УРОК № 4 Тема. Церковне життя другої половини XVI ст. - Історія України 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Історія України 8 клас

УРОК № 4 Тема. Церковне життя другої половини XVI ст.
УРОК № 4 Тема. Церковне життя другої половини XVI ст.
Мета: скласти уявлення про розгортання реформаційних і контр -реформаційних рухів на українських землях; оцінювати
значення діяльності православних братств; визначати
особливості становища православної церкви; продовжу -вати формувати навички використовувати розповідь вчи -теля і матеріал підручника як джерело знань; виховувати
шанобливе ставлення до минулого своєї Батьківщини.
Тип уроку: комбінований
Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал.
Основні поняття й терміни: реформація, контрреформація, протестан -тизм, єзуїти, братства.
Основні дати: 1542, 1544 рр. — створення у Львові Благовіщенсько -го та Миколаївського церковних православних братств;
1556—1561 рр. — на Волині українською мовою було ви-дано Пересопницьке Євангеліє; 1564 р. — початок діяль-ності єзуїтів у Польщі.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Запитання для індивідуального опитування
1) Якими були передумови укладення Люблінської унії?
2) Визначте основні відмінності в позиції польської, литовської
та української сторін щодо об’єднання Польщі та Литви.
3) Як було укладено Люблінську унію?
4) Схарактеризуйте адміністративно-політичний устрій україн-ських земель у складі Речі Посполитої.
Заслуховування підготовлених повідомлень
ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Становище православної церкви
І ВАРІАНТ
Коментоване читання відповідного пункту параграфа.
ІІ ВАРІАНТ
Розповідь учителя
XVI ст. дослідники називають темною епохою в історії української православної церкви. У цей період церковне життя на теренах Ук-раїни розвивалося під іноземною й іновірною польсько-литовською
владою. І хоча проголошувалося терпиме ставлення до православ’я, забезпечення прав і привілеїв православної церкви, існували істотні
причини, які викликали глибоку кризу церковного життя, деморалі-зували й дезорганізували його. Водночас саме в цей період розвинули-ся такі характерні особливості українського православ’я, як активна
участь у житті церкви світських осіб та зближення церковного життя,
духовної освіти й школи, змушених протистояти наступу латинської
культури, католицизму та реформаційним рухам.
Негативно впливало на становище православної церкви існуюче в Польському королівстві й Великому князівстві Литовському право
патронату або «право подавання». Відповідно до нього, питання при -значення на митрополичу і єпископську кафедри залежало від вели-кого князя литовського та польського короля. Після Люблінської унії
ситуація погіршилася. Польські королі за правом патронату стали,
«подаючи хліби духовні й роздаючи столиці духовні», призначати на
посади єпископів і архімандритів (настоятелів монастирів) за гроші.
Фактично посаду отримував той, хто більше за неї заплатив. Королі
надавали посади в православній церкві світським особам (шляхті,
військовим) за борги держави цим людям, різноманітні вислуги, на
прохання наближених до королівського двору осіб тощо.
Правом патронату стосовно православних церков і монастирів ко-ристувалися на приватних землях магнати та шляхта. Воно поляга-ло у праві власності на засновані ними церкви й монастирі у своїх
маєтках, селах та містах. Священики в таких парафіях не обиралися
простим людом, а призначалися патронами-шляхтичами за «правом
подавання». Завдяки цьому життя церковної громади залежало від
віросповідування власника маєтку або міста та його ставлення до
православ’я. Магнати і шляхта розпоряджалися церквами й монас -тирями на підставі права власності: закладали, міняли, продавали,
здавали в оренду, віддавали як посаг тощо.
Польська влада надала православній церкві набагато менше прав
порівняно з католицькою. Православних єпископів не допускали, на
відміну від католицьких, до участі в роботі сенату — верхньої палати
сейму. Православне духівництво, на відміну від католицького, повинно
було сплачувати податки. Хоча з 1573 р. польські королі зобов’язалися
дотримуватися політики релігійної віротерпимості, фактично польська
влада й католицьке духівництво негативно ставилися до православ’я,
убачаючи в ньому перешкоду для просування католицизму на Схід.
2. Реформаційні та контрреформаційні рухи в Україні
Розповідь учителя
У XVI ст. Європу охопила Реформація — церковно-релігійні й су-спільно-політичні течії, спрямовані проти католицької церкви. Із по-ширенням у Європі реформаційних ідей пов’язаний початок пробуд-ження національної свідомості, розвиток культури окремих народів
та виникнення протестантизму.
Робота з термінами та поняттями
Протестантизм — один із найбільших (поряд із католицизмом
і православ’ям) напрямків християнства, який виник у період Ре-формації в XVI ст. Його початковими формами були лютеранство,
кальвінізм та англіканство.
Розповідь учителя
У 30—40-х рр. XVI ст. з Європи через Польщу на українські землі
стали поширюватися реформаційні вчення. Одним із таких вчень був
кальвінізм. Засновник вчення Жан Кальвін вважав, що доля людини
заздалегідь визначена Богом, закликав працювати, бути ощадливими
й накопичувати багатства. На теренах України громади кальвіністів
виникали у великих панських маєтках або містах, що належали
магнатам. Першими прийняли кальвінізм магнатські родини По-тоцьких і Радзивіллів . До них приєдналися представники знатних
православних родів (Вишневецькі, Хоткевичі, Сапеги). Громади
кальвіністів виникали також на Закарпатті, Холмщині, Підляшші,
Перемишльській і Белзькій землях. Інша течія протестантизму, лю-теранство , на теренах України поширення не набула.
У другій половині XVI ст. на Галичині, Волині, Поділлі та Київ-щині поширилося аріанство — протестантський напрям, прихильни-ки якого визнавали лише Бога Отця, заперечуючи цим християнське
вчення про Святу Трійцю.
Особливістю реформаційних рухів було те, що вони не поширюва-лися на значні верстви українського населення. За підрахунками іс -торика М. Грушевського, на українських землях було близько 100 не-великих протестантських громад, створених, як правило, шляхтою
і далеко не завжди українською. Поширення протестантизму на пев -ний час загальмувало проникнення католицизму в Україну. В основ -них засадах Реформації (звільнення з-під влади Риму, наближення
церкви до народу, переклад Біблії народною мовою) українське пра -вославне населення вбачало засіб протидії католицизму, пристосову-ючи реформаційні ідеї до своїх потреб.
Боротьба протестантів із католицькою церквою ставала для право -славних зразком для оновлення власної церковної організації. Вплив
реформаційних ідей проявлявся в діяльності православних братств ,
які намагалися сприяти оновленню церковного життя.
Важливим наслідком поширення ідей Реформації на українських
землях стала поява перекладів Святого Письма. Зокрема, у 1556—
1561 рр. на Волині українською мовою було видано Пересопницьке
Євангеліє.
У 60-х рр. XVI ст. в Україні набуває поширення Контрреформа-ція — рух, розпочатий католицькою церквою для боротьби з Рефор -мацією. У 1569 р. за підтримки польської влади на теренах України
розпочало діяльність «Товариство Ісуса» (орден єзуїтів). Завдяки наполегливій діяльності єзуїтів, підтримуваних польською владою, їх
прибічниками стало чимало магнатів і шляхти, яких вони навернули
на католицизм (Радзивілли, Хоткевичі, Сапеги). У 70—80-х рр. XVI ст.
на українських землях єзуїти відкривали свої школи, де поєднува-ли досить високий рівень викладання з поширенням католицизму.
Звернути увагу!
Важливим наслідком Реформації в Польщі стало утвердження
віротерпимості в 60-х роках XVI ст., правда, не надовго. Здавалось,
що Реформація в Польщі перемогла. Проте протестантський рух
в країні мав свої особливості, що зумовило його слабкість і, зрештою,
занепад:
— не мав широкої підтримки серед основної маси населення (се-лян, міщан);
— шляхта та магнати за допомогою нових релігійних вчень праг-нули домогтись нових привілеїв і послаблення королівської влади,
а не були переконаними протестантами;
— відсутність єдності в протестантському русі (лютерани, каль-віністи, аріани, чеські брати), а іноді й ворожнеча між його течіями;
— православне населення в основній масі було байдуже до но-вих вчень, його турбувало збереження «батьківської» віри —православ’я.
3. Православні братства.
Розповідь учителя
У XV—XVII ст. на українських землях розгортався братський
рух, пов’язаний з діяльністю створюваних православними міщана-ми братств.
Робота з термінами та поняттями
Братства — релігійні та культурно-просвітницькі товариства,
створювані православними міщанами при церковних парафіях (при-ходах) України в XV—XVII ст.
Розповідь учителя
Спочатку православні міщани, створюючи за зразком ремісничих
цехів братства, керувалися благодійницькою метою — дбати про по-будову й обслуговування церкви, влаштовувати благодійницькі обіди
для бідних, готувати церковні урочистості, організовувати допомогу
хворим тощо.
У XVI ст. в умовах розгортання насильницького покатоличен-ня й національного гноблення православних українців діяльність
братств зазнала змін. Вони стали виступати захисниками прав пра -вославного населення. Члени братства зверталися зі скаргами на дії
польської адміністрації до судів, посилали делегації з проханнями до
короля. Водночас братства прагнули очистити церкву від осіб, негідних духовного звання, й оновити її. Вони також займалися просвітни -цькою діяльністю: відкривали школи, друкарні, збирали бібліотеки.
Перші братства — Благовіщенське (1542 р.) та Миколаївське
(1544 р.) — виникли у Львові. У другій половині XVI ст. найвпливові-шим стало Успенське ставропігійське братство у Львові. За правом
ставропігії, яке отримало в 1586 р., воно безпосередньо підпорядко-вувалося константинопольському патріарху, а не місцевим право -славним єпископам. Львівське братство мало право зверхності над
іншими братствами та контролю над духівництвом. Йому належала
Львівська братська друкарня, у якій працював московський друкар
Іван Федоров. Близько 1585 р. в місті з’явилася Львівська братська
школа для дітей міщан і священиків. Вона утримувалася на кошти
братчиків. Братство організувало у Львові шпиталь-притулок для не-працездатних, спорудило Успенську церкву.
Діяльність Львівського Успенського братства стала прикладом для
православних українців інших міст. Наприкінці XVI — на початку
XVII ст. православні братства діяли в Перемишлі, Рогатині, Терно -полі, Луцьку, Кременці, Судовій Вишні, Києві та багатьох інших ук-раїнських містах.
ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Бліц-опитування
1) Як називають дослідники XVI ст. в історії української право -славної церкви?
2) Як впливало на розвиток православної церкви право патронату?
3) Як поширення протестантизму в Україні вплинуло на проник-нення сюди католицизму?
4) Коли було видано Пересопницьке Євангеліє?
5) Що таке братство?
6) У чому полягало право ставропігії Львівського братства?
7) Як ставилася україно-білоруська знать до можливості об’єд-нання католицької і православної церков?
8) Коли було укладено Берестейську церковну унію?
9) Що таке полемічна література?
10) Назвіть імена найвідоміших православних письменників-полемістів.
Дидактична гра «Снігова куля»
Правила гри. Перший учасник гри називає ім’я, поняття, термін,
які мають відношення до теми уроку. Наприклад, «унія». Це слово
повторює наступний учасник гри і називає інше слово чи термін.
Зрештою, утворюється довгий тематичний ланцюжок. Якщо учасник
робить помилку або довгу паузу, він вибуває з гри. Переможцем стає
учень, який побудував найдовший ланцюг. Для більш організованого
проведення гри краще не залучати весь клас, а обрати кілька учнів, які викликаються до дошки. Один учень контролює правильність
ланцюжків, що називаються.
Гра дозволяє в захоплюючій формі запам’ятати складні для
засвоєння терміни, назви, імена тощо.
V. ПІДСУМКИ УРОКУ
У XVI ст. православна церква на українських землях перебувала
у кризовому стані.
Поширення реформаційного руху сприяло розвитку релігійного
вільнодумства в Україні й виходу частини віруючих із традиційних
церков.
Розгортання Контрреформації сприяло тому, що зміцніла като-лицька церква розгорнула наступ на Схід, одним із наслідків якого
стала Берестейська унія.
Діяльність братств допомагала православним міщанам протистоя -ти релігійно-національним утискам, сприяла національному й куль-турному пробудженню українського суспільства.
VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати відповідний параграф підручника.
Категорія: Історія України 8 клас | Додав: uthitel (18.12.2013)
Переглядів: 1897 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: