Урок 18 Культура Київської Русі періоду політичної роздробленості - Історія України 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Історія України 7 клас

Урок 18 Культура Київської Русі періоду політичної роздробленості

Урок 18

Культура Київської Русі періоду політичної роздробленості

Мета: ознайомитися з основними досягненнями культури періоду політичної роздробленості Київської Русі: розвитком освіти, наукових знань, літератури, архітектури; розвивати вміння давати стислу характеристику пам’яток культури, розкривати їх значення в історичному процесі; висловлювати власну думку, брати участь в обговоренні історичних питань.

Очікувані результати: учні зможуть: називати найвизначніші пам’ятки культури цього періоду; визначати морально-духовні цінності тогочасної людини, порівнюючи їх із сучасними; характеризувати розвиток освіти і науки; аналізувати усну народну творчість, книжні пам’ятки, літописання; описувати видатні пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, музики.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, посібник «Експрес-контроль», картки із завданнями.

Поняття: культура, усна народна творчість, літописання, «Повість минулих літ», архітектура, фреска, мозаїка, Остромирове Євангеліє, «Слово о полку Ігоревім».

Персоналії: Никон Великий, Нестор, Сильвестр, Ілля Муромець, Альоша Попович, Добриня Микитич, митрополит Іларіон, Агапіт, Алімпій.

Дати: 1056—1057 рр. — виготовлення Остромирового Євангелія, 1113 р. — завершення написання Нестором Літописцем «Повісті минулих літ», кінець ХІІ ст. — створення невідомим автором «Слова о полку Ігоревім».

I.   Організаційна частина

Оголошення теми та очікуваних результатів.

II. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання

1.   Тестова перевірка домашнього завдання (за посібником «Експрес-контроль» (тест № 8)).

2.   Виступи учнів із підготовленими історичними портретами Ярослава Осмомисла (після цього учні дають власну оцінку діяльності цього князя).

Завдання

Визначте, які з наведених фактів стосуються Галицького, а які — Волинського князівства.

1)  Об’єднане Володимирком Володаревичем;

2)  мало кордон із литовськими племенами;

3)  столиця — місто Володимир;

4)  сильна влада боярства;

5)  першим від’єдналося від Київської Русі;

6)  правила династія Мономаховичів;

7)  мало поклади солі;

8)  вважалося володінням київських князів;

9)  розширило територію до пониззя Дунаю;

10) належало Ростиславичам;

11) його єдність і зміцнення забезпечив Роман Мстиславич.

Відповідь: Галицьке — 1, 4, 5, 7, 9, 10; Волинське — 2, 3, 6, 8, 11.

Робота з історичними поняттями

Поясніть значення понять: культура, літописання, лавра, скоморохи, фреска, мозаїка, храмова архітектура.

Метод «Мікрофон»

Назвіть найвідоміші пам’ятки давньоруської культури, які вам уже відомі з попереднього періоду.

III.  Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1.   Освіта й наукові знання.

2.   Книжні пам’ятки та література.

3.   Літописання.

4.   Архітектура та мистецтво.

5.   Усна народна творчість.

1.   Освіта і наукові знання

Завдання

Перш ніж перейти до викладення цього питання, учням пропонується пригадати імена князів, із якими пов’язане заснування перших шкіл та першої бібліотеки на Русі.

(Охарактеризувати розвиток давньоруської освіти допоможе виконання завдань.)

Аналіз інформації

1)  У Київській Русі створювалися школи при єпископствах для духовенства, а при церквах — школи початкової освіти для простий людей. У них вивчали письмо, читання, арифметику, риторику, навчали співу, давали деякі знання з географії та історії. До освіти прилучалися не тільки чоловіки, але й жінки. Так, онука Ярослава Мудрого Анна Всеволодівна відкрила в Києві спеціальну школу для дівчат. Крім грамоти, їх навчали християнської етики, співу, рукоділля, шляхетної поведінки. Тогочасна Європа не знала такої практики.

а)  Які знання можна було здобути в давньоруських школах?

б)  Порівняйте навчання в давньоруській і сучасній школах. Зробіть висновок.

в)  Яким був рівень освіти в Київській Русі порівняно з європейськими країнами того часу?

г)  На яку особливість давньоруської освіти вказує наведена інформація?

2)  Поширення писемності та розвиток освіти на Русі позитивно вплинули на процес розвитку наукових знань. Науковими центрами були Київ та Новгород, але поряд із ними велике значення мали Полоцьк, Чернігів, Галич, Володимир-Волинський. Природничими науками в Київській Русі цікавилися менше, обмежуючи їх практичними потребами. Що ж стосується сфери гуманітарних знань, то вони розвивалися більш інтенсивно.

а)  Які наукові знання розвивалися в Київській Русі? Чому саме вони?

б)  Чому саме міста стали осередками розвитку наукових знань?

в)  Чому, на вашу думку, на Русі інтерес до гуманітарних наук, пізнання Божого слова був значно вищим, ніж до сфери природничих наук, математики? Які наслідки це мало для подальшого розвитку культури?

3)  Цікаві відомості про рівень розвитку медичних знань у Київській Русі дає Києво-Печерський патерик, складений у 1215—1230 рр. Серед тих, кого прославляв автор твору, був монах монастиря Агапіт — перший відомий на ім’я руський лікар. Із його діяльністю пов’язують заснування в Києво-Печерському монастирі першої руської лікарні. «Патерик» описує найвдаліші випадки лікування Агапітом. Коли в Чернігові захворів князь Володимир Мономах і лікування викликаного з Києва медика нічого не дало, князь покликав Агапіта: «Посилає мольбу до Іоанна, ігумена Печерського, да попросити Агапіта прийти до нього». Агапіт вилікував князя Володимира, але від запропонованих Мономахом коштовностей відмовився: «Ніколи й ні від кого нічого я не брав, то чи ж занапащу свою нагороду задля золота?» У Патерику зазначалося, що Агапіт лікував не лише заможних людей, а й простих, незаможних. Він зцілював запалення, шкірні хвороби, широко використовуючи при цьому відвари з трав та коріння.

а)  Як наведена інформація відображає рівень розвитку медичних знань у Київській Русі?

б)  Як наведена інформація характеризує постать Агапіта як людину?

в)  Чому в 1982 р. на фасаді Нільської церкви встановлено бронзову дошку з барельєфом Агапіта?

Мій конспект

Розвиток освіти та наукових знань у Київській Русі

Галузь

 

Характеристика

 

Освіта

 

— Активний розвиток освіти.

— Відкриття шкіл при церквах та монастирях.

— 1086 р. — заснування княгинею Анною Всеволодівною в Києві при Андріївському монастирі школи для дівчаток, яких навчали грамоти, ремесел, співу й «інших корисних знань».

— Зародження приватного навчання.

— Поширення писемності (не лише серед привілейованих прошарків, але й серед ремісників, торговців тощо)

Наукові знання

 

— Початок принципово важливого процесу виділення науки в самостійну галузь духовної культури.

— Поширення перекладної літератури (фрагменти з творів Платона, Арістотеля, Іоанна Дамаскіна тощо).

— Зародження природничих знань (поширення перекладних підручників: «Фізіолог», «Шестиднев» тощо).

— Накопичення математичних знань, викликаних практичними потребами (вивчення чотирьох арифметичних дій, дробів, обчислення відсотків, площі); відомий математик — Кирик.

— Розвиток медичних знань (першими медиками на Русі були всілякі знахарі, відуни, волхви, але в XI—XII ст. їхнє місце займає лічець (лікар); в XI ст. в Печерському монастирі лікували Дем’ян (Даміан)-Пресвітер і Агапіт; широке визнання здобули також ченці Антоній, Пимен)

 

2.   Книжні пам’ятки та література

Аналіз інформації

Київську Русь називали «книжною країною». Тут книгу любили й цінували, вважали її «восьмим дивом світу». «Солодкий медяний сік і цукор, але солодший від обох є книжний розум» — повчає книжник ХІІ ст. Готова книга коштувала дуже дорого, адже над її створенням працювали перекладачі, переписувачі, художники, палітурники, майстри пергаменту, ювеліри. Особливо ретельно виготовляли обкладинку книги. Як правило, оправляли її в тонко стругані дошки, покриті шкірою, оздоблювали золотом, сріблом і коштовним камінням, майстерно виготовляли різні орнаменти. Незважаючи на дорожнечу книг, книжковий фонд Київської Русі налічував тоді щонайменше 130—140 тис. примірників.

1)  Яким було ставлення на Русі до книг?

2)  Який вигляд мала давньоруська книга?

3)  Чому книги коштували так дорого?

Робота з підручником

Учитель пропонує учням, використовуючи матеріал підручника, виписати до зошита назви найвідоміших давньоруських книжних пам’яток.

Аналіз інформації

1)  Київська Русь мала цікаву літературу. Від ХІ—ХІІ ст. дійшло понад 80 духовних і світських книг.

а)  Якою була тематика літературних творів цього періоду?

б)  Наведіть приклади літературних творів цього часу.

в)  Поясніть, чому серед літературних творів цього періоду переважали твори духовного характеру.

2)  Видатною давньоруською літературною пам’яткою є «Слово о полку Ігоревім». Дослідники стверджують, що за своїм художнім рівнем цей твір не має аналогів у візантійській та європейській літературі. С. Єфремов писав, що «автор знав людську душу і вмів зачепити в ній ті вічні струни, жадні на всяку, справжню красу — і твір його не спопелів від часу… Благородний патріот, що тверезо і розумно дивиться на події і не тільки їх головою розуміє, але й серцем відчуває…»

а)  Якою є основна ідея «Слова о полку Ігоревім»?

б)  Чи поділяєте ви думку тих дослідників, які стверджують, що за своїм художнім рівнем цей твір не має аналогів у візантійській та європейській літературі?

в)  Чи погоджуєтеся ви з наведеною точкою зору С. Єфремова щодо автора «Слова о полку Ігоревім»? Свою відповідь аргументуйте.

3)  Із літературних пам’яток світського характеру привертає увагу «Повчання дітям» Володимира Мономаха. Літературний прийом звернення батька до дітей був досить поширений у європейській літературі. Різні за змістом такі звернення мали одну мету — повчання дітям. «Повчання» Володимира Мономаха виділяється цілеспрямованістю та високою художністю. Виходячи з власного досвіду, Мономах формулює основні життєві принципи, роль і місце князя в суспільстві, виражає тривогу за долю Батьківщини, прагне єдності. Написано твір як заповіт, що розраховано не тільки на синів, а й на всіх, хто його прочитає.

а)  Як ви гадаєте, чому автор обрав саме такий літературний прийом?

б)  Якою є тематика «Повчання дітям»? Яку мету ставив перед собою його автор?

в)  Що вам відомо про життя та діяльність автора «Повчання»?

3.   Літописання

Викладення цього питання вчитель розпочинає із зауваження про те, що літописи стали унікальним і безцінним джерелом вивчення історії Русі ІХ—ХІІ ст.

Аналіз інформації

Літописи були не лише історичними, а й видатними літературними творами, завдяки яким дійшли до нас давньоруські сказання, билини, народні перекази, легенди. До нашого часу збереглося близько 1500 літописних списків, які є величезним надбанням культури східнослов’янських народів. Літописання як жанр не було відоме ні візантійській, ні болгарській, ні будь-якій іншій літературі. Значним центром літописання в ХІ — першій половині ХІІІ ст. став Києво-Печерський монастир.

1)  Розкрийте зміст поняття «літопис».

2)  З’ясуйте значення літописів для наступних дослідників.

3)  Доведіть, що давньоруські літописи були не лише історичними, а й видатними літературними творами.

4)  Яку роль у розвитку літописання відігравав Києво-Печерський монастир? Які видатні літописці працювали в цьому монастирі?

Робота з підручником

Учням пропонується, використовуючи матеріал підручника, виписати назви найвідоміших давньоруських літописів.

Аналіз інформації

Давньоруські літописи — явище цікаве не лише в культурному поступі Русі, а й усієї середньовічної Європи. У них поряд із переліком історичних подій і фактів чітко простежується сутність тогочасної політичної й наукової думки. Академік ХVІІІ ст. Г. Міллер, вражений широтою літописної інформації, чіткістю композиції, рівнем систематизації матеріалів, писав, що Нестор і його наступники створили систему руської історії, яка настільки повна, що жодна інша нація не може похвалитися таким скарбом.

1)  Як давньоруське літописання характеризує рівень розвитку історичної науки в Київській Русі?

2)  Чи поділяєте ви думку академіка ХVІІІ ст. Г. Міллера? Свою відповідь аргументуйте.

Перевірка індивідуального випереджального завдання

Виступ учнів із короткими повідомленнями про життя та діяльність видатних давньоруських літописців Никона Великого, Нестора, Сильвестра.

Зразок повідомлень

Никон Великий

Никон Великий (?—1088 рр.) — православний святий, преподобний, церковно-політичний діяч Київської Русі, літописець.

Не пізніше 1058 р. разом з Антонієм Печерським оселився в печері на березі Дніпра. Никон був найпершим пострижеником преподобного Антонія й мав сан священика. Його авторитет був дуже великий.

Никон постригає в ченці двох знатних вельмож — боярського сина Варлаама та князівського управителя Єфрема. Це викликало гнів князя Ізяслава, який хотів ув’язнити Никона. Преподобний був змушений залишити монастир і в 1061 р. піти в далеку Тмутаракань. Там він будує церкву Святої Богородиці й засновує монастир, який сучасники порівнювали з Києво-Печерським.

У 1068 р. (за іншими даними — у 1066 р.) повернувся в Києво-Печерський монастир, де мав велику повагу серед братії.

Під час Київського повстання 1068—1069 рр. як прихильник князя Ізяслава Ярославича знову був змушений залишити Київ та оселитися в Тмутаракані. Після повернення до Київа — ігумен Києво-Печерської лаври (1078—1088 рр.). За час ігуменства Никона був прикрашений мозаїкою й розписаний фресками Успенський собор.

Деякі вчені вважають, що він був автором продовження Київського літописного зведення 1037 р. та літописного Зводу 1073 р. — одного із джерел «Повісті минулих літ». На думку низки дослідників, Никон увів до літопису переказ про поєдинок тмутараканського князя Мстислава Володимировича з касозьким князем Редедею (1022 р.), опрацював так звану корсунську версію про хрещення князя Володимира Святославича, оповідання про три помсти княгині Ольги деревлянам (946 р.) та ін.

Його мощі спочивають у Ближніх печерах Києво-Печерської лаври.

Нестор Літописець

Нестор Літописець (близько 1056 — близько 1114 рр.) — преподобний, київський літописець. Основоположник давньоруської історіографії, перший вітчизняний історик, видатний письменник, мислитель, учений, чернець Києво-Печерського монастиря.

Чернецтво прийняв у 17-річному віці, пізніше висвячений у сан диякона. Нестор був книжником із широким історичним світоглядом і великим літературним хистом. Автор двох відомих творів — «Житіє Бориса і Гліба» та «Житіє Феодосія Печерського», складених наприкінці ХІ ст. або на початку ХІІ ст. У цих працях Нестор, утверджуючи християнські ідеали, сприяв поширенню культу перших християнських святих на Русі.

Всесвітню славу Нестору принесла його участь у літописанні Київської Русі. Він переробив зведення Никона (1073 р.) та Іоанна (1093 р.), опрацював низку нових усних і письмових джерел, довів розповідь до 1113 р., надав їй літературної форми. Так, на початку ХІІ ст. виникла перша редакція «Повісті минулих літ». Її написання, безперечно, було справою життя Нестора. Патріот Руської землі Нестор обстоював її політичну єдність, виступав проти міжкнязівських чвар. Історію Русі розглядав як частину історії людства. Завдяки державницькому підходу до розуміння історії та сучасності, широті світогляду й літературному обдаруванню Нестора «Повість минулих літ», як зазначав академік Д. Ліхачов, є не лише зібранням фактів давньоруської історії й історико-публіцистичним твором, а цілісною, літературно викладеною історією Русі.

Сильвестр

Сильвестр (?—1123 рр.) — літописець і церковний діяч, ігумен Видубицького Михайлівського монастиря в Києві, єпископ переяславський.

Був наближений до князя Володимира Мономаха й відігравав чималу роль у тогочасному церковному й політичному житті. Сильвестра вважають упорядником другого, так званого Лаврентіївського списку «Повісті минулих літ» (1116 р.), який він після Нестора відредагував і доповнив (події за 1113—1116 pp.). Переробивши текст у промономахівському дусі, Сильвестр опустив ім’я Нестора, якого на той час уже не було серед живих.

За свої заслуги він отримав єпископську кафедру в Переяславі. У 1118 р. створено третю редакцію «Повісті минулих літ», в основу якої покладено сильвестрівський варіант.

Аналіз інформації

Дослідник М. Кордон назвав «Повість минулих літ» вершиною творіння, найвидатнішим вітчизняним літописом. Чи поділяєте ви наведену думку? Свою відповідь аргументуйте.

Синтез думок

Автор «Повісті минулих літ» створив другу, після Іларіона, концепцію осмислення давньоруської історії, зробив спробу визначити місце Київської Русі в загальноісторичному процесі, у системі тодішнього світу, поставив питання про включення її історії у світову, затвердив прогресивну філософську ідею взаємозв’язку історії всіх народів. У творі послідовно проводиться ідея збереження та захисту Руської землі, засуджуються міжкнязівські чвари.

1)  Кому приписують авторство «Повісті минулих літ»? Що вам відомо про життя та діяльність цієї людини? (Монаху Києво-Печерського монастиря Нестору)

2)  Визначте, у чому полягає історична заслуга автора «Повісті минулих літ».

3)  Визначте місце Київської Русі в історії Європи.

Мій конспект

Розвиток літописання

Розвиток традиції літописання: 1073 р. — створення «Найдавнішого Київського зводу»; 1113 р. — створення ченцем Києво-Печерського монастиря Нестором на основі декількох більш давніх літописів X—XI ст. видатної пам’ятки літописання — «Повісті минулих літ»; складання з початком роздробленості Русі літописів у кожному великому феодальному центрі — Київський (кінець ХІІ ст.) і Галицько-Волинський (кінець XIII ст.).

Видатні давньоруські літописці — Никон Великий, Нестор, Сильвестр.

Перетворення літописів на унікальне та безцінне джерело вивчення давньоруської історії ІХ—ХІІІ ст.

4.   Архітектура та мистецтво

Робота з підручником

Учитель пропонує учням виписати до зошита найвидатніші пам’ятки давньоруської архітектури та мистецтва, зробити власний висновок щодо рівня їхнього розвитку.

Аналіз інформації

Із поширенням християнства в Київській Русі розгортається широке церковне будівництво. Разом із церквами почали виникати й монастирі. У ХІІІ ст. на Русі існувало вже близько 50 монастирів, 17 із яких були в Києві.

1)  Наведіть приклади храмів, побудованих у Київській Русі в другій половині ХІ — першій половині ХІІІ ст.

2)  Яку роль відігравали монастирі в розвитку давньоруської культури?

Проблемне завдання

Дослідники відзначають, що велику роль у розвитку давньоруської культури відіграв Києво-Печерський монастир, який став своєрідним освітнім центром і центром літописання, дав багато талановитих церковних діячів.

1)  У якому році було засновано Києво-Печерський монастир? (1051 р.)

2)  Хто був засновниками монастиря? (Ченці Антоній і Феодосій)

3)  Чому монастир дістав таку назву? (Від печер, де жили його перші поселенці)

4)  Визначте роль і місце Києво-Печерського монастиря в культурному житті Київської Русі.

Творче завдання

Дослідник Г. Кобко зазначає, що «архітектура Київської Русі — це не тільки культові споруди, а й мистецтво фортифікаційних споруд та житлових будівель».

1)  Доведіть або спростуйте наведене твердження.

2)  Намалюйте, як виглядало давньоруське укріплене місто.

3)  Опишіть, який вигляд мали князівські палати та селянське житло ХІ—ХІІІ ст.

Синтез думок

Які ідеї та моральні цінності утверджувалися в художній культурі Русі ХІ—ХІІІ ст.?

Аналіз інформації

1)  Дослідник Г. Кобко зазначає, що в останню третину ХІ — на початку ХІІ ст. образотворча мова стає більш динамічною, здатною виражати багату на асоціації думку, утверджується смак до вишуканих форм.

а)  Доведіть або спростуйте наведену думку.

б)  Які саме зміни відбуваються в мистецтві Київської Русі в зазначений період?

2)  У Київській Русі розвивалося прикладне мистецтво. До нього належать ювелірні вироби з коштовних металів, різні прикраси: весільні сережки, каблучки, персні, хрести, браслети, намиста, кубки. Майстерність давньоруських ювелірів була віртуозною. Так, наприклад, на площині у вісім квадратних сантиметрів ювелір розміщував багато коштовних квіток на тонких золотих стеблинках. Витвори давньоруських майстрів славилися далеко за межами Київської Русі — у Скандинавії, Болгарії, Візантії. Одним із найпоширеніших видів металообробного ремесла на Русі було художнє ливарство. Давньоруські майстри відливали безліч різноманітних предметів — від малесеньких ґудзиків до великих церковних дзвонів.

а)  Які факти свідчать про високий рівень розвитку ювелірного мистецтва?

б)  Чому вироби давньоруських майстрів користувалися попитом за межами Київської Русі?

5.   Усна народна творчість

Завдання

Аналізуючи це питання, учитель пропонує учням визначити основні теми та проблематику усної народної творчості Руської землі в ХІ—ХІІІ ст., виписати до зошита імена героїв давньоруських легенд.

Аналіз інформації

Дослідник М. Кордон зазначає, що «епос східних слов’ян був просякнутий ідеями гуманізму, любові до батьківщини, почуттям дружби, милосердя, справедливості, вірності в коханні».

1)  Поясніть значення слова «епос».

2)  Доведіть або спростуйте наведене твердження.

Завдання

Заповніть пропуски в тексті.

У творах героїчного епосу Київської Русі знаходила втілення народна мрія про надійну й міцну державу, здатну захистити власне населення від… (нападів кочових сусідів). Його напівлегендарні, напівміфічні герої — … (захисники рідної землі) — були популярні серед населення всіх князівств, від півдня до півночі. Найбільшою любов’ю користувалися фольклорні твори про… (Святогора, Вернигору, Вернидуба, Добриню, Микиту Кожум’яку, Альошу Поповича, Іллю Муромця та ін.).

IV.   Закріплення вивченого матеріалу

Тестові завдання

1.   Які з наведених літературних творів належать до ХІ—ХІІІ ст.? (Виберіть чотири правильні відповіді.)

1   Остромирове Євангеліє

2   «Київська Русь» Петра Толочка

3   «Повчання дітям» Володимира Мономаха

4   «Слово о полку Ігоревім» невідомого автора

5   «Історія» Геродота

6   «Моління Даниїла Заточника»

7   «Історія русів» невідомого автора

Відповідь: 1, 3, 4, 6.

2.   Установіть відповідність між іменами давньоруських діячів і їхніми характеристиками.

1   Агапіт

2   Нестор

3   Боян

4   Алімпій

А  видатний давньоруський літописець

Б   видатний давньоруський художник

В  письменник-публіцист ХІ ст., перший митрополит руський

Г   співець, виконавець билин та переказів

Д  давньоруський лікар

 

Відповідь: 1Д 2А 3Г 4Б.

Завдання на закріплення

1.   Визначте, про який твір ідеться.

Цей твір не є звичайною компіляцією давньоруських та візантійських джерел — це наукова праця, до якої автор вніс свою власну концепцію. Після широкого вступу-екскурсу у світову історію автор дає образ розселення племен східних слов’ян і, таким чином, пов’язує історію Київської Русі з історією світу. Основна ідея твору — ідея єдності Руської землі, Руської держави, а символом її об’єднання автор вважає князівську династію Рюриковичів. («Повість минулих літ»)

2.   Визначте, про кого йдеться.

Народився близько 1050 р. Був ченцем Києво-Печерського монастиря. Видатний київський мозаїст і живописець. Навчався у візантійських майстрів. За даними Києво-Печерського патерика, від 1084 р. брав участь у розписі Успенського собору в Києво-Печерській лаврі. Існує припущення, що він виконував мозаїчні роботи для Михайлівського Золотоверхого собору в Києві (зруйнований у 1934 р.). Помер у 1114 р. (Алімпій Печерський)

3.   Закінчіть речення.

Давньоруських професійних акробатів, акторів, музик, що виступали при княжих дворах і на міських площах під час народних зборів, називали… (скоморохами).

V.  Домашнє завдання

1.   Підручник.

2.   Змайструйте макет давньоруської книги та поясніть, чому він має саме такий вигляд.

Категорія: Історія України 7 клас | Додав: uthitel (11.11.2013)
Переглядів: 3616 | Рейтинг: 3.0/2
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: