УРОК № 21 Тема. Розгортання національно-визвольної боротьби в 1648—1649 рр. - Історія України 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Історія України 8 клас

УРОК № 21 Тема. Розгортання національно-визвольної боротьби в 1648—1649 рр.
УРОК № 21 Тема. Розгортання національно-визвольної боротьби в 1648—1649 рр.
Мета: розповідати про перебіг битв на Жовтих Водах, під Корсу -нем, Пилявцями та визвольного походу українського вій-ська до Галичини; пояснювати, у чому полягала висунута
Хмельницьким програма побудови Української козацької
держави; характеризувати Збаразько-Зборівську кампанію,
її результати та наслідки; визначати за картою напрямки по-ходів українського війська в 1648—1649 рр., територію Ук-раїнської козацької держави за Зборівським договором та
її сусідів; розвивати історичне мислення учнів, формувати
уміння розглядати історичні події в конкретно-історичних
умовах; виховувати у школярів кращі моральні якості.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал.
Основні поняття й терміни: Військо Запорозьке (Українська козацька
держава).
Основні дати: 22 січня 1648 р. — початок Національно-визвольної вій-ни українського народу середини XVII ст.; 5—6 травня
1648 р. — битва на Жовтих Водах; 16 травня 1648 р. —
битва під Корсунем; 11—13 вересня 1648 р. — битва під
Пилявцями; червень-серпень 1649 р. — облога Збара -жа; 5—6 серпня 1649 р. — битва під Зборовом; 8 серпня
1649 р. — укладання Зборівського договору.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Творче завдання
Який історичний зв’язок між відкриттям Х. Колумбом Америки
і Національно-визвольною війною українського народу середини
ХVІІ ст.? Складіть історичний ланцюжок подій.
ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Битви на Жовтих Водах та під Корсунем.
Розповідь учителя (супроводжується показом відповідних подій
на карті та схемі битви)
Військо Речі Посполитої, зібране для боротьби з повстанцями, очо-люване коронним гетьманом Миколою Потоцьким і польним гетьма-ном Мартином Калиновським, розташувалося в таборі між Корсунем
та Чигирином. Коронний гетьман планував здійснити каральний похід на Запорожжя силами двох угруповань. Перше — очолюване
сином М. Потоцького Стефаном, мало просуватися суходолом, а дру-ге, переважно з реєстрових козаків, очолюване осавулами І. Бараба -шем та І. Караїмовичем,— на човнах Дніпром.
Хмельницький завдяки чудово організованій розвідці вчасно
довідався про цей план і вирушив із Січі навперейми С. Потоцькому.
19 квітня загони татарської кінноти, очолювані перекопським бейем
Тугаєм, вступили в бій із поляками у верхів’ї р. Жовті Води, лівої
притоки Інгульця. Невдовзі з основними силами підійшов гетьман
і розпочав облогу польського табора. Кількість війська Хмельницько-го становила 14 тис. козаків, татарської орди — 20 тис. осіб, у поляків
було 10 тис. вояків.
С. Потоцький через облогу не мав можливості повідомити батькові.
Тим часом у флотилії реєстровців, що підходила до Січі, прихильни -ки гетьмана підняли повстання. Барабаша та Караїмовича вони вби -ли і приєдналися до Хмельницького. Після того, як вони прибули до
Жовтих Вод, на бік гетьмана перейшли також реєстровики з табору
С. Потоцького.
Опинившись у критичному становищі, поляки в ніч із 5 на 6 трав-ня спробували прорвати оточення. Однак козаки й татари оточили їх
з усіх боків й опівдні 6 травня розгромили вщент. Важко пораненого
С. Потоцького взяли в полон татари, і по дорозі до Криму він помер.
Здобувши блискучу перемогу на Жовтих Водах, Хмельницький
вирішив не гаючи часу рухатися під Корсунь, щоб завдати удару по
основних силах коронного та польного гетьманів. Магнатські загони
поповнилися новими силами, і кількість польського війська досягла
12—14 тис. осіб.
Дізнавшись про наближення Хмельницького, поляки вирішили
під прикриттям табору рухатися з-під Корсуня до Богуслава. На їхньо-му шляху, в урочищі Горохова Діброва, козаки, очолювані М. Криво-носом, влаштували засідку.
На світанку 16 травня, коли польський табір, оточений возами
у вісім рядів, рухався богуславським шляхом, він натрапив на завали
з дерев та викопані рови. Козацько-татарське військо атакувало табір
і прорвало його оборону в трьох місцях. Чотиригодинна жорстока січа
завершилася поразкою поляків.
Цікаво знати
За повідомленням українського літописця М. Гунашевського, після завер-шення битви відбулася зустріч Б. Хмельницького з М. Потоцьким. Ймовір-но, щоб якось дошкулити переможцю, коронний гетьман із неприхованим
презирством і злою іронією запитав: «Хлопе, …чим же так зацному рицерству
орд татарських (котрим і звитяг приписовали) заплатиш?». На що отримав
відповідь: «Тобою… й іншими з тобою». Справді, обидва польські гетьмани
2. Наростання визвольної боротьби. Битва під Пилявцями.
Розповідь учителя (супроводжується показом відповідних подій
на карті та схемі битви)
Перемоги, здобуті Хмельницьким у перших битвах на Жовтих Во-дах і під Корсунем, мали важливе значення для розгортання визволь -ної боротьби. Вони були болючим ударом для польської армії, спри -яли послабленню позицій влади Речі Посполитої в Україні. Швидко
зростало повстанське військо. Протягом літа 1648 р. від польсько-шляхетського панування повстанці звільнили Лівобережжя.
Робота з документом
Із листа брацлавського воєводи Адама Кисіля до архієпископа
Матвія Лубенського (правителя Речі Посполитої на час «міжкоролів’я»
після смерті Владислава IV) про ситуацію в Україні
після Корсунської битви
Військо наше розгромлене й розбите вщент… Раби тепер панують над нами;
зрадник засновує нове князівство… Безумна чернь рада тому, що Хмельниць -кий оберігає її, піддаючи вогню й мечу один лиш шляхетський стан, відчиняє
міста, замки і, вводячи його туди, як тріумфуючого переможця, вступає в йо-го підданство. Київ оголосив він своєю столицею… Орда стоїть проти нас; та -тарський Кіш і табір цього нечистивого Тамерлана ще стоять під Білою Цер-квою. Одначе дійшли до нас вісті й чутки, що він бажає ще далі збільшити
наші біди і свої успіхи. Уже й так воєводства Київське, Брацлавське, Чернігів -ське вважає своїми, погрожує Волині й Поділлю, а також і Руським землям…
Запитання до документа
1) Настрої якої верстви населення відображає автор документа?
Якими вони є? Поясніть свою думку.
2) Наведіть факти з документа, що свідчать про ставлення ук-раїнського населення до Хмельницького.
3) Якими, за повідомленням автора документа, були подальші
плани Б. Хмельницького?
Розповідь учителя
Полум’я війни охопило також Правобережжя. Черкаський полков-ник М. Кривоніс, якого направив сюди Хмельницький, за короткий час
організував на Поділлі та півдні Волині 20-тисячну повстанську армію
із селян та міщан. Вони визволили від поляків Полонне, Заслав, Острог,
Тульчин, Вінницю, Брацлав, Немирів і десятки інших міст.
Одночасно з цим Україну охопила жорстока стихія селянської
війни. Тривалий час накопичувана лють селян до своїх гнобителів
призвела до того, що вони винищували панів та їхні сім’ї, убивали
орендарів та урядників, не розрізняючи їхньої національної прина -лежності та віросповідання. Селяни громили шляхетські маєтки, за -хоплювали орні землі та майно.
Після безплідних мирних переговорів у вересні 1648 р. воєнні дії
відновилися. На Волині під Чолганським Каменем було зосереджено
80—90-тисячну польську армію, у якій вояків було 40 тис. осіб, а всі
інші — обозні та слуги. Командували цим військом три воєначаль -ники: Владислав-Домінік Заславський, Миколай Остророг та Алек -сандр Конєцпольський.
Б. Хмельницький рушив їм назустріч із військом, кількість якого
сягала 100—110 тис. осіб, серед яких 50—60 тис. становили досвід -чені вояки, а решта — «селяни від плуга». Битва відбулася неподалік
містечка Пилявці поблизу Староконстянтинова. Розпочалася вона
11 вересня 1648 р. боєм за греблю через річку Іква. Надвечір греблю
захопили поляки. Наступного дня обидві сторони готувалися до ви -рішальної битви.
Б. Хмельницькому, на допомогу якому 12 вересня прийшла 5—
6-тисячна орда буджацьких татар, удалося ввести в оману поляків,
пустивши чутку, що до нього приєдналися 30 тис. татар.
Уранці 13 вересня битва відновилася. Україно-татарське військо
захопило греблю і, переправившись на лівий берег, стало тіснити по -ляків. У другій половині дня перевага була на боці війська Хмельни -цького. Надвечір серед поляків поширилися чутки, що українсько-татарські загони з’явилися в тилу табору. Виникла паніка. Кидаючи
поранених, зброю і майно, поляки стали тікати. Причому Заслав-ський, Остророг і Конєцпольський потай втекли з табору першими.
Унаслідок здобутої перемоги козакам дісталися десятки тисяч возів із
майном, 92 гармати й навіть загублена під час втечі гетьманська булава
В. Заславського. Перемога в битві під Пилявцями відкрила шлях для
визволення з-під польського панування західноукраїнських земель.
3. Визвольний похід українського війська в Галичину.
Розповідь учителя (супроводжується показом відповідних подій
на карті)
Звільнивши 16 вересня 1648 р. від поляків Староконстянтинів,
Хмельницький скликав старшинську раду, де було ухвалено рішення
рухатися до Львова. Облогу міста Хмельницький розпочав 26 вере-сня, а вже 5 жовтня полк М. Кривоноса захопив Високий Замок. Під
час переговорів, які розпочали з гетьманом міщани, Хмельницький
погодився зняти облогу за відносно невеликий викуп.
16 жовтня Хмельницький рушив на Замостя — важливе місце на
шляху до польської столиці Варшави. Підійшовши до мурів міста, він
запропонував міщанам здати Замостя за викуп, але отримав відмову
й наказав брати його штурмом.
Три штурми міста були невдалими. Ситуацію ускладнювала за-гальна втома україно-татарської армії, наближення зими, нестача ко-ней, артилерії, боєприпасів та спалах епідемії чуми, від якої у грудні
помер М. Кривоніс.
У цей час у Варшаві замість померлого у травні 1648 р. короля Вла-дислава IV на престол було обрано його брата Яна Казимира. Невдовзі
133
від нього до Хмельницького прибув посланець із пропозицією уклас -ти перемир’я. 10 листопада спочатку старшинська, а потім загальна
військова рада ухвалили рішення припинити воєнну кампанію й від -ступити «на Україну». 14 листопада україно-козацька армія залиши-ла околиці Замостя й рушила додому.
4. Програма побудови Української козацької держави.
Розповідь учителя
Одночасно з керівництвом визвольною боротьбою формували-ся уявлення Б. Хмельницького про те, якою повинна бути майбут-ня вільна Україна. Уперше ідею створення автономної Української
козацької держави, хоча й на обмеженій території, він висунув піс -ля Корсунської битви наприкінці травня 1648 р. Через Тугай-бея
Б. Хмельницький передав коронному гетьману М. Потоцькому про -граму вимог до польської влади. Вона передбачала створення удільної
держави «Військо Запорозьке», підпорядкованої безпосередньо лише
королю Речі Посполитої, із визначеними кордонами по Білу Церкву
й Умань, включно з Лівобережжям. Влада воєвод і старост стосовно
«королівщин», міст і містечок на її території скасовувалась. Потоць -кий відмовився передавати ці вимоги до Варшави, пояснивши, що
влада ніколи їх не задовольнить.
Наприкінці грудня 1648 р. Хмельницький після завершення похо -ду в Галичину урочисто в’їхав до Києва. Його зустрічали київ ський
митрополит Сильвестр Косов, єрусалимський патріарх Паїсій, що пе -ребував тоді в Києві, тисячі киян та козаків. Через кілька днів єруса -лимський патріарх благословив Хмельницького в Софійському соборі
на війну з поляками.
На переговорах із польськими комісарами в Переяславі (лютий
1649 р.) і московським посольством Г. Унковського в Чигирині (кві -тень 1649 р.) Хмельницький у цілому оприлюднив програму побудо -ви Української держави.
Він проголошував, що «виб’є з лядської неволі весь народ руський,
а що перше я воював за шкоду і кривду свою, тепер буду воювати за
нашу віру православну». Гетьман вважав, що Українська держава
має унезалежнитися від Речі Посполитої. Московський посол Г. Ун-ковський повідомляв, що «гетьман і Військо Запорозьке і вся Русь
Київська під владою польського короля й панів бути не хочуть».
Хмельницький стверджував, що «нас Бог від них (Польщі й Литви)
увільнив — короля ми не обирали й не коронували і хреста йому не
цілували… і ми волею Божою цим від них вільними стали».
Майбутня Українська держава, на думку Хмельницького, повинна
була виникнути в етнічних межах розселення українського народу.
На переговорах із польськими комісарами він казав: «За границю на
війну не пойду, на турків і татар шаблі не підніму. Досить нам в Ук -раїні й Поділля, і Волині; тепер досить достатку і прожитку в землі та
князівстві своєму по Львів, Холм і Галич. А ставши на Віслі, скажу
дальшим ляхам: сидіте, мовчіте, ляхи».
Основою устрою Української козацької держави повинні були стати
порядки Війська Запорозького, поширені на все її населення. «Не пос -тоїть мі нога жодного князя і шляхотки тут в Україні,— проголошував
гетьман,— а захочет лі хліба котрий із нами їсти, нехай же Війську За -порозькому послушний буде…». На думку Хмельницького, Українська
козацька держава є правонаступницею Київської Русі. За інформацією
Г. Унковського, гетьман вважав, що польська влада повинна визнати
Українську державу «по тих кордонах, як володіли благочестиві великі
князі, а ми в підданстві та в неволі бути в них не хочемо».
Правити Українською козацькою державою повинен був, на думку
Хмельницького, монарх. «Правда то єсть,— казав він,— що я лихий
і малий чоловік, але мі то Бог дав, що єсть єдиновладцем і самодерж -цем руським».
Запитання
1) Якою бачив Українську козацьку державу Б. Хмельницький?
2) Чи було втілено у життя його бачення?
Робота з документом
Із промови Б. Хмельницького перед королівськими комісарами
в Переяславі (23 лютого 1649 р.)
…Виб’ю з лядськоїневолі народ весь руський. А що первей шкоду й крив-ду свою воював, тепер воювати буду о віру православную нашую. Поможет
мі то чернь всяя по Люблин і Краків, которой я не одступлюсь, бо то права
рука нашая, люди, котриє, холопства не витерпів, ушли в козаки. Буду мати
двісті, триста тисяч своїх. Орда всяя. Притім Тугай-бей близько мене єсть,
мой брат, моя душа, єдиний сокіл на світі, готов все учинити, що я захочу.
Зараз вічна наша козацькая з ними приязнь, которой світ не розірве. За гра-ницю на войну не пойду, шаблі на турків і татар не поднесу. Досить нам на
Україні та Подолю і Волині; тепер досить достатку в землі та князстві своїм
по Львов, Холм і Галич. А ставши на Віслі, скажу дальшим ляхам: сидіте,
мовчіте, ляхи. Туди я загоню больш можних ляхов, дуків і князів. А будут лі
за Віслою брикати, знайду я їх там певне. Не постоїт мі нога жадного князя
і шляхотки тут в Україні, а захочет лі хліба которий з нами їсти, нехай же
Войску Запорозькому noслушний будет, на короля не брикаєт.
Запитання до документа
Яку головну політичну мету проголосив Б. Хмельницький і якими
засобами він збирався її досягнути?
* Лядський, ляхи — польський, поляки.
** Руським народом у часи Хмельницького називали православних укранців і біло-русів. У даному випадку йдеться насамперед про український народ.
5. Збаразько-Зборівська кампанія.
Розповідь учителя (супроводжується показом відповідних подій
на карті та схемі битви)
У лютому 1649 р. на переговорах між польськими комісарами та
Б. Хмельницьким було досягнуто угоди про перемир’я. Однак уряд
Речі Посполитої розробив новий план завдати козацькій Україні
удару об’єднаними силами польської та литовської армій. 20 травня
1649 р. поляки порушили перемир’я, переправилися через Горинь,
вторглися до південно-східної Волині та дійшли до Староконстян-тинова. Довідавшись про відновлення воєнних дій, Хмельницький
рушив свої полки на Волинь. Уже 16 червня гетьман зупинився під
Пилявцями. Раптова поява гетьмана спричинила відступ поляків під
захист стін Збаразького замку.
Тим часом із боку Білорусії на українські землі розпочали наступ
війська литовського гетьмана Януша Радзивілла. Наказний гетьман
Михайло Кричевський, за наказом Хмельницького, спробував зу-пинити литовське військо біля м. Річиця, але битву було програно.
Кричевський, отримавши важке поранення, помер, а козаки відсту -пили. Однак завдання Хмельницького було виконано. Унаслідок ве -личезних втрат Радзивілл відмовився виконувати наказ короля про
вторгнення в Україну.
Під Збараж до Хмельницького прибула 30—40-тисячна татарська
орда під проводом хана Іслам-Гірея. 3 липня, маючи у своєму розпо-рядженні 80—90 тис. вояків, гетьман розпочав приступ. Кількість
польського війська становила 15 тис. осіб, а зі слугами вона досягала
28 тис. Облога Збаража й запеклі бої під його стінами тривали майже
півтора місяця.
Від розвідки Хмельницький та Іслам-Гірей дізналися, що на вируч -ку обложеним рухається з 35-тисячним військом король Ян Казимир.
Було вирішено не дати полякам об’єднатися й розбити королівське
військо на марші. У ніч із 3 на 4 серпня майже 40 тис. козаків і 20 тис.
татар, очолюваних гетьманом і ханом, рушили назустріч королю в на-прямку Зборова.
Битва під Зборовом відбулася 5—6 серпня 1649 р. Лише надвечір
6 серпня її було припинено й розпочалися переговори. За посередниц-тва Іслам-Гірея 8 серпня 1649 р. було укладено Зборівський договір.
За його умовами, під владу гетьмана переходили Брацлавське,
Київське та Чернігівське воєводства. Із цієї території виводили-ся польські війська. Кількість козацького реєстру обмежувалася
40 тис. осіб, а не включені до нього козаки поверталися під владу
панів. Підтвер джувалися давні права і привілеї Війська Запорозько -го. На землях, що переходили під владу гетьмана, польський уряд
зобов’язувався призначати на адміністративні посади лише право -славних шляхтичів.
Усім учасникам війни оголошувалася амністія. Шляхта, маєтки
якої були розташовані на підвладній гетьману території, мала пра -во повернутися до них, а її піддані повинні були виконувати всі ті
повинності, що й раніше. Київському православному митрополиту
було обіцяно місце в сенаті. Питання про ліквідацію церковної унії
та повернення православній церкві її майна повинне було вирішитись
на найближчому сеймі. У володіння гетьмана переходив Чигирин.
ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Запитання
1) Коли почалася Національно-визвольна війна українського на-роду під проводом Б. Хмельницького?
2) Яким був кількісний склад козацьких і татарських військ
у битві на Жовтих Водах?
3) Яку хитрість використали козаки, щоб перемогти в Корсунсь-кій битві?
4) Якими були результати Пилявецької битви?
5) Чим завершилася облога військами Хмельницького Львова?
6) До якого міста дійшло козацько-татарське військо під час свого
першого походу?
7) Коли вперше Хмельницький висунув ідею створення автоном-ної Української козацької держави?
8) Коли відбулася облога козацько-татарським військом Збаража?
9) Як розпочалася Зборівська битва?
10) Які воєводства переходили під владу гетьмана за умовами
Зборівського договору?
Творче завдання
Український історик В’ячеслав Липинський писав про М. Кри -чевського, що він загородив «своїм трупом ворогові шлях в Україну,
врятував повстанське військо від катастрофи попасти між два вогні».
Поясніть наведену думку.
V. ПІДСУМКИ УРОКУ
Блискучі перемоги, здобуті Б. Хмельницьким під час воєнної кам -панії 1648 р., підтвердили полководницький талант гетьмана і пра-вильність обраної ним тактики.
Проголошена Хмельницьким програма побудови Української ко-зацької держави була шляхом до створення незалежної Української
держави в межах розселення українців.
Підсумком Збаразько-Зборівської кампанії 1649 р. стало визнан-ня польською стороною автономного статусу козацької України. Це
не відповідало висунутій Хмельницьким програмі побудови Української козацької держави, але створювало основу для продовження
визвольної боротьби.
VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати відповідний параграф підручника.
Категорія: Історія України 8 клас | Додав: uthitel (18.12.2013)
Переглядів: 1457 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: