Урок 23 Розквіт Галицько-Волинської держави за Данила Галицького - Історія України 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Історія України 7 клас

Урок 23 Розквіт Галицько-Волинської держави за Данила Галицького

Урок 23

Розквіт Галицько-Волинської держави за Данила Галицького

Мета: розкрити основні напрямки внутрішньої та зовнішньої політики Данила Романовича; сприяти формуванню навичок самостійної роботи та розвитку критичного мислення учнів, визначати роль особистості в історичному процесі, виховувати повагу до історичного минулого.

Очікувані результати: учні зможуть: порівнювати територію Галицько-Волинської держави часів її піднесення з кордонами Київської Русі часів Ярослава Мудрого, сучасними кордонами України; характеризувати внутрішню та зовнішню політику князя Данила Романовича; установлювати причини та міжнародне значення коронації Данила Галицького; обґрунтовувати, що правління князя Данила було добою розквіту Галицько-Волинської держави; оцінювати діяльність князя як державного діяча.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, посібник «Експрес-контроль», тексти джерел, заготовки схеми.

Поняття: Ярославська битва, антимонгольська коаліція, коронація.

Персоналії: Данило і Василько Романовичі, Інокентій ІV, Бурундай, Куремса.

Дати: 1245 р. — перемога Данила й Василька під Ярославом, 1253 р. — коронація Данила Галицького, 1264 р. — смерть Данила Галицького.

I.   Організаційна частина

Оголошення теми та очікуваних результатів.

II. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання

Тестова перевірка домашнього завдання (за посібником «Експрес-контроль» (тест № 11)).

Завдання на встановлення історичної постаті

Народився близько 1201 р. Після смерті батька в 1205 р. був проголошений князем у Галичині, але під час міжусобної війни змушений разом із матір’ю та братом Васильком перебувати в Польщі та Угорщині. Близько 1213 р. знову на короткий час був визнаний боярами князем галицьким. Із загоном дружинників брав участь у поході проти боярина-узурпатора Володислава Кормильчича. Прагнув зосередити у своїх руках усі Волинські землі, що йому вдалося зробити в 1234 р. Спільно з іншими руськими князями брав участь у битві на Калці, під час якої був поранений. Вів тривалу боротьбу за Галицьке князівство. У 1239 р. поширив свою владу на Київ, де залишив воєводою Дмитра, який очолив оборону міста від орд хана Батия в 1240 р. (Данило Галицький)

Робота із джерелом

Прочитайте уривок із Галицько-Волинського літопису про участь князя Данила Галицького в битві на річці Калці та дайте відповіді на запитання.

Коли ж прибули вісті в стани, що [татари] прийшли вже поглянути на руські човни, то Данило Романович, почувши [це] і сівши на коня, помчав подивитися на небачену рать. <…>

Мстислав Мстиславич тим часом повелів Данилові попереду перейти з полками ріку Калку і іншим полкам [піти] з ним, а сам після нього перейшов. Сам же поїхав він у сторожі і, коли побачив полки татарські, він, приїхавши, сказав: «Оружіться!» <…>

Коли зітнулися війська між собою, то Данило виїхав наперед, і [воєвода] Семен Олуйович, і [воєвода] Василько Гаврилович. Ударили вони в полки татарські, і Василько був збитий [із коня], а сам Данило поранений був у груди. Але через молодість і одвагу він не чув ран, що були на тілі його, — був бо він віком вісімнадцяти літ, був бо він сильний, — і Данило кріпко боровся, побиваючи татар. Мстислав [Ярославич] Німий, бачивши це [і] подумавши, що Данило збитий був, помчав і сам між них, бо був той муж дужий, [і] тому, що він [був] родич Романові, із племені Володимира, на прозвище Мономаха. Він бо, велику приязнь маючи до отця його, йому й поручив по смерті свою волость — оддав князю Данилові.

Татари ж утікали, а Данило побивав їх своїм військом, і Олег [Святославич] курський. Кріпко вони билися, [але] інші полки [татарські] зітнулися з ними, [і] за гріхи наші руські полки було переможено. Данило, бачивши, що все сильніше в битві налягають вороги [і] стрільці їхні стріляють сильно, повернув коня свого на втечу — через те що кинулися [за ним] противники. І коли він біг, то захотів води, [і], пивши, відчув рану на тілі своєму — у битві не помітив він її через силу й мужність віку свого. Був бо він смілий і хоробрий, «од голови й до ніг його не було на нім вади».

1.   Що вам відомо про життя та діяльність князя Данила Галицького?

2.   Як автор джерела змальовує участь князя Данила в битві на річці Калці?

3.   Яке значення у своїй політиці Данило Романович приділяв боротьбі з монголо-татарами? Чому його спроба повалити монголо-татарське ярмо зазнала невдачі?

III.  Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1.   Політика Данила Романовича. Ярославська битва.

2.   Коронація Данила.

3.   Боротьба за незалежність від Золотої Орди.

1.   Політика Данила Романовича. Ярославська битва

Робота із джерелом

Прочитайте уривок із джерела та дайте відповіді на запитання.

Сей же король Данило [був] князем добрим, хоробрим і мудрим, який спорудив городи многі, і церкви поставив, і оздобив їх різноманітними прикрасами, і братолюбством він світився був із братом своїм Васильком. Сей же Данило був другий по Соломоні.

1)  Якими рисами літописець наділяє князя Данила?

2)  На підставі наведеного уривка визначте ставлення літописця до Данила Галицького.

3)  Наведіть приклади міст та церков, поставлених князем Данилом.

Складання історичного портрета

Складіть історичний портрет князя Данила Галицького.

Матеріал для складання історичного портрета

Данило Романович

Данило I Романович (1201—1264 рр.) — руський князь із династії Романовичів, правитель Галицько-Волинського князівства. Син князя Романа II Великого з династії Рюриковичів. Після тривалої та напруженої боротьби відновив і розбудував Галицько-Волинську державу, створену його батьком. 1238 р. — розбив рицарів Добжинського ордену в битві під Дорогичином і повернув собі прикордонні з Мазовією землі Берестейщини. Того самого року підкорив Турово-Пінське князівство. 17 серпня 1245 р. у битві під Ярославом війська Данила та його брата Василька розбили полки чернігівського князя Ростислава, галицьких бояр, угорців і поляків, що завершило майже 40-річну боротьбу за владу над Галицько-Волинським князівством. Ця битва була однією з найбільших в історії Русі ХІІІ ст. Зі змінним успіхом чинив упертий опір монгольській експансії, одночасно нейтралізуючи віськові спроби західних сусідів втручатися у внутрішні справи його держави. Вів боротьбу з феодальними уособицями, викликаними прагненнями галицької боярської верхівки та чернігово-сіверського й київського князів не допустити зміцнення влади Данила та його брата Василька в Галицько-Волинському князівстві. Опирався на підтримку дрібних і середніх служивих феодалів та міщан, зацікавлених у зміцненні княжої влади. Винятково здібний правитель Данило Галицький об’єднав на певний час західноукраїнські землі. Реформував військо, створивши важкоозброєну піхоту із селян, приборкав боярство. Проводив активну прозахідну політику. Під його владою поширювалися західноєвропейські культурні впливи, прищеплювалися відповідні державні адміністративні форми, зокрема в житті міст. Побудував ряд нових міст (Холм, Львів тощо), переніс столицю з Галича — міста боярських заколотів — до Холма. Для зміцнення міжнародного авторитету держави 1246 р. заснував у Галичі церковну митрополію, що перебрала на себе функції загальноруської. Митрополитом було призначено одного з подвижників князя — печатника Кирила. У 1264 р. Данило Галицький занедужав і помер у Холмі, де й похований у церкві святої Богородиці, яку сам і збудував. Літописець, оплакуючи його смерть, назвав Данила «другим по Соломоні».

Робота з підручником

Опрацюйте відповідний матеріал підручника та доповніть схему, вписавши до неї дату, учасників протистояння та результат Ярославської битви.

Ярославська битва

___________ р.

Результат: ______________________________________________________

_______________________________________________________________

Проблемне завдання

1)  Дослідник М. Котляр зазначав, «що вже від початку державної діяльності старшого Романовича в його, на перший погляд, традиційній і зрозумілій з огляду на минуле політиці збирання втраченої вотчини відчутно виявляється прагнення ще молодого государя об’єднати південноруські землі».

а)  Підтвердьте історичними фактами, що Данило Галицький проводив політику, спрямовану на об’єднання південноруських земель.

б)  Що мав на меті князь Данило, намагаючись об’єднати південноруські землі?

в)  Поміркуйте, які можливості для об’єднання Русі відкривалися після здобуття Данилом Києва в 1240 р. Що перешкодило їхньому втіленню у життя?

2)  Дослідниця Н. Яковенко зазначає, що «Ореол довкола постаті Данила Галицького, мабуть, таки був умотивований. Адже йому вдалося здійснити два головні завдання правителя — установити внутрішній мир у своїх володіннях і забезпечити їх авторитет серед сусідів».

а)  Використовуючи конкретні історичні факти, доведіть, що Данилу Галицькому вдалося здійснити головні завдання правителя.

б)  Складіть історичний портрет князя Данила.

Аналіз інформації

Дослідник І. Крип’якевич стверджував, що «Данило — це найбільша постать в історії Галицько-Волинської держави». Чи згодні ви з думкою дослідника? Свою відповідь обґрунтуйте.

2.   Коронація Данила

Робота із джерелом

Прочитайте уривок з «Історії монголів» І. де Плано Карпіні про переговори князя Данила з Папою Інокентієм ІV та коронацію галицько-волинського князя та дайте відповіді на запитання.

<…> Контакти між Інокентієм IV та Данилом розпочались у квітні 1246 р. А влітку 1247 р. князь посилає свого представника — ченця Григорія — до Папи в Ліон.

З папських булл, адресованих Данилові, вимальовуються контури угоди, досягнутої між Інокентієм IV і Григорієм. Папа намагався насадити католицизм на Русі і послав туди архієпископа Альберта, якого Данило погодився прийняти. За це Папа визнав недоторканність православного обряду, законність прав Романовичів на їхнє князівство, заборонив рицарям чернечих орденів селитися на галицько-волинських землях. Однак Папа вперто ухилявся від надання допомоги Данилові у боротьбі проти монголів. Невдоволений цим князь перервав переговори з Ліоном. А у 1249 р. не впустив архієпископа на Русь.

<…> У 1252 р. переговори між Данилом та Інокентієм IV відновились. Восени 1253 р. Данило прийняв у Дорогичині від папського нунція Прусії Опізо королівські регалії — вінець, скіпетр і корону, та одержав титул «короля Русі».<…>

1)  Що ви дізналися із наведеного джерела про переговори між князем Данилом Галицьким та Папою Інокентієм ІV?

2)  Які надії покладав князь Данило на ці переговори? Чи справдилися вони? Чому?

3)  Укажіть, коли відбулася коронація князя Данила.

4)  Що ви дізналися з тексту джерела про церемонію коронації князя? Визначте наслідки та значення цієї події.

Аналіз інформації

У 1235 р. Данило Галицький був увінчаний королівською короною, яку отримав від Папи Інокентія ІV. Місцем коронації князь обрав Дорогичин. Дослідник А. Лотоцький так описав цю подію: «Коронація відбулася в дорогичинській церкві дуже велично. Насамперед мав промову легат Пізо. В своїй промові висловив він радість, що такий могутній, розумний і рицарський володар, як князь Данило, з’єднується із святою римською церквою і передав папське благословення володареві, його сім’ї й усьому народові. <…> На другий день відбулася коронаційна урочистість. Була Служба Божа, князь Данило причащався. Потім митрополит мав проповідь. Говорив він про велике значення з’єднання української церкви з римською і про значення коронації князя Данила на короля Галицько-Волинської держави. Князь Данило став перед царськими воротами навколішки, і легат Пізо вложив йому королівську корону на голову».

1)  Поміркуйте, чому Данило Галицький вирішив прийняти корону від Папи Інокентія ІV. Якою була мета князя?

2)  Що мав на меті Інокентій ІV, пропонуючи коронацію князю Данилу?

3)  Визначте значення коронації Данила Галицького для Галицько-Волинської держави.

3.   Боротьба за незалежність від Золотої Орди

Робота із джерелом

Прочитайте уривок із Літопису Руського про боротьбу Данила та Василька Романовичів із татарами та дайте відповіді на запитання.

<…> У рік 6769 (1261). Настала тиша по всій землі, то в ті дні весілля було у Василька-князя у Володимирі-городі. Став він оддавати дочку свою Ольгу за Андрія-князя Всеволодовича до Чернігова, і був тоді тут брат Васильків Данило-князь з обома синами своїми, зі Львом і з Шварном, і інших князів багато, і бояр багато.

І коли була ж веселість немала у Володимирі-городі, то прийшла тоді вість Данилові-князю і Василькові, що Бурондай (Бурундай) іде…. Він бо прислав був посла, так кажучи: «Якщо ви єсте мої спільники — зустріньте мене. А хто не зустріне мене — той ворог мені».

Отож, Василько-князь поїхав назустріч Бурондаєві зі Львом, синівцем своїм. А Данило-князь не поїхав із братом — він бо послав був замість себе владику свого холмського Іоанна.

І поїхав Василько-князь зі Львом і з владикою назустріч Бурондаєві, узявши дари многі і пиття, і зустрів його коло города Шумська. <…> А потім сказав Бурондай Василькові: «Якщо ви єсть мої спільники — розмечіте ж городи свої всі».

І Лев розкидав городи Данилів і Стіжок, а, звідти пославши воїв, Львів розметав. Василько ж, пославши воїв, Крем’янець розметав і Луцьк. <…>

І тоді рушив Бурондай до города Володимира, а Василько-князь — із ним. Бурондай же став мовити про Володимир: «Васильку! Розмочи город!». І князь Василько почав думати в собі про город, тому що не можна було розкидати його скоро через його величину. І повелів він запалити його, і так за ніч він згорів увесь. <…> А після цього рушив Бурондай до Холма, і Василько-князь пішов із ним, і з боярами своїми, і слугами своїми. Але коли вони прийшли до Холма, то город був запертий. <…>

Бурондай побачив, що не можна взяти його, і тому став він мовити Василькові-князю: «Васильку! Се город брата твойого. Їдь і скажи городянам, щоб вони здалися».

Василько ж, ідучи під город, узяв собі в руку каміння і став мовити городянам, а татари, послані з ним, — слухати: «Костянтине-холопе, і ти, другий холопе, Луко Іванковичу! Се город брата мойого і мій, — здайтеся!». Сказавши, та й кине камінь додолу, даючи їм знак хитрістю, щоб вони билися, а не здавалися. І посадник Костянтин Положишило, стоячи на заборолах городських стін, збагнув умом знак, поданий йому Васильком, і сказав князю Василькові: «Поїдь звідси, а то буде тобі каменем в лоб. Ти вже не брат єси брату своєму, а ворог єсь йому».

І після цього пішов Бурондай уборзі до Любліна, а од Любліна пішов до города Завихоста. І прийшли вони до ріки до Вісли, і знайшли тут собі брід у Віслі, і пішли на ту сторону ріки, і стали пустошити землю Лядську.

1)  Що ви дізналися про боротьбу братів Данила та Василька Романовичів із монголо-татарами?

2)  Чим завершилася боротьба братів із ханом Куремсою?

3)  Як ви зрозуміли вимогу Бурундая «розметати городи»? Якими були наслідки вторгнення татарських військ на чолі за Бурундаєм у Галицько-Волинське князівство?

4)  Чому війська Бурундая не змогли взяти місто Холм?

5)  Поміркуйте, чому зазнала краху антимонгольська політика Данила Галицького.

Творче завдання

Напишіть сторінку до Галицько-Волинського літопису про візит Данила до Золотої Орди, дотримуючись плану. (Можна дати як домашнє завдання.)

План

1)  Мета візиту до Золотої Орди.

2)  Перебування у ставці Батия.

3)  Результат візиту.

Аналіз інформації

Дослідники відзначають, що завдяки Даниловим дипломатичним зусиллям Галицько-Волинському князівству вдалося досягнути м’якшої форми залежності від Золотої Орди, ніж Київщині та Чернігівщині. Чи поділяєте ви наведену думку? Свою відповідь обґрунтуйте.

Пошук інформації

Хани пильно стежили за політикою Данила Галицького й у випадку підозри організовували каральні акції. Наведіть приклади таких каральних акцій.

Робота з підручником

1)  Використовуючи матеріал підручника, охарактеризуйте антимонгольську політику Данила Галицького. Визначте, яким був її результат.

2)  Чи вдалося князю втілити в життя всі свої плани, спрямовані на боротьбу з монголо-татарськими завойовниками? Чому?

Синтез думок

Дослідник М. Котляр дає таку оцінку діяльності Данила Галицького: «Він був людиною непересічних політичних і військових здібностей. Незважаючи на несприятливі умови ворожого оточення, протягом 40 років вів війну з боярською опозицією й здолав її. Князь об’єднав Галичину й Волинь, докладав величезних зусиль до згуртування Південної Русі. Головними ідеями його життя були відновлення Галицько-Волинського великого князівства й вигнання монголо-татарських поневолювачів з Русі. Не вина Данила, що йому не вдалося здійснити другий задум. Занадто сильними були окупанти, занадто слабкою Русь, бо залишалася роз’єднаною. Але все те аж ніяк не применшує життєвого подвигу Данила».

1)  Чи поділяєте ви наведену оцінку діяльності князя Данила?

2)  Дайте власну оцінку цієї непересічної особи.

Мій конспект

Політика князя Данила Галицького (1238—1264 рр.):

Спільне правління в Галицько-Волинському князівстві братів Данила (у Галичині) та Василька (на Волині), при цьому існування князівства як єдиної держави під зверхністю старшого брата.

1238 р. — Дорогичинська битва, у якій князь розгромив Добжинський орден хрестоносців.

1240 р. — оволодіння Києвом, доручення управляти містом воєводі Дмитру, якому довелося керувати обороною столиці від монгольської навали.

Зміцнення державної та князівської влади.

Укріплення старих міст, будівництво нових — Холм (1237 р.), Львів (1256 р.).

Сприяння розвитку культури.

1241 р. — вторгнення в князівство монголо-татар, під ударами яких впали міста Галич, Володимир, Кам’янець, Данилів та ін.

1243—1244 рр. — відвоювання Люблінської землі в Польщі.

1245 р. — Ярославська битва, у якій князь переміг об’єднані сили поляків, угорців і галицьких бояр, що прагнули повернути Галичину.

1245 р. — отримання ярлика на княжіння від татар, згідно з яким князь мав періодично надавати свої дружини татарам для їхніх походів на Польщу, Литву, Угорщину, сплачувати щорічну данину, віддавати певну шану ханові; натомість Галицько-Волинське князівство фактично зберігало незалежність у внутрішній та зовнішній політиці.

Антимонгольська політика князя (укладення союзу з угорським королем та з Папою Римським, який обіцяв організувати хрестовий похід проти монголо-татар).

1253 р. — коронація Данила Папою Римським (але очікувана допомога від останнього так і не надійшла).

1254 р. — військовий похід Данила проти монголо-татар, у результаті якого хан Куремса зазнав поразки.

1259 р. — хан Бурундай змусив Данила визнати зверхність Золотої Орди; таким чином, антимонгольська політика Данила зазнала краху.

1264 р. — смерть Данила Галицького.

IV.   Закріплення вивченого матеріалу

Хронологічний диктант

Визначте дати історичних подій.

1.   Завдання́ князем Данилом нищівної поразки хрестоносцям, що загарбали Дорогичин. (1238 р.)

2.   Ярославська битва. (1245 р.)

3.   Візит Данила Галицького до Золотої Орди. (1245 р.)

4.   Роки життя князя Данила. (1201—1264 рр.)

5.   Коронація Данила Галицького. (1253 р.)

Завдання на закріплення

1.   Укажіть стрілками, які події пов’язані з правлінням Романа Мстиславича, а які — із правлінням Данила Галицького. (Завдання заздалегідь оформлене на дошці.)

2.   Охарактеризуйте антимонгольську політику Данила Галицького. Визначте, яким був її результат. Чи вдалося князю втілити в життя всі свої плани, спрямовані на боротьбу з монголо-татарськими завойовниками? Чому?

V.  Домашнє завдання

1.   Підручник.

2.   Індивідуальне випереджальне завдання: підготуйте повідомлення про правління князя Василька Романовича.

Василько Романович

Василько Романович — князь володимирський, син волинсько-галицького князя Романа II Мстиславича від його другої дружини Анни. У листі Папи Римського до Данила I Романовича від 26 серпня 1247 р. названий «королем Володимира». Після смерті батька (1205 р.) Василько Романович разом із матір’ю та старшим братом Данилом, рятуючись від міжусобних чвар, утекли до Польщі. Скориставшись міжусобною боротьбою, польський король Лешко I Білий та угорський король Андрій II почали інтервенцію на Галицько-Волинську Русь. У 1207 р. Василько був обраний князем у Бересті; того самого року за підтримки Краківського князя Лешка I Білого отримав від Олександра Всеволодовича Белзьке князівство, поступившись останньому містами Угровеськ, Верещин, Столп’є і Комов. У 1215 р. за допомогою Лешка Білого Данило і Василько повернули собі Володимирське князівство. У 1227 р. Данило Романович із Васильком провів похід на Луцьк проти Ярослава Ігоровича, який завершився здачею міста й полоном Ярослава Ігоровича. Після походу Василько Романович розширив свої володіння, отримавши від брата Луцьк і Пересопницю. 26 березня 1228 р. Данило I Романович разом із Васильком провів успішний похід на Чорторийськ, у якому князювали ворожі Данилу пінські князі. Похід завершився взяттям міста й полоном пінських князів. У 1228 р. під час облоги Кам’янця армією київсько-пінської коаліції Данило і Василько разом із їх союзником Олександром Белзьким зробили стрімкий масований похід на Київ, який змусив київського та чернігівського князів зняти облогу й піти на примирення з Романовичами. У 1229 р. Данило й Василько допомогли Конраду I Мазовецькому в міжусобній війні та взяли участь у поході на Польщу й облозі Калиша. У 1230 р. Романовичі об’єднали у своїх руках Волинь. Наступні вісім років (1231—1238 рр.) вони вели війну за свою другу «вотчину» Галичину, яка була окупована угорцями. На чолі волинського полку взяв участь у 1245 р. в Ярославській битві, у якій було розгромлено загони угорського та польського королів. У 1248 р., згідно з літописом, Василько Романович відбив грабіжницький набіг ятвягів, наздогнавши та розгромивши їх під Дрогичином. Було знищено 40 ятвязьких «князів». Після смерті в 1264 р. Данила Романовича Галицького фактично правив усім Галицько-Волинським князівством.

 

�r �%��0� `O� �голами княжа еліта, занепало міське життя, прогресувало безупинне дроблення земель-князівств. Столиця Русі — Київ була позбавлена власної династії: тут за монгольськими ярликами "володарювали” князі, що ніколи й ногою сюди не ступали. Золотоординські хани розпалювали ворожнечу між місцевими князями й не давали нікому зміцнитися. Київ і Київська земля спочатку були передані у відання володимиро-суздальських князів, а потім під владу ханських намісників. Київська земля збезкняжіла, князівські роди не претендували на вищу владу. Переяславське князівство взагалі припинило існування як окреме територіально-політичне об’єднання. Чернігів із землями відійшов до Брянського князівства».

1)  Визначте наслідки монголо-татарської навали для земель Південно-Західної Русі.

2)  Чи згодні ви з твердженням дослідника про те, що наслідки монголо-татарського ярма для Русі були катастрофічними? Свою відповідь обґрунтуйте.

Робота в парах

Питання про роль монгольської навали та золотоординського ярма в слов’янській історії завжди належало до розряду дискусійних. Вичерпної однозначної відповіді на це питання не існує. Багатовікове вивчення проблеми привело дослідників до абсолютно різних оцінок та полярних висновків. Одні (Л. Гумільов, Б. Васильєв та ін.) вважають, що ярма фактично не було, а існував лише союз Русі з Ордою, інші ж указують на руйнівні наслідки золотоординської навали. Займіть протилежні позиції в цій дискусії та підготуйте аргументи на захист своєї точки зору.

Мій конспект

Наслідки золотоординського панування:

Великі демографічні та матеріальні втрати (із 74 міст 49 розорені).

Занепад ремесла, втрата цілих ремісничих спеціальностей (виробництво емалі, черні, різьблення на камені), оскільки ремісників уводили в рабство.

Втрата військової, культурної, релігійної верхівки, що негативно позначилося на розвитку суспільства.

Консервація та поглиблення феодальної роздробленості.

Запровадження системи підданства у відносинах між князем і знаттю, що ґрунтувалася на абсолютній покірності підданих та безмежній владі правителя.

Втрата державної незалежності Русі, призупинення державотворчих традицій.

Послаблення Русі, яким скористалися західні держави (Польща, Литва, Угорщина) і поділ українських земель між ними.

Відставання Русі від Західної Європи.

Проблемне завдання

Археологи підрахували, що із 74 міста періоду домонгольської навали 49 були зруйновані Батиєм; 14 із них так і не піднялися з попелу. Ще 15 міст не змогли відновити свого колишнього значення, перетворившись на села.

1)  Проаналізуйте наведений статистичний матеріал та зробіть висновок про масштаби руйнацій та збитків для давньоруських князівств.

2)  Яку роль в історії Київської Русі відігравали міста? Якими були наслідки їх знищення та руйнування?

Творче завдання

Складіть вірш або оповідання під назвою «Плач Русі», у якому покажіть суть та наслідки ординського ярма для руських земель. (Можна дати як домашнє завдання.)

Аналіз інформації

Дослідник В. Трепавлов відзначав, що «звичайно, міста не зрушили зі своїх місць, ріки не потекли у зворотному напрямку; однак закони, організація влади, політична карта і навіть одяг, монети, найпростіші предмети побуту — усе це перестало існувати таким, яким було в домонгольську епоху. Русь зазнала сильного впливу ординської культури, сприйняла ординські політичні традиції та воєнні звичаї».

1)  У чому виявилися впливи ординської культури на давньоруське населення? (За визначенням П. Толочка, східні слов’яни «докрашувалися» в тюрксько-монгольські тони. Відбувалося це не лише шляхом чималої кількості шлюбів татар із руськими дівчатами, а й завдяки осіданню частини татар у південноруському прикордонні та їх поступовій асиміляції. Вливаючись у південну групу східнослов’янських племен, тюрксько-монгольські народи надавали їм характерної етнографічної своєрідності. «Чорнії брови, карії очі», оспівані в українських піснях, без сумніву, є результатом участі тюркомовних племен у формуванні південноруського етносу. Пам’ять про степовиків збереглася й у назвах населених пунктів і в значній кількості тюркізмів у давньоруській мові. Етнічні збагачення за рахунок входження до нього груп кочового населення супроводжувалося також і окремими культурними надбаннями. Вони помітні у військовій справі, художньому ремеслі, в одязі та інших проявах матеріальної культури, а також в усній народній творчості.)

2)  Поміркуйте, чи були ці впливи односторонніми.

IV.   Закріплення вивченого матеріалу

Завдання на закріплення

1.   Визначте, про кого йдеться.

Після перемог над татарами та іншими кочовими племенами його проголосили в 1206 р. великим ханом. Під його керівництвом Монгольська держава почала завоювання Китаю, знищила Хорезм та деякі інші держави Азії. Він наказав своєму синові завоювати країни на захід від Монголії. (Чингісхан)

2.   Визначте, про яку подію йдеться в наведеному уривку з літопису.

Якщо не допоможете нам, будемо ми сьогодні порубані, а вас завтра порубають. (Йдеться про звернення половецьких ханів по допомогу до руських князів напередодні монгольської навали.)

3.   Визначте, про яке державне об’єднання йдеться.

Вона була заснована ханом Батиєм у пониззі Волги. За площею вважалася однією з найбільших держав Середньовіччя; вона простягалася від Іртиша в Сибіру до нижньої течії Дунаю і складалася з 14 улусів. (Золота Орда)

4.   Про що свідчить велика кількість скарбів, золотих та срібних виробів із Княжої гори, а також городища біля села Сахновка на Черкащині? (Про те, що всі жителі загинули, і вилучити із землі приховані коштовності було нікому.)

Тестові завдання

1.   У чому виявилося монголо-татарське ярмо на землях Південно-Західної Русі? (Виберіть шість правильних відповідей.)

1   у призначенні ханами руських князів на князівські столи шляхом отримання князями ярликів на правління

2   у розміщенні в давньоруських містах гарнізонів завойовників

3   у призначенні ханами в князівства своїх повноважних представників та збирачів податків — баскаків

4   у виплаті населенням Русі податків на користь монголо-татар

5   у втручанні ханів у внутрішні справи князівств, у князівські усобиці

6   у побудові міст для монголо-татар

7   у періодичних набігах татар на руські землі, грабунках та руйнаціях

8   у нав’язуванні мови та релігії завойовників

9   у терпимому ставленні до християнства

Відповідь: 1, 3, 4, 5, 7, 9.

2.   Визначте наслідки монгольської навали для Київської Русі. (Виберіть чотири правильні відповіді.)

1   руйнація та падіння ролі міст

2   економічне та культурне піднесення

3   консервація та поглиблення феодальної роздробленості

4   великі людські втрати

5   нав’язування загарбниками нової релігії — ісламу

6   входження руських земель до складу Золотої Орди

7   гальмування соціально-економічного розвитку Русі

Відповідь: 1, 3, 4, 7.

V.  Домашнє завдання

Підручник.

 

Категорія: Історія України 7 клас | Додав: uthitel (18.01.2014)
Переглядів: 3884 | Рейтинг: 3.0/2
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: