Головна » Статті » Середня школа » Історія України 8 клас (нова програма)

Урок № 19 Тема. Культура України наприкінці XVI — у першій половині XVII ст. Театр, музика, архітектура та образотворче мистецтво.

Урок № 19

Тема. Культура України наприкінці XVI — у першій половині XVII ст. Театр, музика, архітектура та образотворче мистецтво.

Мета: скласти уявлення учнів про розвиток культури; ознайомити з основними пам’ятками і здобутками тієї доби; охарактеризувати розвиток театрального мистецтва на українських землях; визначити основні риси, притаманні українському музичному мистецтву; описати видатні пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва; назвати діячів культури, найвидатніші твори архітектури та образотворчого мистецтва; формувати в учнів інтерес до культурних надбань українського народу; виховувати шанобливе ставлення до пам’яток минулого, а також високі моральні якості на кращих зразках національної культури.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, зображення історичних пам’яток.

Основні терміни та поняття: декламація, містерія, інтермедія, вертеп, кант, козацьке (українське) бароко, бастіон.

Хід уроку

I. Організація навчальної діяльності

II. Перевірка домашнього завдання

Експрес-опитування

Скільки братських шкіл існувало в Україні на початку XVII ст.?

Скільки єзуїтських колегіумів існувало в Україні на середину XVII ст.?

Коли і як було утворено Києво-Могилянський колегіум?

Скільки тривав повний курс навчання в Києво-Могилянському колегіумі?

Хто є автором полемічного твору «Тренос»?

Що таке мемуари?

У якому літературному жанрі здобув визнання своєю творчістю Г. Смотрицький?

Хто був засновником Києво-Печерської друкарні?

Бесіда

Якими були здобутки української освіти першої половини XVII ст.?

Розкажіть про утворення та діяльність Києво-Могилянського колегіуму.

Які факти свідчать про поступальний розвиток української літератури упродовж першої половини XVII ст.?

Яку роль відігравав розвиток освіти, літератури й книговидання в ідеологічній боротьбі, що точилася в цей час на українських землях?

Визначте, яку роль у розвитку тогочасної культури відігравали жінки (на прикладах діяльності Є. Гулевичівни і сестер С. і О. Чарторийських).

III. Вивчення нового матеріалу

Актуалізація опорних знань

Якими були особливості розвитку архітектури й містобудування на українських землях у XVI ст.?

Назвіть тогочасні архітектурні пам’ятки.

Які жанри образотворчого мистецтва існували в Україні в XVI ст.?

Назвіть відомі вам пам’ятки образотворчого мистецтва цієї доби.

Театр.

Розповідь учителя

Наприкінці XVI — у першій половині XVII ст. на українських землях виник шкільний театр. У слов’яно-греко-латинських школах учнів навчали складати й виголошувати вірші та промови. Учителі писали вірші у формі декламацій на світські й духовні теми, а учні виступали з ними в школах на різдвяні, великодні, зелені та інші свята, у церквах, під час урочистих зустрічей почесних гостей тощо. Виконавці декламували фрагменти твору, об’єднані спільною темою. Згодом декламувати твори стали у формі діалогу. У 30-х рр. XVI ст. у Львівській братській і Київській лаврській школах були започатковані шкільна драма і театр.

Робота з термінами та поняттями

Декламація — мистецтво виразного читання літературних творів, зокрема віршів.

Драма — літературно-театральний твір, побудований у формі діалогу без авторської мови і призначений для сценічного виконання.

Першою з відомих пам’яток української великодньої драми вважається надрукований 1631 р. твір учителя Львівської братської школи Іоаникія Волковича «Роздуми про муку Христа Спасителя нашого». Розвитку шкільного театру в Києво-Могилянському колегіумі сприяли програми навчання у класах поетики та риторики. У листах і творах його викладачів є згадки про шкільні вистави, які виконувалися учнями колегіуму.

У першій половині XVII ст. з’явилися перші містерії — духовні драми на біблійні сюжети. Так, у цей час на Волині або Галичині було створено «Слово про збурення (зруйнування) пекла». Містерії виконувалися на площах міст і містечок мандрівними акторами у дні церковних свят. Між діями містерії, а згодом шкільної драми розігрувалися інтермедії. У цих комедійних сценках із побутового життя значне місце посідала імпровізація, тобто виконання без попередньої підготовки.

У XVII ст. в Україні значної популярності набув різдвяний ляльковий театр — вертеп. Вертепник мандрував зі спеціальною скринею, розділеною на два поверхи, із бічними дверцятами, через які «заводили» ляльок. На верхньому поверсі розігрували сцени, пов’язані з Різдвом, а на нижньому — казки, перекази, комедійні побутові сценки. Ляльок майстер випилював із дерева й розмальовував. Вертепник водив їх за допомогою дротиків, розмовляв і співав за них. Його помічники співали і грали на музичних інструментах. Зростанню популярності вертепного театру сприяли учні Києво-Могилянського колегіуму, які ходили з вертепом людними місцями, домівками й виставами заробляли собі на життя.

Робота з термінами та поняттями

Інтермедія — коротка сценка переважно гумористично-комедійного характеру, що виконувалася в перервах між актами основної вистави.

Вертеп — давній пересувний ляльковий театр, де виконувалися п’єси на релігійні та світські теми.

Музика.

Розповідь учителя

Відображенням високого рівня духовної культури українського народу були досягнення в музичному мистецтві. У пісенній творчості, як і в попередні століття, були поширені обрядові, ліричні, жартівливі, епічні, танцювальні пісні. В епічному жанрі виник ряд таких глибоко драматичних пісень про татарські набіги, як «За річкою вогні горять». Своєрідними пісенними розповідями про найважливіші події стають історичні пісні. Так, про козацькі повстання 20—30-х рр. XVII ст. розповідається в пісні «Про Сулиму, Павлюка, ще й про Яцька Остряницю».

Великої майстерності досяг партесний (багатоголосий) спів без нот та музичного супроводу. Його стали використовувати у православних церквах на противагу католицькій церковній службі, що супроводжувалася грою на органі. На зміну «знаменам» або «крюкам» для запису церковних наспівів прийшло нотне письмо. Співу за нотами навчали досвідчені музиканти й диригенти церковних хорів.

Виникли нові жанри світської музики. На основі віршової поезії складалися канти — церковні й світські пісні для триголосого ансамблю або хору. Існували урочисто-вітальні, моралістично-повчальні, жартівливі, сатиричні та інші канта. Розвивалася також сольна пісня із супроводом. У цьому жанрі, на відміну від канта, відображалися внутрішній світ людини, її життя і ставлення до різних явищ у суспільстві. Розвиток жанру інструментальної музики пов’язаний із музичними цехами на зразок ремісничих, які існували в деяких містах. Основною метою їх створення було задоволення побутових потреб населення в музиці — супровід до танців на народних гуляннях, гра на весіллях, хрестинах, похоронах тощо. Завдяки музичним цехам формувалася народна професійна музика. Тут створювалися зразки інструментальної музики, зароджувалися характерні склади ансамблів українських національних інструментів, удосконалювалася гра на багатьох інструментах.

Розвитку музичного мистецтва сприяли також козацькі військові музики. Вони грали під час походів, святкувань перемоги, військових і звичайних урочистостей. Серед інструментів найчастіше використовувалися сурми, труби, котли, кобзи, торбани. Козацькі музики виконували марші, танцювальну музику (гопак, козачок) і ліричні наспіви.

Архітектура.

Розповідь учителя (супроводжується заслуховуванням повідомлень учнів)

Із початком XVII ст. в українській архітектурі дедалі виразніше застосовуються елементи європейського стилю бароко, які в районах Середнього Подніпров’я поєднуються з місцевими традиціями. У результаті цього створюються умови для виникнення своєрідного архітектурного стилю, який називають козацьким (або українським) бароко. Так, барокові риси в архітектурі дерев’яних церков проявлялися в будівництві зрубів у формі вісімки, видовженні його пропорцій та заміні наметового верху на грушоподібну баню.

До видатних пам’яток архітектури першої половини XVII ст. належать українські дерев’яні церкви, зокрема церква Параскеви в селі Радруж та церква Воздвиження у Дрогобичі. Пам’ятками тогочасної церковної мурованої архітектури є собор Мовчанського монастиря в Путивлі (перша половина XVII ст.), Покровська церква в Сулимівці (1622—1629 рр.), церква Миколи Притиска в Києві (1631 р.), П’ятницька церква у Львові (1644 р.) та ін.

У першій половині XVII ст. в Україні, як і раніше, будувалося багато оборонних споруд. На межі XVI—XVII ст. змінився їх зовнішній вигляд. Замість стінових замків стали споруджувати розкішні магнатські палаци, оточені бастіонами.

Робота з термінами та поняттями

Бастіон — система укріплень із фортечних мурів та веж на розі, оточена ровом, чотири- або п’ятикутної форми.

Найцікавішими зразками поєднання в одне ціле палацу й бастіонних укріплень, збудованими в цей період, вважаються замки в Збаражі та Підгірцях. Нові риси з’являються також у містобудуванні. Будівничі Бродів, Станіслава, Полонного намагалися поєднати характерну для попередніх часів шахову сітку розташування вулиць із бастіонними укріпленнями.

У першій половині XVII ст. за підтримки польської влади в Україні споруджуються католицькі храми. Так, 1610 р. в Києві на Подолі великий костьол збудували домініканці, а навколо спорудили будівлі домініканського монастиря. Визначною архітектурною пам’яткою того часу є костьол бернардинців у Львові, споруджений у 1600—1630 рр. До костьолу прилягають монастирські корпуси, що утворюють замкнуте подвір’я. Із появою єзуїтів у Львові пов’язане спорудження в 1610—1630 рр. костьолу єзуїтів — першого в місті храму в стилі раннього бароко. У цьому стилі збудовано в 1642—1644 рр. львівський костьол Стрітення. Цікавими архітектурними пам’ятками тогочасного Львова є каплиці Боїмів та Кампіанів — родові усипальниці заможних купецьких сімей. Їхні стіни мають багате архітектурне оздоблення, прикрашені різьбленими декоративними композиціями, виконаними у стилі бароко.

Образотворче мистецтво.

Розповідь учителя (супроводжується демонстрацією відповідних ілюстрацій)

У першій половині XVII ст. в українському образотворчому мистецтві триває поступальний розвиток тих жанрів, які сформувалися в попередній період. Основними його видами залишаються настінні розписи та іконопис.

Майже повністю збереглися до наших днів розписи, виконані напередодні 1620 р. на стінах церкви Святого Духа в селі Потелич. У розписах помітне своєрідне поєднання традиційних прийомів із новими реалістичними рисами. На думку дослідників, «страсний» цикл потелицьких розписів (зображення мук Христа) ніби перегукується з ідеями «Протестації» Іова Борецького, де він описує муки та страждання українського народу й закликає його до стійкості в боротьбі. До цього часу збереглися розписи церкви Воздвиження у Дрогобичі. Їхньою особливістю є поєднання біблійних сюжетів та декоративних орнаментів із місцевих квітів — барвінку, волошок тощо.

У цей період удосконалюється техніка різьблення на камені та деревині. В орнаментах переважають рослинні мотиви. При цьому зображення рослин має певний зміст. Так, поширені в орнаментах зображення виноградної лози і грон у християнстві відомі як символ віри. У другій чверті XVII ст. рослинні орнаменти в різьбленні поступаються місцем маскам, емблемам тощо.

Пам’ятками портретного різьблення того часу є надгробкові портрети. Їх композиція ускладнилася, поглибилося намагання передати риси характеру персонажа. Таким є поколінний надгробок київського воєводи Адама Киселя, установлений у його родовій церкві-усипальниці в селі Низкиничі на Волині. У повний зріст, у рицарських латах зображено Яна і Станіслава Жолкевських на їх надгробку в костьолі в Жовкві.

Подальший розвиток мистецтва гравюри пов’язаний із поширенням його світського жанру. Перші цілком світські гравюри з’явилися 1622 р. як ілюстрації до «Віршів на жалісний потреб… гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного», написаних К. Саковичем. Серед них зображення гетьмана на коні та гравюра «Здобуття Кафи». В «Євангелії учительному» (1637 р.) вміщено гравюру «Притча про багача і смерть», що зображує працю селян. Видатним гравером був майстер Ілля, який від 1636 р. працював у Києві. Його найкращими роботами вважаються гравюри до «Требника» П. Могили й «Печерського патерика».

В українському живописі провідне місце посідає жанр портрета. Пам’яток портретного живопису Наддніпрянщини цього часу майже не збереглося. Створити уявлення про його розвиток у першій половині XVII ст. дозволяють портрети майстрів львівської школи. Пензлю Миколи Петрахновича приписують портрет доньки львівського купця Варвари Лангиш, що вважається найпривабливішим жіночим образом тогочасного українського живопису. Відомий живописець Федір Сенькович є автором портретів представників української та польської знаті — львівського старости Станіслава Мнішека та підканцлера Томаса Замойського. Прикметною рисою цих та інших українських портретів вказаного періоду є прагнення поряд із зовнішніми рисами передати особливості характеру і внутрішнього світу персонажа.

IV. Закріплення нових знань

Бесіда

Які жанри театрального мистецтва розвивалися в першій половині XVII ст.?

Де й коли в Україні були започатковані шкільні драма і театр?

Що таке інтермедія?

Які музичні жанри розвивалися в тогочасній Україні?

Що таке партесний спів?

У чому проявлялися барокові риси в українській архітектурі?

Які нові види оборонних укріплень з’явилися в цей час?

Назвіть основні жанри українського образотворчого мистецтва першої половини XVII ст.

Які пам’ятки української архітектури першої половини XVII ст. вам відомі?

10. Якими були основні здобутки тогочасного образотворчого мистецтва України?

Дидактична гра «Що означає слово?»

Правила гри наведені в розробці уроку № 5.

V. Підсумки уроку

Заключне слово вчителя

В українському театральному мистецтві першої половини XVII ст. розвивалися жанри декламації, драми, містерії, інтермедії, лялькового театру — вертепу.

У музиці набули розвитку жанри партесного (багатоголосого) співу, канта, сольної пісні із супроводом, інструментальної музики.

В архітектурі був започаткований стиль козацького (українського) бароко.

Новим типом оборонних споруд замість фортець і замків стали палаци з бастіонними укріпленнями.

В українському образотворчому мистецтві першої половини XVII ст. розвиваються жанри настінного розпису, іконопису, різьблення, гравюри та портрета.

VI. Домашнє завдання

Опрацювати § 13 (§ 18*) підручника.

Підготуватися до узагальнення знань та тематичного оцінювання за розділом II «Українські землі наприкінці XVI — у першій половині XVII ст.».

Творче завдання. Відвідати місцевий художній музей і підготувати повідомлення про твори українського образотворчого мистецтва першої половини XVII ст., які є в його експозиції.

Категорія: Історія України 8 клас (нова програма) | Додав: uthitel (19.04.2017)
Переглядів: 314 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: