УРОК № 6 Тема. Природний рух та статево-вікова структура населення України. - Географія 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Географія 9 клас

УРОК № 6 Тема. Природний рух та статево-вікова структура населення України.


УРОК  №  6  Тема.      Природний     рух    та    статево-вікова    структура     населення    
України.
  Очікувані   учень      визначає     суттєві     ознаки     понять     «природний      рух    
населення»,      «природний      приріст»,     «депопуляція»;     по-яснює      причини     депопуляції      населення;     характеризує    
статево-вікову    структуру     населення,    її     наслідки.
  Тип уроку:     комбінований.
  Обладнання:     підручник      географії,      атлас,      карта      «Населення»,     ста -тево-вікова      піраміда,     статистичні     дані      про      народжу-ваність,      смертність,      природний     приріст,      віковий      і     ста -тевий     склад     населення.
 Опорні поняття:     природний      рух,      народжуваність,      смертність,      природ-ний      приріст,      депопуляція,     віковий      та     статевий     склад     
населення.
Хід  уроку
I.  МОТИВАЦІЯ  НАВЧАЛЬНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ
Жителів країни не може не хвилювати питання про те, якою буде де-мографічна ситуація в країні в майбутньому. Існують різні прогнози. Так,
експерти ООН прогнозують зменшення кількості населення України до
2050 р. до 31 млн осіб. При цьому гостро може постати проблема старіння
нації — зростання частки осіб старшої вікової групи. Варто відзначити
й  таку  проблему,  як  співвідношення  між  кількістю  чоловіків  і жінок
у старшій віковій групі й пов’язаною із цим проблемою самотності. Біль -шість  людей  похилого  віку  становлять  жінки,  оскільки  в  Україні  вони
в середньому живуть на 10—12 років довше, ніж чоловіки.
II.  АКТУАЛІЗАЦІЯ  ОПОРНИХ  ЗНАНЬ  УЧНІВ
Запитання
1)   Скільки у вас рідних братів і сестер? Скільки братів і сестер у  ва-ших батьків?
2)   Яким був склад родини вашої бабусі? Дідуся?
3)   Які висновки можна зробити щодо зміни кількості вашої родини?
4)   Як це відбивається на кількості населення країни?
III. ПЕРЕВІРКА  ВИВЧЕНОГО  МАТЕРІАЛУ
Запитання та завдання
1)   Назвіть основні риси розміщення населення України.
2)   Поясніть зв’язок природного та механічного руху населення з його
кількістю.результати:
3)   Які види міграції ви знаєте?
4)   Що таке маятникова міграція?
5)   Назвіть причини зовнішньої міграції останніх двадцяти років.
IV. ВИВЧЕННЯ  НОВОГО  МАТЕРІАЛУ
1.     Природний     рух    населення    України.
Природний  приріст  населення  країни  почав  зменшуватися  50 років
тому. Так, у 60-ті рр. ХХ ст. народжуваність знизилася від 20,5 до 15,2 ‰,
а  смертність  зросла  від  6,9  до  8,8  ‰.  У  зниженні  народжуваності  немає
нічого  незвичайного,  подібні  процеси  відбуваються  в більшості  європей -ських  країн.  Це  пов’язано  з  багатьма  причинами,  у  тому  числі  зі  збіль-шенням кількості міського населення, розвитком медицини, зростанням
освітнього  й  культурного  рівня  населення,  збільшенням  віку  укладення
шлюбу, старінням населення. Але в основі зниження народжуваності ле-жить  зміна  соціального  становища  жінки  в  суспільстві,  її  залучення  до
суспільного виробництва, отримання рівних прав із чоловіком.
В Україні й у деяких сусідніх країнах до цих чинників в останні два де-сятиліття додалося нестійке економічне становище більшості громадян,
а також складна екологічна ситуація. У країні знизився доступ до якіс -них медичних послуг, посилився вплив негативних чинників, пов’язаних
із соціальним стресом. Усе це призвело до порушень у механізмах при -родного приросту населення.
У наш час демографічні процеси в Україні характеризуються низьким
рівнем  народжуваності,  високою  смертністю  й  негативним  природним
приростом. У країні відбувається процес депопуляції, тобто систематич-не зменшення абсолютної кількості населення країни.
На початку 2009 р. народжуваність в Україні склала 10,7 ‰ (цей по-казник за останні три роки підвищився), смертність залишається досить
високою, а на початку 2009 р. вона навіть зросла до 18,1 ‰, природний
приріст склав 7,4 ‰. Найбільш несприятлива ситуація у  східних облас -тях (усі області мають показники природного приросту нижчі за середні
по Україні), а також у ряді північних, південних і  центральних областей.
Найбільший від’ємний приріст населення в Чернігівській області.
Краща  ситуація  в  західній  частині  країни,  а  також  у  містах  Києві
й Севастополі. Причому, як правило, це досягається як за рахунок вищої
народжуваності,  так  і  нижчої  смертності.  Так,  у  Закарпатській  області
народжуваність  становить  13,5  ‰,  а  смертність  —  13,2  ‰.  Це  єдина
область, де зберігається додатний природний приріст населення.
Не  дивно,  що  кількість  населення  Луганської,  Харківської,  Дніпро-петровської, Миколаївської, Одеської областей за останні роки зменши-лася на 7—11 %, тоді як у Закарпатській, Волинській, Рівненській об-ластях вона майже не змінилася.
Демографічні процеси в Україні характеризуються рисами, властивими
багатьом країнам Центральної та Східної Європи. Так, у Молдові, Польщі,
Чехії й Хорватії природний приріст становить близько  –1 ‰, в  Угорщині
й Румунії –2,6 ‰, Литві — –2,9 ‰, Білорусі  — –4 ‰, Росії — –4,7 ‰,
Латвії — –6,3 ‰, Естонії — –6,4 ‰, Болгарії — –8,1 ‰.
У Західній Європі ситуація більш сприятлива, однак показники при-родного приросту тут нижчі за 6 ‰, а в деяких країнах смертність пере-вищує народжуваність.
Природний приріст населення деяких країн Західної Європи (2008 р.)
Країна Природний приріст населення, ‰
Австрія 1
Велика Британія 2,8
Німеччина  –1
Іспанія 1
Італія –0,2
Фінляндія 1,1
Франція 5,7
Швеція  1,6
Народжуваність  у  Західній  Європі  майже  така  сама,  як  і  в  Україні,
а в деяких країнах навіть нижча. Так, у Німеччині цей показник стано-вить 8,2 ‰, в Іспанії — 9,9 ‰, Швеції — 10,2 ‰, Великій Британії  —
10,6  ‰,  Франції  —  12,7  ‰.  Але  порівняно  з  Україною  в  цих  країнах
значно нижча смертність.
Запитання та завдання
1)   Чим пояснюється низька народжуваність, характерна для багатьох
постсоціалістичних країн?
2)   Які існують відмінності в природному русі населення окремих ре-гіонів України?
3)   Чому в західних областях народжуваність вища, ніж у середньому
по країні?
4)   Запропонуйте  власні  критерії  поділу  адміністративно-тери -торіальних  одиниць  (областей  та  АРК)  України  за  показниками
народжуваності  (смертності,  природного  приросту).  Згрупуйте
адміністративно-територіальні  одиниці  України  за  запропонова-ними вами критеріями.
Практична     робота     3.      Побудова     графіка      зміни      кількості     населення     за    
певний    період.
1)  Побудуйте  графік  зміни  кількості  населення  України  від  1980 до
2008  р.  Виділіть  червоним  кольором  період,  коли  кількість  населення
зменшувалася.
2)  Укажіть  усі  періоди  (роки)  ХХ  ст.,  коли  спостерігалося  змен -шення  кількості  населення  України,  та  історичні  події,  з  якими  воно
пов’язане.
2.     Віковий    склад     населення.
Теоретичні відомості
Розглядаючи віковий склад населення, виділяють три основні вікові гру-пи: молодшого віку (діти від народження до 14 років), середнього (від 14 до
59 років) і старшого (понад 60 років). Цей розподіл є основою для оцінки біо-логічної «молодості» або «старості» суспільства.
Віковий  склад  —  одна  з  найважливіших  характеристик  населення,  що
використовується  для  обчислення  існуючої  й  прогнозованої  кількості  тру-дових  ресурсів,  пенсіонерів,  дошкільників,  школярів.  У  міру  збільшення
тривалості  життя  й  зменшення  народжуваності  зменшується  частка  дітей,
збільшується частина населення середнього, а потім і старшого віку.
Для вікового складу населення України характерне зменшення частки на-селення молодшої групи, що становить менше ніж 15 %, і збільшення частки
старшої  групи,  що  перевищує  23  %.  Загалом  за  останні  п’ятнадцять  років
частка людей пенсійного віку збільшилася майже на 6 %. Такий процес на-зивається старінням населення. Як змінювалася кількість населення різного
віку, можна простежити за таблицею.
Розподіл населення України за віком
Рік
Населен -ня, тис.
осіб
У тому числі віком
0—14
років
15—24
роки
25—44
роки
45—64
роки
понад 65
років
1990 51 556,5 11 084,2 6935,2 14 513,2 12 849,3 6174,6
1995 51 300,4 10 528,7 7159,6 14 727,0 11 924,0 6961,1
2000 49 115,0 8781,0 7275,9 14 092,2 12 147,0 6818,9
2005 47 100,5 6989,8 7455,7 13 460,6 11 687,2 7507,2
2006 46 749,2 6764,7 7366,7 13 342,8 11 707,8 7567,2
2007 46 465,7 6606,4 7266,8 13 249,5 11 739,9 7603,1
Треба зазначити специфічні особливості вікової структури міського й сіль-ського населення. Відтік молодих людей до міст призводить до того, що час -тка осіб літнього віку в сільській місцевості, як правило, вища, ніж у містах.
Так, у місті Києві особи, старші за осіб працездатного віку (чоловіки віком
16—59  років,  жінки  віком  16—54  років),  становлять  19  %,  а,  наприклад,
у Київській  області  —  25  %,  Львівській  області  та  Автономній  Республіці
Крим  —  22  %,  Дніпропетровській  і  Харківській  областях  —  24  %,  Жито-мирській  —  25  %.  Тільки  в  Закарпатській  області  ситуація  більш  сприят-лива, ніж у Києві, тут особи, старші за працездатний вік, становлять 18 %.
Хоча фактично проблем тут не менше, тому що із західних областей спостері-гається  найбільший  відтік  працездатного  населення  на  заробітки  до  країн
Європи й Росії, що збільшує фактичну частку осіб пенсійного віку. Загалом
серед міського населення України особи, старші за осіб працездатного віку,
становлять 21 %, а серед сільського — понад 28 %.
Подальше  збільшення  частки  старшої  вікової  групи  в  складі  населення
вплине на взаємини всередині суспільства, позначиться на пенсійній системі,
способі  життя,  суспільній  і  сімейній  солідарності.  У  першу  чергу  це  буде
пов’язане зі збільшенням демографічного навантаження, тобто відношенням
кількості дітей і осіб похилого віку до кількості осіб працездатного віку. Цей
показник має найважливіше значення для соціального забезпечення, особли -во в солідарних системах, де працюючі зараз забезпечують пенсійні виплати
теперішніх пенсіонерів (така система діє в Україні).
Старіння  населення  характерне  для  західноєвропейських  держав,  але  там
цей  процес  пов’язаний  із  високою  тривалістю  життя,  а  в  Україні  передусім  зі
зменшенням народжуваності. Тривалість життя в країні майже на десять років
менша, ніж у Західній Європі. Ще одна відмінність — велика різниця між три-валістю  життя  чоловіків  і  жінок,  яка  сягає  майже  12  років.  Смертність  серед
чоловіків значно вища, ніж серед жінок, особливо це проявляється в працездат-ному віці. Більше 40 % чоловіків помирає віком від 20 до 60 років. Це головний
чинник переважання кількості жінок у статевому складі населення України.
Середня очікувана тривалість життя населення України
Період, роки
Середня тривалість
життя, років
У тому числі
чоловіки жінки
1991—1992 69,30 64,20 74,18
1995—1996 66,93 61,40 72,65
2000—2001 68,33 62,77 74,08
2007—2008 68,10 62,38 74,06
Запитання
1)   Чим  пояснюється  зниження  частки  населення  молодшої  вікової
групи в населенні України?
2)   Які існують відмінності у віковій структурі міського та сільського
населення? Чим це пояснюється?
3.     Статевий    склад     населення.    
Статевий склад є одним із найважливіших характеристик населен -ня.  На  нього  впливає  тривалість  і  рівень  життя  населення,  становище
жінки в родині й суспільстві, а також різні історичні події. Так, диспро-порції в  статевому складі України виникали в наслідок війн і міграцій.
У  наш  час  жінок  на  3,5  млн  більше,  ніж  чоловіків.  У  середньому  на
100  жінок  припадає  86  чоловіків.  При  цьому  спостерігаються  значні
регіональні  відмінності:  менша  статева  диспропорція  в  ряді  областей
Західної України. Так, у Закарпатській області на 100 жінок припадає 92,9
чоловік (найвищий показник у країні), у Львівській — 90,1, в  Івано-Франків-
ській — 89,3. Більші диспропорції в Чернігівській області — 83 чоловіка
на  100 жінок  (максимальний  показник),  у  Харківській  —  84,8,  в  Авто -номній  Республіці  Крим  —  85,2,  Київській  області  —  85,9  і  ряді  інших
областей.
Статева  диспропорція  створює  труднощі  в  укладенні  шлюбу  та  є  од-нією  з  причин  підвищення  питомої  ваги  дітей,  народжених  незаміжні-ми  жінками.  Слід  відзначити  й  таку  проблему,  як  співвідношення  між
статями в старшій віковій групі й пов’язану з цим проблему самотності.
Більшість  людей  похилого  віку  становлять  жінки,  тому  що  в  Україні
вони в середньому живуть майже на 12 років більше.
Найбільш повну інформацію про віковий і статевий склад населення
України можна дізнатися за даними статево-вікової піраміди. Учитель
звертає увагу учнів на статево-вікову піраміду населення України та дає
пояснення. Статево-вікова піраміда являє собою графічне зображення
розподілу  населення  за  віком  і  статтю.  Кількість  людей  кожного  віку
зображується  смугою  певної  довжини  (у  масштабі).  Вони  розташову-ються в порядку збільшення віку. Як правило, зі збільшенням віку сму-ги стають коротшими, тому графік має вигляд піраміди. Ліворуч від осі
графіка  —  кількість  чоловіків,  праворуч   —  жінок.  Чорним  показане
перевищення кількості осіб однієї статі над кількістю осіб протилежної
статі в тій самій віковій групі.
Завдання (робота в групах)
Схарактеризуйте віковий та статевий склад населення України за да-ними статево-вікової піраміди.
Проблемне запитання
Ви вже знаєте, що в Україні (так само як і в ряді інших постсоціаліс-тичних країн) тривалість життя чоловіків у середньому менша, ніж жі -нок. У країнах Західної Європи ця різниця становить усього 4—6 років.
Чим би ви пояснили таку різцицю? Зважте на таке:
 — спеціалісти вважають, що в чоловіків значно нижча здатність адап -туватися до зовнішній змін. У сучасному світі, що швидко змінюється, це
призводить до підвищення смертності (особливо яскраво це проявляється
під час докорінних соціально-економічних перетворень);
— серед чоловіків найбільш поширені шкідливі звички, алкоголізм,
наркоманія;
— чоловіки частіше за жінок гинуть від нещасних випадків, і в тому
числі на виробництві.
4.     Шляхи     розв’язання     демографічних    проблем.
В  Україні  розробляється  стратегія  демографічного  розвитку  країни,
що передбачає цілісну систему заходів демографічної політики. Так, на
природний  рух  населення  позитивно  вплинуло  збільшення  виплат  при
народженні дітей, що привело до підвищення народжуваності. Для стар-шого  покоління  ця  стратегія  спрямована  на  підвищення  якості  життя,
збереження  й  відтворення  життєвого  й  трудового  потенціалу  осіб  цієї
вікової  групи.  Зусилля  в  цій  галузі  мають  бути  спрямовані  на  те,  щоб
забезпечити  можливість  людям  похилого  віку  якомога  довше  вести  не -залежний спосіб життя як у родині, так і в  суспільстві.
На кількість населення країни може вплинути повернення трудових
емігрантів,  що  перебувають  в  інших  державах,  у  першу  чергу  тих,  які
працюють  там  тимчасово.  Очевидно,  мають  бути  розглянуті  й  можли-вості  імміграції.  На  них  давно  вже  звернули  увагу  в  Західній  Європі,  а
потім і в Росії. Необхідно залучати іммігрантів з інших країн.
Особливу увагу слід приділити фізичному й психологічному здоров’ю
нації.  Це  дозволить  довше  й  продуктивніше  жити  громадянам  країни.
На жаль, останнім часом в Україні підвищується захворюваність, зокре-ма  на  СНІД  і  туберкульоз.  Кількість  ВІЛ-інфікованих  перевищила  360
тис. осіб, причому це люди молодого й середнього віку (для порівняння:
у Румунії їхня кількість становить лише 6,5 тис., Польщі — 14 тис., Бі-лорусі — 15 тис., Росії — 860 тис. осіб). У країні поширюється алкоголізм
і наркоманія, підвищилася смертність у результаті нещасних випадків,
травм, суїцидів (за рік фіксується 15 тис. самогубств).
Запитання
1)   Як  ви  вважаєте,  чому  в  країні  підвищується  захворюваність,  по-ширюються алкоголізм і наркоманія?
2)   Яких заходів необхідно вжити, щоб покращити демографічну си-туацію в Україні?
V.  ЗАКРІПЛЕННЯ  ВИВЧЕНОГО  МАТЕРІАЛУ
Метод помилкових тверджень
Підніміть руку, коли почуєте помилку або неправильне твердження.
Природний приріст населення в Україні перевищує відповідні показ-ники в сусідніх країнах. Найбільш сприятлива демографічна ситуація
в Чернігівській  області.  У  країні  відбувається  процес  депопуляції.  Для
вікового  складу  населення  характерне  перевищення  частки  чоловіків
у загальній кількості жителів країни. Найбільш несприятлива демогра-фічна ситуація у східних та південних областях України. Для вікового
складу населення України характерне зменшення частки населення мо -лодшої вікової групи та збільшення частки старшої вікової групи.
Запитання
Найменша частка позашлюбних народжень у Тернопільській, Львівсь-кій, Рівненській, Волинській областях. Найвищою вона є в Херсонській,
Миколаївській, Кіровоградській, Дніпропетровській областях. Як би ви
пояснили ці відмінності?
VI.  ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ
1)   Порівняйте кількість і густоту населення; показники народжува-ності,  смертності  й  природного  приросту;  віковий  і  статевий  склад  на-селення  двох  областей  України  (області  обрані  за  контрастом).  Дані  за -несіть до таблиці, зробіть висновки.
Донецька область Закарпатська область
2) Як ви вважаєте, скільки дітей буде у вашій родині? Чи може еко-номічна ситуація й дії уряду вплинути на ваше рішення? 3) Підготуйте
повідомлення про культуру та ментальність українців.

Категорія: Географія 9 клас | Додав: uthitel (03.09.2014)
Переглядів: 2286 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: