва-лентність  два.
3)   Оксиген  завжди  двовалентний.
За формулою речовини, яка складається з двох елементів, можна
визначити  валентність  одного  елемента,  якщо  відома  валентність  ін-шого.  Так,  знаючи,  що  валентність  Оксигену  завжди  дорівнює  2,   лег-ко  визначити  валентність  інших  елементів  за  формулами  їхніх  спо-лук  з  Оксигеном,  наприклад,  валентність  Фосфору  за  формулою  P
2O5
.
Для  цього  знаходимо  загальне  число  одиниць  валентності  Оксигену,
помноживши  його  валентність  (2)  на  кількість  атомів  у  молекулі  (5),
дістаємо  10.  Таким  самим  має  бути  число  одиниць  валентності  в   двох
атомів  Фосфору.  Отже,  валентність  Фосфору  дорівнює  10  :  2  =  5.
Валентність  елементів  у  формулах  прийнято  позначати  рим -ськими  цифрами  над  символами  хімічних  елементів:
 V  II
P2O5
  V.   ПОГЛИБЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК.
Вправа  1
119
Визначте за положенням в періодичній системі максимальне значен-ня валентності атома у хімічних сполуках таких хімічних елементів:
Ca (II), Li (I), P (V), Si (IV), Al (III), C (IV), K (I), S (VI), Mg (II),
Na  (I),  B  (III),  Ba  (II),  Zn  (II).
Вправа  2
Визначте валентність атомів хімічних елементів у бінарних сполуках:
а)   H2S,  P
2O5,  SO
2,  SO
3
,  Al
2
S
3
,  Cl
2O7
,  MgCl
2,  P
2O3,  MnO
2
.
I  II    V  II     IV II    VI II      III  II      VII  II       II    I     III  II       IV  II
(H
2S;  P
2O5;  SO
2;  SO
3
;  Al
2
S
3
;  Cl
2O7
;  MgCl
2;  P
2O3;  MnO
2
).
б)   Li 3
P,  Cr2
S
3
,  AlI
3,  MgS,  AlP,  SnO
2
,  BeI
2
,  NaBr,  Be
3P2
.
I   III   III   II      III I       II  II     III III    IV  II      II  I        I    I      II   III
(Li
3
P;  Cr2
S
3
;  AlI
3;  MgS;  AlP;  SnO
2
;  BeI
2
;  NaBr;  Be
3P2
).
в)   Ag2
O,  Mg3P2,  LiF,  Na3N,  Al2S3,  CrO3,  MgO,  HgO,  BeBr2.
(Ag  (I),  O(II);  Mg(II),  P(III);  Li  (I),  F  (I);  Na  (I),  N  (III);  Al  (III),
S  (II);  Cr  (III),  O  (II);  Mg  (II),  O(II);  Hg  (II),  O  (II);  Be  (II),  Br  (I).  )
г)  Li
2S,  SnO,  AlF
3,  NaCl,  MgH
2
,  Na
3P,  K3
N,  Fe2O3
,  Ag
2
S.
(Li  (I),  S  (II);  Al  (III),  F  (I);  Na  (I),  Cl  (I);  Vg  (II0,  H  (I);  Na
(I),  P(III);  K  9I),  N(III);  Fe  (III),  O(II);  Ag  (I),  S  (II).  )
д)  BeS,  FeO,  LiCl,  CrO,  K
3P,  AlH3
,  MgCl
2
,  LiBr,  BeO.
(Be(II),  S(II);  Fe(II),  O(II);  Li(I),  Cl(I);  Cr(II),  O(II);  K(I),  P(III);
Al(III),  H(I);  Mg(II),  Cl(I);  Li  (I),  Br(I);  Be  (II),  O(II).  )
  VІ.  КОНТРОЛЬ І КОРЕКЦІЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ.
1.   Яку  властивість  атома  називають  валентністю? (Здатність
атома  сполучатися  з  певною  кількістю  таких  самих  або
інших  атомів) .
2.   За  періодичною  системою  визначте  максимальну  валент -ність  наступних  хімічних  елементів:  Be  (II),  Br  (VII),  Mg  (II),  
Cа  (II),  As  (V),  Fr  (I).
3.   Визначте  валентність  атомів  всіх  хімічних  елементів,  що  ма -ють  такі  формули:  Cr 2O3,  SiO
2
,  Al
2O3,  CO,  CO
2
,  HF.
  (Cr(III),  O(II);  Si(IV),  O(II);  Al(III),  O(II);  C(II),  O(II);  C(IV),
O(II);  H(I),  F(I).)
4.   Визначте  валентність  елементів  за  графічними  формулами:
O C O O C —  — —  — —  — N N —  —  —
S
O
—  —
—  —
—  —
O O
P —H
—H

H
120
  VІІ.  РЕФЛЕКСІЯ. ОЦІНЮВАННЯ.
  VІІІ.   ПІДСУМКИ УРОКУ.
1.   Валентність  елемента  —  це  властивість  його  атома  сполуча -тися  з  певною  кількістю  таких  самих  або  інших  атомів.
2.   За одиницю валентності приймають валентність атома Гідрогену.
3.   Валентність  атома  хімічного  елемента  можна  визначити  за
його  положенням  в  періодичній  системі  хімічних  елементів.
4.   Існують  елементи  із  сталою  і  змінною  валентністю.
5.   У  бінарній  сполуці  добуток  значення  валентності  одного  хі -мічного  елемента  на  кількість  його  атомів  дорівнює  добутку
значення  валентності  іншого  хімічного  елемента  на  кількість
його  атомів.
6.   Найвище  значення  валентності  —  VIII.
  VІII.   ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ ТА ЙОГО ІНСТРУКТАЖ.
Попель П. П., Крикля Л. С., § 10, с. 66–69, № 76, № 77, № 78, с. 70.
Лашевська Г. А., § 12, с. 88–94, № 3, № 4, с. 94.
Буринська Н. М., § 8, с. 59–61, № 2, № 3, с. 63.
Додатковий матеріал до уроку
Термін  «валентність»  походить  від  латинського  valentia,  що
буквально  означає  «сила».
І. Орієнтовні тестові завдання для письмової перевірки домашнього
завдання.
1.   Хімічні  формула  —  це:
  9 а)   позначення  атома,  молекули,  йона  або  речовини  за  допо-могою  символів  хімічних  елементів  та  індексів;
б)   назва  речовини;
в)   частинка,  з  якої  складається  речовина.
2.   Хімічна  формула  атома  —  це
  9 а)   символ  хімічного  елемента;
б)   назва  хімічного  елемента;
в)   назва  простої  речовини.
3.   Атом  Алюмінію  позначають  символом:
  9 а)   Al;
б)   2Al;
в)   Al2
.
4.   Атом  Оксигену  позначають  символом:
  9 а)   О;
121
б)   О2
;
в)   О3
5.   Хімічна  формула  простої  речовини:
  9 а)   містить  символ  відповідного  елемента  та,  якщо  потрібно,
індекс;
б)   назву  хімічного  елемента  та,  якщо  потрібно,  індекс.
6.   У  формулі  складної  речовини  записують:
  9 а)   символи  елементів,  які  містяться  в  ній,  а  також,  якщо
потрібно,  індекси;
б)   назви  хімічних  елементів  та,  якщо  потрібно,  індекси.
7.   У  формулі  йона,  додатково  зазначаючи  його  заряд,  викорис -товують:
  9 а)   верхній  індекс  із  знаком  плюс  або  мінус;
б)   нижній  індекс  із  знаком  плюс  або  мінус;
в)   заряд  йона  записують  словами.
8.   У  формулах  йонних  сполук  спочатку  записують:
  9 а)   позитивно  заряджені  йони,  а  потім  —  негативно  заряджені
йони;
б)   негативно  заряджені  йони,  а  потім  —  позитивно  заряджені
йони;
в)   порядок  запису  не  має  значення.
9.   Індекс  —  це  число,  яке:
  9 а)   це  число,  яке  показує  кількість  атомів  або  груп  атомів;
  9 б)   записується  справа  знизу  від  символа  хімічного  елемента;
в)   записується  перед  формулою  речовини  або  йона.
10.  Коефіцієнт  —  це  число,  яке
а)   показує  кількість  атомів  певного  хімічного  елемента;
  9 б)   показує  кількість  молекул  або  груп  атомів;
  9 в)   записується  перед  формулою  речовини  або  йона;
г)   записується  справа  знизу  від  символа  хімічного  елемента.
11.  Формульна  одиниця  —  це:
  9 а)   найменший  повторюваний  фрагмент  речовини;
б)   атом  у  простій  речовині;
в)   молекула  у  простій  або  складній  речовині;
г)   сукупність  атомів  або  йонів  у  складній  речовині;
д)   декілька  повторюваних  фрагментів  речовини.
ІІ. Визначте валентність хімічних елементів у таких сполуках:
а)   Li 2O,  AlN,  NaH,  K 2
S,  AlBr
3
,  Cr
2O3
,  BeCl
2
,  HgCl
2,  MgF
2
.
  (Li(I),  O(II);  Al(III),  N(III);  Na(I),  H(I);  K(I),  S(II);  Al(III),  Br(I);
Cr(III),  O(II);
  Be(II),  Cl(I);  Hg(II),  Cl(I);  Mg(II),  F(I).)
б)   LiH,  CrN,  KF,  Na 2
S,  Al
2O3
,  Be
3N2
,  PbS,  MgBr
2
,  MnS.
  (Li(I),  H(I);  Cr(III),  N(III);  K(I),  F(I);  Na(I),  S(II);  Al(III),  O(II);
Be(II),  N(III);
  Pb(II),  S(II);  Mg(II),  Br(I);  Mn(II),  S(II).)
ІІІ. В якій із сполук, що мають формули:
Cl 2O5
,  Ag
2O,  MnO,  Mn 2O3,  OsO
4,  Mn
2O7,  HgO,  CaO,  B
2O3
,  Cl
2O7
,
K 2
O  валентність  сполученого  з  Оксигеном  елемента  найнижча?
Найвища?  (У  сполуках  Ag2O  і  K2
O  валентнысть  Калію  і  Аргентуму
дорівнює  І;  у  сполуках
Mn2O7
  і  Cl
2O7
  валентність  Мангану  і  Хлору  дорівнює  VII).
ІV. Зобразіть графічні формули таких речовин:
P2
S
3
,  CCl
4,  CO
2,  NH
3
,  As
2O5
,  Mg
3N2,  SO
3,  H
2
Se.
V. Визначте валентність хімічних елементів за графічними формулами
—Cl O Cl —
S

P —
P
—  —
—  —
S
—  —
S
—  — S
S
O
—  —
—  —
—  —
O O
Se
P —Cl
—Cl

Cl
Cl
Cl

Категорія: Хімія 7 клас | Додав: uthitel (05.10.2014)
Переглядів: 4705 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: