Урок 16 Політичний і соціально-економічний розвиток Київського, Переяславського та Новгород-Сіверського князівств - Історія України 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Історія України 7 клас

Урок 16 Політичний і соціально-економічний розвиток Київського, Переяславського та Новгород-Сіверського князівств

Урок 16

Політичний і соціально-економічний розвиток Київського,
Переяславського та Новгород-Сіверського князівств

Мета: охарактеризувати розвиток Київського, Переяславського та Чернігово-Сіверського князівств у період феодальної роздробленості; визначити особливості їх політичного, економічного та культурного розвитку; розвивати вміння працювати з різноманітними джерелами інформації, аналізувати, порівнювати, критично мислити.

Очікувані результати: учні зможуть: показувати на карті територію Київського, Переяславського та Новгород-Сіверського князівств часів роздробленості Київської Русі, порівнюючи їх із територіями колишніх племінних союзів східних слов’ян; на основі карти характеризувати географічне положення цих князівств, формулювати зв’язки між географічним положенням та їх історичним розвитком; співвідносити дати основних подій та історичних процесів Київського, Переяславського та Новгород-Сіверського князівств за часів роздробленості; визначати особливості політичного та економічного життя Київського, Переяславського та Новгород-Сіверського князівств часів роздробленості; називати найзначніших князів, пам’ятки культури цього періоду; аналізувати похід новгород-сіверського князя Ігоря, наводячи приклади з тексту «Слова о полку Ігоревім».

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, посібник «Експрес-контроль», атлас, тексти джерел, картки із завданнями.

Поняття: феодальна роздробленість, соціально-економічний розвиток, «Слово о полку Ігоревім».

Персоналії: Андрій Боголюбський, Володимир Глібович, Ігор Святославич.

Дати: 1169 р. — розгром Києва Андрієм Боголюбським, 1185 р. — розгром половцями новгород-сіверського князя Ігоря Святославича, 1187 р. — перша літописна згадка назви «Україна».

I.   Організаційна частина

Оголошення теми та очікуваних результатів.

II. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання

Тестова перевірка домашнього завдання (за посібником «Експрес-контроль» (тест № 7)).

Тестове завдання

      Які князівства були розташовані на території сучасної України? (Виберіть п’ять правильних відповідей.)

1   Переяславське

2   Московське

3   Полоцьке

4   Новгородське

5   Галицьке

6   Турівське

7   Чернігівське

8   Волинське

9   Мінське

10  Київське

Відповідь: 1, 5, 7, 8, 10.

Робота з картою

Учитель пропонує учням показати на карті Київське, Переяславське, Чернігово-Сіверське князівства (карта «Київська Русь за часів роздробленості» (с. 10) атласу), співвіднести їх із територіями колишніх слов’янських племінних об’єднань, звернути увагу на географічне розташування та з’ясувати, як географічний чинник мав позначитися на історичному та економічному розвитку цих князівств. Після цього учням пропонується виписати до зошита назви найбільших міст кожного з перелічених вище князівств.

III.  Вивчення нового матеріалу

Робота в групах

Учні об’єднуються в три групи, кожна з яких отримує завдання, опрацювавши відповідний матеріал підручника, скласти «візитну картку» певного князівства: І група — Київське, ІІ група — Переяславське, ІІІ група — Чернігівське та Новгород-Сіверське.

Після цього опрацьовується кожна «візитна картка», основні результати заносяться до таблиці, а також виконуються завдання, які дозволяють закріпити набуті знання.

План вивчення нового матеріалу

1.   Київське князівство.

2.   Переяславське князівство.

3.   Чернігівське та Новгород-Сіверське князівства.

1.   Київське князівство

Учні розпочинають складання таблиці «Князівства Київської Русі» за розповіддю вчителя.

Мій конспект

Князівства Київської Русі (початок таблиці)

Князівство

 

Особливості розвитку

 

Київське

 

— Завершення формування території на початку ХІІ ст.

— Одне з найрозвиненіших та густонаселених князівств.

— Політичний центр Київської Русі.

— Утвердження князівського та боярського землеволодіння.

— Економічне піднесення (позитивні зрушення в сільському господарстві: поширення використання плуга, зростання обсягів збору зернових, розвиток скотарства; розвиток ремесла й торгівлі в більше ніж 80 містах князівства).

— Найбільше місто — Київ, помітну роль відігравали Вишгород, Білгород, Василів, Юр’їв, Канів.

— Князівство не було спадковою вотчиною певної династії, тому стало об’єктом боротьби за владу.

— 1169 р. — розгром Києва володимиро-суздальським князем Андрієм Боголюбським.

— Занепад політичної ролі князівства після загибелі київського князя Мстислава Романовича в 1223 р.

— Неспроможність князівства відіграти роль об’єднавчого центру для роздробленої Русі

 

Аналіз інформації

За версією С. Томашівського, між 1146 та 1246 р. київські правителі змінювалися 47 разів, причому 35 княжінь тривали менше ніж рік. Про що свідчать ці факти?

Робота із джерелами

1)  Прочитайте уривок із джерела і дайте відповідь на запитання.

І хто ж бо не полюбить київського княжіння, адже вся честь, і слава, і велич, і глава всім землям руським Київ, і від усіх далеких, багатьох царств сходяться різні люди, і купці, і різних благих багато від усіх країн буває в ньому.

а)  Поясніть, чим київський престол був привабливим.

б)  Поміркуйте, чому Києву не вдалося зберегти роль об’єднавчого центру для роздробленої Русі.

2)  Прочитайте уривок із джерела і дайте відповіді на запитання.

1169 р. узятий же був Київ місяця березня у дванадцятий день. І грабували вони два дні увесь город — Поділля і Гору, і монастирі, і Десятинну Богородицю. І не було помилування нікому і нізвідки: церкви горіли, християн вбивали, а других в’язали, жінок вели в полон, силою розлучаючи з мужами їхніми, діти ридали, дивлячись на матерів своїх. Увели вони майна безліч, і церкви оголили від ікон, і книг, і риз, і дзвони познімали всі…

Визначте, про яку подію йдеться в наведеному джерелі. (Зруйнування Києва Андрієм Боголюбським)

Аналіз інформації

1)  Видатний український історик М. Грушевський дав таку оцінку походу Андрія Боголюбського на Київ: «…Він захопив Київ, але для того лише, щоб розорити його й кинути, як непотріб, віддати першому-ліпшому. Не переробляючи південно-руського життя, він наклав на нього важку руку і давав її відчувати за всякого зручного випадку, і принижуючи, гноблячи Південь, намагався підвищити себе і свою волость в очах сучасників…» Аргументовано доведіть або спростуйте думку історика.

2)  М. Грушевський зазначав, що «політика збирання земель для Київської землі була досить шкідливою; на неї витрачалися кошти і сили…, земля бідніла від цих "ратей”, які були зовсім чужими її інтересам… Те, що було зібране, врешті-решт ділилося між дітьми збирача, й історія повторювалася знову». Чи поділяєте ви наведену точку зору дослідника? Свою відповідь аргументуйте.

3)  Аргументовано доведіть або спростуйте наведене твердження: «Київському князівству в середині ХІІ — першій половині ХІІІ ст. не вдалося відіграти роль об’єднавчого центру для роздробленої Русі».

2.   Переяславське князівство

Учні продовжують складання таблиці «Князівства Київської Русі» за розповіддю вчителя.

Мій конспект

Князівства Київської Русі (продовження таблиці)

Князівство

 

Особливості розвитку

 

Переяславське

 

— Князівство сформувалося в середині ХІ ст.

— Межування на сході та півдні зі Степом (створення потужної Посульської оборонної лінії для захисту від кочовиків).

— Розбудова міст-фортець — Остерський городок, Баруч, Прилуки, Лубни, Жовнин та ін.

— Князівство не справляло помітного впливу на політичний розвиток Русі, фактично не мало самостійності й залежало від Києва.

— Провідна роль в економічному житті належала місту Переяславу, де, як і в інших містах, розвивалися різні ремесла та торгівля.

— Успішний розвиток зернового господарства, а в північно-східних районах — тваринництва та промислів.

— 30—50-ті рр. ХІІ ст. — боротьба за володіння князівством між Мономаховичами та Мстиславичами.

— Успішна боротьба проти половців Володимира Глібовича (1169—1187 рр.).

— 1187 р. — перша писемна згадка назви «Україна» в Київському літописі

 

Робота з картою

Розгляньте карту «Київська Русь за часів роздробленості» (с. 10) атласу та дайте відповіді на запитання.

1)  Визначте особливості географічного розташування Переяславського князівства. Як вони впливали на життя населення князівства?

2)  Що ви знаєте про заснування міста Переяслава? Коли та у зв’язку з якими подіями воно відбулося?

Аналіз інформації

Український історик М. Грушевський відзначав: «Між переяславськими князями знаходимо найбільших спеціалістів у половецьких справах, як Мономах, Ярополк, Володимир Глібович». Що мав на увазі історик?

Завдання

Виправте історичні помилки в тексті.

Піднесення Переяславського князівства пов’язують з іменем князя Гліба Володимировича (Володимира Глібовича). Він передусім уславився як науковець і літератор (талановитий і хоробрий полководець). Із половцями він установив мирні відносини (воював), і за часів його правління кочовики Переяславщину не турбували. Помер він у 1185 р. (1187 р.). Літопис зазначає, що за князем «Україна багато потужила».

Синтез думок

Дослідники зазначають, що «останків культурного життя» на Переяславщині небагато. Дайте своє пояснення цього факту.

Незакінчені речення

Закінчіть речення.

1)  Для захисту від кочовиків у Переяславському князівстві було створено потужну… . (Посульську оборонну лінію)

2)  Політично Переяславське князівство залежало від… . (Києва)

3)  Упродовж 30—50-х рр. ХІІ ст. за володіння Переяславським князівством точилася запекла боротьба між… . (Мономаховичами та Мстиславичами)

4)  Найбільшими містами Переяславського князівства були… . (Переяслав, Баруч, Прилуки, Лубни, Жовнин)

5)  Успішною боротьбою проти половців відзначився князь… . (Володимир Глібович)

6)  Щодо Переяславського князівства вперше в літописі вжито назву «Україна» у… . (1187 р.)

Аналіз інформації

Аргументовано доведіть або спростуйте наведене твердження: «Переяславське князівство не справляло помітного впливу на політичний розвиток Русі. Проте відігравало важливу роль у захисті її рубежів».

3.   Чернігівське та Новгород-Сіверське князівства

Учні завершують складання таблиці «Князівства Київської Русі» за розповіддю вчителя.

Мій конспект

Князівства Київської Русі (закінчення таблиці)

Князівство

 

Особливості розвитку

 

Чернігівське та Новгород-Сіверське

 

— Завершення формування Чернігівського князівства в ХІ ст.

— Найбільші міста: Чернігів, Тмутаракань, Путивль, Стародуб — значні торговельні центри, де виготовляли мозаїку, полив’яну плитку, зброю, ювелірні прикраси, знаряддя праці тощо.

— Переважання тваринництва, ремесел та промислів над зерновим господарством у зв’язку з тим, що більша частина князівства була розташована в лісовій смузі.

— Перший чернігівський князь — Святослав (син Ярослава Мудрого), сини якого започаткували дві князівські династії: Олеговичів (Ольговичів) та Давидовичів.

— Утворення за рішенням Любецького з’їзду наприкінці ХІ ст. Новгород-Сіверського князівства (формальне підпорядкування князівства Чернігову при фактичному проведенні самостійної політики місцевими князями).

— ХІІ ст. — жорстока міжусобна боротьба між Давидовичами та Ольговичами за володіння Новгород-Сіверським князівством.

— 1187 р. — перехід князівства до Ігоря Святославича, який розгромив половецьких ханів Кончака і Кобяка, а в 1185 р. зазнав поразки від половців на берегах річки Каяли й потрапив до них у полон.

— Поділ Чернігово-Сіверського князівства на уділи (від початку ХІІІ ст.).

— Перешкоджання міжусобиць економічному розвитку та політичній єдності князівства

 

Робота із джерелом

Прочитайте уривок зі «Слова о полку Ігоревім» і дайте відповіді на запитання.

<…> Зачнемо ж ми, браття,
Від старого Володимира
До Ігоря сьогоденного.
Ігор сей, славен князь,
Міццю розум оперезав,
Мужністю сердечною нагострив,
Ратного духу виповнився
Та й повів полки свої хоробрі
На землю Половецьку
За землю Руську. <…>

А половці дорогами небитими
Помчалися к Дону великому.
Риплять вози опівночі,
Мов ті лебеді ячать сполохані.
Ігор на Дон війська веде,
А вже лихо його тяжкеє
Підстерігають птахи на дубах,
Вовки грозу в ярах навивають,
Орли-білозерці клекотом
Звірину скликають на кості,
Лисиці брешуть на щити багряні.
О Руська земле,
Уже ти за могилою! <…>

1)  Про які події йдеться в «Слові о полку Ігоревім»? Якою є основна ідея цього твору?

2)  Яку оцінку дає автор твору князю Ігорю? Що вам відомо про його життя та діяльність?

3)  Чим завершився Ігорів похід? Якими були причини такого фіналу?

4)  Хто, на вашу думку, міг бути автором «Слова о полку Ігоревім»? Що ви можете сказати про цю людину?

5)  Чому «Слово о полку Ігоревім» називають шедевром художнього слова ХІІ ст.? Чи погоджуєтеся ви з такою оцінкою? Свою відповідь аргументуйте.

Додатковий матеріал

Історія знайдення рукопису «Слова о полку Ігоревім»

«Слово о полку Ігоревім» — найвідоміша пам’ятка давньоруської літератури. В основі сюжету — похід 1185 р. руських князів на половців, розпочатий новгород-сіверським князем Ігорем Святославичем. «Слово…» було написане наприкінці XII ст., невдовзі після описуваної події. Твір пройнятий мотивами слов’янської народної поезії з елементами язичницької міфології, за своєю художністю мови та літературною значущістю «Слово…» стоїть на рівні з найбільшими досягненями давньоруського середньовічного епосу.

Оригінал твору відкрив граф О. Мусін-Пушкін, викупивши його в архімандрита Спасо-Ярославського монастиря Йоіля 1791 р., і видав друком у Петербурзі 1800 р. при співпраці зі знавцями палеографії М. Малиновським і М. Бантиш-Каменським. Власне рукопис і більшість друкованих примірників «Слова…» згоріли під час московської пожежі 1812 р. Брак оригінального списку викликав уже на початку XIX ст. появу скептиків, які вважали «Слово…» пізнішим фальсифікатом (О. Сенковський, М. Каченовський, І. Давидов, І. Бєліков та ін.). До новіших скептиків належали французькі славісти Л. Леже і А. Мазон (який автором «Слова…» вважав М. Бантиша-Каменського, пізніше Йоіля), останнім часом — А. Зімін, Едвард Кінан та ін. Переважає думка про безпідставність усіх закидів фальсифікації.

Уже ранні дослідники відкрили зв’язок «Слова…» з українською народною поезією, особливо М. Максимовича. У XIX ст. над «Словом…» працювало багато дослідників: із росіян М. Тихонов, П. Вяземський, В. Міллер, О. Веселовський, Е. Барсов; з українців, крім М. Максимовича, О. Потебня, О. Огоновський, П. Житецький. Активно досліджувалося «Слово…» у XX ст., існує понад 700 важливих праць про цей твір різними мовами, у тому числі праці українських дослідників В. Перетца, М. Грунського, в еміграції — Д. Чижевського, О. Пріцака та ін.

Дидактична гра «Так чи ні?»

Дайте відповідь «так» або «ні» на запитання про Чернігівське князівство.

1)  Розташоване на лівобережжі Дніпра. (Так)

2)  Чернігів був першим за розміром і значенням містом на Русі. (Ні)

3)  Князі мали шлюбні зв’язки з половцями. (Так)

4)  «Слово о полку Ігоревім» змальовує переможний похід чернігівського князя проти половців. (Ні)

5)  Наслідком походу Ігоря в 1185 р. був остаточний розгром половців. (Ні)

6)  Чернігів багатий на архітектурні пам’ятки ХІІ ст. (Так)

Аналіз інформації

Аргументовано доведіть або спростуйте наведене твердження: «Князівські міжусобиці заважали економічному розвитку та політичній єдності Чернігівського й Новгород-Сіверського князівств».

IV.   Закріплення вивченого матеріалу

Завдання на закріплення

1.   Заповніть пропуски в тексті, підкресливши правильні відповіді з варіантів, зазначених у дужках.

Київське князівство вважалося найбагатшим. У столиці проживало … (5 тис. осіб, 10 тис. осіб, 50 тис. осіб), тут розташовувалася митрополича резиденція. Більшість земель князівства розташовувалися на … (Правобережжі, Лівобережжі) Дніпра. На заході воно межувало з … (Волинським, Переяславським, Чернігівським) князівством, на сході й півдні — із … (Галичиною, половцями, Новгородом).

2.   Прослухайте уривок із праці М. Грушевського «Історія України-Русі» та назвіть місто, про яке йдеться.

Воно належить до найстаріших і найважніших історичних руських міст… Уже на початку Х ст. … воно вважалося по Києві найважнішим містом тодішньої Руської держави, і для України зоставалося таким аж до татарського погрому… У ХІІ ст. при Мстиславі воно стало столицею лівобічної Русі, як Київ правобічної. Пам’яткою по нім лишилася церква св. Спаса… (Чернігів)

3.   Під яким роком літописець записав такі рядки?

У тім же поході розболівся Володимир Глібович недугою тяжкою… І принесли його в город його Переяславль… і тут преставився він… і плакали по ньому всі переяславці. …Був же він князь доблесний у бою, і мужністю відзначався… За ним же Україна багато потужила…

А  1054 р.

Б   1187 р.

В  1205 р.

Г   1264 р.

Відповідь: Б.

Робота в групах

Учні об’єднуються в групи по троє осіб. Кожний із них має уявити себе жителем Києва, Чернігова або Переяслава початку ХІІІ ст. та взяти участь у бесіді, де жителі згаданих міст розмірковують про переваги саме свого князівства. Учні повинні визначити, до якої верстви вони належать.

Творче завдання

Здійсніть уявну екскурсію Києвом, Черніговом або Переяславом і дайте відповіді на запитання.

1.   На які пам’ятки ви звернете увагу?

2.   Чим відрізняється від інших обране вами місто?

3.   Чим ви поясните ці відмінності?

V.  Домашнє завдання

1.   Підручник.

2.   Підготуйте розповідь про похід князя Ігоря проти половців, наводячи приклади зі «Слова о полку Ігоревім».

3.   Індивідуальні випереджальні завдання:

1)  Підготуйте «візитні картки» міст Володимира та Галича, доберіть відповідний ілюстративний і відеоматеріал.

2)  Підготуйте короткі довідки про князів Ізяслава Мстиславича, Романа Мстиславича та Володимирка Володаревича.

Категорія: Історія України 7 клас | Додав: uthitel (11.11.2013)
Переглядів: 4036 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: