Урок № 31 Реформи адміністративно-політичного управління 60—70-х рр. ХІХ ст. на українських землях у складі Російської імперії - Історія України 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Історія України 9 клас

Урок № 31 Реформи адміністративно-політичного управління 60—70-х рр. ХІХ ст. на українських землях у складі Російської імперії
Урок № 31
Реформи адміністративно-політичного управління 60—70-х рр. ХІХ ст. на українських землях у складі Російської імперії
Мета: проаналізувати причини проведення, суть та історичне значення реформ адміністративно-політичного управління 60—70-х рр. ХІХ ст. на українських землях у складі Російської імперії, з’ясувати вплив реформ на соціально-економічний розвиток та політичне становище в Україні; розвивати в учнів уміння й навички роботи в групах та взаємонавчання, уміння висловлювати власну думку та критично мислити; виховувати інтерес до вивчення вітчизняної історії.
Обладнання: підручник, карта, роздавальний матеріал.
Тип уроку: комбінований.
Основні поняття: адміністративно-політичне управління, земства, міські думи, загальна військова повинність.
Основні дати: 1860—1864 рр. — фінансова реформа, 1864 р. — судова, земська, освітня реформи, 1862—1877 рр. — військова реформа, 1865 р. — цензурна реформа, 1870 р. — міська реформа.
Очікувані результати: учень/учениця тлумачить та правильно застосовує поняття «адміністративно-політичне управління», «земства», «міські думи», «загальна військова повинність»; розповідає про причини проведення, суть та історичне значення реформ адміністративно-політичного управління 60—70-х рр. ХІХ ст. на українських землях у складі Російської імперії, визначає вплив реформ на соціально-економічний розвиток та політичне становище в Україні; працює в групах та здійснює взаємонавчання, висловлює власну думку та критично мислить; відчуває інтерес до вивчення вітчизняної історії.
I. Організаційний момент
II. Перевірка домашнього завдання
Варіант І
Дидактична гра «Пінг-понг»
Методичний коментар. Викликати до дошки двох учнів. Вони по черзі ставлять один одному підготовлені вдома запитання за темою попереднього уроку. Два учні-рецензенти оцінюють якість запитань і відповідей.
Перевірка тестових завдань
Зібрати для подальшої перевірки складені учнями тести за темою «Розвиток міст і сіл. Торгівля в Україні у другій половині ХІХ ст.».
Варіант ІІ
Учні обмінюються складеними вдома тестами за темою «Розвиток міст і сіл. Торгівля в Україні у другій половині ХІХ ст.» і розв’язують їх.
III. Актуалізація знань
Бесіда на повторення
1) Поясніть зміст понять «реформа», «модернізація».
2) Які модернізаційні заходи були вжиті російським урядом у сфері економіки на українських землях у другій половині ХІХ ст.?
IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
План вивчення нового матеріалу
1. Реформи адміністративно-політичного управління 60—70-х рр. ХІХ ст. на українських землях у складі Російської імперії
2. Вплив реформ 60—70-х рр. ХІХ ст. на політичне та соціально-економічне життя
1. Реформи адміністративно-політичного управління 60—70-х рр. ХІХ ст. на українських землях у складі Російської імперії
Завдання
1) Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.
2) Доведіть, що в Наддніпрянській Україні в другій половині ХІХ ст. виникла нагальна необхідність у реформуванні адміністративно-політичного управління.
Метод «Ажурна пилка»
Методичний коментар. Учнівська аудиторія поділяється на сім «домашніх» груп, кожна з яких отримує завдання. Метою роботи в «домашніх» групах є засвоєння матеріалу на такому рівні, щоб потім можна було його чітко викласти з метою навчання однокласників.
На наступному етапі в кожній «домашній» групі обирається учень, який виконуватиме роль «експерта» з питання, над яким він працював. Ці чотири учні створюють експертну групу, у якій по черзі навчають свого матеріалу один одного.
Далі «експерти» повертаються до «домашніх» груп й розповідають інформацію, яку вони здобули в «експертній» групі.
Потім пропонується розкрити кожне з чотирьох питань. При цьому відповідати мають не «експерти», а інші учасники груп.
Картка 1
Судова реформа була проведена в 1864 р. Раніше суд був становий, закритий і цілком залежав від царської адміністрації, зокрема губернатора. У результаті реформи було утворено суд присяжних. Присяжними були виборні особи, що залучалися до розгляду карних судових справ, пов’язаних із втратою всіх або частини громадянських прав, і виносили рішення про винуватість чи невинуватість підсудного.
Запроваджувалася змагальність сторін: прокурора — звинувачення й адвоката — захисту. Звинувачуваний отримував право захисту та здійснював своє право на захист або сам, або через адвоката. Суд став відкритим. На його засіданнях могли бути присутні представники преси та глядачі.
У кожній губернії було створено першу судову інстанцію — окружні суди. Також сформувалися три судові палати: Київська, Харківська та Одеська. З’явився інститут мирових суддів, які розв’язували дрібні справи. Касаційні функції виконував сенат.
Судова реформа 1864 р. в Російській імперії була однією з найпрогресивніших, але зберігалася певна нерівність для громадян різних станів. Так, наприклад, існували окремі суди для духовенства й військових. Збереглися волосні суди у справах селян, які не були пов’язані із загальною судовою системою та мали право присуджувати селян до принизливого покарання, биття різками.

Картка 2
Земська реформа була проведена в 1864 р. Її метою було поліпшення системи управління. Реформа передбачала запровадження органів місцевого земельного самоврядування губернського та повітового рівнів. Створювалися земства — загальні виборні органи місцевого (земського) самоврядування з розпорядчими (губернські та повітові земські збори) та виконавчими (губернські та повітові земські управи) функціями.
В Україні органи земського самоврядування було запроваджено в 1865—1870-х рр. у шести губерніях на території Лівобережної, Слобідської та Півдні України. На території Правобережної України, де переважна більшість поміщиків належала до польської шляхти й брала участь у польському національно-визвольному русі, земські установи запроваджено лише в 1904 р.
Вибори до земських установ здійснювалися відповідно до станової належності, віросповідання та майнового цензу, що надавало переваги землевласникам-дворянам. Водночас у земствах працювали національно свідомі українці — учителі, лікарі, агрономи. Серед них — відомі діячі українського національного руху П. і Д. Дорошенки, І. Шраг, В. Тарновський, Б. Грінченко, М. Коцюбинський.
Земства займалися доглядом та ремонтом шляхів, організацією охорони здоров’я, будівництвом та утриманням шкіл, налагодженням поштового зв’язку, розподілом державних грошових зборів. Утримання земств здійснювалося за рахунок оподаткування населення.

Картка 3
Міська реформа була проведена в 1870 р. Створювалися безстанові органи самоуправління — міські думи, членів яких обирали всі платники податків. У коло обов’язків міських дум входило упорядкування міст, промисловості, торгівлі тощо. Члени думи обирали міську управу на чолі з головою, посада якого мала бути затверджена міністром внутрішніх справ чи губернатором. За діяльністю органів міського самоврядування здійснював нагляд губернатор. Реформа врахувала інтереси міської торговельно-промислової буржуазії, що зростала кількісно та прагнула відстоювати свої інтереси.

Картка 4
Військова реформа проводилася протягом 1862—1877 рр. Метою реформи було шляхом модернізації армії створити сучасне боєздатне військо. Українські губернії увійшли до трьох нових військових округів: Київського, Одеського, Харківського. У губерніях та повітах запроваджувалися управління військового начальника.
Було прийнято новий військовий статут. Замість рекрутчини запроваджувалася загальна військова повинність. Було скорочено термін військової служби, який раніше становив 25 років. Чоловіки, які досягли 21-річного віку, мали служити в піхоті — шість, на флоті — сім років. Заборонялися тілесні покарання.
Створювалася мережа військових навчальних закладів із покращеною підготовкою офіцерських кадрів. Армія почала оснащуватися сучасними видами зброї, було проведено переобмундирування.

Картка 5
Реформа освіти була проведена в 1864 р. Згідно з «Положенням про початкові народні училища» запроваджувалася єдина система початкової освіти. Початкові школи могли створювати державні та громадські установи, приватні особи. Навчально-виховний процес контролювався повітовими та губернськими шкільними радами, до яких входили представники влади, земств і духовенства. Серед обов’язкових предметів були граматика, арифметика та Закон Божий.
Реформування зазнала й середня освіта. Створювалися класичні та реальні чоловічі й жіночі гімназії з платним навчанням. Випускники реальної гімназії могли вступати до вищих технічних навчальних закладів, класичної гімназії — до університетів. У випускниць жіночих гімназій такого права не було.
Відновлювалася автономія університетів, діяльністю яких керувала рада професорів. Це нововведення сприяло демократизації внутрішнього університетського життя.

Картка 6
Цензурна реформа була проведена в 1865 р. Цензурні установи виходили з-під підпорядкування Міністерства народної освіти та передавалися Міністерству внутрішніх справ. Особливо суворому нагляду піддавалися невеликі за розміром видання, призначені для масового читача. Вони підлягали попередній, ще до друку цензурі. Великі книги від такої перевірки звільнялися. Усі провінційні видання підлягали попередній цензурі. За порушення цензурних вимог передбачалися засоби адміністративного впливу, у тому числі й заборона видання.

Картка 7
Фінансова реформа проводилася протягом 1860—1864 рр. Було реформовано податкову та кредитну системи, здійснено реформи в бюджетній галузі та фінансовому контролі. У 1860 р. було засновано Державний банк, діяльність якого в Україні позитивно вплинула на розвиток промисловості та торгівлі, сприяла розширенню мережі приватних банків. Було здійснено заходи щодо упорядкування державного бюджету, створення місцевих органів державного контролю, зменшення ряду державних витрат, стимулювання вітчизняного виробника, обмеження іноземного інвестування в промисловість, забезпечення державної підтримки акціонерним товариствам, банкам, підприємствам, що потрапили до фінансової скрути, створення кредитної системи.

2. Вплив реформ 60—70-х рр. ХІХ ст. на політичне та соціально-економічне життя
Завдання
Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.
Робота зі схемою
Заповніть схему «Наслідки реформ адміністративно-політичного управління 60—70-х рр. ХІХ ст.».

Робота з дидактичним матеріалом
Опрацюйте матеріал картки, виконайте завдання.
Історик О. Бойко пише: «Провівши земську, судову, військову, фінансову, освітню та інші реформи, тим самим заклавши основи громадянського суспільства, російський царизм не зробив останнього кроку — не створив відповідної новим реаліям політичної надбудови — не проголосив конституції і не скликав парламент».
Завдання
Чи погоджуєтеся ви з думкою історика О. Бойка, що модернізація в Російській імперії не мала системного характеру? Власну позицію обґрунтуйте.

Варіант ІІ
Хронологічна задача
Розв’яжіть хронологічну задачу, дайте відповідь на запитання.
Рік переходу до загальної військової повинності чоловіків після 20 років (1874) + рік цезурної реформи (1865) – рік реформи міського самоврядування (1870) – третя цифра року створення Державного банку (1860) + перша цифра року, у якому запроваджувалася єдина система початкової освіти (1864) = ? (1864).
Які події, пов’язані з реформами адміністративно-політичного управління другої половини ХІХ ст., відбулися цього року. в Україні?
Варіант ІІІ
Метод «Мозковий штурм»
Методичний коментар — див. урок № 2.
VI. Підсумки уроку
Перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок.
Основні висновки:
скасування в 1861 р. кріпосного права започаткувало процес модернізації Російської імперії. Радикальні перетворення в аграрному секторі вимагали нагальних змін в інших сферах суспільного життя;
протягом 60—70-х рр. ХІХ ст. на українських землях під владою Російської імперії було проведено низку реформ — фінансову, судову, земську, освітню, військову, цензурну та міську. Найбільш прогресивним і послідовним виявилося реформування судової системи;
у 60—80-х рр. ХІХ ст. в Україні на перше місце за рівнем розвитку вийшли галузі важкої промисловості — залізорудна, вугільна, металургійна та машинобудівна;
загалом модернізація Російської імперії не набула системного характеру, реформи адміністративно-політичного управління мали обмежений, непослідовний характер, були незавершеними.
VIІ. Домашнє завдання
1) Опрацюйте текст підручника.
2) Складіть тест на десять запитань із чотирма варіантами відповідей за темою «Реформи адміністративно-політичного управління 60—70-х рр. ХІХ ст. в Україні».

Метод «Мікрофон»
Методичний коментар — див. урок № 7.
Визначте історичне значення проведення реформ адміністративно-політичного управління в 60—70-х рр. ХІХ ст. на українських землях під владою Російської імперії.
V. Закріплення і систематизація вивченого матеріалу
Категорія: Історія України 9 клас | Додав: uthitel (19.11.2013)
Переглядів: 3438 | Рейтинг: 4.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: