Урок 18 Культура Київської Русі періоду політичної роздробленості - Історія України 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Історія України 7 клас

Урок 18 Культура Київської Русі періоду політичної роздробленості

Урок 18

Культура Київської Русі періоду політичної роздробленості

Мета: ознайомитися з основними досягненнями культури періоду політичної роздробленості Київської Русі: розвитком освіти, наукових знань, літератури, архітектури; розвивати вміння давати стислу характеристику пам’яток культури, розкривати їх значення в історичному процесі; висловлювати власну думку, брати участь в обговоренні історичних питань.

Очікувані результати: учні зможуть: називати найвизначніші пам’ятки культури цього періоду; визначати морально-духовні цінності тогочасної людини, порівнюючи їх із сучасними; характеризувати розвиток освіти і науки; аналізувати усну народну творчість, книжні пам’ятки, літописання; описувати видатні пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, музики.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, посібник «Експрес-контроль», картки із завданнями.

Поняття: культура, усна народна творчість, літописання, «Повість минулих літ», архітектура, фреска, мозаїка, Остромирове Євангеліє, «Слово о полку Ігоревім».

Персоналії: Никон Великий, Нестор, Сильвестр, Ілля Муромець, Альоша Попович, Добриня Микитич, митрополит Іларіон, Агапіт, Алімпій.

Дати: 1056—1057 рр. — виготовлення Остромирового Євангелія, 1113 р. — завершення написання Нестором Літописцем «Повісті минулих літ», кінець ХІІ ст. — створення невідомим автором «Слова о полку Ігоревім».

I.   Організаційна частина

Оголошення теми та очікуваних результатів.

II. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання

1.   Тестова перевірка домашнього завдання (за посібником «Експрес-контроль» (тест № 8)).

2.   Виступи учнів із підготовленими історичними портретами Ярослава Осмомисла (після цього учні дають власну оцінку діяльності цього князя).

Завдання

Визначте, які з наведених фактів стосуються Галицького, а які — Волинського князівства.

1)  Об’єднане Володимирком Володаревичем;

2)  мало кордон із литовськими племенами;

3)  столиця — місто Володимир;

4)  сильна влада боярства;

5)  першим від’єдналося від Київської Русі;

6)  правила династія Мономаховичів;

7)  мало поклади солі;

8)  вважалося володінням київських князів;

9)  розширило територію до пониззя Дунаю;

10) належало Ростиславичам;

11) його єдність і зміцнення забезпечив Роман Мстиславич.

Відповідь: Галицьке — 1, 4, 5, 7, 9, 10; Волинське — 2, 3, 6, 8, 11.

Робота з історичними поняттями

Поясніть значення понять: культура, літописання, лавра, скоморохи, фреска, мозаїка, храмова архітектура.

Метод «Мікрофон»

Назвіть найвідоміші пам’ятки давньоруської культури, які вам уже відомі з попереднього періоду.

III.  Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1.   Освіта й наукові знання.

2.   Книжні пам’ятки та література.

3.   Літописання.

4.   Архітектура та мистецтво.

5.   Усна народна творчість.

1.   Освіта і наукові знання

Завдання

Перш ніж перейти до викладення цього питання, учням пропонується пригадати імена князів, із якими пов’язане заснування перших шкіл та першої бібліотеки на Русі.

(Охарактеризувати розвиток давньоруської освіти допоможе виконання завдань.)

Аналіз інформації

1)  У Київській Русі створювалися школи при єпископствах для духовенства, а при церквах — школи початкової освіти для простий людей. У них вивчали письмо, читання, арифметику, риторику, навчали співу, давали деякі знання з географії та історії. До освіти прилучалися не тільки чоловіки, але й жінки. Так, онука Ярослава Мудрого Анна Всеволодівна відкрила в Києві спеціальну школу для дівчат. Крім грамоти, їх навчали християнської етики, співу, рукоділля, шляхетної поведінки. Тогочасна Європа не знала такої практики.

а)  Які знання можна було здобути в давньоруських школах?

б)  Порівняйте навчання в давньоруській і сучасній школах. Зробіть висновок.

в)  Яким був рівень освіти в Київській Русі порівняно з європейськими країнами того часу?

г)  На яку особливість давньоруської освіти вказує наведена інформація?

2)  Поширення писемності та розвиток освіти на Русі позитивно вплинули на процес розвитку наукових знань. Науковими центрами були Київ та Новгород, але поряд із ними велике значення мали Полоцьк, Чернігів, Галич, Володимир-Волинський. Природничими науками в Київській Русі цікавилися менше, обмежуючи їх практичними потребами. Що ж стосується сфери гуманітарних знань, то вони розвивалися більш інтенсивно.

а)  Які наукові знання розвивалися в Київській Русі? Чому саме вони?

б)  Чому саме міста стали осередками розвитку наукових знань?

в)  Чому, на вашу думку, на Русі інтерес до гуманітарних наук, пізнання Божого слова був значно вищим, ніж до сфери природничих наук, математики? Які наслідки це мало для подальшого розвитку культури?

3)  Цікаві відомості про рівень розвитку медичних знань у Київській Русі дає Києво-Печерський патерик, складений у 1215—1230 рр. Серед тих, кого прославляв автор твору, був монах монастиря Агапіт — перший відомий на ім’я руський лікар. Із його діяльністю пов’язують заснування в Києво-Печерському монастирі першої руської лікарні. «Патерик» описує найвдаліші випадки лікування Агапітом. Коли в Чернігові захворів князь Володимир Мономах і лікування викликаного з Києва медика нічого не дало, князь покликав Агапіта: «Посилає мольбу до Іоанна, ігумена Печерського, да попросити Агапіта прийти до нього». Агапіт вилікував князя Володимира, але від запропонованих Мономахом коштовностей відмовився: «Ніколи й ні від кого нічого я не брав, то чи ж занапащу свою нагороду задля золота?» У Патерику зазначалося, що Агапіт лікував не лише заможних людей, а й простих, незаможних. Він зцілював запалення, шкірні хвороби, широко використовуючи при цьому відвари з трав та коріння.

а)  Як наведена інформація відображає рівень розвитку медичних знань у Київській Русі?

б)  Як наведена інформація характеризує постать Агапіта як людину?

в)  Чому в 1982 р. на фасаді Нільської церкви встановлено бронзову дошку з барельєфом Агапіта?

Мій конспект

Розвиток освіти та наукових знань у Київській Русі

Галузь

 

Характеристика

 

Освіта

 

— Активний розвиток освіти.

— Відкриття шкіл при церквах та монастирях.

— 1086 р. — заснування княгинею Анною Всеволодівною в Києві при Андріївському монастирі школи для дівчаток, яких навчали грамоти, ремесел, співу й «інших корисних знань».

— Зародження приватного навчання.

— Поширення писемності (не лише серед привілейованих прошарків, але й серед ремісників, торговців тощо)

Наукові знання

 

— Початок принципово важливого процесу виділення науки в самостійну галузь духовної культури.

— Поширення перекладної літератури (фрагменти з творів Платона, Арістотеля, Іоанна Дамаскіна тощо).

— Зародження природничих знань (поширення перекладних підручників: «Фізіолог», «Шестиднев» тощо).

— Накопичення математичних знань, викликаних практичними потребами (вивчення чотирьох арифметичних дій, дробів, обчислення відсотків, площі); відомий математик — Кирик.

— Розвиток медичних знань (першими медиками на Русі були всілякі знахарі, відуни, волхви, але в XI—XII ст. їхнє місце займає лічець (лікар); в XI ст. в Печерському монастирі лікували Дем’ян (Даміан)-Пресвітер і Агапіт; широке визнання здобули також ченці Антоній, Пимен)

 

2.   Книжні пам’ятки та література

Аналіз інформації

Київську Русь називали «книжною країною». Тут книгу любили й цінували, вважали її «восьмим дивом світу». «Солодкий медяний сік і цукор, але солодший від обох є книжний розум» — повчає книжник ХІІ ст. Готова книга коштувала дуже дорого, адже над її створенням працювали перекладачі, переписувачі, художники, палітурники, майстри пергаменту, ювеліри. Особливо ретельно виготовляли обкладинку книги. Як правило, оправляли її в тонко стругані дошки, покриті шкірою, оздоблювали золотом, сріблом і коштовним камінням, майстерно виготовляли різні орнаменти. Незважаючи на дорожнечу книг, книжковий фонд Київської Русі налічував тоді щонайменше 130—140 тис. примірників.

1)  Яким було ставлення на Русі до книг?

2)  Який вигляд мала давньоруська книга?

3)  Чому книги коштували так дорого?

Робота з підручником

Учитель пропонує учням, використовуючи матеріал підручника, виписати до зошита назви найвідоміших давньоруських книжних пам’яток.

Аналіз інформації

1)  Київська Русь мала цікаву літературу. Від ХІ—ХІІ ст. дійшло понад 80 духовних і світських книг.

а)  Якою була тематика літературних творів цього періоду?

б)  Наведіть приклади літературних творів цього часу.

в)  Поясніть, чому серед літературних творів цього періоду переважали твори духовного характеру.

2)  Видатною давньоруською літературною пам’яткою є «Слово о полку Ігоревім». Дослідники стверджують, що за своїм художнім рівнем цей твір не має аналогів у візантійській та європейській літературі. С. Єфремов писав, що «автор знав людську душу і вмів зачепити в ній ті вічні струни, жадні на всяку, справжню красу — і твір його не спопелів від часу… Благородний патріот, що тверезо і розумно дивиться на події і не тільки їх головою розуміє, але й серцем відчуває…»

а)  Якою є основна ідея «Слова о полку Ігоревім»?

б)  Чи поділяєте ви думку тих дослідників, які стверджують, що за своїм художнім рівнем цей твір не має аналогів у візантійській та європейській літературі?

в)  Чи погоджуєтеся ви з наведеною точкою зору С. Єфремова щодо автора «Слова о полку Ігоревім»? Свою відповідь аргументуйте.

3)  Із літературних пам’яток світського характеру привертає увагу «Повчання дітям» Володимира Мономаха. Літературний прийом звернення батька до дітей був досить поширений у європейській літературі. Різні за змістом такі звернення мали одну мет