Урок 31 Формування й розвиток привілейованих верств українського суспільства - Історія України 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Історія України 7 клас

Урок 31 Формування й розвиток привілейованих верств українського суспільства

Урок 31

Формування й розвиток привілейованих верств
українського суспільства

Мета: охарактеризувати соціальну структуру українського населення в XIV—XVI ст.; проаналізувати процес формування й розвитку привілейованих верств українського суспільства; показати роль духовенства; сприяти формуванню навичок самостійної роботи учнів; продовжувати розвиток вмінь складати схеми, працювати із джерелом, порівнювати, аналізувати, робити висновки.

Очікувані результати: учні зможуть: аналізувати соціальну структуру суспільства; називати групи панівного стану та описувати їх повсякденне життя; складати політичний портрет князя Костянтина Острозького, давати власну оцінку його діяльності; визначати причини погіршення становища православної церкви та духовенства.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, посібник «Експрес-контроль», тексти джерел, ілюстрації (литовська і польська шляхта).

Поняття: князі, шляхта, міщани, козацтво, селяни.

Персоналії: Костянтин Острозький.

Дати: 1460—1530 рр. — роки життя князя К. Острозького, 1512 р. — перемога К. Острозького над татарами під Вишневцем, 1514 р. — перемога К. Острозького над московським військом у битві під Оршею, 1527 р. — перемога К. Острозького над татарами під Ольшаницею.

I.   Організаційна частина

Оголошення теми та очікуваних результатів.

II. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання

Тестова перевірка домашнього завдання (за посібником «Експрес-контроль» (тест № 14)).

III.  Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1.   Основні групи панівного стану та їх повсякденне життя.

2.   Князь Костянтин Острозький.

3.   Становище православної церкви та духовенства.

1.   Основні групи панівного стану та їх повсякденне життя

Розповідь учителя

Упродовж другої половини XIV — XV ст. на етнічних українських землях помітно прискорилися процеси формування суспільної структури. Чіткіше виявлялися відмінності між суспільними верствами та групами. За своєю суттю тогочасне суспільство було феодальним. Для нього характерним був поділ на стани — великі соціально-правові групи людей, що різнилися між собою спадковим, закріпленим у законах становищем у суспільстві, певними правами, привілеями та обов’язками.

Рольова гра

Учні, які підготували випереджальне домашнє завдання, виступають від імені представника тієї чи іншої групи панівного стану, розповідаючи про їхні заняття, спосіб життя, побут.

Завдання

Складіть схему, яка б відображала основні групи панівного стану українського суспільства ХІV—ХV ст.



Розповідь учителя

У Польському королівстві та Великому князівстві Литовському соціальна структура населення мала певні відмінності. Так, у Польщі всі панівні прошарки суспільства, тобто феодали, називалися шляхтою. Спершу це були рицарі, які перебували на державній військовій службі, отримуючи в користування земельну власність. У 1374 р. король Людовік Анжуйський, що одночасно був королем Польщі та Угорщини, ухвалив привілей, за яким їхні землеволодіння стали спадковими. Поступово шляхта стала панівною верствою в Польщі. Через свої представницькі органи (місцеві сеймики та загальний сейм) вона визначала політику держави.

У Великому князівстві Литовському панівна верства була більш розмаїтою. Тут поєднувалися елементи власне Литви, Київської Русі та Польщі. У другій половині ХІV — на початку ХVІ ст. відбувається формування єдиної панівної верстви з єдиними правами, привілеями та обов’язками, яка стала називатися шляхтою.

Головним обов’язком шляхти була військова служба власним коштом і сплата невеликого грошового збору. За відбуття військової служби шляхта отримувала різні привілеї.

Робота із джерелом

Прочитайте уривок із роману Ю. Опільського «Сумерк» і дайте відповіді на запитання.

Ігрища і урядив воєвода тому, бо бажав притягнути до великокняжої справи волинських панів, так як зумів уже зворохобити галицьке та холмське хлопство. За Свидригайлом заявилися поки що тільки княжі роди, як Острозькі, Сокольські, Курцевичі, Головні, Мосальські, Буремські, Кропотки, Велицькі, Ружинські. Нижче боярство ішло у дружинах князів, але пани, тобто обагачені наданнями, знатні бояри, не бажали іти ні з князями, бо ці вважалися здебільшого чимось знатнішим від бояр, ні з боярами, бо бояри були служилими людьми, а багаті вельможі не вчисляли себе до служби. Юрша знав, однак, що вони підуть за воєводою великого князя без спротиву і тому попрохав їх у Луцьк на рицарське ігрище. Зразу бажав був навіть уладити турнір, але пора року була невідповідна. До того руське боярство не любило проливати крові для забави і гляділо скоса на ці західні видумки…

1)  Пригадайте, що вам відомо про князя Свидригайла. Який слід в українській історії він залишив?

2)  Які групи панівного стану згадуються в наведеному уривку?

3)  Використовуючи інформацію, отриману під час рольової гри, визначте, які права та привілеї мали ці категорії привілейованого стану.

4)  Про які розваги представників панівного стану йдеться в уривку із твору?

Творче завдання

1)  Використовуючи ілюстрації, що зображують литовську та польську шляхту, опишіть зовнішній вигляд шляхтича.

2)  Напишіть твір-роздум за темою «Один день із життя українського шляхтича». (Можна дати як домашнє завдання.)

 

Литовська і польська шляхта

Проблемне завдання

Чи міг шляхтич бути біднішим за заможного селянина? Чи втрачав він у такому разі статус шляхтича? Поясніть, чому.

Завдання

Порівняйте становище та вплив магнатів, шляхти і бояр у Великому князівстві Литовському в ХІV—ХVІ ст.

2.   Князь Костянтин Острозький

Робота із джерелами

1)  Прочитайте уривок із книги «Історія України в особах: литовсько-руська доба» про князя К. Острозького і дайте відповіді на запитання.

…Переглядаючи щаблі придворної кар’єри Костянтина Івановича, мусимо визнати, що жоден з українських аристократів ніколи не досягав у Великому князівстві Литовському такого високого суспільного становища. До самої смерті він на посту гетьмана очолював русько-литовські збройні сили. 1511 р. князь отримав посаду каштелянина столичного Віленського замку, а 1522 р. — троцького (тракайського) воєводи. Два останні пости вважалися найвищими в посадовій ієрархії Великого князівства. За ухвалою 1413 р., їх могли обіймати лише католики, тим часом як князь Костянтин славився як ревний прихильник православ’я… Той факт, що прибульцю з далекої Волині, тобто людині справді «новій» серед вельможної магнатерії, вдалося втриматися на високій хвилі всупереч тому, що за роки його придворного життя помінялося аж три правителі (Казимир Ягайлович, Олександр і Сигізмунд І), свідчить про неабиякі дипломатичні таланти, а простіше кажучи — витримку, обережність і хитрість. З певністю можна сказати й те, що Костянтин Іванович не був безсрібником. Власне, за його життя (і його зусиллями) закладалися економічні підвалини потужності дому Острозьких, чиї статки зросли не менш як удвічі за рахунок великокнязівських пожалувань-вислуг… На 1528 р., коли відбувся перший перепис русько-литовського війська, який дає уявлення про майновий стан тогочасної шляхти, Костянтин Іванович був четвертою за заможністю людиною в країні…

а)  Що ви дізналися про князя Костянтина Острозького?

б)  Завдяки яким якостям йому вдалося зробити блискучу кар’єру, незважаючи на те, що він був православної віри?

в)  Використовуючи матеріал підручника та наведений уривок, складіть історичний портрет К. Острозького.

г)  Дайте власну оцінку діяльності князя.

2)  Прочитайте уривок зі спогадів папського легата Пізо про Костянтина Острозького та дайте відповіді на запитання.

У себе вдома він благочестивіший за Нуму, а відвагою не поступиться Ромулу. Єдине, чого йому бракує до інших дарів духа й видатних чеснот, це те, що він схизматик (православний), і якби його вдалося навернути до лона святої матері-церкви, за ним потяглося б нескінченне число люду, настільки багато серед своїх важить його ім’я й авторитет.

а)  Відсутність якої «чесноти» ставить у провину папський легат Пізо князю К. Острозькому?

б)  Аргументовано доведіть, що Костянтин Іванович був непохитним і послідовним захисником православної віри та щедрим покровителем православної церкви.

в)  Чому папський легат Пізо прагнув навернути К. Острозького до католицизму?

г)  Аргументовано доведіть або спростуйте твердження про те, що ім’я й авторитет князя Костянтина Івановича мали неабияку вагу в українському суспільстві.

Історичний портрет

Костянтин Острозький

Костянтин I Іванович Острозький (1460—1530 рр.) — волинський князь, староста брацлавський, звенигородський і вінницький (від 1497 р.), великий гетьман литовський (1497—1500, 1507—1530 рр.), маршалок волинський і староста луцький (від 1499 р.), каштелян віленський (1513—1522 рр.), каштелян троцький (1522—1530 рр.), світський голова православного населення. Князь почав свою військову кар’єру за часів короля Яна I Ольбрахта та став одним із найвидатніших полководців ХVІ ст. Костянтин Острозький провів 35 битв, із них програв тільки дві. Він брав участь в успішних кампаніях проти татар і Московської держави. За його перемогу біля Очакова проти сил Махмет-Гірея він був нагороджений званням великого гетьмана литовського. Костянтин Острозький був першою людиною, яка здобула це звання. Один із найвизначніших меценатів того часу, до його маєтку входило 100 міст, 40 замків, 1300 сіл. Князь перетворив Острог на осередок слов’янської культури. У битві над Ведрошею 14 липня 1500 р. литовсько-польське військо під керівництвом Костянтина Острозького зазнало поразки від московського війська. Князь був узятий у полон. У 1506 р. Василь III змусив Костянтина Острозького підписати присягу на вірність. Отримавши свободу пересування, у 1507 р. йому вдалося втекти на Волинь. Сигізмунд I Старий повернув князеві чин великого гетьмана литовського. У 1508 р. під Слуцьком і 1512 р. під Вишневцем князь розгромив кримських татар. Після цього тріумфу та переможної битви під Ольшаницею 1527 р. на Київщині він захопив у полон чимало татар та розселив їх в Острозі. У 1527 р. під Ольшаницею звільнив із татарського полону 40 тис. бранців і 7 тис. татар взяв у полон. Вони мали охороняти місто, тому одна з вулиць міста називається Татарською і донині. Збройні протистояння з військами південного сусіда були для Острозького звичним ділом. Він навіть розробив проти них спеціальну тактику ведення бою. 8 вересня 1514 р. в битві під Оршею військо Костянтина Острозького розбило московське військо воєвод Івана Челядніна та Михайла Голиці. У 1514 р. здобув перемогу під Оршею над 80 тис. московитів. 2 серпня 1519 р. відбулася битва під Сокалем, де татари завдали поразки війську Костянтина Острозького. Князь був православним та користувався руською мовою. Він домігся значного обмеження впливу світських урядників на церковне життя та справи. Припинила діяти заборона на будівництво нових православних церков та інших споруд. Костянтин Іванович заклав православний монастир у селі Дермань та Богоявленський собор в Острозі. Окрім того, на честь своїх перемог він будував храми в інших місцях Литовської та Польської держав. А його грошові фундації були чи не найбільшими серед пожертв у всьому князівстві. Як потім написано було, «для немічних притулки, для дітей школи, для людей рицарських в Академії Марсовій списи з шаблями залишив». Помер 11 вересня 1530 р. в Турові, похований у Києво-Печерській лаврі.

Робота із джерелом

Прочитайте уривок зі спогадів німецького дипломата Зігмунда Герберштейна (1486—1566 рр.) про військову тактику Костянтина Острозького та дайте відповіді на запитання.

Костянтин безліч разів розбивав татар; при цьому він не виступав їм назустріч, коли вони ватагою йшли грабувати, а переслідував обтяжених здобиччю. Коли вони діставалися місця, де, на їхню думку, можна було, через віддаленість, нічого не боятися, перевести подих і відпочити, — а це місце бувало йому відоме, — він вирішував напасти на них і наказував своїм воїнам приготувати для себе їжу тієї ж ночі, бо наступної він не дозволить їм розводити велике багаття… Чергового дня Костянтин, коли татари, не помічаючи вночі ніяких вогнів і вважаючи, що вороги повернули назад або розійшлися, відпускали коней пастися, різали худобу й бенкетували, а потім поринали у сон, з першими променями сонця нападав на них і вчиняв їм повний розгром.

1)  Що ви дізналися із джерела про військову тактику К. Острозького?

2)  Чим була забезпечена перемога князя над татарами?

3)  Визначте внесок К. Острозького у справу захисту українських земель від набігів татар.

Мій конспект

Діяльність князя Костянтина Острозького:

Походив із наймогутнішого князівського роду.

Народився близько 1460 р.

Був талановитим полководцем та визначним державним діячем.

Відзначився мужністю під час воєнних дій Литви проти Московського князівства в 1492—1494 рр.

Займався організацією захисту українських земель від нападів татар як намісник замків у Вінниці та Брацлаві.

Здобув блискучі перемоги над татарами під Вишневцем (1512 р.) і Ольшаницею (1514 р.).

Призначений першим гетьманом Великого князівства Литовського.

У 1500 р. потрапив у полон під час війни з Москвою, із якого втік у 1507 р.

Розгромив 70-тисячну московську армію в бою під Оршею (1514 р.).

Обіймав високі державні посади: волинського каштеляна та тракайського воєводи (незважаючи на православне віросповідання).

Виступав ревним захисником православ’я (будівництво й ремонт храмів у Вільні, Турові, Києві й Жидичині).

Помер у 1530 р.; похований в Успенському соборі Києво-Печерського монастиря.

3.   Становище православної церкви та духовенства

Розповідь учителя

Важливу роль у житті українського суспільства ХІV—ХV ст. відігравало духовенство, яке становило майже десяту частину населення. Православне духовенство поділялося на дві категорії: біле (парафіяльні священики) й чорне (ченці і черниці, вищі ієрархи).

Ситуація, що склалася на українських землях у релігійній сфері, була вкрай складною. Після Кревської унії в Литві став поширюватися католицизм. Це викликало опір православної церкви й руських князів. Вони підтримали Вітовта в боротьбі з пропольськи налаштованим Ягайлом. Приєднання Галичини до Польщі призвело до насильницького насадження католицизму.

Становище православного духовенства в Польському королівстві й Великому князівстві Литовському мало як спільні, так і відмінні риси. В українських єпархіях Польщі православне духовенство, на відміну від католицького, обкладалося податками. Православних єпископів не допускали до сенату (верхньої палати польського сейму). Відбувалася відверта торгівля церковними посадами. Чинилися релігійні утиски православного населення.

У Литві ставлення до православних було терпимим, але католикам надавалася перевага. Митрополичою та єпископськими кафедрами розпоряджався великий князь литовський. На державних землях він визначав, хто буде архімандритом або ігуменом у православному монастирі, а на приватних землях це робили князі й пани. Православна церква в складі Польщі й Литви перебувала в становищі другорядної та дуже сильно залежала від світської влади.

Робота із джерелом

Прочитайте уривок із повідомлення польського історика Я. Длугоша та дайте відповіді на запитання.

[1412 р.] Король Владислав з Медики вирушив до Перемишля…, наказав кафедральну церкву (збудовану з квадратного каменю з дуже гарною архітектурою і розташовану в центрі Перемишля), якою до цього часу управляв руський єпископ грецького обряду, посвятити на католицьку церкву латинського обряду, викинувши перед тим з могил прах руських небіжчиків. Руські священики і народ, вважаючи це зневагою свого обряду і ганьбою, супроводжували [такі дії] гіркими риданнями, криком і плачем. З часом, напевне, десь року Божого 1470-го, за Миколи, єпископа перемишльського, вона [церква] була зруйнована, а деякі її квадратні камені використані для будівництва кафедрального костьолу в місті…

1)  Як наведене джерело відображає становище православної церкви?

2)  Дайте власну оцінку дій польської влади в Перемишлі.

Робота з підручником

За допомогою підручника складіть розгорнутий план відповіді на питання «Становище православної церкви та духовенства».

Аналіз інформації

Дослідниця Н. Яковенко стверджує, що у Великому князівстві Литовському «жодна з християнських конфесій (церков) не могла завоювати панівного становища».

1)  Які конфесії існували у Великому князівстві Литовському?

2)  Які факти дали підставу для такого твердження?

3)  Чому жодна віра не стала в Литві панівною?

Коло ідей

Поміркуйте, чому саме православна церква стала виразником інтересів українців і білорусів у Литві та Польщі.

Синтез думок

Поміркуйте, чому руська православна знать у ХІV ст. цілком лояльно ставилася до литовських князів, а в ХV—ХVІ ст. бунтувала проти них.

Завдання

1)  Закінчіть речення.

Католицька церква вбачала своє завдання на українських землях у тому, щоб… (розширити свій вплив і витіснити православ’я).

2)  Виправте історичні помилки в тексті.

Велике князівство Литовське, опікуючись православ’ям, прагнуло мати самостійну церковну організацію й відокремитися від Москви. Тільки в ХVІ ст. (ХV ст.) відбувся поділ Литовської (Київської) митрополії на Львівську (Київську) і Московську. Львівський (Київський) митрополит підпорядковувався і Константинополю, і Риму (тільки Константинополю) — це була поступка католицькій церкві.

Проблемне завдання

Історик Н. Яковенко зауважує: «Хоча руських храмів… було незрівнянно більше, ніж костьолів…, однак православні храми, зважаючи на немаєтність своїх парафіян, безумовно поступалися католицьким».

1)  Чому православні храми поступалися католицьким у пишності оформлення?

2)  Як наведена інформація характеризує майнове становище більшості православних у Литві та Польщі?

Мій конспект

Становище православної церкви та духовенства:

Ліквідація Галицької митрополії наприкінці ХV ст. на вимогу Москви.

1485 р. — поділ Київської митрополії на дві частини із центрами в Києві та Москві.

Поширення впливу католицької церкви на українські землі; заснування католицьких єпископств у Перемишлі, Галичі, Холмі, Володимирі й Кам’янці-Подільському.

Ускладнення становища православної церкви та її духовенства, утиски православних віруючих.

Негативні зміни всередині православної церкви (падіння авторитету духовенства, зниження його освітнього та культурного рівня).

IV.   Закріплення вивченого матеріалу

Тестове завдання

Установіть відповідність між поняттями та їхніми визначеннями.

1   князі

2   пани

3   зем’яни-шляхта

4   панцирні бояри

А  військові люди, що отримували землю за несення збройної служби в землевласника

Б   дрібна служила шляхта, яка, розорившись, втратила землю

В  титулована знать, нащадки удільних князів

Г   шляхта, що отримала право успадкування земель, наданих за військову службу; несли особисту військову службу

Д  заможна шляхта давнього роду з власним землеволодінням

 

Відповідь: 1В 2Д 3Г 4А.

Незакінчені речення

Закінчіть речення.

1.   Нащадок боярського роду, володар власної землі — це… (пан).

2.   Український князь-переможець у битві під Оршею — це… (Костянтин Острозький).

3.   Християнська релігія, що зазнавала утисків у Литві, а особливо в Польщі — це… (православ’я).

4.   Документ, що закріпив нерівність католиків і православних, мав назву — … (Городельська унія).

5.   Привілейований стан у Великому князівстві Литовському та Польщі — це… (шляхта).

6.   У середині ХV ст. Київська митрополія розділилася на Київську та… (Московську).

V.  Домашнє завдання

Підручник.

 

Категорія: Історія України 7 клас | Додав: uthitel (18.01.2014)
Переглядів: 2881 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: