Урок № 8 Наддніпрянська Україна в системі міжнародних відносин у першій третині ХІХ ст. - Історія України 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Історія України 9 клас

Урок № 8 Наддніпрянська Україна в системі міжнародних відносин у першій третині ХІХ ст.
Урок № 8
Наддніпрянська Україна в системі міжнародних відносин у першій третині ХІХ ст.
Мета: пояснити поняття «російсько-турецькі війни», «російсько-французька війна», «фронт», «бойові дії», «Азовське козацьке військо»; визначити роль та місце України в системі міжнародних відносин, проаналізувати вплив міжнародної ситуації на розвиток українських земель, з’ясувати місце України в російсько-турецькій війні 1806—1812 рр. та російсько-французькій війні 1812 р., з’ясувати історію створення, діяльності та ліквідації Азовського козацького війська; розвивати в учнів уміння та навички роботи під час лабораторного заняття за підручником, уміння складати таблиці та схеми, розв’язувати хронологічні задачі, складати картинні плани; виховувати гордість за історичне минуле України.
Обладнання: підручник, карта, роздавальний матеріал.
Тип уроку: сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.
Форма проведення уроку: лабораторне заняття за підручником.
Основні поняття: російсько-турецькі війни, російсько-французька війна, фронт, бойові дії, Азовське козацьке військо.
Персоналії: Наполеон, В. Лукашевич, С. Кочубей, І. Котляревський, Й. Гладкий.
Основні дати: 1806—1812 рр. — російсько-турецька війна, 1812 р. — Бухарестський мирний договір, 1812 р. — російсько-французька війна, 26 серпня 1812 р. — Бородінська битва, 1832—1864 рр. — роки існування Азовського козацького війська.
Очікувані результати: учень/учениця визначає роль та місце України в системі міжнародних відносин, вплив міжнародної ситуації на розвиток українських земель, розповідає про місце України в російсько-турецькій війні 1806—1812 рр. та російсько-французькій війні 1812 р., про діяльність Азовського козацького війська; розвиває вміння та навички роботи під час лабораторного заняття за підручником, складає таблиці та схеми, розв’язує хронологічні задачі, складає картинні плани; відчуває гордість за історичне минуле України.
I. Організаційний момент
II. Актуалізація знань
Бесіда на повторення
1) Пригадайте роль та місце України в міжнародних відносинах у другій половині ХVІІ — ХVІІІ ст.
2) Пригадайте причини російсько-турецьких війн другої половини XVIII ст.
3) Назвіть умови Кючук-Кайнарджійського та Ясського мирних договорів.
4) Із курсу всесвітньої історії пригадайте, яке місце в планах Наполеона посідала Російська імперія.
III. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
І етап. Повідомити учням, що урок буде проходити у формі лабораторного заняття за підручником. Оголосити мету уроку й аргументовано пояснити доцільність вибору саме такої форми роботи. Для виконання лабораторної роботи учні об’єднуються у три групи. Лідер кожної групи отримує картку-інструкцію, де зазначено сторінки підручника, які необхідно опрацювати, а також тексти документів; завдання, які потрібно виконати після опрацювання матеріалу.
ІІ етап. Учні самостійно опрацьовують матеріал підручника, карток та роздавального матеріалу.


Роздавальний матеріал для групи 2
1) ВИТЯГ З УРЯДОВОГО РОЗПОРЯДЖЕННЯ ВІД 5 ЧЕРВНЯ 1812 р. ПРО УТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦЬКОГО ВІЙСЬКА ДЛЯ БОРОТЬБИ ПРОТИ НАПОЛЕОНІВСЬКОГО НАШЕСТЯ
Військо це передбачається утворити на Україні з людей, до козачої служби здібних і здавна відомих звичкою і охотою до неї.
Воно повинно складатись з 4 полків: кожний полк з 8 ескадронів, а ескадрон з 150 козаків…
Зброя повинна бути для козаків і для всіх нижчих чинів: піка, шабля, один пістоль і по 16 на ескадрон штуцерів або рушниць, якого б калібру вони не були. Зброя для цього береться із зібраної по Київській губернії на міліцію, а чого не вистачає — зі старої, що зберігається в арсеналі. Патронів призначається для рушниці по 25, а для пістолей — по 10, які відпускаються з артилерії. Як мине в українських полках потреба, всі вони розпускаються по своїх домівках, але вже назавжди залишаться приналежними війську і за першою потребою повинні з’явитися на службу і скласти знову свої полки, для чого вони повинні мати в постійній справності зброю, одяг і коней, утримуючи все це своїм коштом, але звільняючись зате від усяких інших по державі повинностей. Діти їх, які народжені від (часу) вступу у військо, належатимуть також до нього. А тим з них, яких поміщики не знайшли для себе вигідним прийняти в селища свої, відведуться для оселення землі казенні, про що буде ухвалена тоді окрема постанова. [61, с. 28—29, 36]
Запитання
Що обіцяв царський уряд тим, хто вступав до українського козацького війська, по закінченні війни?
2) ІЗ ЛИСТА І. П. КОТЛЯРЕВСЬКОГО МАЛОРОСІЙСЬКОМУ ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРУ ЛОБАНОВУ-РОСТОВСЬКОМУ ПРО ФОРМУВАННЯ 5-ГО ПОЛТАВСЬКОГО КОЗАЦЬКОГО ПОЛКУ (12 СЕРПНЯ 1812 Р.)
За дорученням Вашого сіятельства 10 числа цього місяця почав я прийом козаків для сформування 5 козацького полку. Через повільне спочатку приставления козаків не так успішно це робиться, як би хотілося. А втім, люди, прийняті мною, хороші, старих нема і дуже молодих мало; більша частина вступає в козаки з задоволенням, охоче і без ніякого засмучення; всі з піками і шаблями, але багато є шабель, з кіс перероблених; є з рушницями та пістолями, але ця зброя в посередній справності. Коні невеликі, але до служби придатні, одяг увесь новий; треба тільки буде привести все до одноманітності, в одних лише шапках не додержано розміру, бо в одних вони дуже високі, а в інших низькі, але всі (майже) однакові на вигляд. [61, с. 30—31, 36]
Запитання
Що можна сказати позитивного і негативного про формування 5-го Полтавського козацького полку? Пригадайте художньо-образне висловлювання з поеми І. П. Котляревського «Енеїда» про військовий обов’язок захисту Батьківщини.
3) З РАПОРТУ КИЇВСЬКОГО ВІЙСЬКОВОГО ГУБЕРНАТОРА МИЛОРАДОВИЧА ВІЙСЬКОВОМУ МІНІСТРУ БАРКЛАЮ-ДЕ-ТОЛЛІ ПРО СФОРМУВАННЯ КОЗАЦЬКИХ ПОЛКІВ У КИЇВСЬКІЙ ГУБЕРНІЇ (ЧЕРВЕНЬ 1812 Р.)
На виконання повеління Вашого високопревосходительства за номером 895 щодо сприяння з мого боку в утворенні козацьких полків у Київській губернії, наданого полковнику графу де-Зітте, маю честь донести.
1. Що я зібрав з цього приводу панів маршалів, призначив з кожного повіту за кількістю душ формування належних трьох козацьких полків у Київській губ. …до призначених штаб-квартирам кожного полку причислено по чотири повіти, а саме: для складання 1-го полку у Махновці — Махновський, Липовецький, Сквирський і Радомисльський; для 2-го полку в Б. Церкві — Васильківський, Київський, Таращанський і Богуславський; до 3-го полку в Умані — Уманський, Звенигородський, Черкаський і Чигиринський.
Пани маршали відправились уже для збирання козаків і здавання їх у відання призначених від графа де-Вітте офіцерів до кожної штаб-квартири.
2. Згідно із загальним положенням визнано найвигіднішим і найтерміновішим, щоб самі поміщики поставили від себе на кожного козака натурою сідло з усією збруєю, сакву, дві сорочки, дві пари чобіт, полотняні шаровари, платок чорний на шию, скрібниці та щитки з нагайкою, шерсть з дротом для султанів; разом з тим було б зроблено: куртки сині з комірцями по полках, шаровари сірі з випушкою по полках, паски за зразками, шапки з витишкетами, шинель, портупеї з получушками, ладунки й валізи. Підряд закінчений, обмундирування вже розпочалося, і показані речі обійдуться по 75 крб на чоловіка, що і визнано взагалі всіма надзвичайно вигідним. <…>
4. Ваше високопревосходительство у повелінні своєму наказати зволили, щоб з міліцейської зброї, якої не вистачає, поповнити з арсеналу …всю зброю, яка повинна уже бути виданою з арсеналу. Суму 5000 крб, яка пожертвувана на озброєння трьох у Київській губернії полків дворянами, яка проти штатних цін зброї для цих потреб перевищує до 5000 крб, використати можна за благоміркування Вашого високопревосходительства на поповнення зброї в арсеналі або на інший предмет, за вирахуванням однако з тої суми належної кількості на казани.
З Київського арсеналу відпустити можна шаблі і рушниці кавалерійські; за малою ж кількістю пістолетів і штуцерів, які вже призначені для фортеці, відпустити їх незручно, а тому можна їх вимагати з Тираспольського полку арсеналу. У Київському арсеналі знаходяться також 16 000 списів у належній справності. А між міліцейською зброєю хоча і є списи, але різних родів і не таких надійних, а тому призначив відпустити в усі козацькі полки з арсеналу. Міліцейські ж списи і так звану зброю, зроблену вже на озброєння козаків пожертвуванням дворянами, наказав я прийняти в арсенал для призначення її для потреб, які можуть статися. [61, с. 29—30, 36]
Завдання
Складіть перелік видів зброї, спорядження, обмундирування, призначених для українського козацького війська.
4) ПРО ПАТРІОТИЧНЕ ПІДНЕСЕННЯ СЕРЕД УКРАЇНСЬКОГО ДВОРЯНСТВА І МІЩАНСТВА УКРАЇНИ У БОРОТЬБІ ПРОТИ НАПОЛЕОНІВСЬКОЇ НАВАЛИ
…Не бракувало й прикладів особливого піднесення війною. Так, не дуже багатий поміщик на Кобеляччині Білуха-Коханівський, «залишаючись на службі при Дунайській армії і позбавлений можливості знаходитись особисто у зібранні для спільної наради про допомогу улюбленим нашим вітчизнам за теперішніх обставин», офірував 5 тис. крб, «на допомогу для таких дворян, які, пориваючись на теперішню службу, нести її з своїх достатків неспроможні»; колезький реєстратор Василь Каневський, «палаючи духом брати участь у цьому ополченні, але позбавлений з старістю років до присвячення себе на службу Богу і Государю», офірував «на служіння сина свого, здатного і все охоче служити бажаючого»; колезький асесор Кондратівський, маючи п’ять душ у Лубенському повіті, віддав з них одного «з конем і всім належним для кінного воїна озброєнням, одягом і на корм провіантом і просив прийняти його для згаданого предмета на весь той час, поки у такому ополченні і захисті вітчизна матиме потребу»; дрібнопомісний кобеляцький дворянин Денис, обраний повітовим дворянським зібранням за сотенного осавула, послав до ополчення на зверхкомплекту двох своїх синів — Данила й Грицька, котрих, як і себе, довгий час утримував на власні кошти; відомі брати Олексієви офірували для ополчення понад двісті речей військового спорядження; не менш відомий ніби фундатор «Малоросійського Товариства» С. М. Кочубей поставив ополченців не від 25, а від 15 душ: другий такий же ніби фундатор «Малоросійського Товариства» — В. Лукашевич, що ніби пив за здоров’я Наполеона та розчавлення Росії, «сформував і навчив ополчення, яке виявилося найкращим у губернії», і при вторгненні противника у Москву запросив дворянство до загального озброєння, запросив усіх, хто може носити зброю, не рахуючи відданих в ополчення», і багацько жертвував узагалі на війну. Дехто (як Суходольський, Лубенський, Тимківський, Бутовський), «маючи ревне бажання вступити в службу Його імператорської величності», самі пропонували свої послуги. Інші (як полковник Ураків), «одержавши призначення, не рахуючись з жорстокістю хвороби, домашнім розстройством…, а з тим і нестатками, однією думкою прагнув до сформування і утворення війська, щоб могло воно з користю використаним бути на захист улюбленої нами вітчизни». Інші ще (як осавули Богданівський та Черушинський), бувши обрані в ті або інші чини, давали урочисту обітницю цареві і батьківщині «не шкодуючи життя, до останньої свої крові вірним бути і ревним сином, де б не зустрів іноплемінників у бою, як ворогів і супостатів, що хитають віру християнську, поражати на кожному кроці», останній навіть лишаючи «матір, дружину і п’ятеро дітей без всякого від кого-небудь піклування, лише доручивши їх в опіку всемогутньому Творцю». [61, с. 31—32, 36]
Запитання
Якими висловлюваннями й діями засвідчували свої патріотичні почуття ті, хто брав участь у формуванні українського ополченського війська?
5) НАГОРОДНІ РЕЛЯЦІЇ НА СОЛДАТІВ І УНТЕР-ОФІЦЕРІВ КИЇВСЬКОГО ДРАГУНСЬКОГО ПОЛКУ ЗА ЗДІЙСНЕНІ НИМИ ГЕРОЇЧНІ ПОДВИГИ У БИТВІ ПІД БОРОДІНИМ (1812 р.)
Вахмістри:
1. Бобров Микола.
Знаходився в ескадроні, який прикривав з лівого флангу батареї, де в атаці поранили ескадронного командира й іншого офіцера; то він з хоробрим запалом вступив у командування його, вів ескадрон вперед і на ворога в порядку, у якому і відступав після атаки.
2. Завода Федір.
Під час атаки, коли ворожа кавалерія пройшла батареї, на яких залишались гармати, кинувся з хоробрим запалом на ворожий фронт, чим підбадьорив своїх товаришів, і гармати, які звозив ворог з батареї, було взято назад.
3. Дубицький Станіслав.
На оточену ворожою піхотою батарею, підбадьорюючи нижчих чинів, кинувся зі своїми товаришами, чим не допустив ворога скористатися гарматами.
4. Лазаренко Дмитро.
Коли ворог оволодів на правому фланзі гарматами, то в атаці ескадрону на ворога першим підбадьорив своїх товаришів і кинувся на юрбу, яка стояла вже біля 2 гармат, тим самим звільнив гармати. [61, с. 33, 36]
Запитання
Якими рисами характеру відзначалися солдати та унтер-офіцери з України, що здійснили подвиги в битві під Бородіним?
Картка 3
АЗОВСЬКЕ КОЗАЦЬКЕ ВІЙСЬКО
1. Складіть розповідь за ключовими словами: задунайські козаки, російсько-турецька війна 1828—1829 рр., Кубань, Азовське військо, Й. Гладкий, Бердянськ, наказний отаман, Маріуполь.
2. Проілюструйте матеріал підручника відповідними малюнками, складіть до них назви.
3. Складіть схему «Азовське козацьке військо».
Зразок заповненої схеми

4. Висловіть власну позицію щодо ліквідації російським урядом Азовського козацького війська.

Роздавальний матеріал для групи 3
ПОЛОЖЕННЯ ПРО ОСЕЛЕННЯ ЗАПОРОЗЬКИХ КОЗАКІВ У НОВОРОСІЙСЬКОМУ КРАЇ (27 ТРАВНЯ 1832 р.)
1. Для оселення запорозьких козаків призначається в Катеринославській губернії Олександрійський повіт: так звана Бердянська земля, всього 43 141 десятина.
2. До складу Запорозького козачого війська приєднати міщан Петровського посаду, числом 238 ревізьких душ, з землею у їх володінні кількістю до 4000 десятин, і зі всіма їх рибними заводами і очеретяними плавнями, причому надаються їм всі вигоди й права взагалі козачому війську даровані. З таким приєднанням козаче військо буде мати у спільному володінні рибні заводи на Азовському морі, що знаходяться при березі тієї землі, де росте очерет. <…>
6. Козаче військо звільняється назавжди від земських повинностей, крім тих, що стосуються їх землі.
7. Військові повинності воно виконує за прикладом інших козачих військ. <…>
15. З поселенням запорозьких козаків взяти їм назву Азовського козацького війська. [54, с. 14]
ІІІ етап. Кожна група висуває декількох представників, які звітують перед класом за проведену роботу та презентують питання, над яким вони працювали в групі.
ІV етап. Разом з учнями сформулювати загальний підсумковий висновок теми уроку.
ІV. Підсумки уроку
Перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок.
Основні висновки:
у першій чверті ХІХ ст. українці, які перебували у складі Російської імперії, брали участь у російсько-турецьких війнах, російсько-французькій війні 1812 р.;
результати російсько-турецької війни 1806—1812 рр. були неоднозначними для України. З одного боку, воєнні дії негативно впливали на українську економіку, а з іншого, — до Російської імперії було приєднано Бессарабію, де проживала значна частина українців;
у російсько-французькій війні 1812 р. брала участь велика кількість українців. Автономісти у війні підтримували Наполеона, сподіваючись за допомогою Франції відродити в Україні автономію. Натомість консерватори підтримували Російську імперію, покладаючи надії на відновлення автономних прав Гетьманщини. Однак після завершення війни, у якій перемогу здобула Російська імперія, українці зазнали розчарувань. Таким чином, утвердилася думка про створення власної держави, у якій буде можливе вирішення національного питання та соціально-економічних проблем.
V. Домашнє завдання
1) Опрацюйте текст підручника.
2) На контурній карті позначте межу найбільшого просування військ Наполеона та його союзників на схід; заштрихуйте кольором райони дії селянських партизанських загонів та загонів самооборони під час російсько-французької війни 1812 р.
3) Творче завдання (на вибір). а) Уявіть, що вам потрібно оформити залу в історичному музеї, присвячену участі України в міжнародних відносинах у першій третині ХІХ ст. Які б експонати ви в ній розмістили? Чому? Складіть стислу характеристику обраних експонатів. б) Намалюйте ілюстративний ряд за темою «Україна в системі міжнародних відносин у першій третині ХІХ ст.».
Категорія: Історія України 9 клас | Додав: uthitel (19.11.2013)
Переглядів: 2953 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: