Урок 8 Внутрішня та зовнішня політика Володимира Великого - Історія України 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Історія України 7 клас

Урок 8 Внутрішня та зовнішня політика Володимира Великого

Урок 8

Внутрішня та зовнішня політика Володимира Великого

Мета: охарактеризувати князя Володимира як державного діяча; проаналізувати його зовнішню й внутрішню політику; сформулювати значення проведених князем реформ; розвивати історичне мислення, формувати вміння аналізувати історичні факти та події, оцінювати їхнє значення; працювати з історичними джерелами, картою.

Очікувані результати: учні зможуть: показувати на карті територіальні зміни Давньоруської держави за правління Володимира Великого; визначати хронологічні межі правління князя; аналізувати його внутрішню та зовнішню політику, використовуючи дані писемних джерел; формулювати історичне значення проведених Володимиром реформ; характеризувати Володимира Великого як особистість і державного діяча; визначати передумови й історичне значення запровадження християнства.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, атлас, контурні карти, тексти джерел, ілюстрації (зображення златників і срібників часів Володимира Великого; картини В. Васнецова «Хрещення князя Володимира» і «Хрещення Русі»; руїни Десятинної церкви), заготовки таблиці «Реформи Володимира».

Поняття: реформи, посадники, централізація, язичництво, ідоли, капища, християнство, Десятинна церква.

Персоналії: Володимир Великий.

Дати: 980—1051 рр. — князювання Володимира Великого, 980 р. — спроба реформувати язичництво, 988 р. — запровадження християнства як державної релігії, 996 р. — завершення будівництва Десятинної церкви.

I.   Організаційна частина

1.   Оголошення та аналіз результатів узагальнюючого контролю за темою «Виникнення та розвиток Київської Русі».

2.   Повідомлення теми та очікуваних результатів.

II. Актуалізація опорних знань

Метод «Мікрофон»

Учням шляхом застосування методу «Мікрофон» пропонується пригадати й назвати події доби виникнення та становлення Київської Русі, при цьому слід нагадати правила проведення: говорити повинен лише той, у кого в руках «мікрофон»; коли хтось висловлюється, інші не мають права перебивати, щось говорити з місця; подані пропозиції не коментуються і не повторюються.

III.  Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1.   Початок правління Володимира Великого. Територіальне зростання Київської Русі. Зміцнення південних кордонів.

2.   Реформи Володимира Великого.

3.   Запровадження християнства як державної релігії.

1.   Початок правління Володимира Великого. Територіальне зростання Київської Русі. Зміцнення південних кордонів

Коло ідей

Князь Святослав помер у 972 р., а Володимир почав князювати в 980 р. Висловіть припущення щодо подій, які відбувалися протягом цих восьми років.

Робота із джерелом

Прочитайте уривок із літопису «Повість минулих літ» і дайте відповіді на запитання.

У літо 970. Святослав посадив свого сина Ярополка у Києві, а Олега — у деревлян. Тоді ж прийшли люди новгородські і просили собі князя. Відмовилися Ярополк і Олег… І взяли до себе новгородці Володимира, і поїхав Володимир з дядьком своїм Добринею у Новгород. Тож кожен з братів мав своє володіння, але по смерті батька між ними почалися сутички.

1)  Про яких синів Святослава йдеться в наведеному уривку із джерела?

2)  Поміркуйте, чому після смерті батька між братами розпочалися сутички.

3)  Поясніть значення поняття «міжусобиця». Використовуючи підручник, з’ясуйте результат міжусобиці між синами Святослава та її наслідки.

Історичний портрет

Володимир Великий

Володимир Святославич (Великий) — позашлюбний син князя Святослава Ігоровича та Малуші (ймовірно, дочки деревлянського князя Мала) — ключниці матері Святослава Ольги, великої княгині київської. Від 969 р. князював у Новгороді Великому. Після загибелі в міжусобних зіткненнях братів Ярополка й Олега посів у 980 р. київський княжий стіл за підтримки свого дядька (брата Малуші) Добрині. Політика Володимира вже як великого князя київського була спрямована на централізацію держави, об’єднання розрізнених східнослов’янських племен. Переміг у боротьбі між братами за батькову спадщину й у 980 р. став єдиновладним правителем Русі. У роки його князювання фактично завершилося формування державності Київської Русі. Князь Володимир був видатним державним діячем, увійшов в історію як видатний політик, адміністратор і реформатор.

Жваві дипломатичні відносини на рівні обміну посольствами Володимир мав із Німеччиною, Римом, Вірменією, дружні відносини — із мадярами, поляками, чехами.

Володимир розгорнув багатогранну культурну діяльність. За його правління збудовано головний храм Русі — Десятинну церкву Богородиці та місто Володимир; споруджувалися кам’яні церкви в Чернігові, Тмутаракані, засновувалися школи для підготовки духовенства, виникали численні монастирі, у яких зосереджувалися перекладачі грецьких книг, літописці, лікарі, іконописці. За Володимира істотно розширилися межі самого Києва, а на порубіжжі держави будувалися фортеці. Відбувалася реформа фінансової системи — з’явилися карбовані золота і срібна монети, виготовлені на кшталт візантійських. Пом’якшилися суспільні відносини, викорінювалося багатожонство, змінювалися ставлення до жінки, погляди на рабство. Наприкінці життя Володимир став найшанованішою особою в Київській Русі. У XIII ст. православна церква канонізувала його як рівноапостольного й зарахувала до лику святих.

Розповідь учителя

Князь Володимир був сильним і войовничим правителем, який провадив активну зовнішню політику. У відносинах із сусідніми державами він використовував як військову силу, так і дипломатичні контакти. Продовжуючи політику попередніх київських князів, збираючи навколо Києва слов’янські землі, Володимир своїми військовими походами 981—993 рр. завершив тривалий процес формування території Давньої Русі. Князь приєднав до складу держави союзи східнослов’янських племен і племінні княжіння хорватів і дулібів (981 р.), в’ятичів (982 р.), радимичів (984 р.) та ін. Володимир відвоював у Польщі загарбані нею Червенські міста. Таким чином, територія держави Володимира в цей час охоплювала вже близько 800 тис. км2 і простягалася на північ до Чудського, Ладозького й Онезького озер; на півдні — до басейнів річок Дону, Росі, Сули і Південного Бугу; на сході — до межиріччя Оки та Волги і на заході — до течії Дністра, Західного Бугу, Неману та Західної Двини.

Робота з картою

1)  Покажіть на карті кордони Київської Русі за правління Володимира Великого (Карта «Київська Русь за князювання Володимира Великого і Ярослава Мудрого» (с. 5) атласу).

2)  Позначте на контурній карті територіальні зміни, що відбулися в Київській державі за правління князя Володимира.

3)  Визначте наслідки та історичне значення цих змін.

Аналіз інформації

1)  Аргументовано доведіть або спростуйте твердження: «За правління Володимира Великого завершується процес формування державної території Київської Русі, відбувається процес її перетворення на імперію». Поміркуйте, яке завдання постало перед князем у результаті територіального зростання Київської Русі.

2)  Нині ще збереглися на Україні залишки давніх земляних валів, що простягалися раніше на тисячі кілометрів. Висота валів досягала 10 м, їх доповнювали дерев’яні фортеці з баштами й стінами, але вони не збереглися. За легендою, ці вали — борозни від велетенського плуга, у який слов’янські богатирі запрягли переможеного лютого ворога землі руської Змія Горинича.

а)  Як ви гадаєте, хто насправді побудував ці укріплення? Поясніть, із якою метою було побудовано так звані «змієві вали». Покажіть на карті цю систему укріплень.

б)  Назвіть нові міста, засновані князем Володимиром. Покажіть їх на карті. Поясніть, із якою метою будувалися ці міста, і чому саме в цих місцях.

Робота із джерелом

Прочитайте уривок із роману С. Скляренка «Володимир» і дайте відповіді на запитання.

Як і отець, він провів багато літ у походах, спав просто на землі, постеливши опону, в голови ж поклавши сідло, їв в’ялену конину й сухарі, запиваючи водою.

Проте між походами його й отця була велика відміна — князь Святослав усе життя боровся й життя навіть віддав на бранях з ворогами Русі — печенігами, хозарами, ромеями, — Володимир жив оточений тими ж ворогами, але мусив найперше йти, і то з мечем, у рідні землі, які в час його борні з Ярополком поневолили вороги чи й самі відкололись, не хотіли платити Києву дань.

Цим він нагадував бабу свою княгиню Ольгу, що збирала, устрояла Руську землю, на санях їздила з Києва до далекого Новгорода, укладала з землями ряд, визначала уроки й устави, а Деревлянську землю примучувала й збройно.

Набагато більше, саме стільки, як княгині Ользі й отцю Святославу разом, доводилось робити тепер їхньому сину Володимиру, на його долю випало тяжке брем’я — брань, походи.

На світанні свого життя, маючи від роду тільки-но двадцять літ, молодий, дужий князь Володимир вирушає на захід, щоб визволити й захистити червенські городи й руські землі, які захопив князь Мешко. <…>

І далі рушає він на захід, проходить землями, де здавна сидять руські люди, минає високі Карпати, спускається в долину, де над швидкою річкою стоїть Ужгород, їде понад Тисою, по праву руку якої живуть угри, обминувши гору Говерлу, замикає коло в Карпатах.

Повертаючись до Києва, князь Володимир проходить землю радимичів, що жили в межи­річчі Дніпра й Десни, над Сожем і Іпуттю, — в час борні з Ярополком ця земля відкололась від Київського столу. <…> І радився князь Володимир з воєводами й боярами радимичів, — відколи існують город Київ і земля радимичів, між ними завжди були злагода й мир, смута пішла в руські землі й захитала древні покони — нехай же довіку живе тепер мир у городах і племенах Русі!

Повернувшись на короткий час після того до Києва, Володимир вирушає в землю в’ятичів, що також перестали платити дань Київському столу в час брані з Ярополком. <…>

Князь Володимир ходив туди не сам, на поміч київському князеві вирушив з Новгорода з великим військом воєвода — посадник князя Добриня, що вів з собою воїв полунощних земель, новгородців, весь, чудь, — разом вони скорили в’ятичів.

1)  Як автор роману описує діяльність князя Володимира?

2)  З’ясуйте, що таке «червенські городи». Покажіть їх на карті.

3)  Із якими київськими князями автор твору порівнює діяльність князя Володимира? Ким вони доводилися Володимиру?

4)  Чим політика Володимира Великого відрізнялася від його попередників? Як змінилися акценти в діяльності князя Володимира порівняно з його попередниками?

2.   Реформи Володимира Великого

Робота з підручником

Використовуючи матеріал підручника, заповніть таблицю «Реформи Володимира».

Зразок заповненої таблиці

Реформи Володимира

Реформа

 

Зміст

 

Наслідки

 

Адміністративна

 

Ліквідація племінних князівств та злам сепаратизму місцевої племінної верхівки шляхом передачі влади на місцях намісникам князя — його синам або довіреним особам серед старших дружинників

 

Послаблення ролі родоплемінної знаті, заміна родоплемінного поділу держави на територіальний

 

Військова

 

Усунення із провідних ролей у дружині варязьких найманців, відмова від опори на племінні військові формування та утворення найманого війська, надання найманцям земельних наділів за несення військової служби у віддалених районах

 

Створення відданого князю війська, формування верхівки військової знаті з місцевого населення

 

Судова

 

Прийняття «Уставу земляного»; розмежування княжого й церковного судочинства; запровадження, а згодом скасування смертної кари, яка не застосовувалася в Русі до монгольського завоювання

 

Формування передумов для створення в майбутньому першої збірки законів

 

Фінансова

 

Карбування за візантійським зразком перших золотих і срібних монет (златників і срібників)

 

Початок формування фінансової системи

 

 

Розповідь учителя

Володимир Святославич першим із київських князів став карбувати власні монети. Златник Володимира важив 4,2 г і був рівний за вартістю візантійській номісмі та мусульманському динару. Це була високохудожня монета з гербом-тамгою тризубом, портретом князя та словесною легендою. На зворотному боці розміщувалося зображення Христа Спасителя. Такими ж були і ранні срібники з легендою «Володимир на столі — а се його срібло». Пізніші срібники на звороті замість зображення Христа Спасителя мали тільки тризуб.

Робота з ілюстративним матеріалом

Розгляньте ілюстрації, на яких зображені златники та срібники князя Володимира, і дайте відповіді на запитання.

1)  Який вигляд мали перші давньоруські монети?

2)  Про що свідчив факт початку карбування власної монети?

Златник князя Володимира (лицьовий бік)

Срібник князя Володимира (лицьовий і зворотний бік)

Проблемне завдання

Розкрийте історичне значення реформ князя Володимира.

3.   Запровадження християнства як державної релігії

Розповідь учителя

Вісім років на Старокиївській горі навпроти княжого двору простояв облаштований Володимиром храм-капище, уособлюючи останню хвилю язичництва. Оточена сусідами-християнами — поляками, чехами, болгарами, візантійцями — Руська держава стояла на порозі перелому, який мав остаточно ввести її до кола християнської цивілізації, однак безпосереднім поштовхом стали причини політико-династичні.

Завдання

Спробуйте назвати ці причини.

Визначення причинно-наслідкових зв’язків

За літописом, перш ніж обрати нову релігію, Володимир відправив послів подивитися, як у різних народів служать Богу. Найбільше їх вразила служба в Царгороді: «…не знали ми, чи ми на небі були, чи на землі». Бояри ж сказали: «Якби лихий був закон грецький, то не прийняла б хрещення баба твоя Ольга, що була мудрішою за всіх людей». У літописі знаходимо ще кілька спроб пояснити, чому Володимир вибрав саме християнську релігію.

1)  Чи можна вважати ці пояснення вичерпними?

2)  З’ясуйте та запишіть до зошита причини запровадження християнства на Русі.

Розповідь учителя

Найголовнішою заслугою князя Володимира вважається запровадження на Русі християнства. Володимир з усією гостротою усвідомлював роз’єднаність усередині держави, етнографічне й культурне тло якої складали десятки чи навіть сотні племен і релігій. Він вишукував засади для їхнього політичного й ідеологічного єднання. Не без впливу християнської громади, що виникла в Києві ще за часів Аскольда і Діра, та бабусі-християнки — княгині Ольги — Володимир прийняв хрещення й одружився з грецькою принцесою Анною, дочкою візантійського імператора Романа ІІ, сестрою візантійських братів-імператорів Василія II Болгаробійця та Константина (скориставшись для цього політичною нагодою: у 987 р. війська Володимира допомогли братам-імператорам придушити заколот на чолі з воєначальником Вардою Фокою). У 988—990 рр. князь запровадив християнство як державну релігію, що відкрило перед Київською Руссю широкі перспективи економічних і культурних зв’язків як із Візантією, так і з країнами Західної Європи.

Робота із джерелом

Прочитайте уривок із літопису «Повість минулих літ», розгляньте ілюстрації і дайте відповіді на запитання.

…Пішов Володимир з військом на Корсунь, город грецький… І ввійшов Володимир у город, і дружина його. І послав Володимир [послів] до цесаря Василія і Константина, говорячи так: «Осе город ваш славний я взяв. Та чую ось я, що сестру ви маєте, дівчину. Тож якщо її не оддасте за мене, то вчиню вашому городу [те], що й сьому вчинив». І, це почувши, опечалились цесарі, [і] послали [йому] вість, так говорячи: «Не належить християнам заміж виходити за поган і оддавати за них. Якщо ж ти охрестишся, то візьмеш її, і дістанеш царство небесне, і з нами єдиновірцем будеш. Якщо ж сього не вчиниш — не зможемо ми віддати сестри своєї за тебе». І, це почувши, Володимир мовив: «Скажіте обом цесарям так: "Я охрещусь, тому що раніше від сих днів іспитав я закон ваш, і він мені єсть до вподоби, і віра ваша, і служба. Бо мені розповіли послані нами мужі”»… Охрестився ж він у церкві святої Софії. Корсунь же він оддав грекам як віно за цесарицю, а сам вернувся до Києва… І коли [Володимир] прибув, повелів він поскидати кумирів — тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з гори по Боричевому [узвозу] на ручай, і дванадцятьох мужів приставив бити [його] палицями… І коли ото волокли його по ручаю до Дніпра, оплакували його невірні люди, бо іще не прийняли вони були хрещення. І, приволікши його, вкинули його в Дніпро… Потім же Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: «Якщо не з’явиться хто завтра на ріці — багатий, чи убогий, чи старець, чи раб, — то мені той противником буде». І, це почувши, люди з радістю йшли… і говорили: «Якби се не добре було, князь і бояри сього б не прийняли»… І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду, і стояли — ті до шиї, а другі — до грудей. Діти ж [не відходили] од берега, а інші немовлят держали. Дорослі ж бродили [у воді], а попи, стоячи, молитви творили… А Володимир, рад бувши, що пізнав він бога сам і люди його… І, це сказавши, повелів він робити церкви і ставити [їх] на місцях, де ото стояли кумири. І поставив він церкву святого Василія [Великого] на пагорбі…

1)  Коли відбулися описані в джерелі події?

2)  Які події передували прийняттю християнства Володимиром?

3)  Що ви дізналися про хрещення князя Володимира? У якому місті відбулася ця подія?

4)  Поясніть, чому Володимир наказав так жорстоко вчинити з ідолами язичницьких богів.

5)  Як і де відбулося хрещення киян? У якій атмосфері воно проходило?

6)  Як наведені ілюстрації відображають інформацію, наведену в уривку із джерела?

(Учитель демонструє учням зображення картин В. Васнецова «Хрещення князя Володимира» і «Хрещення Русі».)

В. Васнецов «Хрещення князя Володимира»

В. Васнецов «Хрещення Русі»

Мій конспект

Релігійні реформи Володимира

Рік

 

Зміст

 

Наслідки

 

980 р.

 

Невдала спроба реформувати язичництво шляхом створення пантеону богів (Перун, Хорс, Дажбог, Стрибог, Сімаргл, Мокош)

 

Неспроможність язичництва забезпечити ідеологічну та культурну єдність держави

 

988 р.

 

Запровадження християнства як державної релігії — хрещення Володимира в Корсуні, хрещення киян у притоці Дніпра — річці Почайні

 

Залучення Русі до європейського культурного й державного життя

 

 

Робота із джерелом

Прочитайте уривок із «Церковного статуту князя Володимира Святославича» та дайте відповіді на запитання.

…Ось я, князь великий… прийняв святе хрещення… й узяв першого митрополита Михайла на Київ і на всю Русь, який хрестив усю землю Руську. І за тим, роками минувшими, створив церкву святу Богородиці й дав десятину до неї по всій землі Руського княжіння і від усякого суду… й з торгу… й з осель на кожний рік десяте з усілякого стада та всякого майна… А ось митрополичі люди церковні: ігумен, ігуменя, піп, попадя, попович, чернець, чорниця, диякон, жінка диякона, просвирниця, пономар, удова, каліка… і всі причетники церковні. Якщо хто [з них] скоїть злочин, то судити їх митрополиту та єпископам…

1)  Які права дарував князь Володимир християнській церкві? Про що це свідчило?

2)  З’ясуйте подальшу долю цієї церкви. Чому на наведеній ілюстрації вона має такий вигляд?

(Учитель демонструє ілюстрацію руїн Десятинної церкви на гравюрі 1884 р.)

Руїни Десятинної церкви. Гравюра 1884 р.

Синтез думок

1)  Поміркуйте, чи все населення Київської Русі добровільно прийняло нову віру.

2)  Як ви розумієте запис новгородського книжника «Хрестив нас Путята мечем, а Добриня вогнем!»? Чому люди чинили опір хрещенню?

3)  Які народні повір’я та християнські свята можна вважати доказом тривалого періоду співіснування двох релігій — язичництва й християнства?

Творчі завдання

(Можна дати як домашнє завдання.)

1)  Спробуйте разом із літописцем здійснити подорож до часів хрещення Русі Володимиром Великим, уявіть себе свідком описаних подій та зробіть ілюстрації, які б відображали описані у джерелі події.

2)  У «Слові про закон і благодать» майбутній митрополит Іларіон так прославляв князя Володимира: «Похвалімо ж і ми, по силі нашій, хоч малими похвалами, того, хто велике і дивне діло сотворив, нашого вчителя і наставника, великого кагана нашої землі Володимира, онука старого Ігоря, а сина славного Святослава, про мужність і хоробрість якого в літа його володарювання слух пройшов по багатьох сторонах, а звитяги його і могутність поминаються й пам’ятаються ще й нині… бо володарював той, не в худорідній і невідомій землі, а в Руській, про яку відати і чути на всі чотири кінця землі». За що прославляв Іларіон князя Володимира? Складіть вірш або хвалебну промову на честь князя Володимира, використовуючи літописний стиль того часу.

Метод «Мозковий штурм»

Визначте наслідки та історичне значення запровадження християнства Володимиром як державної релігії.

Мій конспект

Значення запровадження християнства на Русі:

Зростання авторитету Київської Русі на міжнародній арені.

Європеїзація давньоруського суспільства, залучення держави до європейського культурного й державного життя.

Зміцнення центральної влади.

Утвердження високих моральних цінностей (припинення практики людських жертвоприношень, усталення парної сім’ї тощо).

Розвиток культури (запровадження слов’янської писемності, початок літописання, розвиток кам’яного зодчества, мистецтва тощо).

Налагодження добросусідських відносин із європейськими державами (розширення відносин із Візантією (укладення шлюбу з візантійською принцесою Анною — сестрою імператора Василія ІІ); активізація відносин із країнами Центральної та Північно-Західної Європи шляхом укладення династичних шлюбів: підтримання відносин зі Скандинавією, установлення дипломатичних відносин із Чехією, Угорщиною, Польщею, обмін посольствами з Німеччиною тощо).

IV.   Закріплення вивченого матеріалу

Завдання на закріплення

Виправте помилки в тексті.

Князь Володимир правив від 945 (980) до 1015 р. Він був позашлюбним сином князя Олега (Святослава). Із його правлінням розпочався новий етап в історії Київської Русі — період занепаду та руїни (розквіту та піднесення).

Аналіз інформації

1.   Постать князя Володимира оспівано й опоетизовано в давньоруській літературі в образі Володимира Красне Сонечко — охоронця рідної землі, мудрого правителя та героя. Спогади про його правління збереглися в українських народних обрядових піснях (відома, зокрема, щедрівка «Що князь Володимир коника сідлає» тощо). Про що свідчить наведена інформація?

2.   В історію Київської Русі князь Володимир увійшов як енергійний реформатор, діяльність якого сприяла зміцненню країни. Свідченням визнання його заслуг на Русі стало звеличення князя народом у билинах як «Володимира Красне Сонечко» та зарахування православною церквою до лику святих. На Заході Володимира з повагою називали «повелителем русів, могутнім завдяки своєму королівству й багатству». Князь Володимир заслужив повагу не тільки у своїх підданих, сучасні історики називають його «одним із найяскравіших політичних діячів європейського масштабу». Чи згодні ви з наведеною оцінкою постаті Володимира Великого? Свою відповідь аргументуйте. Дайте власну оцінку особі та діяльності Володимира Святославича.

Тестові завдання

1.   У яких уривках з історичних джерел ідеться про великого київського князя Володимира Великого? (Виберіть три правильні відповіді.)

1   Хозари вийшли супроти нього з каганом, князем своїм. І зступилися війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів він хозар і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв…

2   І поставив він кумири на пагорбі, поза двором теремним: Перуна дерев’яного, — а голова його була срібна, а вус — золотий, — і Хорса, і Дажбога, і Стрибога, і Сімаргла…

3   Прийшов [князь] у Переяславець. І послав до греків послів, говорячи: «Хочу йти на вас»… І пішов до Царгорода, розоряючи міста. І дали йому данину… І повернувся він в Переяславець…

4   І повелів він поскидати кумирів — тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з гори по Боричевому узвозу на ручай…

5   Виступив тоді він із города. Приготував до бою дружину. Зійшлися вони на місці, де ото нині свята Софія стоїть, митрополія руська. І сталася січа люта, і ледве одолів він печенігів під вечір…

6   Коли ж побачив, що церкву завершено, він помолився богу, говорячи: «Осе даю церкві сій, святій Богородиці, од маєтності своєї десяту частину. Якщо се одмінить хто, — хай буде проклят…»

Відповідь: 2, 4, 6.

2.   Укажіть заходи правління Володимира Великого. (Виберіть три правильні відповіді.)

1   помста деревлянам за смерть Ігоря

2   розгром Хозарського каганату

3   будівництво системи укріплень на південних кордонах Русі

4   запровадження уроків та погостів

5   проведення адміністративної реформи, що полягала в ліквідації племінних князівств та зламі сепаратизму місцевої племінної верхівки шляхом передачі влади на місцях намісникам князя

6   надання земельних володінь за військову службу

Відповідь: 3, 5, 6.

V.  Домашнє завдання

1.   Підручник.

2.   Творче завдання: підготуйте текст запису до давньоруського літопису про правління Володимира Великого.

 

Категорія: Історія України 7 клас | Додав: uthitel (22.10.2013)
Переглядів: 17226 | Рейтинг: 3.3/3
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: