Урок 19 Узагальнення знань за темою «Київська держава у другій половині ХІ — першій половині ХІІІ ст. - Історія України 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Історія України 7 клас

Урок 19 Узагальнення знань за темою «Київська держава у другій половині ХІ — першій половині ХІІІ ст.

Урок 19

Узагальнення знань за темою «Київська держава
у другій половині ХІ — першій половині ХІІІ ст.»

Мета: узагальнити й систематизувати знання за темою «Київська держава у другій половині ХІ — у першій половині ХІІІ ст.»; розвивати вміння аналізувати історичні факти й події, узагальнювати фактичний матеріал, робити висновки, давати характеристику історичних діячів, розкривати їх місце та значення в історичному процесі; визначити рівень засвоєння учнями знань за темою «Київська держава у другій половині ХІ — у першій половині ХІІІ ст.»; розвивати вміння працювати з історичними джерелами, картою, додатковою літературою; виховувати повагу до історії України.

Очікувані результати: учні зможуть: узагальнити й систематизувати знання за темою «Київська держава у другій половині ХІ — у першій половині ХІІІ ст.»; аналізувати історичні факти й події; порівнювати історичні явища; складати портрети історичних діячів, давати власну оцінку їх діяльності; робити висновки.

Тип уроку: узагальнення і систематизації знань.

Обладнання: атлас, тексти джерел, картки із завданнями.

I.   Організаційна частина

Оголошення теми та очікуваних результатів.

II. Узагальнення знань

Перевірка домашнього завдання

Учні презентують макети давньоруських книг.

Робота з картою

Розгляньте карту «Київська Русь за часів роздробленості» (с. 10) атласу та виконайте завдання.

1.   Покажіть на карті межі Київського, Переяславського, Чернігівського, Галицького та Волинського князівств. Назвіть їх центри.

2.   Територія якого князівства Русі була найбільшою?

3.   Визначте особливості географічного становища цих князівств.

4.   Визначте, із якими країнами та народами межувала Київська Русь. Які її сусіди були найбільш небезпечними? Чому?

5.   Які князівства найбільше потерпали від набігів половців?

Метод «Мозковий штурм»

1.   Визначте причини послаблення центральної влади за Ярославичів.

2.   Визначте наслідки політичної роздробленості Київської Русі. З’ясуйте, які з них були позитивними, а які — негативними. Результат занесіть до таблиці.

Зразок заповненої таблиці

Наслідки роздробленості

 

Позитивні

 

Негативні

 

— Економічне й політичне піднесення руських земель.

— Розвиток демократичних традицій: звернення бояр та князів за підтримкою до міст.

— Удосконалення системи управління

— Міжусобна боротьба підривала сили князівств, які не могли протистояти половцям.

— Половці перекрили торговельні шляхи Русі через Каспійське море, що призвело до занепаду торгівлі та економічного життя

 

3.   Доведіть, що роздробленість Русі була закономірним процесом.

4.   Визначте спільне й відмінне в розвитку південно-руських князівств. Результати занесіть до таблиці.

Зразок заповненої таблиці

Розвиток південно-руських князівств

 

Спільне

 

Відмінне

 

— Розвиток господарського життя: сільського господарства, промислів, ремесел і торгівлі (хоча й різними темпами).

— Зростання кількості міст, які перетворювалися на центри економічного життя.

— Зміцнення феодального землеволодіння.

— Посилення залежності селян.

— Розвиток васальних відносин.

— Прагнення незалежності від Києва.

— Роздроблення князівств на уділи та міжусобна боротьба

— Різні темпи економічного розвитку (найвищі — у Волинському та Галицькому князівствах).

— Сильна боярська опозиція в Галицькому та Волинському князівствах.

— Політична залежність Переяславського князівства від Києва; постійна боротьба із кочовиками.

— Наявність у політичному розвитку Волинського і Галицького князівств тенденції до об’єднання

 

5.   Де і коли було запроваджено принцип вотчинності? Визначте, у чому полягали новизна та мета цього принципу.

Синтез думок

Дайте відповідь на запитання: роздробленість Русі — випадковість чи закономірність? Свою точку зору аргументуйте.

Завдання

Охарактеризуйте основні рішення Любецького з’їзду князів і дайте їх власну оцінку.

Проблемне завдання

О. Субтельний зазначає, що відповідальність за деякі половецькі напади на Русь в ХІ—ХІІ ст. лежала на самих князях. Обґрунтуйте або спростуйте твердження історика.

Робота із джерелами

1.   Прочитайте уривок із «Повчання дітям» Володимира Мономаха і дайте відповіді на запитання.

Найперше, задля Бога і душі своєї, страх майте Божий у серці своїм і милостиню чиніть щедру, бо се єсть начаток усякому добру. <…>

Не наслідуй лиходіїв, не завидуй тим, що творять беззаконня, бо лиходії винищені будуть, а ті, що надіються на Господа, заволодіють землею. Бо ще трохи — і не стане нечестивого, шукатиме він місця свого — і не знайде [його]. А кроткії унаслідують землю [і] радуватимуться в тривалому мирі… <…>

Тож, Бога ради, не лінуйтеся, … не забувайте трьох діл тих, бо не є важкі вони. <…>

Якщо вам Бог зм’якшить серце, то сльози свої пролийте за гріхи свої, кажучи: «Як ото блудницю, і розбійника, і митника ти помилував єси, [Господи], так і нас, грішних, помилуй». І в церкві се дійте, і [спати] лягаючи. Не пропустіте ж ні одної ночі. Якщо ви при силі, [хоч раз] поклонітесь до землі, а коли вам стане немічне — то тричі. І сього не забувайте, не лінуйтеся, бо тим нічним поклоном і співом [молитви] чоловік побіждає диявола, і що за день людина согрішить, то сим ізбавляється [од гріха]. Навіть і на коні їздячи, [коли] не буде [у вас] ні з ким діла [і] якщо інших молитов не вмієте ви мовити, то «Господи, помилуй» благайте без перестану потай — бо ся молитва єсть ліпша од усіх.

Усього ж паче — убогих не забувайте, але, наскільки є змога, по силі годуйте і подавайте сироті, і за вдовицю вступітесь самі, а не давайте сильним погубити людину. Ні правого, ні винного не вбивайте [і] не повелівайте вбити його; якщо [хто] буде достоїн [навіть] смерті, то не погубляйте ніякої душі християнської.

Річ мовлячи і лиху і добру, не клянітеся Богом, ні хрестітеся, бо немає ж [у сім] ніякої потреби. <…>

Паче всього — гордості не майте в серці і в умі. А скажімо: «Смертні ми єсмо, нині живі, а завтра — у гробі. Се все, що Ти нам, [Боже], дав єси, — не наше, а Твоє, [його] нам поручив Ти єси на небагато днів». І в землі не ховайте [нічого], — се нам великий єсть гріх.

Старих шануй, як отця, а молодих — як братів.

У домі своїм не лінуйтеся, а за всім дивіться! <…>

Лжі бережися, і п’янства, і блуду, бо в сьому душа погибає і тіло.

А куди ви ходите в путь [за даниною] по своїх землях, не дайте отрокам шкоди діяти ні своїм [людям], ні чужим, ні в селах, ні в хлібах, а не то клясти вас начнуть. <…>

А коли добре щось умієте — того не забувайте, а чого не вмієте — то того учітесь, так же, як отець мій. <…> А добре поводячись, не лінуйтеся ж ні до чого доброго, а насамперед до церкви ходити.

1)  Що вам відомо про життя та діяльність князя Володимира Мономаха?

2)  Які настанови дає Володимир Мономах своїм нащадкам? Чи втратили вони свою актуальність сьогодні?

3)  Проаналізуйте текст документа та доведіть або спростуйте твердження: «Володимир Мономах був видатним мислителем свого часу».

2.   Прочитайте уривок із літопису «Повість минулих літ» про напади половців на руські землі і дайте відповіді на запитання.

Учинився бо плач великий у землі нашій, і опустіли села наші і городи наші, і стали ми втікати перед ворогами нашими. <…>

І що лукаві сини Ізмаїлові палили села й стодоли, і багато церков запалили вогнем, — хай ніхто ж не дивується цьому, бо «де ото багато гріхів, побачимо ми всякі кари». Через це весь світ був одданий [на покару], через це гнів [божий] розпростерся, через це мучать народ: тих ведуть полоненими, а других рубають, інших оддають на помсту, і гірку вони приймають смерть, другі тремтять, дивлячись на тих, яких убивають, інших уморюють голодом і спрагою — одна покута, одна кара, що багатоманітні несе нещастя, і різні печалі, і страшні муки. Тих в’яжуть, і ногами пхають, і на морозі держать, і знущаються, та се найгірше і найстрашніше, що в християнськім роді страх, і неспокій, і біда розпросторилася. <…>

Половці пустошили багато і вернулись до Торчського. І знемогли люди в городі од голоду, і здались ворогам. Половці ж, узявши і город, запалили його вогнем, а людей розділили і повели їх у вежі до ближніх своїх і родичів своїх. Мучені холодом і виснажені, у голоді, і в спразі, і в біді, поблідлі лицями і почорнілі тілами, ходячи невідомою землею голі й босі, ноги маючи поколоті терням, вони запаленим язиком, зі сльозами відповідали один одному, говорячи: «Я був із сього города», а другий: «Я із сього села».

1)  Хто такі половці? Що вам про них відомо?

2)  У чому автор джерела вбачає причину нападів половців на Руську землю? Які причини можете назвати ви?

3)  Якими були наслідки половецьких набігів на Руські землі?

Завдання на встановлення історичної постаті

Визначте, про кого йдеться.

1.   Володимиро-суздальський князь, який у 1169 р. захопив і нещадно зруйнував місто, знищив та спалив не лише житлові квартали, а й значну кількість церков та монастирів, вивіз із Києва ікону Пресвятої Богородиці. Прагнучи до зміцнення князівської влади, боровся з боярами. Авторитарні методи правління, буйний норов і жорстокість стосовно навіть близьких людей призвели до організації змови проти нього. Був убитий боярами. (Андрій Боголюбський)

2.   Державний і політичний діяч, письменник. Син князя Всеволода Ярославича і візантійської княжни. «Був красивий лицем, очі у нього були великі, волосся рудувате й курчаве, чоло високе, борода широка. Зростом він не був особливо високий, але міцний тілом і дуже сильний». Здобув популярність організацією спільних успішних походів князів 1103 і 1111 р. проти половців. Під час київського повстання 1113 р. боярська верхівка запросила йога на князювання до Києва. Автор «Уставу» та «Повчання дітям». (Володимир Мономах)

3.   Князь галицький, син галицького князя Володимирка Володаревича. Поширив територію свого князівства, приєднавши землі між Дністром і Карпатами, пониззя Дунаю. Він мав велике військо, за допомогою якого став одним із наймогутніших князів на Русі. Про це згадує автор «Слова о полку Ігоревім»: «підпер гори Угорські своїми залізними полками, заступивши королеві дорогу», «зачинив ворота Дунаєві». (Ярослав Осмомисл)

4.   Преподобний, київський літописець. Від 1073 р. чернець Києво-Печерського монастиря. Автор житій святих Бориса і Гліба та Феодосія Печерського. Вважається упорядником (за іншою версією — автором) «Повісті минулих літ». Помер і похований у Києво-Печерському монастирі. (Нестор Літописець)

5.   Чернець Києво-Печерського монастиря, відомий як цілитель тяжких захворювань. Жив у другій половині ХІ ст. Лікував за допомогою зілля, яке сам готував, та молитви. Вилікував Володимира Мономаха, якому передав своє зілля. Був прозваний «безмідником», оскільки не брав за лікування платні. (Агапіт)

6.   Святий, київський мозаїст і живописець, чернець Києво-Печерського монастиря, перше відоме з літопису ім’я староруського художника, один з авторів Києво-Печерського патерика. Навчався у візантійських майстрів. (Алімпій)

7.   Герой билин, легендарний богатир, святий православної церкви. Прототипом легендарного персонажа вважають історичного силача Чобітка, що прийняв монаші обіти в Києво-Печерській лаврі. Припускають, що святий загинув при взятті Києва князем Рюриком Ростиславичем у 1204 р., яке супроводжувалося розгромом Печерського монастиря половцями, що були союзниками Рюрика. (Ілля Муромець)

8.   Великий князь київський, син Володимира Мономаха та Гіти — дочки англійського короля Гаральда І, останній князь, що утримував єдність Київської держави. Після смерті батька (1125 р.) посів київський стіл і продовжував зміцнювати престиж великого князя київського та обороняти державу від ворогів. У 1130 р. повернув під вплив Києва Полоцьк, посадивши на полоцький стіл свого сина Ізяслава; воював із литовцями. Розгромив половців і загнав їх за Волгу та Яїк. (Мстислав Великий)

9.   Син великого київського князя Мстислава Ізяславича та Агнеси, дочки польського князя Болеслава Кривоустого. У 1168—1169 рр. правив у Новгородському князівстві. Після смерті Мстислава Ізяславича отримав Володимир-Волинський. Завдяки своїм особистим якостям Роману Мстиславичу вдалося домогтися домінуючого впливу в усіх волинських землях. Після смерті останнього галицького князя з династії Ростиславичів — Володимира, сина Ярослава Осмомисла, приєднав Галичину до Волині (1199 р.), створивши Галицько-Волинську державу. (Роман Мстиславич)

10. Новгород-сіверський князь (від 1178 р.) і князь чернігівський (1198 р.). Син чернігівського князя Святослава Ольговича, із роду Ольговичів (онук Олега Святославича). У 1183 р. здійснив вдалий похід проти половців. У 1185 р. організував спільно з братом Всеволодом, путивльським князем Володимиром і князем рильським Святославом Ольговичем новий похід проти половців. Княжі дружини зазнали поразки від орди половецьких ханів Гзи і Кончака, а сам князь потрапив у полон, із якого потім зумів утекти. (Ігор Святославич)

Складання історичного портрета

Учні отримують завдання скласти історичний портрет одного з київських князів доби феодальної роздробленості за власним вибором, дотримуючись плану. (План написаний на дошці.)

План

1.   Походження князя, факти з його біографії.

2.   Особисті якості князя, ступінь їх відповідності історичним завданням того часу.

3.   Життєві принципи та мотиви поведінки, засоби досягнення своєї мети.

4.   Протиріччя в особистості князя та його діяльності.

5.   Оцінка діяльності князя в художній, науковій та науково-популярній літературі.

6.   Ваше ставлення до історичного діяча.

Аналіз інформації

Видатний український історик М. Грушевський так характеризує Володимира Мономаха: «Без сумніву, він володів ясним, практичним розумом, відрізнявся надзвичайною енергією і діяльністю, відмінним тактом; не можна запідозрювати відвертість його набожності, його любові до Руської землі; без сумніву, він не був злою, лукавою людиною, але водночас власний зиск незмінно фігурує в усій його діяльності… Володимир не був визнаний святим, як його син Мстислав. Можливо, духовенство… відчувало, що його діяльністю керують життєві розрахунки». Поміркуйте, чим була викликана така оцінка київського князя.

Історичний диктант

Дайте короткі письмові відповіді на запитання або закінчіть речення.

1.   Яким був склад тріумвірату? (Ізяслав, Святослав, Всеволод)

2.   Коли відбулася битва на річці Альті? (1068 р.)

3.   Яким був результат цієї битви? (Поразка Ярославичів від половців)

4.   Хто такі ізгої? (Особи, позбавлені свого звичного суспільного становища)

5.   Яка подія відбулася в 1097 р.? (Любецький з’їзд князів)

6.   Правління Володимира Мономаха ознаменувалося зміцненням… . (Одноосібної влади князя)

7.   Автором «Повчання дітям» був… . (Володимир Мономах)

8.   З ім’ям якого князя пов’язане зруйнування Києва в 1169 р.? (Андрія Боголюбського)

9.   До якого року належить перша літописна згадка назви «Україна»? (1187 р.)

10. Який князь зазнав поразки від половців на річці Каялі в 1185 р.? (Ігор Святославич)

11. Піднесення Галицького князівства в 1153—1187 рр. пов’язане з ім’ям князя… . (Ярослава Осмомисла)

12. Як називався найвідоміший давньоруський літопис, автором якого вважають ченця Нестора? («Повість минулих літ»)

Робота із джерелом

Прочитайте уривок із поеми Олександра Олеся «Княжа Україна» про Ярослава Осмомисла та дайте відповіді на запитання.

Володимирко поволі
Тихо-мирно вік дожив
І на княжому престолі
Ярослава залишив.

Це був князь палкий, відважний,
Незрівнянний у бою,
Наче рвався він покласти
Першим голову свою.

І коли він з Ізяславом,
З князем київським зійшовсь,
Першим кинувся з мечем він,
Всіх попереду боровсь.

І бояри зупиняли:
«Ярославе, князю, стій:
Хто тебе, орла, заступить
У державі жалібній?!

…Ярослав бояр не слухав
І вперед відважно біг
І відвагою своєю
Ізяслава переміг.

Не спочив він після бою:
На державу угри йшли
І для нападу поляки
На кордоні вже були.

Але й тут хоробре військо
Розбиває ворогів
І іде в степи на південь
До Дунайських берегів.

Ростиславича Івана
Ярослав ущент розбив
І до власної держави
Малий Галич прилучив.

І держава буйним морем
Розлилася навкруги,
Половецький степ вмиває,
Б’є в дунайські береги.

«Вісім змислів князь наш має», —
Говорили вояки
І прозвали Ярослава
Осмомислом на віки.

І співець співав про його:
«Гей, ти високо злетів
І на батьківськім престолі,
Вкритий славою, засів.

Військом ти підпер Карпати,
Шлях мадярам заступив
І Дунаєві ворота
Кораблями зачинив.

1)  Як наведений уривок із поеми характеризує постать Ярослава Осмомисла? Чому князь мав таке прізвисько?

2)  Що ви дізналися про внутрішню та зовнішню політику князя Ярослава Осмомисла?

3)  Дайте власну оцінку діяльності цього князя.

Творче завдання

Охарактеризуйте загальні риси світогляду русича ХІ—ХІІІ ст. Поміркуйте, на яких моральних засадах ґрунтувалося давньоруське суспільство.

Тестове завдання

Установіть хронологічну послідовність подій, і ви дізнаєтеся, як називався один з іконографічних образів Богоматері. (Завдання заздалегідь підготовлене на дошці.)

Н

 

 

Р

 

 

О

 

 

А

 

 

Т

 

 

А

 

 

 

1   завершення написання Нестором «Повісті минулих літ»

2   Любецький з’їзд князів

3   перша літописна згадка назви «Україна»

4   створення тріумвірату

5   поразка новгород-сіверського князя Ігоря Святославича на річці Каялі

6   смерть Володимира Мономаха

Відповідь: Оранта (4, 2, 1, 6, 5, 3).

Коло ідей

«Батьком» історії вважають давньогрецького мислителя Геродота. Чому? Поміркуйте, чи можна вважати «батьком» вітчизняної історії Нестора. Свою відповідь аргументуйте.

Складання розгорнутого плану

Складіть розгорнутий план висвітлення питання «Культура Київської Русі періоду феодальної роздробленості».

Завдання

Заповніть пропуски в реченнях.

1.   Найбільше оборонних споруд було в… (Переяславському) князівстві.

2.   Найбагатшим і найбільшим містом Русі вважалася столиця… (Київського) князівства.

3.   «Слово о полку Ігоревім» розповідає про… (поразку руських військ від половців).

4.   Головною ідеєю «Слова о полку Ігоревім» є… (ідея необхідності об’єднання сил перед обличчям зовнішніх ворогів).

5.   Слово «Україна» вперше було використане щодо… (Переяславського) князівства.

6.   У Волинському князівстві правили нащадки (Володимира Мономаха).

7.   Боротьба між князем та боярами постійно точилася в… (Галицькому) князівстві.

8.   Відомим на Русі співцем билин був… (Боян).

9.   Автором «Повісті минулих літ» вважають… (ченця Нестора).

10. Одним із найвідоміших лікарів на Русі був… (Агапіт).

11. В архітектурі Київської Русі найпоширенішим був… (візантійський) стиль.

12. Одним із найталановитіших майстрів-іконописців часів Русі вважається… (Алімпій).

Синтез думок

Визначте місце Київської Русі в історії Європи.

III.  Виставлення оцінок

IV.   Домашнє завдання

1.   Повторіть матеріал підручника за всіма вивченими темами.

2.   Підготуйтеся до узагальнюючого контролю за темою «Київська держава у другій половині ХІ — першій половині ХІІІ ст.».

 

Категорія: Історія України 7 клас | Додав: uthitel (11.11.2013)
Переглядів: 2346 | Рейтинг: 3.0/2
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: