Урок 3 Витоки Київської Русі - Історія України 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Історія України 7 клас

Урок 3 Витоки Київської Русі

Урок 3

Витоки Київської Русі

Мета: ознайомити з основними версіями походження назви «Русь», проаналізувати внутрішню та зовнішню політику перших київських князів, визначити хронологічну послідовність та особливості їх правління; розвивати вміння робити висновки й оцінювати діяльність історичних осіб, формувати навички самостійної роботи на уроці, сприяти розвитку критичного мислення учнів.

Очікувані результати: учні зможуть: пояснювати походження назви «Русь»; визначати хронологічні межі правління перших князів — Аскольда, Олега, Ігоря; використовуючи дані писемних джерел, аналізувати та порівнювати їхню діяльність; визначати наслідки внутрішньої та зовнішньої політики перших князів, давати власну оцінку їх діяльності з точки зору розвитку Київської держави; аналізувати походи перших князів на Візантію.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, посібник «Експрес-контроль»[1], тексти джерел, ілюстрації (убивство Аскольда і Діра; Олег біля кісток коня; використання грецького вогню; Ігор бере данину від деревлян (мініатюра з Радзивіллівського літопису); К. Лебедєв «Князь Ігор збирає данину з деревлян у 945 р.»).

Поняття: князь, внутрішня політика, полюддя, зовнішня політика, хозари, печеніги, утвердження на міжнародній арені, дипломатія.

Персоналії: Рюрик, Аскольд, Дір, Олег, Ігор.

Дати: 860 р. — похід Аскольда на Візантію, вихід Русі на міжнародну арену, 882—912 рр. — правління Олега, 907 р. — похід русичів на Візантію, 912—945 рр. — князювання Ігоря, 945 р. — повстання деревлян, убивство Ігоря.

I.   Організаційна частина

Оголошення теми та очікуваних результатів.

II. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання

1.   Тестова перевірка домашнього завдання (за посібником «Експрес-контроль» (тест № 1)).

2.   Перевірка заповнення таблиці «Слов’янські союзи племен на території сучасної України».

3.   Виступи учнів із повідомленнями про життя та діяльність князя Кия.

III.  Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1.   Походження назви «Русь».

2.   Перші київські правителі — Аскольд, Олег, Ігор.

3.   Походи проти Візантії.

1.   Походження назви «Русь»

Синтез думок

Учитель зауважує, що вчені давно дискутують щодо походження назви «Русь»: перші вбачають у ній назву північних завойовників — норманів, другі — назву племені, яке могло жити і на Балтійському морі, і на півдні, треті звернули увагу на те, що літописці найчастіше вживають термін «Русь» для позначення одного конкретного регіону — Середнього Подніпров’я, де в назвах багатьох річок є корінь «рус» («рос»): Рось, Росава, Роставиця. Припускають також, що Русь — назва одного з племен полянського союзу.

1)  Чим ви можете пояснити величезну кількість версій щодо походження назви «Русь»?

2)  Яка з версій вам здається найбільш вдалою? Поясніть, чому.

Аналіз інформації

Ознайомтеся з основними теоріями виникнення держави у східних слов’ян. Поясніть, у чому полягає суть суперечки між прихильниками норманської теорії та її противниками. Доводи якої сторони здаються вам більш переконливими? Чому? Які аргументи в цій дискусії навели б ви? Яку позицію в науковій дискусії посіли українські історики ХІХ — початку ХХ ст.?

Теорії виникнення держави у східних слов’ян

Норманська (варязька) теорія. Заснована німецькими вченими Г. З. Байером та Г. Ф. Міллером у ХVІІІ ст., які стверджували, що Давньоруську державу утворили вихідці зі Скандинавії — нормани. Ці дослідники посилалися на свідчення найдавнішого руського літопису — «Повісті минулих літ» ченця Нестора, у якій вміщено інформацію про запрошення варягів Рюрика, Трувора та Синеуса в землі чуді, словенів, кривичів і весі для управління слов’янськими племенами. Прихильники цієї теорії вважають, що утвердження при владі в Києві представників норманської династії відіграло винятково важливу роль у формуванні основ державності у східних слов’ян. Серед українських істориків прихильником норманської теорії був Д. Дорошенко.

Слов’янська (автохтонна) теорія. Засновником цієї теорії був російський учений М. Ломоносов. Вона стверджує, що у слов’ян існували всі необхідні передумови для створення власної держави, що в літописах наступних століть нормани не згадуються, отже, їх кількість була незначною й вони швидко злилися з місцевим населенням, а «Повість минулих літ» говорить, що ще до приходу варягів існувала місцева династія, засновником якої був легендарний князь Кий. Серед українських істориків на позиціях антинорманізму та слов’янської теорії стояли відомі українські історики «старої школи» М. Костомаров, В. Антонович, М. Грушевський, Д. Багалій.

Компромісна (слов’яно-варязька) теорія. Засновник — російський історик В. Ключевський. Він одним із перших зробив спробу пов’язати норманську теорію з уявленнями антинорманістів про місцеві, слов’янські корені Давньоруської держави. Прихильники цієї теорії вважають, що слов’яни вже стояли на порозі утворення власної держави, а нормани (варяги) стали певним організуючим чинником, який прискорив цю подію. Такої компромісної точки зору дотримувалися також українські історики О. Єфименко та І. Крип’якевич.

Робота із джерелом

Прочитайте уривок із літопису «Повість минулих літ» і дайте відповіді на запитання.

Вигнали [чудь, словени, кривичі і весь] варягів за море, і не дали їм данини, і стали самі в себе володіти. І не було в них правди, і встав рід на рід, і були особиці в них, і воювати вони між собою почали. І сказали вони: «Пошукаємо самі собі князя, який би володів нами і рядив за угодою, по праву».

Пішли вони за море до варягів, до русі. Бо так звали ті варягів — русь… Сказали русь, чудь, словени, кривичі і весь: «Земля наша велика і щедра, а порядку в ній нема. Ідіть-но княжити і володіти нами».

І вибралося троє братів із родами своїми, і з собою всю узяли русь. І пішли вони спершу до словенів, поставили город Ладогу. І сів у Ладозі найстарший [брат] Рюрик, а другий, Синеус, — на Білім озері, а третій, Трувор, — в [городі] Ізборську. І од тих варягів дістала свою назву Руська земля.

А по двох літах помер Синеус і брат його Трувор, і взяв Рюрик волость усю один. І, прийшовши до [озера] Ільменя, поставив він город над Волховом, і назвали його Новгород…

1)  Хто такі варяги? За яких умов варязькі князі прийшли до влади в слов’янській землі?

2)  В основу якої наукової теорії було покладено наведену легенду?

3)  Яку версію походження назви «Русь» подає автор «Повісті минулих літ»?

Мій конспект

Князювання Рюрика (860—879 рр.):

Засновник династії Рюриковичів (згідно з легендою разом із братами Трувором та Синеусом був запрошений новгородськими слов’янами з метою припинення міжусобиць у Новгороді).

Затвердження у 860—870 рр. своєї влади серед словенів — північного слов’янського союзу племен.

Об’єднання слов’янських племен навколо Новгорода.

2.   Перші київські правителі — Аскольд, Олег, Ігор

Робота із джерелом

Прочитайте уривок із літопису «Повість минулих літ» і дайте відповіді на запитання.

І було в нього [Рюрика] два мужі, Аскольд і Дір, не його племені, а бояри. І відпросилися вони [в Рюрика піти] до Цесарограда з родом своїм, і рушили обидва по Дніпру. Ідучи мимо, узріли вони на горі городок і запитали, кажучи: «Чий се город?» А вони [тамтешні жителі] сказали: «Було троє братів, Кий, Щек [і] Хорив, які зробили город цей і згинули. А ми сидимо в городі їхньому і платимо данину хозарам». Аскольд, отож, і Дір зостались удвох у городі цьому.

Яким чином при владі в Києві опинилися Аскольд і Дір?

Історичний портрет

Ознайомтеся з відомостями про постать Аскольда та дайте відповіді на запитання.

Аскольд

Аскольд — напівлегендарний київський князь. Здобув владу, можливо, перед 860 р., загинув у 882 р. Походження імені князя до цього часу викликає запитання. Поширена версія виводить ім’я з давньоісландської мови, що пояснюється нібито його скандинавським походженням. За іншою версією — ім’я має місцеве, слов’янське коріння. Б. Рибаков пов’язував ім’я «Осколд» зі старовинною племінною самоназвою подніпровських жителів: сколоти. Петербурзький письменник Ю. Сяков вважає слово Ashold, або Asholt іменем готського походження та навіть перекладає його як «честь аріїв». Я. Длугош стверджував, що Аскольд походив із князівської династії, започаткованої Києм, і був рідним братом князя Діра. За іншою версією — був воєводою Діра й успадкував владу після його смерті. За гіпотезою І. Мицька, він був сином князя Олега та братом Діра й Ольги.

У 860 р. Аскольд очолив перший документований самостійний похід Русі на Константинополь. На світанку 18 червня 360 руських кораблів із 8 тис. вояків на борту несподівано з’явилися в Босфорській протоці й узяли столицю Візантії в облогу. Невдовзі наспіла й піша рать. Облога Константинополя тривала цілий тиждень, і, за словами Фотія, «місто ледве не було підняте на спис». Війна завершилася мирною угодою. Штурм русами Царгорода мав величезний резонанс у тогочасному світі. Венеціанський хроніст Іоанн Диякон стверджував, що ті, хто тримали візантійську столицю в облозі, повернулися додому «з тріумфом». За деякими здогадками, частиною угоди з Візантією стало хрещення Аскольда та принаймні частини його вояків. Аскольд воював не лише з візантійцями. У літописі є відомості про його походи проти уличів і печенігів.

1)  Що ви дізналися про походження Аскольда? Яка з наведених версій здається вам більш вірогідною? Чому?

2)  Що ви дізналися про зовнішню політику Аскольда?

3)  З’ясуйте історичне значення походу Аскольда 860 р. на Візантію.

Робота з таблицею

Учитель пропонує учням проаналізувати діяльність перших київських князів шляхом заповнення хронологічної таблиці (заповнюється під час розповіді вчителя).

Мій конспект

Князювання Аскольда

 

Роки

 

Внутрішня політика

 

Зовнішня політика

 

?—882

 

— Активна політика гуртування навколо Києва східнослов’янських племен.

— Перша спроба хрещення Русі, яка викликала невдоволення серед знаті, що, як і більшість населення Русі, ще дотримувалася язичницьких традицій і не бажала зміцнення князівської влади

— Вихід Київської держави на міжнародну арену, початок боротьби за утвердження на узбережжі Чорного моря (860 р. — організація першого великого походу на Візантію, у результаті чого було укладено угоду, згідно з якою Візантія зобов’язувалася сплатити викуп Русі, гарантувала руським купцям привілеї на торгах у Візантії, а візантійським — у Русі, русичі надавали військову допомогу візантійському імператору)

 

 

Аналіз інформації

Поясніть, чому відомості про діяльність перших князів Аскольда та Діра є уривчастими та неповними.

Робота із джерелом

Прочитайте уривок із літопису «Повість минулих літ», розгляньте ілюстрацію і дайте відповіді на запитання.

(Учитель демонструє ілюстрацію, що зображує вбивство Аскольда і Діра.)

Помер Рюрик. Княжіння своє він передав Олегові, що був із його роду, віддавши йому на руки сина свого Ігоря, бо той був дуже малий…

І прибули [Олег і Ігор] до гір київських, і довідався Олег, що [тут] Аскольд і Дір удвох княжать. І сховав він воїв у човнах, а інших позаду зоставив, і сам прийшов [на берег Дніпра], несучи Ігоря малого. А підступивши під Угорське [і] сховавши воїв своїх, він послав [посла] до Аскольда й Діра сказати, що, мовляв: «Ми — купці єсмо, ідемо в Греки од Олега і од Ігоря-княжича. Прийдіть-но оба до рідні своєї, до нас».

Аскольд же й Дір прийшли. І вискочили всі інші [вої] з човнів, і мовив Олег Аскольдові й Дірові: «Ви оба не є ні князі, ні роду княжого. Я єсмь роду княжого. — І [тут] винесли Ігоря. — А се — син Рюриків».

І вбили вони Аскольда і Діра, і віднесли на гору, і погребли…

І сів Олег, князюючи, в Києві, і мовив Олег: «Хай буде се мати городам руським».

1)  Хто такий Рюрик?

2)  За яких обставин Олег прийшов до влади в Києві?

3)  Уважно розгляньте ілюстрацію. Як вона відображає зміст наведеного уривка?

4)  Дайте моральну оцінку дій Олега.

5)  З’ясуйте історичне значення описаної в джерелі події.

Убивство Аскольда і Діра

Історичний портрет

Ознайомтеся з відомостями про постать Олега та дайте відповіді на запитання.

Олег

Олег — напівлегендарний князь Київської Русі. Здобув владу не пізніше ніж у 882 р., загинув між 912 і 922 р. Окремі дослідники вважають Олега родичем Рюрика, і «князем урманським» (тобто норманським). Ряд істориків вважали його узурпатором. М. Грушевський припускав, що Олег міг правити в Києві до часів Аскольда, тобто до 860 р. За версією Г. Ловмянського, Олег був смоленським князем, а його зв’язок із Рюриком — пізніша комбінація. Є версія і тмутараканського походження Олега, а також припущення, що родичем Рюрика міг бути представник місцевої знаті.

У 882 р. Олег здобув Київ, попередньо зайнявши Смоленськ (Гніздово) та Любеч. У 883 р. Олег змусив сплачувати данину деревлян, у 884—885 рр. — сіверян, у 885 р. — вів війну з тиверцями. Об’єднавши землі вздовж шляху «із варягів у греки», Олег мусив зіткнутися з Хозарським каганатом, який контролював шлях зі сходу через Нижню Волгу та Каспій («срібний шлях»). Вершиною його політики вважають похід на Константинополь та угоду з Візантією. Ще в 907 р. руська дружина на 2000 човнах, за даними Нестора-літописця, на чолі з князем Олегом вирушила в похід на Константинополь. Русичі оточили місто і перетягнули волоком човни суходолом у затоку, обминаючи натягнутий ланцюг. Усвідомлюючи неможливість чинити опір русичам, місто здалося, і князь Олег на знак своєї перемоги прибив свій щит на ворота міста. Руські дружинники отримали великі дари.

1)  Що ви дізналися про походження Олега? Яка з наведених версій здається вам більш вірогідною? Чому?

2)  Що ви дізналися про правління Олега? Якій політиці (внутрішній чи зовнішній) надавав перевагу князь? Поміркуйте, чому саме їй.

Мій конспект

Правління Олега

 

Роки

 

Внутрішня політика

 

Зовнішня політика

 

882—912

 

— Об’єднання Північної й Південної Русі, що стало основою створення давньоруської державності.

— Розширення кордонів держави, звільнення підкорених племен від сплати данини хозарам.

— Зміцнення влади великого князя.

— Становлення системи васалітету.

— Будівництво нових міст і фортець, зміцнення військової могутності Русі.

Відновлення язичництва

— Боротьба із хозарами.

— Організація вдалих походів на Візантію в 907 та 911 р., наслідком чого став вигідний договір, за яким Візантія зобов’язувалася сплатити відкуп і щорічно сплачувати данину київському князю, руські купці торгували без мита, Русь зобов’язувалася допомагати Візантії в боротьбі з кочовиками.

— Здійснення кількох походів проти Арабського халіфату на узбережжя Каспійського моря

 

Коло ідей

Учитель пропонує учням поміркувати над завданням: російський історик М. Карамзін справжнім засновником слов’янської держави Київської Русі вважав Олега. Чи згодні ви з такою думкою? Свою відповідь обґрунтуйте. Дайте власну оцінку діяльності князя Олега.

Розповідь учителя

Олег із легкої руки літописців, письменників і поетів прозваний Віщим. Він став одним із найулюбленіших героїв давньоруських фольклорних творів: дружинних чи військових пісень, легенд, переказів і билин. Народна пам’ять оповила ім’я князя дивними оповіданнями та казками.

Робота із джерелом

Учитель знайомить учнів із легендою про смерть Олега, використовуючи уривок із вірша О. Пушкіна «Пісня про Віщого Олега» та ілюстрацію до нього (Олег біля кісток коня) і пропонує учням поміркувати над її достовірністю.

Із військом своїм, в царгородській броні,
Князь їде полями на вірнім коні.
Із темного лісу старий чарівник
Виходить назустріч поволі,
Перунові тільки покірний старий,
Провісник він людської долі.
В мольбах, в ворожбі все життя він провів
І князь біля нього коня зупинив.
«Повідай, улюбленцю наших богів,
Чи скоро я землю покину?
Чи скоро, на радість моїх ворогів,
Мене покладуть в домовину?
Не бійся, будь чесний в своїй ворожбі —
Баского коня подарую тобі».
«Волхви не бояться міцних владарів,
Волхвам — за пророче їх слово —
Не треба багатих князівських дарів, —
Правдива і вільна їх мова.
Хоч роки майбутні таяться в імлі…
Та бачу я долю твою на чолі.
Послухай, що скаже тобі ворожбит:
Ти славний своїми боями,
І твій ворогами не здоланий щит
Царграда оздоблює брами…
Твій кінь бойових не лякається діл,
Він, лановій волі покірний,
То смирний стоїть попід хмарами стріл,
То скаче, товариш твій вірний.
Коли з ворогами рубались в бою.
Його не лякає жорстока борня;
Але від свого ти загинеш коня».
Олег усміхнувся; одначе чоло
Прорізала дума журлива.
Він, спершись рукою на бранне сідло,
Злізає з коня мовчазливо.
І вірного друга князівська рука
Голубить і пестить, прощальна й легка.
«З тобою, мій друже, мій вірний слуга,
Пройшов я походи великі;
В стремено твоє вже не ступить нога,
Нам час розлучитись навіки…
І отроки миттю з конем одійшли,
І князю нового коня підвели…
Гуляє з дружиною князь-войовник
На славній слов’янській могилі.
З ним — гості і друзі, — як ранішній сніг
Сьогодні їх кучері білі…
Дружинники згадують юність свою,
Коли з ворогами рубались в бою.
«Та де ж мій товариш, де кінь мій баский?
Промовив Олег своїм слугам, —
Скажіть, чи здоровий, чи досі легкий
Розкішним він бігає лугом?».
І чує слова: на крутому горбі
Давно відпочинок знайшов він собі.
І голову буйну Олег похилив
І думає: «Що ж чарування?
Коли б не послухав брехливих я слів,
Відкинув дурне віщування,
Носив мене б кінь до останнього дня!».
І хоче він бачить останки коня.
Ось їде могутній Олег до ріки,
З ним гості його посивілі,
І бачить: коня благородні кістки
Лежать на дніпровому схилі…
І мовив Олег тоді друзям своїм:
«Чи кістка страшна мені тлінна?».
Із жовтого черепа тихо між тим
Гадюка повзла домовинна;
Круг ніг його чорним кільцем обвилась,
І крикнув раптово ужалений князь.
Схиляються гості над тілом в журбі,
У келихах піняться вина;
Князь Ігор і Ольга сидять на горбі;
Хмільна бенкетує дружина.

1)  Що ви дізналися з вірша про смерть Олега?

2)  Хто такі волхви?

3)  Хто такий Перун?

4)  Про який щит на воротах Царгорода йдеться у вірші? Що він символізував?

5)  Уважно розгляньте наведену ілюстрацію. Як вона відображає зміст «Пісні про Віщого Олега»?

6)  Хто такі Ігор і Ольга? Чому вони «сидять на горбі»?

Олег біля кісток коня

Розповідь учителя

Цікаво, що в норвезькому епосі є сага про Орвара-Одда, якому чаклунка пророкувала смерть від коня. Фінал саги однаковий із фіналом легенди-саги про смерть Олега. Узагалі смерть від власного коня, із черепа якого виповзає гадюка, і понуре віщування співзвучні з мотивом відплати, із мотивом смерті від власного меча (однаково страшним як для вікінгів, так і для слов’ян, що поклонялися Перуну-Одину).

У хроніці арабського хроніста Масуді є розповідь про морський похід київського флоту з 500 човнів із 50 тис. воїнів через Дон і Волгу на Каспійське море в 913 р. Під час цього походу руси розбили військо саманіїдів і протягом кількох місяців заволоділи всім Каспійським узбережжям. Як стверджує Масуді, лише на зворотному шляху на обтяжене здобиччю військо русів напали хозари та «побили його велику кількість». Таким чином питання про смерть Олега залишається дискусійним.

Завдання

1)  Поясніть, чому Олега прозвали Віщим.

2)  Назвіть прізвища письменників та поетів, у творах яких відображено діяльність князя Олега.

Аналіз інформації

Дослідник О. Мазуров зазначав: «Олег помер у 912 р. Його діяльність залишила глибокий слід в історичній пам’яті народу. Спочатку фігура місцевого масштабу (навіть не князь, а регент, тобто правитель при князеві, малолітньому Ігореві), Олег до заходу свого життя став володарем величезної держави».

1)  Чи поділяєте ви думку дослідника? Відповідь обґрунтуйте.

2)  Дайте власну оцінку діяльності Олега.

Історичний портрет

Ознайомтеся з відомостями про постать Ігоря та дайте відповіді на запитання.

Ігор

Ігор Рюрикович (Ігор I Старий) — великий князь київський (912—945 рр.). «Повість минулих літ» називає Ігоря сином Рюрика I, що є однією з підвалин норманської теорії виникнення східнослов’янської державності. І хоча викладену в літописі версію біографії Ігоря після досліджень академіка Шахматова більшість істориків вважає за штучну легенду, але в питанні про походження Ігоря одностайності немає. Є такі версії, що він все-таки був сином Рюрика, або одним із воєвод Олега, або нащадком Аскольда, або просто чоловіком Ольги, яка, у свою чергу, була спадкоємницею князів-києвичів. Заступивши на княжий стіл, князь Ігор продовжив політику свого попередника, у якій княжому флоту відводилася чи не головна військово-дипломатична місія. Широкий міжнародний резонанс мали морські походи князя Ігоря. Достовірно відомі походи Ігоря на Константинополь (Царгород) у 941 та 944 р. У вересні 943 р. він проводить великий похід на Каспійське море. Розбивши мусульманські війська, князь Ігор I зайняв столицю Карабаху — велике і багате місто Бердау і в ньому розмістив свою ставку. За короткий час він фактично заволодів усією країною. Через півроку епідемія дизентерії у війську, викликана надмірним вживанням субтропічних фруктів, примусила його повернутися на Русь. Із багатою здобиччю Русь, як свідчить літопис, «поплила назад, і ніхто не смів перейти їй дорогу».

1)  Що ви дізналися про походження Ігоря? Яка з наведених версій здається вам більш вірогідною? Чому?

2)  Що ви дізналися про правління Ігоря?

Індивідуальне випереджальне завдання

Виступ учня з розповіддю про походи Ігоря на Візантію.

Зразок повідомлення

Походи Ігоря на Візантію

У 941 р., посадивши на 1000 човнів 40-тисячну дружину (в інших літописах називається нереальна цифра в 10 тис. кораблів), князь вийшов із Дніпра та безперешкодно увійшов до Босфорської протоки. Проте перший із них був невдалим — спочатку численна руська ескадра успішно пройшла південно-західним узбережжям Чорного моря, але біля самого Константинополя була спалена грецьким вогнем[2].

Час для походу князь вибрав зручний: він знав, що візантійський флот і більшість імператорського війська перебувала на війні із сарацинами. Однак візантійський імператор, завчасно попереджений херсонеським стратегом про вихід у море флоту русичів і навчений досвідом попередніх війн із ними, встиг повернути свій флот до столиці. Тож, коли човни з десантом русичів увійшли до Босфору, подальший шлях їм перекрив візантійський флот під командуванням патриція Теофана. На озброєнні грецьких брандерів був «ясний вогонь», якого не мали русичі. І це давало грекам велику перевагу в бою. Та князь Ігор бій прийняв. У Босфорі чи на підході до нього відбулася велика морська битва, у якій греки взяли гору над княжим флотом. Відступивши в море, князь Ігор повернув свій флот до берегів Малої Азії. За цей час візантійський імператор стягнув туди всі свої сухопутні й морські сили. У вересні відбулася повторна морська битва двох флотів, у якій княжий флот знову зазнав відчутної поразки. Греки ще раз застосували «візантійський вогонь» і спалили багато княжих човнів. Уночі князь Ігор зумів із залишками свого флоту прорватися крізь блокаду та рушив до Керченської протоки. Весь перехід до Керчі русичі відбивалися від переслідування візантійського флоту та втратили в боях ще багато своїх човнів і воїнів. Полонених русичів греки привезли до Царгорода, де, як засвідчують літописці-очевидці, їм відрубали голови. Другий похід на Візантію, у якому окрім полян узяли участь загони варязьких найманців, печенігів, словенів, кривичів, тиверців тощо, завершився укладанням більш вигідної угоди з Візантією, яка значно розширила торговельні можливості слов’ян у Візантії. У 944 р. між Києвом і Царгородом було досягнуто згоди й укладено союзну та торговельну угоду, але вже з більшими обмеженнями для Русі, ніж про це було домовлено за часів Олега. Русь зобов’язувалася допомагати імператорові військами та не зазіхати більше на його володіння в Криму.

Робота із джерелом

Прочитайте уривок із літопису «Повість минулих літ» і дайте відповіді на запитання.

…І порадилися руси, і вийшли, оружившись, проти греків, і битва межи ними обома була люта, [і] заледве одоліли греки. Руси ж повернулися до дружини своєї під вечір і на ніч, сівши в човни утекли. Але Феофан [сановник Романа] зустрів їх у човнах із вогнем і став пускати вогонь трубами на човни руські, і було видно страшне диво. Руси ж, бачивши полум’я, кидались у воду морську [і] намагалися [подалі] відбрести. І таким чином рештки [їх] вернулися до себе.

Ті ж, які прибули в землю свою, розповідали кожен своїм про те, що сталося, і про вогонь із човнів. «Таке, як ото блискавка, що на небесах, — казали вони, греки мають у себе, і, її пускаючи, палили вони нас. І через се не подолали ми їх».

1)  Яка подія відображена в наведеному уривку? У якому році вона відбулася? (Похід Ігоря на Візантію 941 р.)

2)  Яку зброю використали греки проти русичів? Яким був її склад? (Грецький вогонь, до складу якого входили селітра, нафта та сірка.)

3)  Уважно розгляньте ілюстрацію «Використання грецького вогню». Як ця мініатюра відображає зміст наведеного уривка із джерела?

4)  Визначте причину поразки русичів у битві з візантійцями.

Використання грецького вогню

Мій конспект

Правління Ігоря

 

Роки

 

Внутрішня політика

 

Зовнішня політика

 

912—945

 

— Рішуче зміцнення центральної влади, послаблення ролі місцевих князів.

— Відновлення влади над повсталими деревлянами (914 р.), ведення тривалої боротьби з уличами.

— Збільшення розміру полюддя.

— 945 р. — повстання деревлян на чолі з князем Малом

— Боротьба з печенігами — об’єднанням кочових тюркських племен (укладення з ними в 915 р. мирної угоди, яку печеніги порушили в 920 р.).

— Здійснення військових походів на Візантію (невдалий похід 941 р. та успішний похід 944 р.).

— Оволодіння містами Дербентом та Бердаа на Закавказзі (943 р.)

 

Розповідь учителя

В останні роки князювання Ігор вів війну з деревлянами. Причиною невдоволення деревлян владою князя була велика данина, яку збирав із них Ігор за допомогою варягів. «Як прийде місяць листопад, — оповідає Костянтин VII Багрянородний, — князі з усією Руссю виходять із Києва в землі підвладних слов’ян на полюддя. Перебувають там цілу зиму й вертаються у квітні, і тоді споряджають човни в дорогу до Візантії. Таке полюддя було дуже обтяжливим для місцевого населення. Не тільки треба було доставити велику данину — хутра, шкури, мед, віск, чи чого там чекав Київ, — але й утримувати цілу зиму військо. Тому слов’янські племена не раз виступали проти цих важких обов’язків.

Робота із джерелом

Прочитайте уривок із літопису «Повість минулих літ», розгляньте ілюстрації та дайте відповіді на запитання.

(Учитель демонструє учням картину К. Лебедєва «Князь Ігор збирає данину з деревлян у 945 р.» і мініатюру з Радзивіллівського літопису.)

У цей же рік сказала дружина Ігореві: «…Піди, князю з нами по данину: ти добудеш і ми». Послухав їх Ігор, пішли до деревлян по данину… Взявши данину, він пішов у своє місто. Коли він повертався, то, роздумавши, сказав дружині своїй: «Ідіть з даниною додому, а я повернусь і ще походжу [за даниною]». Відпустив дружину свою додому, а сам із невеликою дружиною повернувся, бажаючи ще більшої здобичі. Деревляни, почувши, що він знов іде, надумали з князем своїм Малом: «Коли повадиться вовк до овець, то перетягає все стадо, якщо не вб’ють його. Так і тут: якщо не вб’ємо його, то всіх нас погубить». І вони послали до нього сказати: «Чого ідеш знов? Ти взяв усю данину». І не послухав їх Ігор. І деревляни, вийшовши з міста Іскоростеня, вбили Ігоря і дружину його: мало їх було. І поховали Ігоря, є могила його біля міста Іскоростеня, в землі у деревлян, і до цього дня.

1)  Яка подія описана в наведеному уривку?

2)  У якому році відбулася ця подія?

3)  Як наведені ілюстрації відображають описані в уривку із джерела події?

4)  Дайте власну оцінку вчинків Ігоря та деревлян.

К. Лебедєв «Князь Ігор збирає данину з деревлян у 945 р.»

Ігор бере данину від деревлян. Мініатюра з Радзивіллівського літопису

3.   Походи проти Візантії

Синтез думок

Учитель пропонує учням пригадати походи перших князів на Візантію та поміркувати над запитаннями: чому всі київські князі вважали за необхідне здійснення походів проти Візантії? Якою була мета цих походів?

Робота з таблицею

Після обговорення цих питань учням пропонується порівняти умови договорів із Візантією, укладених Олегом та Ігорем, за допомогою таблиці, та зробити власні висновки.

Умови договору (907 р.), укладеного Олегом

 

Умови договору (944 р.), укладеного Ігорем

 

— Сплата Візантією великої данини.

— Здобуття руськими купцями й послами особливих пільг: торгувати, не сплачуючи мита.

— Постачання греками русичам протягом шести місяців харчів і забезпечення їх вітрилами.

— Визначення порядку викупу полонених.

— Отримання русичами права служити в імператорському війську

— Зобов’язання Ігоря не нападати на володіння Візантії в Криму, не утримувати військових гарнізонів у гирлі Дніпра.

— Надання в разі потреби одна одній військової допомоги.

— Обмін посольствами.

— Руські купці повинні були мати спеціальні князівські грамоти та повідомляти про прибуття своїх кораблів до Візантії

 

IV.   Закріплення вивченого матеріалу

Завдання на закріплення

1.   Доведіть, що діяльність Аскольда і Діра мала державотворчий характер.

2.   Визначте, про яку подію йдеться.

На світанку 18 червня 860 р. флот маловідомої на той час країни вдерся до бухти Золотий Ріг, було взято в облогу багатющий, добре укріплений Константинополь — столицю блискавичної імперії. Аби уникнути падіння й пограбування міста, імператор Візантії Михаїл ІІІ вже за тиждень після початку облоги уклав нечуваний для відносин європейської супердержави з варварами договір, за яким Візантія зобов’язувалася сплачуватися щорічну данину та надати привілеї на експортно-імпортні операції в імперії. (Перший великий похід на Візантію під керівництвом Аскольда, облога Константинополя русичами та укладення угоди між Візантією та Руссю)

3.   Позначте стрілками, які події пов’язані з правлінням Олега, а які — із правлінням Ігоря. (Завдання заздалегідь підготовлене на дошці.)

4.   З’ясуйте історичне значення походів русичів проти Візантії.

V.  Домашнє завдання

1.   Підручник.

2.   Порівняйте правління Аскольда, Олега та Ігоря.

3.   Індивідуальне випереджальне завдання: підготуйте короткі повідомлення-презентації про помсти Ольги деревлянам.

Матеріал для повідомлень

Помсти Ольги

Вислала тоді Ольга до деревлян: «Як справді мене запрошуєте, то вишліть знатних людей, щоб я у великій шані віддалася за вашого князя, інакше не пустять мене кияни». Деревляни вислали знатних мужів, що управляли деревлянською землею, Ольга поставила лазню і наказала їм: «Помийтесь і тоді приходьте до мене». Напалено у лазні, деревляни увійшли туди і почали митися; а тут люди Ольги замкнули за ними двері і підпалили лазню, і вони всі згоріли.

Ольга послала знову до деревлян: «Вже іду до вас, приготовте меди в городі, де ви убили мого чоловіка, нехай заплачу над гробом його і зроблю тризну (поминки) чоловікові моєму». Вони звезли медів багато і заварили їх. Ольга взяла малу дружину і приїхала до гробу Ігоря, заплакала за своїм чоловіком і наказала своїм людям насипати велику могилу. Як уже насипали, веліла тризну влаштувати. Засіли деревляни пити, а вона наказала своїм слугам послугувати їм. А коли вони напилися, приказала своїй дружині рубати їх і побили їх багато.

Ольга зібрала велике і хоробре військо, щоби до останку знищити деревлян. Деревляни вийшли напроти, і обидва війська зустрілися між собою. Тоді син Ольги, малий Святослав, кинув спис на деревлян. Воєводи Свенельд і Асмольд видали наказ: «Князь уже почав, почнемо і ми!». Деревлян було розгромлено, і вони втекли і зачинилися у своїх городах.

Ольга пішла під Іскоростень, там, де убито Ігоря, і почала город оточувати. Деревляни боронилися завзято, бо знали, що не буде їм помилування. Ольга стояла ціле літо і не могла міста добути.

І видумала таке. Вислала до міста зі словами: «На що ще чекаєте? Всі ваші городи піддалися мені, обіцяли данину і управляють свої ниви і землі; а ви хочете померти з голоду і не даєте данини?» Деревляни відповіли: «Радо погодились би ми на данину, але ти хочеш помститися за твого чоловіка». Ольга сказала: «Раз уже мстилася я за кривду мого чоловіка і другий раз і третій; тепер уже і не хочу помсти, а тільки, щоб ви дали данину. Як помирюся з вами, піду назад». Деревляни заявили: «Кілько хочеш від нас, радо дамо, медом і шкірами». Ольга відповіла: «Нема у вас тепер ні меду, ні шкір; дайте мені з кожного двору (обійстя) по три голуби і по три горобці; небагато жадаю, бо ви знемоглися в облозі».

Деревляни були раді і зробили, як вона сказала, і принесли їй данину з поклоном. Ольга сказала: «Вже ви покорилися мені і моїй дитині, ідіть до себе, а завтра я відступлю від міста». Посланці вернулися, розказали людям і зраділи всі люди в городі. А Ольга роздала голубів і горобців своїм воякам, наказала загорнути у малі платки жар і прив’язати ниткою до кожної птиці. І як смерклося, веліла випустити всіх птахів. Полетіли птахи до своїх гнізд, голуби до голубників, горобці під стріхи, і так загорілися будинки і вежі; не можна було й гасити, бо горіло всюди. Люди почали втікати з міста, а Ольга веліла брати їх у неволю. Так княгиня здобула столицю деревлян і спалила її. Деревлян одних побила, інших віддала у неволю своїм воякам, а решту залишила на місці, щоби платили їй данину.

 



[1]   Тут і далі: Земерова Т. Ю., Скирда І. М. Історія України. 7 клас: Експрес-контроль. — Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2007.

 

[2]   Грецький вогонь (рідше — пекельний вогонь, візантійський вогонь) — горюча суміш, що нагадувала напалм і не гасилася водою; застосовувалася із військовою метою в часи Середньовіччя; уперше була використана візантійцями в морських битвах; точний склад грецького вогню невідомий (імовірно, до нього входили селітра, нафта та сірка).

 

Категорія: Історія України 7 клас | Додав: uthitel (22.10.2013)
Переглядів: 3852 | Рейтинг: 1.5/2
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: