УРОК № 41 Тема. Північно-Східний економічний район. - Географія 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Географія 9 клас

УРОК № 41 Тема. Північно-Східний економічний район.

УРОК  №  41
  Тема. Північно-Східний економічний район.
  Очікувані  учень застосовує типовий план характеристики еко -номічного району під час складання характеристики;
порівнює економічні райони за їх спеціалізацією; аналі-зує проблеми і перспективи розвитку свого економіч-ного району.
  Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
  Обладнання: підручник, атлас, контурні карти, статистичні дані щодо
економічного району.
 Опорні поняття: економічний район, спеціалізація, населення, госпо -дарство.
Хід  уроку
I.  МОТИВАЦІЯ  НАВЧАЛЬНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ
Особливістю Північно-Східного району є те, що на його спеціалізацію 
суттєво  впливає  економіко-географічне  положення,  зокрема  сусідство 
з  Придніпров’ям  та  Донбасом.  З  одного  боку,  ці  райони  виступають  як 
постачальники сировини та матеріалів, наприклад металів, з іншого — 
вони  є  споживачами  готової  продукції,  у  першу  чергу  машин  та  облад -нання.  Власні  сировинні  ресурси  дозволяють  розвивати  електроенерге-тику, хімічну промисловість, виробництво будівельних матеріалів, скла 
та  фарфоро-фаянсових  виробів.  Потенціал  району  посилює  розвинена 
транспортна  мережа;  його  територію  перетинають  численні  транспорт -ні магістралі міждержавного значення (залізниці, автомобільні дороги, 
трубопроводи).  Питома  вага  території  —  13,9  %,  населення  —  11,8  %, 
продукції сільського господарства — 13,6 %, експорту — 8 %.
II.  АКТУАЛІЗАЦІЯ  ОПОРНИХ  ЗНАНЬ  УЧНІВ
Запитання
1)   Що ви знаєте про історію заселення Слобожанщини?
2)   Де розташовані найбільші в Україні родовища природного газу?
3)   Які  потужні  підприємства  машинобудування  працюють  у  Хар -кові? 
4)   У яких напрямках через цей транспортний вузол проходять важ-ливі транспорті магістралі?
III. ВИВЧЕННЯ  НОВОГО  МАТЕРІАЛУ
1. Економіко-географічне положення. Природні умови і ресурси.
Учитель об’єднує учнів у групи і пропонує самостійно схарактеризу-вати економіко-географічне положення району, його природні умови та 
ресурси.
результати:
Північно-Східний економічний район
Площа — 84 тис. км
2
, населення — 5499 тис. осіб (на 1 травня 2008 р.)
Області
Харківська область
(утворена в 1932 р.)
Полтавська область
(утворена в 1937 р.)
Сумська область
(утворена в 1939 р.)
Площа — 
31,4 тис.  км
2
, населен -ня — 2787 тис.  осіб (на 
1 травня 2008  р.)
Площа — 
28,8 тис.  км
2
, населен -ня — 1520 тис.  осіб (на 
1 травня 2008  р.)
Площа — 
23,8 тис.  км
2
, населен -ня — 1192 тис.  осіб (на 
1 травня 2008  р.)
Кількість міст — 17, 
найбільші: Харків 
(1461,2 тис. осіб), Ло-зова (60,2 осіб), Ізюм 
(54,0 тис. осіб), Чугуїв 
(33,5 тис. осіб)
Кількість міст — 15, 
найбільші: Полтава 
(306,2 тис. осіб), Кре-менчук (230,1 тис. 
осіб), Комсомольськ 
(51,8 тис. осіб), Лубни 
(49,5 тис. осіб), Мирго -род (41,6 тис. осіб)
Кількість міст — 15, 
найбільші: Суми 
(278,5 тис. осіб), Ко-нотоп (90,3 тис. осіб), 
Шостка (82,6 тис.  осіб), 
Охтирка (49,6  тис.  осіб)
2. Відмінності в населенні та трудових ресурсах.
Порівняно  із  середніми  показниками,  у  районі  більший  від’ємний 
приріст населення, нижча середня густота населення, вища питома вага 
міського населення. У той же час існують суттєві внутрішні відмінності. 
Так, серед областей із найбільшою кількістю населення, густотою насе-лення  та  питомою  вагою  городян  виділяється  Харківська  область.  Тут 
сформувалась одна з найбільших агломерацій України — Харківська. 
Складна  демографічна  ситуація  зумовила  формування  несприятливої 
вікової структури працездатного населення — у районі знижується частка 
молодих людей. Особливо інтенсивно цей процес відбувається в сільській 
місцевості, що пов’язано не тільки зі зменшенням народжуваності, а й зі 
значним відтоком молоді в промислові центри. Це зумовлює недостатню 
забезпеченість  сільського  господарства  кваліфікованими  трудовими  ре-сурсами молодого та середнього віку.
Запитання та завдання
1)   Чим би ви пояснили той факт, що основна частина населення рай-ону зосереджена в містах та прилеглих до них сільських районах?
2)   Порівняйте кількість та густоту населення областей, які входять 
до складу району. Зробіть висновки.
3. Господарський комплекс району.
Теоретичні відомості
У районі працюють підприємства різних галузей промисловості, але про-відними  є  переробні:  машинобудування   (у  тому  числі  приладобудування, електротехнічне,  енергетичне,  сільськогосподарське,  транспортне),  хіміч-на,  легка,  харчова  індустрія.  Велике  значення  має  паливно-енергетичний 
комплекс .
Особливістю  Північно-Східного  району  є  те,  що  на  його  спеціалізацію 
суттєво  впливає  економіко-географічне  положення,  зокрема  сусідство 
з Придніпров’ям і Донбасом. З одного боку, вони виступають як постачаль-ники сировини та матеріалів, наприклад металів, з іншого — вони є спожива -чами готової продукції, насамперед машин та обладнання. Власні сировинні 
ресурси  дозволяють  розвивати  такі  галузі,  як  добувна,  електроенергетика, 
хімічна промисловість, виробництво будматеріалів, скла й порцеляно-фаян-сових  виробів.  Потенціал  району  посилює  розвинена  транспортна  система; 
численні транспортні магістралі міждержавного значення (залізниці, авто-мобільні дороги, трубопроводи) перетинають його територію.
Приблизно по 40 % видобутку газу та нафти України припадає відповід-но на Харківську та Сумську області. У Харківській області експлуатуються 
сім газових, шість нафтогазоконденсатних та 26 газоконденсатних родовищ. 
Тільки  із  Шебелинського  газоконденсатного  родовища  за  50  років  роботи 
було добуто 1,1 трлн  м3
 газу й понад 10 млн т газового конденсату.
Основу електроенергетики складають Зміївська ТЕС та ТЕЦ, що обслуго-вують міста. Вони працюють на місцевому паливі й привізному донецькому 
вугіллі. На Дніпрі розташована Кременчуцька ГЕС.
Характерною  рисою  району  є  розвинене  машинобудування.  Найбільша 
кількість підприємств зосереджена в місті Харкові. Тут виробляють літаки, 
трактори, комбайни, велосипеди, прилади, верстати, гірничошахтне облад-нання, військову техніку. Харків — основний центр енергетичного машино-будування в Україні. До найважливіших підприємств галузі належать «Тур-боатом» та «Електроважмаш».
Важливими  центрами  електротехнічного,  енергетичного  машинобуду -вання та верстатобудування є Полтава, приладобудування та сільськогоспо-дарського машинобудування — Суми, транспортного — Кременчук.
Хімічна промисловість спеціалізується на товарах сільськогосподарського 
призначення (добрива, засоби захисту рослин, кормові добавки) та народного 
споживання (товари побутової хімії, емалі, фарби, ліки). Галузь характери -зується високим рівнем територіальної концентрації та порівняно невеликою 
кількістю підприємств.
Найбільші обсяги виробництва продукції неорганічної хімії зосереджені 
на  підприємстві  «Сумихімпром».  Це  великий  виробник  фосфатних  добрив, 
кислот, лаків, фарб, пігментів.
Значна частина українських лікарських засобів виробляється фармацев-тичними підприємствами Харкова. Завдяки потужній науковій базі в місті 
щорічно освоюється понад 40 нових препаратів.
Одним  із  найбільших  підприємств  району  є  Кременчуцький  нафтопере-робний завод, який виробляє бензин, дизельне паливо, моторні й трансмісій-ні мастила, топкові мазути й дорожні бітуми.
Важливу роль відіграє промисловість будівельних матеріалів. Вона вико-ристовує місцеву сировину й представлена різними виробництвами. Основні 
з них спеціалізуються на виготовленні зв’язувальних матеріалів (Балаклея), 
скла (Полтава, Мерефа), керамічної плитки (Харків), цегли та залізобетон -них конструкцій (великі міста).
Деревообробні  підприємства  орієнтуються  на  споживача  та  переваж-но  представлені  виробництвом  пиломатеріалів,  столярних  виробів  і  меблів 
у Харкові, Сумах, Чугуєві, Полтаві та інших містах.
Легку  промисловість  представляють  підприємства,  які  виробляють  ши-рокий асортимент продукції: верхній одяг, тканини, взуття, головні убори, 
трикотажні вироби, хутра, ковдри, вироби зі шкіри.
Потужності  підприємств  харчової  промисловості  забезпечують  потреби 
жителів  району  в  хлібобулочних  виробах,  крупах,  цукрі,  олії,  молочній, 
м’ясній і кондитерській продукції. Виробництво молочних консервів, конди-терських виробів, олійно-жирової та м’ясопереробної продукції мають знач-ний  експортний  потенціал.  Великі  потужності  має  цукрова  промисловість, 
найбільше  значення  має  Лохвицький  цукровий  комбінат  (Полтавська  об-ласть), Орільський і Куп’янський (Харківська область), Дружбівський цук-рорафінадний  завод  (Сумська  область).  Великі  м’ясокомбінати  працюють 
у Полтаві,  Харкові,  Сумах,  Кременчуці,  Лубнах.  Широко  відома  молочна 
продукція  підприємств  Харківщини  (Харків,  Куп’янськ,  Богодухів),  Пол-тавщини (Полтава, Лубни), Сумщини (Суми, Шостка, Ромни).
Високий рівень розвитку має сільське господарство району. На його спе-ціалізацію впливає розміщення в тій чи іншій природній зоні. Провідне місце 
в структурі галузі посідає рослинництво. По всій території району вирощу-ють пшеницю, жито, ячмінь, кормові культури (трави, коренеплоди, куку-рудзу  на  силос).  Пріоритетним  для  Сумської  області  також  є  виробництво 
круп’яних  культур,  картоплі,  льону,  озимого  та  ярого  ріпаку,  конопель. 
Рослинництво Харківської та Полтавської областей крім виробництва зерна 
та кормових культур спеціалізується на вирощуванні цукрового буряку, со-няшнику, овочів і фруктів. 
Наявність  природних  кормових  угідь,  відходів  цукрового  виробництва, 
комбікормових  заводів  і  споживачів  (харчова,  легка  промисловість,  насе-лення) обумовили розвиток тваринництва. У галузі переважає вирощування 
великої рогатої худоби молочного та м’ясо-молочного напрямку, свинарство 
й птахівництво. Розвивається вівчарство, конярство, звірівництво й кролів-ництво. На півночі значну роль відіграє бджільництво. Для риборозведення 
використовуються штучні водойми, насамперед ставки.
Велике значення має транспортна система. У міжрайонних перевезеннях ос-новну роль відіграє залізничний транспорт. Густота залізничних доріг зростає 
із заходу на схід і досягає найбільшого рівня в Харківській області. Основний 
транспортний вузол не тільки цього району, а й усієї Східної України — Хар -ків. Він зв’язує шість суміжних областей і забезпечує транспортне сполучення 
з іншими державами, зокрема з Росією, Білоруссю, країнами Закавказзя. Інші 
важливі залізничні вузли: Полтава, Лозова, Конотоп, Ворожба, Кременчук.
Автомобільний  транспорт  має  переважно  внутрішньорайонне  зна-чення.  Серед  магістралей  міждержавного  значення:  Москва—Харків—
Сімферополь,  Київ—Харків—Ростов-на-Дону,  Воронеж—Харків—Київ, 
Москва—Харків—Донецьк.
Територією  району  проходять  газопроводи  від  Шебелинки  до  Харкова, 
Полтави, Києва, Одеси, Дніпропетровська, Москви та інших міст. Серед важ-ливих  магістральних  трас  газопроводи  «Союз»  і  Уренгой—Помари—Ужго-род, нафтопроводи Мічуринськ—Кременчук та Гнідинці—Кременчук.
Єдиний річковий порт розташований у Кременчуці. В авіаційному тран-спорті найбільше значення має Харківський аеропорт, який у 1995 р. здобув 
статус міжнародного.
Економіко-географічне  положення  та  спеціалізація  району  обумовили 
формування міцних економічних зв’язків із Росією.
Запитання та завдання
1)   Чим можна пояснити високий рівень розвитку машинобудування 
в районі (у першу чергу в Харкові)? 
2)   На  виробництві  якої  продукції  спеціалізується  сільське  госпо -дарство району? 
3)   Порівняйте  спеціалізацію  сільського  господарства  Сумської  та 
Полтавської областей. Поясніть відмінності.
4)   Доведіть, що значну районоутворюючу роль відіграє транспортна 
система областей району, у першу чергу Харківської.
5)   Заповніть  таблицю  «Галузі  спеціалізації  Північно-Східного  райо-ну».
Назва галузі Передумови  
розвитку
Види продукції Центри (приклади 
підприємств)
4. Найбільші міста.
Харків є найбільшим містом та ядром Північно-Східного економічно -го району. Особливість міста — високий рівень розвитку машинобудуван -ня, у тому числі наукоємних виробництв. Так, широко відомі унікальні 
системи  управління  космічних  апаратів,  які  створюються  науково-ви-робничим  об’єднанням  «Хартрон».  Провідним  підприємством  України 
з виробництва сучасного енергетичного обладнання є «Турбоатом». Воно 
має свою науково-дослідну й проектно-конструкторську базу, високоточ-не обладнання, що дозволяють створювати турбіни на рівні світових зраз -ків. Кілька заводів Харкова виробляють трактори різного призначення, 
двигуни й різні вузли.
Місто  є  одним  із  найбільших  в  Україні  науково-освітніх  центрів.  Тут 
працює  Північно-Східний  науковий  центр  Національної  академії  наук 
України.  Харків  посідає  провідні  позиції  в  Україні  за  кількістю  вищих 
навчальних закладів (понад 30 академій, університетів та інститутів).
У місті налічуються десятки культурних закладів і центрів, серед них 
музеї, картинні галереї, шість великих театрів.
Полтава  є  другим  за  розміром  центром  району.  Промисловість  міс -та спеціалізується на точному машинобудуванні, легкій і харчовій про -мисловості.  Тут  діє  п’ять  вузів,  у  тому  числі  Полтавський  державний 
технічний університет ім. Ю. Кондратюка та Українська медична стома -тологічна академія, два театри, шість музеїв.
Місто  Суми є адміністративним, економічним та культурним центром 
однойменної області. Підприємства міста випускають продукцію маши -нобудування, хімічної, легкої, харчової галузей.
У Сумах працює чотири вищі навчальні заклади (Сумський національ-ний аграрний університет, Сумський державний університет, Сумський 
педагогічний університет, Українська академія банківської справи), два 
театри.
Завдання
1)   Доведіть, що Харків має всі можливості для подальшого розвитку 
машинобудування, зокрема точного.
2)   Підпишіть на контурній карті назви найбільших міст району, по-значте спеціалізацію їх промисловості.
5. Проблеми та перспективи розвитку району.
Серед проблем району найбільше значення має неповне й нераціональ-не  використання  економічного  потенціалу.  Для  її  розв’язання  необхід-но розвивати господарство не тільки великих, а й середніх і малих міст, 
підвищувати  рівень  механізації  та  автоматизації  виробництва,  запро-ваджувати інтенсивні методи в рослинництві та тваринництві, розвива -ти  різні  форми  приватного  підприємництва,  поглиблювати  економічні 
зв’язки з іншими районами України, нарощувати виробництво експорт -ноорієнтованої продукції.
Завдання
Схарактеризуйте  проблеми  району,  укажіть  можливі  шляхи  їх 
розв’язання.
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ  ВИВЧЕНОГО  МАТЕРІАЛУ
Запитання та завдання
1)   Назвіть найважливіші риси економіко-географічного положення 
району.
2)   Якими є особливості природних умов району?
V.  ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ
1) Розкажіть про забезпеченість району природними ресурсами. 
3)  Поясніть,  як  розвиток  різних  форм  приватного  підприємництва 
може  сприяти  розв’язанню  проблеми  неповного  й  нераціонального  ви-користання економічного потенціалу району. 
4) В Україні розроблена енергетична стратегія на період до 2030 р. Серед 
основних її завдань — розвиток вітчизняного енергетичного машинобуду -вання, приладобудування та енергобудівельного комплексу. Використову -ючи мережу Інтернет, зайдіть на сайт Міністерства палива та енергетики 
України за адресою mpl.кmu.gov.ua. Знайдіть указівку на «Енергетичну 
стратегію», познайомтеся з тією частиною документа, яка присвячена роз -витку нафтогазової промисловості. Підготуйте доповідь про перспективи 
цієї галузі на території Північно-Східного економічного району.
Категорія: Географія 9 клас | Додав: uthitel (26.01.2014)
Переглядів: 2147 | Рейтинг: 4.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: