Урок № 24 Розвиток українського мистецтва - Історія України 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Історія України 9 клас

Урок № 24 Розвиток українського мистецтва
Урок № 24

Розвиток українського мистецтва

Мета: проаналізувати стан розвитку літератури, театрального, образотворчого, музичного мистецтва, архітектури та скульптури в Україні в першій половині ХІХ ст.; розвивати в учнів уміння й навички складати таблиці, працювати з репродукціями картин, робити повідомлення, уміння використовувати міжпредметні зв’язки; виховувати гордість за досягнення українських митців.

Обладнання: підручник, карта, роздавальний матеріал.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття: нова українська література, палацово-паркова архітектура, класицизм, декоративно-пейзажні парки.

Персоналії: І. Котляревський, Г. Квітка-Основ’яненко, Є. Гребінка, Т. Шевченко, М. Щепкін, В. Беретті, І. Сошенко, В. Тропінін, Й. Витвицький.

Основні дати: 1840 р. — вихід друком «Кобзаря» Т. Шевченка.

Очікувані результати: учень/учениця тлумачить та правильно застосовує поняття «нова українська література», «палацово-паркова архітектура», «класицизм», «декоративно-пейзажні парки»; розповідає про стан розвитку літератури, театрального, образотворчого, музичного мистецтва, архітектури та скульптури, називає прізвища митців та визначає їхній внесок у розвиток української культури; складає таблиці, працює з репродукціями картин, розвиває вміння робити повідомлення, використовує міжпредметні зв’язки; відчуває гордість за досягнення українських митців.

I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

Тестові завдання

Виконайте тестові завдання.

1. В умовах формування капіталістичних відносин у першій половині ХІХ ст. виникла потреба у кваліфікованих кадрах, тому набули поширення:

А університети

Б гімназії та ліцеї

В недільні школи

Г професійні школи та училища

2. До навчальних закладів системи вищої освіти належать:

А парафіяльні школи

Б ліцеї, вищі гімназії, університети

В повітові училища, гімназії, університети

Г професійні школи, університети

3. Розташуйте події у хронологічній послідовності.

А заснування Харківського університету

Б заснування Тимчасового комітету з розшуку старожитностей

В відкриття Київського університету

Г заснування Львівського інституту Оссолінських

4. Середні навчальні заклади — «нормальні школи» — діяли:

А у Наддніпрянській Україні

Б у Східній Галичині

В на Закарпатті

Г на Буковині

5. На західноукраїнських землях під владою Австрійської імперії вищу освіту здобували:

А у Чернівецькому ліцеї

Б у Львівському університеті

В у Рішельєвському ліцеї

Г у Львівському інституті Оссолінських

6. У 1834 р. було засновано:

А Київський університет

Б Львівський університет

В Ніжинську гімназію

Г Харківське землеробське училище

7. Яка позиція є зайвою в логічному ланцюжку?

В. Караваєв — Н. Єллінський — Т. Осиповський — О. Вальтер

А В. Караваєв

Б Н. Єллінський

В Т. Осиповський

Г О. Вальтер

8. Яке твердження є неправильним?

А Нікітський ботанічний сад став одним із центрів розвитку агрономії, ботаніки

Б М. Максимович написав ряд праць із фізики

В На Харківщині та в Миколаєві з ініціативи В. Каразіна було створено перші метеорологічні станції

Г У першій половині ХІХ ст. в Україні з’являються установи, що координували краєзнавчі, історичні, археологічні дослідження

9. За наведеними фактами укажіть прізвище історичної особи.

Видатний український математик. Член Петербурзької, Паризької, Римської академій наук. Створив ефективну школу прикладної механіки. Автор 40 праць із математичного аналізу, математичної фізики, теоретичної механіки. У 2001 р. ЮНЕСКО внесла його прізвище до переліку видатних математиків світу.

А Т. Осиповський

Б В. Караваєв

В М. Костомаров

Г М. Остроградський

10. Який варіант заповнення пропусків є правильним?

Першою спробою наукового дослідження історії України вважається праця … історика … .

А «Історія Малої Росії», Д. Бантиш-Каменського

Б «Історія Малоросії», М. Маркевича

В «Історія Нової Січі», А. Скальковського

Г «Богдан Хмельницький», М. Костомарова

III. Актуалізація знань

Бесіда на повторення

Назвіть основні тенденції розвитку літератури, театрального, образотворчого та музичного мистецтва в Україні у ХVІІІ ст.

Завдання

За аналогією до подібних тем складіть план вивчення нового матеріалу.

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1. Література і театр

2. Музика

3. Образотворче мистецтво

4. Архітектура і скульптура

1. Література і театр

Завдання

Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.

Бесіда

1) Ураховуючи знання, отримані на уроках української літератури, розкажіть, які тенденції суспільного розвитку першої половини ХІХ ст. знайшли відображення в тематиці творів нової української літератури та театру. Наведіть приклади.

2) Назвіть по одній події з літературного й театрального життя України наприкінці ХVІІІ — у першій половині ХІХ ст., яка, на вашу думку, є визначною. Власну позицію аргументуйте.

Розповідь учителя

Доповнити відповіді учнів, демонструючи портрети видатних представників української літератури та театрального мистецтва.

Акцентувати увагу учнів на таких особливостях розвитку української літератури й театру в Україні в першій половині ХІХ ст.:

«батьком» нової української літератури вважається І. Котляревський. Відчуваючи загрозу повного розчинення національної культури в культурі Російської імперії, дедалі потужніший процес денаціоналізації України він сміливо ввів в українську літературу народну мову й створив на її основі неперевершені на той час за художніми якостями твори («Енеїда», «Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник»);

формування нової української літератури завершилось у творчості Т. Шевченка. Уже в першій поетичній збірці «Кобзар» (1840 р.) поет постав як неперевершений майстер поезії, здатний силою українського слова блискуче передати почуття, думи, прагнення та сподівання свого народу. Збірка засвідчила, що українська мова може бути надійним фундаментом для створення літературних творів світового рівня. Твори Кобзаря мали антикріпосницьку спрямованість; у них утверджувалася думка, що тільки «в своїй хаті своя й правда, і сила і воля»;

різкій сатирі піддав недоліки тогочасного суспільства Г. Квітка-Основ’яненко в повістях «Пан Халявський», п’єсах «Дворянські вибори», «Сватання на Гончарівці». Письменник розумів необхідність розвитку літератури рідною мовою;

байкарі П. Гулак-Артемовський та Є. Гребінка різко таврували такі вади, як самодурство, аморальність, свавілля та деспотизм не найкращих представників правлячої верстви Російської імперії;

українська література проймається ідеями демократизму, активно долучається до сфери тогочасної суспільної боротьби, сприяє розвитку національної свідомості. У новій літературі поступово утверджується народна розмовна мова, до неї проникають елементи народного світосприйняття;

українська драматургія орієнтувалася на правдиве відображення національного, насамперед народного, життя, відтворення етнографічних рис народного побуту, звичаїв та обрядів.

Робота в групах

Методичний коментар. Учні об’єднуються у п’ять груп. Кожна група отримує картку із текстом та завданнями до нього. Виконавши завдання, представник від кожної групи звітує перед класом.
Картка 1

Іван Котляревський

В. Короленко: «Він зробив цю м’яку, виразну, сильну, багату мову мовою літературною, і українська мова, яку вважали тільки місцевою говіркою, з його легкої руки залунала так голосно, що звуки її рознеслися по всій Росії».

С. Єфремов: «А тим часом фігура Котляревського в історії громадського руху на Україні справді епохальна, така, що може з’явитись тільки на критичному переломі всього громадського життя, на межі двох епох, як синтез минулого й підвалина для майбутнього». [66, с. 189—190]

Завдання

1) Що вам відомо з уроків історії України та української літератури про життєвий і творчий шлях І. Котляревського?

2) Визначте історичне значення творчої діяльності І. Котляревського.


Картка 2

Євген Гребінка

I. Франко: «Як байкописець, займає Гребінка перше місце в нашім письменстві. Його байки визначаються ярким національним і навіть спеціально лівобережним українським колоритом, здоровим гумором і не менш здоровою суспільною і ліберальною тенденцією.

Він йшов шляхом, прокладеним в російській літературі Криловим, але йшов досить самостійно, не наслідуючи Крилова, вносячи в свої байки український пейзаж і світогляд українського мужика». [66, с. 299]

Завдання

1) Що вам відомо з уроків української літератури про життєвий і творчий шлях Є. Гребінки?

2) Визначте історичне значення творчості байкаря.


Картка 3

Григорій Квітка-Основ’яненко

В українській літературі Г. Квітка-Основ’яненко посідає визначне місце як творець української прози та як письменник, що з таким теплом, із такою щирою прихильністю підійшов до селянського життя, своїми замальовками з побуту простолюддя випередив він письменницю Жорж Санд у французькій літературі, Ауербахові «Сільські історії» в німецькій та «Деревню» Григоровича й «Записки охотника» Тургенєва в російський.

Завдання

1) Що вам відомо з уроків історії України та української літератури про життєвий і творчий шлях Г. Квітки-Основ’яненка?

2) Визначте історичне значення творчої діяльності письменника.


Картка 4

Михайло Щепкін

Актор М. Щепкін реформував тогочасне театральне мистецтво. Він виробив власну систему роботи над образом, що проповідувала нові засоби театральної виразності, які б виходили з життєвої правди й були зумовлені нею. Водночас М. Щепкін радив, щоб актор ніколи не копіював життя, а прагнув художнього узагальнення дійсності, всебічного розкриття на сцені внутрішнього її змісту. Він перший заклав основи «театру переживання», перевтілення в сценічний образ. Щепкінський метод розкриття внутрішньої суті сценічного образу підхопили й розвинули його учні й послідовники М. Кропивницький, М. Заньковецька та інші.

Завдання

1) Що вам відомо з уроків української літератури про життєвий і творчий шлях М. Щепкіна?

2) Визначте історичне значення творчої діяльності актора.




Картка 5

«Наталка Полтавка»

Прем’єра вистави «Наталка Полтавка» І. Котляревського відбулася 1819 р. Глядачі «Наталки Полтавки» були вражені: замість давно обридлих палаців та альтанок вони побачили милі їхньому серцю краєвиди рідної Надворсклянщини, а замість фальшивої мелодрами чи пустого фарсу — глибоку драму серця простої дівчини-селянки.

Із великим успіхом і не раз «Наталка Полтавка» йшла на сценах Петербурга, Москви, Кишинева, Мінська, Риги, Талліна, Вільнюса, багатьох міст Сибіру, Середньої Азії, Кавказу. Згодом «Наталку Полтавку» бачили й вітали Париж, Лондон, Загреб, Нью-Йорк, Відень, Сідней, Торонто. Кілька пісень із п’єси включив до своїх концертів відомий афроамериканський співак Поль Робсон. «Сонце низенько» та інші українські пісні І. Котляревського в його виконанні постійно звучали в найбільших театрах світу.

Завдання

1) Що вам відомо з уроків української літератури про твір І. Котляревського «Наталка Полтавка»?

2) Поцікавтесь, на сценах театрів яких країн іде вистава «Наталка Полтавка» в наш час.



Робота з документом

Опрацюйте уривок із документа, виконайте завдання.

Відношення шефа жандармів графа О. Ф. Орлова до начальника 5-го округу корпусу жандармів О. А. Шнеля про затверджені царем заходи
щодо недопущення «українофільської» пропаганди (9 червня 1847 р.)

Згідно з Височайше затвердженим рішенням про Україно-слов’янське товариство винуватці піддані суворому покаранню, зверх того, визначено:

1. Надруковані твори: Шевченка «Кобзарь» 1840 p., Куліша «Повесть об украинском народе» 1846 p., «Украйна» 1843 p. і «Михайло Чарнишенко» 1843 p., Костомарова під псевдонімом Ієремії Галки «Украинские баллады» 1839 p. і «Ветка» 1840 p. заборонити і вилучити з продажу.

2. Генерал-ад’ютантам Бібікову і Кокошкіну повідомити, щоб вони наглядали у довірених їм губерніях, чи не залишилися в обігу вірші Шевченка, рукопис «Закон Божий» та інші обурливі твори, так само, чи не живляться думки про колишню вольницю, Гетьманщину й про мнимі права на окреме існування, щоб звертати увагу на тих, які переважно займаються малоросійськими старожитностями, історією та літературою, і старалися б припиняти у цій галузі наук всіляке зловживання, але найнепомітнішим і найобережнішим чином, без явних переслідувань і, наскільки можливо, не дратуючи уродженців Малоросії.

3. Міністру народної освіти, який уже вжив заходів для спрямування трудів учених до роздумування про народність, мову і літературу власне російські, оголосити ще позитивне Височайше повеління, щоб наставники і письменники діяли у дусі і в інтересах нашого уряду, аж ніяк не допускаючи ні на лекціях, ні в книгах і журналах ніяких припущень про приєднання до Росії іноземних слов’ян і взагалі ні про що, що належить урядові, а не вченим, щоб вони висловлювались наскільки можливо обережніше там, де йдеться про народність або мову Малоросії та інших підвладних Росії земель, не даючи любові до батьківщини переважити над любов’ю до вітчизни, імперії й виганяючи все, здатне шкодити останній любові, особливо про мнимі нинішні бідування й про колишнє нібито надзвичайно щасливе становище підвладних племен, щоб усі висновки вчених і письменників схилялися до піднесення не Малоросії, Польщі та інших країн окремо, а Російської імперії у сукупності народів, які її складають, щоб цензори звертали найсуворішу увагу на московські, київські й харківські періодичні видання і на всі книги, які друкуються у слов’янофільському дусі, не допускаючи в них тих напівтемних і двозначних виразів, якими вони багаті, і які, хоча не містять зловмисної мети, можуть одначе людей зловмисних приводити до припущень про самостійність і колишню вольницю народів, підвладних Росії.

Повідомивши про таку монаршу волю до виконання всім, кому належало, пропоную Вашому Превосходительству доручити жандармським штабс-офіцерам довіреного Вам округу, особливо Малоросії, щоб вони зі свого боку наглядали, але найобережнішим і непомітним чином, без всіляких переслідувань за вищевикладеними пунктами з рішення Україно-слов’янської справи, доносячи прямо мені про все, що заслуговуватиме на увагу. [61, с. 102—103, 114]

Завдання до документа

Назвіть основні напрями цензурних переслідувань української культури і науки в Російській імперії в першій половині ХІХ ст.

2. Музика

Завдання

Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.

Самостійна робота з підручником

Самостійно опрацюйте відповідний матеріал підручника, розпочніть заповнення таблиці «Розвиток українського мистецтва в першій половині ХІХ ст.».

Зразок заповненої таблиці

Зразок заповненої таблиці

Прізвище митця

 

Творчий доробок та значення діяльності

 

Й. Витвицький (1813—1866 рр.)

 

Музичний твір «Україна» (1836 р.)

 

А. Єдлічка (1819—1841 рр.)

 

Плідно працював на Полтавщині як композитор, професійний музикант і педагог

 

I. Вітковський (1777—1844 рр.)

 

Автор ораторії до відкриття Харківського університету (1805 р.), хорових та інструментальних творів, шести фантазій для скрипки і фортепіано (1807 р.). Працював учителем музики в Харківському університеті та інституті шляхетних дівчат. У 1812 р. відкрив перший у Харкові музичний магазин, у 1813 р. заснував першу фабрику інструментів із виготовлення фортепіано

 

С. Гулак-Артемовський (1813—1873 рр.)

 

Автор першої української опери «Запорожець за Дунаєм» (1862 р.); пісень («Стоїть явір над водою», присвячена Т. Шевченку), «Ой, на горі та й женці жнуть»)

 

М. Вербицький (1815—1870 рр.)

 

Один із перших українських композиторів-професіоналів у Галичині. Автор хорів «Заповіт», «Поклін», 11 симфоній-увертюр, музики для драматичних вистав (мелодрама «Підгоряни»)

 

 



3. Образотворче мистецтво

Завдання

Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.

Розповідь учителя

Зазначити, що в першій половині ХІХ ст. в українському образотворчому мистецтві розвивалися побутовий, історичний, пейзажний жанри.

Робота з таблицею

Продовжте заповнення таблиці «Розвиток українського мистецтва в першій половині ХІХ ст.».

Зразок заповненої таблиці

 

Прізвище митця

 

Творчий доробок та значення діяльності

 

В. Тропінін (1776—1857 рр.)

 

Художник-портретист, представник класицизму. «Українець», «Українка», «Дівчина з Поділля», портрет У. Кармелюка

 

I. Сошенко (1807—1876 рр.)

 

Автор жанрових та історичних полотен, портретів, пейзажів, ікон. «Жіночий портрет», «Портрет бабусі», «Продаж сіна на Дніпрі»

 

Т. Шевченко (1814—1861 рр.)

 

Автор близько 1000 портретів, композицій на міфологічні, історичні та побутові теми, архітектурних пейзажів і краєвидів. Цикл малюнків «Притча про блудного сина», серія полотен «Живописна Україна», акварельні картини «Пожежа в степу», «Казахська стоянка на Кос-Аралі», «Катерина», «Селянська родина»

 



Робота з репродукціями картин

Розмістити на дошці репродукції картин В. Тропініна («Українець», «Дівчина з Поділля», портрет Устима Кармелюка), І. Сошенка («Жіночий портрет», «Продаж сіна на Дніпрі», акварелі з київськими пейзажами), Т. Шевченка («Катерина», «Селянська родина») та організувати роботу учнів із ними.

Повідомлення учня

Учень виступає з повідомленням за темою «Тарас Шевченко — художник».

Зразок повідомлення

Провідним майстром України в першій половині ХІХ ст. у галузі образотворчого мистецтва став Т. Шевченко. Вихованець видатного російського художника К. Брюллова, він пішов самостійним шляхом і досяг вершин у гравіруванні, за що був удостоєний Петербурзькою академією мистецтв звання академіка.

Т. Шевченко став основоположником реалістичного напряму в мистецтві. Пензлю й олівцю Т. Шевченка належить понад 130 портретів. Він став автором перших в українській графіці офортів «Живописна Україна». Творчість Т. Шевченка справила значний вплив на формування творчої позиції багатьох українських митців, зокрема І. Соколова, К. Трутовського та інших.

Робота з документом

Опрацюйте уривок із документа, виконайте завдання.

Із повідомлення газети «Северная пчела» про підготовку Т. Шевченком
видання альбому «Живописная Украйна» (25 серпня 1844 p.)

Призначення всіх образотворчих мистецтв подати очам або уяві красу і страхіття природи, життя держави і побут окремої людини, силу пристрастей і події, що вражають душу або сповнюють нас почуттям спокійним і безтурботним. Пустелі Америки, береги Рейну, спекотливе небо Італії в картинах — захоплюють увагу, і ми, втрачаючи почуття часу і простору, витаємо в краях далеких, живемо життям минулих століть… Що ж сказати про те, коли одного погляду досить, щоб воскресити в нашій пам’яті і батьківщину, і звичаї предків, і події, що яскраво виділяються із звичайного побутописання землі, де ми почали жити і відчувати! Великий подвиг досягнути цього, а посильна допомога йому має бути нашим обов’язком. Сповнений цього переконання, відомий і улюблений поет-художник Т. Г. Шевченко вирішив розписати видання, назване ним «Живописною Украйною». Сюди ввійдуть такі малюнки:

1. Види Південної Росії, відомі своєю красою або історичними подіями. Все, що час зберіг від цілковитого знищення: руїни фортець, храми, укріплення, могили знайдуть тут собі місце.

2. Народний побут теперішнього часу, обряди, звичаї, повір’я, зміст народних пісень і казок.

3. Найважливіші події, відомі з побутописання Південної Росії, починаючи від заснування Києва, які впливали на долю населення того краю… Естампи будуть гравіровані на міді, завширшки 6 і заввишки 5 вершків. Перші чотири картини вже готові і зображають: 1) Вид у Києві, 2) Мирську сходку, 3) Зміст відомої казки «Солдат і Смерть», 4) Дарунки від трьох держав Богдану і українському народу в 1649 році.

«Живописная Украйна» продаватиметься в С.-Петербурзі, в крамницях Ольхіна, Іванова і Прево; в Москві, в конторі «Московітянина»; в Києві, Харкові, Одесі та Варшаві. [61, с. 100—101]

Завдання до документа

Доберіть до кожної з трьох груп картин Т. Шевченка, згаданих у документі, відповідні репродукції.

Методичний коментар. Варіант 1. Об’єднати учнів у три групи, кожна з яких добиратиме репродукції за відповідними темами.

Група 1 — «Види Південної Росії, відомі своєю красою або історичними подіями».

Група 2 — «Народний побут теперішнього часу, обряди, звичаї, повір’я, зміст народних пісень і казок».

Група 3 — «Найважливіші події, відомі з побутописання Південної Росії».

Кожна група отримує комплект репродукцій картин, із яких потрібно вибрати ті, що відповідають заданій темі. Виконавши завдання, учні прикріплюють репродукції картин до дошки.

Варіант 2. Репродукції картин учні добирають вдома самостійно.

4. Архітектура і скульптура

Завдання

Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.

Розповідь учителя

Супроводжуючи свою розповідь відповідним ілюстративним матеріалом, схарактеризувати розвиток архітектури і скульптури на українських землях у складі Російської та Австрійської імперій у першій половині ХІХ ст. Розповісти про творчість Ж. Тома де Томона, В. Беретті, А. Меленського, Є. Васильєва, О. Тона, А. Захарова, Ф. Боффо та інших.

Запитання

Які пам’ятки архітектури і скульптури першої половини ХІХ ст. збереглися у вашому краї? Що ви про них знаєте?

Робота з таблицею

Закінчіть заповнення таблиці «Розвиток українського мистецтва в першій половині ХІХ ст.».

Зразок заповненої таблиці

V. Закріплення і систематизація вивченого матеріалу

Дидактична гра «Аукціон»

Методичний коментар. Запропонувати учням умовно придбати твори художньої літератури, архітектури та скульптури, образотворчого й музичного мистецтв. Лотами аукціону можуть бути ілюстрації, репродукції, малюнки, фотокартки реальних предметів.

Щоб не піти з аукціону з порожніми руками, учням необхідно якомога більше розповісти про певний лот. Той учень, який зробить останнє доповнення, й отримає лот.

VI. Підсумки уроку

Перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок.

Основні висновки:

у першій половині ХІХ ст. мистецтво в Україні розвивалося швидкими темпами;

нова українська література дала потужний поштовх розвитку театрального мистецтва;

значний прогрес спостерігався в розвитку музичного та образотворчого мистецтв, а також архітектури.

VІI. Домашнє завдання

1) Опрацюйте текст підручника.

2) Індивідуальні завдання. Підготуйте повідомлення за темами «Традиційно-побутова культура в українському селі у першій половині ХІХ ст.», «Традиційно-побутова культура в українському місті у першій половині ХІХ ст.».

3) Сімейний культпохід у театр на вистави «Наталка Полтавка», «Енеїда», «Москаль-чарівник» тощо.

4) Відвідайте з екскурсією Національний художній музей України, Національний музей Т. Шевченка (обидва — Київ), парки «Олександрія» (Біла Церква), «Софіївка» (Умань), літературно-меморіальний музей та пам’ятник І. Котляревському (Полтава), пам’ятник М. Щепкіну (Суджа).
Категорія: Історія України 9 клас | Додав: uthitel (19.11.2013)
Переглядів: 2141 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: