Урок 32 Економічний розвиток українських земель. Становище міщан і селян - Історія України 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Історія України 7 клас

Урок 32 Економічний розвиток українських земель. Становище міщан і селян

Урок 32

Економічний розвиток українських земель.
Становище міщан і селян

Мета: визначити причини та характер змін у господарському житті; засвоїти знання про становище міщан і селян на українських землях у XIV—ХV ст. у складі Великого князівства Литовського та інших держав; проаналізувати процес подальшого закріпачення селянства; визначити місце магдебурзького права в житті українських міст; з’ясувати наслідки, до яких привів розвиток ремесла й торгівлі.

Очікувані результати: учні зможуть: характеризувати стан економічного розвитку українських земель у ХІV—ХV ст.; розповідати про розбудову міст та їх самоврядування; описувати становище та повсякденне життя селянства й міського населення.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, атлас, тексти джерел, заготовки таблиці, схема «Система самоврядування за магдебурзьким правом», картки із завданнями, ілюстрація (український міщанин).

Поняття: землеробство, трипілля, ремесла, цехи, партачі, фільварки, закріпачення, панщина, магдебурзьке право, магістрат, рада, лава, бурмістр, війт.

Дати: 1503 р. — заборона польським сеймом селянам переселятися без дозволу пана.

I.   Організаційна частина

Оголошення теми та очікуваних результатів.

II. Актуалізація опорних знань

Дидактична гра «Так чи ні?»

Визначте, чи правильні твердження.

1.   Магнати — це великі землевласники, представники давніх князівських або боярських родин. (Так)

2.   У Польщі православні були рівноправними з католиками. (Ні)

3.   Литовський статут закріплював привілеї шляхти. (Так)

4.   Шляхта мала чималі привілеї в Литві й Польщі. (Так)

5.   Зем’янами називали найбідніших селян. (Ні)

6.   Литовське суспільство поділялося на стани. (Так)

7.   Панцирні бояри мусили носити панцирі. (Ні)

8.   Католики зазнавали утисків на руських землях. (Ні)

9.   Пан мав володіти власною землею, а не отриманою за службу. (Так)

10. Князі мали право на власне військо. (Так)

11. Назва «шляхта» закріпилася за міщанами. (Ні)

12. Найчисленнішою верствою населення в українських землях у ХІV—ХVІ ст. були магнати. (Ні)

III.  Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1.   Господарське життя.

2.   Сільське господарство. Становище й повсякденне життя селян.

3.   Зростання міст. Магдебурзьке право.

4.   Міське населення та спосіб його життя.

1.   Господарське життя

Робота з підручником

Випишіть основні заняття населення, які становили основу господарського життя українських земель у ХІV—ХV ст.

Проблемне завдання

Доведіть, що в другій половині ХІV — ХV ст. українські землі переживали економічне піднесення.

2.   Сільське господарство. Становище й повсякденне життя селян

Робота з підручником

За допомогою підручника складіть схему, яка б відображала основні категорії селян та характеризувала їхнє становище.

Мій конспект

Галузь господарства

 

Особливості розвитку

 

Сільське господарство

 

— Удосконалення землеробства (поширення трипільної системи обробітку землі, витіснення сохи й рала плугом, використання довгої коси тощо).

— Вирощування жита, ячменю, вівса, пшениці, гречки, гороху тощо.

— Розведення волів, корів; збільшення поголів’я свиней.

— Розвиток городництва та садівництва; фактичне зникнення до середини ХІV ст. вільних общинних земель у зв’язку зі зростанням великих феодальних господарств.

— Зростання селянських податків та повинностей; панщина — 14 днів на рік.

— Поширення фільваркового господарства — шляхетського багатогалузевого господарства, яке базувалося на праці селян-кріпаків і було орієнтованим на ринок.

— Закріпачення селян — установлення залежності селян, що полягала в прикріпленні до землі, підлеглості адміністративній і судовій владі свого господаря (1503 р. — заборона польським сеймом селянам переселятися на інші землі без дозволу шляхти)

Промисли

 

— Рибальство.

— Мисливство.

— Бджільництво.

— Солеваріння (у Прикарпатті), видобування руди (на Волині й Поліссі).

— Виробництво дьогтю, смоли й поташу.

— Виготовлення сукна й полотна, гончарного посуду, предметів із металу й дерева для домашнього вжитку

 

Робота із джерелом

Прочитайте уривок із джерела та дайте відповіді на запитання.

…Село пана Семена Кмітича…: чоловіків 70, дають панові на рік 19 кіп грошів, ходять робити на пашню дворову протягом усього літа, орати — день, а два дні жати; в тому селі млинів два, корчми дві, із якої 4 копи грошів. А якщо який-небудь чоловік із тих сіл геть іде, то він повинен дати панові 6 кіп відхідного.

Село… П’ятничне: чоловіків 30, дають на рік 3 копи і 40 грошів, а слуг у тому селі 8, котрі кінно служать; ще в тому селі чоботарів два і коваль один; ці роблять на двір даром…

Село… Демидовці: чоловіків 37, дають на рік 4 копи і 28 грошів; літом день косять; другий день жнуть…

Село… Кам’яногірка: людей усіх 30 чоловіків; з них 23 чоловіки дають на рік по 12 грошів, а також по два третинники вівса (1 третинник — приблизно 130 кг), по два вози сіна; робіт ніяких не виконують…

1)  Які повинності були поширені серед українського селянства?

2)  Як наведене джерело відображає становище селян?

Робота з підручником

За допомогою підручника заповніть таблицю «Перехід до фільваркового господарства».

Зразок заповненої таблиці

Перехід до фільваркового господарства

План характеристики

 

Характеристика

 

Визначення поняття

 

Фільварок — багатогалузеве господарство, що ґрунтується на праці кріпосних селян та орієнтоване на ринок

 

Причини переходу до фільваркового господарства

 

— Зростання потреби феодалів у грошах.

— Збільшення попиту на сільськогосподарську продукцію (перш за все на хліб)

Відмінності фільварків від типових маєтків шляхтичів

 

— Велика кількість орної землі.

— Виробництво частини продукції на продаж.

— Розвиток багатогалузевого господарства (крім землеробства в ньому розвивалися скотарство, рибальство, винокуріння, пивоваріння, млинарство та інші галузі)

Наслідки розвитку фільваркового господарства

 

— Зростання кількості фільварків в українських землях.

— Збільшення сільськогосподарського виробництва загалом.

— Збільшення залежності селян (закріпачення селян, збільшення панщини тощо)

 

3.   Зростання міст. Магдебурзьке право

Розповідь учителя

У ХІІІ ст. в країнах Європи розпочався процес відродження міст як політичних та економічних центрів. Значно пожвавилася торгівля, відчутно розвинулися ремесла. Міста починають боротьбу проти своїх власників — феодалів і церкви. У разі перемоги городян міста отримували право на самоврядування.

Проблемне завдання

Чому період ХV—ХVІ ст. називають добою розвитку міст?

Робота з картою

Користуючись картою, випишіть назви найбільших українських міст — центрів розвитку ремесла й торгівлі ХІV—ХV ст. (Карта «Культурний і господарський розвиток українських земель у XIV—XV ст.» (с. 16) атласу.)

Робота із джерелом

Прочитайте уривок із джерела та дайте відповіді на запитання.

(Це місто) дуже багате на іноземні товари, бо нема шляху більш звичного, як давня, давно прокладена і добре відома дорога, що веде з чорноморського порту, міста Кафи, через ворота Таврики, на Таванську переправу на Дніпрі, а звідти степом у (це місто); цією дорогою відправляють з Азії, Персії, Індії, Аравії і Сирії на північ у Московію, Псков, Новгород, Швецію і Данію всі східні товари, а саме: коштовні камені, шовк і шовкові тканини, ладан, пахощі, шафран, перець й інші прянощі. Цією дорогою часто їдуть іноземні купці; вони створюють загони, іноді в тисячу осіб, які називають караванами, і супроводять обози, що складаються з численних навантажених возів і нав’ючених верблюдів. Раніше такі каравани платили значне мито… при переправі через Борисфен у Тавані; там і до цього часу збереглась у цілості кам’яна будівля зі склепіннями, яку і наші, і татари, і греки називають Вітовтовою банею, і розповідають, що в ній жив колись митник Великого князівства Литовського, що збирав мито…

У непоказних київських хатах зустрічається не тільки достаток, але навіть величезна кількість плодів, овочів, меду, м’яса, риби… Мені самому доводилося бачити шовк, який обходився дешевше, ніж льон у Вільні, і перець, дешевший за сіль.

1)  Про яке місто йдеться у спогадах сучасника? (Київ)

2)  Яку роль воно відігравало в міжнародній торгівлі в ХV—ХVІ ст.?

3)  Який «звичний шлях» пригадує автор?

4)  Із якими країнами українські землі були пов’язані торговельними шляхами?

5)  Чому для перевезення товарів купці об’єднувалися в каравани? Що їм загрожувало?

6)  Як наведене джерело відображає розвиток торгівлі в місті?

Аналіз інформації

Історик М. Довнар-Запольський зазначає: «У міщанах південних міст було б помилково вбачати міський клас у власному розумінні цього поняття. Він був міським тільки у сенсі осілості в місті, виконанні міських повинностей та користуванні старовинними міськими вольностями. За своїми ж заняттями південне міщанство було нижчим військово-службовим класом…»

1)  Якими були основні заняття жителів звичайних міст?

2)  Чим були викликані особливості занять міщан півдня України?

Пошук інформації

1)  Із представників яких національностей складалося населення великих міст у Центрі, на Сході, Заході, Півдні України?

2)  Чим ви можете пояснити відмінності в етнічному складі українських міст?

3)  Поміркуйте та поясніть, чому сільське населення не відрізнялося такою «строкатістю».

Робота із джерелом

Прочитайте уривок із книги М. Аркаса «Історія України-Руси» та дайте відповіді на запитання.

Багато городів за ті часи дістали од князів Литовських так зване «магдебурзьке право». Це право давало городянам велику самостійність і незалежність од влади державної; по тому праву городська рада порядкувала усіма справами в городі: громада вибирала з-поміж себе «бургомістра» і «лаву», в котрій було чотири «райці», 12 «лавників» (присяжні засідателі) і «війт»; війта обирали до смерті — він був судією для городян. «Рада» і «лава» звалися заразом «магістрат».

1)  Поясніть, що таке «магдебурзьке право».

2)  Чому міста бажали його отримати?

3)  Складіть схему, яка б відображала систему самоврядування за магдебурзьким правом.

Зразок схеми

Система самоврядування за магдебурзьким правом

Робота із джерелом

Прочитайте уривок із юридичного коментаря 1565 р. про права і обов’язки міської ради та дайте відповіді на запитання.

Обов’язком ради і бурмістрів є принаймні раз на тиждень, або кожний раз, коли вимагатиме потреба, збиратися в ратушу, радитися про добро громади, здобувати нові користі для громади і запобігати шкодам, залагоджувати й розсуджувати всілякі спори, вишукувати способи, щоб їжа і напої у місті не були дорогими, і карати продавців, які порушуватимуть розпорядження райців або загальні ухвали. Окрім цього, вони мають наглядати за пекарями, різниками, шинкарями, пильнувати обману в мірах і вагах під час продажу їжі, напоїв та іншого товару… Рада також має запобігати сваркам у місті, боронити від кривд сиріт і вдів та викорінювати шкідливі і безчесні ігри — карти, кості й таке інше негідне. Кожного року рада мусить складати рахунки з усіх міських прибутків перед старшими й визначнішими людьми з громади.

1)  Поясніть значення слів «рада», «бурмістр», «ратуша», «райці».

2)  Визначте основні обов’язки міської ради.

3)  Які порушення зустрічалися в середньовічних містах найчастіше?

4)  Чи необхідно розв’язувати перелічені у джерелі проблеми в сучасному місті? Який орган самоврядування займається основними проблемами вашого міста?

4.   Міське населення та спосіб його життя

Робота з підручником

За допомогою підручника складіть схему, яка б відображала склад міського населення.

Зразок схеми

Мій конспект

Галузь господарства

 

Характеристика

 

Ремесла

 

— Збільшення ремесел (існування 150—200 ремісничих спеціальностей).

— Об’єднання ремісників у цехи — самоврядні громади вільних ремісників однієї або кількох спеціальностей на чолі з виборним цехмістром; цехи мали власні статути, які визначали особливості виробництва, спосіб життя ремісників; виникнення перших цехів наприкінці ХІV ст. в Галичині та Закарпатті.

— Діяльність партачів — позацехових ремісників

Торгівля

 

— Розвиток торгівлі у зв’язку зі зростанням міст.

— Важливі центри торгівлі — Львів, Київ, Кам’янець-Подільський.

— Розвиток ярмаркової торгівлі.

— Вивезення за кордон полотна, шапок, хутряних виробів, холодної зброї, ювелірних прикрас, волів, зерна.

— Поширення від кінця ХV ст. в українських містах магдебурзького права — міського права, яке виникло в ХІІІ ст. в Німеччині та передбачало звільнення міста від управління, судової та адміністративної влади місцевих феодалів-власників міст і створення міського самоврядування (першим отримали це право міста Сянок та Володимир; у другій половині ХV ст. цим правом почали користуватися Львів, Кам’янець-Подільський, Берестя, Холм)

 

Робота з ілюстративним матеріалом

1)  За наведеною ілюстрацією опишіть зовнішній вигляд міщанина ХV—ХVІ ст.

2)  Охарактеризуйте основні заняття міщан.

Український міщанин

Робота із джерелом

Прочитайте уривок із книги М. Аркаса «Історія України-Руси» та дайте відповіді на запитання.

…Усі ремісники здобували собі по тому (магдебурзькому) праву теж деякі вільготи: ремісники кожного ремесла складали громаду, що звалася «цехом» або «братством», і кожне таке братство орудувало справним своєї громади та мало свій скарб (казну); з нього давали помочі своїм громадянам і брали гроші тоді, коли треба було на які гуртові свої справи… Кожний город мав із таким магдебурзьким правом свій герб і свою корогву, а кожен «цех» — свою.

1)  Дайте визначення поняття «цех».

2)  Які пільги отримували цехові ремісники?

3)  Використовуючи матеріал підручника, випишіть ремесла, поширені в українських землях.

4)  Поясніть, яке значення мав розвиток ремесла для господарського життя українських земель.

IV.   Закріплення вивченого матеріалу

Завдання на закріплення

1.   Визначте, про кого йдеться.

1)  Селяни, які сплачували данину (грошима або продуктами чи сировиною) за користування землею та угіддями. (Данники)

2)  Селяни, що мали відпрацьовувати панщину зі своїм «тяглом» (худобою та реманентом). (Тяглові)

3)  Селяни, що водночас і займалися господарством, і несли військову службу. (Слуги)

2.   Заповніть пропуски в тексті, підкресливши правильні відповіді із варіантів, зазначених у дужках.

Селяни були… (найчисленнішою, найменшою) верствою населення і в Литві, і в Польщі. Вони об’єднувалися в… (цехи, общини, гільдії), які спільно володіли та користувалися пасовиськами, лісами та іншими угіддями. Село поділялося на… (копи, дворища, дими), які об’єднували по кілька господарств окремих сімей. Для розв’язання суперечливих питань селяни користувалися… (копним судом, феодальним судом, арбітражем), який… (призначав феодал, призначав священик, обирався селянами).

3.   Виправте історичні помилки в тексті.

У ХІV ст. (ХV—ХVІ ст.) відбулося закріпачення українського селянства. У цей час поширюється велике землеволодіння, яке називають копним (магнатським). Щоб розширити свої володіння, землевласники відбирали церковні й монастирські землі (общинні землі). Більшість великих господарств були фільварковими, тобто вони купували в Західній Європі сировину та переробляли її (переробляли власну продукцію та продавали її).

Тестове завдання

Установіть відповідність між визначеннями та поняттями. (Завдання заздалегідь оформлене на дошці.)

1   адміністративний орган, суд у цивільних справах

2   посадова особа, що керувала діяльністю ради

3   орган міського самоврядування

4   кримінальний суд

А  магістрат

Б   рада

В  лава

Г   бурмістр

Д  війт

 

Відповідь: 1Б 2Г 3А 4В.

Рольова гра

Учні отримують ролі (селянин, міщанин, ремісник, купець) і готують розповідь про свій побут, господарське життя й соціальне становище. Учасники гри мають зустрітися в Києві на ярмарку.

V.  Домашнє завдання

1.   Підручник.

2.   Напишіть твір-роздум за темою «Подорожуючи українським середньовічним містом».

 

Категорія: Історія України 7 клас | Додав: uthitel (18.01.2014)
Переглядів: 3450 | Рейтинг: 1.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: