УРОК № 12 Тема. Соціально-економічний розвиток українських земель у першій половині XVIІ ст. - Історія України 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Історія України 8 клас

УРОК № 12 Тема. Соціально-економічний розвиток українських земель у першій половині XVIІ ст.
УРОК № 12 Тема. Соціально-економічний розвиток українських земель у першій половині XVIІ ст.
Мета: з’ясувати, як відбувалося зростання магнатського володін -ня на українських землях; визначати основні наслідки роз -витку фільваркового господарства; розповідати про розви -ток українських міст; аналізувати зміни, які відбулися в цей
час у становищі селян і міщан; продовжувати формувати
навички самостійної роботи з навчальним текстом і умін -ня розв’язувати тестові та інші завдання; сприяти осмис -ленню ролі особи в історії, відповідальності за власні дії.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал.
Основні поняття й терміни: латифундія, товарне виробництво, заго-родники, комірники.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Актуалізація знань учнів
1) Якими були особливості економічного життя українських зе -мель у першій половині XVI ст.?
2) Що таке фільварок?
1. Зростання магнатського землеволодіння. Поширення фільвар-ків. Розвиток товарного виробництва.
Розповідь учителя (супроводжується демонстрацією карти)
У першій половині XVIІ ст. на українських землях швидко зрос-тало магнатське землеволодіння. До цього магнатів підштовхува-ло зростання попиту на хліб та іншу сільськогосподарську продук-цію на західноєвропейських ринках. У Галичині розташовувались
маєтки Потоцьких, Собєських, Даниловичів, Одровонжів та інших
у формі «ключів» — кількох сіл і містечок, що управлялися як єди -ний господарський комплекс. У 1629 р. в Брацлавському воєводстві
80 % усіх селянських і міщанських дворів належало 18 магнатам,
у Волин ському воєводстві 75 % селянських господарств перебува-ло в латифундіях магнатів. Саме на Волині розташовувалася «Ост-рожчина» — володіння князів Острозьких. Крім цього, володіння
К.-В. Острозького на початку XVII ст. перебували в Брацлавському,
Київському, Руському, Сандомирському, Краківському, Берестей-ському, Мінському, Новогрудському, Вітебському і Віленському воє -водствах. У них розташовувалися 620 населених пунктів, серед яких
було 38 міст. Проте найбільшими були волинські володіння.
Робота з термінами і поняттями
Латифундія — велике приватне земельне володіння.
Розповідь учителя
Річний прибуток князя К.-В. Острозького від усіх його володінь
досягав 1 млн злотих.
На Лівобережжі своїми розмірами вирізнялися маєтності Вишне-вецьких із центром у Лубнах. До «Вишневеччини», як називали їх су-часники, наприкінці 30-х рр. XVIІ ст. входило 39,6 тис. селянських
дворів, 56 міст і містечок. Усього у Вишневецьких, що мали також
землі на Поліссі, Поділлі, Волині й Галичині, було майже півмільйо -на «підданих» — посполитих селян і міщан.
Великі земельні маєтності в інших місцевостях України мали та-кож Збаразькі, Хоткевичі, Корецькі, Ружинські, Замойські, Жол-кевські, Калиновські, Конєцпольські.
Звернути увагу!
Земельні багатства магнатів зростали за рахунок успадкування,
купівлі або захоплення маєтків, шлюбів, залюднення й освоєння ок-раїнних територій, дарувань із боку королів. Права магнатів на во-лодіння землями затверджувалися королівськими грамотами.
Зростання попиту на сільськогосподарську продукцію спонукало зем -левласників до перетворення своїх маєтків на фільварки. Урожайність
у фільварках, особливо великих, була вищою порівняно із селянськи -ми господарствами. У фільваркових господарствах першої половини
XVIІ ст. вирощували зернові, розводили городину, ставили на відгодівлю
волів, влаштовували пташники, займалися рибництвом.
Одночасно з поширенням фільварків розгортався процес освоєння
окраїн, унаслідок чого в Україні набагато зросла площа оброблюваних
земель. Сільське господарство поширилося на нові місцевості Східного
Поділля, південну частину Київщини й Лівобережжя і Слобожанщину.
Проте регіоном найбільш розвинутого землеробства залишалися Белз-щина, Холмщина, Волинь, Західне Поділля й частково Галичина.
Із появою фільварків був пов’язаний розвиток товарного виробницт-ва, за якого продукція виготовлялася не для власного споживання,
а на продаж. Одночасно з цим значні суспільні зміни відбуваються
в середовищі магнатів і шляхти.
Робота з документом
Польський публіцист С. Старовольський про зміни,
які відбувалися в середовищі шляхти в першій половині XVIІ ст.
За старих часів вважалося обов’язком селянина обробляти землю, а купця —
займатися мирськими справами. Шляхтич же віддавався рицарській справі
й безперервно воював. Тепер у нас нема вояків, …зате є корчмарі, гендлярі й по-середники… Найбільшим подвигом у нас вважається знати дорогу, якою женуть
биків із маєтку до Ґданська, бо всі заможніші торгують волами, кіньми, вином,
медом, …рибою, …всяким хлібом… Усе, що їх піддані мають у себе для продажу, вони наказують нести на панський двір, скуповують по найнижчих цінах і від-правляють до міста… Туди ж вони посилають і свої продукти».
Запитання до документа
Які зміни відбулися в середовищі шляхти внаслідок розвитку то-варного виробництва?
Розповідь учителя
Упродовж першої половини XVIІ ст. в сільському господарстві ук-раїнських земель зростало виробництво товарів на продаж. Із фільварків
на ринки пани відправляли великі валки з різним зерном і виручали за
його продаж значні суми грошей. Великі прибутки отримували влас-ники фільварків від тваринництва. У Руському воєводстві, на Волині,
Поділлі й Київщині в багатьох фільварках розвивалося молочарське
товарне господарство. У багатьох маєтках щорічно для продажу на рин -ку відгодовували 100—300 волів. В окремих фільварках зустрічалися
кінські заводи. Вирощування породистих коней для потреб війська
й знаті забезпечувало великі прибутки їх власникам.
Свідченням втягування магнатів і шляхти в товарне виробництво
було зростання кількості млинів, крупорушок, гуралень, броварень
і чинбарень. Чималі доходи вони також отримували від своїх рудень,
поташень, селітряних варниць тощо.
Запитання на закріплення
1) Який тип господарства набув поширення в українських землях
у першій половині ХVІІ ст.? Із чим це було пов’язано?
2) Які наслідки для українських земель мали процеси, що відбу-валися в сільському господарстві в першій половині ХVІІ ст.?
3. Розвиток міст.
Розповідь учителя
У цей період, як і в другій половині XVI ст., на українських землях
зростали старі міста й містечка та з’являлися нові. Зокрема, упродовж
другої половини XVI — першої половини XVIІ ст. були засновані де-сятки нових міст і сотні містечок: Конотоп, Фастів, Кременчук, Га-дяч, Миргород, Яготин, Умань, Бориспіль та багато інших. У 40-х рр.
XVIІ ст. в Україні налічувалось близько тисячі міст і містечок, у яких
проживало щонайменше 20 % населення. Найбільшими за кількіс-тю населення були Львів (15—18 тис. жителів), Київ (15 тис.), Мед -жибіж (12 тис.), Біла Церква (10,7 тис.). Однак типовими були міста
з 2—3 тис. жителів. Від міст держава або магнати-власники отриму-вали значні доходи — збори з ремісників і торговців, плата за проїзд
через місто, за місце на ринку тощо. Деякі міста, як свідчать описи
доходів, давали своїм власникам у п’ять-десять разів більше прибут-ку, ніж села, на місці яких вони виникли.
Міста, які належали державі (королівські), були адміністратив -ними центрами й управлялися найчастіше на основі магдебурзького права. Проте більшість міст (близько 80 wacko становила приватну влас-ність або належала церкві. Так, із 206 міст у Київському воєводстві
королівських було 46, приватновласницьких — 150, церковних — 10.
Окремі приватні й церковні міста також користувалися магдебур-зьким правом. Деякі магнати володіли багатьма містами. Так, Конєц-польському лише на Брацлавщині належало 170 міст і містечок.
Про рівень господарського розвитку міст у той час свідчила кіль-кість ремісників різних професій. У першій половині XVIІ ст. їх налі-чувалося у Львові близько 3 тис., Білій Церкві — 297, Галичі — 200,
Острополі — 194 ремісники. Загалом у цей період в українських міс-тах існувало понад 300 ремісничих спеціальностей. Зростання міст
зумовлювало збільшення кількості таких ремісників, як пекарі, різ-ники, м’ясники, медовари, пивовари, ґуральники, олійники, мірош-ники та ін.
У першій половині XVIІ ст. в розвитку міського ремесла з’явилися
нові явища. Насамперед, за рахунок вихідців із сіл у містах стало зро -стати число позацехових майстрів-партачів. У Львові в цей час вони
становили понад 40 % всіх ремісників. Цехи намагалися боротися
з ними, але найчастіше не мали в цьому успіху, тим більше, що парта -чів підтримували, виходячи зі своїх інтересів, шляхта й міська влада.
Наприклад, у 1638 р. львівський староста, замість дозволених йому
цехом шести ремісників, тримав понад 160 й отримував прибуток від
їхньої праці.
На окремих підприємствах стали впроваджуватися найпростіші
машини, виникав поділ праці й використовувалася наймана праця,
тобто розпочався перехід до мануфактурного виробництва. Напри-клад, водяні колеса на початку XVIІ ст. застосовувалися на папірнях
у Брюховичах під Львовом, а поділ праці між найманими робітниками
спостерігався там, це виробляли великі гармати й великі дзвони —
у майстернях Львова, Черкас, Остра, Білої Церкви.
Запитання для закріплення
1) Які чинники впливали на розвиток міст у першій половині
ХVІІ ст.?
2) Що нового з’явилося в розвитку міст у цю добу?
4. Становище селян та міщан.
Розповідь учителя
Поширення фільварків на українських землях супроводжувалося
скороченням селянських наділів, зростанням кількості малоземельних
і безземельних селян. Одні з них користувалися половиною наділу,
інші — чвертю. Найбіднішою частиною селянства були загородники (го-родники), що найчастіше мали лише один город (загороду), і комірники,
які не мали навіть власного житла, хоча дехто з них мав худобу.
Одночасно зі скороченням селянського землекористування зро -стала експлуатація селян. Відбувалося закріпачення селян, пани на
власний розсуд визначали їх панщину, повинності й податки, розпо -ряджалися їх майном і життям. Унаслідок цього селянин перетворю-вався в повністю безправний придаток фільварку, предмет даруван -ня, продажу та купівлі.
Робота з документом
Опис умов життя селян Середнього Подніпров’я у 30—40-х рр. XVIІ ст.
Г.-Л. де Бопланом
Тутешні селяни заслуговують на співчуття. Вони надзвичайно бідні, бо му-сять тричі на тиждень відбувати панщину своїми кіньми і працею власних рук.
Крім того, залежно від розмірів наділу, повинні давати відповідну кількість
зерна, безліч каплунів, курей і качок перед Великоднем, Трійцею та Різдвом.
До того ж мають возити своєму панові задарма дрова та відбувати багато інших
робіт… Ще вимагають від них грошових податків. Крім того, десятину з баранів,
поросят, меду, усяких плодів,— а що три роки — й третього волика… Але це ще
не найважливіше, оскільки пани мають необмежену владу не тільки над їхнім
майном, а й над їхнім життям; ось яка велика свобода польської шляхти (яка
живе неначе в раю, а селяни — ніби перебувають у чистилищі).
Запитання до документа
1) Якою була панщина селян?
2) Які податки й повинності стягувалися із селян?
3) Які факти свідчать про безправне становище селян?
Розповідь учителя
Упродовж XVIІ ст. різко погіршилося економічне, соціальне і пра -вове становище селян у всіх регіонах України. Найважчим воно було
в Берестейському, Підляському, Руському, Белзькому, Волинсько-му, західній частині Подільського й на правобережжі Київського воє -водств, де панщина селян-кріпаків сягала 3—6 днів на тиждень. На
середину XVIІ ст. в результаті безперервного закріпачення вільних
селян в Україні лишилося дуже мало.
У містах із розвитком ремесла, промислів і торгівлі поглиблюва -лося соціальне розшарування. Патриціат дедалі більше збагачувався
й керував усім міським життям. Він не допускав до участі в управлін-ні містами середній за майновим становищем прошарок міщанства.
У свою чергу, останні домагалися звуження сфери впливу патриціату
й розширення своїх прав. Зростала кількість збіднілих цехових майст -рів, підмайстрів, учнів й партачів, незадоволених своїм становищем
і обмеженнями в правах.
У першій половині XVIІ ст. значну кількість міського населення
становили козаки й жовніри військових залог. Перш за все це стосу -валося міст і містечок Подніпров’я та Брацлавщини. Так, у 1616 р.
в Каневі, Корсуні, Білій Церкві, Чигирині, Черкасах, Богуславі, Пе-реяславі було в середньому понад 75 % козацьких дворів.
Строкатим був національний склад міщан. Основну масу населен-ня складали українці. Крім них, у містах жили поляки, литовці, євреї,
росіяни, білоруси, молдавани, угорці, вірмени, греки тощо. Заможні іно -земці займалися торгівлею, орендою маєтків і промислів, викупом мит.
Існували різноманітні обмеження для міщан із православних україн-ців. Зокрема, у 1620 р., за повідомленнями сучасника, у Львові той, «хто
додержується грецької віри і не перейшов в унію, той не може жити
в місті, міряти ліктем і квартою, бути прийнятим у цех».
Звернути увагу!
Населення міст потерпало від гноблення. У державних містах, на-віть тих, що мали магдебурзьке право, міщани потерпали від свавілля
королівської адміністрації. У приватновласницьких містах жителі
були змушені відбувати панщину на полі, чистити стави, споруджу -вати греблі, давати до війська з відповідним спорядженням вибран-ців, споруджувати, ремонтувати й охороняти замки тощо. Власники
міст і містечок часто віддавали їх в оренду й заставу, а фактично — на
пограбування й розорення. Багато лиха завдавали магнатські чвари
і свавілля шляхетських військ, що супроводжувалося грабунками,
насильством й розбоями.
ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Бесіда за запитаннями
1) Що таке латифундія?
2) Назвіть прізвища магнатів, які мали великі маєтності в Україні.
3) Яке виробництво називається товарним?
4) Яким був відсоток міщан у складі українського населення
в 40-х рр. XVIІ ст.?
5) Яке місто в першій половині XVIІ ст. було в Україні найбіль -шим за кількістю населення?
6) Від кого залежала більшість українських міст?
7) Скільки ремісничих спеціальностей існувало в цей період?
8) Хто такі загородники й комірники?
9) У яких регіонах України виникали міста й містечка зі значною
кількістю козаків у складі населення?
Завдання
1) Складіть розгорнутий план за темою «Особливості соціально-економічного розвитку українських земель у першій половині
XVIІ ст.».
2) Поясніть, у чому в першій половині XVIІ ст. виявилося загострен -ня суперечностей соціально-економічного розвитку України.
ІІІ. ПІДСУМКИ УРОКУ
В умовах панування Речі Посполитої на українських землях
з’явилися величезні земельні володіння магнатів і шляхти.
У сільському господарстві провідним виробником товарної
продукції стали фільварки.
Упродовж першої половини XVIІ ст. зростала кількість міст та їх
населення.
Унаслідок поширення фільварків становище переважної більшості
українських селян погіршилося.
Широкі маси міського населення потерпали від свавілля королівської
адміністрації або власників міст та національно-релігійних утисків.
ІV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати відповідний параграф підручника.
Категорія: Історія України 8 клас | Додав: uthitel (18.12.2013)
Переглядів: 1847 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: