Урок 11 Культура Київської Русі наприкінці Х — у першій половині ХІ ст. - Історія України 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Історія України 7 клас

Урок 11 Культура Київської Русі наприкінці Х — у першій половині ХІ ст.

Урок 11

Культура Київської Русі наприкінці Х — у першій
половині ХІ ст.

Мета: ознайомити учнів із процесом виникнення східнослов’янської писемності та розвитком української мови, з’ясувати значення заснування шкіл, проаналізувати основні здобутки давньоруської культури кінця Х — першої половини ХІ ст.

Очікувані результати: учні зможуть: розповідати про виникнення східнослов’янської писемності та розвиток української мови, обґрунтовувати поширення писемності серед різних верств населення; з’ясувати значення заснування шкіл; характеризувати усну народну творчість; описувати видатні пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, музики.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, посібник «Експрес-контроль», тексти джерел, ілюстрації (картина В. Васнецова «Богатирі», Вишгородська ікона Богородиці (візантійська традиція), перша половина ХІІ ст.; євангеліст Лука (мініатюра з Остромирового Євангелія, 1056—1057 рр.); мозаїка Богоматері Оранти; Христос Вседержитель із Софійського собору в Києві; Софійський собор у Києві (перша половина ХІ ст.), сучасний вигляд; родина князя Святослава Ярославича (мініатюра з «Ізборника» 1073 р.); Успенська соборна церква Києво-Печерського монастиря, 1073—1087 рр. (реконструкція, сучасний вигляд)).

Поняття: культура, усна народна творчість, билини, архітектура, фреска, мозаїка, Софійський собор, Остромирове Євангеліє, «Слово про закон і благодать», скоморохи.

Персоналії: Кирило і Мефодій, Ілля Муромець, Альоша Попович, Добриня Микитич, митрополит Іларіон, Алімпій, Григорій.

Дати: початок 60-х рр. ІХ ст. — створення слов’янської абетки, 1037 р. — будівництво Софійського собору, 1051 р. — обрання митрополитом Іларіона, заснування Києво-Печерської лаври, 1056—1057 рр. — виготовлення Остромирового Євангелія.

I.   Організаційна частина

Оголошення теми та очікуваних результатів.

II. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання

Тестова перевірка домашнього завдання (за посібником «Експрес-контроль» (тест № 5)).

Синтез думок

Поміркуйте, який вплив справило запровадження християнства на розвиток культури Київської Русі.

III.  Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1.   Розвиток мови та писемності. Школи.

2.   Усна народна творчість.

3.   Архітектура. Образотворче мистецтво та музика.

1.   Розвиток мови та писемності. Школи

Розв’язання проблеми

Для визначення точного часу, умов та обставин виникнення в русичів писемності сучасна наука має не так багато відомостей. Тому одні вчені визнають наявність письма на Русі ще задовго до хрещення, інші вважають, що писемність Русі — результат прийняття християнства. Сьогодні відомо, що вже в середині І тис. слов’янські племена користувалися своєрідним піктографічним письмом. Про раннє ознайомлення Русі з писемністю свідчить також літописне повідомлення про знахідку Кирилом у Корсуні (Херсонесі) Євангелія і Псалтиря, написаних «руськими письменами». Чорноризець Храбр (кінець ІХ — початок Х ст.) згадує «черти і рези». Звичайно, таке письмо було непридатне для складних текстів, тому русичі почали використовувати букви грецького алфавіту. На межі ІХ—Х ст. на території Першого Болгарського царства на основі синтезу грецького письма та глаголиці виникла більш досконала азбука, яка дістала назву кирилиці. Нею й написані відомі нам пам’ятки давньоруської літератури.

1)  Чому серед науковців не існує єдиної точки зору щодо часу виникнення писемності на Русі?

2)  Які факти свідчать на користь того, що письмо на Русі існувало вже задовго до хрещення?

3)  Поясніть значення слів «глаголиця» і «кирилиця».

4)  Яким було значення виникнення писемності у слов’ян для культурного розвитку Київської Русі?

Розповідь учителя

До другої половини ІХ ст. у слов’ян не було абетки й писемності. Хоча й збереглися повідомлення про те, що в XI ст. східні слов’яни мали власну писемність, або «руські письмена». Зокрема, у творі «Сказання про письмена» болгарського письменника Чорноризця Храбра, який жив на зламі IX—X ст., згадується, що до прийняття християнства слов’яни користувалися для письма власними «чертами і резами». Слов’янський просвітник Кирило Солунський повідомляв, що на початку 60-х рр. ІХ ст. він бачив у Херсонесі писані «руськими письменами» Євангеліє та Псалтир.

У 863 р. слов’янський просвітник Кирило створив слов’янську абетку. Згодом Кирило та його брат Мефодій були направлені візантійським імператором до Моравії для проповіді християнства слов’янською мовою. Брати перекладали слов’янською мовою церковні книги, і таким чином їхня діяльність закладала підвалини слов’янської писемності.

Узагалі існувало дві форми слов’янської абетки: кирилиця і глаголиця, які зберігалися за алфавітним складом, розташуванням, назвами букв, але відрізнялися за формою їх написання. Глаголиця — від старослов’янського слова «глаголъ» — «слово», глаголити — говорити; створена близько 863 р. Кирилом, що родом із міста Салоніки. Як система знаків глаголиця ідеально відповідала слов’янській звуковій системі, нею написані найдавніші слов’янські пам’ятки, зокрема Київські глаголичні листки.

Глаголиця проіснувала недовго, в ХІ ст. її витіснила кирилиця. Кирилична абетка була створена на основі грецького алфавіту, доповненого кількома літерами, що передавали шиплячі звуки, яких не було в грецькій мові. У кирилиці перша буква називалася «аз» (що означає «я»), друга — «буки» («букви»), третя — «веди» («відати», «знати»). Отже, у буквальному перекладі три перші букви кирилиці означають: «Я букви знаю».

Питання про те, яка зі слов’янських абеток — кирилиця чи глаголиця — є давнішою, і до цього часу залишається предметом дослідження істориків.

Мій конспект

Розвиток мови та писемності

Формування мовних особливостей.

Усталення місцевих мовних діалектів.

Становлення міжплемінної та надплемінної мов.

Дискусійність питання щодо виникнення писемності у слов’ян.

Поширення церковнослов’янської мови, яку ще називають старослов’янською.

Початок формування давньоруської писемно-літературної мови, якою складалися літописи, юридичні пам’ятки, світські художні твори.

Відмінність церковнослов’янської та писемно-літературної мови від розмовної.

Середина ХІ ст. — започаткування на Русі власного письменства.

Перший оригінальний твір — «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона.

Створення спеціальних шкіл для дітей знаті (988 р. — заснування першої такої школи Володимиром Великим).

Неухильне зростання мережі шкіл.

Аналіз інформації

Сучасні дослідники вважають, що формування особливостей, властивих українській мові, відбувалося починаючи від VІ—VІІ ст.

1)  Використовуючи матеріал підручника, з’ясуйте, на підставі яких фактів було зроблено такий висновок.

2)  Висловіть власну думку щодо цього питання.

(Розглядаючи питання про шкільну освіту, учням пропонується опрацювати історичні джерела.)

Робота із джерелами

1)  Прочитайте уривок з історичного джерела і дайте відповіді на запитання.

І, пославши [мужів своїх], став він у знатних людей дітей забирати і оддавати їх на учення книжне. А матері ж дітей своїх оплакували, бо іще не укріпилися вони були вірою, і як померлого вони оплакували…

а)  Про яку подію йдеться в наведеному уривку?

б)  За якого князя відбулася ця подія? Яким було її значення?

в)  Як ви гадаєте, чому матері «дітей своїх оплакували, як померлого»?

2)  Прочитайте уривок з історичного джерела і дайте відповіді на запитання.

І при нім стала віра християнська плодитися в Русі і розширятися, і чорноризці стали множитись, і монастирі стали з’являтися… І придбав він книги, що ними поучаються віруючі люди і втішаються ученням божественного слова. Бо як ото хто-небудь землю зоре, а другий засіє, а інші пожинають і їдять поживу вдосталь, — так і сей. Отець бо його… землю зорав і розм’якшив, себто хрещенням просвітив, а сей великий князь… засіяв книжними словами серця вірних людей, а ми пожинаємо, приймаючи науку книжну.

а)  Про якого князя писав літописець?

б)  Поясніть, як ви зрозуміли слова «Бо як ото хто-небудь землю зоре, а другий засіє, а інші пожинають і їдять поживу вдосталь, — так і сей». Що ними хотів показати літописець?

в)  Яким був внесок Ярослава Мудрого у справу поширення освіти на Русі?

Творче завдання

Напишіть твір-роздум за темою «Навчання в монастирській школі».

(Можна дати як домашнє завдання.)

Матеріал для виконання завдання

Навчання в монастирській школі

Учителями в школах були священики. Тут навчали читати, писати, а також церковного співу та основ християнської моралі. Школи не мали окремих будинків. Учні збиралися в будь-якому приміщенні. Як підручники використовувалися богослужебні книги, найчастіше — Псалтир. Навчання грамоти розпочиналося з вивчення азбуки. Учні писали на покритій воском дощечці за допомогою писал — металевих або кістяних стрижнів із загостреним кінцем і лопаткою у верхній частині. Гострим кінцем писали букви і слова, а лопатками згладжували написане. Для кращого запам’ятовування алфавіту букви писали на окремих предметах (пряслицях, гребінцях, дерев’яних дощечках). Великі тексти писали на березовій корі.

Учитель зауважує, що в другій половині ХІ ст. на Русі започатковується власне письменство, найяскравішим прикладом якого було «Слово про закон і благодать» Іларіона. Зважаючи на те, що учні вже знають цю історичну постать із попередньої теми, їхній увазі пропонується виконати завдання.

Завдання на встановлення історичної постаті

Визначте, про кого йдеться.

Рік його народження невідомий. Він був першим київським митрополитом, талановитим письменником, оратором, філософом та істориком. Спочатку він працював старшим священиком князівського храму в селі Берестові під Києвом. Відзначався вченістю і благочестям, входив до кола близьких порадників Ярослава Мудрого. У 1051 р. Собор руських єпископів висвятив його на київського митрополита. Його перу належить видатний богословський твір «Слово про закон і благодать». Помер близько 1088 р. (Митрополит Іларіон)

Аналіз інформації

Накопичення книжок дуже скоро привело до заснування при митрополії в Києві першої відомої на Русі бібліотеки, про яку згадує літопис під 1037 р. На думку вітчизняних дослідників, тільки в цій бібліотеці вже за Ярослава Мудрого налічувалося понад 1000 примірників літератури з різних галузей знань — художньої, юридичної, історичної тощо.

1)  Яким було культурно-історичне значення описаної вище події?

2)  Як наведена вище інформація характеризує ставлення Ярослава Мудрого до книжної справи?

2.   Усна народна творчість

Розгляд цього питання доцільно розпочати з розтлумачення поняття «усна народна творчість». Учитель звертає увагу на те, що усна народна творчість відзначалася багатством форм і розкривала духовний світ русичів.

Тестове завдання

Укажіть, що з переліченого належить до усної народної творчості. (Виберіть чотири правильні відповіді.)

1   казки

2   хроніки

3   прислів’я

4   церковні проповіді

5   обрядові пісні

6   літописи

7   закони

8   билини

Відповідь: 1, 3, 5, 8.

Запитання та завдання

1)  Наведіть приклади обрядових пісень, народних казок та прислів’їв. (До доби Київської Русі належать казки, де згадується Змій-Горинич. Літописець неодноразово називає половецького хана Тугоркана «змієвичем», а розповідаючи про перемогу 1103 р. над половцями, говорить, що Володимир Мономах «сокрушив голови зміям». Таким чином, учені вважають Змія-Горинича узагальненим образом половців.)

2)  Дайте визначення поняття «билини». Запишіть його до зошита. (Билини — народні речитативно-мелодійні епічні пісні соціально-побутового змісту, героїко-патріотичного характеру.)

3)  Якою була основна тематика билин?

Розповідь учителя

Усна народна творчість, зокрема билини, надихали не тільки письменників, а й художників на створення творів, які оспівували міць і силу народу. Одним із найвідоміших російських живописців, основою творчості якого були історичні та народні теми, вважається В. Васнецов. Найвідоміша картина майстра — «Богатирі». Понад 17 років працював художник над нею, створюючи збірний образ російських богатирів — Іллі Муромця, Добрині Микитича, Альоші Поповича. Стоячи на пагорбі, охороняючи кордон землі Руської, богатирі на картині В. Васнецова наділені невичерпною силою, упевненістю, надійністю. Незважаючи на спільні риси, образи богатирів різні. Ключова фігура — сильний і сміливий Ілля Муромець, найстарший із богатирів. Праворуч від Іллі на гнідому коні — Добриня Микитич, сильний і грізний. Ліворуч від Іллі — лукавий і кмітливий Альоша Попович, наймолодший із богатирів.

Робота з ілюстративним матеріалом

Розгляньте зображення картини В. Васнецова «Три богатирі» та дайте відповіді на запитання.

1)  Кого зображено на наведеній ілюстрації?

2)  Який вигляд мали давньоруські богатирі?

В. Васнецов «Три богатирі»

Рольова гра

Учні, які отримували випереджальне завдання підготувати костюми та розповіді про славетних давньоруських богатирів (Іллю Муромця, Альошу Поповича, Добриню Микитича), виступають із повідомленнями про цих билинних героїв та їхні подвиги.

Зразок повідомлень

Давньоруські богатирі

Ілля Муромець — це чернець і святий Києво-Печерської лаври, чия дійсна постать має відлуння в однойменному билинному образі з давньоруських народних пісень, записаних у середи­ні XIX ст., а також в образі силача з українських народних казок на ім’я Чобіток. Місце його народження достеменно невідоме. Згідно з билинами — до 30 років не міг ходити (що підтвердили дослідження мощей святого), потім став воїном і вступив до дружини князя Володимира Великого. Поборов Солов’я Розбійника поблизу Чернігова та здійснив багато інших подвигів, усю здобуту в походах здобич роздавав бідним, сім’ї не мав, на старість став монахом у Києво-Печерській лаврі, де нині перебувають його мощі. В одній із битв відбивався чоботом від ворогів, за що дістав прізвисько Чобіток. У билинах старих видань ХІХ ст. Іллю Муромця називають старим козаком, у новіших виданнях слова «козак» уже не існує. Проголошений святим у 1643 р. Життя Іллі Муромця-Чобітка відносять до XII ст. Дослідники датують його мощі XI—XII ст. Припускають, що святий загинув при взятті Києва князем Рюриком II у 1204 р., що супроводжувалося розгромом Печерського монастиря половцями, які були союзниками Рюрика.

Альоша Попович — фольклорний збірний образ богатиря в билинному епосі. Альоша Попович як молодший входить третім за значенням у богатирську трійцю разом з Іллею Муромцем і Добринею Микитичем. В українських думах також зустрічається персонаж Олексій Попович. Альошу Поповича відрізняє не сила (іноді навіть підкреслюється його слабкість, кульгавість і т. ін.). Йому властиві завзятість, наполегливість, кмітливість, винахідливість, хитромудрість. Умів грати на гуслях. Узагалі Альоша хвалькуватий, чванливий, лукавий і верткий; жарти його іноді не тільки веселі, а й підступні, навіть злі; його товариші-богатирі час від часу висловлюють йому свій осуд. У цілому образу Альоші властиві суперечливість і двоїстість. Найбільш архаїчним сюжетом, пов’язаним з Альошею Поповичем, вважається його бій із Тугарином. Альоша Попович вражає Тугарина дорогою в Київ. Тугарин погрожує Альоші Поповичу задушити його димом, засипати іскрами, спалити вогнем-полум’ям, застрелити головешками або проковтнути живцем. Бій Альоші Поповича з Тугарином відбувається біля води (Сафаст-річка). Здолавши Тугарина, Альоша розсікає й розкидує по чистому полю його залишки.

Добриня Микитич (Добриня) — історична особа, воєвода, дядько по матері (вуй) Володимира Великого. Брав участь у хрещенні Русі під князем Володимиром, що подекуди відбувалося насильницьким шляхом. У народі казали, що «Добриня хрестив мечем». Билини розповідають, що Добриня мучився від того, що вбивав людей, жаліючи про свою появу на землі, бо в іншому випадку «не вбивав би Добриня невинних душ, не проливав би крові даремної, не сльозив би Добриня батьків-матерів, не вдовив би Добриня молодих жінок, не пускав би сиротами малих дітей». Син Малка Любечанина. Деякі дослідники ототожнюють Малка Любечанина з Мстишею-Лютом Свенельдичем. Добриня вважається можливим прототипом билинного богатиря Добрині Микитича.

3.   Архітектура. Образотворче мистецтво та музика

Робота в групах

Учні об’єднуються в три групи, кожна з яких отримує завдання, використовуючи матеріал підручника, визначити характерні риси розвитку архітектури (І група), образотворчого мистецтва (ІІ група), музики (ІІІ група). Паралельно з відповідями учнів відбувається занесення характерних рис розвитку різних галузей мистецтва до таблиці.

Мій конспект

Характерні риси розвитку різних галузей мистецтва

Галузь мистецтва

 

Характерні риси

 

Архітектура

 

— Накопичення багатого досвіду в містобудуванні; перехід від дерев’яного до кам’яного і цегельного будівництва.

— Домінування в ранній період храмобудівництва візантійської традиції: Десятинна церква в Києві (Х ст.), Спасо-Преображенський собор у Чернігові (1031—1036 рр.).

— Втілення головних архітектурних досягнень Русі — Софійський собор у Києві, який став зразком при будівництві соборів у Новгороді та Полоцьку

Образотворче мистецтво

 

— Провідні жанри монументального живопису: фреска — розпис водяними фарбами по вогкій штукатурці, яким вкривалися стіни православних храмів, та мозаїка, зображення якої складалися зі смальти — кубиків спеціального кольорового скла.

— Виникнення та розвиток національної традиції іконописного мистецтва (перші відомі живописці — ченці Києво-Печерського монастиря Григорій та Алімпій).

— Поява мистецтва книжкової мініатюри (сюжетні ілюстрації, орнаментація книг тощо).

— Зародження книжкової мініатюри, якою прикрашаються рукописні книги (найдавніша пам’ятка — Остромирове Євангеліє (1056—1057 рр.), у якому відбито мовні особливості, що згодом стали характерними для мови українського народу; Євангеліє було переписане зі староболгарського оригіналу в Києві дияконом Григорієм для новгородського посадника Остромира

Музика

 

— Супроводження музикою, піснями та танцями різних обрядів.

— Поширення, за даними билин та літописів, у Русі таких музичних інструментів, як ріг, труби, бубон, гуслі, гудок.

— Поширення одноголосного співу, який із прийняттям християнства став частиною богослужіння

 

Завдання на закріплення

1)  За часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого свій зовнішній вигляд змінило головне місто держави — Київ. Опишіть, як розбудовувалося місто Київ за часів правління цих князів.

2)  Продовжте перелік відомих пам’яток архітектури Київської Русі другої половини Х — середини ХІ ст.: Десятинна церква, … .

3)  Початок кам’яного культового будівництва пов’язаний із побудовою в Києві церкви Богородиці, або, як її називали в народі, Десятинної.

а)  За правління якого князя було побудовано цю церкву? (Володимира Великого.)

б)  Поясніть, чому церкву називали Десятинною. (На утримання церкви виділялася десята частина великокнязівських прибутків.)

в)  З’ясуйте, чому ця унікальна споруда не збереглася до наших днів. За яких умов вона була зруйнована? (Церква була зруйнована під час монголо-татарської навали 6 грудня 1240 р.)

4)  Дослідник М. Кордон стверджує, що «риси самобутнього давньоруського мистецтва яскраво виявилися у Софійському соборі у Києві».

а)  Коли було побудовано Софійський собор? (1037 р.)

б)  Що означає назва храму? («Софія» в перекладі з грецької означає «мудрість».)

в)  Розгляньте ілюстрацію із зображенням Софійського собору та опишіть його зовнішній вигляд. Яке враження справляє на вас ця споруда?

г)  Поміркуйте, чому Софійський собор називають справжньою перлиною давньоруської архітектури.

д)  За допомогою підручника та додаткової літератури з’ясуйте, які прийоми застосовували руські майстри при будівництві храмових споруд.

5)  Характеризуючи розвиток монументально-декоративного живопису княжої доби, автори навчального посібника «Українська культура: історія та сучасність» (Львів, 1994) відзначають, що «загальнодоступна мова живопису сприяла утвердженню серед народу християнської релігії, пануючих та нових морально-естетичних цінностей. Храмові розписи розкривали основні положення християнського вчення в узагальнених, доступних для сприйняття образах, які в поєднанні з архітектурними формами мали глибокий емоційний вплив на людей».

а)  Яка роль належала живопису в справі утвердження серед народу християнської релігії? Чи згодні ви з твердженням, що «живописні зображення в храмах були своєрідною Біблією для тих, хто не знає грамоти»?

б)  Поміркуйте, чи можна віднести мозаїки та фрески до оригінального вітчизняного мистецтва. Свою відповідь обґрунтуйте.

6)  Унікальною пам’яткою скульптури вважають саркофаг Ярослава Мудрого, виготовлений у ХІ ст.

а)  За допомогою додаткової літератури з’ясуйте, який вигляд мала ця споруда, опишіть її. (Саркофаг був виготовлений із білого мармуру, вкритий чудовим рослинним орнаментом із християнською символікою. Саркофаг нагадує будинок або святиню з двосхилим дахом і кутовими прикрасами. Тематика рельєфів розподілена так, що поверхню стін нижньої скрині-домовини заповнюють символічні сюжети, які за допомогою орнаментальних мотивів розповідають про земну сутність особи похованого. Верхнє мармурове віко саркофага покрито рельєфами, що розкривають тему Раю. Центр фасадної нижньої площини заповнений круглою сонячною розеткою, яка символізує сонце, тобто «кесаря» України-Руси. Центральний мотив віка саркофага займають три хрести з різноманітною символікою, що втілюють образ Святої Трійці, основного об’єкта поклоніння новоприйнятого християнства. Уся орнаментальна символіка саркофага глибоко продумана і є своєрідним втіленням розвиненої мистецької й філософської думки того часу.)

б)  Поясніть, чому саркофаг Ярослава Мудрого вважають унікальною пам’яткою скульптурного мистецтва княжої доби.

7)  Дослідження засвідчують, що в Київській Русі музика супроводжувала найважливіші події життя народу: родинні та землеробські свята, обряди, військові походи. Були на Русі і свої професійні виконавці, які речитативом передавали билини та перекази. Сюжети з музичного життя Русі зображені на фресках Софійського собору. Скоморохи-музиканти пропагували народно-видовищну культуру, мандруючи Руссю й країнами Європи. Наприкінці Х ст. виник церковний спів. Він поширився разом із християнством із Візантії та в умовах Русі зазнав впливу самобутніх місцевих традицій. У тогочасній Русі не знали нотних ліній, а музичні мелодії записували спеціальними знаками — «крюками».

а)  Визначте, яка роль у житті населення Київської Русі належала музиці.

б)  Що ви дізналися про розвиток музичного мистецтва в Київській Русі?

в)  Дайте власну оцінку рівня розвитку музичної творчості другої половини Х — середини ХІ ст.

Робота з ілюстративним матеріалом

Учитель демонструє учням зображення таких пам’яток культури: Вишгородська ікона Богородиці (візантійська традиція), перша половина ХІІ ст.; євангеліст Лука (мініатюра з Остромирового Євангелія, 1056—1057 рр.); мозаїка Богоматері Оранти; Христос Вседержитель із Софійського собору в Києві; Софійський собор у Києві (перша половина ХІ ст.), сучасний вигляд; родина князя Святослава Ярославича (мініатюра з «Ізборника» 1073 р.); Успенська соборна церква Києво-Печерського монастиря, 1073—1087 рр. (реконструкція, сучасний вигляд).

1)  Назвіть зображені пам’ятки культури.

2)  Уважно розгляньте запропоновані зображення фресок і мозаїки та зробіть висновок про рівень розвитку образотворчого мистецтва періоду розквіту Київської Русі.

Вишгородська ікона Богородиці (візантійська традиція), перша половина ХІІ ст.

Євангеліст Лука. Мініатюра з Остромирового Євангелія. 1056—1057 рр.

Мозаїка Богоматері Оранти

Христос Вседержитель із Софійського собору в Києві

Софійський собор у Києві (перша половина ХІ ст.). Сучасний вигляд

Родина князя Святослава Ярославича. Мініатюра з «Ізборника» 1073 р.

Успенська соборна церква Києво-Печерського монастиря, 1073—1087 рр. Реконструкція. Сучасний вигляд

IV.   Закріплення вивченого матеріалу

Дидактична гра «Так чи ні?»

Визначте, чи правильні твердження.

1.   Заснування перших шкіл пов’язано з ім’ям Ярослава Мудрого. (Ні)

2.   Фреска — це розпис водяними фарбами по вогкій штукатурці. (Так)

3.   Скоморохи — це мандрівні актори. (Так)

4.   Слов’янську абетку створив митрополит Іларіон. (Ні)

5.   Заснування першої державної бібліотеки пов’язане з ім’ям Ярослава Мудрого. (Так)

6.   Ілля Муромець, Альоша Попович, Добриня Микитич — дійові особи обрядових пісень. (Ні)

Підбиття підсумків

Визначте внесок князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого в розвиток культури Київської Русі.

V.  Домашнє завдання

Підручник.

Категорія: Історія України 7 клас | Додав: uthitel (10.11.2013)
Переглядів: 3451 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: