УРОК № 8 Тема. Системи розселення і розвиток поселень. - Географія 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Географія 9 клас

УРОК № 8 Тема. Системи розселення і розвиток поселень.


УРОК  №  8 Тема.      Системи    розселення     і    розвиток    поселень.
  Очікувані   учень      визначає     суттєві     ознаки     понять:     «місто»,      «село»,     
«урбанізація»,      «агломерація»,     «система      розселення»;    
називає      та     показує      на     карті     міста-мільйонери     та     інші     
найбільші      міста;      визначає     функції     міст;     пояснює     при -чини     змін     у     системі      розселення;      наводить     приклади    
областей     України      з     різним     рівнем     урбанізації;      оцінює    
соціальні    проблеми     в    сільській    місцевості.
  Тип уроку:     комбінований.
  Обладнання:     підручник     географії,     атлас,     контурні    карти,    статистичні    
відомості    про     частку    міського    та    сільського    населення,    
про     кількість    населення    окремих    населених    пунктів.
 Опорні поняття:     місто,      село,      урбанізація,      субурбанізація,     агломерація,    
система    розселення.
  Географічна     міста-мільйонери      —     Київ,     Харків,     Дніпропетровськ,    
Одеса,     Донецьк;     міські      агломерації      —     Донецько-Макіївська,     Київська,     Харківська,     Дніпропетровсько-Дніпродзержинська,     Горлівсько-Єнакіївська,    Запорізь-ка,    Криворізька.
Хід  уроку
I.  МОТИВАЦІЯ  НАВЧАЛЬНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ
Вам добре відомі слова: місто, населений пункт, селище, село, хутір.
Людина знає і часто вживає їх у розмові, але не може точно сказати, що
означає те чи інше слово. Після сьогоднішнього уроку ви зможете відріз -няти  населені  пункти  одне  від  одного,  називати  їх  характерні  ознаки,
зрозумієте  закономірності,  за  якими  розвиваються  деякі  з  них,  дізнає -тесь про особливості системи розселення України.
II.  АКТУАЛІЗАЦІЯ  ОПОРНИХ  ЗНАНЬ  УЧНІВ
Запитання
1)   У якому населеному пункті ви живете? Що ви знаєте про історію
його виникнення та особливості розвитку?
2)   Якими є кількість і склад населення вашого населеного пункту?
3)   Що ви знаєте про господарську діяльність та побут жителів вашого
населеного пункту?
4)   У  чому  полягають  особливості  способу  життя  в  сільській  місце-вості? У місті?
5)   Хто з ваших рідних переселився із села до міста?
результати:
номенклатура:
III. ПЕРЕВІРКА  ВИВЧЕНОГО  МАТЕРІАЛУ
Тестові завдання
1.   Укажіть фактори, які безпосередньо впливають на кількість насе-лення країни.
А  Географічне положення;
Б  природний і механічний рух населення;
В  забезпеченість природними ресурсами;
Г  розвиток промисловості й сільського господарства.
2.   Укажіть назву області з найнижчою густотою населення.
А  Київська;  Б  Львівська;
В  Чернігівська;  Г  Вінницька.
3.   Укажіть країну, де проживає найбільша західна діаспора українців.
А  США;  Б  Канада;
В  Росія;  Г  Аргентина.
4.   Укажіть  назву  народу,  кількість  представників  якого  за  останні
двадцять років збільшилася в Україні більш ніж уп’ятеро.
А  Білоруси;  Б  молдавани;
В  євреї;  Г  кримські татари.
5.   Установіть відповідність між народами, що проживають в Україні,
й особливостями їхнього розселення.
1  Росіяни
2  Білоруси
3  Угорці
4  Поляки
А   В Автономній Республіці Крим вони становлять
понад  половину  від  усього  населення,  у  Луган-ській,  Донецькій,  Харківській  і  Запорізькій  об-ластях — понад чверть. Проживають переважно
в містах і селищах міського типу
Б   Майже  всі  представники  цього  народу  зосере-джені в Закарпатті
В   Понад  половину  представників  цього  народу
живе  в  Житомирській,  Хмельницькій  та  Львів-ській областях
Г   Більшість  представників  цього  народу  живе
в Чернівецькій та Одеській областях
Д    Найбільша кількість представників цього народу
зосереджена  в  містах  Донецької  області.  Також
вони проживають у Поліссі, східних і південних
областях
6.   Установіть  відповідність  між  назвами  народів  та  їхніми  частками
в національному складі населення України (за даними перепису 2001 р.).
1  Українці
2  Росіяни
3  Євреї
4  Білоруси
А  0,2 %
Б  0,6 %
В  77,8 %
Г  0,4 %
Д  17,3 %
7.   Установіть  послідовність  назв  адміністративно-територіальних
одиниць  залежно  від  частки  українців  у  національному  складі  їхнього
населення (починаючи з найбільшої).
А  Харківська область
Б  Автономна Республіка Крим
В  Львівська область
Г  Івано-Франківська область
8.   Установіть  послідовність  назв  держав  залежно  від  кількості  ук-раїнської діаспори (починаючи з найбільшої).
А  Молдова
Б  Узбекистан
В  Румунія
Г  Росія
IV. ВИВЧЕННЯ  НОВОГО  МАТЕРІАЛУ
1.     Типи     населених    пунктів    та    їх     розвиток.
Населеними  пунктами  називають  забудовані  земельні  ділянки,  які
використовуються  для  постійного  місця  перебування  людей.  Їх  поділя -ють на міські й сільські виходячи з господарської діяльності, яка пере-важає (у сільських населених пунктах основною галуззю, як правило, є
сільське господарство); кількості жителів (міста, як правило, більші за
села);  густоти  населення  (у  міських  поселеннях  вона  значно  вища,  ніж
у сільських); ступеня благоустрою (у міських поселеннях він вищий, ніж
у  сільських).  В  Україні  серед  сільських  населених  пунктів  найпоширені-шими є села й хутори. У них налічується 14 703 тис. жителів країни.
Середня  густота  українського  села  становить  близько  550  осіб.  Однак
кожен регіон має свої показники, які можуть коливатися від кількох осіб
у  хуторах  до  кількох  тисяч  у  великих  селах.  Ці  відмінності  обумовлені
природними  умовами,  місцевими  традиціями,  особливостями  розвитку
сільського господарства цього району. Так, у Поліссі села є невеликими  —
від 200 до 500 осіб, у лісостеповій зоні кількість населення досягає 1500 і
більше жителів, ще більшою густотою вирізняються села на півдні. Слід
зазначити, що в лісостеповій і степовій зонах населені пункти часто розта -шовані поблизу річок, а в лісовій, де поширені заболочені землі, вони роз-ташовуються на підвищеннях. Хутори найбільш характерні для гірських
районів (Карпати), Полтавської рівнини, Волинської височини, Полісся.
Перші міста на території України були засновані греками понад 2,5 тис.
років тому під час колонізації узбережжя Чорного моря. У наш час серед
міських  населених  пунктів  розрізняють  міста,  селища  міського  типу,
курортні селища. Містом називається значний населений пункт, більша
частина жителів якого зайнята в промисловому виробництві, транспорті
та сфері обслуговування. Для міст характерна більша густота населення
й компактність забудови. Багато міст виконують функції адміністратив-но-територіального управління як центри областей, районів.
Селищами міського типу називаються невеликі населені пункти з  на-селенням  у  кілька  тисяч  осіб.  Вони  також  належать  до  міських  посе-лень,  тому  що  більша  частина  їхніх  жителів  не  зайнята  в  сільськогос-подарському  виробництві.  Селища  міського  типу  часто  утворювалися
поблизу  шахт,  заводів,  електростанцій  та  інших  великих  підприємств.
Тому  найбільше  їх  у  ряді  індустріальних  областей  —  Донецькій,  Лу-ганській, Дніпропетровській, Харківській.
Зустрічаються й менші селища, наприклад курортні. До них належать
населені пункти, кількість населення в яких становить не менше 2 тис.
жителів, а кількість осіб, які щорічно приїздять для лікування й відпо-чинку, становить не менше половини від кількості постійних жителів.
За останні роки кількість міст в Україні збільшилася до 458. Залежно від
кількості населення вони поділяються на малі (до 50 тис. осіб), середні (від
50 до 100 тис. осіб), великі (від 100 до 500 тис. осіб), дуже великі (від 500 тис.
до 1 млн осіб), міста-мільйонери (понад 1 млн осіб).
В  Україні  є  37  міст  із  населенням  від  100  до  500  тис.  осіб,  серед  них
дев’ять міст із населенням понад 500 тис. жителів, у тому числі п’ять міст-мільйонерів (Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Донецьк). У  всіх цих
населених пунктах живе більше половини міських жителів України. Але
найпоширенішими  є  малі  міста.  В  Україні  є  68 міст  із  кількістю  насе -лення до 10 тис. осіб, 282 міста — від 10 до 50 тис. осіб. Для багатьох із
них характерні: незначна зайнятість у промисловості та відносно велика
кількість осіб, що займається індивідуальною трудовою діяльністю.
Найгустіша мережа міських населених пунктів у Донецькій, Лугансь-кій,  Львівській,  Дніпропетровській  та  Харківській  областях.  Значно
менша вона на території Українського Полісся (Волинської та Рівненсь-кої областей), а також у Миколаївській, Черкаській та Чернівецькій об-ластях.  Усього  в  міських  населених  пунктах  живе  31  668  тис.  жителів
України.  Розвиток  міських  поселень  пов’язаний  із  розміщенням  про-мислових підприємств, об’єктів транспорту та сфери послуг.
Робота з контурною картою
Підпишіть на контурній карті назви найбільших міст України.
Ігрова хвилинка. Чи знаєте ви міста й області України?
В а р і а н т   1 .  Учитель називає місто, учні повинні назвати область, до
якої належить це місто.
В а р і а н т   2 .  Учитель називає область (республіку), а учні — найбіль-ші міста та області, із якими межує ця область.
В а р і а н т   3 .   Учитель  називає  місто,  у  назві  якого,  наприклад,  чоти -ри літери — Ялта. Завдання учнів — якомога швидше підібрати назви міст,
у яких  кількість  літер  кожного  разу  збільшується  на  одну  літеру.  Напри -клад: Ялта — Торез — Харків — Донецьк — Антрацит — Енергодар —….
Виграють ті учні, які без помилок складуть найбільший ланцюжок за
найкоротший час.
2.     Урбанізація,    територіальні     відмінності    в    її     рівнях.
Теоретичні відомості
Вам уже відомо, що поряд із зовнішньою існує й внутрішня міграція. Її ха-рактерною рисою є переміщення населення із сільських населених пунктів до
міських. Міста приваблюють можливістю здобути освіту, дають великий ви-бір у працевлаштуванні, тут розташовані органи державної влади й місцевого
самоврядування, великі промислові підприємства, заклади освіти, фінансові
й торговельні установи, підприємства транспорту та зв’язку.
У  результаті  переміщення  із  села  до  міста  збільшується  кількість  місь -кого населення, зростають міста, підвищується їхня роль в економічному й
політичному житті держави — відбувається процес урбанізації. Її основним
показником є зростання кількості жителів міст та їхньої частки в усьому на-селенні  країни.  За  даними  перепису  1897  р.,  у  містах  України  проживало
тільки 16 % населення, у 1939 р. — 34 %, а зараз — 68 %. У таблиці ви ба-чите,  як  змінювалася  кількість  міського  й  сільського  населення  за  останні
роки.
Рік
Кількість наявного населення, у тому числі
міське сільське
1990 34 869,2 16 969,3
1995 35 118,8 16 609,6
2000 33 338,6 16 091,2
2005 32 009,3 15 271,5
2008 31 668,8 14 703,9
Процес  урбанізації  має  свої  особливості  в  регіонах  із  різним  типом  ос-воєння. Насамперед це проявляється в різних темпах зростання кількості
міського  населення.  Цей  показник  був  значно  вищим  у  тих  регіонах,  де
відбувалося інтенсивне промислове й транспортне будівництво. Тому зараз
частка міських жителів вища в промислово розвинених областях України.
Одноосібний лідер  — Донецька область, тут дев’ять із десяти жителів про-живають  у  містах.  У  Луганській,  Дніпропетровській,  Харківській  та  За-порізькій областях частка городян становить від 76 до 86 %. У ряді областей
Західної України (Вінницька, Рівненська, Тернопільська, Івано-Франківсь -ка, Чернівецька, Закарпат-ська) у містах проживає менше ніж половина від
усього населення.
Для сучасної урбанізації характерний процес злиття великих міст із пе-ред-містями,  із  прилеглими  до  них  містами  менших  розмірів,  селищами
різного  типу  й  утворення  міських  агломерацій.  Міські  агломерації  —  це
скупчення  міст,  об’єднаних  у  єдину  систему  виробничими,  трудовими,
культурно-побутовими й іншими зв’язками, це зони з різноманітними ви-робництвами,  науковими  й  навчальними  закладами,  із  високою  густотою
населення. У складі міської агломерації зазвичай виділяють місто (або кіль -ка міст), навколо якого формується агломерація. Це місто називають ядром агломерації.

В  Україні  найбільшими  агломераціями  є:  Донецько-Макіївська,  Київська,
Харківська,  Дніпропетровсько-Дніпродзержинська,  Горлівсько-Єнакіївська,
Запорізька, Криворізька. В областях із переважанням сільського населення дуже
великих міст немає, тому й агломерації значно менші за кількістю населення.
Перенаселеність міст, погіршення в них стану навколишнього середови-ща, висока ціна на житло в їхній центральній частині призводять до субур-банізації, тобто переїзду населення з міст до передмість. Цей процес стимулює
розвиток міських агломерацій і спричиняє те, що міський спосіб життя з його
зовнішніми атрибутами — сучасними житловими будинками, промисловими
підприємствами, транспортними магістралями — «порушує» офіційні межі
міста й набуває поширення в його найближчих околицях.
Наслідки урбанізації є досить суперечливими. Позитивні стосуються ефек-тивності господарської діяльності й зручності проживання людей, негативні
належать до впливу на компоненти природи, що в остаточному підсумку по-значається на загальному стані навколишнього середовища.
Позитивні наслідки Негативні наслідки
Висока концентрація виробни-цтва, сфери послуг і споживання,
особливо в найбільших населе -них пунктах.
Найдосконаліша транспортна
система. Економія на транспорт -них та інших витратах.
Концентрація великих наукових
і дослідних установ, фінансових
ресурсів.
Велика кількість культурних
і освітніх установ.
Великий вибір для навчання
й працевлаштування.
Кращі (порівняно із сільськими
населеними пунктами) житлові й
соціально-побутові умови.Висо-кий рівень благоустрою.
Забезпечення висококваліфікова -ною медичною допомогою.
Постійний контроль за станом
навколишнього середовища
Повна зміна низки природних компо -нентів (у тому числі знищення при -родної рослинності та значної частини
тварин), утворення антропогенних
комплексів.
Висока концентрація промислових
підприємств і транспортних засобів,
що спричиняють високий рівень за -бруднення атмосферного повітря,
ґрунтів, поверхневих і ґрунтових вод.
Значні шумові забруднення.
Проблеми з утилізацією й похованням
виробничих і побутових відходів.
Підвищене радіаційне поле в ряді
міст.
Велике скупчення людей і  високий
темп життя, що є причиною підви-щення кількості психічних розладів,
серцево-судинних та інших захворю -вань.
Брак місць для спокійного відпочинку
й контакту з природним середовищем
Проблемне запитання
В останні роки частка міського населення в Україні не збільшується,
а це суперечить основним світовим тенденціям. Чим би ви пояснили те,
що процес урбанізації в Україні «загальмувався»?
3.     Cистема     розселення.     Функції    міст.
Мережа населених пунктів цієї території з різноманітними зв’язками,
що існують між ними, утворює систему розселення. Усередині цієї сис-
теми  можна  виділити  головні  населені  пункти.  Вони  мають  велике  ад-міністративне  й  господарське  значення,  великі  розміри  й  велику  зону
впливу. Населені пункти, найтісніше пов’язані з головним і розташовані
в  безпосередній  близькості  від  нього,  зазвичай  називають  поселеннями-супутниками.  Виділяють  опорний  каркас  системи  розселення,  що  являє
собою  сполучення  головних  населених  пунктів  і  транспортних  магістра -лей,  що  їх  з’єднують.  Із  розвитком  транспортної  системи,  збільшенням
кількості міст і кількості їхніх жителів зростає значення міських населе-них пунктів у системі розселення. При цьому сама система з одного боку
ускладнюється, з іншого — стає більш ефективною й досконалою.
Кожне місто посідає в цій системі своє місце залежно від географічного
положення, кількості населення й функцій, які вони виконують.
За функціями міста поділяють на дві групи: поліфункціональні та моно-функціональні. До поліфункціональних належать міста-мільйонери, дуже
великі, великі й більшість середніх міст. Так, усі міста-мільйонери, місто
Львів,  Миколаїв,  Сімферополь  виконують  адміністративні,  промислові,
організаційно-господарські, культурні й наукові функції. До багатогалу -зевих промислових центрів належать Запоріжжя, Луганськ, Кривій Ріг,
Маріуполь. Міста з вигідним транспортно-географічним положенням час-то стають транспортними центрами. До них відносять Іллічівськ, Ковель,
Ясиновату, Жмеринку.
Особливо багато функцій виконує столиця — місто Київ. Він є політич-ним центром держави, тут розміщені: резиденція президента, парламент
і уряд. Як і в багатьох інших державах, столиця України також є найваж -ливішим економічним, науковим і культурним центром.
Монофункціональні міста, як правило, існують на базі однієї доміну-ючої галузі, сфери діяльності. Саме вона сприяє, а іноді й стримує розви-ток певного населеного пункту. За питомою вагою населення, зайнятого
в  різних  сферах  економічної  діяльності,  можна  виділити  такі  категорії
малих  міст:  із  переважно  промисловими  функціями  (гірничодобувна
промисловість, енергетика, переробка сільськогосподарської сировини);
транспортні вузли; санаторно-курортні та рекреаційні центри; історич -ні, історико-архітектурні, культурні та туристичні центри; господарські
центри місцевого значення. В Україні з усієї сукупності малих міст понад
третину становлять населені пункти, основою соціально-культурного та
економічного розвитку яких є промислове виробництво.
Запитання
1)   Наведіть приклади багато- і монофункціональних міст.
2)   Які функції виконує столиця держави?
3)   Які функції виконує ваш населений пункт (обласний центр, столи-ця автономної республіки)?
4) Серед малих міст Україні понад 30 пов’язані з розвитком вугільної
промисловості. Наведіть приклади таких міст. Поясніть, чому шахти на-лежать до містоутворюючих підприємств.
4.     Соціальні    проблеми     сільського    населення,    шляхи    їх     розв’язання.
Урбанізація  має  ще  один  негативний  наслідок:  зміну  демографічної
ситуації в українському селі, де зменшилася частка населення працездат -ного віку. Більшість тих, хто переїздить до міста, — молодь і люди серед-нього віку. Їх не влаштовує рівень життя в селі, що значно поступається
міському. У сільській місцевості порівняно низька забезпеченість закла-дами охорони здоров’я, торгівлі, культури й народної освіти; значно ни -жчий рівень благоустрою як населених пунктів, так і окремих поселень;
недостатній розвиток транспортної мережі, системи водо- та енергопоста -чання; низький рівень забезпечення телефонним зв’язком. Дослідження
свідчать і про те, що раціон харчування сільського населення бідніший
і менш збалансований (хоча й екологічно чистий), а заробітна плата знач-но нижча, ніж у  жителів міста.
Соціальні проблеми українського села необхідно розв’язувати комплек-сно: удосконалювати сільськогосподарське виробництво, розвивати транс -порт і зв’язок. До найважливіших шляхів розв’язання цих проблем можна
віднести такі: залучення державних і приватних інвестицій для створен -ня  сучасних  сільськогосподарських  комплексів;  повніше  включення  сіл
у  єдину  мережу  розселення  за  рахунок  покращення  їхньої  доступності
(розвиток  сучасної  транспортної  мережі  та  засобів  зв’язку  в  напрямку
«місто—село»); активне залучення сільського населення до сфери впливу
міст; активний розвиток мережі міжрайонних центрів; підвищення ролі
територіальних  громад,  органів  місцевого  самоврядування  в  розробці  та
виконанні програм розвитку сільських населених пунктів.
Завдання
Схарактеризуйте соціальні проблеми сільського населення. Які існу-ють шляхи їх розв’язання?
V.  ЗАКРІПЛЕННЯ  ВИВЧЕНОГО  МАТЕРІАЛУ
Варіант  І
Запитання та завдання
1)   Назвіть  суттєві  ознаки  понять:  «село»,  «місто»,  «урбанізація»,
«агломерація», «система розселення».
2)   Продовжте  перелік  важливих  рис  урбанізації:  збільшення  кіль-кості міського населення, збільшення площ антропогенних ланд-шафтів;  поширення  міського  способу  життя;  збільшення  ролі
міських поселень у системах розселення, розвиток агломерацій.
3)   На  основі  аналізу  карти  «Адміністративно-територіальний  уст -рій»  підтвердьте  або  спростуйте  таке  твердження:  «Великі  міста
України  “прагнуть  розміститися”  на  берегах  річок,  “притиска -ються” до моря». Знайдіть винятки з цього правила. Спробуйте їх
пояснити.
4)   Складіть ментальну (уявну) карту «Найбільші міста України». На-малюйте  її  на  окремому  аркуші.  Порівняйте  свою  карту  з  картою
атласу «Населення» або «Адміністративно-територіальний устрій»,
виправте помилки. Поставте собі оцінку за виконану роботу.
5)   Об’єднайте  слова  парами  і  розташуйте  їх  у  логічній  послідов -ності.
Кількість, природний, народжуваність, еміграція, приріст, імміграція,
населення, смертність, статева, міське, структура, сільське.
(Кількість  населення,  природний  приріст,  народжуваність  і  смерт -ність, еміграція та імміграція, міське і сільське, статева структура.)
Варіант ІІ
Дидактичні ігри
1)  Учні  класу  об’єднуються  у  дві  команди:  одна  —  міські  жителі,
інша  — сільські жителі.
П е р ш и й   т у р . Представники команд повинні описати особливості
життя й побуту в місті (для міських жителів) і селі (сільські жителі). При
цьому слід звернути увагу на переваги «свого» способу життя.
Д р у г и й   т у р . Представники команд розповідають про господарську
діяльність населення в місті й селі.
Т р е т і й   т у р . Команди повинні охарактеризувати екологічну ситу-ацію в міському й сільському населеному пунктах.
Ч е т в е р т и й   т у р . У цьому турі беруть участь по одному представ-нику від кожної команди. Їхнє завдання — переконати одне одного пере-їхати з міста в село і навпаки.
2) Географічна естафета.
Учитель об’єднує учнів у команди (від 2 до 6). Кожна команда на окре-мому аркуші паперу повинна за кілька хвилин написати якнайбільше назв
населених пунктів. Населені пункти можна вказувати за категоріями, на-приклад:  міста,  селища,  села.  Переможцем  стає  команда,  що  написала
найбільшу  кількість  назв  населених  пунктів.  Відзначаються  й  команди,
які склали найбільш повний список населених пунктів певної категорії.
VI.  ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ
1) Які типи сільських поселень ви знаєте? Назвіть особливості їхнього
розміщення (у тому числі в залежності від природних умов)?
2) Розкажіть про територіальні відмінності в рівнях урбанізації в різ-них регіонах.
3)  Використовуючи  карти,  довідники  й  інші  джерела  інформації,
опишіть свій (найближчий) міський населений пункт за планом: а) назва
й  рік  утворення  населеного  пункту,  походження  назви;  б)  історія  утво-рення; в) кількість населення, його господарська діяльність і особливості
побуту; г) органи місцевого самоврядування; д) підприємства, установи
й організації, розташовані в населеному пункті; е) вокзали, автостанції,
аеропорти, їхнє місце розташування.
68
  4)  Важливою  рисою  урбанізації  є  не  тільки  збільшення  кількості
міських  жителів,  а  їх  зміна,  яка  проявляється  в  підвищенні  вимог  до
якості  життя,  збільшенні  різноманітних  потреб,  зміні  норм  поведінки.
Якщо жителі села значною мірою були пов’язані родинними зв’язками,
то  міське  населення  завжди  було  більш  роз’єднаним,  строкатим  і  різ-номанітним. Місто створювало структуровані законом громади, тоді як
село — споріднені спільноти. Опишіть типові риси міської (великого міс-та) та сільської громади.

Категорія: Географія 9 клас | Додав: uthitel (03.09.2014)
Переглядів: 3249 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: