Урок 6 Узагальнення знань за темою «Виникнення та розвиток Київської Русі» - Історія України 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Історія України 7 клас

Урок 6 Узагальнення знань за темою «Виникнення та розвиток Київської Русі»

Урок 6

Узагальнення знань за темою
«Виникнення та розвиток Київської Русі»

Мета: узагальнити й систематизувати знання за темою «Виникнення та розвиток Київської Русі»; розвивати вміння аналізувати історичні факти й події, узагальнювати фактичний матеріал, робити висновки, давати характеристику історичних діячів, розкривати їх місце та значення в історичному процесі; визначити рівень засвоєння учнями знань за темою «Виникнення та розвиток Київської Русі»; розвивати вміння працювати з історичними джерелами, картою, додатковою літературою; виховувати повагу до історії України.

Очікувані результати: учні зможуть: узагальнити й систематизувати знання за темою «Виникнення та розвиток Київської Русі»; аналізувати історичні факти й події; порівнювати історичні явища; складати портрети історичних діячів, давати власну оцінку їх діяльності; робити висновки.

Тип уроку: узагальнення і систематизації знань.

Обладнання: атлас, тексти джерел, ілюстрації із зображенням подій часів Київської Русі, сітка кросворда.

I.   Організаційна частина

Оголошення теми та очікуваних результатів.

II. Узагальнення знань

Перевірка домашнього завдання

Учні здають зошити з творами на перевірку.

Робота з картою

1.   Покажіть на карті місце розселення східнослов’янських племен, назвіть їх. (Карта «Східні слов’яни та їхні сусіди» (с. 2) атласу.)

2.   За допомогою карти назвіть сусідів східних слов’ян. Якими були відносини східно­слов’янських племен із ними? (Карта «Східні слов’яни та їхні сусіди» (с. 2) атласу.)

3.   Покажіть кордони Київської Русі за правління Олега та Ігоря. (Карта «Київська Русь за князювання Олега та Ігоря» (с. 3) атласу.)

4.   За допомогою карти визначте, які територіальні зміни відбулися за правління Святослава. (Карта «Київська Русь за князювання Ольги та Святослава» (с. 4) атласу.)

Тестове завдання

Установіть хронологічну послідовність правління київських князів, і ви дізнаєтеся ім’я засновника князівської династії. (Завдання заздалегідь підготовлене на дошці.)

Ю

 

 

Р

 

 

И

 

 

Р

 

 

К

 

 

 

1   Олег

2   Аскольд і Дір

3   Ольга

4   Ігор

5   Святослав

Відповідь: Рюрик (2, 1, 4, 3, 5).

Завдання на встановлення історичної постаті

Визначте, із якими давньоруськими князями пов’язані наведені крилаті вирази з давньоруського літопису.

1.   «Земля наша велика і щедра, а порядку в ній нема. Ідіть-но княжити і володіти нами». (Рюрик, Синеус, Трувор)

2.   «Хай буде Київ матір’ю городам руським», «Замиримося з вами, греки». (Олег)

3.   «Якщо внадиться вовк до овець, то виносить по одній все стадо». (Ігор)

4.   «Я, сину, бога пізнала і радуюся. Якщо й ти пізнаєш бога, то радуватися станеш». (Ольга)

5.   «Іду на ви», «Ти, князю, шукаєш чужої землі і про неї дбаєш, а власну покинув». (Святослав)

Робота із джерелами

Прочитайте уривок із Літопису Руського про розселення слов’ян і дайте відповіді на запитання.

По довгих же часах сіли слов’яни по Дунаєві, де єсть нині Угорська земля і Болгарська. Од тих слов’ян розійшлися вони по Землі і прозвалися іменами своїми, — [од того], де сіли, на котрому місці. <…>

Так само й ті ж слов’яни, прийшовши, сіли по Дніпру і назвалися полянами, а інші — деревлянами, бо осіли в лісах; а другі сіли межи Прип’яттю і Двиною і назвалися дреговичами; а інші сіли на Двині і назвалися полочанами — од річки, яка впадає в Двину і має назву Полота. Слов’яни ж, [що] сіли довкола озера Ільменя, прозвалися своїм іменем — [словенами]; і зробили вони город, і назвали його Новгородом. А другі ж сіли на Десні, і по Сейму, і по Сулі і назвалися сіверянами.

Коли ж поляни жили особно по горах сих [київських], то була тут путь із варягів у греки, а із греків [у варяги]…

Поляни, що жили особно, як ото ми сказали, були з роду слов’янського і назвалися полянами, а деревляни теж [пішли] від слов’ян і назвалися деревлянами. Радимичі ж і вятичі [походять] од ляхів. Бо було в ляхів два брати — [один] Радим, а другий Вятко. І, прийшовши, сіли вони: Радим на [ріці] Сожу, [од якого] й прозвалися радимичі, а Вятко сів своїм родом по Оці; од нього прозвалися вятичі. І жили в мирі поляни, і деревляни, і сіверяни, і радимичі, і вятичі, і хорвати. Дуліби тоді жили по Бугу, де нині волиняни, а уличі [й] тиверці сиділи по [другому] Бугу і по Дніпру; сиділи вони також поблизу Дунаю. І було множество їх, бо сиділи вони по Бугові й по Дніпру аж до моря, і єсть городи їх і до сьогодні.

[Усі племена] мали ж свої обичаї, і закони предків своїх, і заревіти, кожне — свій норов. Так, поляни мали звичай своїх предків, тихий і лагідний, і поштивість до невісток своїх, і до сестер, і до матерів своїх, а невістки до свекрів своїх і до діверів велику пошану мали. І весільний звичай мали вони: не ходив жених по молоду, а приводили [її] ввечері; а назавтра приносили [для її родини те], що за неї дадуть. А деревляни жили подібно до звірів, жили по-скотськи: і вбивали вони один одного, [і] їли все нечисте, і весіль у них не було, а умикали вони дівчат коло води. А радимичі, і вятичі, і сіверяни один обичай мали: жили вони в лісі, як ото всякий звір… І весіль не бувало в них, а ігрища межи селами. <…> Мали ж вони по дві і по три жони. А коли хто вмирав — чинили вони тризну над ним, а потім розводили великий вогонь і, поклавши на вогонь мерця, спалювали [його]. А після цього, зібравши кості, вкладали [їх] у невеликий посуд і ставили на придорожньому стовпі, як [це] роблять вятичі й нині.

Сей же обичай держали і кривичі, й інші погани, не відаючи закону божого, бо творили вони самі собі закон.

1)  Які слов’янські племена згадує автор літопису? Де вони проживали? Як автор джерела пояснює походження назв слов’янських племен?

2)  Що вам відомо про торговельний шлях «із варягів у греки»? Де він проходив? Яким було його значення?

3)  Як наведене джерело характеризує побут та звичаї слов’ян?

2.   Прочитайте уривок із «Повісті минулих літ» про покликання варягів і дайте відповіді на запитання.

Вигнали [чудь, словени, кривичі і весь] варягів за море, і не дали їм данини, і стали самі в себе володіти. І не було в них правди, і встав рід на рід, і були усобиці в них, і воювати вони між собою почали. І сказали вони: «Пошукаємо самі собі князя, який би володів нами і рядив за угодою, по праву».

Пішли вони за море до варягів, до русі. Бо так звали тих варягів — русь, як ото одні звуться свеями, а другі — норманами, англами, інші — готами, — отак і ці. Сказали русі чудь, словени, кривичі і весь: «Земля наша велика і щедра, а порядку в ній нема. Ідіть-но княжити і володіти нами».

І вибралося троє братів із родами своїми, і з собою всю узяли русь. І прийшли вони спершу до словенів, і поставили город Ладогу. І сів у Ладозі найстарший [брат] Рюрик, а другий, Синеус, — на Білім озері, а третій, Трувор, — в [городі] Ізборську. І од тих варягів дістала [свою] назву Руська земля.

А по двох літах помер Синеус і брат його Трувор, і взяв Рюрик волость усю один. І, прийшовши до [озера] Ільменя, поставив він город над Волховом, і назвали його Новгородом. І сів він тут, князюючи і роздаючи мужам своїм волості, [звелівши їм] городи ставити: тому — Полоцьк, тому — Ростов, другому — Білоозеро.

А варяги по тих городах є приходні. Перші насельники в Новгороді — словени, а в Полоцьку — кривичі, в Ростові — меря, у Білоозері — весь, в Муромі — мурома. І тими всіма володів Рюрик.

1)  Поясніть значення слів «варяги», «усобиці», «волості».

2)  Наданий переказ було покладено в основу так званої «варязької теорії». Що це за теорія? Назвіть її авторів. Чи згодні ви з основними положеннями цієї теорії? Свою відповідь аргументуйте.

3.   Прочитайте уривок із літопису «Повість минулих літ» про князя Олега і дайте відповіді на запитання.

Помер Рюрик. Княжіння своє він передав Олегові, що був із його роду, віддавши йому на руки сина свого Ігоря, бо той був дуже малий. <…>

І прибули [Олег та Ігор] до гір київських, і довідався Олег, що [тут] Аскольд і Дір удвох княжать. І сховав він воїв у човнах, а інших позаду зоставив, і сам прийшов [на берег Дніпра], несучи Ігоря малого. А підступивши під Угорське [і] сховавши воїв своїх, він послав [посла] до Аскольда й Діра сказати, що, мовляв: «Ми — купці єсмо, ідемо в греки од Олега і од Ігоря-княжича. Прийдіть-но оба до рідні своєї, до нас».

Аскольд же й Дір прийшли. І вискочили всі інші [вої] з човнів, і мовив Олег Аскольдові й Дірові: «Ви оба не є ні князі, ні роду княжого. Я єсмь роду княжого. — І [тут] винесли Ігоря. — А се — син Рюриків».

І вбили вони Аскольда й Діра… <…>

І сів Олег, князюючи, в Києві, і мовив Олег: «Хай буде се мати городам руським». І були в нього словени, і варяги, й інші, що прозвалися руссю.

Сей же Олег почав городи ставити і встановив данину словенам, і кривичам, і мерям…

У рік 907. Пішов Олег на греків, Ігоря зоставивши в Києві…

І прибув він до Цесарограда, а греки… город заперли. І вийшов Олег на берег, і повелів воям виволокти кораблі на берег. І попустошив він довкола города, і вчинив убивство багатьох греків. І палат багато вони розбили, і церкви попалили. А котрих же брали як полоняників, [то] одних вони посікали, а других мучили, інших же розстрілювали, а [ще] інших у море кидали. І багато іншого зла творили руси грекам, як ото [звичайно] вороги творять.

І повелів Олег воям своїм колеса зробити і поставити кораблі на колеса. А коли настав попутний вітер, напнули вони паруси, [рушили] з поля, і пішов [Олег] до города.

Побачивши ж [це], греки убоялися і сказали, виславши [послів] до Олега: «Не погубляй город. Ми згоджуємось на данину, як ти ото хочеш». І зупинив Олег воїв, і винесли йому [греки] їжі і вина, і не взяв він його, бо було воно приготоване з отрутою. І убоялися греки, і сказали: «Не Олег се, а святий Дмитрій, посланий на нас богом».

І зажадав Олег, щоб вони данину дали на дві тисячі кораблів: по дванадцять гривень на чоловіка, а в кораблі [було] по сорок мужів. І згодилися греки на це, і стали греки миру просити, щоби не пустошив він Грецької землі.

Олег тоді, трохи відступивши од города, почав мир ладнати з обома цесарями грецькими, з Леоном і з Олександром…

І прибув Олег до Києва, несучи золото, і паволоки, і овочі, і вина, і всяке узороччя. І прозвали [кияни] Олега — «Віщий», бо були люди [ці] поганами і невігласами…

І жив Олег, мир маючи з усіма землями [і] князюючи в Києві.

І приспіла осінь, і спом’янув Олег коня свого, якого поставив був годувати, [зарікшись] не сідати на нього. Бо колись запитував він був волхвів і віщунів: «Од чого мені прийдеться померти?». І сказав йому один віщун: «Княже! Кінь, що його ти любиш і їздиш на нім, — од нього тобі померти». Олег же, взявши це собі на ум, сказав: «Ніколи тоді [не] сяду на коня [сього], ані гляну більше на нього». І повелів він годувати його, але не водити його до нього. І, проживши декілька літ, він не займав його, поки й на греків пішов.

А коли вернувся він до Києва і минуло чотири роки, на п’ятий рік спом’янув він коня свого, що од нього, як прорекли були волхви, [прийдеться] померти Олегові. І призвав він старшого над конюхами, запитуючи: «Де є кінь мій, що його я поставив був годувати і берегти його?». А він сказав: «Умер». Олег тоді посміявся і вкорив віщуна, кажучи: «Неправдиво то говорять волхви, і все те — лжа єсть: кінь умер, а я живий». І повелів він осідлати коня: «Дай-но погляну я на кості його». І приїхав він на місце, де ото лежали його кості голі і череп голий, і зліз він з коня, [і] посміявся, мовлячи: «Чи од сього черепа смерть мені прийняти?». І наступив він ногою на череп, і, виповзши [звідти], змія вжалила його в ногу.

І з того розболівшись, він помер. І плакали по ньому всі люди плачем великим, і понесли його, і погребли його на горі, що зветься Щекавицею. Єсть же могила його й до сьогодні, називається могила та Олеговою.

1)  Хто такий Олег?

2)  Чому йому вдалося так легко захопити владу в Києві?

3)  Поміркуйте, чи правомірно 882 р. вважати роком утворення Київської Русі. Свою відповідь аргументуйте.

4)  Використовуючи текст джерела й отримані раніше знання, доповніть розповідь літописця про життя та діяльність Олега.

5)  До якої стратегічної хитрості вдався Олег під час походу на Візантію? Про що свідчить цей факт? Яким був результат походу на Візантію? У чому полягає історичне значення цієї події?

6)  Дайте власну оцінку внутрішньої та зовнішньої діяльності Олега.

7)  Із якою легендою про смерть Олега знайомить нас наведений уривок із літопису?

8)  Поясніть, чому князя Олега прозвали Віщим.

4.   Прочитайте уривок із «Повісті минулих літ» про князювання та вбивство князя Ігоря деревлянами та дайте відповіді на запитання.

У рік 913. Почав княжити Ігор після Олега…

У рік 914. Пішов Ігор на деревлян і, перемігши, наклав на них данину, більшу від Олегової.

У рік 915. Уперше прийшли печеніги на Руську землю і, вчинивши мир з Ігорем, пішли до Дунаю.

У рік 941. Пішов Ігор на греків…

Потім же, коли прийшли війська зі сходу…, обійшли вони русів довкола. І порадилися руси, і вийшли, оружившись, проти греків, і битва межи ними обома була люта, [і] заледве одоліли греки. Руси ж повернулися до дружини своєї під вечір і на ніч, сівши в човни, утекли. Але Феофан [сановник Романа] зустрів їх у човнах з вогнем і став пускати вогонь трубами на човни руські, і було видно страшне диво. Руси ж, бачивши полум’я, кидались у воду морську [і] намагалися [подалі] відбрести. І таким чином рештки [їх] вернулися до себе…

У рік [944]. Ігор зібрав багато воїв — варягів, і русів, і полян, і словенів, і кривичів, і тиверців. І печенігів він найняв, і, заложників у них взявши, рушив на греків у човнах і на конях…

Коли почули це корсунці, вони послали [гінців] до Романа, кажучи: «Тут ідуть руси, покрили вже море кораблями, без числа кораблів». Так само й болгари послали вість, кажучи: «Ідуть руси, і печенігів вони найняли собі».

Це почувши, цесар послав до Ігоря ліпших бояр, прохаючи і кажучи: «Не ходи, а візьми данину, що її брав Олег, і я придам іще до тої данини». Так само й печенігам послали вони паволок і золота багато.

Ігор же… узявши в греків золото і паволоки на всіх воїв, він вернувся назад і прийшов до Києва, до себе.

Ігор пішов у деревляни по данину… А взявши данину, він пішов у свій город [Київ]. Та коли він повертався назад, він… сказав дружині своїй: «Ідіте ви з даниною додому, а я вернусь і походжу ще». І… з невеликою дружиною вернувся, жадаючи більше майна.

Коли ж почули деревляни, що він знову іде, порадилися деревляни з князем своїм Малом і сказали: «Якщо внадиться вовк до овець, то виносить по одній усе стадо, якщо не вб’ють його. Так і сей: якщо не вб’ємо його, то він усіх нас погубить».

І послали вони до нього [мужів своїх], кажучи: «Чого ти йдеш знову? Ти забрав єси всю данину». І не послухав їх Ігор, і деревляни… убили Ігоря і дружину його, бо їх було мало.

1)  Укажіть час правління Ігоря в Києві. Що ви дізналися з тексту джерела про його діяльність?

2)  Хто такі печеніги? Якими були відносини між ними та Руссю?

3)  Випишіть дати походів Ігоря на Візантію.

4)  Що таке «грецький вогонь»?

5)  Визначте причини поразки русичів у першому поході.

6)  Яким був результат другого походу Ігоря на Візантію?

7)  Що ви дізналися із джерела про смерть Ігоря? Дайте власну оцінку цієї події.

8)  Діяльність Ігоря має неоднозначну оцінку в історичній літературі: одні вважають його слабким правителем, інші — мудрим діячем. Якою є ваша думка з цього приводу?

5.   Прочитайте уривок із «Повісті минулих літ» про зовнішньополітичну діяльність князя Святослава та дайте відповіді на запитання.

У рік 965. Рушив Святослав на хозар… І зступилися [війська] битися, і сталася битва межи ними, [і] одолів Святослав хозар і город їхній [столицю Ітіль], і [город] Білу Вежу взяв. І ясів переміг він, і касогів, і прийшов до Києва.

У рік 966. Переміг Святослав в’ятичів і данину на них наклав.

У рік 967. Рушив Святослав на Дунай на болгар, і одолів Святослав болгар. І взяв він вісімдесят городів по Дунаю, і сів, князюючи, тут, у [городі] Переяславці, [і] беручи данину з греків…

У рік 971. Прийшов Святослав до Переяславця, і заперлися болгари в городі. І вийшли болгари на січу проти Святослава, і одолівали болгари. І сказав Святослав воям своїм: «Уже нам тут полягти. Ударимо мужньо, браття і дружино!». А під вечір одолів Святослав [болгар] і взяв город списом, кажучи: «Се город мій!».

І послав він до греків [послів], мовлячи: «Хочу на вас іти…». І сказали греки: «Ми не в силі супроти вас стати. Так що візьми з нас данину [собі] і на дружину свою. Але скажіте нам, скільки вас, щоб дали ми по числу воїв». А це говорили греки, обманюючи русів… І сказав їм Святослав: «Єсть нас двадцять тисяч», — і додав він десять тисяч, бо було русі десять.

І рушив Святослав на греків, і вийшли вони супроти русі. І коли побачили [це] руси, то убоялися вельми множества воїв. І мовив Святослав: «Уже нам нікуди дітись, а волею і неволею [доведеться] стати насупроти. Тож не осоромимо землі Руської, а ляжемо кістьми тут, бо ж мертвий сорому не зазнає… Тож не втечемо, а станемо кріпко, і я перед вами піду»…

…І зітнулися обидва війська, і була січа велика, і одолів Святослав, а греки побігли. І пішов Святослав, воюючи, до города [Цесарограда], і інші городи розбиваючи…

Учинивши мир із греками, Святослав рушив у човнах до [дніпрових] порогів. І сказав йому воєвода отця його Свенельд: «Обійди, княже, [їх] на конях, бо стоять печеніги в порогах». Однак не послухав він його і рушив у човнах.

Тим часом послали переяславці до печенігів [гінців], кажучи: «Іде Святослав у Русь, узявши майна багато у греків і полон незчисленний, а з малою дружиною». Почувши ж печеніги се, заступили пороги. І прийшов Святослав до порогів, та не можна було пройти порогів, і став він зимувати у Білобережжі. І не було в них їжі, і настав голод великий, так що по півгривні [була] голова коняча. І зимував [тут] Святослав. А коли приспіла весна, пішов Святослав у пороги.

У рік 972. Прийшов Святослав у пороги, і напав на нього Куря, князь печенізький. І вбили вони Святослава… І було всіх літ княжіння Святославового двадцять і вісім.

1)  Поясніть значення слів «каган», «хозари», «печеніги».

2)  Як наведене джерело характеризує князя Святослава як воїна та полководця?

3)  Що ви дізналися з уривка про зовнішньополітичну діяльність князя Святослава?

4)  Використовуючи інформацію із джерела, охарактеризуйте походи князя Святослава.

5)  Чому греки вирішили відкупитися від Святослава даниною?

6)  Поясніть, як ви зрозуміли значення слів Святослава: «Тож не осоромимо землі Руської, а ляжемо кістьми тут, бо ж мертвий сорому не знає».

7)  Як загинув князь Святослав?

8)  Поміркуйте, чи можна дати однозначну оцінку діяльності князя Святослава. Свою відповідь аргументуйте. Дайте власну оцінку діяльності князя.

6.   Прочитайте уривок із твору Л. Забашти «Місто Кия» та дайте відповіді на запитання.

Старокиївська Горо!
Ти сама — як легенда — вічна.
Кожна складка твоя, кожна п’ядь твоя — історична.
Тут ось Кий князював із братами Щеком й Хоривом,
Будували місто вони всьому світу на диво!
На оцих горбах, над Подолом і над Славутою,
Володіли вони мечами і щитами, із міді кутими,
Захищали себе і слов’янський рід свій упертий,
У походах важких — не боялися смерті!
На Горі жили, а внизу — гончарі (Гончарна вулиця),
Щековиця і Хоревиця (чи Замкова), а внизу — кожум’яки.
Де Почайна шуміла — лиш струмок між горбами тулиться.
Городище Кия…
А в центрі — капища знаки.
Глинобитна долівка требища з чотирма відрогами:
Тут стояв дерев’яний Перун з золотими вустами,
І підходили вої до нього чотирма дорогами
І клялись перед боєм ідолу над своїми мечами.
Сперечаються: був перевізником Кий, а чи князем?
Він і справді любив у руках відчувати весло,
Перевізник і князь тренував свою силу і м’язи
І носив полотно, коли літо спекотне було.
Міг і землю орати, і сіять пшеницю чи жито,
А як треба було — об’їжджав у степах табуни,
Міг зігнути підкову і коню підкувати копита,
Князь далеких полян був у всьому простий і земний.
А коли із степів насувались, мов хмари, ординці,
Він кольчугу вдягав і свій княжий шолом золотий,
І дзвеніли мечі… утікали від страху чужинці,
І всі знали: це вождь, ще ніким не підкорений Кий.
Місто Кия отут, на високій горі неприступній,
То насправді — фортеця племені мужніх полян.
Звідси зводився Київ — ще не бачений доти, могутній,
Як гніздов’я орлів — це гніздов’я прадавніх слов’ян!

1)  Поясніть значення слів «капища», «требища», «ідол».

2)  Хто такий Перун?

3)  Що ви дізналися про заснування Києва? Яку легенду було покладено в основу вірша?

4)  Що ви дізналися про князя Кия? Яку характеристику та оцінку дає князю автор?

5)  Підготуйте невелике повідомлення про життя та діяльність Кия.

6)  За допомогою поданого уривка здійсніть уявну подорож до міста Кия. Які емоції вона у вас викликала?

Робота з ілюстративним матеріалом

Які події та історичні постаті зображені на наведених ілюстраціях? Що вам про них відомо?

(Учитель демонструє учням кілька ілюстрацій із зображенням подій та історичних постатей часів Київської Русі.)

 Завдання на встановлення історичної постаті

Визначте, про кого йдеться.

1.   Він був напівлегендарним вождем одного з найбільших слов’янських союзів племен — полян наприкінці V — у першій половині VІ ст. Візантійський імператор запрошував його на військову службу. Із його ім’ям пов’язано заснування міста Києва. У літописі оповідається, що після смерті цього князя рід його став князювати в племені полян. (Кий)

2.   Він проводив активну політику гуртування навколо Києва земель східнослов’янських племен. Із його ім’ям пов’язано здійснення двох походів на Візантію у 860 та 866 р. та укладення договору, згідно з яким Візантія виплачувала щорічну данину, а київський князь надавав військову допомогу імперії. За його правління було зроблено першу спробу охрестити Русь. (Аскольд)

3.   Він був призначений Рюриком як опікун неповнолітнього Ігоря, але насправді мав усі князівські права. Із його ім’ям пов’язано об’єднання двох центрів слов’янської державності — Новгорода та Києва. Він здійснив два походи на Візантію в 907 та 911 р. Його смерть овіяна серпанком легендарності: як свідчить літопис, цей князь помер від укусу гадюки, що виповзла з черепа його улюбленого коня. (Олег)

4.   Вона була дружиною князя Ігоря, а після його смерті керувала Київською державою. Із її ім’ям пов’язана жорстока помста деревлянам за смерть чоловіка. Вона провела низку внутрішньополітичних реформ і першою з київських князів почала застосовувати мирну форму міжнародних відносин з іншими державами — дипломатію. Ця княгиня прийняла християнство і при хрещенні отримала ім’я Олена. (Ольга)

5.   З ім’ям цього князя пов’язана активна зовнішня політика: розгром Хозарського каганату, здійснення двох Балканських походів. До його планів входило перенесення столиці з Києва до Переяславця на Дунаї. Загинув у 872 р. потрапивши до засідки печенігів. (Святослав)

6.   Він був князем київським у 912—945 рр. Достовірно відомі походи цього князя на Константинополь (Царгород) у 941 та 944 р. Із його князюванням пов’язують збільшення збору данини — полюддя. Загинув князь від рук деревлян, невдоволених позачерговим збором данини. (Ігор)

Історичний диктант

Дайте короткі письмові відповіді на запитання.

1.   Якому поняттю відповідає наведене визначення?

Рух племен і народів у ІV—VІ ст. н. е. в різних напрямках Європи, що розпочався з вторгнення племен гунів у північну частину Римської імперії в 375 р. н. е. (Велике переселення народів)

2.   Хто очолював гунський союз племен у період його піднесення? (Аттіла)

3.   Які союзи племен брали участь у Великому переселенні народів? (Готи, гуни, слов’яни)

4.   Під ударами якого племінного об’єднання припинив існування Антський племінний союз? (Аварів)

5.   Назвіть сусідів східнослов’янських племен у VІ—ІХ ст. (Хозари, варяги, авари, болгари)

6.   Із яким слов’янським союзом племен пов’язане заснування міста Києва? (Поляни)

7.   З ім’ям якого князя пов’язано об’єднання двох центрів східнослов’янської державності — Києва та Новгорода? (Олег)

8.   Якому поняттю відповідає наведене визначення?

Збирання данини у формі натурального оброку з підлеглого населення в Київській Русі, яке здійснював кожної осені київський князь або його намісник. (Полюддя)

9.   Із якою подією пов’язана смерть князя Ігоря? (Повстання деревлян у 945 р.)

10.   Хто з давньоруських князів уперше упорядкував збирання данини? (Ольга)

11.   Як звали сина княгині Ольги? (Святослав)

12.   Якому поняттю відповідає наведене визначення?

Адміністративно-господарські осередки, де княжі люди збирали податки, виконували князівські розпорядження, чинили суд. (Погости)

Робота в парах

Перевірка результатів історичного диктанту здійснюється сусідами по парті. Учні обмінюються виконаними роботами. Потім слід продиктувати правильні відповіді, а школярі самі мають підрахувати кількість правильних відповідей (кожна правильна відповідь — 1 бал).

Складання історичного портрета

Учні отримують завдання скласти історичний портрет одного з київських князів за власним вибором, дотримуючись плану. (План написаний на дошці.)

План

1.   Походження князя, факти з його біографії.

2.   Особисті якості князя, ступінь їх відповідності історичним завданням того часу.

3.   Життєві принципи та мотиви поведінки, засоби досягнення своєї мети.

4.   Протиріччя в особистості князя та його діяльності.

5.   Оцінка діяльності князя в художній, науковій та науково-популярній літературі.

6.   Ваше ставлення до історичного діяча.

Дидактична гра «Так чи ні?»

Визначте, чи правильні твердження.

1.   Велике розселення слов’ян тривало у V—VІІ ст. (Так)

2.   Об’єднання двох центрів східнослов’янської державності — Новгорода та Києва пов’язане з ім’ям князя київського Кия. (Ні)

3.   Першу невдалу спробу хрещення Русі пов’язують з ім’ям князя Аскольда. (Так)

4.   Перший великий похід русичів на Візантію відбувся у 860 р. (Так)

5.   Хозарський каганат розгромив князь Олег. (Ні)

6.   Князь Ігор був убитий сіверянами, невдоволеними спробою повторного збору данини. (Ні)

7.   Проведення першої податкової реформи, запровадження погостів і уроків відбулося з ініціативи княгині Ольги. (Так)

8.   Перший великий похід русичів на Візантію був проведений за князювання Святослава. (Ні)

9.   Основним заняттям населення Київської Русі в ІХ—Х ст. були кочове скотарство та бортництво. (Ні)

10. Князь Святослав загинув у 972 р. у бою із печенігами. (Так)

11. Похід князя Олега на Візантію в 907 р. закінчився поразкою русичів. (Ні)

12. Смерди — це вільні селяни в Київській Русі. (Так)

Розв’язування кросворда

Розв’яжіть кросворд, і ви дізнаєтеся ім’я позашлюбної дружини князя Святослава, матері майбутнього київського князя Володимира.


1.   Ім’я деревлянського князя, який запропонував Ользі одружитися після вбивства її чоловіка. (Мал)

2.   Скандинавські воїни, що наймалися на службу до візантійських імператорів і київських князів. (Варяги)

3.   Найбільший східнослов’янський союз племен, який очолював напівлегендарний князь Кий. (Поляни)

4.   Раннє державне об’єднання східних слов’ян із центром у Києві за арабськими джерелами. (Куявія)

5.   Традиційна їжа на Русі. (Каша)

6.   Як називали візантійську столицю на Русі? (Царгород)

Відповідь: Малуша.

III.  Підсумки уроку

Творче завдання

Уявіть себе літописцем і складіть хроніку подій доби виникнення та становлення Київської Русі.

IV.   Виставлення оцінок

V.  Домашнє завдання

1.   Повторіть матеріал підручника за всіма вивченими темами.

2.   Підготуйтеся до узагальнюючого контролю за темою «Виникнення та розвиток Київської Русі».

 

Категорія: Історія України 7 клас | Додав: uthitel (22.10.2013)
Переглядів: 2818 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: