Урок 17 Політичний і соціально-економічний розвиток Галицького і Волинського князівств - Історія України 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Історія України 7 клас

Урок 17 Політичний і соціально-економічний розвиток Галицького і Волинського князівств

Урок 17

Політичний і соціально-економічний розвиток
Галицького і Волинського князівств

Мета: охарактеризувати розвиток Галицького та Волинського князівств у період феодальної роздробленості; визначити особливості їх політичного, економічного та культурного розвитку; проаналізувати правління князів Романа Мстиславича та Ярослава Осмомисла; розвивати вміння працювати з різноманітними джерелами інформації, аналізувати, порівнювати, критично мислити.

Очікувані результати: учні зможуть: показувати на карті територію Галицького і Волинського князівств часів роздробленості Київської Русі, порівнюючи їх із територіями колишніх племінних союзів східних слов’ян; на основі карти характеризувати географічне положення цих князівств, формулювати зв’язки між географічним положенням та їх історичним розвитком; співвідносити дати основних подій та історичних процесів Галицького і Волинського князівств за часів роздробленості; визначати особливості політичного й економічного життя Галицького та Волинського князівств часів роздробленості; називати найвизначніших князів, пам’ятки культури цього періоду.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, атлас, тексти джерел, схема, картки із завданнями.

Поняття: феодальна роздробленість, соціально-економічний розвиток.

Персоналії: Роман Мстиславич, Володимирко Володаревич, Іван Берладник, Ярослав Осмомисл.

Дати: 1084 р. — отримання братами Ростиславичами у володіння галицьких земель, 1141 р. — об’єднання Галицького князівства Володимирком Володаревичем; 1153—1187 рр. — князювання Ярослава Осмомисла.

I.   Організаційна частина

Оголошення теми та очікуваних результатів.

II. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання

Виступи учнів із розповідями про похід князя Ігоря проти половців.

Завдання

1.   Визначте, які з наведених фактів стосуються Київського, які — Чернігівського, а які — Переяславського князівства.

1)     Розташоване на сході Лівобережжя;

2)     найбільш населене князівство;

3)     розорене Андрієм Боголюбським;

4)     один із князів зображений у «Слові о полку Ігоревім»;

5)     постійно оборонялося від половців;

6)     за володіння ним постійно точилися князівські суперечки;

7)     розташоване на півночі України;

8)     перебувало в залежності від Києва;

9)     його князі часто одружувалися з половчанками;

10)   стояло на перехресті торговельних шляхів;

11)   князювання Володимира Глібовича;

12)   його столиця була другим за розміром руським містом.

Відповідь: Київське — 2, 3, 5, 6, 10; Чернігівське — 4, 7, 9, 12; Переяславське — 1, 5, 8, 11.

2.   Назвіть племена, що населяли землі Галичини в Х ст. Хто і коли приєднав галицькі землі до Київської Русі?

Відповідь: дуліби, тиверці, білі хорвати; приєднав Володимир Святославич у 981 р.

III.  Вивчення нового матеріалу

Робота з картою

Учитель пропонує учням показати на карті Галицьке і Волинське князівства (карта «Галицько-Волинська держава у першій половині ХІІІ ст.» (с. 11) атласу), співвіднести їх із територіями колишніх слов’янських племінних об’єднань, звернути увагу на географічне розташування та з’ясувати, як географічний чинник мав позначитися на історичному й економічному розвитку цих князівств. Після цього учням пропонується виписати до зошита назви найбільших міст кожного зі згаданих князівств.

План вивчення нового матеріалу

1.   Волинське князівство.

2.   Галицьке князівство.

1.   Волинське князівство

Аналізуючи історію формування Волинського князівства, учитель зазначає, що головним його містом стає Володимир.

Перевірка індивідуального випереджального завдання

Виступ учня з візитною карткою Володимира та уявною екскурсією цим містом, яка супроводжується заздалегідь підготовленим ілюстративним та відеоматеріалом.

Аналіз інформації

Побачивши в 1231 р. столицю Волинського князівства місто Володимир, угорський король зазначив, що «такого міста не бачив і в німецьких країнах». Чому він так висловився?

(Далі вчитель звертає увагу учнів на те, що в умовах міжусобиці в 1135 р. на Волині осідає онук Володимира Мономаха — Ізяслав Мстиславич, який започаткував місцеву династію.)

Перевірка індивідуального випереджального завдання

Виступ учня з короткою довідкою про князя Ізяслава Мстиславича.

Зразок повідомлення

Ізяслав Мстиславич

Ізяслав ІІ Мстиславич (близько 1097—1154 рр.) — великий князь київський (1146—1154 рр.). Старший син новгородського князя Мстислава I Великого, онук Володимира II Мономаха.

Народився він близько 1090 р. й майже все життя присвятив боротьбі за великокняжий київський стіл та об’єднання України-Русі в єдину могутню державу. Від 1134 до 1143 р. княжив у Володимирі-Волинському, а в 1143—1146 рр. — у Переяславі. У результаті Київського повстання 1146 р. став великим князем київським. У 1149 р. Юрій I Долгорукий, князь володимиро-суздальський, вигнав Ізяслава Мстиславича з Києва, але в 1151 р. той знову став великим князем і князював зі своїм дядьком Вячеславом I до кінця свого життя. У боротьбі за Київ князь Ізяслав II використовував створену ним Дніпровську флотилію. Для цього він модернізував її, як записано літописцем, «исхитриль лодьи дивно». Нові лодії Мстислава ходили як під вітрилами, так і під веслами, гребці були повністю закриті бортами судна, а воїни (дружина) стояли на «помості», тобто на верхній палубі, і могли вільно вести бойові дії. Така лодія мала два керма — попереду і ззаду — і могла ходити як вперед, так і назад, чи повертатися на місці. Лодії ці, власне, являли собою новий етап у вітчизняному суднобудуванні. Уперше Ізяслав випробував свою флотилію в бою наприкінці квітня 1151 р. при обороні переправ під Києвом під час наступу війська князя Юрія I Долгорукого.

У 1147 р. Ізяслав вивів давньоукраїнську церкву з прямого підпорядкування Константинополю. Він наказав зібрати всіх єпископів для обрання нового митрополита. Після довгої дискусії — правосильні єпископи робили це без благословення візантійського патріарха — більшістю голосів на митрополита було обрано Климента Смолятича, ченця Зарубського монастиря. Таким чином Ізяслав II, прагнучи відновити велич Київської держави, повертав церковну незалежність від Візантії.

14 листопада 1154 р. князь Ізяслав помер у віці трохи більше за 50 років. «Київський літопис» тужить за ним, титулуючи його «вірним, христолюбивим, славним і великим князем». Літописець записав, що за ним плакала вся «руська земля». Після смерті Ізяслава починається новий етап княжих міжусобиць, який призвів до занепаду політичного значення Києва.

Завдання

Ким Роман Мстиславич доводився Володимиру Мономахові? (Правнуком)

Робота зі схемою

Зрозуміти подальший розвиток подій у Волинському князівстві допоможе схема, яку учні складають разом з учителем.

Учитель зазначає, що серед молодих князів особливими здібностями вирізнявся Роман Мсти­славич.

Перевірка індивідуального випереджального завдання

Виступ учня з короткою довідкою про діяльність князя Романа Мстиславича.

Зразок повідомлення

Роман Мстиславич

Роман ІІ Мстиславич (близько 1152—1205 рр.) — великий князь київський (1204—1205 рр.), князь новгородський (1168—1170 рр.), володимиро-волинський (1170—1187 рр., від 1188 р.), галицький (1188, від 1199 р.) із династії Рюриковичів. Вважався сучасниками наймогутнішим з усіх руських князів кінця ХІІ — початку ХІІІ ст., за що був прозваний «Великим».

Роман II Мстиславич, син великого київського князя Мстислава II та Агнеси, дочки польського князя Болеслава III Кривоустого. У 1168—1169 рр. правив у Новгородському князівстві. Після смерті Мстислава II Ізяславича волинські землі були поділені між його синами: Роман Мстиславич отримав Володимир-Волинський, Всеволод — Белз, Святослав — Червен, Володимир — Берестя. Невдовзі, завдяки своїм особистим якостям, Роману Мстиславичу вдалося домогтися домінуючого впливу в усіх волинських землях. Після смерті останнього галицького князя з династії Ростиславичів — Володимира, сина Ярослава I Осмомисла, приєднав Галичину до Волині (1199 р.), створивши Галицько-Волинську державу. Здібний політик і добрий полководець, він жорстоко приборкував непокірних бояр, мав підтримку в міщанства. У двох походах 1201—1202 і 1203—1204 pp. його війська розбили половців та визволили чимало бранців. Вершиною його успіхів було взяття Києва та включення його до сфери свого впливу. У зовнішній політиці Роман Мстиславич підтримував союз із Візантією та Угорщиною, мав тісні зв’язки з Папою Римським Інокентієм ІІІ, перемагав неспокійних сусідів — половців і литовські племена, втручався у справи німецьких князів, через свою другу дружину Єфросинію-Анну був споріднений з імператором Священної Римської імперії Філіпом Швабським, одруженим із сестрою Єфросинії — Іриною-Ангеліною. Роман Мстиславич намагався подолати роздробленість Київської Русі. Був ініціатором зміни порядку престолонаслідування на основі принципу майорату. Проте передчасна смерть не дозволила реалізувати йому амбіційні плани. Князь Роман загинув улітку 1205 р. в битві під Завихостом. Сучасний Роману Мстиславичу літописець, оцінюючи його заслуги у справі з’єднання більшості руських земель, називає князя «самодержцем усієї Руси».

Проблемне завдання

Дослідник М. Котляр зазначає: «Роман Мстиславич належить до числа особливо уславлених героїв давньоруської історії. Полководець і рицар, державний діяч і дипломат, він стоїть поряд із такими видатними особистостями як Володимир Святославич та Ярослав Мудрий».

1)  Наведіть факти, які підтверджують або спростовують думку дослідника.

2)  Порівняйте діяльність волинського князя Романа з діяльністю Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Мій конспект

Особливості політичного і соціально-економічного розвитку Волинського князівства:

Князівство утворилося на західних теренах Руської держави.

Поділ Волинської землі у 80-х рр. ХІ ст. на дві частини: волинську і прикарпатську.

Завершення формування князівства наприкінці ХІІ ст.

Найрозвиненіші міста — Володимир, Луцьк, Берестя, Вигошів та ін.

Започаткування Ізяславом Мстиславичем (онуком Володимира Мономаха) місцевої династії.

1170 р. — початок князювання Романа Мстиславича.

Основні заходи правління Романа Мстиславича:

Обмеження боярського свавілля.

Створення сильного війська.

Заручення підтримкою володимирського єпископа.

Опора у своїй діяльності на городян.

80-ті рр. ХІІ ст. — початок боротьби за утвердження в Галичині (1188 р. — перша невдала спроба захопити Галицьке князівство, 1199 р. — об’єднання Галицького та Волинського князівств у єдину державу після смерті галицького князя Володимира Ярославича).

2.   Галицьке князівство

Аналізуючи історію формування Галицького князівства, учитель звертає увагу на те, що засновником галицької династії стає онук Ярослава Мудрого — Ростислав Володимирович, який намагався утворити з Галичини міцний політичний осередок. Його справу продовжили сини — Рюрик, Василько й Володар. У 1084 р. Галичина поділялася на три князівства.

Робота зі схемою


Учитель зауважує, що Любецький з’їзд князів узаконив за братами вотчинний порядок володіння цими землями. Запропонувати учням пригадати, коли відбувся Любецький з’їзд князів і якими були його основні рішення.

Далі вчитель зазначає, що син Володара Володимирко об’єднує під своєю владою Перемишльське й Теребовлянське князівство та переносить столицю з Перемишля до Галича.

Перевірка індивідуального випереджального завдання

1)  Виступ учня з короткою довідкою про діяльність князя Володимирка Володаревича.

Зразок повідомлення

Володимирко Володаревич

Володимирко Володаревич (1104—1153 рр.) — спочатку звенигородський князь (від 1124 р.), потім — князь галицький (від 1141 р.), син Володаря Ростиславича.

У 1124 р., після смерті Володаря, став звенигородським князем, а в 1129 р., після смерті брата Ростислава, заволодів Перемишлем, а племіннику, Івану Ростиславичу (Берладнику), віддав Звенигород. У 1141 р. помер двоюрідний брат Володимира, Іван Василькович, і Володимирко, за правом спадку, зайняв Теребовль і Галич, чим об’єднав Перемишльську, Звенигородську, Галицьку і Теребовлянську землі в єдине Галицьке князівство. Столицею князівства в 1141 р. (за іншими даними — 1144 р.) обрано Галич. Князь намагався об’єднати під своєю владою й волинські землі, проте в боротьбі за них із київським князем Всеволодом II зазнав невдачі. Придушив Галицьке повстання 1144 р. Виступав союзником Юрія I Долгорукого в його боротьбі проти київського князя Ізяслава II та допоміг Долгорукому здобути Київ. Вів тривалу боротьбу проти Угорського королівства, спираючись на союз із візантійським імператором Мануїлом Комненом. У 1152 р. уклав мирний договір з угорським королем Гейзою. За правління Володимирка були закладені основи майбутньої могутності Галицько-Волинської держави. Помер у 1152 р.

2)  Виступ учня з візитною карткою Галича та уявною екскурсією цим містом, яка супроводжується заздалегідь підготовленим ілюстративним та відеоматеріалом.

Пошук інформації

Після смерті Володимирка влада в Галицькому князівстві перейшла до його єдиного сина — Ярослава, якого прозвали Осмомислом.

Використовуючи матеріал підручника, з’ясуйте значення цього прізвиська.

Робота із джерелами

Прочитайте уривки із джерел про князя Ярослава Осмомисла та дайте відповіді на запитання.

Зі «Слова о полку Ігоревім»

Галицький Осмомисле-Ярославе! Високо ти сидиш на своєму златокованому престолі, підперши Угорські гори своїми залізними полками, заступивши королеві дорогу, зачинивши Дунаєві ворота, рядячи суди по Дунаю. Гроза твоя по землі тече!

З Іпатіївського літопису

Був же він князь [Ярослав. — Авт.] мудрий, і красномовний, і богобійний, і поважний в усіх землях, і славен військами, — бо де була йому обида, то сам він не ходив полками своїми, а посилав їх з воєводами. Він бо навів лад у землі своїй і милостиню щедру роздавав, прочан люблячи і нищих годуючи. Чорноризький чин люблячи і честь їм воздаючи од могутності своєї, він в усьому сповняв закон божий, до церковників сам приходячи і дбаючи добре про них.

Із Літопису Руського

З усіма князями він жив у злагоді і раді, особливо дбав про порядок своєї землі і тому всім сусідам був страшний. Ніхто не смів на нього нападати, тому що воєводи його, безперестану грекам, уграм і чехам допомагаючи, були умілі в ратних справах і хоробрі в битві. Земля ж його була повна в усьому достатку, процвітала і множилася в людях, тому що умільці і ремісники з усіх країн до нього приходили і городи населяли, котрими збагачувалася земля Галицька в усьому. По Дунаю він городи укріпив, купцями населив; тим, які торгували через море в Греках і ремесла налагоджували, він зі своїх маєтностей допомагав. Він був щедрим, милостивим і правосудним, через те безліч іноземців йому служило. Навчений був, багато книг читав. У церковному чині багато що виправляв, і клір влаштовуючи і навчаючи, зловір’я скореняв, а мудрості і правдивої віри навчав і вчити спонукав. Ченців же і їхні прибутки призначив для навчання дітей.

1)  Як наведені джерела характеризують постать Ярослава Осмомисла? Чому князь мав таке прізвисько?

2)  Що ви дізналися з наведеного матеріалу про внутрішню та зовнішню політику князя Ярослава Осмомисла?

3)  Яку оцінку дає автор джерела князю Ярославу Осмомислу?

4)  Наведіть цитати з уривків, які підтверджують авторитет князя за межами своєї держави. Чим він був забезпечений?

Синтез думок

В. Власов зазначає: «Найбільшим клопотом галицького князя (Осмомисла) лишалися власні бояри». Чим бояри дошкуляли князеві? Як їхнє втручання позначилося на житті Ярослава Осмомисла?

Аналіз інформації

Перед кончиною Ярослав скликав «мужів своїх», тобто дружинників і бояр, а також простих людей і мовив до них: «Батьки і брати! Простіть і віддайте». Він звелів відчинити комори й роздати добро людям. Як цей вчинок характеризує князя?

Тестове завдання

      Які заходи були здійснені Ярославом Осмомислом? (Виберіть шість правильних відповідей.)

1   намагався приборкати бояр

2   переніс столицю князівства в Галич

3   відіслав свою дружину із сином Володимиром до Суздаля

4   приєднав землі між Дністром і пониззям Дунаю

5   посів київський престол

6   підтримував зв’язки зі Священною Римською імперією

7   узяв участь у хрестовому поході

8   займався будівництвом нових та укріпленням старих міст

9   прийняв католицтво

10 віддав свою дочку заміж за угорського короля

Відповідь: 1, 3, 4, 6, 8, 10.

Проблемне завдання

Аргументовано доведіть або спростуйте твердження: «Унаслідок мудрої політики Ярослава Осмомисла Галицьке князівство перетворилося на одне з наймогутніших у Русі».

Робота з картою

Найстарішим містом Галичини, судячи з літопису, був Перемишль. Розгляньте карту «Галицько-Волинська держава у першій половині ХІІІ ст.» (с. 11) атласу та назвіть, які ще галицькі міста ХІ—ХІІ ст. входили до Галицького князівства. (Звенигород, Теребовля, Галич)

Синтез думок

Усі дослідники відзначають силу та свавільність галицького боярства, яке постійно конфліктувало майже з усіма князями. Чим пояснюється така незалежна боярська поведінка?

Пошук інформації

Як пов’язані між собою Ярослав Осмомисл та «Слово о полку Ігоревім»? (Ярославна, що тужить за своїм чоловіком Ігорем, — дочка Ярослава Осмомисла)

Завдання

Виправте історичні помилки в тексті.

Найвищого розвитку Галицьке князівство набуло за князювання Володимира Ярославича (Ярослава Осмомисла). Йому довелося чимало поборотися з боярством. У 1159 р. бояри вирішили замінити Володимира (Ярослава) на Мстислава Ізяславича (Івана Берладника), який на той час залишився без князівства. Заколот удався (зазнав поразки).

Синтез думок

Чому в 1188 р. угорський король проголосив себе королем Галичини? Як це сприйняла Київська Русь?

Мій конспект

Особливості політичного і соціально-економічного розвитку Галицького князівства:

Князівство почало формуватися наприкінці ХІ ст. на прикарпатській частині Волині.

Засновник місцевої династії — Ростислав Володимирович (онук Ярослава Мудрого).

1084 р. — отримання у володіння братами Ростиславичами (Рюрик, Василько та Володар) галицьких земель.

Зростання від середини 20-х рр. ХІІ ст. ролі міста Галича, що сприяло формуванню Галицького князівства.

1141 р. — об’єднання Галицького князівства Володимирком Володаревичем.

Розквіт князівства за правління Ярослава Осмомисла (1153—1197 рр.).

Основні заходи правління Ярослава Осмомисла:

Боротьба проти боярської опозиції.

Розширення території князівства шляхом приєднання землі між Карпатами та Дністром, пониззя Дунаю.

Будівництво й укріплення міст.

Спорудження Успенського собору в Галичі (1153—1177 рр.).

Боротьба проти половців у союзі з іншими князями.

Участь у боротьбі за Київ.

Укладення союзницького договору з Угорщиною; дружні відносини з Візантією та Священною Римською імперією.

IV.   Закріплення вивченого матеріалу

Завдання на закріплення

1.   Визначте, про яке князівство йдеться.

Давньоруське князівство, що займало територію вздовж Бугу та правих приток Прип’яті. Воно утворилося на землях волинян, а від Х ст. увійшло до Київської Русі. У першій половині ХІІ ст. відокремилося. Тут панувала династія, заснована правнуком Володимира Мономаха. (Волинське князівство)

2.   Заповніть пропуски в тексті, підкресливши правильні відповіді з варіантів, зазначених у дужках.

Центром Волинського князівства стало місто … (Володимир, Волинь, Белз), засноване ще … (Києм, Володимиром Святославичем, Ярославом Мудрим). Тривалий час князівство залишалося володінням … (галицьких, чернігівських, київських) князів, поки не відокремилося в … (ХІ, ХІІ, ХІІІ) ст.

3.   Визначте, про кого йдеться.

Його батько — волинський, згодом київський великий князь Мстислав Ізяславич, а матір’ю була польська принцеса Агнеса, дочка короля Болеслава ІІІ Кривоустого. Виховувався при дворі свого дядька — польського князя Болеслава. У 1167 р. став князем у Новгороді. Після смерті батька повернувся на Волинь. У князівській усобиці зумів забезпечити єдність Волинської землі. (Роман Мстиславич)

4.   Закінчіть речення.

1)  Галицьке князівство об’єднав… . (Володимирко Володаревич)

2)  Династію волинських князів заснував… . (Ізяслав Мстиславич)

3)  Бояри втрутилися в особисте життя… . (Ярослава Осмомисла)

4)  Ростиславичі — це онуки князя… . (Ярослава Мудрого)

5)  На Галицьке князівство претендував безземельний двоюрідний брат Ярослава Осмомисла … . (Іван Берладник)

5.   Із яким подіями пов’язані названі дати?

1)  1084 р. (Початок князювання Ростиславичів у Прикарпатті)

2)  1135 р. (Відокремлення Волинського князівства)

3)  1141 р. (Володимирко Володаревич переніс столицю до Галича)

4)  1152 р. (Початок князювання Ярослава Осмомисла)

5)  1187 р. (Захоплення Романом Мстиславичем Галича)

6)  1199 р. (Припинення династії Ростиславичів)

6.   Що є зайвим у логічному ланцюжку? Відповідь обґрунтуйте.

1)  Рюрик, Ярослав, Володар, Василько. (Ярослав, решта — Ростиславичі)

2)  Звенигород, Галич, Теребовля, Володимир. (Володимир, решта — галицькі міста)

3)  Ізяслав Мстиславич, Мстислав Ізяславич, Володимирко Володаревич, Роман Мстиславич. (Володимирко Володаревич, решта — волинські князі)

V.  Домашнє завдання

1.   Підручник.

2.   Складіть історичний портрет Ярослава Осмомисла.

3.   Індивідуальне випереджальне завдання: підготуйте короткі повідомлення про життя та діяльність видатних давньоруських літописців — Никона, Нестора та Сильвестра.

Категорія: Історія України 7 клас | Додав: uthitel (11.11.2013)
Переглядів: 4479 | Рейтинг: 2.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: