УРОК № 8 Тема. Освіта, книговидання і літописання. - Історія України 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Історія України 8 клас

УРОК № 8 Тема. Освіта, книговидання і літописання.
УРОК № 8 Тема. Освіта, книговидання і літописання.
Мета: скласти уявлення про розвиток української культури
у ХVІ ст.; пояснювати, якими були умови розвитку куль-тури на українських землях у XVI ст.; характеризувати
розвиток української мови у цей період; розповідати про
розвиток шкільництва; визначати основні досягнення
у книговидаванні та літописанні; формувати в учнів інтерес до культурних надбань українського народу; вихову-вати школярів на кращих зразках національної культури.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, зображення історичних
пам’яток.
Основні поняття й терміни: сім вільних наук, слов’яно-греко-латинська
школа, «Острозька Біблія».
Основні дати: 1578 р. — відкриття в Острозі слов’яно-греко-латин ської
школи; 1581 р. — видання Острозької Біблії; 1585 р. —
створення першої в Україні братської школи у Львові.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Фронтальне опитування
1) Якими були основні передумови виникнення Запорозької Січі?
2) Які факти свідчать про те, що виникнення реєстрових козаків
сприяло перетворенню козацтва в окремий стан українського
суспільства?
3) Схарактеризуйте устрій Війська Запорозького.
4) Розкажіть про перші козацькі повстання 90-х рр. XVI ст.
Заслуховування кращих повідомлень про бойове мистецтво
козаків
ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Актуалізація знань учнів
1) Якими були особливості розвитку культури українських зе -мель у другій половині XІV—XV ст.?
2) Як у цей період розвивалася на українських землях освіта?
3) Як розпочалося українське книговидання?
4) Як у другій половині XІV—XV ст. на українських землях про -довжувалася традиція літописання?
1. Умови розвитку української культури у XVI ст.
Розповідь учителя
XVI ст. в українській культурі стало періодом подальшого поступаль -ного розвитку, про який нам нагадують чимало досягнень і видатних
пам’яток. Проте умови, у яких він відбувався, були досить складними.
Головною передумовою успішного розвитку культури кожного народу
є наявність власної держави. На жаль, відсутність державності в ук-раїнців у цей період спричинила залежність розвитку їх культури від
політики урядів країн, у складі яких перебували українські землі.
Значний вплив на українську культуру мала Люблінська унія
1569 р., у результаті якої в межах однієї держави опинилася біль -шість українських земель, що сприяло їх культурному зближенню.
Проте одночасно вона спричинила процеси полонізації та окатоли -чення українців. Важливе місце в культурному розвитку в цей час
посідала церква. Криза православної церкви і втрата нею свого при -вілейованого становища в суспільстві внаслідок Берестейської унії
1596 р. негативно впливала на українську культуру. З іншого боку,
на розвитку культури позначилася боротьба різних станів україн-ського суспільства за свої національні й релігійні права.
У XVI ст. українська культура зазнавала впливу тих культурно-ідеологічних течій, що панували в цей час у Європі. Із заходу на схід
українськими землями поширювалися культурні віяння, пов’язані
з Відродженням, Реформацією та Контрреформацією. Українські
культурні діячі, сприймаючи нові європейські віяння цієї доби, шукали в них шляхи розв’язання тогочасних проблем своєї Батьківщини.
Завдання
Заповніть схему «Умови розвитку української культури в XVI ст.».
2. Розвиток української мови.
Коментоване читання відповідного пункту параграфа
Додатковий матеріал
У XVI ст. писемну мову українців і білорусів називали «руською». У Ве-ликому князівстві Литовському вона була офіційною мовою, якою були на-писані Литовські статути, велося діловодство в судах і державних установах.
Зокрема, листування польського короля з кримським ханом і турецьким сул -таном на початку XVI ст. здійснювалося руською мовою.
У текстах багатьох тогочасних документів дослідники визначають впливи
усної народної мови. Вважається, що в XVI ст. в руській мові під впливом
усного народного мовлення з’являються риси української літературної мови.
Однією з перших книг, перекладених із церковнослов’янської на тогочасну
українську мову, було, як ви вже знаєте, Пересопницьке Євангеліє, створене
в монастирі в с. Пересопниця на Волині. Багатьох дослідників цієї унікаль -ної пам’ятки вражає талант і сміливість його перекладачів — архімандрита
Пересопницького монастиря Григорія і сина священнослужителя з м. Сяпок
Михайла Василевича. Вони не просто замінювали слова церковнослов’янської
мови або неслов’янського походження на зрозумілі тогочасним українцям
розмовні, а й наводили їх тлумачення і добирали синоніми.
Дещо пізніше з’являються інші переклади релігійних текстів україн-ською мовою — Крехівський Апостол (60-ті рр. XVI ст.), Волинське Євангеліє
(1572 р.) та ін.
3. Освіта і шкільництво.
Розповідь учителя
У XVI ст. на українських землях, як і в попередні часи, початкові
школи діяли при церквах і монастирях. Дяки, які вчителювали там,
навчали дітей читання й письму церковнослов’янською мовою, ариф-метиці та співу.
Для представників заможних верств існувала можливість отри-мати домашню освіту. За допомогою вчителів-бакалаврів вони мали
можливість окрім читання, письма й арифметики, вивчити латинсь -ку та грецьку мови, познайомитися з основами філософії.
У 70-х рр. XVI ст. відбувається становлення закладів середньої
освіти на українських землях. У Європі в цей час виникали серед -ні школи, де навчали латинській мові й «семи вільним наукам» —
граматиці, риториці, діалектиці, арифметиці, геометрії, астроно -мії та музиці. В Україні навчальними закладами такого типу стали
слов’яно-греко-латинські школи.
Першу слов’яно-греко-латинську школу було відкрито кня -зем В.-К. Острозьким у його замку близько 1578 р. Утримувала -ся вона на кошти князя. У її програмі навчання були три мови
(церковнослов’янська, грецька і латинська), «сім вільних наук», поді-лених на предмети тривіуму (граматика, риторика, діалектика) і квадривіуму (математика, геометрія, астрономія, музика), богослов’я
та елементи філософії. Викладання двох останніх означало, що Ост-розька школа стала давати, крім середньої, початки вищої освіти.
Князь Острозький також відкрив у своєму замку друкарню, органі -зував науковий гурток. Одночасно з цим за підтримки князя запрошені
ним українські та грецькі філологи і богослови готували переклад Біблії
церковнослов’янською мовою для подальшого друку. Створений князем
В.-К. Острозьким освітній, науковий і видавничий осередок сучасни -ки з повагою називали академією. Її першим ректором був відомий
письменник-полеміст Герасим Смотрицький, а згодом — грек Кирило
Лукаріс, який пізніше став александрійським і константинопольським
патріархом. Після смерті князя К. Острозького (1608) школа занепала
і за її наступників була перетворена на єзуїтську школу.
Слов’яно-греко-латинські школи засновували також православні
братства. Перша братська школа на українських землях була створе-на 1585 р. при Львівському братстві.
Робота з документом
Із «порядку шкільного» — статуту Львівської братської школи 1587 р.
Багатий над убогим у школі нічим вищий не може бути; дітей дидаскл
(викладач) повинен усіх однаково — як синів багатих, так і сиріт убогих, так
і тих, які на вулицях просять харчів, як того, хто має більше чи менше здіб -ностей,— але навчаючи, не надавати переваги одному проти другого.
Учитель повинен кожного разу пильнувати: коли б котрого отрока не було,
повинен за ним послати і довідатися про причину, чому не прийшов… Зран-ку, відразу після молитви, кожен повинен відповідати, що він учора вивчив
і показати своє письмо, яке підготував удома.
Після обіду хлопці повинні самі писати на таблицях завдання, які дав їм
учитель, окрім малих, для яких повинен писати сам учитель. А вивчивши
у школі, повинні один одному зачитувати важкі слова, тобто диспутувати.
А йдучи додому, вірш повторити, щоб, прийшовши зі школи додому, діти
могли перед своїми рідними… за звичаєм шкільної науки прочитати з пояс-ненням те, що вивчили у школі; а що вчили того дня, повинні вдома увечері
написати і зранку принести до школи, показати своєму вчителеві…
Якщо сам учитель чи хтось з учнів не дотримувався б тих правил… — то
такий не тільки вчителем, а й простим жителем тут не може бути…
Запитання до документа
1) Як, відповідно до Статуту, відбувався процес навчання?
2) Чи можна стверджувати, що Статут сприяв затвердженню при -нципів справедливості й відповідальності у шкільному житті?
Чому?
3) Які з наведених у Статуті правил ви вважаєте можливими для
використання в сучасній школі?
Розповідь учителя
Одночасно з братськими (православними) на українських землях
виникають єзуїтські (католицькі), протестантські, а після Берестей ської
унії й греко-католицькі школи. Усі вони надавали середню освіту і, од-ночасно, сприяли поширенню впливу своїх церков в Україні. Перший
єзуїтський колегіум був відкритий у місті Ярославі в 1571 р.
Запитання
1) Де на українських землях можна було здобути освіту?
2) Хто і коли заснував першу слов’яно-греко-латинську школу?
3) Чим було зумовлене піднесення в розвитку освіти цієї доби?
4. Літописання. Розвиток книговидання.
Розповідь учителя
У XVI ст. на українських землях продовжувалася традиція ство-рення літописів. У Короткому Київському літописі описуються події,
що відбувалися у 862—1515 рр. Імовірно, він був створений напри -кінці XV — на початку XVI ст., оскільки опис подій цього періоду
відзначається найбільшою докладністю й точністю датування.
У XVI ст. успішно розвивалося книговидання. Значний внесок
у його становлення зробив московський першодрукар Іван Федо-ров (Федорович), який переселився на українські землі, рятуючись
від переслідувань на батьківщині. Переїхавши до Львова, у 1574 р.
він видав на кошти Львівського братства свої перші книги в Ук-раїні — «Апостол» і «Буквар». Призначений для навчання церковно-слов’янської грамоти, «Буквар» став першим шкільним підручником
на українських землях.
Особливо плідною була діяльність І. Федорова в Острозі, куди
його запросив працювати князь В.-К. Острозький. У 1581 р. він
надрукував Острозьку Біблію — перше повне видання Біблії
церковнослов’янською мовою.
Окрім Острозької, до великих друкарень належала друкарня
Львівського братства, що розпочала свою роботу 1586 р. Її було ство-рено на основі друкарні І. Федорова, викупленої братством після
смерті друкаря.
ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Дидактична гра «Снігова куля»
Правила гри див. на с. 30.
V. ПІДСУМКИ УРОКУ
Великий вплив на умови розвитку української культури в XVI ст.
мали політичні чинники.
У XVI ст. на основі писемної руської мови українців і білорусів під
впливом усного мовлення формувалася українська літературна мова.
У другій половині XVI ст. на українських землях сформувався
новий тип навчальних закладів — слов’яно-греко-латинська школа,
що відповідала тогочасним освітнім потребам і сприяла підвищенню
рівня освіти в Україні.
Розвиток книговидання на українських землях сприяв поширенню
освіти, допомагав православним українцям протидіяти полонізації та
окатоличенню.
VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1) Опрацювати відповідний параграф підручника.
2) Випереджаюче завдання. Використавши додатковий матеріал,
підготуйте розповідь на тему «Замки і фортеці України».
Категорія: Історія України 8 клас | Додав: uthitel (18.12.2013)
Переглядів: 1137 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: