Урок № 38 Відродження громадівського руху в 70—90-х рр. ХІХ ст. - Історія України 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Історія України 9 клас

Урок № 38 Відродження громадівського руху в 70—90-х рр. ХІХ ст.
Урок № 38
Відродження громадівського руху в 70—90-х рр. ХІХ ст.
Мета: дізнатися про відновлення громадівського руху, проаналізувати діяльність Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, охарактеризувати діяльність газети «Київський телеграф», визначити історичне значення Емського указу, складові діяльності російського громадсько-політичного руху народників на українських землях; розвинути в учнів уміння й навички аналізувати історичні документи, працювати в групах, здійснювати взаємонавчання, виступати з повідомленнями, самостійної роботи; виховувати інтерес до вивчення вітчизняної історії.
Обладнання: підручник, карта, роздавальний матеріал.
Тип уроку: комбінований.
Основні поняття: указ, народники.
Персоналії: В. Антонович, М. Драгоманов, П. Житецький, М. Кибальчич, П. Чубинський.
Основні дати: 1873 р. — заснування Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, 1876 р. — Емський указ.
Очікувані результати: учень/учениця тлумачить та правильно застосовує поняття «указ», «народники»; розповідає про відновлення громадівського руху, аналізує діяльність Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, характеризує діяльність газети «Київський телеграф», визначає історичне значення Емського указу, пояснює складові діяльності російського громадсько-політичного руху народників на українських землях; аналізує історичні документи, працює в групах, здійснює взаємонавчання, виступає з повідомленнями, працює самостійно; відчуває інтерес до вивчення вітчизняної історії.
I. Організаційний момент
II. Перевірка домашнього завдання
Бесіда
1) Порівняйте ідейні засади та світоглядні позиції москвофілів і народовців.
2) Визначте історичне значення діяльності товариства «Просвіта».
3) Чому польське повстання 1863—1864 рр. не здобуло масової підтримки серед українського населення?
Презентація творчих робіт
Учні за бажанням представляють виконані вдома творчі роботи. Решту робіт потрібно зібрати наприкінці уроку для перевірки.
III. Актуалізація знань
Бесіда на повторення
1) Поясніть зміст поняття «громади».
2) Які наслідки для українського суспільно-політичного руху мав Валуєвський циркуляр 1863 р.?
IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
План вивчення нового матеріалу
1. Відродження громадівського руху
2. Південно-Західний відділ Російського географічного товариства
3. «Київський телеграф»
4. Емський указ
5. Російський громадсько-політичний рух народників на українських землях
1. Відродження громадівського руху
Завдання
Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.
Розповідь учителя
У своїй розповіді зазначити про відновлення на початку 70-х рр. ХІХ ст. діяльності громад, про географію громадівського руху (Київ, Полтава, Чернігів, Одеса, Харків, Катеринослав). Акцентувати увагу учнів на діяльності Київської громади, охарактеризувати діяльність членів Київської громади історика І. Лучицького, етнографа Ф. Вовка, громадського діяча М. Драгоманова, композитора М. Лисенка, драматурга М. Старицького.
Робота з картою
Покажіть на карті міста, у яких у 70—90-х рр. ХІХ ст. відновили діяльність громади.
Бесіда
Яке значення мало відновлення громадівського руху?
2. Південно-Західний відділ Російського географічного товариства
Завдання
Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.
Розповідь учителя
У 1873 р. в Києві з ініціативи членів Київської громади В. Антоновича, Ф. Вовка, М. Драгоманова, П. Житецького та інших було засновано Південно-Західний відділ Російського географічного товариства.
Робота з документом
Опрацюйте уривок із документа, виконайте завдання.
З ДОКУМЕНТА ПРО ВІДКРИТТЯ ПІВДЕННО-ЗАХІДНОГО ВІДДІЛУ 
РОСІЙСЬКОГО ГЕОГРАФІЧНОГО ТОВАРИСТВА:
§ 2. …відділ переважно досліджує губернії Київського освітнього округу в усіх тих аспектах, що є предметом занять Товариства, і особливо дослідження зі статистики та етнографії.
§ 3. …відшукує і доводить до відома вже зібрані й ті, що зберігаються в місцевих архівах, відомості про край, розглядає їх, вирішує, як їх використати для науки.
Завдання до документа
Визначте мету створення Південно-Західного відділу Російського географічного товариства.
Робота в групах
Методичний коментар. Об’єднати учнів у три групи, кожна з яких опрацьовує матеріал картки. На наступному етапі групи обмінюються отриманою інформацією.
Картка 1
13 лютого 1873 р. відбулося урочисте відкриття відділу. Головою відділу було обрано Г. Галагана. Управителем справ одностайно обрали П. Чубинського. Друкованим органом відділу стали «Записки Юго-Западного отдела», неформальним органом — газета «Киевский телеграф».
До роботи у відділі було залучено значні наукові сили. Тільки дійсних членів налічувалося 76 осіб, серед них — В. Антонович, М. Драгоманов, В. Лисенко і М. Лисенко, О. Ушинський (брат відомого педагога) та багато інших.

Картка 2
У серпні 1874 р. в Києві з ініціативи Південно-Західного відділу Російського географічного товариства було проведено ІІІ Всеросійський археологічний з’їзд, який засвідчив високий науковий рівень археологічних досліджень на українських землях і як зазначив історик Д. Дорошенко, «результати української наукової праці … здивували ввесь учений європейський світ і заімпонували йому своєю солідністю й своїм розмахом».


Картка 3
Південно-Західний відділ Російського географічного товариства провів 2 березня 1874 р. одноденний перепис населення Києва. Перепис був унікальним статистичним явищем того часу, який ставив за мету з’ясувати етнічний склад населення міста та мовну ситуацію. Кияни повинні були визначитися зі своєю рідною мовою. 74 % опитаних виявилися народженими в Україні, 21,5 % визнали себе «уроженцами Московщины». Питання про українську мову із зрозумілих причин не могло бути прямо поставленим, воно було сформульоване як «малорусское наречие» російської мови. Перепис показав, що 80 % киян говорили російською або її діалектами (наречиями), причому малоросійським — 39,26 %. Це свідчило, що асиміляційні процеси, принаймні у великих містах, уже набирали обертів.


Зробити висновок, що, не порушуючи жодних законів, використовуючи російську мову, учені-гуманітарії створили науковий центр з українознавства й розгорнули широкий науковий рух.
Робота з документом
Опрацюйте уривок із документа, дайте відповіді на запитання.
ПРО ПОСТАНОВКУ УКРАЇНОЗНАВЧИХ ПРОБЛЕМ НА III ВСЕРОСІЙСЬКОМУ АРХЕОЛОГІЧНОМУ З’ЇЗДІ У КИЄВІ (1874 р.) І НАПАДКИ ЗА ЦЕ ОФІЦІОЗНОЇ ПРЕСИ 
(ЗА СПОГАДАМИ ІСТОРИКА М. КОСТОМАРОВА)
Крім рефератів, присвячених курганним старожитностям, ґрунтовними були реферати місцевих учених, які стосувалися козацької історії краю та його етнографії. Із них учитель київської гімназії Житецький читав цікавий реферат про Пересопницьке Євангеліє, пам’ятку XVI ст., чудову за мовою; переклад зроблено місцевим наріччям, дуже схожим на нинішнє малоросійське. Разом з тим той же референт повідомив наукове дослідження про історію утворення і зміни малоросійського наріччя. Такими ж важливими були реферати професора Київського університету Драгоманова, які стосувалися малоросійських дум та історичних пісень, що перед тим з’явилися у виданні професорів Київського університету Драгоманова і Антоновича. Професор Петербурзького університету Міллер вступив з ними у жваву суперечку щодо малоросійських дум та їхнього зв’язку з великоросійськими билинами. Для більшого ознайомлення членів з’їзду з місцевою народною поезією запрошено було народного співця-бандуриста Вересая. Багато хто з членів уперше у житті познайомився з прийомами малоросійського історичного співу, і взагалі цей спів мав важливе значення, тому що сам Вересай був вже один з дуже небагатьох співців, які знали старовинні козацькі думи й супроводжували спів грою на бандурі: бандуристи в усій Малоросії в наш час майже зовсім зникають. Будь-якому неупередженому слухачеві було зрозумілим і повинно було здатися цілком природним і, так би мовити, законним, що на Київському археологічному з’їзді історична народна поезія козацького періоду становила один з найбільших предметів наукової обробки; проте не так поглянули на це газети, які звикли скрізь відшукувати політичні цілі й навіть там, де, мабуть, дивним було б шукати їх. По закінченні з’їзду у київській газеті «Киевлянин» почали друкуватися різні чутки про українофільство, приписувалося референтам, які читали про малоросійську поезію, сторонні цілі; з їх голосу про те саме заговорили столичні газети, особливо «Голос», так що сам противник київських учених на з’їзді професор Міллер змушений був стати у друкові захисником своїх колишніх противників. Підозри, які зводилися тоді на київських учених, були до крайності недоречні й шкідливі в тому відношенні, що далі обмежували свободу вибору предметів, що стосувалися місцевої історії, літератури й етнографії: після того кожному ставало небезпечно розводитись на з’їздах про подібні предмети науки, щоб не подати приводу до підозрінь у цьому роді… [61, с. 144—145]
Запитання до документа
1) Які українознавчі проблеми обговорювалися на ІІІ Всеросійському археологічному з’їзді в Києві в 1874 р.?
2) Яким чином преса відреагувала на постановку українознавчих проблем на ІІІ Всеросійському археологічному з’їзді?
3. «Київський телеграф»
Завдання
Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.
Повідомлення учня
Учень виступає з повідомленням за темою «Київський телеграф».
Зразок повідомлення
У 1859 р. у Києві письменник А. фон Юнк заснував громадсько-політичну літературну газету «Київський телеграф». До її редакційного комітету увійшли громадсько-політичний діяч М. Драгоманов, економіст М. Зібер, етнограф Ф. Вовк, історик та етнограф П. Чубинський, композитор М. Лисенко, мовознавець П. Житецький. Газета виходила російською мовою.
Від 1874 р. газета «Київський телеграф» була неофіційним органом «Київської громади». У статтях і матеріалах, які публікувалися в «Київському телеграфі», розглядалися питання розвитку українського національного руху, економічні, політичні та культурні проблеми в Україні. Загалом побачив світ 71 номер газети.
Газета стала захисником і ревним пропагандистом плідної роботи з вивчення духовної та матеріальної культури українського народу, яку вели діячі Київської громади. На шпальтах газети таврувалися антиукраїнські виступи російської реакційної преси.
Після прийняття Емського указу в 1876 р. видання «Київського телеграфу» було заборонено.
Бесіда
Визначте роль газети «Київський телеграф» у суспільно-політичному житті України.
4. Емський указ
Завдання
Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.
Бесіда на повторення
1) Пригадайте, коли і за яких умов було видано Валуєвський циркуляр.
2) Назвіть основні положення Валуєвського циркуляра 1863 р.
Метод «Історичний прогноз»
Методичний коментар — див. с. урок № 1.
Спрогнозуйте, якою була реакція царського уряду на відновлення громадівського руху, на науково-дослідницьку діяльність Південно-Західного відділу Російського географічного товариства тощо.
Робота з документом
Опрацюйте уривок із документа, дайте відповіді на запитання.
ЗАБОРОНА ДРУКУВАТИ І ВВОЗИТИ З-ЗА КОРДОНУ КНИГИ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ. 
УРЯДОВИЙ УКАЗ (1876 р.).
Госуд. імп. в 18/30 день минулого травня височайше наказав:
1) не допускати ввозу в межі імперії без окремого на те дозволу Голови упр. яких би то не було книг і брошур, що видаються за кордоном на малоруському наріччі.
2) Друкування і видання в Імперії оригінальних творів і перекладів на тому ж наріччі заборонити, за винятком тільки: а) історичних документів і пам’яток і б) творів красного письменства, але з тим, що при друкуванні історичних пам’яток безумовно додержувати правопису оригіналів; у творах же красного письменства не допускати ніяких відступів від загальноприйнятого російського правопису і щоб дозвіл на друкування творів красного письменства давати тільки після розгляду рукописів у Голови управл.
3) Заборонити також різні сценічні вистави і читання на малоруському наріччі, а також і друкування на ньому текстів до музикальних нот.
4) Припинити видання газети «Киевский телеграф». Про цю височайшу волю пропоную Голови упр. до належного виконання. [60, с. 163]
Завдання до документа
1) Назвіть основні положення Емського указу 1876 р.
2) Визначте, які наслідки для України мав Емський указ.
3) Порівняйте Емський указ із Валуєвським циркуляром. Зробіть висновки.
Розповідь учителя
Вважається, що пункт щодо заборони друкувати українською мовою тексти до музичних нот був написаний для дискримінації композитора М. Лисенка. Згідно з Емським указом було ліквідовано Південно-Західний відділ Російського географічного товариства. Окремий пункт цього указу стосувався персонально М. Драгоманова й П. Чубинського, яким було заборонено жити в Україні.
В умовах дії указу виросло ціле покоління українського народу, позбавлене можливості освіти рідною мовою, змушене або залишатися неписьменними, або здобувати її російською мовою.
У 1881 р. до раніше дозволених для друкування українською мовою творів додали словники, але друкувати дозволялося лише російською мовою. Щодо сценічних вистав українською мовою, то дозвіл на них мала право давати губернська влада.
У 1892 р. цензорам нагадали про недопустимість схвалення до друку українського перекладу будь-якого російського твору. У 1894 р. повторили застереження про заборону імпорту українських книжок. У 1895 р. вийшла заборона на друкування українських дитячих читанок. Саму назву «Україна» було замінено на «Малоросія».
Емський указ діяв до революції 1905—1907 рр., але формально так і не був скасований.
Робота в групах
Методичний коментар. Учні об’єднуються у п’ять груп, кожна з яких опрацьовує матеріал картки. На наступному етапі учні обмінюються отриманою інформацією.
Картка 1
M. Paпicapдi — професор університету в Катанії (Італія): «Указ 1876 р. є ляпас цивілізації!».


Картка 2
Ф. Оппенгеймер — письменник (Німеччина): «Народ, що бореться за свою мову і окремішність, бореться разом з тим за культуру і щастя всього людства. Тому нехай вам, українці, світить у вашій боротьбі зоря щастя!».


Картка 3
Н. Фредеріксен — професор університету в Копенгагені (Данія): «Заборона української мови і літератури в Росії — це варварство, це ганьба!».


Картка 4
Г. фон Герлях — депутат парламенту Німеччини: «Указ 1876 p., будучи породженням духу брутальної жадоби гноблення, матиме зовсім інший наслідок, а саме — зміцнення українства у боротьбі за свою особистість».


Картка 5
Ф. Герц — публіцист (Австрія): «Заборона української мови — це справа варварська. Якщо дивитися на неї з етичної точки зору, то стоїть вона на цьому ж рівні і зродилася вона з цього ж духу, що й погані вчинки інквізиції: Варфоломейська ніч тощо».


Бесіда
Яким чином європейська інтелектуальна й політична еліта відреагувала на підписання Емського указу? Зробіть висновки.
Робота з дидактичним матеріалом
Опрацюйте матеріал картки, виконайте завдання методом «Мікрофон».
Український громадсько-політичний діяч О. Лотоцький писав: «Диявольська то була думка поставити під заборону саме українське слово, бо сим на довгий час одтягнуто громадянську увагу од справ суто політичних українських та зосереджено на обороні основного права самого українського слова. Сим політичний рівень української думки принижено та зріст її здержано, порівнюючи з думкою громадянства московського, що мало привілейну розкіш оперувати у сфері самих розумінь політичних поза національними форматами, у яких обмежень не знало. Звідси оте нещасне наше вузьке культурництво українського руху, що часто не піднімався справді над проблемами самого культурно-національного порядку».


Метод «Мікрофон»
Методичний коментар — див. с. урок № 7.
Визначте історичне значення прийняття Емського указу 1876 р.
5. Російський громадсько-політичний рух народників на українських землях
Завдання
Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.
Самостійна робота з підручником
Самостійно опрацюйте відповідний матеріал підручника, заповніть таблицю «Російський громадсько-політичний рух народників в Україні».
Зразок заповненої таблиці
Етапи 
Зміст 

І етап 
(1859—1875 рр.)
«Ходіння в народ» — декілька тисяч народників працювали в сільській місцевості, агітуючи селян до повстання

ІІ етап 
(друга половина 70-х рр. ХІХ ст.)
Широкомасштабна пропагандистська робота в селах і містах. Створення народницьких гуртків «Громада» (Київ), до складу якої входили В. Засулич, В. Дебогорій-Мокрієвич, Я. Степанович тощо

ІІІ етап 
(80-ті рр. ХІХ ст.)
У 1880 р. в Києві вони заснували Південноросійський робітничий союз. На цьому етапі народники переходять до активної боротьби із самодержавством методом терору. У 1879 р. були створені організації «Народна воля» та «Чорний переділ». 1 березня 1881 р. змовники вбили царя Олександра ІІ, за що їх було відправлено на шибеницю


Бесіда
1) У чому полягала діяльність членів народницького гуртка «Київська комуна»?
2) Поясніть зміст поняття «ходіння в народ».
3) Якими народницькими ідеями керувалися у своїх діях учасники «Чигиринської змови»?
4) У чому полягає суть терористичної тактики?
5) Чому перехід народників до терористичної тактики знаменував крах народництва?
6) У чому ви вбачаєте безперспективність терористичної тактики у вирішенні суспільних проблем у минулому й сучасному житті?
Повідомлення учня
Учень виступає з повідомленням за темою «Микола Кибальчич — революціонер-народник та винахідник».
Зразок повідомлення
Микола Кибальчич (1853—1881 рр.) — революціонер-народник та геніальний винахідник. Вищу освіту здобув у Санкт-Петербурзі: від 1871 р. навчався в Петербурзькому інституті інженерів шляхів сполучення, а від 1873 р. — у Медико-хірургічній академії.
У середині 70-х рр. ХІХ ст. М. Кибальчич долучився до народницького руху. Він проводив активну пропагандистську роботу серед селян, зокрема в Київській губернії. За революційну діяльність був заарештований, ув’язнення відбував у Києві, у Лук’янівській тюрмі.
На початку 1879 р. М. Кибальчич зблизився з організацією «Земля і воля», а від середини 1879 р. вступив до «Народної волі» і став керівником її лабораторії, у якій виготовлялися вибухові речовини та метальні снаряди. Брав участь у підготовці замахів на життя царя Олександра II. У 1881 р. написав одну з видатних теоретичних статей народовольської публіцистики — «Политическая революция и экономический вопрос».
У березні 1881 р. М. Кибальчича було заарештовано і за судовим процесом про вбивство Олександра II засуджено до смертної кари. Перебуваючи у в’язниці, він створив оригінальний проект реактивного літального апарата. Залишався нескореним до останнього подиху, а напередодні страти в особистому листі до царя Олександра III вимагав дарувати народові демократичні свободи.
Прізвищем М. Кибальчича названо один із кратерів на зворотному боці Місяця.
Запитання
Учень-доповідач ставить запитання своїм однокласникам.
Робота з документом
Методичний коментар. Учні об’єднуються у три групи, кожна з яких опрацьовує один документ і виконує завдання до нього. На наступному етапі представник від групи звітує про виконану роботу.
Картка 1
З ВІДОЗВИ ВСЕРОСІЙСЬКОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «ЗЕМЛЯ І ВОЛЯ» 
«ЩО ПОТРІБНО НАРОДОВІ?» (У ВИГЛЯДІ ПРОКЛАМАЦІЇ ЇЇ ПРИВІЗ 1863 р. З МОСКВИ НА ЧЕРНІГІВЩИНУ ЗЄМЛЕВОЛЕЦЬ І. О. АНДРУЩЕНКО)
Що потрібно народові?
— Земля, воля, освіта.
Щоб народ одержав їх насправді, необхідно:
1. Оголосити, що всі селяни вільні з тою землею, якою тепер володіють. У кого нема землі, наприклад, у дворових і деяких заводських, тим дати ділянки з земель державних, тобто народних, які ще ніким не зайняті. У кого з поміщицьких селян землі не достає, тим прирізати землю від поміщиків або дати землі на виселок. Так, щоб жоден селянин без достатньої кількості землі не залишився. Землею володіти селянам спільно, тобто громадами.
2. Як весь народ володітиме загальною народною землею, так, значить, весь народ за користування цією землею буде платити і податі на загальній народній потребі, до загальної державної (народної) казни. Для чого звільнених із землею селян обкласти такою самою податтю, яку нині платять державні селяни, але не більшою. Податі ж вносити селянам за круговою порукою, щоб селяни кожної громади відповідали один за одного.
3. Хоча поміщики триста років і володіли неправно землею, однак народ їх кривдити не хоче. Хай їм казначейство видає щорічно грошову допомогу або винагороду, скільки потрібно, приблизно хоч 60 млн на рік, із загальних державних податей, аби лише народу залишилася вся земля та аби лише податі ні в якому разі не підвищували… <…>
5. Власні витрати царського уряду треба скоротити, замість того, щоб будувати царю стайні та псарні, краще будувати добрі дороги та ремісничі, і землеробські, і всякі пристосовані до народу школи і заклади. При тому само собою зрозуміло, що царю і родині царській нема чого даремно присвоювати собі удільних та заводських селян; треба, щоб селянство було одне і платило б однакову подать, а з податі і будуть відраховувати, скільки царю на управління покласти можна. <…>

6. Позбавити народ чиновників. Для цього треба, щоб селяни і в громадах, і в волостях управлялися самі, своїми виборними. Сільських і волосних старшин визначали б своїм обранням і визначали б своїм судом. Між собою судилися своїм третейським судом або на сході. Сільську і волосну поліцію постачали б самі своїми обраними людьми. І щоб в усе це, так само і в те, хто якою роботою або торгівлею і промислом займається, віднині жоден поміщик або чиновник не втручався, аби лише селяни вчасно вносили свою подать. [61, с. 155—156, 167]
Завдання до документа
Визначте положення документа, у яких простежуються: 1) консервативні, 2) радикальні, 3) толерантні, 4) утопічні, 5) демократичні риси тодішніх уявлень народників щодо справедливого влаштування громадського й державного устрою.


Картка 2
УРИВОК З ФАЛЬШИВОЇ ЦАРСЬКОЇ ГРАМОТИ, ПОШИРЮВАНОЇ НАРОДНИКАМИ СЕРЕД СЕЛЯН ЧИГИРИНСЬКОГО ПОВІТУ В 1875 р. З МЕТОЮ ПІДНЯТИ ЇХ НА ПОВСТАННЯ
Безупинна двадцятирічна боротьба Наша за вас з дворянством переконала нас, нарешті: що Ми одноосібно не в силі допомогти вашому горю і що тільки ви самі можете скинути з себе дворянське іго й визволитися від тяжких утисків та непосильних поборів, якщо одностайно із зброєю в руках повстанете проти ненависних вам ворогів і заволодієте всією землею. Керуючись цим переконанням, усім вам, селянам, а також міщанам, вірним Нам, а не недостойному наслідникові Нашому Олександру Олександровичу з його союзниками — дворянами і великими князями, повеліваємо: об’єднуйтеся в таємні товариства, що називаються «Таємні дружини», з тим, щоб підготуватись до повстання проти дворян, чиновників і всіх вищих станів. Кожний, хто готовий покласти життя своє за велику справу, повинен скласти присягу тримати себе у найсуворішій тайні від дворянського начальства та попів, цих, здебільшого, шпигунів панських, а не гідних пастирів стада Божого. Зрадників не треба щадити, і кожен, хто умертвить зрадника, зробить добре і благородне діло.
Повеліваємо «Таємним дружинам» виконувати Наші затверджені статути; зберігати твердість і одностайність у своїй справі і не вірити ні попам, ні дворянам, які брехливими обіцянками і всякими іншими способами намагатимуться посіяти між вами розбрат і тим ослабити ваші сили. В разі ж смерті Нашої або іншого нещастя, що може статися, заповідаємо «Таємним дружинам» не кидати своєї великої справи і невпинно з мечем у руці боротися з вічним ворогом свободи й благоденства Нашого, доки болячка ця з коренем не зникне з землі Російської.
Коли ж священна боротьба ваша з дворянами, цим хитрим, але слабким ворогом вашим, з Божою допомогою закінчиться для вас перемогою, — тоді вся земля з лісами і сіножатями буде таким самим безплатним добром вашим, як вода, сонячне світло і всякий інший дар Божий, створений для людини; не буде ненависного вам дворянського начальства, що не знає жалю до вас, і запанують тоді свобода і благоденство на землі Російській.
Отже, осени себе хресним знаменням, православний народ, і призови благословення Боже на святу справу твою. Пам’ятай, як заповідь, ці слова, сказані тобі царем — прихильником твоїм.
На оригіналі власна його імператорської величності печатка і підпис «Олександр II».
С.-Петербург, 1875 року, лютого 19 дня. [61, с. 159—160, 167]

Завдання до документа
Назвіть положення документа, звернені до: 1) монархічно-царистських, 2) утопічно-соціалістичних, 3) релігійно-християнських переконань селян другої половини ХІХ ст.


Картка 3
З ДОНЕСЕННЯ ОДЕСЬКОГО ГУБЕРНСЬКОГО ЖАНДАРМСЬКОГО УПРАВЛІННЯ В ТРЕТІЙ ВІДДІЛ ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ «ПІВДЕННОРОСІЙСЬКОГО СОЮЗУ РОБІТНИКІВ» (1875 р.)
…Дізнанням установлено, що головним організатором і керівником Товариства є Заславський, провинність якого цілком доведено…
Заславський керував Товариством робітників: у залізничних майстернях… і фабриках… Пропаганда провадилася дуже обережно і послідовно; для маси робітників мета Товариства полягала в поліпшенні матеріального побуту фабричних робітників через асоціації, й збиралися між ними гроші для організації кас взаємодопомоги.
Тільки випробуваним і досить підготовленим членам відкривалися справжні революційні цілі Товариства, і, як один з допитаних посвідчив, воно складалося з ведмедів і вожаків. Таких ведмедів, або невтаємничених членів товариства, налічувалось кілька сот чоловік. Тільки небагато хто з них знав, що остаточна мета, якої прагнуло Товариство, полягала в поваленні існуючого соціального й політичного порядку, і що гроші, які збирали, призначалися для посилки депутатів в інші міста для посилення протиурядової пропаганди.., одним з таких депутатів був Микола Наддачин, якого відправили у місто Керч.
…Весною минулого року члени Товариства неодноразово збиралися в кількості до 40 і більше чоловік в околишніх садах і плантаціях, де їм роздавали і читали вголос з поясненнями книги і газети революційного змісту. Тут же читався доданий до справи статут Товариства під назвою «Статут Південноросійського союзу робітників».
Судячи із статуту і свідчень, що є в дізнанні, Товариство не мало виключно місцевого характеру, а такі самі Товариства існували в багатьох інших містах, куди час від часу посилалися особливі депутати для підтримування зв’язків… Під час проведених… обшуків у Ростові в одного з них [депутатів] знайдено революційні видання і проект статуту громадської для робітників бібліотеки, у якому… зустрічаються фрази і вислови, очевидно, взяті зі статуту «Південноросійського союзу робітників».
З деяких свідчень число членів цього Товариства доходило до 300 чоловік… [61, с. 161—162]
Завдання до документа
Визначте мету діяльності Південноросійського союзу робітників, що утворився в Києві 1880 р. Висловіть власне ставлення до поділу членів товариства на «ведмедів» і «вожаків».


V. Закріплення і систематизація вивченого матеріалу
Варіант І
Бесіда
1) У чому полягала мета діяльності відновлених громад?
2) На думку історика А. Катренка, відкриття Південно-Західного відділу Російського географічного товариства дало «можливість громадівцям у якійсь мірі, так би мовити, "легалізувати” свою науково-культурницьку працю, провадити її через офіційно діючу організацію, надаючи їй широкого розмаху».
Визначте історичне значення діяльності Південно-Західного відділу Російського географічного товариства.
3) Проаналізуйте причини прийняття та наслідки для України Емського указу 1876 р.
4) Дайте історичну оцінку діяльності російського громадсько-політичного руху народників на українських землях.
Варіант ІІ
Метод «Мозковий штурм»
Методичний коментар — див. урок № 2.
VI. Підсумки уроку
Перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок.
Основні висновки:
на початку 70-х рр. ХІХ ст. відновили свою діяльність громади. Найвпливовішою серед них була Київська громада, неофіційним друкованим органом якої стала газета «Київський телеграф»;
Емський указ, підписаний Олександром ІІ у 1876 р., став одним з етапів наступу російського царизму на український визвольний рух, на розвиток духовності та мови українського народу;
протягом 70—80-х рр. ХІХ ст. в Україні розгорнули активну діяльність російські організації народників, які у своїй діяльності перейшли від мирної пропаганди до терористичних методів боротьби із самодержавством.
VІI. Домашнє завдання
1) Опрацюйте текст підручника.
2) Уявіть, що вам потрібно оформити залу в історичному музеї, присвячену діяльності Південно-Західного відділу Російського географічного товариства. Які експонати ви б у ній розмістили? Чому? Складіть стислу характеристику обраних експонатів.

Категорія: Історія України 9 клас | Додав: uthitel (17.01.2014)
Переглядів: 3305 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: