Урок 22 Боротьба з монгольською навалою - Історія України 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Історія України 7 клас

Урок 22 Боротьба з монгольською навалою

Урок 22

Боротьба з монгольською навалою

Мета: розкрити причини перемог монголо-татар та показати наслідки монголо-татарського завоювання для Київської Русі; сприяти формуванню навичок самостійної роботи та розвитку критичного мислення учнів, розвивати вміння аналізувати історичні події, зіставляти їх, показати героїзм народу в боротьбі проти загарбників, виховувати почуття поваги до історичного минулого.

Очікувані результати: учні зможуть: характеризувати перший похід монголів на Русь, визначати причини поразки руських дружин у битві на річці Калці; показувати на карті напрямки походів монголо-татар на руські землі; аналізувати вторгнення хана Батия на землі Південно-Західної Русі; наводити факти героїчного опору монгольській навалі; визначати наслідки встановлення золотоординського ярма.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, атлас, тексти джерел, заготовки схеми, схема «Сфери впливу золотоординського ярма», картки з тестовими завданнями.

Поняття: монголо-татари, Золота Орда, улуси, золотоординське ярмо, баскаки, ярлик.

Персоналії: Чингісхан, Батий, Данило Галицький, воєвода Дмитро.

Дати: 1223 р. — битва на річці Калці, 1239 р. — підкорення Переяславського й Чернігівського князівств, 1240 р. — оборона Києва, підкорення Київщини монголо-татарами, 1241 р. — похід монголів на Галицько-Волинське князівство.

I.   Організаційна частина

Оголошення теми та очікуваних результатів.

II. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання

1.   Учні презентують написані сторінки до літопису під назвою «Романовичі збирають втрачену вотчину».

2.   Виступ учня з розповіддю про засновника монгольської держави — Чингісхана, після чого учні отримують завдання пригадати з курсу всесвітньої історії ім’я цієї людини та визначити причини переможних походів монголо-татар.

3.   Виступ учня з розповіддю про онука Чингісхана — Батия, з ім’ям якого пов’язана організація походу монголо-татар на Київську Русь.

Творче завдання

Дотримуючись плану, допишіть оповідання. Доберіть до нього назву.

План

1.   Хто такі монголо-татари?

2.   Монголо-татарське військо.

3.   Прийняття рішення про похід на Русь.

4.   Батий — організатор походу на Русь.

5.   Початок монголо-татарської навали.

Коли із-за верхівок далеких гір визирнуло вранішнє сонце, шамани організовано вдарили в бубни. Довгі ряди людей, які зібралися в очікуванні світанку, почали рухатися. Віруючі, скинувши капелюхи, почали бити поклони в бік сходу. Так за заведеним ритуалом у столиці Монгольської імперії розпочинався курултай — з’їзд знаті. Йшов 1235 рік…

III.  Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1.   Перший похід монголів на Русь.

2.   Підкорення Переяславського та Чернігівського князівств.

3.   Героїчна оборона Києва.

4.   Похід монголів на землі Галицько-Волинського князівства.

5.   Створення Золотої Орди. Золотоординське ярмо.

1.   Перший похід монголів на Русь

Робота з картою

(Карта «Монгольська навала на Русь» (с. 12) атласу.)

1)  Покажіть на карті місце першої битви монголо-татар із руськими дружинами.

2)  Покажіть напрямки походів монголо-татар на землі Київської Русі.

Робота з підручником

Опрацюйте відповідний матеріал підручника та доповніть схему, вписавши до неї учасників битви, її дату та результат.

Битва на річці Калці

___________ р.

Результат: ______________________________________________________

________________________________________________________________

Визначення причинно-наслідкових зв’язків

Визначте причини поразки війська русичів та їхніх союзників — половців у битві на річці Калці. Чи навчила чогось ця поразка? За яких умов у русичів був шанс здобути перемогу над монголо-татарами?

2.   Підкорення Переяславського та Чернігівського князівств

Опрацювати це питання допоможе уривок з історичного джерела, який і пропонується увазі учнів.

Робота із джерелом

Прочитайте уривок із джерела та дайте відповіді на запитання.

Взяв він [Батий] город Переяслав списом, вибив його увесь, і церкву архангела Михайла сокрушив і начиння церковне незчисленне срібне і золоте, і дороге каміння узяв. І єпископа преподобного Симеона вони убили.

У той же час послав він [війська] на Чернігів. Обступили вони город великою силою, і Мстислав Глібович, почувши про напад на город іноплемінних, прийшов на них зо всіма воями. Билися вони, переможений був Мстислав, і безліч із воїв його побито було, і взяли вони город і запалили вогнем.

1)  У якому році відбулися описані в уривку з літопису події?

2)  Що ви дізналися про завоювання монголо-татарами Переяслава та Чернігова?

3)  Визначте наслідки завоювання для подальшої історії цих міст.

Аналіз інформації

Відповідно до порядків, заведених у Монгольській імперії, усі князі, які не загинули під час навали, мали з’явитися перед Батиєм та отримати від нього ярлик на управління князівством. Мало хто з давньоруських князів насмілювався вести себе зверхньо у відношенні до завойовників та відверто висловлювати незгоду щодо нових порядків. Відомі трагічні обставини перебування в Орді чернігівського князя Михайла Всеволодовича. Він відмовився від проходу між багаттями та поклоніння ідолам, а землякам, що його супроводжували, заявив: «Ми справжні християни, тримаємося за Христа. Намагаємося і постраждати за Нього, а сатану і слугу його, нечестивого царя Батия, попремо ногами!» Спочатку хану навіть сподобався такий опір князя. Він прислав до Михайла з умовляннями шаманів та своїх людей; зі сльозами радив йому підкоритися й онук Борис, князь ростовський. Михайло Всеволодович стояв на своєму. Його фраза: «Йдіть та скажіть царю Батию, що богам його нізащо не вклонюся та наказів його беззаконних не виконаю» стала фатальною. Розгнівані монгольські сановники забили мужнього князя на смерть. Пізніше православна церква зарахувала Михайла Чернігівського до лику святих.

1)  Дайте власну оцінку вчинку чернігівського князя. Чому православна церква зарахувала його до лику святих?

2)  Поміркуйте, чи міг такий опір завойовникам дати результат.

3.   Героїчна оборона Києва

Яскраво показати героїчну оборону Києва від монголо-татар дозволяє уривок із роману Р. Іванченко «Золоті стремена», який і пропонується опрацювати учням.

Робота із джерелом

Прочитайте уривок із роману Р. Іванченко «Золоті стремена» та дайте відповіді на запитання.

…Літа 1240-го Батиєва орда обсіла стольний град Київ «в силі тяжкій, многом множеством сили своєї», — записав літописець. Кияни знову взялися за зброю. День і ніч чатували на стінах, відбивали приступи стрілами, мечами, списами, ратищами, сокирами, камінням, гарячим варом. Воєвода Дмитро не раз виводив через Лядські ворота у Хрещатий яр свою невелику рать, яка хоч ненадовго відтискувала оскаженілих войовників од стін. Одного разу вої Дмитра привели з собою бранця. Ординець сказав, що ім’я його Товрул, що хан Бату, онук великого Чингізхана, привів під Київ усю свою орду. Що нараховує вона сто сорок тисяч і що на жоден град не кидав він стільки сил… І що краще киянам віддатися на милість хана. На узвишші за Жидівськими воротами стояв шовковий намет великого войовника, який дістався ханові Бату від свого діда Чингізхана… Бату оглядав неприступний Ярославів вал, щось гортанно кричав і різко викидав руку вперед. …І тоді піднімалася нова хвиля шаленого приступу: ординці дряпалися на стіни Києва, випускали на його захисників дощ стріл із отруєними наконечниками, довбали ворота, перекидали через мури запалені смолоскипи… Минуло десять тижнів і один день. Тепер хан Бату велів перекинути до полудневих Лядських воріт стінобитні машини. Вони розсипали у порох кам’яниці, муровані укріплення й вежі від Пекіна до Бухари. Гатили вони в укріплення Києва-града, доки не проломили проходу в стіні. Саранчею влетіли в пролом дикі ординці і зайняли град Ярослава. Але оборонці щитами й грудьми перетнули їм шлях і відтіснили за вал. На внутрішніх валах, якими був обнесений дитинець Володимирового града, оборонці Києва зайняли останній рубіж… Минуло ще два дні. Пороки проломили стіну стародавнього валу біля цих воріт. Оскаженілою, сліпою у своїй злобі, охмелілою від удачі лавиною втискувалась тьма ординська в твердиню землі руської…

1)  Хто керував обороною Києва? Що вам відомо про цю людину?

2)  Поміркуйте, чому Батию не вдалося відразу захопити Київ, дайте власну оцінку дій захисників міста.

3)  За допомогою підручника з’ясуйте, як розвивалися події далі.

4.   Похід монголів на землі Галицько-Волинського князівства

Робота із джерелами

1)  Прочитайте уривок із роману В. Малика «Горить свіча» про оборону Колодяжена і дайте відповіді на запитання.

…І ось показалися високі вали Колодяжена. Як і всюди, Батий послав послів до колодяженців, щоб здалися без бою, але ті не захотіли їх навіть слухати.

— Взяти — і спалити! А мешканців перебити! — наказав Батий.

Однак легко сказати, та нелегко, виявилося, взяти. Вали Колодяжена високі і міцні. Дванадцять пороків з ранку до вечора і з вечора до ранку кілька днів гупали безперервно і нічого не могли вдіяти. Час минав. Батий міг ждати, але не хотів, а колодяженці не могли ждати, бо з кожним днем все міцніше здушувала їх за горло кістлява рука голоду.

І тоді Батий об’явив їм:

— Я поважаю мужніх. Відчиніть ворота — і зі зброєю, із жінками та дітьми йдіть собі на всі чотири сторони світу! Я вас не зачеплю. Слово великого кагана!

Почувши цю брехливу обіцянку, Дмитро сподівався, що колодяженці зрозуміють, що їх обманюють, і дадуть гідну відмову. Як же він здивувався, коли побачив, що ворота города відчиняються і з них виходять попи з кропилами, церковний причет з корогвами, жінки, діти, старики і, нарешті, воїни.

… В ту ж мить вони (монголо-татари) з диким ревом — «ур! ур!» — кинулися зі всіх боків на довірливих людей і почали бити, різати, колоти, топтати кіньми, не жаліючи нікого. Болісно-жахливі крики знялися від землі до неба і там поволі гаснули. Ні, то не крики в небі згасали, затихали, то навіки замовкали тисячі обманутих колодяженців, устилаючи своїми трупами і зрошуючи своєю кров’ю рідну землю.

а)  Знайдіть на карті місто Колодяжен. (Карта «Монгольська навала на Русь» (с. 12) атласу.)

б)  Яким чином було завойовано це місто? Дайте власну оцінку вчинку та поведінки завойовників.

в)  Як би ви вчинили на місці колодяженців? Чому саме так?

2)  Прочитайте уривок із Галицько-Волинського літопису і дайте відповіді на запитання.

А коли Батий узяв город Київ і почув він про Данила, що той в Уграх є, то рушив сам до [города] Володимира. І прийшов він до города Колодяжна, і поставив дванадцять пороків. Та не міг він розбити стіни і став перемовляти людей. Вони тоді, послухавши злої ради його, здалися і самі перебиті були. І прийшов він до Каменця [та] Ізяславля [і] взяв їх. А коли побачив, що Крем’янець і город Данилів неможливо взяти йому, то відійшов од них. І прийшов він до Володимира, і взяв його списом, і вибив його без пощади, так само і город Галич, і інших городів багато, що їм нема числа.

а)  Коли відбулися описані в джерелі події?

б)  Що ви дізналися із джерела про завоювання монголами Галицько-Волинського князівства?

в)  Які методи використовували монголи для завоювання міст?

г)  Доведіть, що боротьба населення Галицько-Волинського князівства мала героїчний характер.

Мій конспект

Під час вивчення нового матеріалу учні поступово заповнюють хронологічну таблицю «Монголо-татарська навала».

Монголо-татарська навала

Дата

 

Подія

 

1206 р.

 

Завершення Чингісханом об’єднання монголів у могутню державу й початок завойовницьких війн

 

1223 р.

 

Битва на річці Калці, у якій русько-половецькі дружини зазнали нищівної поразки

 

1237 р.

 

Наступ монголо-татарських військ на Русь під проводом хана Батия (онука Чингісхана); спустошення Північно-Східної Русі (Рязань, Володимир, Москва, Твер тощо)

 

1239 р.

 

Похід Батия на Південно-Західну Русь; захоплення Переяслава, Чернігова та Криму

 

1240 р.

 

Похід Батия на Київ (обороною міста керував воєвода Дмитро Єйкович — ставленик Данила Галицького; кияни відмовилися здати місто без бою; облога Києва тривала, за деякими джерелами, понад десять тижнів; проте сили були нерівними, і місто майже повністю було зруйноване, а населення зменшилося з 50—60 тис. до 2 тис. осіб

 

1241 р.

 

Похід монголів на Західну Русь (зруйновані міста Київського і Галицько-Волинського князівства); далі монголи вдерлися на територію Польщі, Угорщини, Чехії, Словаччини, Сербії, Боснії, Хорватії, але в 1242 р. припинили похід на Захід і повернули назад

 

 

5.   Створення Золотої Орди. Золотоординське ярмо

Тестове завдання

Розташуйте події в хронологічній послідовності, і ви дізнаєтеся, як русичі називали Монгольську державу. (Завдання заздалегідь оформлене на дошці.)

Д

 

 

О

 

 

А

 

 

Р

 

 

 

1   завоювання монголами земель Переяславського та Чернігівського князівств

2   завоювання монголо-татарами Галицько-Волинського князівства

3   битва на річці Калці

4   падіння Києва

Відповідь: Орда (3, 1, 4, 2).

Робота із джерелом

Прочитайте уривок зі спогадів римського посла Плано Карпіні про золотоординське ярмо на руських землях і дайте відповіді на запитання.

…Вони [золотоординці] ні з ким не укладають миру… бо мають від Чингізхана наказ підкоряти собі всі народи, коли можна. І ось чого вони від них вимагають: ходити з ними, коли їм завгодно, на війну проти всіх і давати десятину від усього — як з людей, так і з речей… Чоловіків, що не мали дружин, вели з собою; це саме робили і з жінками, у яких не було законних чоловіків… Решту ж, за їхнім звичаєм, переписавши, наказували, щоб кожний, як малий, так і великий, навіть немовля одноденне, бідний і багатий, давав данину, а саме: по шкурі білого ведмедя, чорного бобра, забула (соболя) і якого чорного звірка, що живе в землі в норах… і по одній шкурі чорної лисиці. Хто не заплатить цієї данини, того відводять до татар, де він лишається в рабстві… В землях тих володільців, яким дозволяють повертатись, ставлять вони своїх баскаків… Якщо ж жителі якогось міста чи землі не роблять того, що вони хочуть, то баскаки ці оповіщають, що вони не вірні татарам, і так руйнують це місто або цю землю і вбивають жителів сильно рукою татар, які за наказом правителя цієї землі приходять несподівано і раптом на тих кидаються.

1)  У якому становищі опинилося підкорене монголо-татарами руське населення?

2)  Хто такі «баскаки»?

3)  Які порядки встановили завойовники на підкорених руських землях?

Робота зі схемою

Прокоментуйте схему. Як вона відображає рівень залежності руських земель від Золотої Орди?

Мій конспект

Золотоординське ярмо:

Поділ Монгольської держави на улуси — удільні володіння нащадків Чингісхана, що згодом стали самостійними державами.

Створення в західному улусі, який дістався Батию, держави — Золота Орда зі столицею в місті Сарай.

Перебування руських князівств у залежності від Золотої Орди (хоча вони й не увійшли до складу Монгольської держави).

Підтвердження права на князювання ярликом (грамотою-дозволом на володіння землями) монгольського хана, який давався в обмін на сплату данини.

Діяльність баскаків — намісників хана в підвладних країнах, які здійснювали облік населення та збирали данину з давньоруських князівств, часто втручалися у взаємини князів, вершили суд і розправу.

Делегування до монгольського війська руських воїнів, участь у походах.

Толерантне ставлення до християнства та православного духовенства.

Аналіз інформації

Дослідник Р. Лях зазначає, що для земель Південно-Західної Русі «встановлення монгольської зверхності мало катастрофічні наслідки. Паралізовані монгольським втручанням у внутрішнє життя, знекровлене економічно, найстарші руські князівства втратили темп суспільного розвитку. Доки в Польщі, Угорщині та Чехії впродовж ХІІІ—ХІV ст. вдосконалювалися політичні інститути, виникли перші університети, усталювалися… форми організації суспільства, підносилася роль міст та міської культури, Києву і Чернігову не вдалося просунутися ані на крок уперед. Навпаки — морально деградувала тероризована монголами княжа еліта, занепало міське життя, прогресувало безупинне дроблення земель-князівств. Столиця Русі — Київ була позбавлена власної династії: тут за монгольськими ярликами "володарювали” князі, що ніколи й ногою сюди не ступали. Золотоординські хани розпалювали ворожнечу між місцевими князями й не давали нікому зміцнитися. Київ і Київська земля спочатку були передані у відання володимиро-суздальських князів, а потім під владу ханських намісників. Київська земля збезкняжіла, князівські роди не претендували на вищу владу. Переяславське князівство взагалі припинило існування як окреме територіально-політичне об’єднання. Чернігів із землями відійшов до Брянського князівства».

1)  Визначте наслідки монголо-татарської навали для земель Південно-Західної Русі.

2)  Чи згодні ви з твердженням дослідника про те, що наслідки монголо-татарського ярма для Русі були катастрофічними? Свою відповідь обґрунтуйте.

Робота в парах

Питання про роль монгольської навали та золотоординського ярма в слов’янській історії завжди належало до розряду дискусійних. Вичерпної однозначної відповіді на це питання не існує. Багатовікове вивчення проблеми привело дослідників до абсолютно різних оцінок та полярних висновків. Одні (Л. Гумільов, Б. Васильєв та ін.) вважають, що ярма фактично не було, а існував лише союз Русі з Ордою, інші ж указують на руйнівні наслідки золотоординської навали. Займіть протилежні позиції в цій дискусії та підготуйте аргументи на захист своєї точки зору.

Мій конспект

Наслідки золотоординського панування:

Великі демографічні та матеріальні втрати (із 74 міст 49 розорені).

Занепад ремесла, втрата цілих ремісничих спеціальностей (виробництво емалі, черні, різьблення на камені), оскільки ремісників уводили в рабство.

Втрата військової, культурної, релігійної верхівки, що негативно позначилося на розвитку суспільства.

Консервація та поглиблення феодальної роздробленості.

Запровадження системи підданства у відносинах між князем і знаттю, що ґрунтувалася на абсолютній покірності підданих та безмежній владі правителя.

Втрата державної незалежності Русі, призупинення державотворчих традицій.

Послаблення Русі, яким скористалися західні держави (Польща, Литва, Угорщина) і поділ українських земель між ними.

Відставання Русі від Західної Європи.

Проблемне завдання

Археологи підрахували, що із 74 міста періоду домонгольської навали 49 були зруйновані Батиєм; 14 із них так і не піднялися з попелу. Ще 15 міст не змогли відновити свого колишнього значення, перетворившись на села.

1)  Проаналізуйте наведений статистичний матеріал та зробіть висновок про масштаби руйнацій та збитків для давньоруських князівств.

2)  Яку роль в історії Київської Русі відігравали міста? Якими були наслідки їх знищення та руйнування?

Творче завдання

Складіть вірш або оповідання під назвою «Плач Русі», у якому покажіть суть та наслідки ординського ярма для руських земель. (Можна дати як домашнє завдання.)

Аналіз інформації

Дослідник В. Трепавлов відзначав, що «звичайно, міста не зрушили зі своїх місць, ріки не потекли у зворотному напрямку; однак закони, організація влади, політична карта і навіть одяг, монети, найпростіші предмети побуту — усе це перестало існувати таким, яким було в домонгольську епоху. Русь зазнала сильного впливу ординської культури, сприйняла ординські політичні традиції та воєнні звичаї».

1)  У чому виявилися впливи ординської культури на давньоруське населення? (За визначенням П. Толочка, східні слов’яни «докрашувалися» в тюрксько-монгольські тони. Відбувалося це не лише шляхом чималої кількості шлюбів татар із руськими дівчатами, а й завдяки осіданню частини татар у південноруському прикордонні та їх поступовій асиміляції. Вливаючись у південну групу східнослов’янських племен, тюрксько-монгольські народи надавали їм характерної етнографічної своєрідності. «Чорнії брови, карії очі», оспівані в українських піснях, без сумніву, є результатом участі тюркомовних племен у формуванні південноруського етносу. Пам’ять про степовиків збереглася й у назвах населених пунктів і в значній кількості тюркізмів у давньоруській мові. Етнічні збагачення за рахунок входження до нього груп кочового населення супроводжувалося також і окремими культурними надбаннями. Вони помітні у військовій справі, художньому ремеслі, в одязі та інших проявах матеріальної культури, а також в усній народній творчості.)

2)  Поміркуйте, чи були ці впливи односторонніми.

IV.   Закріплення вивченого матеріалу

Завдання на закріплення

1.   Визначте, про кого йдеться.

Після перемог над татарами та іншими кочовими племенами його проголосили в 1206 р. великим ханом. Під його керівництвом Монгольська держава почала завоювання Китаю, знищила Хорезм та деякі інші держави Азії. Він наказав своєму синові завоювати країни на захід від Монголії. (Чингісхан)

2.   Визначте, про яку подію йдеться в наведеному уривку з літопису.

Якщо не допоможете нам, будемо ми сьогодні порубані, а вас завтра порубають. (Йдеться про звернення половецьких ханів по допомогу до руських князів напередодні монгольської навали.)

3.   Визначте, про яке державне об’єднання йдеться.

Вона була заснована ханом Батиєм у пониззі Волги. За площею вважалася однією з найбільших держав Середньовіччя; вона простягалася від Іртиша в Сибіру до нижньої течії Дунаю і складалася з 14 улусів. (Золота Орда)

4.   Про що свідчить велика кількість скарбів, золотих та срібних виробів із Княжої гори, а також городища біля села Сахновка на Черкащині? (Про те, що всі жителі загинули, і вилучити із землі приховані коштовності було нікому.)

Тестові завдання

1.   У чому виявилося монголо-татарське ярмо на землях Південно-Західної Русі? (Виберіть шість правильних відповідей.)

1   у призначенні ханами руських князів на князівські столи шляхом отримання князями ярликів на правління

2   у розміщенні в давньоруських містах гарнізонів завойовників

3   у призначенні ханами в князівства своїх повноважних представників та збирачів податків — баскаків

4   у виплаті населенням Русі податків на користь монголо-татар

5   у втручанні ханів у внутрішні справи князівств, у князівські усобиці

6   у побудові міст для монголо-татар

7   у періодичних набігах татар на руські землі, грабунках та руйнаціях

8   у нав’язуванні мови та релігії завойовників

9   у терпимому ставленні до християнства

Відповідь: 1, 3, 4, 5, 7, 9.

2.   Визначте наслідки монгольської навали для Київської Русі. (Виберіть чотири правильні відповіді.)

1   руйнація та падіння ролі міст

2   економічне та культурне піднесення

3   консервація та поглиблення феодальної роздробленості

4   великі людські втрати

5   нав’язування загарбниками нової релігії — ісламу

6   входження руських земель до складу Золотої Орди

7   гальмування соціально-економічного розвитку Русі

Відповідь: 1, 3, 4, 7.

V.  Домашнє завдання

Підручник.

 


 

Категорія: Історія України 7 клас | Додав: uthitel (18.01.2014)
Переглядів: 3801 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: