Урок № 15 Початок промислової революції - Історія України 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Історія України 9 клас

Урок № 15 Початок промислової революції
Урок № 15
Початок промислової революції
Мета: з’ясувати суть початку промислової революції, формування фабрично-заводської промисловості, проаналізувати тенденції розвитку міст, а також внутрішньої та зовнішньої торгівлі; розвинути критичне мислення, уміння самостійної роботи, уміння аналізувати та узагальнювати, уміння роботи з картою, історичними документами, дидактичним матеріалом; виховувати інтерес до вивчення соціально-економічної історії України.
Обладнання: підручник, карта, роздавальний матеріал.
Тип уроку: комбінований.
Основні поняття: промисловий переворот, урбанізація, чумакування.
Основні дати: 1794 р. — заснування м. Одеси, 30-ті рр. ХІХ ст. — початок промислового перевороту.
Очікувані результати: учень/учениця тлумачить та правильно застосовує поняття «промисловий переворот», «урбанізація», «чумакування»; пояснює суть початку промислової революції та формування фабрично-заводської промисловості, розповідає про розвиток міст, характеризує розвиток внутрішньої та зовнішньої торгівлі; критично мислить, уміє самостійно працювати, аналізує та узагальнює, показує на карті найбільші промислові міста України першої половини ХІХ ст. та центри ярмаркової торгівлі, найбільші центри торгівлі хлібом, працює з історичними документами та дидактичним матеріалом; відчуває інтерес до вивчення соціально-економічної історії України.
I. Організаційний момент
II. Перевірка домашнього завдання
Дидактична гра «Ерудит»
Методичний коментар. Учень-ерудит виходить до дошки, а однокласники ставлять запитання (по черзі з кожного ряду). Наприклад: покажи на карті…; у якому році…; поясни поняття… тощо.
Одному з учнів у кожному ряду доручається вести облік кількості поставлених учнями запитань із ряду й кількості правильних відповідей, які дав учень-ерудит. За кожну правильну відповідь учень-ерудит одержує один бал.
Інтерв’ю
Уявіть себе в ролі експертів, яким необхідно дати відповідь на запитання журналіста: «Які поради поміщикам щодо якісного покращення стану розвитку сільського господарства в Україні ви можете запропонувати?».
Опитування експертів проводиться за допомогою методу «Мікрофон».
Презентація творчих робіт
Учні за бажанням представляють написані вдома творчі роботи. Решту робіт потрібно зібрати наприкінці уроку для перевірки.
III. Актуалізація знань
Бесіда на повторення
1) Що таке «мануфактура»?
2) Що таке «промислова революція»?
3) Коли та за яких умов розпочалася промислова революція в країнах Європи?
IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
План вивчення нового матеріалу
1. Формування фабрично-заводської промисловості
2. Найбільші міста України. Одеса
3. Розвиток внутрішньої та зовнішньої торгівлі
1. Формування фабрично-заводської промисловості
Завдання
Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.
Варіант І
Робота над формуванням понять
Запишіть у зошиті визначення поняття «промисловий переворот».
Промисловий переворот — процес у розвитку продуктивних сил суспільства, який характеризується переходом від мануфактурного до машинного виробництва.
Бесіда
Із курсу всесвітньої історії пригадайте, коли, за яких обставин і в якій державі відбувся перший промисловий переворот. Які наслідки він мав?
Метод «Історичний прогноз»
Методичний коментар — див. урок № 1.
Ураховуючи досвід європейських країн, у яких відбувся промисловий переворот, спрогнозуйте, яким чином аналогічний процес проходитиме в українських землях. Для виконання завдання поділіть сторінку зошита навпіл, у першу частину запишіть свої припущення, у другу — відповідні тези з підручника та роздавального матеріалу, попередньо опрацювавши їх.
Роздавальний матеріал
Картка 1
Велике значення в економіці України мали цукрова, гірнича та металургійна промисловість, де Україна випереджала Росію. У 1848—1849 рр. в Україні було 62 % цукроварень. Україна перетворювалася на центр цукрової промисловості, хоч з боку уряду були спроби затримати цей процес шляхом підтримки цукроварництва російських центральних губерній. [3, с. 96]

Картка 2
У Таврійській губернії розвинулися, крім дуже важливої соляної промисловості та риболовлі, також і виноградна промисловість, шовкопрядство, витравлювання шкіри. Виробництво базувалося на вільнонайманій праці і брало верх над виробництвом, базованим на праці кріпаків в інших губерніях. У Херсоні 1852 р. швейцарець Філімберт зорганізував доволі велику фабрику шкір на базі уділів. Він сам мав тоді 18 000 десятин землі і 120 тис. орендованої, яку використовував для плекання до 90 тис. штук овець. Крім того, Філімберт збудував шерстомийню і шкіряний завод, на якому виробляли цінні види шкіри, замшу, лайку, саф’ян, а з відходів шкір виробляли клей. [3, с. 96]

Картка 3
Під кінець 1830-х і на початку 1840-х pp. Україну відвідали дві геологічні експедиції, спершу французька на чолі з проф. Ле-Пле, а потім англійська на чолі з геологом Р. Й. Мерчісоном, які виявили великі поклади високоякісного кам’яного вугілля в Донецькому кряжі, що своїм розміром дорівнювали усім покладам вугілля Західної Європи. Завдяки тому Південна Україна стала об’єктом заінтересування геологів. У скорому часі відкрито також поклади залізної руди в околицях міста Кривого Рога, що, в парі з вугіллям Донбасу, стало підставою гірничо-металургійної промисловості Криворізько-Донецького басейну. [3, с. 96]

Картка 4
Поширене у Криму тонкорунне вівчарство сприяло розвиткові суконного виробництва. Для скріплення цієї ділянки виробництва уряд роздав 1 250 000 десятин для випасу тонкорунних овець. Так, ще від кінця XVIII ст. існувала в Катеринославі державна суконна фабрика, що в той час була найбільшим підприємством на півдні України. Це було ціле фабричне містечко, у якому 1833 р. розміщалося 197 промислових і житлових будинків з близько 3000 населення. Вона забезпечувала армію у військовому обмундируванні. У першій половині XIX ст. кількість суконних підприємств швидко зростала. В Україні 1805 р. було 27 суконних закладів, а в 1823—24 pp. їх налічувалося вже 99. Понад 65 % усього сукна, що вироблялося в українських фабриках, припадало на мануфактури Волинської, Київської та Чернігівської губерній. У 1859 р. в Україні числилося 160 суконних підприємств, що розміщалися здебільшого на Правобережній Україні, які виробляли понад два і чверть мільйона аршинів сукна. До 20 суконних фабрик капіталістичного типу було в Україні 1861 р. [3, с. 96—97]

Картка 5
Паперове виробництво ще в середині XVIII ст. зародилося в Україні, а у 80-х рр. були вже відомі паперові заводи Києво-Печерської Лаври, Троїцького монастиря, поміщика Михайла Милорадовича. У 1832 р. в Україні налічувалося заледве вісім паперових заводів, сім з них належало поміщикам, а один купцям. Напередодні скасування кріпацтва в Україні працювало 18 фабрик паперу, але вони користувалися відсталою технологією й через те були малопродуктивні. [3, с. 97]

Розповідь учителя
Учитель характеризує стан розвитку промисловості на західноукраїнських землях; акцентує увагу на тому, що за рівнем механізації підприємства Східної Галичини поступалися підприємствам західних і центральних провінцій Австрійської імперії; у західноукраїнському регіоні переважало ремісничо-мануфактурне виробництво, більшість підприємств займалася видобутком і первинною обробкою сировини.
Робота з документом
Опрацюйте уривки із документів, виконайте завдання.
1. ВИТЯГ ІЗ СТАТИСТИЧНОГО ОПИСУ СТАНУ ПРОМИСЛОВОСТІ
У СТАНІСЛАВСЬКІЙ ОКРУЗІ (СХІДНА ГАЛИЧИНА) ЗА 1823 р.
У Кривотулах була фабрика сукна і ковдр, де виробляли обидва види кращого сорту. Кілька років тому вона занепала.
У Нижневі є фабрика кременю, яка у зв’язку з відсутністю збуту занепала.
У Горішньому Майдані є скляна гута, яка виробляє тільки звичайне скло.
Льняне полотно середніх та грубих сортів виготовляють у Станіславі, Богородчанах і Тисмениці, столову білизну — у Станіславі, тик — у Солотвині, Надвірній і Бучачі, рушникову тканину, муслін — у Богородчанах, грубе біле сукно — у Тисмениці, Богородчанах і Надвірній, а також у багатьох інших місцях.
Червону сап’янову шкіру виробляють у Надвірній, чорний сап’ян та фарбову шкіру коричневого кольору — у Станіславі, Тисмениці і Надвірній, оленячу шкіру — у Надвірній, телячу шкіру — у Тисмениці.
Цією роботою займаються окремі мешканці і [вони] мають достатній збут в окрузі. Це доказ того, що виробництво незначне.
…Загалом не можна відмовити підданим у нахилі до промисловості. Він відповідає рівневі їхньої культури та їхнім потребам. Мешканець гір виготовляє свій одяг сам. Жінка пряде нитки з льону. Багато підданих займаються виготовленням грубого полотна, з якого вони роблять свої сорочки і полотняний одяг. Вовну, яку отримують з овець, прядуть, з неї тчуть і валяють звичайне сукно на сукмани. З цього сукна жінка виготовляє одяг для родини. З шкірок ягнят селянин робить взуття (ходаки), яке звуть також постолами… [61, с. 54—55]
2. ОПИС ГІРНИЧИМ ІНЖЕНЕРОМ ОЛІВЕРОМ УМОВ ПРАЦІ ТА ФАХОВОГО РОЗПОДІЛУ РОБІТ НА ШАХТАХ ЛИСИЧАНСЬКИХ КАМ’ЯНОВУГІЛЬНИХ КОПАЛЕНЬ (1838 р.)
Спуск робітників у копальню і підняття їх на поверхню від початку заснування лисичанських розробок до 1834 р. здійснювались тільки тими ж… засобами на канаті. Такі спуски… були часто пов’язані з великими небезпеками для всіх, хто зобов’язаний бувати на роботах у копальні.
Раптовий обрив підйомного каната, пошкодження коловорота…, падіння якогось тягаря зверху, переляк коня, що підіймає людину, і занадто швидке охолодження робітників під час їх підйому…, часті від того непритомності…, темнота у вертикальних шахтах уночі, а іноді і вдень через густі пари, що виходять з копальні…, і багато інших випадків — були причиною численних тут нещасть.
На Лисичанських копальнях перебувають верхові, погоничі, сортувальники, штейгери і виливальники води. [61, с. 55]
Завдання до документів
1) Назвіть галузі промисловості, які набули поширення в західноукраїнському регіоні.
2) Спираючись на текст документа, доведіть, що промислове виробництво в Західній Україні було незначним.
3) Поясніть суперечність між можливостями піднесення фабричного виробництва та збуту його продукції серед місцевого населення.
4) Якими були умови роботи шахтарів?
Робота з картою
Покажіть на карті найбільші промислові міста України першої половини ХІХ ст.
Варіант ІІ
Робота над формуванням понять
Запишіть у зошиті визначення поняття «промисловий переворот».
Промисловий переворот — процес у розвитку продуктивних сил суспільства, який характеризується переходом від мануфактурного до машинного виробництва.
Бесіда
Із курсу всесвітньої історії пригадайте, коли, за яких обставин і в якій державі відбувся перший промисловий переворот. Які наслідки він мав?
Метод «Історичний прогноз»
Методичний коментар — див. урок № 1.
Ураховуючи досвід європейських країн, у яких відбувся промисловий переворот, спрогнозуйте, яким чином аналогічний процес проходитиме в українських землях.
Робота з картою
Методичний коментар. Організувати самостійну роботу учнів із дослідження питання. У ході виконання завдання здійснювати індивідуальну перевірку роботи учнів. По завершенню роботи декілька учнів біля дошки звітують про виконання завдання, використовуючи при цьому карту.
1) Використовуючи карту, вміщену в атласі, дослідіть та проаналізуйте розвиток промисловості України в першій половині ХІХ ст.
2) Характеризуючи розвиток промислового виробництва в українських землях у першій половині ХІХ ст., використовуйте карту, на якій необхідно показати: ливарні заводи, залізоробні заводи, судноверфі, селітровані та порохові заводи, порцелянові й фаянсові мануфактури, склоробні гути, папірні, шкіряні та щетинні мануфактури, суконні мануфактури, винокурні, салотопні, миловарні та свічні мануфактури, цукроварні, центри видобування кам’яного вугілля, центри видобування солі.
2. Найбільші міста України. Одеса
Робота над формуванням понять
Запишіть ідеї-супутники до поняття «урбанізація».
Зразок відповіді

Робота з картою
Використовуючи карту, вміщену в атласі, назвіть найбільші міста України першої половини ХІХ ст.
Розповідь учителя
У розповіді йдеться про розвиток та значення міст в українських землях у першій половині ХІХ ст.; зазначається про збільшення частки міського населення, яка, проте, порівняно з країнами Західної Європи залишалася досить низькою. (Показати на карті.)
Повідомлення учня
Учень виступає з повідомленням «Одеса — місто нової епохи».
Одеса заснована у 1794 р.
Головний будівничий міста — де Рібас (його ім’ям зараз названа вулиця Дерибасівська).
За часів генерал-губернатора Новоросії герцога де Рішельє було розбудовано Одесу (з’явилися театр, православний собор, гімназія, шпиталь, інститут шляхетних дівчат; відбувалося озеленення міста тощо).
Адміністрація Одеси набула більшої самостійності, ніж інші міста імперії.
Населення міста було надзвичайно строкатим за національним і соціальним складом.
Від 1817 р. Одеса — відкритий, вільний порт (отримала дозвіл на безмитне ввезення закордонних товарів та безмитний їх продаж).
Одеса перетворилася на одне з найбільших міст Російської імперії.
Іноземці вважали Одесу найвільнішим містом Російської імперії.
Учні ставлять доповідачу уточнюючі запитання.
3. Розвиток внутрішньої та зовнішньої торгівлі
Розповідь учителя
Україна в першій половині ХІХ ст. перетворилася на один із найбільших центрів ярмаркової торгівлі Східної Європи. Серед найбільших ярмарків, що проводилися в Україні, були Контрактовий у Києві, Петропавлівський у Катеринославі, Георгіївський у Єлисаветграді, Покровський у Харкові, Іллінський у Ромнах, а також у Львові, Чернівцях, Станіславі, Тернополі тощо. Важливу роль у розвитку внутрішньої торгівлі відігравало чумакування.
Робота з картою
Покажіть на карті центри ярмаркової торгівлі, найбільші центри торгівлі хлібом.
Робота з документом
Опрацюйте уривок із документа, виконайте завдання.
ІЗ ЗАПИСОК ІСТОРИКА ТА ЕТНОГРАФА М. АРАНДАРЕНКА
Великий зріст, фізична сила, мужні риси обличчя і довгий жмут волосся, закручений за вухо, міцні м’язи, поважна постава з виразом самосвідомості на обличчі, гордість з мовчазною веселістю, одяг — надто широкі шаровари, нарозхрист свита і висока смушкова шапка — становлять відмінні риси чумака. Вони мають дуже сильних і красивих волів, платять за них дорогу ціну і цим пишаються … звичайною парою волів вони везуть 200 пудів солі… У дорозі ж чумак .. завжди тверезий, помірний в харчах: пшоняна каша з салом або галушки, шмат хліба з сіллю — оце все його харчування … Візникування їхнє починається з весни і триває до осені.
Запитання до документа
1) Якими постають чумаки в описі М. Арандаренка? Кого своїм зовнішнім виглядом вони вам нагадують?
2) Який основний товар перевозили чумаки? Пригадайте основні маршрути, якими їздили чумаки.
Робота з картою
Покажіть на карті основні чумацькі шляхи (наприклад Шпаків шлях, що йшов із Поділля до Херсонщини).
Розповідь учителя
Наддніпрянська Україна посідала важливе місце в зовнішній торгівлі Російської імперії. Російський уряд перетворив Україну на сировинний придаток імперії. З України до Російської імперії вивозилося зерно, сало, тютюн, мед, цукор, горілка, а також сировина для російської промисловості — вовна, прядиво. В окремі роки на українських ярмарках продавалося російського текстилю на 220 млн руб. при тому, що загальний обсяг ярмаркової торгівлі становив 73,8 млн руб.
Протягом першої половини ХІХ ст. неухильно зростала роль чорноморсько-азовських портів Одеси, Бердянська, Маріуполя, Херсона, через які в 50-х рр. ХІХ ст. уже йшла третина всього експорту.
Промисловий розвиток Західної Європи в ХІХ ст. створив потребу в сільськогосподарській продукції, зокрема у хлібі, цукрі та м’ясі. Це значно вплинуло на економіку українських земель. З України через сухопутні митниці, чорноморсько-азовські й частково балтійські порти експортувалися за кордон сільськогосподарські продукти, зокрема особливим попитом користувалася пшениця-арнаутка, і сировина. Третина всього експорту зернових припадала на італійські порти, 24 % — на Туреччину й Грецію, 17 % доставлялося до Англії, 14 % — до Франції, решта — до Голландії, Данії, Пруссії й Австрії.
За 1812—1859 рр. із чорноморсько-азовських портів було вивезено 92 млн четвертей хліба (41 % експорту хліба з європейської Росії); у 1860 р. було вивезено товарів на суму 57,6 млн руб. (32,2 % загальноросійського експорту).
Ще наприкінці ХVІІІ ст. розпочалася діяльність торговельної кампанії подільського поміщика П. Потоцького. Вона вела торгівлю з Єгиптом, Іспанією та Францією за допомогою власних суден «Украина», «Подолия» тощо. Торговельна компанія «Ліпінський і Ко», заснована на початку ХІХ ст., вела торгівлю з італійським містом Ліворно.
Шлях від виробника до споживача був надзвичайно тривалим та складним. Так, доставка хліба з правобережних губерній судноплавним шляхом тривала від 3 місяців (до Туреччини) до 7—8 місяців (до Англії й Голландії).
Чорноморсько-азовські порти відігравали значну роль у ввезенні закордонних товарів до імперії. Переважну більшість імпорту становили предмети розкоші, і лише в роки промислової революції їх значно потіснили машини й технічне устаткування.
Митні служби забезпечували величезні прибутки, що надходили до імперської скарбниці. Так, лише в 1825 р. митна служба порту Одеси отримала більше як 3 млн руб. мита за іноземні товари.
Бесіда
1) Із якими країнами торгували українці?
2) Які товари українські купці продавали й купували?
Робота з документом
Опрацюйте уривок із документа, виконайте завдання.
НІМЕЦЬКИЙ ВЧЕНИЙ І МАНДРІВНИК ЙОГАНН ГЕОРГ КОЛЬ (1808—1878)
ПРО УКРАЇНУ, ЯКУ ВІДВІДАВ 1838 р. (ІЗ ЙОГО БАГАТОТОМНОЇ ПРАЦІ
НІМЕЦЬКОЮ МОВОЮ «ПОДОРОЖІ РОСІЄЮ ТА ПОЛЬЩЕЮ», 1841)
Першим великим українським містом, яке описує Коль, був Харків. «Його торгівля більша від торгівлі Києва, його університет ривалізує з Вільною і Казанню, його ярмарок досягає нижнєгородського, завдяки головно торговельним шляхам». Харківським ярмаркам автор уділяє досить місця. Отже за 14 днів приходило до Харкова два рази стільки краму, що до Риги за цілий рік. Найбільше продавалося тут коней і текстильних виробів (бавовняних, льняних, конопляних, вовняних і шовкових). Далі йшли металеві вироби, цукор, конфітури, солодке печиво, футра, південні овочі, риба. У Харківських ярмарках «головна роля у всіх відношеннях, як у розумінні продуцентів, так і посередників, належить великоросам. Значно більше половини усіх виробів походить з їх [московських] великих фабрик, і значно більше половини купців-гуртівників належить їх племені… Вони беруться геть-чисто за всі вироби без виключення і не можна назвати ні одного предмету, збуття котрого би переважало. Їх брати [українці], навпаки, можуть братися на увагу менше всіх [торгівців]. Вони самі не постачають навіть небагатьох своїх власних виробів, своїх килимів, вовни, чудових барашків та ін. Вони навіть усе більше і більше випускають зі своїх рук і віддають великоросам невелику посередницьку торгівлю (перекупництво) поміж гуртівниками і окремими невеликими ринками збуту».
Цікаві відомості подає автор про Одесу з різнорідним складом населення, де Коль нарахував щось 16 різних мов, які можна було почути на вулиці. Крім російської мови, тут найбільше була поширена італійська, особливо на біржі та серед більших купців. Написи вулиць були російсько-італійські, на біржі італійські оголошення, в театрі дуже часто йшла італійська опера. До одеської пристані 1837 р. причалило 650 кораблів, з чого половина були італійські (переважно під австрійським і сардинським прапором). За ними чисельно найсильніші були англійські та грецькі кораблі. Експорт найбільше складався з пшениці (до Англії та Італії), лою (до Англії) і вовни. Імпорт — з мануфактури і колоніальних товарів. Товарний оборот одеської пристані дорівнював Ризі, а з російських уступав лише Петербургу.
Торгівля Одеси була жвава та велика; на базарі, крім згаданих виробів, було багато харчових продуктів — доброї якості і дешевих. Ятки чисті й апетитні, кращі від віденських… При м’ясі були українці і москалі. Але якщо йдеться про сало, то лише українці, бо вони «люблять сало, як ведмеді мед». Дуже багато було також риби і кав’яру. Загалом, каже Коль, до Одеси зійшлося не найліпше з усіх націй, але якраз найбільш авантюрніше. [61, с. 56—57, 62]
Запитання до документа
Які риси менталітету українців виявилися у спостереженнях автора документа щодо їхньої торговельної діяльності?
V. Закріплення і систематизація вивченого матеріалу
Варіант І
Завдання
1) Поясніть зміст понять «промисловий переворот», «урбанізація», «чумакування».
2) Порівняйте стан розвитку промисловості в українських землях під владою Російської та Австрійської імперій. Зробіть висновки.
3) Доведіть, що Україна посідала важливе місце в зовнішній торгівлі Російської та Австрійської імперій.
Робота з картою
Покажіть на карті найбільші міста України першої половини ХІХ ст.
Варіант ІІ
Робота в групах
Учні об’єднуються в групи по четверо осіб. Потрібно за допомогою художніх засобів (малюнок, графіка) на аркуші формату А4 відобразити ключові моменти теми, що вивчалася. Групи по черзі біля дошки презентують виконані роботи. У презентації беруть участь усі члени групи, які працювали над малюнком.
VI. Підсумки уроку
Перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок.
Основні висновки:
30-ті — 40-ві рр. ХІХ ст. увійшли в історію України як доба промислового перевороту. Особливостями промислового перевороту в українських землях було те, що він почався в умовах панування феодально-кріпосницьких відносин і відбувався повільно, головною рушійною силою виступила промислова буржуазія та феодали-кріпосники. Наслідком промислового перевороту став перехід від використання ручної праці до механічної;
у результаті промислового перевороту центр промислового виробництва змістився із сільської місцевості до міст. Прикметним явищем першої половини ХІХ ст. стало зростання кількості міст і відповідно збільшення кількості міського населення;
у розглядуваний період прискореними темпами почала розвиватися внутрішня й зовнішня торгівля України. Зокрема, розширенню зовнішньоторговельних зв’язків сприяв розвиток судноплавства.
VІI. Домашнє завдання
1) Опрацюйте текст підручника.
2) Позначте на контурній карті осередки промисловості, центри ярмаркової торгівлі, найважливіші сухопутні й водні торговельні шляхи, морські порти, річкові пристані.
3) Відвідайте з екскурсією Національний музей історії України (Київ).
Категорія: Історія України 9 клас | Додав: uthitel (19.11.2013)
Переглядів: 2653 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: