Урок 25 Культура Галицько-Волинської держави - Історія України 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Історія України 7 клас

Урок 25 Культура Галицько-Волинської держави

Урок 25

Культура Галицько-Волинської держави

Мета: на основі фактичного матеріалу, додаткових джерел розглянути розвиток культури Галицько-Волинської держави; розкрити особливості розвитку освіти, літератури, архітектури, мистецтва, містобудування; розвивати вміння давати стислу характеристику пам’яток культури, визначати їх місце та значення в історичному процесі.

Очікувані результати: учні зможуть: визначати особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави; аналізувати розвиток освіти; на прикладі Галицько-Волинського літопису характеризувати розвиток літописання; визначати особливості архітектури та образотворчого мистецтва Галицько-Волинської держави; розпізнавати й описувати найвідоміші пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, довідкова література, тексти джерел, сітка кросворда, ілюстрації (церква Святого Пантелеймона в Галичі; церква Успіння Пресвятої Богородиці в Галичі).

Поняття: культура, літописання, Галицько-Волинський літопис, архітектура, фреска, мозаїка, іконостас, фортифікаційні споруди, замкове будівництво.

Персоналії: Данило Галицький, Володимир Василькович, архітектор Олекса, скульптор Авдій.

Дати: друга половина ХІІІ ст. — створення Галицько-Волинського літопису, кінець ХІІІ — ХІV ст. — створення ікони Волинської Богоматері.

I.   Організаційна частина

Оголошення теми та очікуваних результатів.

II. Актуалізація опорних знань

Метод «Мікрофон»

Назвіть найвідоміші пам’ятки культури Київської Русі.

III.  Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1.   Особливості розвитку культури.

2.   Освіта.

3.   Літописання.

4.   Архітектура та скульптура.

5.   Образотворче мистецтво.

1.   Особливості розвитку культури

Розповідь учителя

На відміну від інших регіонів Русі, де внаслідок монгольської навали культура переживала занепад, у Галицько-Волинській державі XIII — першої половини XIV ст. спостерігалося її піднесення. Значною мірою цьому сприяли розвиток економіки й розбудова міст, у яких переважно й зосереджувалося культурне життя. У міському житті виразно простежувалося тяжіння до культурних традицій Руської держави. Водночас виразно виявлялися риси самобутності й оригінальності. При цьому Галицько-Волинська держава залишалася відкритою для культурних запозичень із країн Центрально-Східної Європи.

Аналіз інформації

1)  Автори підручника «Культурологія: українська та зарубіжна культура» (К., 2006) відзначають, що «На заході Галицько-Волинська Русь була форпостом східнослов’янської духовності. Різні сфери її культури, зокрема такі як освіта, мистецтво, філософія, література, розвивалися під впливом західної та східної культур. Через такі культурні центри, як Володимир, Холм, Галич і Львів, культурні впливи давньоруських земель надходили до східних слов’ян в Угорщину і держави Центральної Європи. У той же час Галицько-Волинські землі зазнавали істотних культурних впливів своїх західних сусідів; засвоєні духовні і матеріальні цінності передавалися іншим землям Стародавньої Русі. Але основа культури Галицько-Волинського князівства була українська, спільна з іншими князівствами Стародавньої Русі».

а)  Проаналізуйте наведену інформацію.

б)  Визначте особливості розвитку культури Галицько-Волинського князівства.

в)  Які міста відігравали провідну роль у культурному житті Галицько-Волинської держави?

2)  Дослідник Л. Морфлюк зазначає, що «у роки, коли велич і слава Києва почали занепадати, Галичина і Волинь були опорою українства, саме тут продовжується культурний розвиток українських земель. Тут вирувало політичне й економічне життя, посилювалися зв’язки із Західною Європою, з’явилося багато нових міст, укріплень, культових споруд. Усе це сприяло подальшому розвитку матеріальної і духовної культури українців». Чи погоджуєтеся ви з думкою, наведеною у твердженні? Свою відповідь аргументуйте.

Мій конспект

Особливості розвитку культури:

Піднесення культури у ХІІ—ХІV ст. на тлі її занепаду в інших регіонах Русі.

Вплив традицій Київської Русі.

Культурні запозичення з країн Центрально-Східної Європи.

Формування власної самобутньої та оригінальної культури.

2.   Освіта

Визначити рівень розвитку освіти в Галицько-Волинському князівстві допоможе аналіз наведеної інформації.

Аналіз інформації

Історичні дані засвідчують, що справами освіти в Галицько-Волинському князівстві займалися перш за все князі, заможні бояри, а також купці. Нерідко діти заможних громадян залучалися князями для обов’язкового навчання грамоти. Перші школи створювалися при церквах і монастирях, де вчителями були священики, ченці та дяки. За професійною орієнтацією школи були різними. Досить поширеними були школи для підготовки фахівців різних ремісничих справ і купців. Парафіяльні школи давали початкову освіту, їх основною метою було навчити дітей писати, читати і рахувати. У часи лихоліття й різних воєн князі не займалися організацією освіти. Шкільна справа перейшла до рук церкви. У православних парафіях створювалися школи для здобуття початкової освіти дітьми місцевого населення. Крім парафіяльних, організовувалися школи при єпископських кафедрах, які мали на меті підготовку кандидатів у священики. У цих школах навчали також церковного співу, основ православного віровчення та моралі. Після закінчення початкової школи випускники мали продовжувати свою освіту самостійно.

1)  Що ви дізналися про розвиток освіти в Галицько-Волинському князівстві? Яку освіту можна було здобути в той час?

2)  Чому діти заможних громадян нерідко залучалися князями до обов’язкового навчання грамоти?

3)  Чи можна стверджувати, що освіта в Галицько-Волинському князівстві продовжувала традиції шкільництва Київської Русі?

4)  Як ви гадаєте, чому навчання й виховання в школах цього часу було переважно релігійним?

Мій конспект

Особливості розвитку освіти:

Розвиток освіти за традиціями, започаткованими в Київській Русі.

Поширення писемності, про що свідчать численні знахідки археологами «писал» для письма на воскових табличках.

Зростання кількості початкових шкіл у зв’язку з розбудовою міст, церков і монастирів, у яких навчали читання, письма, церковного співу тощо.

Існування при дворах князів освітніх закладів вищого ступеня (у Галичі, Володимирі-Волинському, Холмі), у яких викладалися елементи риторики, філософських і правових знань, основи книгописної майстерності.

Здобуття окремими особами вищої освіти за кордоном (у Візантії та західноєвропейських університетах).

3.   Літописання

Синтез думок

Серед найбільш визначних загальнодержавних літописів слід назвати Галицько-Волинський літопис. На відміну від більшості інших, він, скоріше за все, повністю написаний не монахами, а дружинниками чи боярами й викладає події не за роками, а становить суцільну розповідь про історичні факти та подає життєписи окремих найбільш відомих руських князів. Спостерігаючи занепад Києва, автори вболівають за збереження його князівсько-вічових традицій, але не знаходять нічого кращого, як проголосити гасло: «Галич — другий Київ».

1)  У чому полягає відмінність Галицько-Волинського літопису від більшості інших давньоруських літописів?

2)  Чи згодні ви з думкою, що Галицько-Волинський літопис посідає одне з найважливіших місць у давній вітчизняній культурі?

3)  Аргументовано доведіть або спростуйте твердження: «Галицько-Волинський літопис є не лише безцінним історичним джерелом, а унікальною пам’яткою літературного процесу ХІІІ ст.».

4)  У чому полягає історичне значення Галицько-Волинського літопису?

Мій конспект

Особливості розвитку літописання:

Світський характер літописання (Галицько-Волинський літопис, «Повість про засліплення Василька»).

Видатна пам’ятка — Галицько-Волинський літопис, присвячений історії Галичини і Волині; спочатку літопис складався з окремих історичних повістей і лише при створенні загального зведення було внесено хронологію; основний текст літопису пронизує ідея єдності Русі, оборона її від зовнішніх ворогів; значне місце посідає історія культури Галицько-Волинського князівства; за змістом літопис поділяється на дві частини:

1)  Галицький літопис (1201—1261 рр.), складений у Галичині, в основу якого покладено літописання часів князя Данила Романовича;

2)  Волинський літопис (1262—1291 рр.), складений на Волині, який більше відображав історичні події волинської землі за князювання Василька Романовича та його сина Володимира.

4.   Архітектура та скульптура

Розповідь учителя

Архітектура Галицько-Волинської держави зазначається яскравою самобутністю. Її бурхливий розвиток зумовлювався широкомасштабною діяльністю Данила Романовича, розпочатою в 30-х рр. XIII ст. і спрямованою на розбудову існуючих та заснування нових міст. Останні виникали насамперед як укріплені пункти, тому першочергова увага приділялася фортифікаціям: валам, стінам, брамам, замкам, кам’яним вежам — донжонам. Вони зводилися на основі поєднання місцевих традицій зі здобутками західноєвропейської військової науки (Холм, Данилів, Стожок, Стовп та ін.). У нових містах головна увага зосереджувалася на спорудженні укріпленої князівської резиденції. Чільне місце будівництво міст посідало в діяльності Василька та його сина Володимира.

У Галицько-Волинській державі зводилися храми й монастирі. Одним із найстаріших є Успенський собор (1160 р.) Володимира-Волинського, значною мірою подібний до собору Єлецького монастиря в Чернігові. Успенський собор у Галичі (1157 р.) — яскравий зразок галицької архітектурної школи, сформованої під впливом романської архітектури. Прекрасним був холмський кафедральний собор Святого Іоанна Златоуста. У Дорогичині Данило Галицький звів церкву Богородиці. Володимир Василькович збудував храми: апостола Петра в Бересті, Благовіщення в Кам’янці, Святого Дмитрія у Володимирі-Волинському. Наприкінці XIII ст. муроване церковне будівництво поступається дерев’яному церковному зодчеству.

Розвиток архітектури відбувався на основі місцевих традицій із застосуванням надбань європейської будівельної справи. Він досяг найвищого рівня у спорудженні фортифікацій і кам’яного церковного будівництва.

Аналіз інформації

Ознайомтеся з наведеною інформацією, розгляньте ілюстрацію, на якій зображена церква Святого Пантелеймона, та виконайте завдання.

У 1200 р. в Галичі була побудована церква Святого Пантелеймона, яка є зразком архітектурного мистецтва галицької доби. Вона обнесена земляним внутрішнім чотирикутним валом і зовнішнім укріпленням. Церква побудована в романському стилі невідомим (можливо й іноземним) архітектором. Данило часто запрошував іноземців для забудови й оздоблення міст. Портал центрального входу прикрашають колони, які вгорі закінчуються звитим листоподібним ліпленням і різьбленням, що характерно для романського стилю. Проте цей храм має й риси давніх чернігівських та київських церковних споруд.

1)  Користуючись довідковою літературою, з’ясуйте значення понять «романський стиль» і «портал».

2)  Який вигляд мала церква Святого Пантелеймона в Галичі?

3)  Поясніть, чому вона мала такі серйозні укріплення.

4)  На прикладі церкви Святого Пантелеймона в Галичі визначте особливості розвитку архітектури в Галицько-Волинському князівстві.

Церква Святого Пантелеймона в Галичі

Отримати яскраве уявлення про розвиток архітектури у Галицько-Волинській державі допоможе опрацювання уривка з роману Р. Федорова «Отчий світильник», де йдеться про храм Успіння Богородиці в Галичі, та ознайомлення із зображенням цього храму.

Робота із джерелами

1) Прочитайте уривок із роману Р. Федорова «Отчий світильник», розгляньте ілюстрацію із зображенням церкви Успіння Пресвятої Богородиці в Галичі та дайте відповіді на запитання.

…На землі залишався тільки Іван Русин під білими стінами храму. Власне не на землі. Івана підхоплювала музика… музика теж була на диво стрункою і білою як стіни храму… Музика підносила його, але ніколи не віддаляла від храмових стін, вона жила у них, вичунювалася з їх високої стрункості й величавості, з чотирьох рядів рельєфів, що надавали чоловій стіні пишної краси… На першому, нижньому ярусі вирізьблено виноград; лоза перепліталася з травами й косицями, кожна гілка, гроно, листок дивували окремішньою своєю майстерною досконалістю, і водночас єднала їх в одне ціле гармонія буяння і росту. Русинові часом баглося простягнути руку, щоб зірвати, полакомитися зрілим кетягом; порив цей був, на його думку, грішним… На другому ярусі походжали статечно пардуси. На третьому грифони. На четвертому закаменіло дванадцять жіночих облич. Для байдужого ока всі вони були однаковими, з ніжним овалом і великими очима. Насправді ж кожному майстро дав окремішню печать: одному обличчю — затаєний сум, другому — радість, третьому — розпач, четвертому — крик, п’ятому — задуму, шостому — гнів, сьомому… Все залежало від малюнка очей і уст. Власне, все залежало від різця, від майстрового задуму…

а)   Який вигляд мав Успенський собор у Галичі?

б)  Яке враження він справив на Івана Русина?

в)  На прикладі Успенського собору розкажіть про розвиток церковної архітектури та скульптури в Галицько-Волинській державі.

г)   Використовуючи матеріал підручника, аргументовано доведіть або спростуйте твердження: «Успенський собор у Галичі (1157 р.) — яскравий зразок галицької архітектурної школи, сформованої під впливом романської архітектури».

Церква Успіння Пресвятої Богородиці в Галичі

2) Прочитайте уривок із Галицько-Волинського літопису та дайте відповіді на запитання.

…Звів також [Данило] церкву святого Іоанна [Златоустого], красну і гожу. І споруда її була така: склепінь чотири; з кожного вугла — склепіння, і стояли вони на чотирьох головах людських, вирізьблених одним умільцем, троє вікон прикрашені [були] склом римським; …а верх же вгорі прикрашений [був] зорями золотими на лазурі; внутрішній же поміст її був вилитий з міді і з чистого олова, так що блищав він, як дзеркало. Дверей же її двоє [були] прикрашені каменем тесаним — галицьким білим і зеленим холмським; …спереду ж їх [на західних дверях] був зроблений Спас, а на північних — святий Іоанн [Златоустий], так що всі, хто дивився [на них], дивувалися. Прикрасив [Данило] камінням дорогим, бісером і золотом також ікони, які він приніс із Києва, і образ Спаса і пресвятої Богородиці… І дзвони приніс із Києва, [а] інші тут вилив.

…Посадив він також сад гарний і спорудив церкву на честь святих … Кузьми [та] Дем’яна… За поприще од города [Холма] стоїть також башта кам’яна, і на ній — орел кам’яний вирізьблений; висота ж каменя — десять ліктів…

У рік 6768 [1260]. Спорудив він також превелику церкву в городі Холмі на честь пресвятої діви Марії, величиною і красою не меншу од тих, що були раніш і прикрасив її пречудовими іконами… Зробив він також у ній хрещальню — хрестити воду на святе Богоявлення, а блаженний єпископ Іоанн зробив у ній вирізаний із гарного дерева і позолочений усередині та ззовні [ківорій], диву подобен.

а)   Який вигляд мали церкви, побудовані в Холмі?

б)  Визначте внесок князя Данила в розвиток культури Галицько-Волинського князівства.

в)  На основі тексту джерела зробіть висновок про рівень розвитку архітектури, різьблення та іконопису в Галицько-Волинському князівстві.

Мій конспект

Особливості розвитку архітектури:

Розбудова існуючих та заснування нових міст, які виникали насамперед як укріплені пункти; приділення першочергової уваги фортифікаціям; спорудження укріплених князівських резиденцій.

Започаткування від ХІІ ст. будівництва замків із каменю (Луцьк, Кременець).

Розвиток архітектури на основі місцевих традицій із застосуванням надбань європейської будівельної справи.

Один із відомих архітекторів цієї доби — Олекса.

Зведення храмів та монастирів (Успенські собори у Володимирі-Волинському (1160 р.) та Галичі (1157 р), кафедральний собор Святого Іоанна Златоуста в Холмі, церква Богородиці в Дорогичині, побудована Данилом Галицьким, храми апостола Петра в Бересті, Благовіщення в Кам’янці, Святого Дмитрія у Володимирі-Волинському, побудовані князем Володимиром Васильковичем тощо).

5.   Образотворче мистецтво

Аналіз інформації

Автори підручника «Культурологія: українська та зарубіжна культура» (К., 2006) стверджують, що «У Галицько-Волинському князівстві високого рівня розвитку набув живопис».

1)  Використовуючи конкретні факти, доведіть або спростуйте наведене твердження.

2)  Випишіть до зошита назви найвидатніших творів образотворчого мистецтва Галицько-Волинської держави.

Мій конспект

Особливості розвитку образотворчого мистецтва:

Розвиток на основі поєднання давніх візантійських, загальноруських і місцевих народних традицій.

Важлива роль належала монументальному малярству (фрески в Успенському соборі у Володимирі-Волинському, соборі Святого Георгія в Любомирі, церкві Святого Онуфрія в Лаврові та ін.).

Існування власної галицько-волинської іконописної школи (найстаріша галицька ікона Покрови Богородиці початку ХІІ ст., ікона Богородиці ХІІІ ст. з Успенської церкви волинського села Дорогобужі, ікона Богородиці («Волинська Богоматір») із Покровської церкви Луцька кінця ХІІІ — початку ХІV ст.).

Діяльність скульптора Авдія — різьбяра церкви Богородиці в Холмі, який виконував різьблене обрамлення порталів собору Святого Іоанна Златоуста.

Поширення мистецтва книжкової мініатюри, якою прикрашалися рукописні книги.

Високий рівень ювелірного мистецтва.

IV.   Закріплення вивченого матеріалу

Розповідь учителя

У культурі Галицько-Волинської доби виразно спостерігається поєднання слов’янської давньоруської спадщини та нових рис, поява яких була зумовлена зв’язками цієї держави з Візантією і Центральною Європою, країнами Сходу. Галицько-Волинському князівству належить почесне місце у формуванні української культури, у зміцненні її зв’язків із культурами інших народів.

Творче завдання

Запропонуйте власний варіант сторінки до літопису про розвиток культури в Галицько-Волинському князівстві. Ваш текст оздобте у стилі давньоруських літописів.

Вчимося робити висновки

На завершення уроку запропонувати учням самостійно підбити підсумки уроку.

Розв’язування кросворда

Розв’яжіть кросворд «Культура Галицько-Волинського князівства», і у виділених клітинках ви прочитаєте ім’я «словутного співця» з Перемишля, який виконував пісні в супроводі арфи або лютні та не бажав служити князю Данилові, оскільки був дуже гордим.

1.   Один з освітніх та культурних центрів Галицько-Волинського князівства. (Холм)

2.   Ім’я галицько-волинського князя, який уславився будівництвом міст та зробив гідний внесок у розвиток культури. (Данило)

3.   Ім’я «премудрого книжника», який жив і творив на початку ХІІІ ст. в Галичі. (Тимофій)

4.   Святий Іоанн…, на честь якого Данило Галицький заснував церкву в місті Холмі. (Златоустий)

5.   Найвідоміша літописна пам’ятка Галицько-Волинського князівства, яка має назву Галицько-… літопис. (Волинський)

Відповідь: Митус.

 

Категорія: Історія України 7 клас | Додав: uthitel (18.01.2014)
Переглядів: 4288 | Рейтинг: 2.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: