УРОК № 3 Тема. Люблінська унія та її вплив на розвиток українських зе­мель. - Історія України 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Історія України 8 клас

УРОК № 3 Тема. Люблінська унія та її вплив на розвиток українських зе­мель.
УРОК № 3 Тема. Люблінська унія та її вплив на розвиток українських зе­мель.
Мета: з’ясувати, якими були передумови укладення Люблін­
ської унії; дізнатися, як на Люблінському сеймі відбулося
об’єднання Польського королівства і Великого князівства
Литовського в єдину державу; показувати на карті тери­
торіальні зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії;
характеризувати суспільно ­політичні зміни на українсь­
ких землях після Люблінської унії; сприяти формуванню
аналітичного мислення на основі особистого усвідом ­
лення минулого; виховувати почуття гідності й поваги до
минулого своєї батьківщини.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал.
Основні поняття й терміни: Люблінська унія, Річ Посполита, воєводст­
ва, федеративна держава.
Основні дати: 1 липня 1569 р. — укладення Люблінської унії, створення
держави Річ Посполита.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Запитання для індивідуального опитування
1) Схарактеризуйте становище основних станів українського су­
спільства.
2) Чим відрізнялося становище привілейованих і непривілейова­
них станів?
3) Які зміни відбувалися в розвитку сільського господарства?
4) Визначте характерні риси розвитку міст, ремесел і торгівлі
в XVI ст.
Дидактична гра «Продовжи розповідь» (за матеріалом поперед -нього уроку)
Правила гри. У грі учні по черзі повинні розповісти по одному ре­
ченню матеріал вивченої теми (гру можна проводити й не з усіма уч­
нями класу). Виграє той учень, чиє речення буде останнім, у той час
як інший (інші) уже нічого пригадати не може (не можуть).
ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Актуалізація знань учнів
1) Які українські землі на середину XVI ст. перебували під поль­
ською владою?
2) Які українські землі на середину XVI ст. входили до Великого
князівства Литовського?
3) Порівняйте становище українських земель під польською та
литовською владою.
1. Передумови укладення Люблінської унії
Розповідь учителя (супроводжується роботою зі схемою)
60­ті рр. XVI ст. стали періодом важливих змін для українських
земель. Вони були пов’язані з об’єднанням Польського королівства
і Великого князівства Литовського в єдине державне утворення.
Якими були передумови цього об’єднання? У цей час Велике
князівство Литовське дуже послабилося. Литва зазнала пораз ­
ки в московсько­литовських війнах кінця XV — першої половини
XVI ст. і втратила значну частину своєї території. Із 1561 р. Литва
брала участь у Лівонській війні проти Московської держави. Унаслі­
док отриманих поразок литовська сторона опинилася у стані глибокої
кризи і прагнула отримати воєнну допомогу від Польщі. Зі свого боку
Польське королівство сподівалося скористатися ослабленням Литви,
щоб реалізувати свої плани просування на слов’янський Схід.
Ідея об’єднання Литви та Польщі мала прихильників в обох держа ­
вах, проте відрізнялася за змістом. Литовські магнати, що мали панівне
21
становище в державі, були прихильниками незалежності й погоджува­
лися на об’єднання «двох рівних» за умови існування окремого сейму
і забезпечення свого привілейованого становища в державі. Натомість
середня і дрібна шляхта, незадоволена пануванням у князівстві магнатів,
сподівалася, що внаслідок об’єднання здобуде такі ж привілеї, якими
користувалася у своїй державі польська шляхта.
Польські магнати і шляхта в цілому підтримували ідею об’єднання
обох держав. Вони вбачали в ньому можливість отримати нові землі
й залежних селян. При цьому польська сторона керувалася ідеєю дав ­
ньої приналежності українських земель до Польщі, від якої вони на­
чебто були відірвані, і, відкидаючи пропозиції литовських магнатів,
виступала за включення Литви до складу Польщі.
Українське шляхетство також мало свою позицію. Воно в цілому
схвально ставилося до об’єднання Литви та Польщі, розраховуючи, що
це допоможе надійно захистити південні рубежі від турецько­татарських
нападів і припинить шляхетські наїзди (збройні напади) у польсь­
ко­українському прикордонні. Об’єднання двох держав відповідало
також економічним інтересам української шляхти, оскільки через
Польщу проходили торговельні шляхи до країн Західної Європи. При
цьому українські князі висували пропозицію об’єднати Польщу, Литву
й Україну в одну державу на рівних засадах, наполягали на збереженні
свободи віросповідання й місцевих звичаїв. Українська дрібна й середня
шляхта, що не мала таких привілеїв, як князі й магнати, виступаючи за
об’єднання, сподівалася перш за все здобути рівні права з магнатською
верхівкою та впливати на перебіг справ у державі.
2. Люблінський сейм 1569 р.
Розповідь учителя
Для вирішення питання про об’єднання Польського королівства
і Великого князівства Литовського в польському місті Любліні в 1659 р.
зібрався спільний сейм представників привілейованих станів обох
держав. Гострі суперечки щодо форми об’єднання тривали півроку.
Литовська сторона виступала за створення федеративної держави,
а польська — за інкорпорацію (включення) Литви до складу Польщі.
Робота з термінами та поняттями
Федеративна держава — союзна держава, яка складається з кіль­
кох державних утворень, кожне з яких, зберігаючи власні органи
влади, підпорядковується загальнофедеративним органам влади.
Розповідь учителя
Переконавшись, що польська сторона не збирається зважати на
її пропозиції, литовська делегація залишила сейм, щоб зірвати його
роботу. У відповідь на це польський сенат закликав готуватися до вій­
ни з Литвою і зажадав від короля Сиґізмунда ІІ Авґуста прийняти
рішення про включення до Польщі Волині й Підляшшя. Оголосивши
про приєднання цих земель, польський король зажадав від шляхти,
яка мала там маєтки, прибути до Любліна і присягнути Польщі, по­
грожуючи тим, хто цього не зробить, конфіскацією володінь. Пізніше
король видав привілей про повернення під свою владу Брацлавщини
й Київщини, стверджуючи, що «вся Руська земля з давніх часів, по­
чинаючи від предків наших королів польських, була приєднана разом
з іншими першими частинами до Польської корони».
Литовська делегація змушена була підкоритися польській стороні,
повернутися на сейм і погодитися на вилучення зі складу своєї держа ­
ви зазначених українських земель.
1 липня 1569 р. в Любліні було укладено унію про об’єднання Поль­
ського королівства й Великого князівства Литовського у федеративну
державу «двох народів» Річ Посполиту (дослівно — республіку).
Робота з документом
Рішення Люблінського сейму про об’єднання Литви і Польщі
в одну державу — Річ Посполиту (1569 р.)
Ми, Сиґізмунд Авґуст, усім узагалі і кожному зокрема, кому відати на­
лежить, людям теперешнього часу і майбутніх часів оголошуємо даною гра ­
мотою таке: нам відомо, що всі чини королівства часто нагадували славної
пам’яті батькові нашому Сиґізмундові, королю польському, і просили його
на сеймах і в інших випадках, щоб завершено було те з’єднання або унія Ве­
ликого князівства Литовського з королівством Польським…
Знаючи, що це об’єднання приносило велику славу і користь обом народам,
ми спрямували на це діло нашу думку і волю, призначили без зайвого згаяння
тут спільний сейм, щоб вирішити і здійснити це діло… На скликаному таким
чином цьому сеймі явилися особисто всі пани сенатори духовні і світські і всі
інші чини польського і литовського народу і, за нашим допущенням і згодою,
після взаємних між ними нарад, додержуючи цілком усіх привілеїв, закін ­
чили всю цю справу унії між ними в братерській любові, і ця унія викладена
нами за згодою всіх тих чинів обох народів у таких пунктах.
Обрання короля
Насамперед Польське королівство і Велике князівство Литовське, згідно
з попередньою інкорпорацією між ними, складають з обох вищезазначених
народів одно, нерозрізнювальне, неподільне тіло, одно зібрання, один народ,
так що віднині в цього з двох народів одного зібрання… буде на вічні часи
одна голова, не окремі государі, а один король польський, який, згідно з дав ­
нім звичаєм і привілеєм, спільними голосами поляків і литви буде обиратися
в Польщі, а не в іншому місті…
Сейми
Головний сейм завжди повинен бути один, а не окремі…
Монета
Монета повинна бути одноманітна і однакова по вазі і пробі, поділу і напи­
су, що ми і наші потомки без згаяння зобов’язані будемо зробити…
Торгові мита
Як у Польщі, так і в Литві повинні бути знищені всі торгові мита і побори
на землі і на воді, під якою б назвою вони не були, — наші, сенаторські, шля­
хетські, духовні…
Права поляків і литовців
Усі закони і постанови, які б то не були і з якої б то не було причини видані
в Литві проти польського народу, стосовно заняття вищих і яких завгодно
посад, що передаються і доручаються нами, також стосовно маєтків і земель,
стосовно придбання земель і володіння ними у Великому князівстві Литов­
ському, … усі такі закони, за згодою усіх чинів, руйнуємо й обертаємо в ніщо.
Віднині як поляк у Литві, так литовець у Польщі може купити маєток і осе­
литися усяким законним способом і може за законом обійняти посаду в тій
землі, у якій матиме осілість. Що ж до духовних посад, то вільно нам буде
роздавати їх на наш розсуд, як було і досі, не звертаючи уваги на осілість
особи в тій країні.
Запитання до документа
1) Хто очолював Річ Посполиту?
2) Як були влаштовані відносини між Польщею і Литвою в єдиній
державі?
3) Які привілеї отримувало шляхетство внаслідок об’єднання?
Розповідь учителя
Короля Речі Посполитої спільно обирала на сеймі польська й ли­
товська шляхта. Польща й Литва зберігали окреме законодавство,
судову систему, центральний і територіальний уряди, військо і фі­
нанси. Проте в Литві власний сейм був ліквідований, і вона втратила
право на окремі зовнішні відносини з іншими державами.
3. Суспільно­політичні зміни на українських землях після Люб­
лінської унії.
I ВАРІАНТ
Коментоване читання відповідного пункту параграфа
II ВАРІАНТ
Розповідь учителя
На українських землях, які внаслідок Люблінської унії відійшли
до Польщі, було запроваджено польський адміністративно ­тери­
торіальний устрій. Вони поділялися на воєводства, очолювані при ­
значеними урядом воєводами. Воєводства поділялися на повіти, де
адміністративна й судова влада зосереджувалася у призначуваних
королем старост. У воєводствах і повітах для вирішення місцевих пи­
тань, обрання депутатів на загальнодержавний Вальний (загальний)
сейм періодично скликалися шляхетські сеймики.
их землях, що відійшли до Польщі, було створено
систему шляхетських станових судів. У гродських судах цивільні
й кримінальні справи розглядали старости. У підкоморських судах
суддя ­підкоморій вирішував суперечки, пов’язані з розмежуванням
шляхетських володінь. Земські суди складалися із судді, підсудка
й писаря та обиралися на сеймиках шляхтою. Вони діяли тимчасово,
під час роботи сеймиків і розглядали справи місцевої шляхти.
Для України Люблінська унія мала як позитивні, так і негатив ­
ні наслідки. Так, більшість українських земель були об’єднані в ме­
жах однієї держави, що сприяло національно­культурному розвит­
ку українського народу. На приєднаних до Польського королівства
українських землях було збережено судочинство за нормами Литов­
ських статутів, існуючий адміністративний устрій та ведення діло­
водства руською мовою. Представники українських князів і шляхти
отримали виключне право обіймати посади в місцевій адміністрації
незалежно від віросповідання. Завдяки Люблінській унії україн ські
землі долучилися до нових форм суспільного життя: шляхетської
демократії, місцевого самоврядування, станового судочинства тощо.
Через Польщу на українські землі поширився західноєвропейський
культурний вплив, збільшувалася кількість навчальних закладів.
Водночас необхідність брати участь у роботі сеймиків, Вального сейму,
спілкування з польськими урядовцями спричиняли полонізацію й дена­
ціоналізацію української шляхти. Це призвело до втрати українським
суспільством його еліти. Для українських селян і міщан зросли повин ­
ності й податки. Люблінська унія відкрила перед Польським королівс­
твом можливість використовувати природні багатства українських зе ­
мель для збільшення своєї економічної та воєнної могутності та наділяти
маєтками на новоприєднаних територіях представників польського
шляхетства. Виникнення на українських землях володінь польських
магнатів спричинило закріпачення селянства і значне посилення його
визиску. Водночас переважна більшість українського населення стала
дедалі більше зазнавати національно­ релігійних утисків унаслідок
полонізації й покатоличення. Не виправдалися також розрахунки на
те, що в новій державі українські землі будуть захищені від турецько­
татарських нападів і шляхетських наїздів.
Завдання
Визначте основні наслідки Люблінської унії для України.
Приклад виконання
Наслідки Люблінської унії 1569 р. для України
• Більшість українських земель було об’єднано в межах однієї держави, що
сприяло культурному і політичному згуртуванню українського народу.
• Зросли західноєвропейські культурні впливи, розширилась мережа куль­
турно ­освітніх закладів.
• Через Польщу на українські землі поширилися нові форми соціального
та правового життя (принципи шляхетської демократії, корпоративної
організації суспільства, міського самоврядування тощо).
• Українське населення стало зазнавати національно­релігійних утисків,
що посилювалися з кожним роком.
• Поступова полонізація і покатоличення української шляхти призвела до
втрати українством своєї еліти.
ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Історичний диктант
1) Із якою державою воювало Велике князівство Литовське з 1561 р.?
2) Коли відбувся Люблінський сейм?
3) Хто виступав проти унії?
4) Коли була укладена перша унія між Литвою і Польщею?
5) За якого польського короля було підписано Люблінську унію?
6) Якою була позиція українських князів щодо можливого
об’єднання Польщі й Литви?
7) Що таке федеративна держава?
8) Коли було укладено Люблінську унію?
9) Назвіть воєводства, утворені польською владою на україн ських
землях.
10) Що окреме мали Литва і Польща згідно з унією?
11) Які позитивні наслідки унії для українських земель?
12) Які українські землі, за Люблінською унією, перейшли під
польську владу?
Завдання
Складіть таблицю «Наслідки Люблінської унії для українських
земель».
Позитивні наслідки Негативні наслідки
Завдання для допитливих
Польський король Сиґізмунд ІІ Авґуст у виданому 6 червня 1569 р.
привілеї про повернення до складу Польщі Київщини наголошував:
«Київ був і залишається головою і головним містом Руської землі,
а вся Руська земля з давніх часів, починаючи від предків наших
королів польських, була приєднана разом з іншими першими части ­
нами (Підляшшям, Волинню і Брацлавщиною — авт .) до Польської
корони». Чи поділяєте ви висловлену точку зору? Наведіть факти, які
підтверджують вашу думку.
V. ПІДСУМКИ УРОКУ
У 60­х рр. XVI ст. сформувалися передумови для об’єднання
Польського королівства й Великого князівства Литовського в єдину
державу. Проте бачення форми і змісту майбутнього державного
об’єднання у його учасників суттєво відрізнялося.
Унаслідок укладення Люблінської унії на карті Європи з’явилася
нова держава — Річ Посполита.
Більшість українських земель, за Люблінською унією, опинилися під
польською владою, що спричинило чимало змін у їхньому становищі.
VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1) Опрацювати відповідний параграф підручника.
2) Користуючись додатковою літературою, підготуйте розповідь
про Люблінський сейм від імені українського князя, україн­
ського шляхтича, польського короля, польського шляхтича,
польського магната, литовської знаті (на вибір).
Категорія: Історія України 8 клас | Додав: uthitel (18.12.2013)
Переглядів: 2068 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: