УРОК № 42 Тема. Столичний економічний район. - Географія 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Географія 9 клас

УРОК № 42 Тема. Столичний економічний район.

УРОК  №  42
  Тема. Столичний економічний район.
  Очікувані   учень застосовує типовий план при складанні харак -теристики економічного району; порівнює економічні
райони за їх спеціалізацією; аналізує проблеми і пер-спективи розвитку свого економічного району.
  Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
  Обладнання: підручник, атлас, контурні карти, статистичні дані щодо
економічного району.
 Опорні поняття: економічний район, спеціалізація, населення, госпо -дарство.
Хід  уроку
I.  МОТИВАЦІЯ  НАВЧАЛЬНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ
Столичний економічний район розташований у центрі північної час-тині України. Він межує з Білоруссю, Російською Федерацією та чотирма 
економічними районами. Зручність транспортно-географічного положен -ня обумовлена розташуванням м. Києва. Саме в столиці сходяться най-важливіші  залізниці,  автомагістралі  та  авіалінії,  які  з’єднують  Київ  із 
великими містами України та іншими державами. Основними галузями 
промисловості району є енергетика, машинобудування, хімічна, добувна, 
легка,  харчова,  деревообробна  промисловість  і  промисловість  будівель-них матеріалів. Питома вага території — 15,1 %, населення — 14,9 %, 
продукції сільського господарства — 13,8 %, експорту — 13,8 %.
II.  АКТУАЛІЗАЦІЯ  ОПОРНИХ  ЗНАНЬ  УЧНІВ
Запитання
1)   Що ви знаєте про роль Середньої Наддніпрянщини в історії Украї-ни? 
2)   До яких наслідків призвела аварія на Чорнобильській АЕС? 
3)   Які великі промислові підприємства розташовані в Києві? 
4)   Наведіть приклади транспортних магістралей, які зв’язують сто-лицю з іншими містами України.
III. ВИВЧЕННЯ  НОВОГО  МАТЕРІАЛУ
1. Економіко-географічне положення. Природні умови і ресурси.
Учитель  об’єднує  учнів  у  групи  і  пропонує  самостійно  схарактери -зувати  економіко-географічне  положення  району,  його  природні  умови 
і ресурси.
результати:
265
Столичний економічний район
Площа — 90,7 тис. км
2
, населення — 6907 тис. осіб (на 1 травня 2008 р.)
Київська область
(утворена в 1932 р.)
Чернігівська область
(утворена в 1932 р.)
Житомирська область
(утворена в 1937 р.)
Площа (із містом Києвом) 
— 28,9 тис. км
2
, населен -ня (із містом Києвом) — 
4476 тис. осіб (на 1 травня 
2008 р.)
Площа — 31,9 тис.  км
2
,   
населення  — 1130 тис. 
осіб (на 1 травня 2008 р.)
Площа — 29,9 тис.  км
2
,   
населення  — 1301 тис. 
осіб (на 1 травня 2008 р.)
Кількість міст  — 26, 
найбільші: Київ 
(2743  тис. осіб), Біла 
Церква (207,8 тис. осіб), 
Бровари (91,5 тис. осіб), 
Бориспіль (56,3 тис. осіб)
Кількість міст  — 15, 
найбільші: Чернігів 
(298,9 тис. осіб), Ніжин 
(75,2  тис. осіб), Прилуки 
(60,6  тис.  осіб)
Кількість міст — 11, 
найбільші: Житомир 
(274,3 тис. осіб), Бердичів 
(82,3 тис. осіб), Коростень 
(65,8 тис. осіб), Новоград-Волинський (55,8 тис. 
осіб)
2. Населення та трудові ресурси.
Характерна риса населення району: значні відмінності в основних його 
характеристиках між містом Києвом та областями. Так, у цілому кількість 
жителів району зменшується внаслідок погіршення демографічної ситуації 
та від’ємного сальдо внутрішньої і зовнішньої міграції, але населення Києва 
зростає. У цілому у віковій структурі населення частка окремих груп май -же відповідає середнім по Україні, але якщо порівнювати дані по окремих 
адміністративних одиницях, ми побачимо низку найбільших відмінностей 
у країні. Вони наведені в таблиці разом з іншими характеристиками. 
План 
порівняння
Київ
Київська, Чернігівська,   
Житомирська області
Природний 
рух насе-лення
Незнаний від’ємний приріст 
населення. Народжуваність 
майже дорівнює смертності. 
Так, у першій половині 
2008 р. народжуваність склала 
10,7 ‰, а смертність — 11,3 ‰
Один із найвищих показників 
від’ємного приросту в  Україні 
в Чернігівській області, де частка 
смертності в першій половині 2008 
р. склала 22 ‰
Статевий 
та віковий 
склад на-селення
Співвідношення між 
кількістю чоловіків і жінок 
сприятливіше, ніж у середньо -му по країні.Вища за середні 
показники й частка населення 
молодшої вікової групи.Особи 
пенсійного віку становлять 19 
% від усього населення
Одна з найбільших диспропорцій 
у статевому складі населен -ня у Чернігівській області: 83 
чоловіка на 100 жінок.Частка осіб 
пенсійного віку перевищує 25 %. 
У Чернігівській області найбільша 
питома вага осіб віком понад 
65 років  — 19 %. Середній вік 
сільських жителів у Чернігівській 
і Житомирській областях перевищує 
50 років
266
План 
порівняння
Київ
Київська, Чернігівська,   
Житомирська області
Механіч-ний рух на-селення
За рахунок механічного руху 
населення міста зростає, про -цес еміграції в інші країни 
уповільнився
Жителі областей, в основному віком 
від 18 до 40 років, виїж-джають 
до великих міст (зокрема Києва), 
інших областей та за межі країни
Густота  населення  в  районі  близька  до  середньої  по  Україні  й  стано-вить 77 осіб/км
2
. У той самий час у Чернігівській області цей показник 
найнижчий у країні — 36 осіб/км
2
. Менше, ніж в Україні, середня гус -тота сільського населення, причому найбільшим цей показник є в Київ-ській, найменшим — у Чернігівській областях.
Значну частину населення становлять трудові ресурси. Найбільша їх 
питома вага в Києві та ряді міст-супутників (Бориспіль, Ірпінь, Бровари, 
Васильків,  Фастів).  В  останні  роки  спостерігалося  переміщення  зайня-тих із виробничої в невиробничу сферу, зокрема в торгівлю.
Проблемне запитання
Чим би ви пояснили значні відмінності в основних показниках харак-теристики населення між Києвом та областями.
3. Особливості господарського комплексу.
Теоретичні відомості
Енергетика  району  представлена  Трипільською  ТЕС,  Київськими  ГЕС  
і  ГАЕС  на  Дніпрі  та  теплоелектроцентралями,  які  обслуговують  найбільші 
міста, у тому числі ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6. Теплоелектроцентралі та ТЕС в основному 
базуються  на  привізному  кам’яному  вугіллі  (Донбас),  природному  газі  (Хар-ківська  область  та  Росія)  і  нафтопродуктах.  У  металургії  крім  Іршанського 
гірничозбагачувального комбінату, який спеціалізується на виробництві іль -менітового  концентрату,  загальнодержавне  значення  має  завод  порошкової 
металургії (місто Бровари).
Машинобудування  виробляє  приблизно  четверту  частину  промислової 
продукції району. Найбільше значення має транспортне машинобудування 
(літаки,  судна,  мотоцикли,  автобуси),  приладобудування,  сільськогоспо-дарська, радіоелектронна та електротехнічна галузі. Найбільшими центрами 
є міста, де зосереджена значна кількість кваліфікованих трудових ресурсів, 
насамперед Київ, Чернігів, Житомир, Біла Церква.
Спеціалізація хімічної промисловості району — виробництво полімерних 
матеріалів  (Київ,  Чернігів,  Житомир,  Прилуки,  Бровари),  шин  та  гумово-технічних  виробів  (Біла  Церква),  лаків  і  фарб  (Київ),  медичних  препаратів 
(Київ), продукції побутової хімії (Київ, Чернігів, Ніжин, Коростень).
Завдяки  місцевим  сировинним  ресурсам  та  будівництву,  що  набирає  тем-пів, розвивається будівельна промисловість. Заводи залізобетонних конструк-цій розташовані в Києві, Житомирі, Чернігові, Білій Церкві. У багатьох містах 
району виробляють цеглу. Скляна промисловість найбільш розвинена в Києві 
та найближчому оточенні.
267
У  районі  працює  потужний  лісопромисловий  комплекс,  основні  види 
продукції  якого  —  будівельні  матеріали,  меблі,  картон,  папір.  Значні  ви-робництва  пиломатеріалів  зосереджені  в  Житомирській  та  Чернігівській 
областях. Меблі виготовляють у Києві, Білій Церкві, Броварах, Житомирі, 
Чернігові. 
У легкій промисловості провідне місце належить текстильній промисло-вості. Найбільше значення має шовкова промисловість — Дарницький шов-ковий комбінат (Київ) і Київський шовковий комбінат. 
Провідні підприємства трикотажної промисловості розташовані в містах 
Києві, Білій Церкві та Броварах, у Житомирі працює панчішна фабрика «Ук -раїна».
Важливою галуззю є харчова промисловість, яка має значну питому вагу 
в загальному випуску окремих видів продукції (молочних консервів, мака-ронних і кондитерських виробів, тваринної олії та сирів).
У  Київській  області  велике  значення  має  цукрова  промисловість.  Най-більші заводи — Яготинський, Миронівський, Рокитнянський. У кожному 
адміністративному районі працюють підприємства молочної промисловості. 
Найбільші  молочноконсервні  комбінати  розташовані  в  Бахмачі  та  Овручі. 
Виробництво  м’ясної  продукції  розташоване  в  Києві,  обласних  центрах 
і середніх  містах,  зокрема  Білій  Церкві,  Бахмачі,  Бердичеві,  Новгород-Сі -верському, Прилуках.
У Житомирі, Ніжині, Білій Церкві, Києві, Бердичеві розвивається плодо-овочева промисловість.
Найбільші підприємства кондитерської промисловості працюють у Києві, 
Житомирі, Чернігові. Вони входять до складу концерну «Рошен».
Провідна галузь сільського господарства — рослинництво. Розташування 
у двох природних зонах зумовили відмінності в спеціалізації галузі. У полісь -кій частині поряд із зерновими (пшениця, жито, гречка) і кормовими куль-турами значного розвитку набуло льонарство, хмелярство й картоплярство, 
у  лісостеповій  зоні  найбільше  значення  має  вирощування  озимої  пшениці, 
кукурудзи, цукрових буряків, соняшнику, овочів і фруктів. Селяни району 
вирощують більшу частину хмелю та третину льону-довгунця України.
Для тваринництва також характерні територіальні відмінності. У Поліссі 
найбільше  значення  має  молочно-м’ясне  скотарство  та  свинарство,  а  для 
лісостепової зони, крім свинарства, характерно м’ясо-молочне скотарство та 
птахівництво.  Серед  інших  галузей  тваринництва  розвивається  бджільни-цтво, кролівництво, шовківництво, ставкове рибництво, звірівництво (виро-щування песця).
Навколо Києва сформувалося потужне приміське господарство. За своєю 
спеціалізацією воно нагадує подібні зони в інших районах: виробництво мо -лока, овочів, фруктів, яєць, свинини та курятини.
Внутрішні,  міжрайонні  та  міждержавні  зв’язки  забезпечує  транспортна 
система  району.  Головну  роль  у  перевезеннях  вантажів  на  далекі  відстані 
відіграє  залізничний  транспорт,  більше  ніж  половина  з  них  проходить 
транзитом. Залізничні колії перетинають район як у широтному, так і в ме-ридіональному  напрямках.  Найбільше  значення  мають  магістралі  Моск-
268
ва—Київ—Козятин—Львів,  Кишинів—Вінниця—Київ—Санкт-Петербург, 
Ростов-на-Дону—Дніпропетровськ—Київ—Коростень—Гомель. Важливими 
залізничними  вузлами  є  Київ,  Фастів,  Коростень,  Житомир,  Бердичів,  Но -воград-Волинський, Чернігів, Бахмач, Ніжин.
Автомобільні шляхи сполучають район із великими містами країни, а також 
із сусідніми кранами (Київ—Львів—Чоп, Київ—Москва, Київ—Полтава—Хар -ків—Ростов-на-Дону, Київ—Дніпропетровськ—Донецьк—Маріуполь).
Зростає значення повітряного транспорту. Найбільший вузол повітряних 
сполучень у країні — Київ (аеропорти «Бориспіль» і «Жуляни»). Великі аеро- 
порти є в Чернігові та Житомирі.
Територією  району  прокладені  траси  газопроводів  Дашава—Київ—
Брянськ—Москва,  із  відгалуженнями  на  Чернігів,  Новгород-Сіверський, 
Уренгой—Помари—Ужгород,  Шебелинка—Полтава—Київ.  Проходять  на-фтопроводи «Дружба», Гнідинці—Кременчук.
Запитання та завдання
1)   Схарактеризуйте географію галузей спеціалізації промисловості. 
2)   Якими є особливості транспортної системи району?
3)   У районі виробляють більшість вовняних тканин країни. З’ясуйте, 
які  підприємства  забезпечують  основні  обсяги  виробництва  цих 
тканин.
4)   Чим  би  ви  пояснили,  що  в  останні  роки  в  структурі  рослинництва 
району відбуваються зміни? Вони характеризуються значним скоро-ченням посівних площ кормових культур (майже вдвічі) і збільшен-ням площ, зайнятих технічними: соняшник та соя. 
5)   Доповніть  схему  «Обмін  продукцією  між  Києвом  та  областями 
району».
Київ
Обладнання, фарби, ліки…
Області Столичного району 
Сільськогосподарська 
продукція (зерно, молоко, 
м’ясо), деревина…
4. Найбільші міста.
Найбільшим містом району є столиця України — Київ. Це промисловий 
центр із розвиненим машинобудуванням (переважно трудомістким і на-укоємним),  теплоенергетикою,  промисловістю  будівельних  матеріалів, 
харчовою, фармацевтичною та легкою індустрією. Домінуючою тенден-цією в промисловості міста є покращення показників у  галузях, які ви-пускають кінцеву продукцію, зорієнтовану безпосередньо на споживача. 
Трудові ресурси міста характеризуються високим рівнем кваліфікації та 
високою питомою вагою інженерів і техніків.
У  Києві  зосереджено  близько  третини  науково-технічного  потен -ціалу  України,  що  є  одним  із  найважливіших  конкурентних  переваг 
місцевої економіки. Серед наукових установ — Національна академія 
269
наук  України,  велика  кількість  науково-дослідних  інститутів,  у  тому 
числі Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона, Інституту техніч-ної теплофізики, Інституту проблем металознавства, Інституту фізики 
напівпровідників. Взаємодія науки й виробництва дозволяє Києву ви-пускати  конкурентоспроможну  продукцію:  літаки,  траулери,  річкові 
судна, верстати, обчислювальні машини, радіоапаратуру, ліки.
Київ — важливий центр освіти й культури. Тут розташований Націо-нальний  університет  ім.  Т.  Г.  Шевченка,  університет  «Києво-Могилян-ська академія», Національний технічний університет «Київський полі -технічний інститут», інші вузи різного профілю. У місті багато театрів, 
культурних центрів, бібліотек, музеїв.
Чернігів — важливий економічний і культурний центр району, одне 
з найдавніших міст України. Його сучасна промисловість спеціалізуєть -ся на виробництві продукції машинобудування, легкої, хімічної, дерево -обробної, харчової промисловості.
У Чернігові розташовані чотири вищі навчальні заклади, три держав-ні театри, історичний та художній музеї, літературно-меморіальний му-зей-заповідник М. М. Коцюбинського.
Із часів Київської Русі відоме й місто Житомир. Зараз це адміністра-тивний, економічний і культурний центр однойменної області. Провідни -ми галузями промисловості є легка, машинобудування, лісова, харчова 
галузі та промисловість будівельних матеріалів.
У місті розташовані педагогічний і сільськогосподарський вузи, теат-ри, музеї.
Завдання
1)   Підпишіть на контурній карті назви найбільших міст району, по-значте  спеціалізацію  їх  промисловості.  Нанесіть  найбільш  важ-ливі транспортні магістралі.
2)   Майбутнє  Києва  значною  мірою  пов’язане  з  його  подальшим 
економічним розвитком. За допомогою мережі Інтернет з’ясуйте, 
які  напрямки  розвитку  обрані  в  генеральному  плані  міста  на 
період до 2020 р.
5. Проблеми та перспективи розвитку району.
Серед проблем району найбільш гострими є екологічні, які пов’язані 
з аварією на Чорнобильській АЕС. Специфікою впливу її наслідків є стій-ке забруднення ґрунтів і лісової рослинності, надходження радіонуклідів 
у донні відкладення, насамперед у басейни річки Дніпро.
Особливо  сильний  вплив  на  природні  комплекси  відбувся  в  раді-усі  30  км  від  реактора,  де  була  припинена  діяльність  людини.  У  цій 
зоні сильно постраждали хвойні ліси із сосни, які найбільш чутливі до 
270
радіації. Поряд із Київською областю найбільшої шкоди Чорнобиль-ська катастрофа завдала природі та господарству Житомирщини.
Запитання
Як ви вважаєте, які ще проблеми є актуальними для Столичного еко-номічного району? Запропонуйте шляхи їх розв’язання.
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ  ВИВЧЕНОГО  МАТЕРІАЛУ
Запитання та завдання
1)   Якими є особливості економіко-географічного положення району?
2)   Порівняйте  спеціалізацію  сільського  господарства  Столичного 
й Придніпровського районів.
3)   Порівняйте  забезпеченість  природними  ресурсами  Столичного 
й Донецького  районів.  Використовуючи  це  порівняння,  обґрун-туйте  наявність  значних  відмінностей  у  спеціалізації  промисло-вості цих районів.
V.  ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ
1)   Дайте оцінку забезпеченості району мінеральними ресурсами. 
2)   Схарактеризуйте природні умови району. 
3)   Підготуйте доповідь про розвиток промисловості й соціальної сфе-ри одного з міст району. 
4)   Охарактеризуйте  наслідки  аварії  на  Чорнобильській  АЕС  та  їх 
вплив на господарство району.
Категорія: Географія 9 клас | Додав: uthitel (26.01.2014)
Переглядів: 1584 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: