Урок № 10 Національне відродження в західноукраїнських землях - Історія України 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Історія України 9 клас

Урок № 10 Національне відродження в західноукраїнських землях
Урок № 10
Національне відродження в західноукраїнських землях
Мета: проаналізувати основні складові пробудження національного життя та поширення ідей Просвітництва в Західній Україні, з’ясувати історичне значення діяльності греко-католицьких священиків, «Руської трійці», виходу у світ альманаху «Русалка Дністровая»; розвинути в учнів уміння самостійної роботи, уміння аналізувати та узагальнювати, робити висновки, уміння передавати свої знання однокласникам; виховувати гордість за представників українського греко-католицького духівництва та діячів культури, які докладали зусиль для національного відродження України.
Обладнання: підручник, карта, роздавальний матеріал.
Тип уроку: комбінований.
Основні поняття: Просвітництво, греко-католицькі священики, альманах.
Персоналії: М. Левицький, О. Духнович, М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький.
Основні дати: 1836 р. — вихід альманаху «Русалка Дністровая».
Очікувані результати: учень/учениця тлумачить та застосовує поняття «Просвітництво», «греко-католицькі священики», «альманах»; розповідає про пробудження національного життя та поширення ідей Просвітництва на західноукраїнських землях, з’ясовує роль та місце діяльності М. Шашкевича, І. Вагилевича, Я. Головацького в процесі українського національного відродження, визначає історичне значення виходу альманаху «Русалка Дністровая»; розвиває вміння самостійної роботи, аналізує та узагальнює, робить висновки, передає свої знання однокласникам; відчуває гордість за представників українського греко-католицького духівництва та діячів культури, які докладали зусиль для національного відродження України.
I. Організаційний момент
II. Перевірка домашнього завдання
Історичний диктант
Виконайте письмове завдання.
1) Національна ідея — це … .
2) Найвизначнішим історичним твором в Україні другої половини ХVІІІ — початку ХІХ ст. вважається … .
3) Головна ідея твору «Історія Русів» полягає у … .
4) Надання певним частинам держави прав на самоврядування називається … .
5) Як називався гурток, члени якого поширювали публіцистичні твори, праці з історії України, створювали проекти розвитку української освіти?
6) Який регіон України наприкінці XVIII ст. став колискою українського національно-культурного відродження?
7) Першу наукову граматику української мови написав мовознавець … .
8) Історик І. Срезневський у 30-х рр. ХІХ ст. в Харкові видав шеститомну фольклорну збірку … .
9) Автором чотиритомної праці «История Малой России» був історик … .
10) Назвіть ім’я історика та фольклориста, який започаткував українську фольклористику.
III. Актуалізація знань
Бесіда на повторення
1) Що таке «національне відродження»?
2) Назвіть імена представників національного відродження в Наддніпрянській Україні.
Робота з картою
Покажіть на карті західноукраїнські землі.
IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
План вивчення нового матеріалу
1. Поширення ідей Просвітництва в Західній Україні
2. Українська національна ідея в середовищі греко-католицьких священиків
3. Діяльність «Руської трійці»
4. Альманах «Русалка Дністровая»
1. Поширення ідей Просвітництва в Західній Україні
Завдання
Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.
Бесіда на повторення
1) Продемонструвати портрети найвидатніших представників епохи Просвітництва в Західній Європі (Вольтер, Ш. Л. де Монтеск’є, Ж. Ж. Руссо), запитуючи учнів, що їм відомо про цих постатей.
2) Пригадайте з курсу всесвітньої історії, у чому полягає суть західноєвропейського Просвітництва. Які ідеї проголошували просвітники?
Розповідь учителя
Національне відродження на західноукраїнських землях починалося в умовах впливу на край ідей західноєвропейського Просвітництва, яке хоча й із деяким запізненням, але на початку ХІХ ст. прийшло в Галичину. Однією з провідних ідей Просвітництва була ідея залежності суспільного прогресу від поширення освіти.
На західноукраїнських землях першочерговим було питання про розвиток і захист української мови, утвердження української національної свідомості. Як зазначає сучасний мовознавець В. Русанівський, у 20-ті рр. ХІХ ст. став помітним процес усвідомлення галицькою інтелігенцією єдності української мови наддніпрянської з наддністрянською, необхідності її вивчення й розбудови, упровадження в освіту й науку, створення з її допомогою видатних культурних цінностей, які б визнавалися всім слов’янським світом.
2. Українська національна ідея в середовищі греко-католицьких священиків
Завдання
Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.
Бесіда на повторення
1) Коли та за яких умов виникла греко-католицька церква?
2) Представники якої верстви суспільства очолили національне відродження на Наддніпрянщині?
3) Поясніть зміст поняття «національна ідея».
Розповідь учителя
На західноукраїнських землях національне відродження очолили греко-католицькі священики. Українська греко-католицька церква стала підґрунтям українського національного відродження. «Хлоп і поп», як казали поляки, трималися разом і спільно переживали політику поляків, спрямовану на асиміляцію та денаціоналізацію українців.
Греко-католицькі священики були носіями української національної ідеї в Західній Україні. Вони розпочали процес видання підручників українською мовою та наукових праць, стали на захист права українського народу здобувати освіту рідною мовою. Ця діяльність виявила, як писав австрійський радник при галицькому губернаторі барон Моріц фон Заля, «багато доказів щасливого життя цього краю під його власними руськими князями, і навпаки, під польським пануванням — низку переслідувань і гніту русинів за їх віру й національність».
Метод «Навчаючи — вчуся»
Методичний коментар — див. урок № 10.
Зразок карток
Львівський митрополит М. Левицький закликав священиків відновлювати у своїх парафіях україномовні школи. Виступив організатором «Товариства галицьких греко-католицьких священиків», за сприяння якого було відкрито 400 українських шкіл.

Церковний діяч І. Могильницький написав «Граматику язика славеноруського», науковий трактат «Розвідка про руську мову», у яких показав самостійність української мови серед інших слов’янських мов.

Перемишльський єпископ І. Снігурський разом з І. Могильницьким у 689 парафіях відкрив 385 шкіл. У 1817 р. вони організували Дяковчительський інститут у Перемишлі.

Етнограф і мовознавець Й. Лозинський одним із перших у Галичині порушив питання про використання народної мови в письменстві. Автор рукописного «Букваря».

Буковинський поет І. Югасевич збирав український фольклор, укладав календарі. Один із календарів, виданий у 1809 р., містить найбільшу тогочасну добірку 370 українських прислів’їв.

Закарпатський письменник, історик і педагог О. Духнович був автором українського букваря, посібників із географії та історії. Докладав зусиль для організації народної освіти рідною мовою.

Закарпатський письменник О. Павлович відстоював право українського народу на вільний розвиток.

Метод «Мозковий штурм»
Методичний коментар — див. урок № 2.
Визначте історичне значення діяльності українських греко-католицьких священиків для національного відродження Західної України.
Узагальнююча розповідь учителя
Таким чином, діяльність греко-католицьких священиків, письменників, поетів та педагогів сприяла утвердженню української мови в народній школі та книгодрукуванні, підготувавши ґрунт для подальшого поширення національного відродження в Західній Україні в першій половині ХІХ ст.
3. Діяльність «Руської трійці»
Завдання
Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.
Розповідь учителя
На початку 30-х рр. ХІХ ст. центром національного життя в Галичині став Львів. Саме тут виникло напівлегальне демократично-просвітницьке та літературне угруповання «Руська трійця», яке стояло в центрі національно-культурного відродження Галичини. Таку назву воно отримало тому, що його засновниками були троє друзів-студентів Львівського університету й водночас вихованців греко-католицької духовної семінарії — М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький. Вони активно виступали на захист рідної української мови (термін «руська», тобто «українська»).
«Руська трійця», як зазначає вчений В. Русанівський, зросла, з одного боку, на глибокій зацікавленості її членів українським фольклором, із другого, — на широких творчих зв’язках із чеськими і словацькими будителями, із третього, — на великій науковій роботі в галузі українського фольклору та етнографії, яку вели молоді дослідники.
Робота з документом
Опрацюйте уривки з документів, виконайте завдання.
1. ПРО НАЦІОНАЛЬНЕ ГНОБЛЕННЯ УКРАЇНЦІВ СХІДНОЇ ГАЛИЧИНИ І БУКОВИНИ (З ЛИСТА Я. ГОЛОВАЦЬКОГО ДО О. БОДЯНСЬКОГО, 4 ГРУДНЯ 1845 p., ЧЕРНІВЦІ)
Народність руська не загибла, жіє, кріпиться, та не з одним ворогом боротися мусить. В Галіції ж польщина все приголомшила, подавила Русь, русин просвіщенний встидається свого язика, хапається польського, ним говорить, орудує, легше му ізяснятися на польськім, наученним в школі і обществах, як на своїм природженим. Для того декотрі русини пишуть по-польські. При тім польський язик оброблений, із установленими правилами, напротив, руський слобідний в устах народа до сього часу сим пофалитися не може. Письменничество руське держало духовенство завсігди в своїй опіці і до сего часу держати хоче. [61, с. 12]
2. ЗІ СТАТТІ Я. ГОЛОВАЦЬКОГО «СТАНОВИЩЕ РУСИНІВ У ГАЛИЧИНІ»,
ОПУБЛІКОВАНОЇ У НІМЕЦЬКОМОВНОМУ «ЩОРІЧНИКУ СЛОВ’ЯНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ, МИСТЕЦТВА І НАУКИ» (1846 р.) (ПЕРЕКЛАД З НІМЕЦЬКОЇ)
…Серед усіх слов’янських народів руський або малоруський народ занепав найбільше. Найчисельніший після великорусів, він, однак, не міг у відповідній пропорції розвинути свій дух у літературі.
Уже кілька десятиліть, як великі і малі слов’янські народи Австрії збудилися до нового життя; кожен з них звеличує мову своїх предків, розвиває свою літературу, поширює знання серед свого народу. Чехи, хорвати, словенці й далматинці, серби та словаки змагаються між собою. Такі жменьки людей, як словенці, далматинці, лужицькі серби, словаки, видають часописи, а 3 млн русинів не можуть похвалитися чимось таким, що могло би бути ознакою їхнього літературного життя. Навіть болгари, що знемагають у мусульманському ярмі, показують ознаки своєї духовної діяльності; а русини під ласкавим пануванням Австрії живуть без літератури, без часопису, без національної освіти, без шкіл, як варвари.
Яка ж причина цієї апатії русинів? Де першоджерело такого духовного конання?..
Передусім бракує руському народові здібних керівників і проводирів, центру і органічного зв’язку окремих частин, а освіченим русинам — необхідної моральної сили, знання справи, любові до батьківщини і самопожертвування. Народ розчленований, пригноблений і ледве животіє без самосвідомості, а його вожді, денаціоналізовані й чужі йому, спокійно присипляють його дальше в цьому сні. А зверху, нарешті, дивляться на цей гнилий застій цілком спокійно і відхиляють посередньо і, можливо, несвідомо, кожний рух, який міг би розбудити сплячих.
Друга головна біда — в численному розпорошенні русинів у політичному, соціальному й церковному відношеннях. Дещо менша частина народу перебуває під австрійським пануванням, але навіть і ці неповні 3 млн політично поділені. Майже 2,5 млн належать до Галичини, а 0,5 млн до угорської корони. Нарешті, галицькі русини у релігійному відношенні діляться на уніатів і неуніатів (на Буковині близько 150 тис.). [61, с. 14—15]
Запитання і завдання до документа
1) До яких наслідків призвело проведення австрійською владою політики національного гноблення українців на західноукраїнських землях?
2) Які причини, на думку Я. Головацького, зумовили «апатію русинів», їхнє «духовне конання»? Чи поділяєте ви думку вченого? Власну позицію обґрунтуйте.
Робота в групах
Методичний коментар — див. урок № 2.
Картка 1
Маркіян Шашкевич (1811—1843 рр.) — натхненник, організатор, лідер «Руської трійці». Він був ініціатором збору та популяризації фольклору, створення словника та граматики живої української мови, реформування правопису, впровадження рідної мови в повсякденний вжиток інтелігенції та церковної проповіді, виступу проти спроб латинізації українського письменства. Брав участь у розшифруванні Львівського літопису. Був одним із перших перекладачів українською мовою «Слова о полку Ігоревім» та Святого Письма.
Ідеї та діяльність М. Шашкевича мали великий вплив на розвиток літературного і громадського життя в Україні, сприяли утвердженню національної свідомості багатьох поколінь української інтелігенції, надихали її на самовіддану працю на ниві національного відродження.

Картка 2
Іван Вагилевич (1811—1866 рр.) один з організаторів «Руської трійці» та зачинателів українського національного відродження в Галичині. Був співавтором та співупорядником альманаху «Русалка Дністровая». Автор ряду праць з етнографії, фольклористики та філології. Залишив значний творчий доробок у галузі археології, історії. Спільно з А. Бельовським переклав українською та польською мовами й опублікував «Повість временних літ» під назвою «Літопис Нестора» з додатками «Повчання Володимира Мономаха».

Картка 3
Яків Головацький (1814—1888 рр.) — один із засновників «Руської трійці». Спільно з І. Вагилевичем та М. Шашкевичем видав альманах «Русалка Дністровая». Брав активну участь у з’їзді українських учених у Львові (1848 р.), де виступив з доповіддю «Розправи о язиці южноруськім і його нарічіях». Автор праць з історії, археології, етнографії та філології. Праця «Народные песни Галицкой и Угорской Руси» і сьогодні має наукову цінність. У 50-ті рр. ХІХ ст. перейшов на москвофільські позиції.

Заключне слово вчителя
Таким чином, діяльність «Руської трійці» на народній ниві продовжила низка молодих людей, зокрема М. Бульвінський, Й. Кобринський, Й. Левицький, А. Могильницький, М. Устинович та багато інших.
4. Альманах «Русалка Дністровая»
Завдання
Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.
Варіант І
Самостійна робота з підручником
Опрацюйте відповідний матеріал підручника.
Робота з дидактичним матеріалом
Опрацюйте матеріал картки, виконайте завдання.
На думку письменника та вченого І. Франка, «“Русалка Дністровая”… була свого часу явищем наскрізь революційним». Історик В. Верига писав, що «Русалка Дністровая» започаткувала «нову епоху в національному житті на західноукраїнських землях під Австрією, даючи початок новій літературі, а в парі з тим і національному відродженню».
Завдання
Визначте історичне значення виходу альманаху «Русалка Дністровая».

Варіант ІІ
Робота з документом
Опрацюйте уривок із документа, виконайте завдання методом «Мікрофон».
ІЗ ПРОТОКОЛУ ДОПИТУ М. ШАШКЕВИЧА КЕРІВНИЦТВОМ ЛЬВІВСЬКОЇ ДУХОВНОЇ СЕМІНАРІЇ У СПРАВІ ВИДАННЯ АЛЬМАНАХУ «РУСАЛКА ДНІСТРОВА» (13 ЧЕРВНЯ 1837 р.)
I. Пит[ання]. У творі «Русалка Дністровая» більшість статей підписано вашим прізвищем; Вас запитують, чи ви автор цих статей?
Від[повідь]. Підписані моїм прізвищем статті дійсно належать мені, частково я їх сам написав, частково переклав з сербської і чеської.
II. Пит[ання]. Коли ви працювали над цим?
Від[повідь]. Ці статті я написав у різний час чотири-п’ять років тому, коли я ще, будучи поза семінарією, навчався на філософії.
III. Пит[ання]. Які були ваші головні наміри під час створення цього збірника і написання його статей?
Від [повідь]. Я випробовував свої сили руською мовою, оскільки це моя рідна мова, яка значно відрізняється від мови церковної великороської (московської), і хотів заложити наріжний камінь для її дальшого розвитку і тим самим зарадити нестачі руської літератури.
В час написання статей моїм головним наміром було сприяти розвитку руської мови і літератури цією мовою настільки, наскільки вистачало моїх слабких сил. Оскільки я був впевнений, що ця мова значно відрізняється від церковної і російської (московської) мови, то я шукав її в мові народу, збирав там, де мав змогу, за прикладом Вацлава з Олеська, народні пісні і народні казки, щоби на них краще досліджувати будову руської мови.
IV. Пит[ання]. Хто готував цей збірник і складав народні пісні і народні оповідання? А також, хто переправляв його до друку в Угорщину? І за чиї гроші це робилося?
Від [повідь]. Цей збірник склав не я, а Яків Головацький, слухач І курсу теології, котрому я передав багато статей. Він передав також тамошній цензурі для перегляду і організував його видання, на яке я також обіцяв внести частину витрат.
V. Пит[ання]. Який тираж? Скільки становлять ваші витрати? Скільки внесли в це ви? І звідки взяли гроші?
Від[повідь]. Увесь тираж, мабуть, склав 800 примірників. Скільки він коштує, мені не відомо; я вніс свою частину — 15 дукатів, які я позичив у мого двоюрідного брата Івана Авдиковського, священика-адміністратора у Кутах. [61, с. 23—24]
Метод «Мікрофон»
Методичний коментар — див. урок № 7.
Сформулюйте запитання, які у вас виникли після прочитання документа.
Розповідь учителя
«Русалка Дністровая» — український альманах, виданий зусиллями «Руської трійці» в 1836 р. в Буді (нині Будапешт, Угорщина). Девіз книги «Не тоді, коли очі сумні, а коли руки дільні, розцвітає надія» (Я. Коллар). Містить українські народні пісні з передмовою І. Вагилевича, твори М. Шашкевича, І. Вагилевича, Я. Головацького; переклади сербських народних пісень та ін. Загалом зміст «Русалки Дністрової» визначають три основні ідеї: 1) визнання єдності українського народу, розділеного кордонами різних держав, та заклик до її поновлення; 2) схвальне ставлення до суспільних рухів та уславлення народних ватажків — борців за соціальне та національне визволення; 3) пропагування ідей української державності та політичної незалежності.
Таким чином, альманах став маніфестом національного відродження й засвідчив початок нової літератури на західноукраїнських землях. «Русалка Дністровая» «була свого часу явищем наскрізь революційним» (І. Франко).
Робота з документом
Опрацюйте уривки із документів, виконайте завдання.
1. І. Я. ФРАНКО ПРО ВИЗНАЧНУ ІСТОРИЧНУ РОЛЬ, ЯКУ ВІДІГРАВ АЛЬМАНАХ
«РУСАЛКА ДНІСТРОВАЯ» У СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОМУ І КУЛЬТУРНОМУ ЖИТТІ
УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА СХІДНОЇ ГАЛИЧИНИ
«Русалка Дністровая», хоч і який незначний її зміст, які неясні думки в ній висказані, була свого часу явищем наскрізь революційним. Бо зважимо лишень, що становило головну суть тодішнього літературного руху в нас! Передовсім традиція церковна, котра назначувала предмети, якими можна було заніматися, і згори назначувала спосіб та дух їх оброблення. Відтак традиція язикова, котра згори осуджувала все, писане не по-церковному і не церковним правописом. Оперта на тих двох авторитетах, мусила література стати кастовою, зректися всякого поступу, всякої критики, всякої живіщої мислі. З релігійного становища вона прискрібувала не тільки свобідну думку та свобідний суд про діла, але й свобідне, чоловіче чуття, бо се все йшло до обвалення авторитету, до перевороту, до революції. А «Русалка Дністровая» якраз ударила від одного маху на всі три точки. Вона поставила і обговорювала предмети зовсім світські, зовсім не обняті тісним церковним світоглядом, обговорювала їх зовсім не так, як би сього жадали церковники, ба навіть у письмі і правопису відбігла від старої традиції, значить, рішучо встала проти літературно-церковного авторитету. Се вже було діло сміле та й неабияк сміле на свій час. Але «Русалка Дністровая» не стала на тім. Авторитет літературний тих часів не був єдиним авторитетом; побіч нього і понад ним стояв другий, далеко більший і тяжчий — авторитет політичний і соціальний, під котрим стогнав-мучився народ. І проти тої страшної сили проважилася виступати «Русалка». Супроти гнітючого Меттерніхівського абсолютизму, нівелюючого всі народності, вказує «Русалка» зараз на вступі далекий ясний образ свобідної, всеслов’янської федерації в совісті і спільній роботі політичній, — вказує, правда, невиразно, як на наш час, але аж надто виразно, надто сміло на тодішній. «Судилося нам послідніми бути. Бо коли другі слов’яни вершка ся дохаплюють і єсии не вже, то небавком побратаються з повним ясним сонцем, нам на долині в густій студеній мряці гибіти». В тім самім «передслів’ю» (с. 3—6) «Русалка», вказуючи виразно єдність малоруського народу на Україні і в Галичині і признаючи свою цілковиту солідарність з тим новим рухом, котрий там розпочався враз із видавництвом збірників народних пісень та з виступленіям літературним Квітки, Максимовича і Метлинського, підносить другий протест — против розполовинення одного народу між дві держави. І ще більше, «Русалка» перекладами сербських та чеських пісень та мостами з поезій звісного панславіста Коллара, далі й правописом, приноровленим до Караджичевого, вказує вже ясно, яка мусить бути спільна всеслов’янська робота, вказує, що правдива федерація між народами, хоч і братніми, та розрізненими історією, можлива аж тоді, коли сі народи пізнаються докладно, обміняються всім, шо в них є найкращого й найліпшого, пізнають свої окремішні змагання і зложать з них одну, загальну ціль. Се був протест «Русалки» проти політичного авторитету.
Проти соціального авторитету виступити руському писателеві було тоді зовсім не легко, а прецінь «Русалка» і сей послідній крок зробила, правда, не так прямо і рішучо, як попередні. [61, с. 24—26]
Запитання до документа
1) Яку оцінку дав І. Франко спільній праці діячів «Руської трійці»?
2) Визначте історичне значення виходу альманаху «Русалка Дністровая».
2. ПРО ДОЛЮ УПОРЯДНИКІВ «РУСАЛКИ ДНІСТРОВОЇ» ТА СТАВЛЕННЯ ЗАГАЛУ УКРАЇНСЬКО-ГАЛИЦЬКОЇ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ ДО ЦЬОГО АЛЬМАНАХУ (ЗІ СТАТТІ М. ПАВЛИКА «50-ЛІТТЯ РУСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ», ОПУБЛІКОВАНОЇ У ВАРШАВСЬКІЙ ГАЗЕТІ «ПРАВДА» 12 ЛЮТОГО (31 СІЧНЯ) 1887 р., ПЕРЕКЛАД З ПОЛЬСЬКОЇ)
На цей рік припадає 50-ліття руської літератури в Галичині, яку започаткував збірник п[ід] н[азвою] «Русалка Дністрова», виданий в 1837 р. «Руською трійцею»: Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким і Іваном Вагилевичем.
… Взагалі, згадана вище річниця викликає у серці кожного русина цілий ряд різноманітних почуттів. До неприємних відносяться перш за все доля самої «Русалки» і її авторів. Недопущена до Львова, вона вийшла в Пешті, де в той час цензура була ліберальнішою. Проте для одержання (права) вільного розповсюдження у Галичині її, уже надруковану, треба було віддати на перегляд львівській цензурі, яка суворо заборонила її, хоча у «Русалці» були поміщені тільки народні пісні і поезії (оригінальні і перекладені з сербської і чеської мов), оповідання та етнографічні дослідження мовою руського галицького селянина. Ця остання обставина стала причиною того, що цензор (руський свящ[еник] Вен[едикт] Левицький) написав на її примірнику найсуворіший, який взагалі існував тоді, вирок — Damnatur. Руська інтелігенція, яка говорила тоді польською, німецькою або церковнослов’янською, теж засудила новий дух. Найсуворішим було те, що її видання викликало переслідування з боку уряду і власної ієрархії: трьох згаданих юнаків віддано ще в 1836 р. під суворий поліцейський нагляд, а після закінчення гр-кат. семінарії їм було відмовлено в titulum mensae. Тогочасний митрополит, противник русинів, з цієї причини десять років відмовляв Вагилевичу у посвяченні в сан священика і погодився нарешті не інакше, як на письмовій декларації, що вищезгаданий не буде публікуватися ні в місцевих, ні в закордонних виданнях. Також особисте життя Вагилевича являло собою цілу смугу терпінь: голоду, холоду і всякого роду поневірянь. А була це людина надзвичайної в той час ерудиції у слов’янських питаннях, надзвичайно працьовитий і, розуміється, простий літератор, без революційних амбіцій.
Невдача з першою спробою найбільш діткнула М. Шашкевича, ініціатора всього руху. Хоча його й було висвячено, але надано невелику парафію, де він тяжко бідував, помер на сухоти на 32 році життя (під час хвороби він втратив також зір і слух). Але, незважаючи на те, він один все витримав до кінця, а його дух залишився в подальшому провідною зіркою в Галичині. Започаткований ним напрям у руській літературі панував дуже недовго. Навіть найближчі товариші і приятелі померлого покинули (його) прапор: Вагилевич змушений був віддатись польській літературі, а Головацький змінив свої позиції. Що стосується руської інтелігенції, то лише в 1848 р. вона приєдналася до руського народу і його мови, а не з власного переконання. Тому і незабаром покинула народ… [61, с. 26—27]
Запитання до документа
1) Як склалася доля альманаху та його укладачів?
2) Чому національно-визвольні змагання «Руської трійці» не знайшли активної підтримки сучасників із кіл українсько-галицької інтелігенції? Власну думку обґрунтуйте.
V. Закріплення і систематизація вивченого матеріалу
Бесіда
1) Визначте спільне та відмінне в процесі національного відродження на східно- та західноукраїнських землях.
2) Назвіть імена діячів національно-культурного відродження в Західній Україні, охарактеризуйте їхню діяльність.
3) Визначте головну мету та історичне значення діяльності «Руської трійці».
4) Чому альманах «Русалка Дністровая» називають «політичним маніфестом українства»?
VI. Підсумки уроку
Перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок.
Основні висновки:
національне відродження на західноукраїнських землях очолило греко-католицьке духівництво, яке було єдиною освіченою верствою українців, що не зазнала денаціоналізації;
у центрі національно-культурного відродження Галичини стояла «Руська трійця», до складу якої входили М. Шашкевич, І. Вагилевич та Я. Головацький;
видатною подією в історії українського національного відродження став вихід альманаху «Русалка Дністровая», який за значенням порівнюють із появою «Кобзаря» Т. Шевченка.
VIІ. Домашнє завдання
1) Опрацюйте текст підручника.
2) Позначте на контурній карті місто, у якому діяла «Руська трійця».
3) Уявіть, що вам потрібно оформити залу в історичному музеї, присвячену діяльності «Руської трійці». Які експонати ви б у ній розмістили? Чому? Складіть стислу характеристику обраних експонатів.
4) Відвідайте з екскурсією музей-садибу М. Шашкевича (с. Підлісся Золочівського р-ну Львівської обл.), музей «Русалки Дністрової» (Львів); Інститут-заповідник М. Шашкевича, пам’ятник і парк М. Шашкевича (Вінніпег, Канада).
5) Індивідуальне завдання. Підготуйте повідомлення за темою «Масонський рух в історичній ретроспективі».
Категорія: Історія України 9 клас | Додав: uthitel (19.11.2013)
Переглядів: 3712 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: