Урок № 11 Тема. Берестейська унія 1596 р. - Історія України 8 клас (нова програма) - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Історія України 8 клас (нова програма)

Урок № 11 Тема. Берестейська унія 1596 р.

Урок № 11

Тема. Берестейська унія 1596 р.

Мета: пояснити передумови укладення церковної унії; скласти уявлення про процес укладення унії; з’ясувати наслідки утворення греко-католицької церкви; продовжити формувати навички аналізу історичного минулого; виховувати почуття поваги до історичного минулого Батьківщини.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний і дидактичний матеріал.

Основні терміни та поняття: Берестейська унія, греко-католицька (уніатська) церква, полемічна література.

Основні дати та події: 1596 р. — Берестейська церковна унія.

Хід уроку

І. Організація навчальної діяльності

II. Актуалізація опорних знань

1.   Охарактеризуйте становище православної церкви в XVI ст.

2.   Як вплинуло на релігійну ситуацію в Україні поширення реформаційних та контрреформаційних рухів?

3.   Яку роль відіграли церковні братства в історії православної церкви на українських землях?

III. Вивчення нового матеріалу

1.   Передумови укладення Берестейської церковної унії.

Дидактична гра «Шість запитань»

Правила гри. Під час пояснення нового матеріалу учні повинні скласти і записати на шести окремих картках шість запитань і завдань до нього. Після завершення роботи вони здають картки вчителеві. Форму оцінювання навчальної діяльності учнів учитель визначає самостійно. Найкращі запитання і завдання прикріплюються до спеціального стенда в кабінеті. Наступного уроку, перевіряючи домашнє завдання, учитель пропонує учням відповісти на ці запитання або виконати завдання.

Розповідь учителя

Європейські державні та церковні діячі неодноразово обговорювали питання відновлення єдності християнської церкви. Інтерес до цього особливо посилився в умовах розгортання Контрреформації. Католицька церква активізувала свої намагання розширити вплив на Сході з метою об’єднання католиків та православних під зверхністю папського престолу. У Речі Посполитій ідею об’єднання (унії) православної й католицької церков пропагували єзуїти. У 1577 р. польський проповідник-єзуїт Петро Скарга видав книгу «Про єдність церкви Божої під одним пастирем…», у якій доводив необхідність об’єднання двох церков.

Питання церковної унії обговорювалося представниками Папи Римського з українсько-білоруською православною знаттю. Загалом вона прихильно ставилася до можливого об’єднання за умови, що воно відбудеться на засадах рівноправності. Завдяки унії вона прагнула здійснити оновлення православної церкви, наблизити її до потреб часу.

Українсько-білоруські православні єпископи, які поділяли унійні настрої, вбачали в об’єднанні шлях до подолання кризи православної церкви й оздоровлення церкви в цілому. Вони вважали, що завдяки цьому позбудуться принизливої для духовенства залежності від торгово-ремісничого населення, об’єднаного у братства. Українсько-білоруська православна знать сподівалася, що унія сприятиме досягненню православними фактичної рівності у правах із католиками в Речі Посполитій, дозволить православним ієрархам, як і католицьким, отримати місця в сенаті.

Польська влада всіляко підтримувала унійні прагнення православних ієрархів, вважаючи, що єдина віра є чинником зміцнення держави. Церковна унія розглядалася, по-перше, як шлях до остаточного закріплення українських і білоруських земель, по-друге, як перехідний етап до чистого католицизму і, нарешті, як засіб денаціоналізації українців та білорусів, оскільки із церковною латинізацією пов’язувалася й полонізація.

В українському суспільстві були також противники об’єднання церков, яких очолював князь Костянтин-Василь Острозький. Спочатку він ставився до унії прихильно. Князь і його прибічники вважали, що до унії повинна увійти вся східна церква, а об’єднання має відбутися на засадах рівноправності православної та католицької церков. Проте усвідомлення того, що влада Речі Посполитої і представники Папи Римського прагнуть іншого, перетворило князя на противника унії.

2.   Церковні собори в Бересті 1596 р. та утворення греко-католицької церкви.

I варіант

Коментоване читання відповідного пункту параграфа.

II варіант

Розповідь учителя

За наполяганням Папи Римського польський король Сигізмунд III скликав церковний собор у місті Берестя, де мало відбутися урочисте проголошення унії. Для участі в його роботі прибули митрополит і єпископи. 16 жовтня 1596 р. собор розпочав роботу.

Однак уже на початку роботи прихильники унії християнської церкви і традиційного православ’я не знайшли спільної мови й розділилися на два окремі собори. Противники об’єднання на православному соборі засудили діяльність митрополита Михайла Рогози і тих єпископів, які прийняли унію. У свою чергу, митрополит та вірні йому єпископи на своєму соборі офіційно затвердили акт унії православної та католицької церков.

За умовами Берестейської унії, православна церква зберігала східний обряд, церковнослов’янську мову, виборне право на заміщення митрополита та єпископів, юліанський календар і право одружуватися для нижчого духовенства. Одночасно визнавалася зверхність Папи Римського як першоієрарха всієї християнської церкви та приймалася католицька догматика.

У результаті Берестейської унії на українських землях виникла греко-католицька церква. Фактично замість однієї церкви утворилися дві, розпочалася тривала боротьба «Русі з Руссю» — між православними і греко-католиками. Проголошуваного зрівняння у правах греко-католиків і католиків не відбулося. Обіцяних місць у сенаті греко-католицькі єпископи не отримали. У ситуації існування права патронату в Речі Посполитій від світської влади залежало, яка саме церква (греко-католицька чи православна) існуватиме на підвладній їй території.

У складних умовах загострення протистояння на ґрунті віросповідання греко-католицьке духовенство стало чинити опір спробам католицької церкви за допомогою унії окатоличити й полонізувати українське населення. Відстоюючи національну ідентичність, греко-католицька церква довела, що вона є українською церквою.

Українська православна церква, яку влада Речі Посполитої поставила поза законом, не скорилася й продовжувала шукати шляхи для свого оновлення. У цьому вона спиралася на підтримку українських православних шляхтичів, міщан і нової суспільної верстви — козацтва. Захист православ’я став одним із головних гасел українців у національно-визвольній боротьбі першої половини XVII ст.

Цікаво знати

Назва «греко-католицька церква» має історичне походження. До укладення Берестейської церковної унії українські й білоруські православні на землях, що входили до Речі Посполитої і підпорядковувалися константинопольському патріарху, вважали себе належними до східного грецького обряду християнства й говорили, що сповідують «грецьку віру». Після унії для вирізнення тих, хто її підтримав, у Римі стали вживати назву «греки-католики». Проте вже у 20-х рр. XVII ст. прихильників унії частіше визначали як «русинів-католиків», або «з’єднаних», а вірних православ’ю — як «нез’єднаних», або «схизматиків». Офіційну назву «греко-католики» вперше запровадила для своїх підданих австрійська імператриця Марія Терезія наприкінці XVIII ст.

Завдання

Складіть характеристику укладення Берестейської унії за планом: 1) передумови укладення; 2) причини укладення; 3) дата підписання унії; 4) зміст унії; 5) результати та наслідки.

3.   Розвиток полемічної літератури.

Самостійна робота з підручником за запитанням

Як впливав на релігійну ситуацію в Україні розвиток полемічної літератури?

Додатковий матеріал

Наприкінці XVI — у першій половині XVII ст. на українських землях значного поширення набули твори полемічної літератури, автори яких, дотримуючись певних поглядів на релігію і церкву, намагалися спростувати позиції своїх противників.

Першим помітним твором полемічної літератури в Україні вважається написана за дорученням князя К.-В. Острозького відповідь аріанина Мотовила на книгу П. Скарги «Про єдність церкви Божої під одним пастирем…». Одним із перших православних письменників-полемістів став ректор Острозької школи Герасим Смотрицький. У виданих 1587 р. творах «Ключ царства небесного» і «Календар римський новий» він різко критикував католицизм і папство, захищав православ’я й обґрунтовував шкідливість календарної реформи Папи Григорія XIII. Твори цього жанру набули значного поширення в Україні у зв’язку з підготовкою й укладенням Берестейської унії. Найвідомішими православними письменниками-полемістами були Клірик Острозький, Стефан Зизаній, Мелетій Смотрицький, Іван Вишенський, Іов Борецький, Захарія Копистенський.

Важливу роль у боротьбі українського народу за свою віру й мову відіграв твір невідомого автора початку XVII ст. «Пересторога». У творі яскраво й образно змальовано гноблення православних католиками на теренах Речі Посполитої, а шляхом протидії цьому автор вважав поширення знань, освіти, книгодрукування й діяльності братств.

У своїх творах письменники-полемісти засуджували Берестейську унію і тих православних ієрархів, які її підтримали. Вони палко обстоювали православну віру і критикували вчення католицької церкви. У православ’ї полемісти вбачали найважливіший чинник самозбереження українського народу, закликали всіх небайдужих захистити батьківську віру.

IV. Закріплення нових знань

Бесіда

1.   Якими були передумови укладення Берестейської унії?

2.   Як українсько-білоруська знать ставилася до можливості об’єднання католицької і православної церков?

3.   Коли було укладено Берестейську церковну унію?

4.   Яку назву більш доцільно використовувати щодо церкви, що постала на українських землях після укладення Берестейської унії,— уніатська чи греко-католицька?

5.   Що таке полемічна література? Назвіть імена найвідоміших православних письменників-полемістів.

6.   Які наслідки мало укладення Берестейської унії?

Завдання

У протистоянні, яке виникло між православними та греко-католиками після укладення Берестейської унії, протестантські громади одразу взялися допомагати православній церкві. Чим, на вашу думку, це було обумовлено? Яких засобів боротьби з католицькою церквою протестанти могли навчити православних?

Підбиття підсумків дидактичної гри «Шість запитань»

V. Підсумки уроку

Заключне слово вчителя

Укладення Берестейської унії спричинило появу Української греко-католицької церкви. Водночас в українському суспільстві загострилося протистояння на ґрунті віросповідання.

Поява полемічної літератури сприяла формуванню національної свідомості українського народу.

VI. Домашнє завдання

1.   Опрацювати § 8 (§ 10*) підручника.

2.   Творче завдання. Підготувати есе за темою «Берестейська унія: хто виграв, а хто програв від її укладення».

Категорія: Історія України 8 клас (нова програма) | Додав: uthitel (08.10.2016)
Переглядів: 209 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: