УРОК № 36 Тема. Україна і світове господарство. Зовнішні економічні зв’язки країни. - Географія 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Географія 9 клас

УРОК № 36 Тема. Україна і світове господарство. Зовнішні економічні зв’язки країни.

УРОК  №  36
  Тема. Україна і світове господарство. Зовнішні економічні
зв’язки країни.
  Очікувані  учень визначає особливості зовнішніх економічних
зв’язків України; називає міжнародні та регіональні
організації, до яких входить держава; аналізує ста -тистичні дані щодо обсягів зовнішньої торгівлі країни;
характеризує зовнішньоекономічні зв’язки України,
проблеми і перспективи їх розвитку.
  Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
  Обладнання: підручник, атлас, контурні карти, статистичні дані щодо
обсягів зовнішньої торгівлі країни.
 Опорні поняття: світове господарство, зовнішні економічні зв’язки,
зовнішня торгівля, експорт, імпорт.
Хід  уроку
I.  ПЕРЕВІРКА  ВИВЧЕНОГО  МАТЕРІАЛУ
Географічний диктант
Учні об’єднуються у два варіанти. У кожному варіанті різним формам 
міжнародної співпраці відповідають певні цифри. Наприклад: зовнішня 
торгівля  —  1,  2;  вивезення  капіталу  —  3,  4;  науково-технічна  співпра -ця —  5,  6;  міжнародний  туризм  —  7,  8.  Залежно  від  того,  яка  передба-чається відповідь, учні повинні написати відповідну цифру.
Запитання
1)   Ця форма міжнародного співробітництва являє собою переміщен-ня фінансових ресурсів з однієї країни в іншу.
2)   Ця  форма  міжнародного  співробітництва  характеризується  екс-портом та імпортом.
3)   Ця форма міжнародного співробітництва характерна для провід-них країн Європи.
4)   Ця форма міжнародного співробітництва являє собою обмін нау-ково-технічною інформацією.
5)   Основою  для  швидкого  розвитку  цієї  форми  міжнародного  спів-робітництва є міжнародний поділ праці.
Відповідь.  І варіант: 3, 1, 7, 5, 1; ІІ варіант: 4, 2, 8, 6, 2.
II.  МОТИВАЦІЯ  НАВЧАЛЬНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ
Процеси  глобалізації  вимагають  від  України  більш  активного  вико-ристання різних форм міжнародного співробітництва, у тому числі зов-нішньої  торгівлі.  Це  буде  сприяти  більш  повній  реалізації  потенціалу 
національних підприємств та залученню капіталу інших країн.
результати:
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ  ОПОРНИХ  ЗНАНЬ  УЧНІВ
Запитання 
1)   До яких регіональних організацій входить Україна?
2)   Які  види  продукції  національного  господарства  експортуються 
в інші країни?
3)   Назвіть  види  товарів  іноземного  виробництва,  які  продаються 
в Україні. 
4)   Які транзитні коридори проходять через територію країни?
5)   Які регіони України мають популярність в іноземних туристів?
IV. ВИВЧЕННЯ  НОВОГО  МАТЕРІАЛУ
1. Обсяги та структура зовнішньої торгівлі України.
Для економіки України надзвичайно важливе значення має зовнішня 
торгівля. У 2008 р. до інших країн було вивезено українських товарів на 
суму  67  млрд  дол.  США.  За  цим  показником  країна  посідає  48-е  місце 
у світі. На душу населення експорт склав 1450 дол. США. Хоча за останні 
роки цей показник зріс майже втричі, порівняно з розвиненими країна -ми він залишається невисоким.
У структурі експорту України простежується зв’язок із рівнем розвитку 
окремих  галузей  господарства.  Найбільший  потенціал  і  можливості  для 
виходу на зовнішні ринки мають ті з них, які спираються на потужну ре -сурсну базу, насамперед мінеральні та агрокліматичні ресурси. Тому голо -вною рисою українського експорту є його сировинна спрямованість.
Безперечним лідером із вивезення продукції за кордон є металургійна 
промисловість. У 2008 р. продукції цієї галузі було реалізовано на суму 
27,6  млрд  дол.  США  (41,2  %  від  загального  обсягу  експорту).  З-поміж 
галузей цієї промисловості переважає чорна металургія. Зокрема, виве -зення чорних металів сягало 34,3 % вартості всього експорту, ще 5,3 % 
склали вироби з чорних металів. 
Про  позитивні  зміни  в  експортній  політиці  держави  свідчить  той 
факт, що поступово зростає частка машинобудування, яке посідає 2-ге 
місце  в  структурі  експорту.  У  2007  р.  на  цю  галузь  припадало  17,2  % 
усіх валютних надходжень. Більше ніж половина поставок   — це облад-нання, машини та механізми.
Галузі хімічної промисловості у 2008 р. відправили за кордон продук-ції на суму 5,9 млрд дол. США, що склало понад 8 % від загального об-сягу. Основну частину валютних надходжень дала неорганічна хімія, на -самперед продаж мінеральних добрив. Достатньо вагому частку складають 
пластмаси, синтетичні смоли і фармацевтичні вироби.
Значні надходження одержали підприємства харчової промисловості. 
Найбільше, на суму 1,9 млрд дол. США, вони постачали рослинної олії 
та вершкового масла. Досить великими є обсяги експорту кондитерських 
виробів,  продуктів  переробки  плодів  і  овочів  (консерви).  Із  продукції 
сільського господарства традиційно найбільшими були поставки зерно -вих культур та насіння олійних рослин.
Для імпорту характерне переважання двох груп товарів — енергоносіїв 
(природний газ, нафта) і продукції машинобудування. Так, у 2008 р. при -родного газу було закуплено на 9,4 млрд дол. США (11  %), нафти — на 
4,5 млрд (5,3 %).
Протягом кількох років зовнішня торгівля України характеризувала-ся додатним сальдо. Так, у 2001 р. було експортовано товарів на 17,3 млрд 
дол. США, а імпорт склав 17,1 млрд, таким чином, сальдо було додатне 
й становило +0,2 млрд дол. У 2006—2008 рр. імпорт значно перевищував 
експорт.  У  2007  р.  було  вивезено  товарів  на  суму  49,2  млрд  дол.  США, 
а завезено майже на 60,7 млрд, сальдо від’ємне –11,5 млрд дол. США (для 
порівняння:  у  2008  р.  від’ємне  сальдо  досягло  –18,5  млрд  дол.  США). 
Це  пояснюється  тим,  що  Україна  змушена  купувати  велику  кількість 
природного  газу  й  нафти.  Тільки  на  початку  2009  р.  ситуація  змінила-ся — позитивне сальдо зовнішньої торгівлі склало 397,8 млн дол.
У загальному обсязі експорту товарів за січень-лютий 2009 р. порівняно 
з відповідним періодом минулого року збільшилась частка зернових куль -тур, енергетичних матеріалів, нафти та продуктів її перегонки, жирів і олій 
тваринного або рослинного походження, насіння і плодів олійних рослин. 
Натомість зменшилась частка чорних металів, механічних машин, добрив.
Проблемні запитання
1)   Які недоліки є в структурі зовнішньої торгівлі України?
2)   Із чим пов’язане позитивне сальдо зовнішньої торгівлі на початку 
2009 р.?
2. Географія зовнішньої торгівлі.
Україна здійснює зовнішньоторговельні операції майже з 200  країнами 
світу, але головними торговельними партнерами залишаються країни СНД, 
насамперед  Росія.  На  них  припадає  35  %  експорту  й 40 %  імпорту  Украї-ни. Зовнішньоторговельний обіг України з Росією перевищив 30 млрд дол. 
США. Питома вага цієї держави в українській зовнішній торгівлі становить 
понад 25 %, при цьому Україна має постійне й значне відмінне сальдо. Го-ловна причина — великі обсяги імпорту енергоносіїв, Україна купує багато 
російського паперу, машин і обладнання, деяких видів металів.
На Росію припадають і найбільші обсяги українського експорту. Ос-новними їх споживачами є центральні райони Росії, на які припадає біль -шість імпорту. Значними споживачами залізної руди й чорних металів є 
Поволжя та Північний Кавказ.
З  інших  країн  —  членів  СНД  найважливіші  партнери:  Білорусь,  Узбе-кистан,  Казахстан,  Туркменістан,  Молдова.  Так,  до  Білорусі  та  Молдови 
вивозиться прокат чорних металів, до Казахстану й Узбекистану  — продук-ція машинобудування та хімічної промисловості. У  свою чергу, Білорусь поставляє в Україну трактори, вантажні автомобілі, електронно-обчислюваль -ні машини; Казахстан — шкірсировину, концентрати кольорових металів; 
Молдова — продукцію виноробної промисловості, килими, виноград.
Великими  є  обсяги  зовнішньої  торгівлі  з  іншими  країнами,  а  саме  з 
Китаєм,  Туреччиною,  Італією,  Німеччиною,  США,  Польщею.  До  країн 
ЄС експортується чверть українських товарів, що надходять на зовніш-ній ринок, а імпорт становить майже третину. Найбільше з Європи над-ходить обладнання, машин та транспортних засобів, зростають закупки 
полімерних матеріалів, фармацевтичної продукції та паперу.
У  цілому  протягом  кількох  років  найбільшими  споживачами  ук -раїнських  товарів  є  Росія,  Китай,  Туркменістан,  Туреччина,  Білорусь, 
Німеччина, Польща, Угорщина, США й Італія. Питома вага цих десяти 
торговельних партнерів України в загальному зовнішньоторговельному 
обігу перевищує дві третини.
Непогані перспективи має зростання надходжень від експорту послуг. 
Для  цього  Україні  потрібно  максимально  використовувати  можливості 
газотранспортної системи, розвивати автомобільний і залізничний транс -порт.
Завдання
1)   Підпишіть на контурній карті назви країн, що є найбільшими тор-говими партнерами України.
2)   Схарактеризуйте торговельні відносини України з державами, які 
входять до ЄС. Зверніть увагу на те, що в торгівлі з ними спостерігаються 
такі тенденції: зменшення експорту товарів супроводжувалося суттєвим 
зростанням їх імпорту, одночасно відбувалося зростання обсягів зовніш -ньоторговельних послуг та прямих інвестицій.
3. Значення інших видів зовнішніх економічних зв’язків у господарстві
країни.
Теоретичні відомості
Ви вже знаєте, що економічні зв’язки між країнами здійснюються завдяки 
не тільки торгівлі, але й ввезенню капіталу (інвестиції), науково-технічному 
співробітництву, створенню спільних підприємств, підготовці кадрів, міжна -родному туризму. Інвестиційна діяльність полягає в переміщенні фінансових 
ресурсів з однієї країни до іншої для одержання прибутку шляхом вкладення 
їх у різні підприємства. Іноземні інвестиції позитивно впливають на економіч -не зростання, сприяють покращенню якості товарів і збільшенню експорту. За -гальний обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну перевищив 25 млрд дол. 
США. Зростання надходжень іноземного капіталу пов’язують із досягненням 
економічної  стабільності,  збільшенням  купівельної  спроможності  жителів 
країни,  контролем  над  інфляцією,  розвитком  середнього  й  малого  бізнесу. 
У той самий час, на думку фахівців, потреба України в іноземних інвестиціях 
становить 80—100 млрд дол. Головними причинами, що стримують їхнє над -ходження,  залишаються  недосконалість  законодавчої  бази  й  неможливість 
точно прогнозувати в ній зміни; використання тіньових механізмів у боротьбі 
за контроль над підприємствами; висока частка тіньового сектору економіки, 
що робить неконкурентоспроможною продукцію офіційної економіки.
Прямі іноземні інвестиції надійшли в Україну зі 118 країн світу. При цьо-му близько трьох чвертей їхнього загального обсягу припадає на такі країни: 
Німеччина, Кіпр, Австрія, Велика Британія, Віргінські острови (Велика Бри-танія), Нідерланди, Франція, США, Швейцарія та Росія.
З окремих галузей господарства спочатку найбільш привабливою для іно-земців була харчова промисловість. Потім основні потоки інвестицій спрямо -вувалися в оптову торгівлю, громадське харчування, зв’язок, фінанси, кре-дитування  та  страхування,  а  також  в  організації,  які  здійснюють  операції 
з нерухомістю. Переважна більшість іноземних компаній здійснює невеликі 
проекти в тих сферах економіки, де більшою є швидкість обігу капіталу. По-ряд  із  проектами,  які  швидко  окуповуються,  вони  вкладають  кошти  в  ма-шинобудування,  інформаційні  технології,  мережу  Інтернет,  розробку  про-грамного забезпечення, сферу послуг. При цьому використовується недорога 
праця висококваліфікованих українських інженерів і програмістів.
Зростає значення обміну науково-технічною інформацією. Багато дослід-них організацій різних країн установили контакти з Національною академією 
наук України. Налагоджено співробітництво в галузі охорони здоров’я й ме-дицині,  сільському  господарстві,  видобутку  й  переробці  корисних  копа-лин,  охороні  навколишнього  середовища,  створенні  й  застосуванні  нових 
матеріалів,  мирному  освоєнні  космосу.  Але  в  цілому  Україна  належить  до 
країн, що переважно отримують наукові послуги. Хоча науковий потенціал 
країни є досить значним, структура наукового комплексу недостатньо ефек-тивна, а матеріально-технічна база є застарілою.
Важливою формою зовнішніх економічних зв’язків є створення спільних 
підприємств (СП). Вони не тільки сприяють надходженню іноземних інвести -цій, але й упровадженню сучасних технологій, збільшенню експорту. Голо-вна перевага СП — орієнтація на довгострокове співробітництво в різних сфе -рах господарської діяльності, у тому числі придбанні й переробці сировини, 
виробництві  кінцевої  продукції,  наукових  дослідженнях,  збуті  продукції. 
Найбільша кількість СП працює в місті Києві, Донецькій, Одеській, Дніпро-петровській, Львівській і Луганській областях.
В Україні створено кілька спеціальних економічних зон (СЕЗ) і територій 
пріоритетного розвитку (ТПР). Особливо перспективне це в прикордонних ре -гіонах. Перша СЕЗ «Сиваш» була організована в 1995 р. на території Красно -перекопського району й міста Армянська. Вона спеціалізується на виробни-цтві продукції хімічної промисловості й вирощуванні рису. Серед інших СЕЗ: 
«Яворів», «Закарпаття», «Донецьк», «Курортополіс Трускавець» (туристич-но-рекреаційного типу). За рахунок економічних, податкових і митних пільг, 
які оцінюються у 2 млрд дол. США, сюди вдалося залучити значні обсяги іно -земних капіталів. Однак діяльність більшості спеціальних економічних зон 
і  територій  пріоритетного  розвитку  виявилася  не  досить  ефективною,  тому 
у 2005 р. багато пільг було скасовано.
Запитання
1)   Якими  є  особливості  географії  прямих  інвестицій  в  економіку 
країни?
2)   У  яких  галузях  здійснюється  співробітництво  з  іноземними  до-слідницькими організаціями?
3)   Із якою метою створюються спільні підприємства?
4. Участь України в міжнародних організаціях.
Україна бере активну участь у діяльності понад 25 міжнародних організа-цій. Насамперед, вона — повноправний член Організації Об’єднаних Націй 
(ООН). Ця міжнародна організація була створена в 1945 р. для підтримки 
миру у світі, міжнародної безпеки й розв’язання міжнародних проблем.
Україна  є  членом  організації  ЮНЕСКО,  головним  завданням  якої 
є співробітництво різних народів у галузі освіти, науки й культури.
Подальшому розвитку зовнішніх економічних зв’язків України сприяє 
отримання статусу країни з ринковою економікою та вступ до Світової ор -ганізації  торгівлі  (СОТ).  СОТ  являє  собою  багатосторонню  угоду  між  краї -нами  світу,  які  домовилися  вести  торгівлю  на  певних  умовах.  Це  означає 
поступове усунення основних торговельних бар’єрів між державами, уни-кання несправедливої боротьби за ринки збуту продукції, допомогу країнам 
із низьким рівнем розвитку економіки.
Приєднання  України  до  СОТ  означає  впровадження  цих  міжнародно 
визнаних  правил,  які  використовують  понад  150  країн  світу.  З одного 
боку, це відкриє додаткові перспективи в доступі до ринків інших країн, 
з іншого — надасть більше можливостей для надходження іноземних то -варів на внутрішній ринок, що посилює конкуренцію та ускладнює захист 
вітчизняного товаровиробника. 
У цілому можна виділити такі можливі позитивні й негативні наслід-ки вступу України до СОТ.
Позитивні наслідки Негативні наслідки
Усунення бар’єрів у торгівлі з більшіс-тю країн світу і, як наслідок, здобуття 
рівних прав у міжнародній торгівлі.
Збільшення ринку збуту виробленої 
в Україні продукції.
Ширший доступ до прогресивних тех-нологій.
Забезпечення передбачуваності та по-слідовності державної політики через 
дотримання зобов’язань, узятих при 
вступі до СОТ.
Українські споживачі отримають біль-ше можливостей для придбання якіс-них товарів.
Зростання привабливості України для 
внутрішніх та зовнішніх інвесторів 
Скорочення державних програм 
підтримки сільського господар-ства.
Широкий доступ товарів іноземно-го виробництва може призвести до 
того, що деякі місцеві підприєм- 
ства не витримають високого рів-ня конкуренції.
Відбуватиметься перерозподіл 
ресурсів на користь великих під -приємств, завдаючи шкоди серед-ньому й дрібному бізнесу.
На економіку країни впливати-муть несприятливі явища, які пе-ріодично відбуваються у світовому 
господарстві
Незважаючи на низку негативних наслідків, Україна одержує більше 
плюсів від вступу до СОТ. Не дивно, що більшість країн світу входять до 
СОТ, на них припадає понад 90 % світової торгівлі.
Запитання
1)   У яких міжнародних організаціях бере участь Україна?
2)   Доведіть, що вступ до СОТ сприяє розвитку зовнішніх економіч-них зв’язків України.
V.  ЗАКРІПЛЕННЯ  ВИВЧЕНОГО  МАТЕРІАЛУ
Запитання та завдання
1)   Назвіть можливі позитивні й негативні наслідки вступу України 
до СОТ.
2)   До чого може призвести скорочення державних програм підтрим-ки сільського господарства у зв’язку зі вступом України до СОТ?
3)   Побудуйте секторну діаграму «Імпорт України у 2007 р.» за таки-ми  даними:  механічне  та  електричне  обладнання  —  17,4 %,  на-земні транспортні засоби (без залізничних) — 12,8 %, природний 
газ  —  10,8  %,  нафта  —  7,5  %,  полімерні  матеріали,  пластмаси 
та каучук — 5,6 %, готові харчові продукти — 3,4  %, інші това-ри — 42,5 %.
4)   Доповніть схему «Зовнішня торгівля між Україною та Росією».
Україна Росія
Продукти харчування (олія, молоч -ні продукті, кондитерські вироби)
Мінеральна сировина (природний 
газ, нафта, вугілля)
Дидактична гра. «Шукаємо аналогії»
Це завдання передбачає наявність ключа у вигляді варіантів аналогій 
(пара  слів)  і  шифрування,  де  перелічені  різні  пари  слів,  які  необхідно 
віднести до відповідної групи. Завдання полягає в підборі пар слів за на -веденими прикладами. Воно дозволяє не тільки закріплювати матеріал, 
але й розвивати логічне мислення.
Приклад
Шифрування
Нафта — бензин;
Росія — торговельний партнер України;
зовнішня торгівля — міжнародне співробітництво;
індустріалізація — заводи;
експорт — імпорт.
Ключ
1.   Рослинництво — сільське господарство. Із шифрування йому від-повідає Росія — торговельний партнер України.
2.   Чавун — сталь (нафта — бензин).
234
3.   Еміграція — імміграція (експорт — імпорт).
4.   Урбанізація — міста (індустріалізація — заводи).
5.   Місто — населений пункт (зовнішня торгівля — міжнародне спів-робітництво).
VI. ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ
1) Схарактеризуйте структуру зовнішньої торгівлі України.
2) Які країни є найбільшими імпортерами української продукції?
3) Деякі фахівці стверджують, що іноземні капітали не стали чинни-ком  прискорення  соціально-економічного  розвитку  України  й  не  спри-яють розв’язанню таких важливих завдань країни, як технічне віднов-лення виробництва й подолання залежності від імпорту. На доказ вони 
наводять такі факти: найбільш привабливими для іноземних інвесторів є 
внутрішня торгівля, фінансова сфера, харчова промисловість; недостат -ньо цікавить інвесторів машинобудування, транспорт, наука. До того ж 
пільги спеціальних економічних зон призводять до зменшення податко-вих зборів, а значна частина прибутку йде за кордон (у 2005 р. частина 
пільг була скасована). Ці фахівці стверджують, що для розвитку націо-нальної  економіки  потрібно  більше  спиратися  на  внутрішні  інвестиції. 
Висловте власну думку щодо цього питання.
4) Важливим чинником залучення інвестицій у місто, район (область) є 
створення його привабливого іміджу. В Україні приділяється недостатньо 
уваги ролі інформації в забезпеченні економічного зростання. У той самий 
час у розвинених країнах засоби масової інформації широко використову -ються для реклами досягнень і презентації переваг тієї чи іншої території.
Уявіть,  що  ви  берете  участь  у  рекламній  кампанії  свого  населено -го  пункту  (району,  області).  Ваше  завдання  —  якомога  привабливіше, 
яскравіше й цікавіше подати його природні й господарські об’єкти, пе-реконати  потенційних  інвесторів  вкласти  капітал  у  господарство  саме 
вашого населеного пункту (району, області).
Категорія: Географія 9 клас | Додав: uthitel (26.01.2014)
Переглядів: 2493 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: