Урок № 3 Огляд українських та зарубіжних освітніх сайтів. Веб-енциклопедії. Інтерактивне дистанційне навчання - Інформатика 10 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Інформатика 10 клас

Урок № 3 Огляд українських та зарубіжних освітніх сайтів. Веб-енциклопедії. Інтерактивне дистанційне навчання

Урок № 3         Огляд українських та зарубіжних освітніх сайтів. Веб-енциклопедії. Інтерактивне дистанційне навчання

Мета уроку: навести огляд українських та зарубіжних освітніх сайтів, веб-енциклопедій; ознайомити з освітніми послугами в умовах дистанційного навчання.

Очікувані результати: учні повинні знати засоби навчання в Інтернеті; правила роботи з веб-енциклопедіями, словниками, електронною поштою, електронними курсами та електронними бібліотеками тощо; можливості використання Інтернет-ресурсів у навчанні; освітні послуги дистанційного навчання; учні повинні вміти знаходити, запускати на виконання та використовувати засоби Інтернету; користуватися веб-енциклопедіями та довідниками; користуватися електронними бібліотеками та електронними посібниками; брати участь у форумах, відеоконференціях; спілкуватися за допомогою електронної пошти та соціальних мереж, створювати спільноти (групи за інтересами).

Обладнання: ПК, підручники, картки з практичними завданнями.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу, формування умінь та навичок.

1.   Організаційний етап

1.1.            Привітання вчителя й учнів, організація уваги.

1.2.            Перевірка наявності робочих зошитів, підручників тощо. Повідомлення теми та мети уроку.

2.   Перевірка домашнього завдання

Учні зачитують підготовлені відгуки щодо опрацьованих електронних засобів навчання за критеріями: актуальність, наочність, зручний інтерфейс, наявність теоретичного, практичного, додаткового матеріалів, питання для самоконтролю тощо.

3.   Мотивація навчальної діяльності

«Асоціативний кущ»

1.   Учні самостійно складають асоціативний кущ за таким алгоритмом:

а)   на аркуші паперу посередині учні мають написати словосполучення «Інтернет для навчання»;

б)   навколо цього словосполучення учні записують усі слова, які у них асоціюються із зазначеним словосполученням;

в)   між словами за допомогою стрілочок учні встановлюють зв’язки.

2.   Учні презентують свої асоціативні кущі та складають на дошці спільну схему.

Приклади слів і словосполучень для асоціативного куща: електронна пошта, пошукові системи (Google, Rambler, Мета), співтовариства за інтересами (Мой мир, Twitter, vkontakte), форуми, пошук інформації, електронні пособники, відеоуроки.

Приклад асоціативного куща — файл S_3.tif.

4.   Актуалізація опорних знань

Таблиця гіпотез

1.   За створеним асоціативним кущем учні заповнюють перший та другий стовпчики таблиці гіпотез «Інтернет для навчання» (файл Т_3.doc).

2.   У кінці вправи учні в парах обговорюють вагомість записаних тверджень, оцінюють їх за 10-бальною шкалою та записують оцінки у третій стовпчик таблиці «Рейтинг».

Таблиця гіпотез «Інтернет для навчання»

Засоби Інтернету

Шляхи використання

Рейтинг (від 1 до 10 балів)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.   Вивчення нового матеріалу

Робота у групах «Матриця думок»

1.   Учні в малих групах (2–4 особи) опрацьовують матеріал, поданий на картках

1-ша група:          Електронна пошта.

2-га група:            Дистанційне навчання.

3-тя група:          Електронні бібліотеки.

4-та група:          Електронні енциклопедії.

5-та група:          Мобільний Інтернет.

2.   Після опрацювання представник кожної групи коротко доповідає матеріал, висуває аргументи для доведення вагомості поданої інформації та необхідності застосування запропонованого засобу у навчанні, наводить конкретні приклади.

Приклади карток

 

Картка 1. Електронна пошта

Електронна пошта (e-mail) — це швидкий та зручний засіб спілкування між учнем та вчителем (або між учнями). Разом із текстовим матеріалом у вкладених файлах можна пересилати та отримувати великі архівні матеріали, рисунки, музику, відео. Основними сферами застосування електронної пошти є ведення особистого листування і робота з інформаційними ресурсами Інтернету (списки розсилки, служби новин, система пересилання файлів тощо).

Головна перевага електронної пошти над телефоном і звичайною поштою — це її зручність: можна надіслати повідомлення у будь-який час. Якщо повідомлення надійшло тоді, коли одержувача немає в онлайні (його комп’ютер не підключений до Інтернету), то він побачить це повідомлення під час наступної перевірки своєї електронної поштової скриньки. Якщо одержувач працює в онлайні, можна отримати відповідь за лічені хвилини.

Окрім того, електронна пошта є безкоштовною. На відміну від надсилання звичайного листа, не потрібно купувати марку або платити за послугу, незалежно від того, де живе одержувач. Оплачувати треба тільки підключення до Інтернету.

Щоб користуватись електронною поштою, необхідні:

  • підключення до Інтернету;
  • програма електронної пошти або служба веб-пошти (наприклад, Windows Mail — програма електронної пошти, яка входить до складу Windows). Можна також використовувати інші програми електронної пошти, інсталювавши їх на комп’ютер. Крім того, можна зареєструватися в безкоштовних службах веб-пошти, таких як Gmail, Yahoo! Mail тощо. Ці служби дозволяють перевіряти електронну пошту в браузері з будь-якого комп’ютера, підключеного до Інтернету;
  • адреса електронної пошти. Її можна отримати від Інтернет-провайдера або служби веб-пошти, підписавшись на послуги. Адреса електронної пошти складається з імені користувача (будь-який обраний вами псевдонім, не обов’язково справжнє ім’я), символу «@» та імені Інтернет-провайдера або служби веб-пошти — наприклад, osvita@gmail.com.

 

Сучасний пакет програм електронної пошти має добре організований інтерфейс користувача, який не потребує багато часу і зусиль для засвоєння та зазвичай забезпечує такі додаткові функції:

  • ідентифікація власника поштової скриньки;
  • автоматичне приєднання підпису;
  • адресні книги;
  • перевірка орфографії;
  • можливість створення поштових скриньок різного призначення;
  • шифрування/дешифрування повідомлень;
  • робота в автономному (офлайн) режимі;
  • фільтрація/маршрутизація повідомлень;
  • автоматичне надсилання відповіді про тимчасову відсутність отримувача;
  • автоматична переадресація листа на іншу адресу електронної пошти.

Таким чином, можемо назвати перевагами електронного листування:

  • швидкість пересилання повідомлень;
  • можливість передавати не лише тексти, а й мультимедійні дані;
  • можливість надсилати одне й те саме повідомлення одразу кільком адресатам;
  • вартість електронного листа набагато нижча за вартість «паперового».

 

Картка 2. Дистанційне навчання

Дистанційне навчання (ДН) — це новий вид навчання, в основу якого покладено використання інформаційно-комунікаційних технологій, що дають змогу навчатися на відстані без особистого контакту між викладачем і учнем. Дистанційне навчання здійснюється за допомогою Інтернету. ДН — це сукупність технологій, які забезпечують доставку учням основного обсягу матеріалу для вивчення і тестування. Воно виникло в Європі ще наприкінці XVIII століття з появою регулярного поштового зв’язку і називалося кореспондентським навчанням. Утім, безліч цілком сучасних вищих навчальних закладів практикують його і сьогодні, поряд з використанням новітніх інформаційних технологій.

Слід відзначити, що в багатьох країнах використовуються різні визначення дистанційного навчання й освіти, такі як «відкрите», «віртуальне», «електронне», «онлайнове». Ще 1969 року у Великобританії було засновано перший у світі університет дистанційної освіти — «Відкритий університет».

Сьогодні використовуються різні технології ДН, сфера застосування яких залежить від використовуваних засобів інформаційного забезпечення, способів керування пізнавальною діяльністю учнів, методів контролю та самоконтролю знань. У різних формах ДН існують свої способи оцінювання знань і свій необхідний рівень підготовки викладачів.

Оптимізація ДН на сучасному етапі розвитку освітньої системи дозволяє структурувати навчальний процес залежно від вартості доставки навчальних курсів. Це, у свою чергу, визначає способи взаємодії між викладачами та учнями. 20 грудня 2000 року постановою МОН України було прийнято Концепцію розвитку дистанційної освіти в Україні. У концепції визначено, що «дистанційна освіта — це форма навчання, рівноцінна з очною, вечірньою, заочною та екстернатом, що реалізується в основному за технологіями ДН».

Інструменти спілкування у ДН: електронна пошта, форум, чат, відеоконференція, вебінар, блог, технології Wi-Fi.

Дистанційна форма навчання передбачає створення єдиного інформаційно-освітнього простору, де учень має вільний доступ до матеріалу курсу, підручників, віртуальних практикумів, енциклопедій, словників, отримання консультацій.

Таким чином, перевагами ДН є:

  • оперативне одержання інформації, швидкий зв’язок тьютора (викладача) з учнем;
  • доступність інформації;
  • створення сприятливих умов для самовдосконалення учня;
  • зняття психологічних бар’єрів;
  • зменшення загальних витрат на навчання (економія транспортних витрат, витрат на оренду приміщення, на придбання підручників тощо).

Дистанційна освіта за допомогою сучасних технологій дозволяє отримати дипломи людям з обмеженими можливостями, наприклад глухим, сліпим або особам, які мають захворювання опорно-рухового апарату. ДН застосовується не тільки для здобуття освіти студентами. Цей спосіб отримання знань дуже зручний у застосуванні для школярів, які через хворобу не можуть відвідувати школу протягом тривалого часу або змушені здобувати освіту вдома. Крім того, за допомогою ДН здійснюється перепідготовка співробітників різних корпорацій і підвищення їхньої кваліфікації.

Однак не всі професії і знання можна отримати дистанційно. Так, наприклад, навчитися самостійно деяких видів творчої діяльності за відсутності прямого контакту студента і викладача практично неможливо. Це стосується навчання гри на музичних інструментах, співу, живопису, танців.

 

Картка 3. Електронні бібліотеки

Електронна бібліотека (ЕБ) створюється у вигляді централізованого сховища, що базується на поєднанні машинної пам’яті, мікроносіїв і засобів опрацювання інформації. Електронна бібліотека є інформаційною системою, що містить упорядкований фонд електронних видань, який систематизовано за відповідними параметрами, та програмно-технологічне забезпечення, яке дозволяє створювати, опрацьовувати, використовувати та зберігати вищезазначений фонд.

ЕБ забезпечують:

  • швидке впорядкування фонду видань;
  • вільний онлайновий доступ;
  • якісний пошук необхідної інформації.

Основні функції ЕБ:

  • реєстрація, сканування та створення документів;
  • опрацювання електронних документів;
  • навігація, пошук та перегляд електронних документів.

За функціональною спрямованістю розрізняють ЕБ загального характеру та спеціалізовані. Перші зберігають інформаційні ресурси за багатьма напрямами знань і використовують переважно мінімальний інструментарій, що забезпечує реалізацію стандартних функцій інформаційної системи. Спеціалізовані ЕБ зберігають інформацію та надають доступ до інформаційних ресурсів у певній предметній галузі. Вони багатофункціональні і разом із набором стандартних послуг надають можливість нетрадиційного опрацювання інформації, задоволення специфічних вимог (зберігання результатів та архівів експериментів, підтримка часових та просторових характеристик даних, спеціальні форми задавання вхідних та вихідних даних — картографічні, графічні, оцифровані фотографії, звукозаписи тощо).

Першим проектом зі створення ЕБ став проект «Гутенберг» (1971 рік). Першою ЕБ стала Бібліотека Максима Мошкова (1994 рік).

Зі зростанням кількості користувачів комп’ютерів та Інтернету все більше людей починають користуватися електронними книгами. Водночас число користувачів офлайнових бібліотек знижується. У зв’язку з цим багато бібліотек почали створювати електронні версії книг, що зберігаються в їхніх фондах.

У 2002 році Google починає власний проект з оцифрування книг. У грудні 2004 року було оголошено про початок роботи бібліотечного проекту «Google Print», який в 2005 році був перейменований на «Пошук книг Google».

20 листопада 2008 року почала функціонувати загальноєвропейська цифрова бібліотека Europeana. 21 квітня 2009 року відбулося офіційне відкриття Всесвітньої цифрової бібліотеки.

Формати творів, що розміщуються в ЕБ, можна поділити на дві категорії — формати, призначені для читання тексту он-лайн, і формати, призначені для скачування на комп’ютер читача.

Найпопулярніший формат першої категорії — HTML, проте бібліотека Мошкова, наприклад, викладає тексти у форматі TXT. Пов’язано це з традицією: на час появи цієї бібліотеки швидкості роботи в Інтернеті були дуже низькі, і виправданим було використання найлегшого формату. Формати для скачування — заархівований TXT, RTF і DOC. Книги, що містять математичні формули і складні схеми, зберігаються у графічному форматі PDF.

Приклади ЕБ:

•     ЕБ української літератури містить електронні версії книг з української літератури та надає вільний та безкоштовний доступ до всіх електронних текстів;

•     бібліотека BIBLOS містить електронні версії книг з дитячої, навчальної, наукової, художньої літератури, статті і реферати.

 

Картка 4. Електронні енциклопедії

Електронна енциклопедія — це енциклопедія в електронному (цифровому) вигляді, яка містить історичні документи, наукові статті, тексти підручників, посібників та багато іншої цікавої та корисної інформації. Вона тісно пов’язана з електронною бібліотекою. Енциклопедія (лат. encyclopaedia) — «коло наук», сукупність наукових знань з широкого кола питань. Первісно це слово означало сукупність знань, які слід було засвоїти у середньовічній педагогіці. Після появи у XVI ст. енциклопедій-книжок слово набуло сучасного значення — зберігання відомих на певний час знань із різних галузей наук.

Електронна енциклопедія є своєрідним жанром наукової або науково-популярної довідкової літератури та має певні особливості. Популярність викладу, розрахована на широке коло читачів, поєднується з чіткістю та логічністю викладу матеріалу. Мові енциклопедії властиві стислість, чіткість, лаконічність формулювань, уникнення вузькофахових термінів, професійних жаргонізмів, розмовних і просторічних слів, вставних слів і зворотів, емоційно забарвлених оцінок, надмірної кількості скорочень, зображень.

Енциклопедія — надто специфічний жанр, і не кожний автор володіє потрібним для допису відповідної статті стилем. Ось чому під час створення енциклопедії гостро постає проблема добору авторів. І навіть якщо автор — досвідчений фахівець, серйозне втручання редактора в оригінал буває інколи неминучим. Редактор енциклопедії повинен добре знатися на певній науковій тематиці. Енциклопедії мають бути акумуляторами знань і відрізнятися від інших довідкових видань науковою достовірністю, ґрунтовністю, вивіреністю інформації, певною мірою «бездискусійністю».

Найбільш відомими електронними енциклопедіями є Вікіпедія, Мегаенциклопедія Кирила і Мефодія та інші.

Вікіпедія (Wikipedia) — онлайн-енциклопедія, заснована 2001 року Ларрі Сенгером і Джиммі Вейлзом. Назва походить від англійського слова «вікі» (технології для створення сайтів) і слова «енциклопедія». На відміну від традиційних енциклопедій, Вікіпедія застосовує відкриту для редагування модель. Вона містить понад 18 млн статей, що написані зацікавленими користувачами з усього світу. Учасників Вікіпедії називають вікіпедистами.

Це п’ятий за популярністю веб-сайт у світі — його відвідують понад 400 млн осіб на місяць. Як Інтернет-довідник Вікіпедія є найбільшою і найпопулярнішою серед подібних сайтів. За обсягом відомостей і тематикою вона вважається найповнішою енциклопедією, яка створювалася за всю історію людства. Однією з переваг Вікіпедії є можливість подання інформації рідною мовою.

Але й у неї є недоліки, серед яких:

  • постійне коригування та редагування статей;
  • Вікіпедія не дає медичних, психологічних порад;
  • Вікіпедія не дає юридичних висновків;
  • подання інформації без зазначення джерел.

Вікіпедія дає доступ до інших вікі-проектів:

  • Вікісловник;
  • Вікіпідручник;
  • ВікіЦитати;
  • ВікіВиди;
  • ВікіНовини;
  • ВікіСховище тощо.

 

Картка 5. Мобільний Інтернет

Динамічно розвивається доступ до Інтернету з мобільних телефонів. Безпосередньо з мобільного телефона можна надсилати та одержувати електронну пошту, переглядати сайти, що підтримують WAP-протокол.

Мобільний Інтернет — це послуга, яка дає можливість мати повноцінний доступ до мережі Інтернет, електронної пошти, чатів, ICQ, використовуючи мобільний телефон з підтримкою технологій GPRS або EDGE, який підключено до вашого ПК.

Переваги мобільного Інтернету:

  • дозволяє користуватися швидкісним бездротовим доступом до Інтернету в будь-якому зручному для вас місці;
  • забезпечує швидкість прийому інформації до 3,1 Мбіт/с.

Поява мобільного Інтернету пов’язана з розвитком мобільних технологій. Перший доступ до Інтернету через телефон здійснювався за технологією зв’язку CSD, де трафік рахувався за часом сесії. При цьому Інтернет був дуже дорогим. Далі з’явилася технологія WAP, яка дозволяла платити не за час, проведений в Інтернеті, а тільки за обсяг завантаженої інформації. З’явилася можливість заходити через мобільний Інтернет у поштову скриньку.

Крок до швидшого і доступнішого Інтернету пов’язаний з появою технології GPRS. За принципом роботи вона аналогічна Інтернету: дані розбиваються на пакети і відправляються одержувачу. На цей момент активно розвиваються технології 3G. Зараз мережею третього покоління покрита територія великих міст, а також їхніх передмість. 3G — це мережа нового покоління, що дозволяє користуватися Інтернетом на швидкостях в кілька разів вищих, ніж у звичайній мережі 2G.

Слід звернути увагу на ще одну технологію, яку зараз реалізовано практично у всіх мобільних пристроях,— технологію Wi-Fi. Тепер у будь-якому місці з точкою доступу можна дивитися фільми, грати в ігри, працювати тощо.

Сьогодні в Україні зв’язок другого покоління нам пропонують life:), Beeline, «Київстар», МТС, що підготували кілька ключових тарифних пропозицій для Інтернету у 100, 350 та 1000 мегабайт трафіку на місяць.

Наприклад, «Київстар» дає можливість обрати з-поміж багатьох пропозицій ту, яка підходить найбільше. Є і так звана Інтернет-коробка, у якій ви знайдете модем та стартовий пакет для підключення до швидкого мобільного Інтернету. Якщо ж вам пощастило перебувати на території, де є покриття 3G від Utel, то за допомогою відповідного модему та тарифного рішення ви можете пришвидшити свій серфінг.

Дочірній бренд «Укртелекому», Utel, пропонує досить широкий набір пристроїв за відносно прийнятними цінами, а також добре з’єднання і високу швидкість. Розвиток цього оператора стримується лише обсягом покриття — наразі 3G можна використовувати у всіх обласних центрах та великих містах, чого не скажеш про провінцію.

«Інтертелеком» — одна з перших компаній, що почала впроваджувати стандарти нового покоління передавання даних в Україні. Зараз користуватись CDMA-Інтернетом можна у 17 областях на порівняно великій території, і компанія продовжує активно виходити на ринок інших регіонів. Окрім того, запропоновано чималий перелік тарифних планів.

МТС-Коннект обслуговує наразі близько 150 населених пунктів, у тому числі всі обласні центри України. Оператор, судячи з відгуків та оглядів на профільних сайтах, зарекомендував себе з позитивного боку у плані швидкості та стабільності Інтернету. Серед негативних моментів варто виділити досить високу ціну на модеми, тож доводиться або укладати додаткову угоду, або чекати на акції.

6.   Узагальнення та систематизація набутих знань

«Асоціативний кущ»

Учні повертаються до асоціативного куща, який було складено на початку уроку, та, за необхідності, доповнюють його.

7.   Підбиття підсумків уроку

Рефлексія

Запитання для рефлексії

1.   Що нового ви дізналися на уроці?

2.   Що було зроблено на уроці?

3.   Як ви оцінюєте свою роботу на уроці (погано, добре, відмінно)?

4.   Як ви оцінюєте роботу вашої групи (погано, добре, відмінно)?

8.   Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання.

Підручник __________________________________________________________________

Робочий зошит _______________________________________________________________

Додаткове завдання. Напишіть есе на тему «Як я використовуватиму Інтернет для навчання».

 

Категорія: Інформатика 10 клас | Додав: uthitel (21.09.2014)
Переглядів: 2331 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: