Урок № 9 Початок національного відродження - Історія України 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Історія України 9 клас

Урок № 9 Початок національного відродження
Урок № 9
Початок національного відродження
Мета: проаналізувати роль та місце національної ідеї в суспільно-політичному русі України, історичне значення твору «Історія Русів», ознайомитися з діяльністю Новгород-Сіверського гуртка, з’ясувати основні складові культурного відродження на Слобожанщині; розвинути вміння та навички самостійної роботи, уміння аналізувати та узагальнювати, робити висновки, уміння передавати свої знання однокласникам; виховувати гордість за представників української культури та науки, які докладали зусиль для національного відродження України.
Обладнання: підручник, карта, роздавальний матеріал.
Тип уроку: комбінований.
Основні поняття: національне відродження, національна ідея, суспільно-політичний рух, автономія.
Персоналії: І. Котляревський, Я. Маркович, О. Павловський, М. Цертелєв, Д. Бантиш-Каменський, М. Маркевич, М. Костомаров.
Основні дати: 1798 р. — вихід «Енеїди» І. Котляревського, 80—90-ті рр. XVIII ст. — час існування Новгород-Сіверського гуртка.
Очікувані результати: учень/учениця тлумачить та правильно застосовує поняття «національне відродження», «національна ідея», «суспільно-політичний рух», «автономія»; з’ясовує роль та місце національної ідеї в суспільно-політичному русі України, визначає історичне значення твору «Історія Русів», розповідає про діяльність Новгород-Сіверського гуртка та основні складові культурного відродження на Слобожанщині; розвиває вміння самостійної роботи, аналізує та узагальнює, робить висновки, передає свої знання однокласникам; відчуває гордість за представників української культури та науки, які докладали зусиль для національного відродження України.
I. Організаційний момент
II. Перевірка домашнього завдання
Бесіда
1) Розкажіть про російсько-турецьку війну 1806—1812 рр. за планом: а) причини війни; б) перебіг війни; в) умови Бухарестського мирного договору; г) наслідки війни для України.
2) Яке місце в планах Наполеона І Бонапарта посідала Україна?
3) Як український народ та еліта сприйняли звістку про вторгнення армії Наполеона в Російську імперію?
4) Хто, коли і за яких обставин міг сказати: «Ми проливали кров, а нас знову примушують проливати піт на панщині, ми врятували батьківщину від тирана, а нас знову тиранять пани»?
5) Доведіть або спростуйте твердження, що ліквідація в 1864 р. Азовського козацького війська та переведення козаків у селянський стан були закономірним наслідком внутрішньої політики російського самодержавства.
Робота з картою
Покажіть на карті основні українські міста й території, пов’язані з участю України у міжнародних відносинах першої третини ХІХ ст.
Індивідуальні завдання на картках
Картка 1
Уявіть себе дослідником, якому потрібно реконструювати уривок тексту про російсько-турецьку війну 1806—1812 рр. Заповніть пропуски в тексті.
Російсько-турецьку війну спричинило прагнення … захопити … та … 18 … 1806 р. … оголосила війну … У середині 1807 р. було укладено …, але в … р. знову розгорнулися … дії. У 1811 р. … війська під командуванням … розбили на Дунаї під … основні сили … армії, що змусило … 16 травня … р. в … підписати з … мирний договір.

Картка 2
Офіційний орган французького уряду газета «Публіцист» у номері від 7 грудня 1807 р. писала: «…З Польщею межує давня козацька країна Україна, одна з найбільших урожайних земель світу, яка своїми багатствами заслуговує на якнайбільшу увагу нашої держави. Тепер, коли справа Польщі розв’язана, прийшла черга до розв’язання справи плодючої “батьківщини Мазепи”».
Коли в Наполеона виникла думка про захоплення українських земель? Чому французький імператор звернув свою пильну увагу саме на Україну? Яка доля спіткала б Україну, якби плани Наполеона були реалізовані?

Картка 3
Уявіть себе дослідником, якому потрібно реконструювати сторінку документа, у якому йдеться про Азовське козацьке військо. Заповніть пропуски в тексті.
У … р. … уряд створив українське військове формування — Азовське козацьке військо. Спершу воно складалося з … козаків Задунайської Січі на чолі з кошовим отаманом …, які в часи російсько-турецької війни … рр. перейшли на бік … та утворили …. У … р. Азовське козацьке військо було розселене в Катеринославській губернії між сучасними містами … і …. Азовські козаки жили станицями, займалися … і … . Основним завданням Азовського козацького війська була охорона … узбережжя … моря. За виконання військової служби козаків звільняли від повинностей і податків. Наказним отаманом Азовського козацького війська до … р. був Й. Гладкий. Внутрішнє самоуправління здійснювалося наказним отаманом і військовим правлінням, центр якого розміщувався у станиці …, а згодом — у … . У …—… рр. частину козаків було силоміць переселено на Кубань та … . Невдоволені цими діями царського уряду козаки підняли …, яке російські війська жорстоко придушили. На підставі указу від 11 жовтня … р. Азовське козацьке військо було ліквідоване, а козаків переведено у … стан.

Презентація творчих робіт
Учні за бажанням представляють виконані вдома творчі роботи. Решту робіт потрібно зібрати наприкінці уроку для перевірки.
III. Актуалізація знань
Бесіда на повторення
1) Пригадайте основні віхи боротьби козацької старшини за відновлення державних прав України у ХVІІІ ст.
2) Поясніть зміст поняття «національне відродження».
3) Назвіть етапи та зміст процесу національного відродження.
IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
План вивчення нового матеріалу
1. Національна ідея в суспільно-політичному русі України
2. «Історія Русів»
3. Новгород-Сіверський гурток
4. Українське культурне відродження на Слобожанщині
1. Національна ідея в суспільно-політичному русі України
Завдання
Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.
Робота над формуванням понять
Запишіть у зошиті визначення понять «національна ідея», «суспільно-політичний рух».
Національна ідея — ідея збереження й розвитку національної культури, мови, традицій, необхідності національної держави й утвердження її як рівноправного та повноправного члена світового співтовариства. Основним завданням щодо реалізації національної ідеї є формування еліти суспільства, яка уособлює націю.
Суспільно-політичний рух — рух, учасники якого висувають ідеї тих чи інших змін в організації життя суспільства та спрямовують свою діяльність на досягнення цих змін.
Розповідь учителя
Українська національна ідея пройшла тривалий шлях формування. Її носіями в ХІХ ст. стала інтелігенція, тобто мисляча, ініціативна та творча сила суспільства. Одним з основних проявів національного відродження українців стало формування національної свідомості. Цьому процесові сприяла поява творів з історії, етнографії, географії України.
У 1798 р. побачили світ перші частини поеми «Енеїди» І. Котляревського. Це був перший в українській літературі твір, написаний народною українською мовою. Вихід «Енеїди» започаткував процес національного відродження України.
Робота з документом
Опрацюйте уривок із документа, дайте відповіді на запитання.
М. І. КОСТОМАРОВ ПРО ВИРОБЛЕННЯ НИМ СВОЄЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ САМОСВІДОМОСТІ
За допомогою Амвросія Лук’яновича Метлинського, з яким зійшовся ще живучи у Артемовського-Гулака, де він мешкав як домашній вчитель, я познайомився з видавцем «Запорожской старины» Ізмаїлом Івановичем Срезневським, який тоді вже обійняв посаду ад’юнкт-професора по статистиці в університеті. Знайомство це довго мало на мене сильний вплив. Ізмаїл Іванович, у той час хоча ще дуже молода людина, був глибоко начитаним, «дуже розумним і з великим жаром і охотою до наукової праці. Взагалі зближення моє з цією людиною дуже сприяло моєму прагненню до вивчення малоросійської народності. В цей час від народних малоросійських пісень я перейшов до читання малоросійських творів, яких, як відомо, було в той час дуже мало. До тих пір я не читав жодної малоросійської книги, крім «Енеїди» Котляревського, яку ще в дитинстві, при батькові захотів було читати, але, мало розуміючи, кинув її. Тепер, озброївшись новими поглядами, я дістав повісті, видані в той час під псевдонімом Грицька Основ’яненка. Моє знання малоросійської мови було до того слабим, що я не міг зрозуміти «Солдатського портрета», і мені було дуже прикро, що я не мав словника; останній заміняв мені мій слуга, уродженець нашої слободи на ймення Хома Голубченко, молодий парубок років 16. Крім того, де тільки я зустрічався хоч би з більш-менш знайомими малоросами, то без церемонії засипав їх питаннями, що означають таке-то слово або такий-то зворот мови. За короткий час я перечитав усе, що тільки було друкованого малоросійською. Але цього мені здавалося мало; я хотів познайомитися з самим народом не з книг, але з живої мови, живого спілкування з ним. З цією метою я став робити етнографічні екскурсії з Харкова по сусідніх селах, по шинках, які в той час були справжніми народними клубами. Я слухав мову і розмови, записував слова і вирази, втручався в бесіди, розпитував про народне життя-буття, записував відомості, які мені повідомлялися, і заставляв співати для себе пісні. На все це я не жалів грошей, і якщо не давав їх прямо в руки, то годував і напував своїх співбесідників.
…Любов до малоросійського слова все більше і більше захоплювала мене; мені було прикро, що така чудова мова залишається без будь-якої літературної обробки і зверх того зазнає зовсім незаслуженої зневаги. Я всюди чув грубі глузування над хохлами не тільки від великоросів, але навіть і малоросів вищого класу, які вважали за можливе знущатися над мужиком і його способом виразу. Таке ставлення до народу і його мови мені здавалося приниженням людської гідності. І чим частіше зустрічав я подібні витівки, тим сильніше пристращався до малоросійської народності. Їздячи з Харкова до своєго маєтку і назад до Харкова, я по дорозі завів собі в різних місцях знайомих поселян, до яких заїздив і за їх допомогою сходився з народом. При цьому я записував багато пісень і відомостей про народні обряди і звичаї. [61, с. 19—20]
Запитання до документа
1) Під впливом яких чинників відбувався процес формування світогляду та національної свідомості в історика та громадського діяча М. Костомарова?
2) Чи є повчальною розповідь М. Костомарова сьогодні? Власну думку обґрунтуйте.
2. «Історія Русів»
Завдання
Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.
Бесіда
1) Поясніть зміст поняття «історична пам’ять».
2) Яке місце посідає історична пам’ять у формуванні національної свідомості?
Самостійна робота з підручником
Самостійно опрацюйте відповідний матеріал підручника, напишіть для «Енциклопедії історії України» статтю «Історія Русів».
Зразок відповіді
«Історія Русів» — пам’ятка української історичної та суспільно-політичної думки другої половини ХVІІІ — початку ХІХ ст. У ній дається точний виклад історії України від найдавніших часів до початку російсько-турецької війни 1768—1774 рр. із пріоритетним розглядом історії козацтва та Гетьманщини. Автор невідомий. Головна ідея твору полягає у ствердженні права кожного народу на самостійний державно-політичний розвиток. Автор обстоював ідею тривалості української історії від княжих часів; доводив, що український народ є відмінним від російського, він має власну самобутню культуру, а тому має всі права на відновлення державності. «Історію Русів» використовували при написанні своїх історико-літературних творів Т. Шевченко, Є. Гребінка, І. Срезневський, М. Гоголь, М. Костомаров та інші.
Робота з документом
Опрацюйте уривок із документа, виконайте завдання.
ІЗ ПЕРЕДМОВИ УКРАЇНСЬКОГО ВЧЕНОГО-АРХЕОГРАФА О. М. БОДЯНСЬКОГО ДО ПЕРШОГО ВИДАННЯ ВИЗНАЧНОЇ ПАМ’ЯТКИ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІОГРАФІЇ «ІСТОРІЯ РУСІВ»
Давно вже малоросіяни бажали бачити надрукованою «Історію Русів або Малої Росії, твір Преосвященного Георгія Кониського». Багато говорили, час від часу, що той чи інший збирається видати її, навіть друкують; але досі її немає, як і немає! Маючи кілька списків цієї історії, я вибрав кращий з них, підвів до нього із решти різнословія і потім запропонував Імператорському Товариству Історії і старожитностей Російських видати його, що й виконується нині. Час від часу я маю намір те саме зробити і з іншими письмовими джерелами Малої Росії, літописами, записками, описами і т. п., наприклад, з Шафонським, Скмоновським та ін. А тому я просив би всіх, хто тільки має і бажає бачити незабаром ці та їм подібні пам’ятки надрукованими, надсилати мені їх як секретарю Товариства для зняття з них списків і негайного вміщення у «Чтениях». Щира подяка сучасників, які займаються історією, так само, як і нащадків, буде найкращою нагородою тим, які відгукнуться на цей заклик. Пора вже, давно пора не приховувати подібного роду багатств під спудом і тим, наскільки можливо, полегшити вивчення і пізнання історії Південних Русів для всіх і кожного, особливо ж самих Руських. Добре, що є надійна і скора нагода виконати цей священний обов’язок справжнього сина свого народу і вітчизни.
О. Бодянський
Лютого 9-го, 1846. Москва. [61, с. 21]
Запитання і завдання до документа
1) Завдяки зусиллям якого діяча став можливим вихід у світ «Історії Русів»?
2) Знайдіть у документі рядки, які свідчать про високий рівень національної самосвідомості О. Бодянського.
Метод «Мозковий штурм»
Методичний коментар — див.урок № 2.
На думку історика О. Оглобліна, «Історія Русів» була «декларацією прав української нації та вічною книгою України». Визначте історичне значення написання «Історії Русів».
Бесіда
Про що свідчить той факт, що матеріали «Історії Русів» у ХІХ ст. використовували при написанні своїх творів поети, письменники та історики?
3. Новгород-Сіверський гурток
Завдання
Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.
Робота над формуванням понять
Запишіть у зошиті визначення поняття «автономія».
Автономія — самоврядування певної частини держави, що здійснюється в межах, передбачених загальнодержавними законами.
Робота з картою
Покажіть на карті місто Новгород-Сіверський.
Розповідь учителя
Діяльність Новгород-Сіверського гуртка стала прикладом боротьби за збереження української автономії.
(Подальшу розповідь побудувати на поясненні таблиці «Діяльність Новгород-Сіверського гуртка», спроектованої на мультимедійну дошку або виготовлену у вигляді плаката.)
Хронологічні межі
Завдання
Члени гуртка
Діяльність

80—90-ті рр. XVIII ст.
Розвиток національної культури та здобуття самостійності України
А. Гудович, Г. Долинський, Г. Калинський, О. Лобисевич, М. Миклашевський, Ф. Туманський, Г. Полетика
Поширювали патріотичні публіцистичні твори, праці з історії та етнографії України («Записки о Малороссии» Я. Маркевича, «Історія Русів»), створювали проекти розвитку української освіти (відкриття в Новгороді-Сіверському гімназії та університету, заснування «Академічного зібрання» — прототипу Української академії наук) та козацького війська (відновлення українських козацьких формувань). Вихованцями гімназії в Новгороді-Сіверському були М. Максимович, К. Ушинський, П. Куліш та інші

Таким чином, діяльність Новгород-Сіверського гуртка, раціональні зерна ідей та думок його членів перетворювалися протягом ХІХ ст. на цілеспрямовані, організаційно оформлені національно-визвольні рухи, надихали найкращих представників українства на самовіддану боротьбу за незалежність України.
Бесіда
Яким чином діяльність гуртка в Новгород-Сіверському вписується в контекст національного відродження України?
4. Українське культурне відродження на Слобожанщині
Завдання
Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.
Розповідь учителя
Мовно-культурна проблема стала однією з найважливіших у житті освіченої громадськості Слобожанщини після ліквідації в краї козацької автономії. Наприкінці XVIII ст. цей регіон перетворився на колиску українського національно-культурного відродження. На Слобожанщині питання національного відродження стало справою життя багатьох інтелігентів, людей розумової праці.
Робота над формуванням понять
Запишіть у зошиті визначення поняття «національне відродження».
Національне відродження — культурний та суспільно-національний рух певного народу, спрямований на його соціально-економічне й політичне піднесення та визволення, у результаті якого (залежно від ступеня розвитку народу й зовнішніх обставин) може бути або здобуття ним фактичної чи юридичної автономії: 1) культурної, 2) культурно-територіальної, 3) адміністративно(політично)-територіальної, — або створення власної держави: 1) залежної, 2) напівзалежної, 3) незалежної.
Термін «національне відродження» з’явився в XIX ст. та застосовувався щодо так званих «неісторичних» націй, які через політичні обставини не мали власної державності, але прагнули її відродити чи створити. Серед альтернативних варіантів вживають терміни «пробудження нації», «модернізація», «націотворення».
Метод «Навчаючи — вчуся»
Методичний коментар. Кожний учень отримує картку з певним фактом. Учні ознайомлюються з матеріалом і, підходячи до однокласників, мають розповісти їм інформацію й натомість отримати від них нові факти. Кожен учень має зібрати якомога більше нової інформації. На завершальному етапі декілька учнів розповідають, що вони дізналися про українське культурне відродження на Слобожанщині.
Зразок карток
Початок Українського національного відродження на Слобожанщині пов’язаний із відкриттям у 1805 р. Харківського університету.

До викладання в Харківському університеті було запрошено найвідоміших європейських учених. Так, професор філософії Й. Шад, читаючи лекції з курсу «Природного права», розкривав природні та невід’ємні права людини на свободу думки й совісті. Заперечував рабство, виступав проти деспотії влади монарха.

Із 1812 р. в Харкові почала виходити перша українська газета «Харьковский еженедельник». Спочатку харківська періодика була українською за тематикою, проте виходила російською мовою. Однак поступово ситуація змінювалася.

У 1816 р. побачив світ журнал «Украинский вестник», заснований при Харківському університеті. На його сторінках уперше було надруковано українською мовою твори П. Гулака-Артемовського та Г. Квітки-Основ’яненка.

Наприкінці 20-х рр. ХІХ ст. у суспільно-політичному житті Наддніпрянщини з’явилося нове покоління, у якому чільне місце посіли випускники Харківського університету. Під впливом ідей романтизму вони «відкривали» народну культуру українців, що у свою чергу закладало підвалини у формування модерної української національної свідомості.

Історик Я. Маркович у 1793 р. написав працю «Записки о Малороссии», що стала справжньою енциклопедією історії, мови, поезії, природи України.

Мовознавець О. Павловський у Петербурзі в 1818 р. видав першу наукову граматику української мови — книгу «Грамматика малороссийскаго наречия…», що заклала основи наукового опису української мови.

Один із перших дослідників і видавців української народної поезії М. Цертелєв у Петербурзі видав у 1819 р. збірку «Опыт собрания старинных малороссийских песен».

Історик та археограф Д. Бантиш-Каменський у 1822 р. написав чотиритомну «Историю Малой России».

Історик І. Срезневський у 1833—1838 рр. у Харкові видав шеститомну фольклорну й історико-літературну збірку «Запорожская старина».

Історик, фольклорист та етнограф М. Максимович поклав початок українській фольклористиці виданням збірників «Малоросійські пісні», «Збірник українських пісень».

Поет Т. Шевченко в 1840 р. в Петербурзі видав збірку поезій «Кобзар».

Історик та етнограф М. Маркевич у 1842—1843 рр. написав і видав п’ятитомну «Историю Малороссии».

Історик М. Костомаров у 1843 р. опублікував дослідження, присвячене вивченню української народно-поетичної творчості, розглядаючи її як важливе джерело достовірних відомостей про історичне минуле України.

V. Закріплення і систематизація вивченого матеріалу
Варіант І
Дидактична гра-експромт «Друже, проекзаменуй мене!»
Методичний коментар. Одному або кільком учням доручає перевірити знання однокласників (індивідуально або фронтально) за темою уроку. Учень-екзаменатор оцінює відповідь однокласника.
Варіант ІІ
Бесіда
1) Поясніть зміст поняття «національне відродження», «національна ідея», «суспільно-політичний рух», «автономія».
2) Яка подія поклала початок національному відродженню України?
3) Доведіть, що наприкінці XVIII ст. Слобожанщина стала колискою українського національно-культурного відродження.
Робота з дидактичним матеріалом
Опрацюйте матеріал картки, дайте відповідь на запитання.
Дослідник В. Шевчук про діяльність Новгород-Сіверського гуртка: «Їх діла і твори акумулювали національну енергію, щоб вона, ніби струм, потекла потім по артеріях народного тіла, витворюючи новий рівень самосвідомості та гальмуючи творення ферментів національного розпачу».
Завдання
Визначте історичне значення діяльності Новгород-Сіверського гуртка.

VI. Підсумки уроку
Перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок.
Основні висновки:
із виходом у світ наприкінці ХVІІІ ст. поеми І. Котляревського «Енеїда», що була написана українською народною мовою, в Україні розпочався процес національного відродження. Одним із його основних проявів стало формування національної свідомості під впливом праць з історії та етнографії України. Колискою українського національно-культурного відродження наприкінці XVIII ст. стала Слобожанщина;
важливою подією в науковому та суспільно-політичному житті України стала поява праці «Історія Русів». Головною ідеєю твору невідомий автор стверджував право кожного народу на самостійний державно-політичний розвиток;
протягом 80—90-х рр. XVIII ст. у Новгород-Сіверському діяв гурток української інтелігенції, який ставив за мету розвиток національної культури та здобуття самостійності України.
VІI. Домашнє завдання
1) Опрацюйте текст підручника.
2) На контурній карті вкажіть місце та підпишіть дату виходу у світ книги «Історія Русів».
3) Відвідайте з екскурсією літературно-меморіальний музей та пам’ятник І. Котляревському (м. Полтава).
Категорія: Історія України 9 клас | Додав: uthitel (19.11.2013)
Переглядів: 3611 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: