Урок 33 Культурне життя в другій половині ХІV — ХV ст. - Історія України 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Історія України 7 клас

Урок 33 Культурне життя в другій половині ХІV — ХV ст.

Урок 33

Культурне життя в другій половині ХІV — ХV ст.

Мета: з’ясувати історичні умови та стан розвитку культури, значення мови, яка поряд із релігією залишається духовною опорою нації; на конкретних прикладах навчального матеріалу охарактеризувати основні досягнення в галузі освіти, книгодрукування, архітектури, показати, що культура України була проміжним етапом між культурою Київської держави й культурою національного пробудження XVII ст.; розвивати вміння аргументувати власну думку, комунікативні навички, стимулювати творчу активність; виховувати повагу до культурних надбань українського народу.

Очікувані результати: учні зможуть: визначати особливості розвитку української культури в зазначений період; характеризувати культурні досягнення українського народу; розпізнавати й описувати найвизначніші пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, посібник «Експрес-контроль», тексти джерел, ілюстрації (Кам’янець-Подільська фортеця, Хотинська фортеця, Покровська церква-фортеця в Сутківцях).

Поняття: культура, гуманізм, дяки, латинські (кафедральні) школи, майдан, замки-фортеці, містобудування, архітектура, малярство.

Персоналії: Юрій Котермак (Дрогобич), Швайпольт Фіоль, Спиридоній.

Дати: 1483 р. — поява першої друкованої книжки — астрологічного календаря Юрія Котермака, 1491 р. — видання Ш. Фіолем перших книг церковнослов’янського письма.

I.   Організаційна частина

Оголошення теми та очікуваних результатів.

II. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання

1.   Тестова перевірка домашнього завдання (за посібником «Експрес-контроль» (тест № 15)).

2.   Виступи учнів із підготовленими творами за темою «Подорожуючи українським середньовічним містом».

Метод «Мікрофон»

Назвіть найвідоміші пам’ятки культури попередньої доби.

III.  Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1.   Освіта.

2.   Книгодрукування.

3.   Літописання.

4.   Містобудування й архітектура.

5.   Малярство й книжкова мініатюра.

1.   Освіта

Тестове завдання

Що з переліченого суттєво вплинуло на розвиток української культури ХІV—ХVІ ст.? (Виберіть шість правильних відповідей.)

1   поширення ідей гуманізму

2   Грюнвальдська битва

3   установлення панування Литви та Польщі

4   поширення католицизму та латиномовної європейської культури

5   закріпачення селянства

6   утрата українською православною церквою зовнішньої підтримки внаслідок падіння Візантії

7   італійський вплив через генуезькі колонії

8   поява міщанства, яке стало формувати культуру міст

9   взаємозбагачення культурою народів, що прийшли на українські землі

10 відкриття Америки Колумбом

Відповідь: 1, 3, 4, 6, 8, 9.

Робота в групах

Учні об’єднуються в п’ять груп, кожна з яких отримує завдання, використовуючи матеріал підручника, проаналізувати ту чи іншу галузь культури:

І група — освіта;

ІІ група — книгодрукування;

ІІІ група — літописання;

ІV група — містобудування й архітектура;

V група — малярство й книжкова мініатюра.

Після опрацювання матеріалу виступає представник від кожної групи, а решта учнів заносять до таблиці тези про характерні риси розвитку відповідної галузі культури. Після виступу кожної групи виконуються завдання на закріплення знань.

Зразок заповненої таблиці

Характерні риси розвитку культури

Галузь культури

 

Характерні риси розвитку

 

Освіта

 

— Процес формування української мови.

— Збільшення кількості шкіл при церквах та монастирях, у яких учителями були дяки, а зміст навчання орієнтувався на давні київські традиції.

— Виникнення в містах (Львові, Перемишлі, Києві та ін.) латинських (кафедральних) шкіл при католицьких костьолах, у яких існували єпископські кафедри, та їхня орієнтація на західноєвропейські школи середнього рівня.

— Зростання кількості вихідців з України, які здобували вищу освіту в європейських університетах. Найвідоміший із них — Юрій Котермак (Дрогобич), який здобув ступінь магістра в Краківському університеті, продовжив навчання в Болонському університеті, де отримав диплом доктора медицини й читав студентам лекції з астрономії та медицини, а в 1481 р. був обраний ректором цього навчального закладу, у 1483 р. в Римі вийшла друком його книга «Прогностик» — про розташування небесних тіл

Книгодрукування

 

— Видання в 1491 р. у Кракові німецьким друкарем і ювеліром Швайпольтом Фіолем перших друкованих богослужбових книг церковнослов’янською мовою (кирилицею); ймовірно, що він брав участь в організації друкарні православної Перемишльської єпископії

 

Літописання

 

— Створення Литовсько-Білоруського літопису, який містить цінну інформацію про історичні події на українських землях у складі Великого князівства Литовського. Найяскравіші його оповіді — «Про Подільську землю», яка розповідає про завоювання литовськими князями Коріатовичами Подільської землі, про розбудову міст, спорудження фортець, оборону від татар, становлення Подільського князівства, боротьбу Федора Коріатовича з Вітовтом тощо та «Похвала князю Вітовту», головною метою якої було звеличення Литви, її незалежності від Польщі, ідеалізація діяльності Вітовта тощо

 

Містобудування й архітектура

 

— Розбудова міст на основі національних традицій із використанням здобутків європейського містобудування та архітектури.

— Утвердження в містобудуванні західноєвропейських норм із поширенням магдебурзького права (поділ території на квартали, розташування в центрі ринкового майдану — площі прямокутної форми, яка ставала центром адміністративного, економічного й духовного життя, розміщення на площі ратуші та головного храму).

— Спорудження фортець у Кам’янці-Подільському, Острозі, Хотині, Мукачеві та інших містах.

— Нові тенденції в спорудженні храмів і монастирів (пам’ятки мурованого будівництва — церква Святого Юра, кафедральний собор Успіння Богородиці у Львові, церква Різдва Христового в Галичі, кафедральна церква Святого Іоанна Богослова в Луцьку, вірменська церква Святого Миколая в Кам’янці-Подільському та ін.).

— Поєднання місцевих традицій мурованого церковного будівництва княжої доби з європейською готикою (церква Різдва Богородиці в Рогатині).

— Збільшення кількості будівель у готичному стилі з поширенням на українські землі католицизму (костьоли у Львові, Дрогобичі, Острозі, Кам’янці-Подільському, Хусті)

Малярство й книжкова мініатюра

 

— Удосконалення майстерності малярів.

— Найвідоміші малярські осередки — Перемишль, Львів, Київ.

— Розпис митцями з українських земель храмів і палаців у Кракові, Любліні та інших містах.

— Найстаріша пам’ятка іконопису цього періоду — ікона Богородиці Одигітрії з Волині.

— Житійні композиції в іконописі — ікони із церкви в Станилі.

— Початок розвитку скульптури з поширенням католицизму (прикрашення католицьких храмів статуями святих).

— Розвиток орнаментального різьблення.

— Найвідоміша пам’ятка книжкової мініатюри — Київський псалтир (1387 р.), виконана Спиридонієм (відзначення мініатюр різноманітністю жанрових сценок)

 

Результати роботи в групах

Виступ представника І групи.

Робота із джерелом

Прочитайте уривок із вірша С. Сапеляка та дайте відповіді на запитання.

І йшли віки
і були українці
і сотворилося
Слово Українське
І як сталося так
то сказало собі слово
по свойому
і благословилося
І прилетіли птиці
і вродилася калина
і було солодко
і було гірко
І стало все називатися
і земля і матір
і вітчизна
по вкраїнському.

1)  Якою є основна ідея вірша?

2)  Яким було значення формування української мови для подальшого розвитку історії та культури нашого народу?

Аналіз інформації

Дослідниця М. Боянівська зазначає, що «загалом освіта, як і в попередній період, залишалася традиційною. Рівень шкіл не перевищував початкового, тобто результатом навчання було здобуття елементарної письменності і внаслідок його — можливість займатися самоосвітою або ж продовжувати навчання в університетах Центральної та Західної Європи».

1)  Чи поділяєте ви думку дослідниці? Свою відповідь аргументуйте.

2)  Дайте власну оцінку рівня розвитку освіти в Україні ХІV—ХV ст.

Індивідуальне випереджальне завдання

Підготуйте історичну довідку про життя та діяльність Юрія Дрогобича (Котермака).

Матеріал для повідомлення

Юрій Дрогобич (Котермак)

Юрій Михайлович Котермак із Дрогобича, відоміший як Юрій Дрогобич (близько 1450—1494 рр.) — руський філософ, астроном, астролог, перший український доктор медицини. Перший український автор друкованого твору (латинською мовою). Діяч східноєвропейського Відродження. Професор, ректор Болонського університету (Італія), професор Краківського університету. Народився Юрій Котермак у Дрогобичі в сім’ї солевара. Першу освіту здобув у священика церкви Святого Юрія Евтімія. Тоді ж отримав перші знання про розрахунок пасхалій та основні знання латини. Наприкінці 1468 р. або на початку 1469 р. вступив до Ягеллонського університету (Краків), де здобув наукові ступені бакалавра (1470 р.) і магістра (1473 р.). Навчався медицини та вільних мистецтв в університеті Болоньї, де став доктором філософії (близько 1478 р.) і медицини (близько 1482 р.). У 1478—1479 і 1480—1482 рр. читав у Болоньї лекції з астрономії, а від 1481 до 1482 р. ректор університету Болоньї, найстарішого в Європі, в історію якого він увійшов під іменем «Джорджо да Леополі» — Юрія зі Львова. Ректор — адміністративний керманич університету — обирався з викладачів на два роки. Юрій Дрогобич готував із професорами розклад лекцій, заповнював вакансії, установлював порядок оплати праці професорів, контролював їхню роботу, організовував диспути, мав право кримінальної юрисдикції над усіма, хто перебував на службі або навчався в університеті. Від 1487 р. — професор Ягеллонського університету. 7 лютого 1483 р. в Римі видав книгу «Прогностична оцінка поточного 1483 р.», яка є першою відомою друкованою книгою українського автора. У цій книзі, окрім ненаукових астрологічних прогнозів, було поміщено відомості з географії, астрономії, метеорології, філософії, а також зроблено спробу визначити, у межах яких географічних довгот розташовані міста Вільнюс, Дрогобич, Львів тощо. Тут Юрій Дрогобич зазначав, що населенню християнських країн загрожують великі небезпеки у зв’язку з пригнобленням князями і панами. Висловив упевненість у здатності людського розуму пізнати закономірності світу. Видавав Юрій Дрогобич й інші трактати з астрології. Надрукував він також книгу і про Україну — «Прогностик», яка відома лише в одному примірнику. Від 1487 р. він працював професором медицини Ягеллонського університету й мав чин королівського лікаря. Серед його студентів був і майбутній видатний астроном Миколай Коперник, автор трактату «Про обертання небесних сфер», що поклав початок нового погляду на будову Сонячної системи — геліоцентричного. Викладацька діяльність Юрія Дрогобича була спрямована на поширення гуманістичних ідей епохи Відродження в Україну. Він вважав, що ідеал доброчесності — Бог, до якого людина може наблизитися завдяки самовдосконаленню. У бібліотеках Парижа збереглися копії двох астрологічних трактатів Дрогобича, а в Баварській державній бібліотеці в Мюнхені — його прогноз на 1478 р., переписаний німецьким гуманістом Г. Шеделем. Ці праці свідчили про ґрунтовну обізнаність Дрогобича з античною й середньовічною літературою.

Творче завдання

Уявіть себе українським студентом ХІV—ХV ст. і напишіть докладного листа батькам про те, де ви навчаєтеся, які предмети вивчаєте, хто є вашими викладачами тощо. (Можна дати як домашнє завдання.)

2.   Книгодрукування

Результати роботи в групах

Виступ представника ІІ групи.

Проблемне завдання

Що об’єднує такі імена, як Йоганн Гутенберг, Швайпольт Фіоль, Франциск Скорина? Із якими датами вони пов’язані?

Індивідуальне випереджальне завдання

Підготуйте історичну довідку про життя та діяльність першодрукаря Швайпольта Фіоля.

Матеріал для повідомлення

Швайпольт Фіоль

Швайпольт Фіоль (близько 1460—1526 рр.) — слов’янський першодрукар, уродженець міста Нойштадт у Франконії (Німеччина). У 1479 р. прибув до Кракова та коштом багатого міщанина Яна Тужона (Яна Турзо) заснував друкарню на кириличних шрифтах, виготовлених Рудольфом Борсдорфом із Бравншвайгу. Фіоль перший надрукував книги церковнослов’янською мовою: «Осьмогласник» (1491 р.) із дереворитом «Розп’яття», «Часословець» (1491 р.), «Тріодь пісну» (не датована) і «Тріодь цвітну» (1491 р.). У 1492 р. внаслідок конфлікту з місцевим кліром покинув Краків і жив у Левочі на сході Словаччині. За свідченням З. Копистенського, книги Фіоля були поширені на територiї сучасної України ще у 20-х рр. XVII ст. Збереглося 79 примірників видань Фіоля. Як повідомляє Я. Ісаєвич, відомий польський бібліограф та літературознавець К. Естрайхер, «Святополк» Фіоль був слов’янського походження. За іншою версією — «Святополк Фіоль» був русином із лемків. Швайпольт Фіоль виявив себе і в іншій іпостасі — як винахідник. 9 березня 1489 р. польський король Казимир видав майстру привілей на винайдену ним машину для відкачування води з шахт, призначену для свинцевих копалень в Олькуші.

3.   Літописання

Результати роботи в групах

Виступ представника ІІІ групи.

Завдання

Визначте, у чому полягає джерелознавча цінність оповіді «Про Подільську землю».

4.   Містобудування й архітектура

Результати роботи в групах

Виступ представника IV групи.

Розповідь учителя

Фортеці завжди зачаровують своєю величністю. Їхні стіни зберігають у собі пам’ять про славетні події минулого, приховують таємничу та пристрасну історію. Так і Кам’янець-Подільська фортеця. Її будівництво розпочалося ще в ХІ ст. і тривало протягом декількох століть.

(Учитель демонструє учням зображення Кам’янець-Подільської фортеці та пропонує, використовуючи матеріал підручника та додаткову літературу, з’ясувати, які події минулого зберігають стіни Кам’янець-Подільської фортеці. Потім учитель презентує фотографію Хотинської фортеці та розповідає її історію.)

Упродовж 1250—1264 рр. Данило Галицький збудував Хотинську фортецю на місці Хотинського форту. Навколо неї було зведено семиметрову кам’яну стіну та рови завширшки до шести метрів. У північній частині фортеці спорудили нові невеликі укріплення. У ХIV ст. було зведено прикрашений геометричними орнаментами мур завширшки п’ять-шість і заввишки 40 метрів, а також три башти. Саме в такому вигляді Хотинська фортеця збереглася до нашого часу. У 1340-х рр. Хотин увійшов до складу Угорського королівства, а від 1375 р. вже перебував у складі Молдавського князівства. Молдавський володар воєвода Стефан III Великий значно розширив межі фортеці. Він особисто керував її реконструкцією. Рівень двору фортеці піднімають на десять метрів та розділяють на Княжий двір і двір Воїнів. Були вириті глибокі підвали, які служили приміщеннями для вояків. Саме після цієї реконструкції Хотинська фортеця практично повністю набула свого сьогоднішнього вигляду. Упродовж XIV—XVI ст. вона була резиденцією молдавських господарів. У 1476 р. фортеця відбила напад турецьких військ султана Мухаммеда ІІ. Проте на межі XV—XVI ст. Молдавська держава стала васалом Османської Порти й розмістила в Хотинських стінах яничарську залогу. Турки ще більше посилили обороноздатність фортеці.

(Учитель просить учнів розповісти, що вони дізналися про долю Хотинської фортеці в ХІV—ХV ст. Потім демонструються зображення Покровської церкви-фортеці в Сутківцях, і розповідь учителя продовжується.)

У селі Сутківці в Хмельницькій області збереглася унікальна церква-фортеця. За архітектурою та плануванням вона не має аналогів у всій Європі (у ній можна було витримати оборону). Церква має два поверхи. Перший поверх — власне церква з товстими стінами три метри, як у замках. На другому поверсі — оборонні, захисні вежі, що мали бійниці для обстрілу простору навколо церкви й машикулі (отвори під дахом церкви). Особливістю цієї церкви є стовп посеред церковної зали, за яким із дверей не видно навіть іконостасу.

(Учитель пропонує учням пояснити, чому українські церкви й монастирі ХІV—ХVІ ст. нагадують укріплений замок, а їхні дзвіниці — сторожові вежі. (Вони були сховищем під час татарських набігів.))

Завдання

1)  Поміркуйте, як вплинула на фортифікаційне будівництво зміна тактики ведення війни: із тривалої облоги на штурм із використанням муроломних машин. (З’явилися міцні кам’яні фортеці.)

2)  Внутрішня забудова українських міст, особливо в Західній Україні, від ХІV ст. стала дуже щільною. Поясніть, із чим це було пов’язано. (З обмеженим місцем усередині оборонних споруд.)

3)  Назвіть відомі вам українські замки. Де вони розташовані? Коли побудовані? Які мають особливості? Якщо ви відвідували один із них, поділіться своїми враженнями.

4)  Оборонні споруди Правобережжя України були переважно кам’яними, Подніпров’я та Лівобережжя — дерев’яними. Чому? (На Лівобережжі майже немає каменю.)

Аналіз інформації

За твердженням Н. Яковенко, від ХV ст. в православну архітектуру проникає вплив західноєвропейської готики та Відродження; натомість у Польщі існує попит на «грецьке малювання» іконописців Русі. Чому це відбувається? Назвіть відомі вам ознаки готичного стилю.

Творче завдання

Складіть усну розповідь про відвідини Львова, Києва або іншого великого українського міста ХV ст. від імені мандрівника із Західної Європи. На що ви звернули особливу увагу? Чим схоже й не схоже місто на західноєвропейське? Чи сподобалося вам воно?

5.   Малярство й книжкова мініатюра

Результати роботи в групах

Виступ представника V групи.

Робота із джерелами

1)  Прочитайте уривок із книги Я. Ісаєвича «Юрій Дрогобич» про розвиток українських малярських традицій і дайте відповіді на запитання.

Українські живописці

У вільний від лекцій час Юрій іноді ходив до кафедрального собору на королівському замку Вавелі. Там українські майстри саме розмальовували щойно збудовану каплицю святого Кшижа (Хреста), що її король Казимир Ягайлович велів спорудити для своєї дружини Єлизавети Ракушанки. Приємно було Юрієві забути на часинку латину і порозмовляти з земляками рідною мовою. Серед художників був і один дрогобичанин, який незадовго перед тим оздоблював церкву в Станилі під Дрогобичем. Багато було розмов про те, як вдалась йому ікона «Собор Йоакима і Ганни».

Маляри — бувалі люди, що працювали в замках і церквах по всій Україні — і на Київщині, і на Волині, і на Поділлі, і на Буковині, — розповідали Юрієві: «Чужинці наше малювання високо цінують. Де вже не розмальовували наші хлопці костьолів — і у Вислиці, і в Сандомирі, і в Любліні. Не дуже-то подобається ксьондзам та біскупам, що для оздоблення своїх костьолів мусять просити схизматиків. А таки мусять, бо в себе таких майстрів не знайдуть. Адже в нашому краї іконне малярство здавна заведене — це за часів київських та галицьких князів. То ж не дивно, що майстри у нас не переводяться. У Кракові майстер Владика малював для короля Ягайла костьол на Лисці й королівську спальню на Вавелі. За того ж короля мальовані на Вавелі каплиці Троїцька і Марійська. <…> «Тайну вечерю» зобразили на старий київський лад. А які там воїни та музики вималювані — немов живі».

Юрій годинами простоював під готичними склепіннями Святохрестської каплиці, не відриваючи очей од вправних рук майстрів. Перед тим як почати малювати, вони покривали стіну спершу товстішим шаром тиньку, поверх ще одним, тоншим шаром з домішкою товченої цегли та січеного прядива і нарешті тоненьким шаром найдобірнішого відсіяного вапна. Тинькували стільки, скільки могли замалювати за день. А тоді гострою паличкою наносили рисунок і розмальовували по сирому — аль фреско.

На очах у Юрія стіни вкривалися чотирма поверхами фресок, а під склепінням серед мережива нервюр з’являлися легкі постаті з німбами, що сяяли на синій, наче небо, стелі. Особливо вдалася фреска «Покладення в могилу». Охоплена горем, стоїть Марія Магдалина. Смуток видно в її очах і в стриманих жестах рук. А на іншій фресці воїн у панцирі приводить Христа із зв’язаними руками до каяфи, що сидить за великим столом.

а)  Поясніть значення слів «кафедральний собор», «каплиця», «костьол», «ксьондз», «схизматик», «фреска».

б)  Аргументовано доведіть або спростуйте твердження: «Українські живописці XV — першої половини XVI ст. досягли високої майстерності».

в)  Як наведений уривок відображає рівень розвитку образотворчого мистецтва в українських землях у ХV — першій половині ХVІ ст.?

2)  Прочитайте уривок зі спогадів мандрівного дяка П. Алеппського про образ української Божої Матері та дайте відповіді на запитання.

Багато дечого бачив я на своєму віку, але не бачив рівного образу. Божа Матір так чудово написана, що здається, і заговорити може, а одяг на ній міниться, рухається, лице, уста дивують своєю красою. Так і ждем, що скаже: «Мир божий з вами».

а)  Яке враження справила ікона Божої Матері на П. Алеппського?

б)  Як наведена інформація характеризує розвиток іконопису в українських землях?

Проблемне завдання

Доведіть або спростуйте твердження: «Українське образотворче мистецтво ХV — першої половини ХVІ ст. зазнало впливу Відродження і гуманізму».

Установлення причинно-наслідкових зв’язків

У ХVІ ст. малярство переводиться з вільної професії до цехів. Які наслідки це мало для православних українських майстрів? (Їх не приймали до цехів, отже, вони втрачали замовлення.)

Складання плану

Складіть розгорнутий план розповіді за темою «Образотворче мистецтво України ХІV—ХVІ ст.».

IV.   Закріплення вивченого матеріалу

Незакінчені речення

Закінчіть речення.

1.   Фреска — це… (живопис водяними фарбами на вогкій штукатурці).

2.   Дума — це… (усний поетичний твір про героїчні події та діячів української історії, які виконувалися під музичний супровід).

3.   Ікона — це… (канонічне зображення Христа, Богоматері або святих).

4.   Іконостас — це… (певний набір ікон на вівтарі).

5.   Університет — це… (вищий навчальний заклад).

Завдання на закріплення

1.   Визначте історичну постать, про яку йдеться.

Він народився близько 1450 р. в Дрогобичі в родині ремісника, навчався у Львівській кафедральній школі, згодом — у Краківському університеті, де отримав ступінь магістра. У Болонському університеті він здобув ступінь доктора, викладав астрономію та медицину, а в 1481 р. обраний ректором. Його перу належить перший друкований твір, написаний людиною з Русі. Від 1488 р. до смерті викладає астрономію й медицину в Краківському університеті. (Юрій Дрогобич (Котермак))

2.   Про який твір ідеться?

Цей історико-літературний твір був результатом праці українських, білоруських, литовських книжників. У ньому викладається історія Литви від давніх часів до ХVІ ст. Автори підкреслювали багатонаціональність Литовської держави, обстоювали її інтереси. (Літопис Великого князівства Литовського).

3.   Які власне українські літописи того часу ви знаєте? (Волинський літопис)

V.  Домашнє завдання

1.   Підручник.

2.   Індивідуальне випереджальне завдання: використовуючи ілюстративний або відеоматеріал, підготуйте уявну екскурсію українськими містами XIV—XV ст..

 

Категорія: Історія України 7 клас | Додав: uthitel (18.01.2014)
Переглядів: 1738 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: