Урок № 32 Українське суспільство в другій половині ХІХ ст. - Історія України 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Історія України 9 клас

Урок № 32 Українське суспільство в другій половині ХІХ ст.

Урок № 32
Українське суспільство в другій половині ХІХ ст.
Мета: проаналізувати зміни, що відбулися в соціальній структурі українського суспільства, прослідкувати суперечливі процеси модернізації повсякденного життя, дослідити причини, напрями та суть трудової еміграції українського населення в другій половині ХІХ ст.; розвивати в учнів уміння й навички критичного мислення, уміння аналізувати історичні джерела, самостійної роботи, роботи з історичною картою, висловлювати власну думку; виховувати інтерес до вивчення історичного минулого України.
Обладнання: підручник, карта, роздавальний матеріал.
Тип уроку: комбінований.
Основні поняття: буржуазія, пролетаріат, наймані робітники, трудова еміграція.
Очікувані результати: учень/учениця тлумачить та правильно застосовує поняття «буржуазія», «пролетаріат», «наймані робітники», «трудова еміграція»; з’ясовує зміни, що мали місце в соціальній структурі українського суспільства, визначає суперечливі процеси модернізації повсякденного життя, аналізує причини, напрями та перебіг трудової еміграції українського населення в другій половині ХІХ ст.; аналізує історичні джерела та статистичні таблиці, заповнює схеми, критично мислить, висловлює власну думку; відчуває інтерес до вивчення історичного минулого України.
I. Організаційний момент
II. Перевірка домашнього завдання
Тестові завдання
Обміняйтеся складеними вдома тестовими завданнями та розв’яжіть їх.
Зразок тестових завдань
1. Розташуйте події у хронологічній послідовності.
А судова реформа
Б реформа міського самоврядування
В військова реформа
Г цензурна реформа
2. Виберіть неправильне твердження.
А за реформою освіти було відновлено автономію університетів
Б цензурні установи виходили з-під підпорядкування Міністерства внутрішніх справ і передавалися Міністерству народної освіти
В у фінансовій сфері було реформовано податкову та кредитну системи
Г за військовою реформою українські губернії увійшли до складу трьох нових військових округів
3. Укажіть правильний варіант відповіді.
Земська реформа привела до того, що:
1) земства проводили просвітницьку роботу серед селян
2) зросла мережа медичних закладів
3) скорочувалося поміщицьке землеволодіння
4) створювалися кредитні установи, що обслуговували землеробів
5) членів земств обирали виключно із селян
6) земства займалися благоустроєм міст
А 1, 3, 4
Б 1, 2, 4
В 2, 5, 6
Г 3, 4, 5
4. Коли була проведена реформа міського самоврядування?
А 1865 р.
Б 1860—1864 рр.
В 1870 р.
Г 1862—1877 рр.
5. Укажіть правильний варіант відповіді.
Судова реформа:
1) була однією з найпослідовніших реформ
2) створювалися спеціальні суди для поміщиків та військових
3) суд став відкритим
4) обвинувачені отримали право захисту
5) присяжні-засідателі обиралися виключно з поміщиків
6) рішення приймали не судді, а присяжні-засідателі
А 1, 3, 4
Б 1, 2, 4
В 2, 5, 6
Г 3, 4, 5
6. Яка позиція є зайвою в логічному ланцюжку?
Загальна військова повинність — переобмундирування армії — рекрутчина — оснащення армії сучасною зброєю.
А загальна військова повинність
Б переобмундирування армії
В рекрутчина
Г оснащення армії сучасною зброєю
7. Укажіть правильний варіант відповіді.
Наслідком реформи системи освіти стало те, що:
1) запроваджувалася єдина система початкової освіти
2) створювалася мережа парафіяльних шкіл
3) навчання в класичних та реальних гімназіях було платним
4) керівництво університетами здійснювала рада професорів
5) обов’язковими предметами в початковій школі були граматика, історія, література
6) контроль за навчальним процесом здійснювали земства
А 2, 5, 6
Б 1, 3, 4
В 1, 4, 6
Г 2, 3, 5
8. Виберіть помилкове твердження.
У результаті проведення фінансової реформи було:
А засновано Державний банк
Б створено кредитну систему
В заохочено іноземне інвестування промисловості
Г упорядковано державний бюджет
9. У земствах працювали:
А В. Тарновський, Б. Грінченко, М. Коцюбинський
Б І. Котляревський, Є. Гребінка, С. Гулак-Артемовський
В Т. Шевченко, М. Щепкін, І. Сошенко
Г Б. Грінченко, С. Русова, М. Шашкевич
10. Укажіть правильний варіант відповіді.
Реформи адміністративно-політичного управління 60—70-х рр. ХІХ ст.:
1) докорінно змінили систему адміністративно-політичного управління
2) стимулювали розвиток промисловості та підприємницької діяльності
3) привели до покращення якісного рівня життя населення
4) змінили політичний лад у країні
5) були обмеженими та непослідовними
6) Російська імперія залишилася абсолютною монархією
А 1, 3, 4
Б 2, 3, 5
В 2, 5, 6
Г 1, 2, 6
III. Актуалізація знань
Бесіда на повторення
1) Назвіть соціальну структуру суспільства міста й села в першій половині ХІХ ст.
2) Поясніть зміст поняття «повсякденне життя».
IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
План вивчення нового матеріалу
1. Зміни в соціальній структурі суспільства
2. Суперечливі процеси модернізації повсякденного життя
3. Початок трудової еміграції
1. Зміни в соціальній структурі суспільства
Завдання
Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.
Бесіда
1) Яким чином зміни в економічному житті українського населення другої половини ХІХ ст. вплинули на структуру суспільства?
2) Пригадайте, із яких верств суспільства формувався клас найманих робітників.
Розповідь учителя
Наголосити, що розвиток промисловості спричинив зміни в соціальній структурі суспільства. У другій половині ХІХ ст. зменшилася кількість представників дворянства, селяни стали особисто вільними, з’явилися нові верстви — наймані робітники та буржуазія, кількість яких швидко зростала.
Робота зі статистичною таблицею
Проаналізуйте дані, узагальнені дослідниками в таблицях, дайте відповіді на запитання.
1) Які стани існували в соціальній структурі Київської губернії та Східної Галичини наприкінці ХІХ ст.?
2) Представники якої національності домінували в кожному з названих станів? Поміркуйте, чи будуть принципово відмінними дані за рештою: а) українських губерній, б) західноукраїнських земель.
3) Чи є правомірним твердження, що українці в ХІХ ст. були переважно селянською нацією?
Роздавальний матеріал
ЕТНІЧНА СТРУКТУРА СТАНІВ У КИЇВСЬКІЙ ГУБЕРНІЇ ЗА ДАНИМИ ПРО РІДНУ МОВУ НАСЕЛЕННЯ (ЗА ПЕРЕПИСОМ НАСЕЛЕННЯ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ 1897 р.)
(ЗА О. ЧИРКОВИМ) [63, с. 269]

Робота зі схемою
Опрацювавши відповідний матеріал підручника, заповніть схему «Соціальна структура українського суспільства».

2. Суперечливі процеси модернізації повсякденного життя
Завдання
Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.
Метод «Історичний прогноз»
Методичний коментар — див. урок № 1.
Спрогнозуйте, які нові модернізаційні процеси мали місце в повсякденному житті українського населення другої половини ХІХ ст.
Робота в групах
Методичний коментар. Учні об’єднуються у п’ять груп, кожна з яких опрацьовує матеріал картки і виконує до нього завдання. На наступному етапі представник від кожної групи лаконічно розповідає про прочитане.
Картка 1
У 1867 р. періодичні видання повідомляли про пропозицію нерухомості на Волині. У м. Житомирі продавали будинок із флігелем і спорудами Е. Мілевського по вул. Малій Вільській, у 2-й частині, 1-го кварталу за № 1058. Він був дерев’яний, мав один поверх, кам’яний фундамент, дах із гонти й займав площу 27 × 15 аршин. Крім того, із фасаду в будинку був засклений ґанок, а позаду — балкон. Споруда містила 1 сіни та 9 кімнат для проживання. Всі помешкання мали заштукатурені стелі, а стіни були поклеєні шпалерами. Підлога у 3-х кімнатах була з паркету. Під будинком містився кам’яний погріб. Флігель при будинку було споруджено з дерева на кам’яному фундаменті й накрито гонтою. Він мав загальну площу 40,5 × 12 аршин і містив: кімнат для проживання — 4; передпокій —1; стеля та підлога були з дощок. При флігелі були: 2 кухні (1 — англійська, 1 — звичайна); 1 льодовня; сарай для екіпажів площею 13 × 6 аршин; 1 кімната для проживання; 1 дерев’яна клуня для зберігання хлібу площею 4 × 3 аршин; 1 сарай для дрів площею 13 × 6 аршин накритий дранкою з перегородкою для 2-х господарів; 1 конюшня дерев’яна площею 18 × 6 аршин; 1 дерев’яний хлів для рогатої худоби, накритий дранню площею 6 × 6 аршин, 1 криниця, туалети й землі 1975 1/3 сажнів. Оскільки такі будівлі давали 374 руб. 47 коп. річного доходу, то оцінено їх було за сукупною 3-річною прибутковістю у 1123 руб. 47 коп. Землю оцінили в 900 руб., а всю маєтність у 2023 руб. сріблом. [36, с. 91]
Завдання
Поміркуйте, до якої верстви суспільства належав власник описаного будинку. Власну думку обґрунтуйте цитатами з документа.

Картка 2
ЗАПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ ТЕЛЕФОННОГО ЗВ’ЯЗКУ
Одночасно з розвитком економіки й технічним прогресом зростає використання досягнень техніки. Наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. запроваджується телефонний зв’язок. Саме він значною мірою полегшив життя громадян, поступово замінюючи незручний та дорогий телеграф.
Так, приміром у Києві перші телефони з’явилися в 1878 р. Газети повідомляли про звуковий телеграф (телефон) і пропонували споживачам придбати їх пару й 40 аршин дроту лише за 10 руб. Першу телефонну станцію (2 комутатори по 50 номерів кожний) у цьому місті було введено в дію лише у 1886 р. Цікаво, що спочатку плата за користування телефонною мережею була значною (приватним особам за підключення та використання протягом року — 250 руб., а для державних установ — 125 руб.). Однак, через розширення телефонної мережі вже на початку ХХ ст. розмір річної абонплати в переважній більшості губернських міст істотно знизився і не перевищував 59 руб. [36, с. 91]

Картка 3
ОПАЛЕННЯ БУДИНКІВ У МІСТАХ
Важливим фактором побутових умов життя було також забезпечення населення опаленням. Так, у м. Києві в 1900 р. вартість 1 куб. саж. дрів становила 30—31 руб., тоді як у попередньому — 16—20 руб.; на 1901 р. прогнозувалося 40 руб. Причина такого зростання полягала в знищенні лісів. Ціна деревного вугілля у ті часи дорівнювала близько 21—28 коп. за пуд.
Поступово збільшувався асортимент паливної сировини. Мінеральне паливо Донецького басейну завдяки невпинному розвитку залізничного транспорту надходило в ті райони, де раніше його не споживали. Слід відзначити, що його якість була значно вищою, а ціна більш доступною. Так, 1 пуд донецького вугілля коштував 21—22 коп.; антрациту — 25—29 коп.; коксу — 32—35 коп. Значною мірою інтереси споживачів палива захищали і місцеві органи влади шляхом встановлення такс на дрова. Позитивним фактором було те, що у містах замість пічного все частіше почало використовуватися парове опалення. Це істотно підвищувало якість послуги та сприяло поліпшенню життєвих умов населення. Відповідно витрати на опалення приміщень становили помітну частку видатків громадян. [36, с. 98—99]

Картка 4
ОСВІТЛЕННЯ БУДИНКІВ
Загальна картина побутового обслуговування була б неповною, якщо не згадати про освітлення. В заможних будинках Києва спочатку використовували висячі гасові лампи зі скляною матовою кулею виробництва товариства «Росія». Проте поступово все більшу роль починає відігравати електричне освітлення. Ним користувалися переважно заможні громадяни. Після побудови у Києві першої у Європі дизельної електростанції мережа споживачів цього специфічного товару зросла. При цьому ціни на електроенергію залишалися високими. Однак «Київське електричне товариство» активно розширювало свою мережу і постійно підвищувало якість обслуговування споживачів. У той же час про неякісне забезпечення населення електроенергією писалося в газетах. Зокрема «Волынь» у 1900 р. нарікала на перебої з її постачанням.
Така ж ситуація спостерігалася і в 1904 р. У багатьох престижних київських багатоповерхівках почали функціонувати підйомні машини (ліфти) фірми «Отіс». У Кам’янці-Подільському споживання електроенергії було вкрай обмеженим. Електричне освітлення мали лише будинки міської аристократії та деякі установи. Індивідуальні потреби в освітленні задовольнялися через використання гасу й свічок. Їх вартість у цьому регіоні була досить відчутною для громадян (1,35—1,8 руб. за 1 пуд). Цікаво те, що міська влада контролювала і регулювала ціни на мастила для горіння. [36, с. 99]

Картка 5
АСОРТИМЕНТ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ПОСЛУГ ДЛЯ ЖИТЕЛІВ МІСЬКИХ БУДИНКІВ
Індивідуальні побутові послуги мали набагато ширший спектр, а їхній асортимент та вартість, зокрема по Житомиру, були наступними. Так, прання рушника коштувало 3 коп.; очищення трьох димарів протягом року — 2 руб. 50 коп.; очищення скриньки для сміття, підмітання вулиці й подвір’я — 3—4 руб. за один місяць; за заведення чотирьох настінних годинників протягом року — 12—15 руб.; за наклеювання однієї шпалери — 13—20 коп.; за набиття льодовні — 1,5—3 руб. тощо. [36, с. 99]

Запитання до груп 2—5
Яким чином змінився рівень та якість життя населення українських міст у другій половині ХІХ ст.?
3. Початок трудової еміграції
Завдання
Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.
Робота над формуванням понять
Запишіть у зошиті визначення поняття «еміграція».
Еміграція — добровільне чи вимушене переміщення населення з країни постійного проживання в інші країни з економічних, політичних або інших причин.
Бесіда
1) Пригадайте, коли в історії України мала місце політична еміграція. Якими причинами вона була зумовлена?
2) Які причини зумовили трудову еміграцію українського населення в другій половині ХІХ ст.?
Завдання
Використовуючи матеріал підручника та роздавального матеріалу, визначте причини та географію трудової еміграції українців у другій половині ХІХ ст.
Роздавальний матеріал
Із праці Євтуха В., Камінського Є., Ковальчука П., Трощинського В. «Зберігаючи українську самобутність» (К., 1992)
ПОЧАТОК МАСОВОЇ ЕМІГРАЦІЇ УКРАЇНЦІВ З ГАЛИЧИНИ
ДО СПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ АМЕРИКИ
З кінця 80-х років ХІХ століття розгортається масова еміграція з Галичини — цього своєрідного генератора етнічної свідомості українців. Національна самоідентифікація для більшості галичан була внутрішньо обов’язковою, що полегшує підрахунки їхньої кількості. За даними В. Осечинського, впродовж 1890—1910 років з галицької землі виїхало 212 тис. українців. Аналіз різноманітних джерел дає підстави для тверджень, що другою хвилею української еміграції до США (1899—1914 роки) було охоплено 250—300 тис. осіб. У цілому ж до Першої світової війни з України у Сполучені Штати прибуло близько півмільйона українців. При цьому варто мати на увазі — еміграція українців з території Російської імперії була не такою масовою: скажімо, з 1899 по 1910 роки до США виїхало звідти всього 1034 чоловік.
Соціальне походження перших українських поселенців — найбідніших селянських верств — дозволило (і це, очевидно, справедливо) більшості західних і вітчизняних дослідників стверджувати, що головною серед причин виїзду було загальне зубожіння населення західноукраїнських земель. Характеризуючи цей потік мігрантів, О. Кириленко писав: «їхали переважно бідніші селяни, двірська служба, слуги, міський пролетаріат, а процентово дуже й дуже мало свідомих одиниць, які звичайно дають почин для всякої культурної праці… Ті елементи, що виїхали, були або неграмотні, або мали дуже мало спільного з грамотністю; опинилися серед чужого світу, серед інших обставин, між чужими людьми, без знання якоїсь західної мови та до того ще й без сотика в кишені».
Слід зауважити, що в той час, коли в цілому серед іммігрантів, які поселилися в США до 1914 року, відсоток володіючих: англійською мовою (тою чи іншою мірою) становив 40,8, то серед українців таких були одиниці.
Як твердить відома американська дослідниця проблем формування і розвитку українських поселень у США Оксана Грабовим, абсолютна більшість українських іммігрантів з двох перших хвиль (98 відсотків) були селянами. На основі аналізу даних американських імміграційних відомств вона наголошує, що, скажімо, з 147 375 українців, які приїхали в цю країну протягом 1899—1910 років, лише 109 були вихідцями з інтелігенції (разом з духовними особами). Усього 2645 з них були фахівцями, а решта — простими селянами, чорноробами чи батраками. Звідси й не дивно, що тільки 37 відсотків українських іммігрантів мали бодай мінімальну освіту, що, до речі, було не найвищим серед цієї категорії населення показником. Адже із загальної кількості прибулих у США до 1914 року іммігрантів неписьменних було 75 відсотків. Говорили вони на 43 мовах і діалектах.
Запитання
1) Яка верства українського населення становила наприкінці ХІХ ст. переважну більшість переселенців? Власну думку обґрунтуйте.
2) Чому до США та Канади переселялися в основному українці, які жили на землях, підвладних Австро-Угорській імперії?
Робота в групах
Методичний коментар. Учні об’єднуються у п’ять груп. Кожна група опрацьовує матеріал відповідної картки. На наступному етапі дев’ятикласники обмінюються отриманою інформацією.
Картка 1
ВІСТІ З БРАЗІЛІЇ
Уривок зі статті з газети «Громадський голос» (1896 р.)
Нужда галицька так надоїла нашим людям, що і в пекло не бояться йти, щоб лиш втекти від рідного краю…
Пішов голос про Бразілію. Незнаний це край, далекий, але народ не зважав, не роздумував довго: утекти з неволі — це одинока рада.
І почався гарячковий рух, гарячкова продажа ґрунтів і мандрівка до нової землі. Тисячі братів наших перенеслися до Бразілії, а як їм там живеться, про це досі не мали ми докладної відомості… В одному листі від нашого чоловіка знаходимо ось які звістки про той край, котрий наші збаламучені люди не раз уважають якимсь земним раєм…
«Недавно приїхали люди з Галичини, їх вислано на місце, віддалене на кілька миль від Курітіби, головного міста Парани. В цьому місці, однак, були скалисті гори, а на скалі, розуміється, хліб не родить…
З усіх країн Бразілії в одній Парані закладаються колонії рільничі; тут емігранти, що одержали землю, мають надію, що може хоч внукам їх буде ліпше, як в Галичині. В кожному іншому місці емігранти стають невільниками панів, що садять великі плантації кави…
Емігрантів вважають у Бразілії за худобу; жовніри бразільські б’ють і знущаються над ними дуже часто, а станути в їх обороні не можна…». [53, с. 137]

Картка 2
ІЗ НАРИСУ НЕСТОРА ДМИТРІВА «НАШІ СЕЛЯНИ ЗА МОРЕМ», 10 (22) ТРАВНЯ 1897 р.
Хай ніхто не важиться пускати без цента до Канади — най лишався в Галичині (або в Буковині), бо там легше бути жебраком, як тут. Там жебракові кавалок хліба чорного подадуть, а тут ніхто нічого даром не дасть, хіба за роботу заплатить, але ж тої роботи нігде на фабриках нема, хіба робота коло своєї фарми, а не можно на ній робити, як не маєш волів, плуга — хоть з голоду гинь. Та й таки мусиш гинути. [61, с. 173—174]

Картка 3
ІЗ ЛИСТА УКРАЇНСЬКОГО ПОСЕЛЕНЦЯ У КАНАДІ ТОМА МАЛИЦЯ, 11 (23) ТРАВНЯ 1897 р.
Том Малиць сповіщав своїх земляків: «Там в Канаді всі іммігранти нещасливі і розкинені далеко один від другого, а що не вміють англійської мови, то кождий, хто може, ошукує їх немилосердно. Обіцяні урожайні поля, то багна або піски і такі вертепи, що аж страх бере погадати, якої треба праці, аби переробити їх на поле. Тому емігранти в розпуці, бо як не мають за що вернутися, а на дорогу треба багато грошей, то можуть себе уважати за пропащих. [61, с. 174]

Картка 4
ІЗ ЛИСТА УКРАЇНСЬКОГО ПОСЕЛЕНЦЯ У КАНАДІ СВЯЩЕНИКА ДМИТРІВА З ЕДМОНТОНА
У примітці від редакції сповіщалося, що з села автора листа виїхало до Канади коло 60 родин і збиралося ще 40, але його оповідь остудила «їх гарячку до мандрівки». «Прошу всіх розумних селян, отців духовних і взагалі людей доброї волі, щоби всіма силами не допускали до виїзду в Канаду бідних селян, котрі зможуть мати в Вінніпезі 200—300 долярів. Я переконався на власні очі, як тяжко бідують наші люди, котрі заплили сюди без гроша і яку страшну кривду роблять они всім русинам своєю жебраниною». [61, с. 174]

Картка 5
ІЗ ЛИСТА УКРАЇНСЬКОГО ПОСЕЛЕНЦЯ У КАНАДІ ТОДОРА ВОВКА
ДО СІЛЬСЬКОЇ ГРОМАДИ В ЧОРТОРИЇ, 4 (16) СІЧНЯ 1898 р.
Але треба робити добре, не так, як у Буковині, постояти і курити люльку і говорити байки то о сім, то о тім; тут треба робити добре… Тут не зле, а і не так добре, як я думав, і фарми брати не буду, бо фарми мені не до вподоби, і думаю, як мені Бог доможе поробити тут зо два літа, то додому вернуся… Хоть я не дуже вчений, але вірте мені, що з нашої Буковини не треба сюди їхати, бо у Буковині… земля ліпша, як тут, і… тепліша у зимі. [61, с. 174]

V. Закріплення і систематизація вивченого матеріалу
Варіант І
Бесіда
1) Які чинники вплинули на зміни в структурі українського суспільства у другій половині ХІХ ст.?
2) Які нові верстви з’явилися у структурі українського суспільства?
3) У чому проявилася суперечність модернізації повсякденного життя українського населення у другій половині ХІХ ст.? Наведіть приклади.
4) Поясніть зміст понять «еміграція», «трудова еміграція».
Робота з картою
Покажіть на карті країни, до яких емігрувало українське населення у другій половині ХІХ ст.
Варіант ІІ
Робота в групах
Учні об’єднуються в групи по четверо осіб. Потрібно за допомогою художніх засобів (малюнок, графіка) на аркуші формату А4 відобразити ключові моменти теми, що вивчалася. Групи по черзі біля дошки презентують виконані роботи. У презентації беруть участь усі члени групи, які працювали над малюнком.
VI. Підсумки уроку
Перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок.
Основні висновки:
у другій половині ХІХ ст. відбулися зміни в соціальній структурі суспільства, що були зумовлені розвитком в Україні промисловості. Так, селяни отримали особисту свободу, зменшилася кількість представників дворянства, з’явилися нові верстви — наймані робітники та буржуазія;
друга половина ХІХ ст. позначилася модернізацією повсякденного життя українського населення, у першу чергу міського. У Києві було збудовано першу в Європі дизельну електростанцію. Заможні жителі міст отримали змогу освітлювати будинки за допомогою електрики. Ще однією новацією, яка впевнено увійшла в побут населення, став телефонний зв’язок;
від другої половини ХІХ ст. розпочалася масова трудова еміграція українського населення, що жило переважно в землях, підвладних Австро-Угорській імперії. Так, упродовж другої половини ХІХ ст. зі Східної Галичини, Північної Буковини та Закарпаття емігрувало понад 400 тис. осіб. Основними напрямами еміграції були Канада, США та Бразилія.
VІI. Домашнє завдання
1) Опрацюйте текст підручника.
2) Уявіть, що ви український селянин, який у другій половині ХІХ ст. залишив рідну домівку та вирушив шукати роботу на американському континенті. У листі до рідних, які залишилися в Україні, опишіть: причини, що зумовили вас емігрувати; шлях до Америки; умови життя та праці на чужій землі тощо.
Категорія: Історія України 9 клас | Додав: uthitel (19.11.2013)
Переглядів: 2260 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: