Урок № 45 Архітектура, живопис, музеї - Історія України 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Історія України 9 клас

Урок № 45 Архітектура, живопис, музеї
Урок № 45
Архітектура, живопис, музеї
Мета: з’ясувати стан розвитку архітектури та містобудування, живопису, музейної справи, дізнатися про благодійницьку діяльність українських підприємців; розвивати в учнів уміння самостійної роботи, критичного мислення, уміння працювати в групах та парах, здійснювати взаємонавчання; виховувати повагу до талановитих синів нашої Батьківщини, гордість за визначні досягнення українських архітекторів та живописців, гордість за меценатську діяльність українських підприємців.
Обладнання: підручник, карта, роздавальний матеріал.
Тип уроку: комбінований.
Основні поняття: музей, меценати.
Персоналії: М. Пимоненко, М. Мурашко, Ю. Захаревич, О. Беретті, В. Тарнавський, Терещенки, Харитоненки.
Очікувані результати: учень/учениця тлумачить та правильно застосовує поняття «музей», «меценати»; аналізує стан розвитку архітектури та містобудування, живопису, музейної справи, досліджує благодійницьку діяльність українських підприємців Терещенків та Харитоненків; самостійно працює, критично мислить, працює в групах та парах, здійснює взаємонавчання, заповнює текстові таблиці; відчуває повагу до талановитих синів нашої Батьківщини, гордість за визначні досягнення українських архітекторів та живописців, гордість за меценатську діяльність українських підприємців.
I. Організаційний момент
II. Перевірка домашнього завдання
Бесіда
1) Охарактеризуйте розвиток української літератури у другій половині ХІХ ст.
2) Які проблеми, що мали місце в українському суспільстві другої половини ХІХ ст., порушували письменники?
3) Охарактеризуйте розвиток театрального мистецтва в Україні у другій половині ХІХ ст.
4) Ким, де і коли було засновано перший професійний театр в Україні?
5) Які злободенні теми порушувалися у п’єсах, що йшли на українських сценах у другій половині ХІХ ст.?
6) Охарактеризуйте розвиток українського музичного мистецтва у другій половині ХІХ ст.
7) Письменниця М. Грінченко: «У своїй місії національного художника музики Лисенко був однією з тих ланок великого ланцюга загальнолюдської культури, що до нього залічуємо таких її репрезентантів, як Глинка в Росії, Гріг у Скандинавії, Сметана в Чехії, Монашко в Польщі». Визначте історичне значення творчості М. Лисенка.
III. Актуалізація знань
Бесіда на повторення
1) З іменами яких архітекторів та скульпторів пов’язана історія України першої половини ХІХ ст.? Назвіть їхні твори.
2) Пригадайте імена визначних українських живописців першої половини ХІХ ст.
IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
План вивчення нового матеріалу
1. Архітектура та містобудування
2. Живопис
3. Музеї
4. Українські підприємці-благодійники
1. Архітектура та містобудування
Завдання
Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.
Самостійна робота з підручником
Опрацюйте відповідний матеріал підручника, заповніть таблицю «Розвиток архітектури в Україні у другій половині ХІХ ст.».
Зразок заповненої таблиці
Прізвище архітектора
Визначні твори

Беретті Олександр (1816—1895 рр.)
Володимирський собор, будинок першої гімназії (нині — один із корпусів Київського національного університету імені Тараса Шевченка) та Анатомічний театр Київського університету Св. Володимира (нині — Національний музей медицини України) у Києві

Шретер Віктор (1839—1901 рр.)
Будинок оперного театру й театру Соловйова в Києві, приміщення залізничного вокзалу в Одесі

В. Садлівський
Приміщення залізничного вокзалу у Львові

Кобелєв Олександр (1860—1942 рр.)
Приміщення вокзалу в Козятині, приміщення Національного банку України, центральний телеграф у Києві, приміщення Київського політехнічного інституту

Главка Йозеф (1831—1908 рр.)
Будинок резиденції митрополита Буковини в Чернівцях

Гохбергер Юліуш (1840—1905 рр.)
Приміщення Галицького крайового сейму (нині — Львівський національний університет імені І. Франка), гімназії № 3 імені Франца-Йосифа I (нині — Науково-дослідний інститут Львівської політехніки) та будинок пожежної команди у Львові

Кричевський Василь (1872—1952 рр.)
Приміщення Полтавського губернського земства, Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка в Києві

Вербицький Олександр (1875—1958 рр.)
Приміщення Київського політехнічного інституту, проект Київського державного банку

Бекетов Олексій (1862—1941 рр.)
Приміщення драматичного театру в Сімферополі, юридичного інституту та олександрійського комерційного інституту в Харкові

Захаревич Юліан (1837—1898 рр.)
Приміщення Львівської політехнічної школи (нині — Львівський політехнічний інститут), Галицької ощадної каси (нині — Музей етнографії та художнього промислу), костел та монастир сестер францисканок у Львові

Робота з роздавальним матеріалом
Опрацюйте матеріал, виконайте завдання.
КУПЕЦЬ 1-ї ГІЛЬДІЇ КИЯНИН О. ПАТАЛЄЄВ ПРО МІСТОБУДУВАННЯ
Будинки у Києві зводили як правило двоповерхові. Зводити великі будинки у 70-х рр. ХІХ ст. боялися; до того ж важко було знайти бажаючих оселитися вище другого поверху.
Перший чотириповерховий будинок був зведений у Києві у 1872—1873 рр. фотографом Ф. де Мезером за проектом С. Куртоло. Це була перша багатоповерхівка з пишним декором на вул. Хрещатик. Ніхто не тільки не хотів оселитися у будинку, але навіть боялися проходити біля нього. [39, с. 151, 360]
Запитання і завдання
1) Яким чином проводилася забудова міст в Україні у другій половині ХІХ ст.?
2) Складіть розповідь про архітектуру міста Києва другої половини ХІХ ст.
2. Живопис
Завдання
Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.
Випереджальне завдання
Під час розповіді вчителя заповніть таблицю «Розвиток живопису в Україні у другій половині ХІХ ст.».
Зразок заповненої таблиці
Прізвище живописця
Визначні твори

Васильківський Сергій (1854—1917 рр.)
Картини на історичну тему відображали героїко-романтичне минуле України: «Бій запорожців із татарами», «Сторожі запорозьких вольностей». Світову славу здобув завдяки пейзажам, у яких відображав красу й велич рідного краю — «Весна на Україні», «Після дощу»

Рєпін Ілля
(1844—1930 рр.)
«Запорожці пишуть листа турецькому султану», «Українська селянка», «Гайдамака», «Гопак», «Вечорниці». Портрети художника та педагога Миколи Мурашка, історика Миколи Костомарова, письменника Тараса Шевченка, історика Дмитра Багалія

Мурашко Микола (1844—1909 рр.)
«Похорон кошового» (для центральної постаті позував М. Старицький), «Карусель», «Мотив околиць Києва», «Осінь», «Дніпро», портрети письменника Тараса Шевченка, художника Миколи Ге

Пимоненко Микола (1862—1912 рр.)
У своїй творчості майже не відходив від тем сільського життя: «Святочне ворожіння», «Весілля в Київській губернії». Картини «Жертва фанатизму», «Конокрад», «Проводи рекрутів» викривали темні аспекти життя тодішнього українського села

Розповідь учителя
Супроводжуючи свою розповідь демонстрацією репродукцій картин, розповісти про розвиток живопису в Україні у другій половині ХІХ ст. Учитель зазначає, що в українському образотворчому мистецтві залишалися панівними національно-побутові мотиви, створювалися картини за темою сільського життя; розповідає про діяльність приватної Київської рисувальної школи М. Мурашка. (Схарактеризувати творчість таких живописців, як С. Васильківський, М. Пимоненко, М. Мурашко, К. Костанді та ін.)
3. Музеї
Розповідь учителя
Розвиток музейної справи в Україні мав свої особливості, пов’язані з бездержавним статусом українських земель, а отже, із винятковим домінуванням ролі приватної, а не державної ініціативи у створенні музеїв. Музейна справа в Україні розвивалася також за підтримки наукових та науково-культурних товариств.
Робота в групах
Методичний коментар. Об’єднати учнів у шість груп, кожна з яких опрацьовує матеріал картки. На наступному етапі групи обмінюються отриманою інформацією.
Картка 1
На початку ХІХ ст. в Україні створюються університетські музеї. У 1807 р. при Харківському університеті завдяки зусиллям громадського діяча В. Каразіна відкрито археологічний, зоологічний, мінералогічний музеї, а також музей образотворчих мистецтв. Протягом 1834—1837 рр. при Київському університеті завдяки його першому ректору М. Максимовичу було створено музеї: старожитностей, нумізматичний, образотворчих мистецтв, зоологічний. У середині ХІХ ст. розпочали свою роботу музеї Новоросійського університету в Одесі, а також музеї при університетах у Львові та Чернівцях. У 1872 р. засновано музей при Київській духовній академії.

Картка 2
Розвиток музейної справи пожвавився у другій половині ХІХ — на початку ХХ ст. Тоді було відкрито низку історичних та природничих музеїв: Херсонський музей старожитностей (1890 р.), Херсонський археологічний музей (1893 р.), Львівський історичний музей (1893 р.), у Чернігові — музей Архівної комісії (1897 р.) та музей українських старожитностей В. Тарновського (1902 р.). Серед інших українських музеїв одним із найбільших був Полтавський природничий музей (1891 р.). У Севастополі в 1869 р. відкрито музей Чорноморського флоту.

Картка 3
Серед відомих колекціонерів пам’яток культури в ХІХ ст. були переважно представники дворянства, духовенства, промисловців, нащадки відомих в українській історії династій. Так, власниками найцінніших збірок пам’яток мистецтва і старовини були українські шляхетські роди Полетиків, Миклашевських, Ханенків, Скоропадських, Капністів і Розумовських. Від середини ХІХ ст. розпочалося формування найвідомішої в Україні приватної збірки пам’яток національної старовини, що належала представникові козацького старшинського роду Василеві Тарновському. Він не тільки створює приватний музей, а й заповідає відкрити на його основі Музей українських старожитностей для всієї Чернігівської губернії.

Картка 4
Славну сторінку в історію українського музейництва вписав громадський діяч, меценат та колекціонер, видавець «Старожитностей Придніпров’я», нащадок українського гетьманського роду Богдан Ханенко. Він очолював Київське товариство старожитностей і мистецтв, опікувався проблемою охорони пам’яток, ініціював і фінансував проведення археологічних розкопок. Разом із дружиною Варварою Ханенко зібрав унікальну колекцію західноєвропейських художніх творів, на основі яких згодом було створено Музей мистецтв ім. Б. та В. Ханенків. З ім’ям Б. Ханенка пов’язане створення в 1899 р. міського Музею старожитностей і мистецтв у Києві.

Картка 5
На базі приватних колекцій творів мистецтва в Україні наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. створено ряд художніх музеїв: у Харкові — перший в Україні міський художній музей (1886 р.), Києві — Міський музей старовини і мистецтв (1899 р.), Одесі — Міський музей красних мистецтв (1899 р.), Феодосії — картинну галерею творів І. Айвазовського, ним засновану. Художні галереї було відкрито в Миколаєві й Катеринославі.

Картка 6
На західноукраїнських землях великим музейним центром стає Львів. Тут у 1874 р. відкрито Міський промисловий музей, у 1887 р. — Музей Ставропігійського інституту, у 1895 р. — Етнографічний музей Наукового товариства ім. Т. Шевченка, у 1904 р. — Археологічний музей «Народного дому», у 1907 р. — Народний музей (нині — Львівська галерея мистецтв) тощо.

4. Українські підприємці-благодійники
Розповідь учителя
Заняття благодійністю не було притаманним для всіх підприємців. Російський історик В. Лаверичев, визначаючи місце купецтва в суспільному житті пореформеного періоду, акцентував увагу на тому, що «переважаюча у більшої частини купецтва невтримна жадоба до наживи, зумовила відсутність будь-яких сформованих духовних запитів і будь-яких високих ідеалів. Лише окремі представники купецтва піднімалися над загальним рівнем свого стану». Водночас уже наприкінці ХІХ ст. зі зростанням економічної могутності промисловців на багатьох великих підприємствах стали обов’язковими відрахування на медичні заклади та заклади освіти. Доброчинство почало сприйматися як громадська чеснота.
Робота над формуванням понять
Запишіть у зошиті визначення поняття «меценати».
Меценати — заможні люди, які фінансово підтримували розвиток освіти, науки та мистецтва.
Робота в парах
Методичний коментар. Об’єднати учнів у пари і запропонувати їм опрацювати матеріал карток. Далі учні здійснюють взаємонавчання, розповідаючи один одному про прочитане.
Картка 1
МЕЦЕНАТСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ РОДИНИ ТЕРЕЩЕНКІВ
Для родини українських підприємців Терещенків, що були великими цукрозаводчиками й землевласниками, нагромадження капіталу ніколи не було самоціллю. Недарма в родовому терещенківському дворянському гербі значився девіз: «Прагнення громадських справ».
Яскравим прикладом цього є благодійна діяльність родини. Крім підприємництва, Микола Терещенко багато займався благодійництвом, освітніми справами — спочатку здебільшого в рідному Глухові, а згодом у Києві, до якого переїхав на постійне місце проживання.
Коли М. Терещенко вирішив оселитися в Києві, а це сталося 1875 р., він був уже одним із найбагатших людей у Російській імперії. М. Терещенко жваво цікавився міськими справами й віддавав багато своїх коштів на благоустрій Києва. Збудував лікарню для чорноробів, а також амбулаторії та лікарні для Маріїнського товариства Червоного Хреста. Багато енергії та грошей вклав М. Терещенко в Марійський дитячий будинок, чоловічу гімназію, торговельну школу й жіночу гімназію на Подолі. Крім того, родина Терещенків утримувала притулок для малолітніх сиріт і дітей бідняків.
Але найбільша пам’ять про М. Терещенка збереглася в першій Київській гімназії, де він був церковним старостою при храмі. Завдяки його старанням і коштам у гімназії була чудова церква з найкращим хором, бібліотека, лікарня, здійснювалося безкоштовне навчання для успішних учнів із бідних родин. На спорудження Політехнічного інституту в Києві М. Терещенко пожертвував 150 тис. крб.
Микола Терещенко колекціонував твори образотворчого мистецтва. Сьогодні на базі цієї колекції створено кілька експозицій провідних музеїв України.
Чимало зробили Терещенки й для київських храмів. Володимирський собор, Покровська та Георгіївська церкви, собор Св. Миколая в Покровському монастирі, церква Олександра Невського — усі вони або з’явилися за участю Миколи Артемовича, або отримали від нього матеріальну підтримку. Загалом на спорудження й оздоблення православних церков він пожертвував понад 100 тис. крб.
За свідченнями сучасників, Микола Артемович за все своє життя пожертвував близько 5 млн крб. Але це не точна й не остаточна цифра, адже М. Терещенко намагався якомога менше афішувати свої благі діяння та не любив говорити на цю тему.

Картка 2
БЛАГОДІЙНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ РОДИНИ ХАРИТОНЕНКІВ
На Слобожанщині широку благодійницьку діяльність розгорнули великі українські цукропромиловці Харитоненки. 90 тис. крб Іван Харитоненко пожертвував на дитячий притулок, 70 тис. крб — на церкву в с. Нижня Сироватка — місце свого народження. 100 тис. крб він запропонував місту Харкову на гуртожиток для бідних студентів. За благодійницькі справи І. Харитоненка як почесного члена Сумського реального училища, комерції радника, відзначено орденом Св. Володимира ІІІ ступеня та висловлено особисту подяку царя Олександра ІІ (1880 р.).
Благодійницьку діяльність батька продовжував Павло Харитоненко. У 1898 р. його коштом була споруджена дитяча лікарня в м. Суми. На його фінансовому утриманні перебували дитячий будинок на 200 місць та будинок для літніх людей на 80 місць, школа глухонімих. За активну участь у Харківському доброчинному товаристві П. Харитоненко був відзначений орденом Св. Володимира ІІІ ступеня.

Запитання
1) Поміркуйте, що спонукало підприємців займатися благодійництвом.
2) Що вам відомо про діяльність підприємців-меценатів у наш час?
V. Закріплення і систематизація вивченого матеріалу
Робота в групах
Учні об’єднуються в групи по четверо осіб. Потрібно за допомогою художніх засобів (малюнок, графіка) на аркуші формату А4 відобразити ключові моменти теми, що вивчалася. Групи по черзі біля дошки презентують виконані роботи. У презентації беруть участь усі члени групи, які працювали над малюнком.
VI. Підсумки уроку
Перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок.
Основні висновки:
розбудова міст в Україні у другій половині ХІХ ст. сприяла розвитку архітектурної справи. Піднесення переживав у цей час і український живопис, у якому дедалі помітніше простежувалося повернення до українських традицій;
заснування в 70—90-х рр. ХІХ ст. на українських землях музеїв засвідчило культурну спадкоємність населення України другої половини ХІХ ст. із культурними й політичними здобутками українства часів Київської Русі та Козаччини;
розвиток української культури у другій половині ХІХ ст. був пов’язаний з успішною діяльністю підприємців, які займалися меценатством.
VIІ. Домашнє завдання
1) Опрацюйте текст підручника.
2) Позначте на контурній карті значками різних форм і кольорів театри, бібліотеки та музеї, що постали на українських землях у другій половині ХІХ ст.
3) Відвідайте з екскурсією Національний художній музей України, Музей мистецтв імені Б. та В. Ханенків (м. Київ).
Категорія: Історія України 9 клас | Додав: uthitel (16.02.2014)
Переглядів: 1865 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: