Урок № 3 Тема. Люблінська унія та її вплив на розвиток українських земель. - Історія України 8 клас (нова програма) - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Історія України 8 клас (нова програма)

Урок № 3 Тема. Люблінська унія та її вплив на розвиток українських земель.

Урок № 3

Тема. Люблінська унія та її вплив на розвиток українських земель.

Мета: з’ясувати, якими були передумови укладення Люблінської унії; розповісти, як на Люблінському сеймі відбулося об’єднання Польського королівства і Великого князівства Литовського в єдину державу; показати на карті територіальні зміни внаслідок Люблінської унії; охарактеризувати суспільно-політичні зміни на українських землях після Люблінської унії; сприяти формуванню в учнів аналітичного мислення на підставі особистого усвідомлення минулого; виховувати почуття гідності й поваги до минулого своєї Батьківщини.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал.

Основні терміни та поняття: Люблінська унія, Річ Посполита, воєводства, федеративна держава.

Основні дати та події: 1 липня 1569 р. — укладення Люблінської унії, створення держави Річ Посполита.

Хід уроку

I. Організація навчальної діяльності

II. Перевірка домашнього завдання

Бесіда

1.   Охарактеризуйте становище основних станів українського суспільства.

2.   Чим відрізнялося становище привілейованих і непривілейованих станів?

3.   Які зміни відбувалися в розвитку сільського господарства?

4.   Визначте характерні риси розвитку міст, ремесел і торгівлі в XVI ст.

Дидактична гра «Продовж розповідь» (за матеріалом попереднього уроку)

Правила гри. У грі учні по черзі повинні висловлювати в одному реченні матеріал вивченої теми (гру можна проводити як з усіма, так і з окремими учнями класу). Виграє той учень, чиє речення буде останнім, у той час як інший(-і) вже нічого пригадати не може(-уть).

Перевірка творчого завдання

Обговорення есе, підготовлених учнями за матеріалом попереднього уроку, і заслуховування кількох робіт.

III. Вивчення нового матеріалу

Актуалізація опорних знань

1.   Які українські землі на середину XVI ст. перебували під польською владою?

2.   Які українські землі на середину XVI ст. входили до Великого князівства Литовського?

3.   Порівняйте становище українських земель під польською та литовською владою.

1.   Передумови укладення Люблінської унії.

Розповідь учителя

60-ті рр. XVI ст. стали періодом важливих змін для українських земель. Вони були пов’язані з об’єднанням Польського королівства і Великого князівства Литовського в єдине державне утворення.

Якими були передумови такого об’єднання? У цей час Велике князівство Литовське дуже послабилося. Литва зазнала поразки в московсько-литовських війнах кінця XV — першої половини XVI ст. і втратила значну частину своєї території. Від 1561 р. Литва брала участь у Лівонській війні проти Московської держави. Унаслідок поразок литовська сторона опинилася у стані глибокої кризи і прагнула отримати воєнну допомогу від Польщі. Зі свого боку Польське королівство сподівалося скористатися ослабленням Литви, щоб реалізувати свої плани просування на слов’янський Схід.

Ідея об’єднання Литви та Польщі мала прихильників в обох державах, проте відрізнялася за змістом. Литовські магнати, що мали панівне становище в державі, були прихильниками незалежності й погоджувалися на об’єднання «двох рівних» за умови існування окремого сейму й забезпечення свого привілейованого становища в державі. Натомість середня і дрібна шляхта, незадоволена пануванням у князівстві магнатів, сподівалася, що внаслідок об’єднання здобуде такі ж привілеї, якими користувалася у своїй державі польська шляхта.

Робота зі схемою

(Учитель демонструє учням схему.)

Передумови Люблінської унії 1569 р.

 

 

 

 

Глибока криза Великого князівства Литовського була зумовлена поразками в московсько-литовських війнах XVI ст., особливо в Лівонській. Це підштовхувало правлячі кола Литви на пошук реального союзника

 

Польща прагнула скористатися послабленням Литви для реалізації давніх планів експансії на Схід, до якої підбурювала шляхта, що сподівалася здобути нові землі й маєтки

 

Українська сторона сподівалася, що вдасться налагодити ефективну оборону проти нападів татар, а також припиняться наїзди польської шляхти на маєтки української шляхти у прикордонних областях

 

 

 

 

Литовські магнати, прихильники незалежності, втрачали свій вплив. Дрібна і середня шляхта сподівалася, що в результаті унії вона отримає нові привілеї, якими користується польська шляхта

 

Польські магнати й шляхта, що були втягнуті в товарно-грошові відносини, сподівалися здобути нові землі та залежних селян, які б давали ще більше товарного хліба, що експортувався на захід

 

Українські князі підтримували унію за умови збереження православ’я і місцевих звичаїв. Українська православна шляхта сподівалася на нові привілеї, якими користувалася польська шляхта

               

 

Польські магнати і шляхта в цілому підтримували ідею об’єднання обох держав. Вони вбачали в ньому можливість отримати нові землі й залежних селян. При цьому польська сторона керувалася ідеєю давньої належності українських земель до Польщі, від якої вони начебто були відірвані, і, відкидаючи пропозиції литовських магнатів, виступала за включення Литви до складу Польщі.

Українське шляхетство також мало свою позицію. Воно в цілому схвально ставилося до об’єднання Литви та Польщі, розраховуючи, що це допоможе надійно захистити південні кордони від турецько-татарських нападів і припинить шляхетські наїзди (збройні напади) у польсько-українському порубіжжі. Об’єднання двох держав відповідало також економічним інтересам української шляхти, оскільки через Польщу проходили торговельні шляхи до країн Західної Європи. При цьому українські князі висували пропозицію об’єднати Польщу, Литву й Україну в одну державу на рівних засадах, наполягали на збереженні свободи віросповідання й місцевих звичаїв. Українська дрібна й середня шляхта, що не мала таких привілеїв, як князі й магнати, виступаючи за об’єднання, сподівалася перш за все здобути рівні права з магнатською верхівкою та отримати можливість впливати на перебіг справ у державі.

2.   Люблінський сейм 1569 р.

Розповідь учителя

Для вирішення питання про об’єднання Польського королівства і Великого князівства Литовського в польському місті Любліні в 1659 р. зібрався спільний сейм представників привілейованих станів обох держав. Гострі суперечки щодо форми об’єднання тривали півроку. Литовська сторона виступала за створення федеративної держави, а польська — за інкорпорацію (включення) Литви до складу Польщі.

Робота з термінами та поняттями

Федеративна держава — союзна держава, яка складається з кількох державних утворень, кожне з яких, зберігаючи власні органи влади, підпорядковується загальнофедеративним органам влади.

Переконавшись, що польська сторона не збирається зважати на її пропозиції, литовська делегація залишила сейм, щоб зірвати його роботу. У відповідь на це польський сенат закликав готуватися до війни з Литвою і зажадав від короля Сигізмунда II Августа прийняти рішення про включення до Польщі Волині й Підляшшя. Оголосивши про приєднання цих земель, польський король наказав шляхті, яка мала там маєтки, прибути до Любліна і присягнути Польщі (під загрозою втрати своїх володінь). Пізніше король видав привілей про повернення під свою владу Брацлавщини й Київщини, стверджуючи, що «вся Руська земля з давніх часів, починаючи від предків наших королів польських, була приєднана разом з іншими першими частинами до Польської корони».

Литовська делегація змушена була підкоритися польській стороні, повернутися на сейм і погодитися на вилучення зі складу своєї держави зазначених українських земель.

1 липня 1569 р. в Любліні було укладено унію про об’єднання Польського королівства й Великого князівства Литовського у федеративну державу «двох народів» — Річ Посполиту (дослівно — республіку).

Робота з документом

Із рішення Люблінського сейму про об’єднання Литви і Польщі
в одну державу — Річ Посполиту (1569 р.)

Ми, Сигізмунд Август, усім узагалі і кожному зокрема, кому відати належить, людям теперішнього часу і майбутніх часів оголошуємо даною грамотою таке: нам відомо, що всі чини королівства часто нагадували славної пам’яті батькові нашому Сигізмундові, королю польському, і просили його на сеймах і в інших випадках, щоб завершено було те з’єднання або унія Великого князівства Литовського з королівством Польським…

Знаючи, що це об’єднання приносило велику славу і користь обом народам, ми спрямували на це діло нашу думку і волю, призначили без зайвого згаяння тут спільний сейм, щоб вирішити і здійснити це діло… На скликаному таким чином цьому сеймі явилися особисто всі пани сенатори духовні й світські та всі інші чини польського і литовського народу і, за нашим допущенням і згодою, після взаємних між ними нарад, додержуючи цілком усіх привілеїв, закінчили всю цю справу унії між ними в братерській любові, і ця унія викладена нами за згодою всіх тих чинів обох народів у таких пунктах.

Обрання короля

Насамперед Польське королівство і Велике князівство Литовське, згідно з попередньою інкорпорацією між ними, складають з обох вищезазначених народів одне нерозрізнювальне, неподільне тіло, одне зібрання, один народ, так що віднині в цього з двох народів одного зібрання… буде на вічні часи одна голова, не окремі государі, а один король польський, який, згідно з давнім звичаєм і привілеєм, спільними голосами поляків і Литви буде обиратися в Польщі, а не в іншому місті…

Сейми

Головний сейм завжди повинен бути один, а не окремі…

Монета

Монета повинна бути одноманітна й однакова по вазі та пробі, поділу і напису, що ми і наші нащадки без згаяння зобов’язані будемо зробити…

Торгові мита

Як у Польщі, так і в Литві повинні бути знищені всі торгові мита і побори на землі і на воді, під якою б назвою вони не були,— наші, сенаторські, шляхетські, духовні…

Права поляків і литовців

Будь-які закони і постанови, з будь-якої причини видані в Литві проти польського народу, щодо заняття вищих і яких завгодно посад, що передаються і доручаються нами, також щодо маєтків і земель, щодо придбання земель і володіння ними у Великому князівстві Литовському… усі такі закони, за згодою усіх чинів, руйнуємо й обертаємо в ніщо. Віднині як поляк у Литві, так литовець у Польщі може купити маєток і оселитися усяким законним способом і може за законом обійняти посаду в тій землі, у якій матиме осілість. Що ж до духовних посад, то вільно нам буде роздавати їх на наш розсуд, як було і досі, не звертаючи уваги на осілість особи в тій країні.

Запитання до документа

1)   Хто очолював Річ Посполиту?

2)   Як були влаштовані відносини між Польщею і Литвою в єдиній державі?

3)   Які привілеї отримувало шляхетство внаслідок об’єднання?

Розповідь учителя

Короля Речі Посполитої спільно обирала на сеймі польська й литовська шляхта. Польща й Литва зберігали окреме законодавство, судову систему, центральний і територіальний уряди, військо і фінанси. Проте в Литві власний сейм був ліквідований, і вона втратила право на окремі зовнішні відносини з іншими державами.

3.   Суспільно-політичні зміни на українських землях після Люблінської унії.

I варіант

Коментоване читання відповідного пункту параграфа або самостійна робота з підручником

II варіант

Розповідь учителя

На українських землях, які внаслідок Люблінської унії відійшли до Польщі, було запроваджено польський адміністративно-територіальний устрій. Вони поділялися на воєводства, очолювані призначеними урядом воєводами. Воєводства поділялися на повіти, де адміністративна й судова влада зосереджувалася у призначуваних королем старост. У воєводствах і повітах для вирішення місцевих питань, обрання депутатів на загальнодержавний Вальний сейм час від часу скликалися шляхетські сеймики.

Робота зі схемою

(Учитель демонструє схему і використовує карту.)

Адміністративно-територіальний устрій українських земель
у складі Речі Посполитої

На українських землях, що відійшли до Польщі, було створено систему шляхетських станових судів. У гродських судах цивільні й кримінальні справи розглядали старости. У підкоморських судах суддя-підкоморій розв’язував суперечки, пов’язані з розмежуванням шляхетських володінь. Земські суди складалися із судді, підсудка й писаря та обиралися на сеймиках шляхтою. Вони діяли тимчасово, під час роботи сеймиків, і розглядали справи місцевої шляхти.

Для України Люблінська унія мала як позитивні, так і негативні наслідки. Так, більшість українських земель була об’єднана в межах однієї держави, що сприяло національно-культурному розвитку українського народу. На приєднаних до Польського королівства українських землях було збережено судочинство за нормами Литовських статутів, існуючий адміністративний устрій та ведення діловодства руською мовою. Представники українських князів і шляхти отримали виключне право обіймати посади в місцевій адміністрації незалежно від віросповідання. Завдяки Люблінській унії українські землі долучилися до нових форм суспільного життя: шляхетської демократії, місцевого самоврядування, станового судочинства тощо. Через Польщу на українські землі поширився західноєвропейський культурний вплив, збільшувалася кількість навчальних закладів.

Водночас необхідність брати участь у роботі сеймиків, Вального сейму, спілкування з польськими урядовцями спричиняли полонізацію й денаціоналізацію української шляхти. Українське суспільство втрачало свою еліту. Для українських селян і міщан зросли повинності й податки. Люблінська унія відкрила перед Польським королівством можливість використовувати природні багатства українських земель для збільшення своєї економічної та воєнної могутності та наділяти маєтками на новоприєднаних територіях представників польського шляхетства. Виникнення на українських землях володінь польських магнатів спричинило закріпачення селянства і значне посилення його визиску. Водночас переважна більшість українського населення стала дедалі більше зазнавати національно-релігійних утисків унаслідок полонізації й покатоличення. Не виправдалися також розрахунки на те, що в новій державі українські землі будуть захищені від турецько-татарських нападів і шляхетських наїздів.

Завдання

Визначте основні наслідки Люблінської унії для України.

Зразок відповіді

Наслідки Люблінської унії 1569 р. для України

•    Більшість українських земель було об’єднано в межах однієї держави, що сприяло культурному і політичному згуртуванню українського народу.

•    Зросли західноєвропейські культурні впливи, розширилася мережа культурно-освітніх закладів.

•    Через Польщу на українські землі поширилися нові форми соціального та правового життя (принципи шляхетської демократії, корпоративної організації суспільства, міського самоврядування тощо).

•    Українське населення стало зазнавати національно-релігійних утисків, які щороку посилювалися.

•    Поступова полонізація і покатоличення української шляхти призвели до втрати українством своєї еліти.

IV. Закріплення нових знань

Бесіда

1.   Із якою державою воювало Велике князівство Литовське з 1561 р.?

2.   Коли відбувся Люблінський сейм?

3.   Хто виступав проти укладення унії?

4.   Коли була укладена перша унія між Литвою і Польщею?

5.   За якого польського короля було підписано Люблінську унію?

6.   Якою була позиція українських князів щодо можливого об’єднання Польщі й Литви?

7.   Що таке федеративна держава?

8.   Коли було укладено Люблінську унію?

9.   Які воєводства були утворені польською владою на українських землях?

10. Які елементи управління зберігали за собою Литва і Польща згідно з унією?

11. Якими були позитивні наслідки унії для українських земель?

12. Які українські землі, за Люблінською унією, перейшли під польську владу?

Завдання

Складіть таблицю «Наслідки Люблінської унії для українських земель».

Позитивні наслідки

Негативні наслідки

 

 

Творче завдання

Польський король Сигізмунд II Август у виданому 6 червня 1569 р. привілеї про повернення до складу Польщі Київщини наголошував: «Київ був і залишається головою і головним містом Руської землі, а вся Руська земля з давніх часів, починаючи від предків наших, королів польських, була приєднана разом з іншими першими частинами (Підляшшям, Волинню і Брацлавщиною. — Авт.) до Польської корони». Чи поділяєте ви висловлену точку зору? Наведіть факти, які підтверджують вашу думку.

V. Підсумки уроку

Дидактична гра «Три речення»

Правила гри. Учні повинні передати зміст розглянутого матеріалу трьома реченнями. Перемагає той, у кого ці три речення будуть найкоротшими і водночас найточніше відбиватимуть зміст уроку.

Зразок відповіді

У 60-х рр. XVI ст. сформувалися передумови для об’єднання Польського королівства й Великого князівства Литовського в єдину державу, проте бачення форми і змісту майбутнього державного об’єднання у його учасників суттєво відрізнялося.

Унаслідок укладення Люблінської унії на карті Європи з’явилася нова держава — Річ Посполита.

Більшість українських земель, за Люблінською унією, опинилися під польською владою, що спричинило зміни у становищі їх населення.

VI. Домашнє завдання

1.   Опрацювати § 2 (§ 2*) підручника.

2.   Творче завдання. Користуючись додатковою літературою, підготуйте розповідь про Люблінський сейм від імені українського князя, українського шляхтича, польського короля, польського шляхтича, польського магната, представника литовської знаті (на вибір).

Категорія: Історія України 8 клас (нова програма) | Додав: uthitel (08.10.2016)
Переглядів: 92 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: