Урок № 25 Традиційно-побутова культура. Релігійне життя - Історія України 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Історія України 9 клас

Урок № 25 Традиційно-побутова культура. Релігійне життя
Урок № 25
Традиційно-побутова культура. Релігійне життя
Мета: з’ясувати складові та суть традиційно-побутової культури в українському селі та місті, проаналізувати релігійне життя на українських землях під владою Російської та Австрійської імперій, дослідити долю української жінки в першій половині ХІХ ст.; розвивати в учнів уміння й навички виступати з повідомленнями, розвивати уміння критично мислити, використовувати міжпредметні зв’язки, висловлювати власну думку; виховувати шанобливе ставлення до представників різних конфесій.
Обладнання: підручник, карта, роздавальний матеріал.
Тип уроку: комбінований.
Основні поняття: традиційно-побутова культура, конфесії.
Очікувані результати: учень/учениця тлумачить та правильно застосовує поняття «традиційно-побутова культура», «конфесія»; аналізує складові та суть традиційно-побутової культури в українському селі та місті, з’ясовує складові релігійного життя на українських землях під владою Російської та Австрійської імперій, розповідає про долю української жінки в першій половні ХІХ ст.; виступає з повідомленнями, критично мислить, використовує міжпредметні зв’язки, висловлює власну думку; відчуває шанобливе ставлення до представників різних конфесій.
I. Організаційний момент
II. Перевірка домашнього завдання
Тестові завдання
Виконайте тестові завдання.
1. Укажіть особу, про яку йдеться.
Російський письменник В. Короленко писав: «Він зробив цю м’яку, виразну, сильну, багату мову мовою літературною, і українська мова, яку вважали тільки місцевою говіркою, з його легкої руки залунала так голосно, що звуки її рознеслися по всій Росії».
А Т. Шевченко
Б І. Франко
В Г. Квітка-Основ’яненко
Г І. Котляревський
2. Про яку виставу йдеться?
Прем’єра вистави відбулася в 1819 р. Із великим успіхом вона йшла на сценах Петербурга, Москви, Кишинева, Мінська, Риги, Парижа, Лондона, Нью-Йорка, Торонто. Кілька пісень із п’єси включив до своїх концертів відомий афроамериканський співак Поль Робсон. Пісня «Сонце низенько» у його виконанні постійно лунала в найбільших театрах світу.
А «Сватання на Гончарівці»
Б «Наталка Полтавка»
В «Москаль-чарівник»
Г «Сто тисяч»
3. Укажіть правильний варіант заповнення пропусків.
Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами!
Нащо стали на папері
Сумними рядами?..
Уривок із вірша увійшов до поетичної збірки Т. Шевченка «…», яка вийшла в м. … у … р. й містила … творів.
А «Кобзар», м. Петербург, 1840 р., 8 творів
Б «Чигиринський Кобзар», м. Чигирин, 1844 р., 12 творів
В «Кобзар», м. Київ, 1840 р., 8 творів
Г «Кобзар», м. Черкаси, 1860 р., 5 творів
4. Яка позиція є зайвою в логічному ланцюжку?
М. Устиянович — Я. Головацький — Л. Боровиковський — М. Шашкевич.
А М. Устиянович
Б Я. Головацький
В Л. Боровиковський
Г М. Шашкевич
5. Перші професійні театральні колективи України сформувалися:
А у Києві та Петербурзі
Б у Харкові й Полтаві
В у Львові та Чернівцях
Г у Миколаєві та Одесі
6. Приміщення Університету Св. Володимира та Інституту шляхетних дівчат споруджено за проектом:
А В. Беретті
Б Ф. Боффо
В Є. Васильєва
Г А. Меленського
7. Виберіть неправильне твердження.
А Т. Шевченка за ряд виконаних гравюр обрали академіком Петербурзької академії мистецтв
Б одним із перших музичних об’єднань України було Філармонійне товариство в Одесі
В «Оссолінеум» у Львові було споруджено за проектом архітектора П. Небіле
Г автором картини «Селянська родина» є художник В. Тропінін
8. Укажіть особу, про яку йдеться.
Один із перших українських професійних композиторів у Галичині. Автор хорів, музики до театральних вистав.
А М. Маркевич
Б І. Сошенко
В А. Єдлічка
Г М. Вербицький
9. Яка позиція є зайвою в логічному ланцюжку?
Й. Витвицький — А. Меленський — М. Маркевич — А. Єдлічка.
А Й. Витвицький
Б А. Меленський
В М. Маркевич
Г А. Єдлічка
10. В архітектурі в першій половині ХІХ ст. в Україні набув поширення стиль:
А бароко
Б класицизм
В рококо
Г модерн
III. Актуалізація знань
Бесіда на повторення
Охарактеризуйте релігійне життя на українських землях у ХVІІІ ст.
IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
План вивчення нового матеріалу
1. Традиційно-побутова культура в селі та місті
2. Релігійне життя
3. Доля української жінки
1. Традиційно-побутова культура в селі та місті
Завдання
Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.
Варіант І
Робота над формуванням понять
Запишіть у зошиті визначення поняття «побутова культура».
Побутова культура — налагоджений побут повсякденного життя людини, зокрема задоволення потреб у їжі, одязі, житлі, лікуванні, а також опанування людиною духовних скарбів, творів мистецтва; спілкування; відпочинок; розваги.
Повідомлення учнів
Учні виступають із повідомленнями за темами «Традиційно-побутова культура в українському селі в першій половині ХІХ ст.», «Традиційно-побутова культура в українському місті в першій половині ХІХ ст.».
Повідомлення учнів супроводжуються відповідним ілюстративним матеріалом.
Бесіда
Які зміни відбулися в традиційно-побутовій культурі жителів українських сіл і міст порівняно з попереднім періодом?
Варіант ІІ
Робота в групах
Методичний коментар. Учні об’єднуються у п’ять груп. Кожна група опрацьовує матеріал картки. На наступному етапі групи учнів обмінюються отриманою інформацією.
Картка 1
ПОВСЯКДЕННЕ ВБРАННЯ ЖИТЕЛІВ МІСТ ЛІВОБЕРЕЖЖЯ І СЛОБОЖАНЩИНИ
(ЗА ВІДПОВІДЯМИ НА ПРОГРАМУ ГЕОГРАФІЧНОГО ТОВАРИСТВА, 1848 р.)
У Новгороді-Сіверському Чернігівської губ. жіночий простонародний костюм складався із сорочки, поверх якої у свята одягали нарядну спідницю та спідницю з рукавами (спідниця без рукавів називалася «корсет»). Спідниця взимку була на хутрі, але все ж коротка — до колін. Поверх спідниці пов’язували фартух з полотна або білого коленкору. На голові носили ковпак, поверх якого пов’язували хустку, або ж саму хустку (у дівчат з-під хустки виглядала коса), на ногах черевики або чоботи. Купчихи носили плаття, салопи, на голові хустки, у свята — чепчики. У Новозибкові жіночим головним убором був повойник («чепчик»), пов’язаний зверху хусткою, дівочим убором — сама хустка. У багатьох хустка була шовкова, розшита сріблом, золотом і перлами. Йдучи до церкви, поверх цього одягали ще одну хустку. Основу вбрання становили сорочка, сарафан («азіатка»), фартух («запан»), холодник. Узимку поверх цього одягали шубу або коротку шубійку («шушун»), криту червоною матерією. Взагалі червоний колір був тут, як і раніше, улюбленим…
У м. Краснокутську Харківської губ. у вбранні городянок помітний сильний український вплив (плахта, червоні чоботи, парчовий очіпок, кожушок з вусами, позаду — некритий або критий, китайкою). [61, с. 112—113]
Завдання
Випишіть складові частини одягу українських городянок за планом: 1) натільний одяг, 2) поясний та нагрудний одяг, 3) верхній одяг, 4) головні убори, 5) взуття.

Картка 2
РОЗПОВІДЬ ЕТНОГРАФА О. С. АФАНАСЬЄВА-ЧУЖБИНСЬКОГО
ПРО ВЗАЄМОДОПОМОГУ СЕЛЯН У ЗЕМЛЕРОБСТВІ ТА НА БУДІВНИЦТВІ
Землеробство в хліборобній Малоросії здійснюється, за переказами, способом, заведеним споконвіку. Важкий плуг, запряжений трьома або чотирма парами волів, боронить землю, яка щедро винагороджує працю плугаря. В разі появи якихось несприятливих умов — занадто сухого або дуже мокрого літа, сарани, граду, хробаків, ховрахів — вони знищують іноді жниво, головний предмет доходів простолюдина. Не можна не зауважити, що в Малоросії існує звичай взаємної допомоги в роботі. Три або чотири пари волів, необхідних для плуга, можна зустріти лише у дуже заможного селянина, а в кого не вистачає робочої худоби, той відшукує товариша, і орють вони разом. Така ж сама допомога потрібна іноді для будівництва, рубання й перевезення лісу, але ніколи за це не сплачують гроші. Само собою зрозуміло, господар повинен добре годувати й пригощати добровільних працівників, які завжди сумлінно виконують свій обов’язок. [61, с. 113—114]
Запитання
Яку рису національного характеру українців розкриває наведений документ?

Картка 3
З МАНДРІВНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ В УКРАЇНІ РОСІЙСЬКОГО ПИСЬМЕННИКА-СЛОВ’ЯНОФІЛА ІВАНА АКСАКОВА (ЗА ЙОГО ЛИСТАМИ 1848 р.)
У вівторок, 9 листопада, надвечір, приїхав я до Одеси. Місто вразило мене своєю торговельною діяльністю й своєю цілком оригінальною фізіономією. Море з лісом щогл, красиві вулиці з будинками з дикого каміння, без штукатурки, з пласкими покрівлями, набережні, обсаджені деревами, лоск і блиск європейської торгівлі, відсутність тяжіючої влади — все це робить перше враження приємним. Не оцінюйте Одесу як російське місто. Це різноплемінний ринок, де зиск поєднав людей із різних місць в одне суспільство. Це місто — явище штучне, але, одначе ж, не насильницьке, як Петербург. Це місто, яке створювалось з іноземних елементів, пов’язаних досить дружньо російським цементом. Космополіти й ліберали — Дюк де Рішельє, граф Ланжерон і граф Воронцов, надали йому характер космополітизму. Торгівлі добре бути під захистом російської сили, й вона мало піклується про внутрішній політичний стан Росії, а Одеса — вся торгівля; іншого діяльного начала в ній нема. Погано буде в Одесі, якщо віднімуть у неї porto franco, яке робить тутешнє життя дуже дешевим. Тут все дешеве, за винятком дров, які, втім, заміняються вугіллям, що видобувається в Катеринославській губернії. Вас вразить свобода, безцеремонність навіть в офіційних відносинах, яка тут царює: вартовий стоїть з рушницею і палить сигару, візник теж палить, запах тютюну всюди на вулицях, чому я дуже зрадів. Зрозуміло, це місто не має в собі справжнього життєвого начала, ніякої релігійної фізіономії й згодом повинно впасти; зрозуміло, в моральному відношенні воно стоїть нижче якої-небудь Полтави, але в усякому разі воно дуже привабливе й заслуговує на зацікавлений погляд. [61, с. 111—112]
Завдання
Розкажіть про один день із життя одесита першої половини ХІХ ст.

Картка 4
ІСТОРИК І. КРИП’ЯКЕВИЧ ПРО РОЗВАГИ МІСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ
ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.
У ті часи поширилися також т. зв. фестини — народні забави на німецький лад, що їх уладжували всякі підприємці. У програму входили оркестри, танки, виступи акробатів, перегони, каруселі, фантова лотерея, — дещо з цього збереглося й дотепер на провінціальних фестинах. Різні продавці розставляли столи з солодощами, кіоски з лимонадом та крамнички з медівниками. Особливою принадою для молоді служив високий стовп, вимащений милом, з ковбасою нагорі, що діставалася тому, хто перший зумів вилізти на стовп. Увечері площу освітлювали фейєрверками, тобто штучними вогнями. В 1845 р. відбулася одна із перших фестин на Пелчинському ставі у Львові; головним атракціоном була там боротьба морських потвор, у якій виступали кити, летючі змії, крокодили, сирени та інші чудовиська. [26, с. 168—169]
Запитання
Із яких заходів складалися фестини — свята, забави просто неба? Порівняйте розваги міського населення першої половини ХІХ та другого десятиліття ХХІ ст.

Картка 5
ІСТОРИК О. ВІЛЬШАНСЬКА ПРО МІСЦЕ ЯРМАРКІВ У ЖИТТІ СЕЛЯН
На ярмарках продавалися і екзотичні продукти, доставлені чумаками з півдня — горіхи, фініки, родзинки, мигдаль, маслини, оливкова олія, солоні оселедці, кав’яр. Коли-не-коли заможні селяни могли придбати ці делікатеси. На базарах та ярмарках можна було знайти і ласощі місцевого виготовлення: сластьони, гречаники, медяники, горохвяники, млинці, пиріжки, мочені кислиці, збитень, що їх готували спеціально на продаж. Купівля і споживання цих ласощів відповідали святковій атмосфері, що панувала на ярмарках, їх привозили як гостинець дітям. На ярмарок у містечко чи велике село відправлялися рано-вранці, святково вбравшись. Ярмарки великі і малі, сезонні і щотижневі були для селянина не лише місцем продажу чи придбання товару, це був вихід з одноманітного рутинного життя і нелегкої селянської праці, тут вони віддавалися дозвіллю. Селяни із задоволенням дивилися виступи мандрівних артистів, вистави, спостерігали циган з ведмедями. Ярмаркування часто завершувалося відвідуванням шинків, що у ті часи були справжніми народними клубами. [25, с. 345—346]
Запитання
Яке місце посідала ярмаркова торгівля в житті українських селян у першій половині ХІХ ст.? Порівняйте асортимент товарів, що продавався на ярмарках у ХІХ ст. й у наш час.

2. Релігійне життя
Завдання
Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.
Метод «Щоденник подвійних нотаток»
Методичний коментар — див. урок № 19.
Охарактеризуйте релігійне життя на українських землях у першій половині ХІХ ст. під владою Російської та Австрійської імперій.
3. Доля української жінки
Завдання
Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.
Розповідь учителя
За умов панування патріархального укладу жінка в сім’ї посідала залежне від чоловіка становище. У сім’ї існував розподіл праці на чоловічу, жіночу та спільну роботу. Якщо чоловік більшість робіт виконував поза хатою, то жінка — навпаки. До постійних хатніх обов’язків жінки належали обов’язки доглядати за дітьми та чоловіком, варити їсти, шити, вишивати, прясти, ткати, прати, обробляти льон та коноплі, прибирати хату, доглядати за птицею, коровою, свинями. Крім того, до обов’язків жінки входила вся робота на городі, включно зі збором урожаю й переробкою та заготівлею овочів із нього. Також за потреби жінки допомогали чоловікам, чоловіки ж майже ніколи не бралися до жіночої роботи.
Особливо важким було життя жінок-горянок, оскільки чоловіки багато часу перебували поза домом, випасаючи на полонинах худобу. Це накладало додаткові обов’язки по господарству. Так, на Гуцульщині обов’язком жінки вважалося ще й миття овечої вовни. Гуцулку можна було побачити верхи на коні з бербеницями, із сокирою та косою. На Лемківщині господині інколи стригли овець. Водночас це забезпечувало певну свободу поведінки.
До робіт, що виконувалися спільно, належало копання городу, викопування картоплі, сушіння сіна. Увечері, після закінчення своєї роботи, чоловік інколи допомагав жінці напоїти худобу або м’яти коноплі. На Полтавщині з приводу взаємодопомоги чоловіка і жінки побутувала приказка: «Як із вірним другом, то не страшно й самотугом».
Робота з документом
Опрацюйте уривок із документа, виконайте завдання.
ОБОВ’ЯЗКИ СЕЛЯНОК НА КИЇВЩИНІ
Весною жінки садили городину в полі й на городі. Як зійде картопля і вся городина, то жінки полять. Це вважалося за важку роботу. Фактично жінка мала роботу на городі аж до свята святого Петра (12 липня). Від посту й до жнив білили полотно. Від Петра починалися жнива: чоловіки косили, а жінки снопи в’язали. Після жнив жінки коноплі мочили. Літом до обов’язків жінки також належало нарвати буряків і кропиви, щоб запарити свиням. По Спасі (19 серпня) жінки городину збирали. Найперше цибулю вибирали і соняшники зрізували. Тоді збирали квасолю, мак, картоплю копали. Потім копали моркву й буряки. Найостанніше — зрізували капусту і шаткували її на зиму. Огірки солили ще перед Спасівкою. Далі господині мають справу з коноплями. Після цього сідають прясти на цілу зиму. [58, с. 218—219]
Завдання до документа
Порівняйте спектр робіт, що виконувалися українськими селянками в першій половині ХІХ ст. й у наш час.
Метод «Діаграма Венна»
Методичний коментар. Намалюйте два кола, що перетинаються. У ті частини, що не перетинаються із сусідніми, випишіть: 1) роль та місце української жінки у складі Російської імперії; 2) роль та місце української жінки у складі Австрійської імперії. У спільний сектор запишіть спільні ознаки становища жінки на українських землях у першій половині ХІХ ст.
Бесіда
1) Використовуючи знання, набуті на уроках української літератури, визначте, якою постає доля жінки у творах Т. Шевченка.
2) Порівняйте права та обов’язки українського жіноцтва в першій половині ХІХ та початку ХХІ ст. Що б ви хотіли запозичити або змінити в житті українських жінок першої половини ХІХ ст.?
V. Закріплення і систематизація вивченого матеріалу
Варіант І
Робота в групах
Учні об’єднуються в групи по четверо осіб. Потрібно за допомогою художніх засобів (малюнок, графіка) на аркуші формату А4 відобразити ключові моменти теми, що вивчалася. Групи по черзі біля дошки презентують виконані роботи. У презентації беруть участь усі члени групи, які працювали над малюнком.
Варіант ІІ
Метод «Мозковий штурм»
Методичний коментар — див. урок № 2.
VI. Підсумки уроку
Перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок.
VІI. Домашнє завдання
1) Опрацюйте текст підручника.
2) Напишіть статтю до провідного часопису країни за темою «Доля української жінки у першій половині ХІХ ст.».
3) Відвідайте з екскурсією Національний музей народної архітектури та побуту України (Київ), Музей етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України (Львів).
Категорія: Історія України 9 клас | Додав: uthitel (19.11.2013)
Переглядів: 4119 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: