Урок № 19 Кирило-Мефодіївське братство - Історія України 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Історія України 9 клас

Урок № 19 Кирило-Мефодіївське братство
Урок № 19
Кирило-Мефодіївське братство

Мета: з’ясувати історичне значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства, проаналізувати програмні документи братчиків, визначити місце Т. Шевченка в українському національному відродженні, з’ясувати риси ментальнісних установок, що відрізняли українців від сусідніх національних спільнот; розвинути в учнів уміння та навички виступати з повідомленням, самостійної роботи, роботи в парах та групах, критичне мислення, уміння аналізувати історичні документи, використовувати матеріали навчального фільму як джерело історичних знань; виховувати гордість за діячів українського національного відродження.
Обладнання: підручник, карта, роздавальний матеріал.
Тип уроку: комбінований.
Основні поняття: політична організація, ментальність, менталітет.
Персоналії: М. Костомаров, П. Куліш, Т. Шевченко.
Основні дати: грудень 1845 — березень 1847 р. — діяльність Кирило-Мефодіївського братства.
Очікувані результати: учень/учениця тлумачить та правильно застосовує поняття «політична організація», «ментальність», «менталітет»; визначає історичне значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства, аналізує програмні документи братчиків, з’ясовує місце Т. Шевченка в українському національному відродженні, пояснює риси ментальнісних установок, що відрізняли українців від сусідніх національних спільнот; виступає з повідомленням, працює в парах та групах, критично мислить, аналізує історичні документи, використовує матеріали навчального фільму як джерело історичних знань; відчуває гордість за діячів українського національного відродження.
I. Організаційний момент
II. Перевірка домашнього завдання
Дидактична гра «Пінг-понг»
До дошки виходять два учнів. Вони по черзі ставлять один одному підготовлені вдома запитання за темою попереднього уроку. Два учні-рецензенти оцінюють якість запитань і відповідей.
Презентація творчих робіт
Учні за бажанням представляють написані вдома творчі роботи. Решту робіт потрібно зібрати наприкінці уроку для перевірки.
III. Актуалізація знань
Бесіда на повторення
1) Назвіть етапи українського національного відродження.
2) Яка верства суспільства виступила рушійною силою національного відродження в Наддніпрянській Україні в ХІХ ст.?
IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
План вивчення нового матеріалу
1. Утворення Кирило-Мефодіївського братства
2. Програмні документи й громадсько-політична діяльність братчиків
3. Місце Т. Шевченка в українському національному відродженні
4. Риси ментальнісних установок, що відрізняли українців від сусідніх національних спільнот
1. Утворення Кирило-Мефодіївського братства
Завдання
Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.
Перегляд навчального фільму
Ознайомити учнів з утворенням Кирило-Мефодіївського братства шляхом перегляду уривка з навчального фільму «Кирило-Мефодіївці» (реж. Л. Борисова, «Київнаукфільм»). Після перегляду організувати його обговорення.
Бесіда
1) Де, коли та за яких обставин утворилося Кирило-Мефодіївське братство?
2) Поясніть назву братства.
3) Назвіть найактивніших кирило-мефодіївців. Що вам про них відомо?
Робота з репродукцією картини
Розгляньте репродукцію картини Л. Ходченка «Засідання Кирило-Мефодіївського товариства» (1951 р.) і дайте відповіді на запитання.
1) Кого художник зобразив на картині?
2) Яким є сюжет картини?

Повідомлення учнів
Учні виступають з повідомленнями за темами «Микола Костомаров» і «Пантелеймон Куліш».
Зразок повідомлень
Микола Костомаров (1817—1885) — громадський і політичний діяч, історик, археограф та архівознавець, фольклорист і етнограф, письменник і публіцист. Народився в слободі Юрасовка Острогозького повіту Воронезької губернії. Закінчив Харківський університет. Був одним із засновників Кирило-Мефодіївського братства. Став ідеологом братства й автором його найголовнішого програмного документа «Книга буття українського народу». Майбутнє слов’янських народів вбачав у побудові ними союзу (федерації) на зразок тодішніх США. У березні 1847 р. за участь у Кирило-Мефодіївському братстві заарештований, ув’язнений на рік у Петропавлівській фортеці, засланий до м. Саратова із забороною займатися науковою діяльністю та друкуватися. У 1855 р. був амністований. Входив до складу багатьох вітчизняних та зарубіжних наукових установ, закладів і товариств.
Пантелеймон Куліш (1819—1897) — письменник, публіцист, етнограф, історик, літературний критик, перекладач, громадський діяч. Один із засновників Кирило-Мефодіївського братства. У 1847 р. як кирило-мефодіївець був заарештований. Основним звинуваченням проти П. Куліша стала книга «Повесть об украинском народе», у якій була висловлена думка, що Україна, самостійна держава за княжих часів, могла б за козаччини відновити свою державність, якби не московське панування та зрада місцевої аристократії. Був відправлений на заслання до Тули.
2. Програмні документи й громадсько-політична діяльність братчиків
Завдання
Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.
Робота в парах
Методичний коментар — див. урок № 6.
Картка 1
«Книга буття українського народу», або «Закон Божий», була написана М. Костомаровим у 1846 р. «Книга…» — це синтезована модель перебудови суспільного життя, у якій була зроблена спроба врахувати релігійні, соціальні та національні прагнення.
Концепція кирило-мефодіївців включала: 1) створення демократичної федерації християнських слов’янських республік; 2) знищення царизму та скасування кріпосного ладу та станів; 3) утвердження в суспільстві демократичних прав і свобод для громадян; 4) досягнення рівності в правах на розвиток національної мови, культури та освіти всіма слов’янськими народами; 5) поступове поширення створеного християнського ладу на весь світ.
У «Книзі…» уперше в такого роду документах сформульовано політичне завдання українського суспільства звільнитися від іноземного панування, зокрема з-під влади російського царя.

Картка 2
РОЗДІЛ «ГОЛОВНІ ІДЕЇ» ЗІ СТАТУТУ КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКОГО ТОВАРИСТВА
1. Приймаємо, що духовне і політичне з’єднання слов’ян є справжнє їхнє призначення, якого вони повинні прагнути.
2. Приймаємо, що при з’єднанні кожному слов’янському племені належить мати свою самостійність, а такими племенами визнаємо: південно-русів, північно-русів з білорусами, поляків, чехів з словенцями, лужичан, іліро-сербів з хурутанами і болгар.
3. Приймаємо, що кожному племені належить мати правління народне і дотримуватися повної рівності співгромадян за їхнім народженням, християнським віросповіданням і станом.
4. Приймаємо, що правління, законодавство, право власності і освіта у всіх слов’ян мають ґрунтуватися на святій релігії господа нашого Ісуса Христа.
5. Приймаємо, що при такій рівності освіченість і чиста моральність мають служити умовою участі у правлінні.
6. Приймаємо, що належить бути загальному Слов’янському собору з представників усіх племен.

Завдання і запитання
1) Проаналізуйте програмні документи Кирило-Мефодіївського братства.
2) Чим головні ідеї, викладені у «Книзі буття українського народу» та «Статуті», співзвучні ідеалам незалежної України?
3) Спрогнозуйте, якою була реакція російського уряду на програмні документи й діяльність братчиків.
Розповідь учителя
Учитель розповідає про ліквідацію навесні 1847 р. Кирило-Мефодіївського братства за донесенням студента О. Петрова. Поліція заарештувала всіх членів братства, а його лідерів — М. Костомарова, М. Гулака, Т. Шевченка, В. Білозерського, М. Савича й П. Куліша відправила на заслання, а також заборонила їхні твори й до того ж цензура мала пильнувати, щоб їхні прізвища не з’являлися в друці. Найжорстокіше покарання чекало на Т. Шевченка, у якого під час обшуку було знайдено зошит із його революційними віршами, — його віддано на військову службу до Оренбурзького корпусу із забороною писати й малювати.
Члени Кирило-Мефодіївського братства, урахувавши уроки світового досвіду і спроектувавши передові західноєвропейські ідеї на український ґрунт, сформулювали основні постулати українського національного відродження. Кирило-Мефодіївське братство було самобутнім політичним формуванням, яке організаційно не підпорядковувалось, а ідеологічно не повторювало політичних настанов жодної із загальноросійських суспільних течій.
3. Місце Т. Шевченка в українському національному відродженні
Завдання
Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.
Бесіда на повторення
Пригадайте, що вам відомо про життєвий та творчий шлях Кобзаря.
Метод «Щоденник подвійних нотаток»
Методичний коментар. Визначте, яке місце посідав Т. Шевченко в українському національному відродженні. У першу колонку запишіть власні припущення, у другу — відповідні тези, прослухавши повідомлення однокласника.
Власні припущення
Із повідомлення однокласника



Повідомлення учня
Учень виступає з повідомленнями за темою «Місце Т. Шевченка в українському національному русі».
Зразок повідомлення
Тарас Шевченко (1814—1861) став людиною-символом доби національного відродження України. Своєю поетичною творчістю зробив неоціненний внесок у формування української літературної мови. У поетичних творах Кобзар проголошував необхідність поєднання боротьби за національне та соціальне визволення українського народу.
Т. Шевченко вважав український національний рух складовою визвольної боротьби всіх слов’янських народів. Брав активну участь у Кирило-Мефодіївському братстві, відігравав у ньому провідну роль поряд із М. Костомаровим, В. Білозерським, М. Гулаком, П. Кулішем. Творчість Т. Шевченка виражала, на думку М. Драгоманова, «гарячі думи київсько-українського гуртка».
Зробив значний внесок у розвиток українського націотворення ХІХ ст. Т. Шевченко відродив, підніс на якісно вищий рівень — до усвідомлення особової, національної, державної, культурної, історичної місії націю й мову, державотворчу волю та енергію народу. Громадсько-політичний діяч Ю. Охрімович наголошував, що Т. Шевченко «був передовсім поетом, він не полишив нам обдуманої політичної програми, але його поезія відіграла в розвитку української політичної думки далеко більшу роль, ніж усяка писана програма». За визначенням письменника О. Кониського, який був сучасником та активним діячем українського руху 1860-х рр., «Шевченко був глибокий націоналіст український з широкими поглядами на питання національне».
«Поезія Шевченка має для нас епохальне значення: вона зробила з темної етнографічної маси націю, розбила назавжди можливість існування українського руху як “южно-русскаго” провінціалізму». (Ю. Охрімович)
Т. Шевченко відкрив світові Україну, а українцям — дорогу у світ.
Робота з документом
Опрацюйте уривок із документа, дайте відповіді за допомогою методу «Мікрофон».
ДОКТОР ГУСТАВ ШПЕХТ ПРО ФЕНОМЕНАЛЬНУ РОЛЬ Т. ШЕВЧЕНКА
Український поет так могутньо і всебічно виразив своєю творчістю духовність українців, ідеали й прагнення, він у такій мірі став символом своєї країни, як Гомер був виразником всієї Еллади, Вергілій — Римської імперії. І не один із пізніших європейських поетів так універсально не відбивав національної істотності свого народу, як це було властиве Шевченку. Навіть великий Данте, терцинами «Божественної Комедії», якого так часто послуговуються в щоденній мові, не став універсально виразом духу всієї Італії. Ще в меншій мірі виразником національної духовної цілості для своїх країн були Сервантес, Мольєр чи Толстой. І лише Шевченко у новітніх часах людського буття став для цілої нації на довгий час символом, духовним провідником, виразником усіх основних національних стремлінь.
Метод «Мікрофон»
Методичний коментар — див. урок № 7.
Визначте історичне значення діяльності Т. Шевченка.
4. Риси ментальнісних установок, що відрізняли українців від сусідніх національних спільнот
Завдання
Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.
Робота над формуванням понять
Запишіть у зошиті визначення понять «ментальність», «менталітет».
Ментальність — стійкі структури глибинного рівня колективної та індивідуальної свідомості й підсвідомості, що визначають орієнтири людей, у яких виявляються національний характер, загальновизнані цінності, суспільна психологія.
Менталітет — сутнісна форма вияву ментальності. Це сформована система елементів духовного життя та світосприймання, яка зумовлює відповідні стереотипи поведінки, діяльності, способи життя різноманітних соціальних груп й індивідів.
Робота в групах
Методичний коментар. Учні об’єднуються в три групи, кожна з яких опрацьовує матеріал картки. На наступному етапі відбувається обмін інформацією.
Картка 1
Найглибинніші верстви української ментальності закладені безперечно землеробством, яке з найдавніших часів було заняттям українців. Воно зумовлює такі характерні риси українського національного характеру, як відчуття гармонії, зважений підхід до вирішення складних справ, працьовитість, миролюбність, ліричне сприйняття життя, м’який гумор, відчуття господаря та певний індивідуалізм, розвинуте почуття справедливості, що спонукає до нескінченних пошуків правди.

Картка 2
Ш. Л. Лесюр: Українці більш великодушні, більш одверті, більш увічливі, більш гостинні, мають більший торговельний хист, ніж росіяни. Вони — українці — являють живий доказ перемоги свободи над людьми, що народилися в неволі.

Картка 3
Російський дослідник Д. Анучин: українці відрізняються від росіян «багатьма рисами свого розумового та морального складу». Під впливом оточуючої природи та всього плину історії, «інакшого, ніж на півночі», українці виробили таку рису, як схильність до гумористичного ставлення до себе і світу.

Запитання
Які риси ментальності відрізняють українців від сусідніх національних спільнот?
V. Закріплення і систематизація вивченого матеріалу
Бесіда
1) Порівняйте програмні цілі учасників суспільних рухів в Україні першої половини ХІХ ст.: а) масони; б) декабристи; в) польські революціонери; г) Кирило-Мефодіївське братство.
2) Що таке «ментальність»?
3) За допомогою засобів образотворчого мистецтва створіть серію сюжетних малюнків, які б відображали риси ментальності українського народу.
VI. Підсумки уроку
Перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок.
Основні висновки:
діяльність Кирило-Мефодіївського братства стала початком переходу від культурницького до політичного етапу боротьби за національний розвиток України;
діяльність кирило-мефодіївців стала спробою передової частини національної еліти осмислити та визначити місце та роль українського народу в сучасному їм світовому історичному контексті, діяльність братства засвідчила зростання національної свідомості українців;
роль та значення Т. Шевченка в українському національному відродженні важко переоцінити. Він був одним із подвижників національного духу, які дбали про масове поширення національної свідомості. Особливе покарання, призначене Кобзарю після викриття Кирило-Мефодіївського братства, зумовлювалося тим, що, як зазначалося у слідчій справі, «вірші Шевченка були тим небезпечнішими, що в Малоросії, де багато хто захоплювався його творами, могла поширитися думка про уявне блаженство минулих часів і про можливість України існувати у вигляді окремої держави».
VІI. Домашнє завдання
1) Опрацюйте текст підручника.
2) Позначте та підпишіть на контурній карті назву міста, де діяло Кирило-Мефодіївське братство. Підпишіть роки громадсько-політичної діяльності братчиків.
3) Уявіть, що вам потрібно створити фільм про діяльність Кирило-Мефодіївського братства. Доберіть назву до вашого фільму та напишіть відповідний кіносценарій.
Категорія: Історія України 9 клас | Додав: uthitel (19.11.2013)
Переглядів: 2848 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: