УРОК № 17 Тема. Металургійна промисловість. Чорна металургія. - Географія 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Географія 9 клас

УРОК № 17 Тема. Металургійна промисловість. Чорна металургія.


УРОК  №  17  Тема.      Металургійна     промисловість.    Чорна     металургія.
  Очікувані   учень      називає      галузі,     що     входять      до     металургійної    
промисловості,     найбільші      підприємства     та     їх      типи,     
проблеми      і     перспективи     розвитку;      пояснює     чинники     
розміщення      галузі;     показує      на     карті     основні      райони     та    
найбільші     центри    металургії;    аналізує    статистичні    дані     
щодо    обсягів    виробництва    металургійної    продукції;     ха-рактеризує     наслідки     впливу     металургійної     промисло -вості    на    довкілля.
  Тип уроку:     вивчення     нового    матеріалу.
  Обладнання:     підручник      географії,      атлас,      карта      «Чорна     й     кольорова     
металургія»,      схема      «Виробничі     цикли      на     металургійно-му     комбінаті»,     статистичні     дані      розвитку     галузі      та     дані     
про     викиди    шкідливих     речовин     у    різних     містах     України.
 Опорні поняття:     металургійна     промисловість,     чорна      металургія,     фе-росплави,      агломерат,     чавун,      сталь,      прокат,     кольорова    
металургія.
  Географічна     Придніпров’я     (Запоріжжя,      Кривий     Ріг,     Дніпродзер-жинськ,     Дніпропетровськ,     Нікополь),      Донбас     (Донецьк,     
Макіївка,    Єнакієве,    Алчевськ),     Приазовья    (Маріуполь).
Хід  уроку
I.  МОТИВАЦІЯ  НАВЧАЛЬНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ
Сьогодні  ми  познайомимось  з  однією  із  найдавніших  галузей  світо -вої  та  української  промисловості  —  чорною  металургією.  Вона  завжди
відігравала  особливу  роль  у  господарстві,  без  її  продукції  —  чавуну  та
сталі,  неможливо  виготовити  плуг  або  трактор,  сівалку  або  локомотив.
Для України чорна металургія є важливою галуззю промисловості, вона
посідає перше місце за обсягами виробленої продукції. На металургійних
підприємствах створюється чверть ВВП України.
II.  АКТУАЛІЗАЦІЯ  ОПОРНИХ  ЗНАНЬ  УЧНІВ
Запитання
1)   Із  яких  матеріалів  виготовляють  верстати,  автомобілі,  трактори?
2)   Чи можна сказати, що з металів конструюють різні види продук-ції?
3)   Що ви дізналися про технологію виробництва чавуну та сталі на
уроках хімії?
результати:
номенклатура:
III. ВИВЧЕННЯ  НОВОГО  МАТЕРІАЛУ
1.     Значення    чорної    металургії,    чинники     розміщення         
підприємств    галузі.
Металургійна промисловість виробляє чорні та кольорові метали. Ви-робництво металів — складний процес. Чорна металургія охоплює видо-буток  і  збагачення  залізної  руди,  спікання  її  в  агломерат,  виробництво
коксу, вогнетривів, виплавку чавуну, сталі, виробництво прокату й ви-робів подальшої переробки.
Для України чорна металургія є найважливішою галуззю промисло-вості. Країна входить до найбільших виробників сталі.
Країни — найбільші виробники сталі (2007 р.)
Назва Обсяг виробництва, млн т
Китай 489,0
Японія 120,2
США 97,2
Росія 72,2
Індія 53,1
Республіка Корея 51,4
Німеччина 48,5
Україна 42,8
Бразилія 33,8
Італія 32,0
Територіальна структура галузі залежить від сировини та палива, на
які припадає до 85 % витрат. Велике значення має розвиток транспорту,
насамперед залізничного. Це пов’язане з необхідністю скоротити витрати
при транспортуванні як сировини, так і готової продукції. Найбільшою
мірою транспортний чинник впливає на розміщення підприємств із ви-робництва напівфабрикатів і палива (коксу).
Ще  одна  об’єктивна  необхідність  —  урахування  екологічного  чин-ника.  На  частку  підприємств  чорної  металургії  припадає  до  чверті  від
усього  обсягу  викидів  пилу  й  окису  вуглецю,  понад  половини  окислів
сірки.  Також  має  місце  істотне  забруднення  поверхневих  вод,  адже  га -лузь є найбільшим споживачем води в промисловості (для виробництва
1 т чавуну необхідно до 20 т води).
Запитання
Чи  згодні  ви  з  твердженням:  «Чорна  металургія  визначає  економіч-ний потенціал країни й обумовлює розвиток усіх галузей промисловості,
транспорту й сільського господарства»? Поясніть свою відповідь.
114
2.     Географія    видобутку     залізної     і    марганцевої    руд,    флюсових     вапняків,    
вогнетривких    глин.
Для розвитку чорної металургії в Україні склалися дуже сприятливі
умови.  Географія  підприємств  галузі  диктується  розташуванням  родо-вищ коксівного вугілля, залізної й марганцевої руд, вогнетривких глин,
високоякісних флюсових вапняків. В Україні є всі ці корисні копалини,
причому  залягають  вони  недалеко  одне  від  одного.  Це  сприяло  високій
концентрації виробництва чорних металів, особливо на сході країни.
За оцінками вчених, в Україні залягає десята частина розвіданих за-пасів  залізних  руд  усього  світу.  Найбільшими  виробниками  залізоруд-ного концентрату сьогодні є такі гірничозбагачувальні комбінати (ГЗК):
Інгулецький, Південний, Північний, «Криворіжсталь» (усі розташовані
в Дніпропетровській області, Криворізькому басейні) і Полтавський. На
Полтавському  ГЗК  виробляється  понад  40  %  залізорудних  окатишів.
Підприємство виробляє високоякісну продукцію. При відносно низько-му вмісті заліза в руді й концентраті в окатишах його складова частина
вища, ніж на інших ГЗК.
На території України є великі поклади марганцевої руди. Один із най-більших у світі басейнів — Нікопольський, що смугою простягнувся від
річки Інгульця до південно-західної окраїни Приазовської височини. Ос-новними родовищами є Нікопольське та Інгулецьке в Дніпропетровській
області й Великотокмацьке в Запорізькій. Так, загальні запаси марганце -вої руди в Нікопольському басейні становлять понад 2 млрд т.
До  нерудної  сировини,  що  використовується  в  чорній  металургії,  нале-жать  вогнетривкі  глини  й  флюсові  вапняки.  Як  паливо  використовується
кокс, який виробляють із відповідних марок вугілля, що добувається в До-нецькому басейні. Найбільші виробники коксу — Авдіївський коксохіміч-ний завод (Донецька область), «Arcelor Mittal Кривий Ріг» (Дніпропетров-ська область) та Алчевський коксохімічний завод (Луганська область).
Запитання
1)   Якими  є  особливості  географії  видобутку  залізної  і  марганцевої
руд, флюсових вапняків, вогнетривких глин?
2)   Назвіть найбільших виробників залізорудного концентрату.
3)   Заповніть  таблицю  «Сировинна  база  чорної  металургії  (залізна
і марганцева руда)».
Назва корисних
копалин
Райони, басейни Якісні та кількісні характе-ристики (за наявності даних)
Умови  
видобутку
3.     Основні    райони    галузі     та    найбільші     підприємства.
Найбільші  підприємства  чорної  металургії  зосереджені  в  трьох  рай-онах:  Придніпров’я  (Запоріжжя,  Кривий  Ріг,  Дніпродзержинськ,
Дніпропетровськ, Нікополь), Донбас (Донецьк, Макіївка, Єнакієве, Ал-
115
чевськ)  і Приазов’я  (Маріуполь).  Майже  всі  великі  підприємства —  це
комбінати, що мають повний цикл виробництва від чавуну до сталі й про -кату.
Найбільш потужним є Придніпровський металургійний район, у яко -му видобувається майже вся руда, виробляється більшість феросплавів,
виплавляється майже половина чавуну, сталі й прокату. У межах району
виділяють  три  промислові  вузли:  Криворізький  (гірничозбагачувальні
комбінати Кривого Рогу та Нікополя, металургійні, трубні й феросплавні
заводи), Запорізький (запорізькі заводи «Запоріжсталь», електростале-плавильний «Дніпроспецсталь», завод феросплавів) і Дніпровський (ме-талургійні підприємства Дніпродзержинська, Дніпропетровська).
До списку 80 найбільших світових виробників сталі входять п’ять ук-раїнських підприємств: гірничо-металургійний комбінат «Arcelor Mittal
Кривий  Ріг»  представляє  Дніпропетровську  область,  «Маріупольський
металургійний  комбінат  ім.  Ілліча»  (Маріуполь,  Донецька  область),
«Металургійний комбінат «Азовсталь»« (Маріуполь, Донецька область),
«Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»» (Запорізька об-ласть), Алчевський металургійний комбінат (Луганська область).
Виробничі  потужності  найбільшого  підприємства  галузі  —  «Arcelor
Mittal Кривий Ріг» мають повний виробничий цикл. Вони розраховані на
щорічний випуск 7,8 млн т чавуну, близько 7 млн т сталі й понад 6 млн т
прокату. Крім ливарного й прокатного виробництва, до складу комбіна-ту входять гірничозбагачувальний комплекс, коксохімічне виробництво
й шахтоуправління з підземного видобутку залізної руди. За підсумками
2006 р., міжнародна корпорація «Arcelor Mittal», до якої входить Кри-ворізький гірничо-металургійний комбінат, посіла перше місце у світі за
обсягом виплавки сталі — 117  млн  т.
«Металургійний  комбінат  «Азовсталь»»  раніше  працював  на  збага -ченому агломераті, виготовленому з керченських руд, який доставлявся
через Азовське море суднами. Зараз руда надходить до Маріуполя з Кри-воріжжя, а коксівне вугілля з Донбасу.
За  виробництвом  труб  країна  посідає  четверте  місце  у  світі.  Най -важливіші  підприємства:  Харцизький,  Макіївський,  Нікопольський,
Новомосковський,  Нижньодніпровський  і  Луганський  трубні  заводи.
Найбільший  виробник  —  «Харцизький  трубний  завод»  (Харцизьк,  До-нецька  область).  Виробнича  потужність  цього  підприємства  становить
1,5 млн т труб на рік. На заводі освоєне виробництво одношовних газона-фтопровідних труб діаметром до 1422 мм, у тому числі для магістральних
трубопроводів. Поставка обладнання здійснювалася Новокраматорським
машинобудівним заводом.
Учитель демонструє схему «Виробничі цикли на металургійному ком-бінаті» і знайомить учнів із технологією виробництва чорних металів.
У  сучасній  металургійній  промисловості  сталь  виплавляють  в  основ -ному  в  трьох  агрегатах:  у  мартенівських  печах,  конвекторах  та  елек-
тричних  печах.  За  мартенівського  способу  виробництва  сталі  джерелом
тепла служить газ, що спалюється в печі, при взаємодії збагаченого кис -нем повітря. Більшість мартенівських печей опалюють сумішшю домен-ного,  коксувального  й  генераторного  газів,  використовують  і  природний
газ.  Будівництво  печей  вимагає  великих  капіталовкладень,  при  плавці
витрачається  велика  кількість  палива,  а  продуктивність  значно  нижча,
ніж при киснево-конверторному методі.
Киснево-конверторний  метод  переробки  чавуну  на  сталь  є  більш  про-гресивним.  У  ньому  використовується  кисневий  конвертор,  що  має  гор -ловину,  через  яку  завантажують  шихту  й  опускають  пристосування  для
вдування кисню, а також льотку для випуску сталі й шлаків.
Електрометалургійні  комбінати  працюють  у  Запоріжжі  й  Броварах
(Київська  область).  Для  виробництва  металу  тут  використовують  елект -ричні печі. Завдяки високим температурам у них можна розплавляти ме-тал із високою концентрацією тугоплавких компонентів і добре очищати
сталь від домішок. Цим методом одержують різні види жаростійкої й ле -гованої сталі. Недоліком є більші витрати на електроенергію при розігріві
й розплавлюванні основного матеріалу (шихти).
Металургійні комбінати мають свої переваги й недоліки. Вони вироб-ляють  мільйони  тонн  продукції,  але  їх  важко  забезпечити  сировиною,
паливом,  водою  й  трудовими  ресурсами,  а  для  їхньої  реконструкції  не-обхідні значні капіталовкладення й багато часу. Тому зараз більше ува -ги  приділяється  розвитку  міні-заводів,  що  працюють  на  металобрухті.
Якість  металу  тут  є  значно  вищою,  вартість  —  нижчою,  а  негативний
вплив  на  природу  менший,  ніж  у  заводів-гігантів.  Такі  міні-заводи
є в Харкові, Києві, Одесі. Зверніть увагу, ці підприємства орієнтовані на
споживача — найважливіші машинобудівні центри. На великих маши -нобудівних підприємствах працюють чавуно- і сталеливарні цехи.
Запитання та завдання
1)   Який із трьох районів чорної металургії краще забезпечений руда-ми?
2)   Чим би ви пояснили існування двох великих підприємств цієї га-лузі саме в Маріуполі?
3)   Найбільш  потужним  є  Придніпровський  металургійний  район,
у якому видобувається майже вся руда, виробляється більшість фе-росплавів, виплавляється майже половина чавуну, сталі й прокату.
Використовуючи  карти,  охарактеризуйте  потужності  чорної  мета-лургії цього району. Зверніть увагу на те, що в його межах виділяють
Криворізький, Запорізький та Дніпровський вузли.
4.     Роль     чорної    металургії     в    зовнішній     торгівлі.
Продаж  чорних  металів  і  виробів  із  них  приносить  понад  40  %  ва -лютних  надходжень  країни.  Якщо  зазвичай  співвідношення  між
внутрішнім і зовнішнім продажем становить від 80 до 20 %, то в  Україні
ситуація  зворотна  —  чотири  п’ятих  продукції  чорної  металургії  виво-зиться. Українським металургам доводиться орієнтуватися на зовнішню
торгівлю через надлишкові виробничі потужності. У зв’язку з цим постає
гостра необхідність зберегти своє місце на світовому ринку.
Найбільшими покупцями української продукції є Росія й інші країни
СНД,  низка  європейських  країн,  США,  Туреччина,  Китай,  Республіка
Корея.  Найбільш  сприятливим,  із  точки  зору  структури  продукції,  що
продається,  є  ринок  Росії  та  країн  СНД.  На  російському  ринку  корис-туються  попитом  арматури,  прокат,  труби.  За  ціною  дуже  привабливі
ринки  США  й  Західної  Європи,  але  доступ  українського  прокату  туди
обмежений. А от чавун і сталеві заготівки (сляби) тут користуються біль -шим попитом.
Запитання
1)   Чим би ви пояснили важливу роль чорної металургії у внутрішній
торгівлі країни?
2)   Які переваги та недоліки це має для господарства країни?
3)   Які країни купують продукцію українських металургів?
5.     Проблеми    розвитку    чорної    металургії.
У  зв’язку  з  тривалим  терміном  експлуатації  багато  підприємств
чорної металургії є технічно відсталими. На Україну припадають значні
обсяги  виробництва  сталі,  що  ведеться  застарілим,  високозатратним
мартенівським способом. Рівень упровадження прогресивного киснево-конвертерного  методу  виробництва  сталі  не  перевищує  й  половини.  До
того ж у країні дуже високі затрати праці на тонну виробленої продукції.
Якщо в передових компаніях на одного працюючого припадає до 1 тис. т
продукції, в Україні ця цифра приблизно в п’ять разів нижча.
В умовах глобальної економічної кризи в галузі спостерігається сут-тєве  скорочення  обсягів  виробництва.  Так,  у  січні-лютому  2009  р.  ви-робництво  чавуну,  сталі  та  феросплавів  склало  лише  58,6  %  порівняно
з відповідним періодом минулого року.
Запитання
Металургійна  промисловість  є  однією  з  найбільш  забруднюючих  га-лузей  промисловості,  викиди  якої  від  стаціонарних  джерел  забруднен-ня  перевищують  третину  від  загальної  кількості  забруднюючих  речо-вин.  Розкажіть  про  наслідки  впливу  металургійної  промисловості  на
навколишнє середовище.
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ  ВИВЧЕНОГО  МАТЕРІАЛУ
Запитання та завдання
1)   Дайте визначення поняття «чорна металургія».
2)   Які чинники є визначальними для розміщення підприємств чорної
металургії повного циклу? Поясніть свою відповідь.
3)   Продовжте  послідовність  виробництва  одного  з  видів  продукції
чорної металургії на великому комбінаті.
Залізна руда — агломерат — ... .
4)   Розташуйте  на  території  України  такі  підприємства:  гірничозба-гачувальний комбінат, металургійний комбінат (традиційна технологія
виробництва, потужність — 5 млн т сталі на рік), електрометалургійний
завод і міні-завод. Результати занесіть до таблиці (за зразком).
Тип під-приєм-ства
Особливості технології  
та види продукції,  
що виробляється
Принципи  
розміщення
Найбільш до-цільні райони
(міста) для
розміщення
Гірничо-збагачу -вальний
комбінат
Видобуток і збагачення
залізної й марганцевої руд
У районах видо-бутку залізної
й марганцевої руд
Родовища
залізної й
марганцевої
руд (Дніпро-петровська,
Полтавська,
Запорізька
області)
Металур-гійний
комбінат
(тради-ційна
техно -логія
виробни-цтва)
Діють усі стадії технологічного
процесу:підготовка сировини
до переробки (збагачення,
агломерування, виробництво
концентратів), металургійний
переділ з одержанням спо-чатку чавуну, потім сталі,
прокату чорних металів, труб.
Утилізація відходів основного
виробництва й  одержання з
них різних видів продукції
Залежить від си-ровини й палива,
на які припадає
більша частина
витрат із виплавки
чавуну, важливими
є транспортний,
екологічний і трудо -вий чинники
Електро -металур -гійний
завод
Підприємство, у якому можуть
здійснюватися не всі стадії
технологічного процесу, на -приклад тільки виробництво
сталі й прокату
Залежить від
сировини й дже -рел дешевої
електроенергії, важ-ливим є споживчий,
транспортний і тру -довий чинник
Міні-завод
Підприємство неповного цик-лу, зазвичай представлене у
вигляді окремих підрозділів
із виробництва ливарного
чавуну, сталі або прокату
в складі великих машино-будівних підприємств.
Розміщуються там,
де розташовані
машинобудівні за-води, важливим є
споживчий, транс-портний і трудовий
чинники
Тип під-приєм-ства
Особливості технології  
та види продукції,  
що виробляється
Принципи  
розміщення
Найбільш до-цільні райони
(міста) для
розміщення
Виплавка здійснюється з ме-талобрухту, відходів вироб -ництва машинобудування
5)   Проблемне  запитання.  Металургійний  комплекс  України
забезпечує  країну  чорним  металом  і  різною  продукцією,  виробленою  з
них,  забезпечує  близько  половини  експортних  надходжень,  дає  робо-ту  сотням  тисяч  людей,  поповнює  державний  бюджет.  З  іншого  боку,
технологія  й обладнання  на  більшості  підприємств  застарілі,  метал
невисокої якості, металургійні підприємства забруднюють навколишнє
середовище,  до  того  ж  у  більшості  розвинених  країн  ця  галузь  не
відіграє  дуже  важливої  роли  в  економіці.  Як  ви  вважаєте,  металургія
для  України —  це  благо  чи  показник  її  промислової  відсталості?  Яке
майбутнє має цей комплекс?
V.  ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ
1)  Розкажіть  про  особливості  розміщення  підприємств  чорної  мета -лургії.
2)  Схарактеризуйте  проблеми  чорної  металургії  та  шляхи  їх  розв’я-зання.
3) На початку XX ст. українська чорна металургія за технічним осна-щенням, масштабами й концентрацією виробництва значно випереджала
Урал. У 1913 р. тут вироблялося 68 % чавуну й 57 % сталі всієї царської
Росії. Які чинники сприяли швидкому розвитку чорної металургії в Ук-раїні?  Знайдіть  у  підручнику  з  історії  України  матеріал,  присвячений
розвитку галузі та підготуйте повідомлення про її роль у господарстві на
межі ХІХ—ХХ ст.
 

 

Категорія: Географія 9 клас | Додав: uthitel (06.11.2014)
Переглядів: 2347 | Рейтинг: 2.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: