Урок 14 Київська Русь за правління Ярославичів - Історія України 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Історія України 7 клас

Урок 14 Київська Русь за правління Ярославичів

Урок 14

Київська Русь за правління Ярославичів

Мета: ознайомити учнів з особливостями періоду історії Київської Русі за правління синів Ярослава Мудрого; сформувати уявлення про міжусобні війни між Ярославичами та про кочовиків-половців, з’ясувати значення боротьби з ними; визначити причини скликання князівських з’їздів, ознайомити з рішеннями, що приймалися на них; розвивати вміння аналізувати історичні факти та події, удосконалювати навички роботи з підручником та історичними текстами; виховувати інтерес до історії власної держави.

Очікувані результати: учні зможуть: застосовувати та пояснювати на прикладах термін «роздробленість»; пояснювати причини та сутність політичної роздробленості Київської Русі; давати визначення поняття «тріумвірат»; визначати особливості політичного та соціально-економічного життя Київської держави за правління Ярославичів; характеризувати боротьбу Ярославичів за київський стіл; аналізувати рішення Любецького з’їзду князів через опрацювання джерела.

Обладнання: підручник, тексти джерел, заготовки схем, картки із завданнями.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Поняття: тріумвірат, вотчина, удільні князівства, політична роздробленість, міжусобиці, послаблення єдиновладдя, «Правда Ярославичів», Любецький з’їзд князів.

Персоналії: Ізяслав, Святослав, Всеволод.

Дати: 1054—1073 рр. — тріумвірат Ярославичів, 1068 р. — поразка Ярославичів від половців на річці Альті, повстання киян, 1097 р. — Любецький з’їзд князів, 1103 р. — перемога руського війська над половцями на річці Сутінь.

I.   Організаційна частина

Оголошення теми та очікуваних результатів.

II. Актуалізація опорних знань

Робота із джерелом

Прочитайте уривок із джерела та дайте відповіді на запитання.

У рік 1054. Преставився великий князь руський Ярослав. А коли ще він був живий, наставив він синів своїх, сказавши їм: «Осе я одходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви брати від одного отця і одної матері. І якщо будете ви в любові межи собою, то й бог буде в вас, і покорить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим. Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно. Тепер же поручаю я, — замість себе, — стіл свій, Київ, найстаршому синові своєму, брату вашому Ізяславу. Слухайтесь його, як ото слухались ви мене, нехай він вам буде замість мене. А Святославу даю я Чернігів, а Всеволоду — Переяславль, а Ігорю — Володимир, а Вячеславу — Смоленськ».

1.   До чого закликав Ярослав Мудрий своїх синів?

2.   Чим ви можете пояснити виникнення такого заповіту? Що турбувало князя Ярослава?

3.   Існують два погляди на Ярославів заповіт. Одні історики вважають, що він мав усунути причини міжусобних війн синів Ярослава, інші — що заповіт сприяв роздробленості Київської Русі. Якою є ваша точка зору щодо цього питання? Свою відповідь аргументуйте.

4.   Спрогнозуйте подальший перебіг подій у Давньоруській державі. На підставі чого ви зробили такий прогноз?

Завдання

Впишіть до схеми імена синів Ярослава Мудрого та назви міст, які вони отримали у своє володіння.

Відповідь: Ізяслав (Київ), Святослав (Чернігів), Всеволод (Переяслав), Ігор (Володимир), В’ячеслав (Смоленськ).

III.  Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1.   Правління Ярославичів. Повстання киян 1068 р.

2.   Боротьба за київський стіл.

3.   Любецький з’їзд князів.

1.   Правління Ярославичів. Повстання киян 1068 р.

Розповідь учителя

За заповітом Ярослава Мудрого великим київським князем мав стати його старший син Ізяслав. Однак після смерті батька брати Святослав і Всеволод не визнали Ізяслава верховним володарем Київської держави. Міста і землі, які заповів їм батько, Ярославичі вважали своїми особистими спадковими володіннями — вотчинами. Мабуть, саме тому Ізяславові довелося погодитися на спільне з братами правління державою.

Синтез думок

В ХІ ст. зміцніло прагнення середніх і малих руських князів до відокремлення від Києва. Посилення позицій удільних князів спонукало їх до виходу з-під політичної влади великого князя.

1)  Визначте причини такого становища.

2)  Доведіть, що такі процеси відбувалися в більшості тогочасних країн Європи.

Мій конспект

Причини феодальної роздробленості Київської Русі:

Перетворення великого землеволодіння на спадкове.

Воєнно-політичне посилення бояр та удільних князів, які ставили власні інтереси вище за державні; влада великого князя стала зайвою.

Поява нових міст як економічних і воєнно-політичних центрів, наростання суперництва між ними та Києвом.

Зміна торговельних шляхів у зв’язку з пануванням у степу кочових племен, які перекрили шляхи до Чорного і Каспійського морів; Київ залишився за межами основних торговельних шляхів.

Панування натурального господарства, що зменшувало потребу в торговельних контактах та об’єднанні земель.

Відсутність чіткої системи престолонаслідування, суперництво за владу.

Великі розміри держави, якою було важко керувати з єдиного центру; формування суттєвих регіональних відмінностей, які почали роз’єднувати східнослов’янську спільноту.

Розповідь учителя

Період 1054—1073 рр. в історії Київської Русі називають добою тріумвірату — співправління Ізяслава, Святослава та Всеволода. Усі найважливіші державні справи тріумвіри розв’язували разом. Молодших братів Ігоря та В’ячеслава вони усунули від державних справ і привласнили після смерті останні їхні володіння. Це викликало обурення серед молодших Ярославичів і заклало підґрунтя майбутніх усобиць. Позбавлені влади князі на Русі дістали назву ізгоїв. Саме вони стали вагомим чинником подальшої міжусобної боротьби.

Робота зі схемою

1)  Давши визначення поняття «тріумвірат», учитель пропонує учням занести до схеми імена князів, що увійшли до його складу.

Зразок схеми

2)  Учитель пропонує учням поміркувати, чому до нового органу правління не увійшли Ігор та В’ячеслав, і визначити наслідки цієї події.

Аналіз інформації

Український історик М. Грушевський зазначає, що Ізяслав «при деяких, можливо, добрих властивостях, був позбавлений енергії, рішучості, широкого розуму… Він не відігравав серед братів особливо впливової, першої ролі…». Які факти дозволили автору зробити такі висновки? Чи згодні ви з ними? Свою відповідь аргументуйте.

Розповідь учителя

У період правління старших Ярославичів починається новий етап боротьби з кочовиками на південних кордонах Русі. У 1060 р. тріумвіри здійснили спільний похід проти орди кочовиків-торків, яка з’явилася на південних кордонах Русі, і розгромили її. Однак цей успіх був затьмарений подальшими подіями.

Перша сутичка між старшими Ярославичами та обділеними ними родичами відбулася 1064 р. Захоплені цією боротьбою тріумвіри не змогли своєчасно організувати відсіч новим ордам кочовиків-половців (кипчаків). Уперше про появу половців на кордонах Русі в літописі згадується під 1055 р. Половці, здійснюючи свої набіги, мали відмінну від своїх попередників тактику. Вони намагалися уникати прямих сутичок. Їхньою головною метою було захоплення невільників, яких потім продавали в країни Близького і Середнього Сходу. Половці нападали зненацька і, захопивши полонених, швидко зникали в степу.

На початку вересня 1068 р. половці напали на Переяславську землю.

(Далі вчитель зауважує, що кожний із братів Ярославичів прагнув насамперед задовольнити власні інтереси, мало дбаючи про державні справи. Про наслідки такої політики яскраво розповідає джерело.)

Робота із джерелом

Прочитайте уривок із джерела та дайте відповіді на запитання.

У рік 1068. Прийшли іноплемінники на Руську землю, половці многі. А Ізяслав, і Святослав, і Всеволод вийшли супроти них на [річку] Альту. І коли настала ніч, рушили вони одні проти одних. За гріхи наші напустив бог на нас поганих, і побігли руські князі, і перемогли половці.

1)  Коли відбулася битва, описана в джерелі?

2)  Яким був її результат?

3)  Чим ви можете пояснити причини поразки Ярославичів?

Завдання

Запропонувати учням доповнити схему, вписавши до неї дату битви на річці Альті, сторони протистояння та результат.

Битва на річці Альті

________ рік

Результат: _____________________________________________________________

Робота із джерелом

Розглянути повстання киян 1068 р. допоможе уривок із роману Р. Іванченко «Гнів Перуна». Прочитайте текст джерела та дайте відповіді на запитання.

…На річці Альті княжих воїв вночі перебили половці. Ізяслав і його брати ледве повтікали й поховалися по градах. А землю половчини захопили безборонно… Отоді кияни і вдарили віче. Зібралися на торговищі й почали радитись. І до них прийшов отець Никон, схимник печерський. Ніхто вже не впізнав в білобородому старці першого руського митрополита Іларіона… І ось уперше тоді під час м’ятежу в Києві, літа 1068-го, Іларіон свій глас підняв до простолюдинів, навчав сих людей просити у князя мечі й коней і самим загородити поле списами. Кияни послали гінців до князя. Але Ізяслав убоявся давати мечі розшалілим киянам. Тоді Никон махнув посохом: «Підемо, люди через міст, до княжого поруба! Там сидить у ямі князь полоцький Всеслав, онук Рогніди! Кличмо його на стіл київський!» Юрба кинулась через міст, побігла до княжої темниці, сокирами розрубала колоди, витягла з ями-поруба напівосліплого Всеслава… Старий Всеслав мав слухатись юрби. Ополчив народ. Сім місяців княжив у Києві, доки Ізяслав не прийшов з лядськими ратями стіл отчий відбирати. Тоді потай утік Всеслав — не хотів ставати поперек волі братів своїх, що полонили його. Знав, натовп уміє потім так само сліпо ненавидіти, як і поклонятись. Ізяслав повернувся у Київ, а син його Мстислав жорстоко помстився над киянами…

1)  Пригадайте, що таке «віче».

2)  Чим було викликано повстання киян у 1068 р.?

3)  Яку вимогу поставили кияни перед Ізяславом? Чому він її не виконав?

4)  Чим завершилося повстання киян?

5)  Яким чином Ізяславу вдалося відновити свою владу в Києві? Поміркуйте, чому Ізяслав звернувся по допомогу не до братів, а до польського короля.

Робота з підручником

Учні отримують завдання, опрацювавши текст підручника, виписати до зошита рік затвердження «Правди Ярославичів» та зміни, які були внесені до нової збірки законів.

Мій конспект

1072 р. — затвердження князями Ізяславом, Святославом, Всеволодом, боярами та вищим духовенством нового збірника законів під назвою «Правда Ярославичів», який:

скасовував криваву помсту за вбивство, замінивши її грошовим штрафом;

посилював відповідальність за порушення законів;

збільшував розміри штрафів за вчинення збитків власності;

засвідчив перетворення князівської влади на вищий орган нагляду за дотриманням норм соціального життя різних груп населення.

2.   Боротьба за київський стіл

Розповідь учителя

Через деякий час між тріумвірами спалахнув черговий конфлікт, унаслідок якого Святослав зі Всеволодом вигнали Ізяслава з Києва. Упродовж 1073—1076 рр. київським князем був Святослав, якому вдалося зміцнити великокнязівську владу. Із метою посилення влади над удільними князями він перерозподілив між ними володіння. Крім Києва Святослав залишив за собою Чернігів, а в інших містах посадив намісниками своїх синів і племінників. У своїх діях він користувався підтримкою брата Всеволода. І хоча великим київським князем був Святослав, історики вважають, що фактично існував дуумвірат — співправління двох князів — Святослава і Всеволода.

Після смерті Святослава великокнязівський престол повернув собі Ізяслав. Він позбавив влади синів Святослава й віддав, згідно з існуючими правилами престолонаслідування, Чернігів Всеволодові. Але проти Всеволода виступив Олег Святославич, що вважав Чернігів своєю спадщиною, який до того ж привів із собою половецькі орди. Князь Олег Святославич за розпалювання усобиць і залучення до них половців отримав від автора «Слова о полку Ігоревім» ім’я «Гориславич».

Робота із джерелом

Прочитайте уривок зі «Слова о полку Ігоревім» і дайте відповіді на запитання.

Отоді за Олега Гориславовича
Сіялися-росли усобиці,
Гинули внуки Дажьбогові,
В княжих чварах віку позбавлялися,
Отоді в землі Руській
Не так ратаї гукали-покликали,
Як ворони крякали-кричали,
За трупи перекір маючи…

1)  За що Олег Святославич отримав ім’я «Гориславич»?

2)  Визначте наслідки політики Олега для руських земель.

Розповідь учителя

На допомогу Всеволоду прийшов Ізяслав. Вирішальна битва відбулася 3 жовтня 1078 р. І хоча перемогу в ній здобули старші Ярославичі, у ній загинув Ізяслав, і влада перейшла до Всеволода, який князював у Києві впродовж 1078—1093 рр. У цей час на Русі відновилася одноосібна монархія, однак вона значно поступалася владі київських князів у часи Володимира Святославича та Ярослава Мудрого.

Всеволод вів запеклу боротьбу з обділеними родичами, які домагалися своїх уділів, але врешті-решт пішов на поступки й надав їм князівства. Унаслідок цього центральна влада та єдність держави значно послабли. В умовах постійних нападів половців на руські землі спалахи усобиць були дуже небезпечними. Імовірно, саме тому син Всеволода Володимир Мономах після смерті батька поступився престолом синові Ізяслава Святополку (1093—1113 рр.).

(Після розповіді вчителя про боротьбу за київський стіл у 70-х рр. ХІ ст. й політику князів Святослава і Всеволода учням пропонується виконати завдання.)

Завдання

1)  Хто з Ярославичів (Ізяслав, Святослав, Всеволод) викликає у вас більшу симпатію? Чому?

2)  Визначте, які факти із життя Ярославичів стосуються Ізяслава, які — Святослава, а які — Всеволода.

а)  Був старшим із братів-Ярославичів.

б)  Пішов на поступки князям-ізгоям.

в)  Прагнучи більшої влади, підмовив свого брата прогнати Ізяслава, зосередив владу у своїх руках у 1073 р.

г)  Був високоосвіченою людиною, знав п’ять мов.

д)  У боротьбі за київський престол опирався на поляків.

е)  Помер у 1076 р.

Відповідь: Ізяслав — а, д; Святослав — в, е; Всеволод — б, г.

3.   Любецький з’їзд князів

Розповідь учителя

Боротьба за владу послаблювала Русь і робила її південні землі вразливими до нападів половців. Необхідність подолати незгоди й об’єднати сили для боротьби підштовхувала до зближення князів. Велику роль в організації сил для боротьби з половцями відіграли князівські з’їзди.

Робота із джерелом

Прочитайте уривок із джерела та дайте відповіді на запитання.

У рік 6605 [1097]. Прибули Святополк [Ізяславич], і Володимир [Всеволодович], і Давид Ігорович, і Василько Ростиславич, і Давид Святославич, і брат його Олег і зібралися [в городі] Любечі, щоб уладнати мир. І говорили вони один одному, кажучи: «Пощо ми губимо Руськую землю, самі проти себе зваду маючи? А половці землю нашу розносять і раді є, що межи нами війна донині. Відтепер з’єднаймося в одне серце і обережімо Руськую землю. Кожен хай держить отчину свою: Святополк — Київ Ізяславів; Володимир — Всеволодів [уділ]; Давид, і Олег, Ярослав — Святославів [уділ]; [іншим хай будуть] городи, які їм роздав Всеволод: Давидові — Володимир; двом Ростиславичам: Перемишль — Володареві, а Теребовль — Василькові». І на цім вони цілували хреста: «А якщо відтепер хто на кого встане, то проти того будемо ми всі і чесний хрест». І сказали вони всі: «Хай буде проти нього хрест чесний і вся земля Руськая».

1)  Коли відбувся Любецький з’їзд князів?

2)  Із якою метою він був скликаний?

3)  Якими були його рішення?

4)  Поясніть, як ви зрозуміли слова: «Кожен хай держить отчину свою».

5)  Дайте власну оцінку рішень Любецького з’їзду.

6)  Спрогнозуйте, чи виконають князі ці рішення. Свою думку обґрунтуйте.

Завдання

Заповніть пропуски в тексті, підкресливши правильні відповіді з варіантів, зазначених у дужках.

На з’їзд у Любечі, що відбувся в … (1068 р., 1079 р., 1097 р.), зібралися… (князі, бояри, селяни). Ініціатором проведення цієї зустрічі виступив… (Святополк, Володимир Мономах, Ізяслав). Метою з’їзду було… (припинити князівські міжусобиці, організувати боротьбу з печенігами, сприяти розвитку культури). Для цього було прийняте рішення… (об’єднати князівські війська, закріпити за князями удільні князівства, розширити будівництво бібліотек).

Робота з підручником

Щоб закріпити вивчений матеріал, за допомогою підручника заповніть хронологічну таблицю «Правління Ярославичів».

Мій конспект

Правління Ярославичів

Дата

 

Подія

 

1054—1073 рр.

 

Утворення тріумвірату — співправління старших синів Ярослава — Ізяслава, Святослава і Всеволода, що засвідчило послаблення центральної влади й посилення політичних центрів на місцях

 

1068 р.

 

Поразка Ярославичів від половців на річці Альті, що спричинило повстання киян

 

1069 р.

 

Повернення київського престолу Ізяславу за допомогою польського короля Болеслава ІІ Сміливого

 

1072 р.

 

Затвердження нової збірки законів «Правда Ярославичів», яка засвідчила перетворення князівської влади на вищий орган нагляду за дотриманням норм соціального життя різних груп населення

 

1073 р.

 

Припинення існування тріумвірату; початок міжусобних війн між Ярославичами, спричинених відсутністю єдиної системи престолонаслідування

 

1078—1093 рр.

 

Правління Всеволода — останнього сина Ярослава Мудрого, який займався розв’язанням двох найголовніших проблем: не допустити розпаду держави на окремі князівства й забезпечити її надійний захист від половців (боротьба з князями-ізгоями, які домагалися своїх уділів; поступки Всеволода цим князям — утвердження Олега Святославича у Тмутаракані, Давида Ігоревича — у Дорогобузькому князівстві, братів Ростиславичів — у Галичині, Ярополка Ізяславича — у Волинському князівстві)

 

1097 р.

 

Любецький з’їзд князів, рішення якого закріпили поділ Русі на удільні князівства, що стали власністю окремих родин Рюриковичів і згуртували князів на боротьбу з кочовиками

 

1103 р.

 

Перемога руського війська над половцями на річці Сутінь

 

Результати. Правління Ярославичів ознаменувалося посиленням міжусобиць, послабленням єдиновладдя, зростанням політичної ролі місцевих князів

 

 

IV.   Закріплення вивченого матеріалу

Незакінчені речення

Закінчіть речення: «Правління Ярославичів ознаменувалося…».

Вчимося робити висновки

Самостійно підбийте підсумки уроку та зробіть висновки.

Розповідь учителя (підбиття підсумків)

Під час правління Ярославичів розпочався поступовий процес розпаду Київської Русі й занепаду влади великого князя. Він уже не мав тієї влади й сили, як попередні великі київські князі. Сини Ярослава, не бажаючи поступитися власними амбіціями, знехтували заповітом батька, натомість примушуючи інших його дотримуватися.

За часів правління Ярославичів перед Руссю постала нова загроза зі степу. Напади орд половців були спустошливими для Південної Русі. Половці вдало користувалися міжкнязівськими чварами, здійснюючи нові набіги.

Міжкнязівські чвари й набіги степовиків негативно впливали на розвиток Київської Русі. Це розуміли і сучасники подій. Щоб узгоджувати інтереси князів й організувати відсіч половецьким набігам, найвпливовіші князі збиралися на з’їзди. Завдяки з’їздам удавалося припиняти міжусобиці, організовувати князів на спільні походи проти половців. Важливим для подальшої долі Русі стало прийняття нового принципу престолонаслідування.

Тестове завдання

Установіть хронологічну послідовність подій, і ви дізнаєтеся ім’я дочки великого князя київського Всеволода Ярославича, дружини німецького імператора Генріха IV. (Завдання заздалегідь підготовлене на дошці.)

К

 

 

В

 

 

Р

 

 

С

 

 

П

 

 

А

 

 

І

 

 

Є

 

 

Я

 

 

 

1   Любецький з’їзд князів

2   битва на р. Альті

3   правління Святослава

4   повстання у Києві

5   загибель Ізяслава

6   формування тріумвірату синів Ярослава

7   запровадження «Правди Ярославичів»

8   смерть Всеволода

9   перемога руського війська над половцями на річці Сутінь

Відповідь: Євпраксія (6, 2, 4, 7, 3, 5, 8, 1, 9).

Завдання на закріплення

Заповніть пропуски в тексті, підкресливши правильні відповіді з варіантів, зазначених у дужках.

У 1078 р. … (Ізяслав, Всеволод, Святослав) намагався повернути київський престол, спираючись на підтримку … (угорського, польського, галицького) війська. Так він … (уперше, удруге, утретє) став київським володарем. Його племінники були позбавлені найважливіших володінь, тому вони … (виїхали за кордон, постриглися в ченці, розпочали міжусобні війни). У результаті … (Ізяслав, Всеволод, Святослав) загинув, а київський престол дістався … (Всеволоду, Всеславу, Володимиру).

V.  Домашнє завдання

1.   Підручник.

2.   Складіть історичний портрет братів-Ярославичів: І варіант — Ізяслава, ІІ варіант — Святослава, ІІІ варіант — Всеволода.

3.   Індивідуальне випереджальне завдання: підготуйте розповідь про життя та діяльність Володимира Мономаха та Мстислава Володимировича від їхнього імені.

Категорія: Історія України 7 клас | Додав: uthitel (11.11.2013)
Переглядів: 5368 | Рейтинг: 3.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: